Спогади комендантів наметового містечка львівська журналістка видала окремою книгою

21 Лютого 2006
9495
21 Лютого 2006
16:33

Спогади комендантів наметового містечка львівська журналістка видала окремою книгою

9495
Спогади комендантів наметового містечка львівська журналістка видала окремою книгою

Будні та свята наметового містечка на Майдані під час Помаранчевої революції описала у своїй книжці львівська журналістка, власний кореспондент газети у Львові "Голос України" Оксана Теленчі. Точніше, не описала, а задокументувала.

Книжка "Подивімось у вічі дітям. Наметове містечко: вчора, сьогодні, завтра" розповідає про будні життя у наметах на Майдані устами дванадцяти персонажів, серед яких і відомі люди, і прості українці. Усі розповіді-сповіді авторка збирала через рік після Майдану -- аби, як вона сама каже, переконатися в тому, що ідея Майдану не згасла.

На презентацію видання у Львові спеціально приїхало восьмеро з дванадцяти провідників наметового містечка. За словами упорядниці книжки, кожен із них розповів їй щось унікальне та своє про події осені 2004 року. «Мої хлопці» -так називає Оксана Теленчі комендантів, у яких брала інтерв’ю.

"І знаєте, як що до розмов із хлопцями я ще мала схильність до розчарування, то після розмов із ними у мене з’явився оптимізм. Бо я зрозуміла, що вони лишилися такими, якими й були тоді, на Майдані, і своїм принципам не зрадили і не зрадять ніколи", - додала Оксана Теленчі.

Окрім спогадів комендантів, у книзі журналістка зібрала й фотографії та документи, які регулювали життя в наметах, - перепустки, накази комендантів, списки розселення тощо.

"Ідея зібрати враження та думки цих людей не нова. Я просто зробила свою скромну журналістську працю", - каже Оксана Теленчі. У книзі можна прочитати думки людей, які мають різні погляди, національність, мову та політичні переконання, але яких об’єднало життя в наметовому містечку.

"Дехто так хвилювався під час інтерв’ю, що починав знімати окуляри, краватки, перстені. наприклад, з киянином Остапом Флюнтом ми годинами курили на кухні і розмовляли. А Андрій Рожнятовський прибіг до офісу, і на одному подиху, за 45 хвилин виклав своє бачення тих подій. Найлегше мені було говорити з комендантом Українського дому Андрієм Парубієм, - так описує журналістка процес роботи над книгою. - Всі говорили про свої сім’ї, про своїх дітей - і тому назва "Подивімось у вічі дітям" виплила сама собою".

Деякі коменданти кажуть, що не сподівалися побачити себе у окремій книзі про наметове містечко, адже починалось усе зі звичайного інтерв’ю для газети "Голос України". Під презентації книжки кожен з тих, хто зміг приїхати, сказав своє слово, звісно ж, не без емоцій (і звісно ж, не втримавшись від нагоди вставити у промову своє партійне гасло).

Усі герої книги брали безпосередню участь у організації "кістяка Майдану" - наметовому містечку, впорядковували та контролювали його побут. Єдина героїня книги, котра не жила в наметах, - Леся Гонгадзе. Та її присутність, як наголошує авторка, в книзі дуже і дуже виправдана. "Ця жінка була матір’ю для всіх тих дівчат і хлопців, які жили на Майдані. Разом з нею ми втирали материнські сльози", - додала журналістка.

У передмові Оксана Теленчі констатує - не факт, що герої її книжки потраплять до підручників з історії України. "Та принаймні дітям і онукам коменданти наметового містечка, які прибули на Майдан з різних регіонів України і тримали на своїх раменах найважчі випробування, розкажуть нелукаву правду. Вони зробили своє і лишилися в тіні. Тим часом вгору висунулися інші. То нехай же "інші", читаючи ці рядки, теж подивляться у вічі дітям".

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9495
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду