Симон Візенталь, Іван Дем’янюк, німецьке правосуддя та вільна преса

15 Травня 2009
30076
15 Травня 2009
07:39

Симон Візенталь, Іван Дем’янюк, німецьке правосуддя та вільна преса

30076
Симон Візенталь, Іван Дем’янюк, німецьке правосуддя та вільна преса

Серед українців, поза сумнівом, були воєнні злочинці найвищих рангів. Скажімо, генерал армії Іван Черняхівський, командувач ІІІ Білоруським фронтом, під чиєю орудою розгорнулося масштабне знищення цивільного німецького населення Східної Прусії (втім, під розряд «німців» потрапляли й кашуби, й поляки, й навіть зацілілі євреї). Сотні тисяч замордованих дітей, жінок, стариків - «заслуга» цього полководця сталінської школи. Сьогодні про «зачистку» Східної Прусії, нарешті, пишуть і свідки подій (Леонід Рабичев, «Війна все спише»), і незалежні дослідники (Марк Солонін, «Весна перемоги. Забутий злочин Сталіна»). Проте що цікаво: офіційні органи влади Німеччини, включно із владою судовою, ці злочини просто ігнорують, не помічають (можливо, воліючи не псувати відносин із великою дружньою державою - самі знаєте якою, де товариша Сталіна наразі офіційно визнано «ефективним менеджером»?). І преса німецька щодо цього воліє не надто розводитися, і професійні історики у більшості своїй - також.

 

Вистачало серед українців і тих, хто натхненно займався нищенням євреїв у концтаборах і в'язницях. Досить узяти спогади, скажімо, Лева Разгона чи Антона Антонова-Овсієнка, щоб переконатися в цьому. Тільки й різниці, що одні начальники та рядові охоронці ҐУЛАҐу ставилися однаково нелюдськи до всіх в'язнів, а інші - спеціально виділяли осіб єврейського походження, щоб якимось особливим чином позбиткувати з них. Проте що цікаво: мені не відомо про жодну спробу офіційних інституцій Держави Ізраїль домагатися суду і кари над тими, хто нищив у СРСР євреїв - і як «просто» в'язнів режиму, і як власне євреїв - тобто «космополітів», «агентів Джойнту», «сіоністів» тощо. Очевидно, КҐБ-МҐБ-НКВД-ОҐПУ (друга в ХХ столітті після SS державна структура за числом замордованих євреїв) користується серед ізраїльського істеблішменту надто великою повагою - не випадково ж до підполковника КҐБ Путіна офіційний Ізраїль не має жодних претензій ані з приводу минулого, ані з приводу сьогодення: згадаймо, скажімо, недавню програму «Шустер live» і заяву посла Ізраїлю в Україні стосовно того, що поведінка російської делегації в Женеві під час скандальної промови президента Ірану не тягне за собою якогось вияву невдоволення з боку її держави.

 

До чого це я? А до того, що у «справі Івана Дем'янюка» й офіційні структури згаданих держав, і ЗМІ - не тільки їхні, а й усієї Європи, - поводяться зовсім по-іншому. З усією можливою наполегливістю вони викривають та переслідують «найбільшого воєнного злочинця, причетного до смерті 29 тисяч євреїв» (стандартна формула в повідомленнях про Дем'янюка).

 

Його судять не вперше: 1988 року в Ізраїлі Дем'янюка приговорили до смертної кари як охоронця концтабору Треблінка, винного у смерті багатьох євреїв та катуванні в'язнів, але 1993 року вирок було скасовано у зв'язку з недоведеністю звинувачень. Сьогодні його судитимуть фактично за те саме, але вже вчинене в концтаборі Собібор. «Это непросто - разглядеть в 89-летнем старике жизнерадостного эсэсовца, причастного к смерти как минимум 29 000 евреев в Собиборе, - пише автор московського інтернет-видання «Грані» Ілля Мільштейн. - Более двадцати лет назад, когда Демьянюка судили в Израиле, вообразить это было проще. Тогда он был моложе, наглее, приветствовал зрителей в зале криками "Шалом!" и все пытался пожать руку свидетелю Элияху Розенбергу, который узнавал в нем садиста-охранника из Треблинки по кличке Иван Грозный. Однако в документах, переданных суду из архивов КГБ, тот Иван значился под фамилией Марченко, и Верховный суд Израиля первоначальный смертный приговор Демьянюку вынужден был отменить».

 

А що було далі? Про це теж інформують світові ЗМІ. «Год назад несколько прокуроров из Баварского города Людвигсбург были с рабочим визитом в Израиле, - зазначає в інтерв'ю російській службі «Радіо Свобода» журналіст Олександр Сосновський, який багато років живе в Німеччині і займається історією нацизму. - Там они случайно у своих коллег наткнулись на документы по Демьянюку и обнаружили аусвайс - удостоверение личности, выданное Ивану Демьянюку в 1943 году как вахману, то есть сотруднику эсэсовской группы, которая действовала в Собиборе. В аусвайсе с фотографией и подписью Демьянюка очень точно были указаны все его данные. И немецкие следователи решили, что им этого достаточно для открытия дела. Тогда еще речь шла не о причастности Демьянюка к 29 тысячам смертей, а лишь о том, что он был нацистским пособником. Но, изучив обнаруженное удостоверение, немецкие прокуроры подняли практически все дела, которые вели израильтяне по нацистским преступлениям, начали составлять списки. И в списках действительно оказалось 29 тысяч фамилий казненных людей».

 

Іншими словами, виходить, що у 1980-90-х ізраїльське правосуддя, готуючи процес над Дем'янюком, цього посвідчення у власних архівах не знайшло, обмежившись люб'язно наданими КҐБ документами про «Івана Грозного», а тепер німецькі правники тільки приїхали - й одразу абсолютно випадково здобули всі козирі; як автентичний аусвайс Дем'янюка потрапив до Ізраїлю і чому ним не скористався ізраїльський суд, ніхто себе не запитує...

 

А втім, навіщо запитувати, коли й без того всім усе зрозуміло? Сам Іван, він же Джон Дем'янюк твердить, що під час війни як військовополонений сидів у нацистському таборі, далі служив в армії генерала Власова. Його опоненти кажуть інше - що він 1942 року потрапив до полону, а невдовзі став наглядачем у нацистських таборах смерті. Скажімо, швейцарська газета «Нойє Цюрхер Цайтунґ» стверджує як нібито вже доведений факт, що підозрюваний німецькою прокуратурою у злочинах нацизму Джон Дем'янюк дав згоду співпрацювати з нацистськими силами СС на початку літа 1942 року, після того як потрапив у полон до німців у Криму як радянський військовополонений. Газета також інформує, не посилаючись прямо на джерела, що Дем'янюк розпочав службу в СС у таборі «Травніки» на території Польщі, де, окрім нього, велася підготовка ще 5 тисяч українців для служби у різних німецьких таборах смерті.

 

Тільки ж от питання: улітку 1942 року до СС «унтерменшів»-українців не брали (расова доктрина!); це вже з другої половини наступного року спершу західних, а потім і всіх українців відповідні нацистські служби зарахували до «арійських народів» (з огляду на фіаско окупаційної політики, але, як казали в анекдоті радянських часів, було вже запізно пити «Боржомі»). Та й сакраментальний аусвайс датовано 1943 роком... А крім того, навіть у другій половині 1944 року, коли в нацистських таборах перебувало близько мільйона в'язнів, їх охороняло 45 тисяч есесівців, із них - 35 тисяч німців із Третього Райху. Щось багатенько українців, чи не так? Таємницю цифри «п'ять тисяч», утім, розкриває у згаданому інтерв'ю Олександр Сосновський: це «бывшие советские граждане, которых, по данным немецкой юстиции, было около 5 тысяч человек, - украинцы, русские, выходцы из прибалтийских республик и этнические немцы». Отака «швейцарська арифметика» у виконанні начебто серйозного видання...

 

Значно серйозніше до справи підходить лондонська «Таймс». Вона зауважує, що «справа Івана Дем'янюка, очевидно, буде останнім судовим процесом над нацистськими злочинцями в Німеччині». Газета сумнівається в багатьох речах стосовно цього процесу. Насамперед, як пише лондонський часопис, «неясно, чи зможе за станом свого здоров'я 89-річний Дем'янюк бути присутнім на процесі і чи зможе він усвідомити суть обвинувачення». «Таймс» також зазначає, що «єдиний свідок із боку обвинувачення, 81-річний Блетт із Каліфорнії, який підлітком був в'язнем Собібору, не пам'ятає Дем'янюка в обличчя». Ба більше: цей свідок каже, що через 66 років він би не впізнав обличчя свого батька (що був замордований у тому ж Собіборі), але водночас переконаний, що саме Дем'янюк та інші українці були охоронцями табору. Газета також пише, що «аргументи обвинувачення повинні спиратися на документи, а їхню достовірність не завжди вдається довести». «Таймс» також наводить твердження мюнхенських працівників прокуратури, що вони нібито мають інформацію з семи джерел про службу Дем'янюка в Собіборі. Газета вважає, що для Німеччини ризиковано проводити показовий процес щодо жертв Голокосту та їхніх катів без упевненості в судових доказах.

 

А от дехто таких сумнівів не має. «Эфраим Зуров, директор Центра Симона Визенталя в Иерусалиме, предостерегает от излишней чувствительности. Глядя на Джона Демьянюка, люди должны видеть в нем не дряхлого, беспомощного деда, но полного сил и энергии молодого палача, который "в расцвете лет убивал мужчин, женщин и детей". Теперь, доставленный спецрейсом в Мюнхен, он должен предстать перед судом и ответить за свои злодеяния», - передає слова Зурова Ілля Мільштейн у ліберальних московських «Гранях».

 

Автор іншого московського зацілілого ліберального інтернет-видання - «Щоденного журналу» - ще більш рішучий: «Раздавить этого человека морально правосудие от имени человечества обязано».

 

Отак. Коротко і ясно. «Подвиги» Івана Черняховського та його війська описано тисячами свідків різних національностей, але щось не доводилося чути про необхідність бодай посмертно «морально розчавити» цього генерала сталінської школи. А Івану Дем'янюку присуд уже винесено, попри не надто велике число правдоподібних доказів, тим більше свідків (бо ж хіба не зафіксував ізраїльський суд, що «Іван Грозний» - це якийсь Марченко?). І навіть завжди об'єктивні новини Бі-бі-сі подали матеріал про Дем'янюка так, що всі крапки над «і» там розставлено.

 

От хіба що Олена Боннер, дружина академіка Сахарова, ветеран Другої світової війни, не прагне помсти: «Старый человек, так это все противно делается как-то. Принцип, что преступления против человечности и прочее не имеют срока давности. Но сказать, что это все это делается в рамках закона, взад-вперед, туда-сюда. Не знаю, у меня притупленное чувство мстительности. Меня всегда больше беспокоит судьба жертв и помощи жертвам. А когда дело доходит до мстительности, мне до лампочки. Я не верю, что он не был охранником, я почти уверена, что это неправда. Он говорит, что он был наоборот пленным. Дальше что? Ну осудят его, и что?»

 

І на завершення - цікавий фактаж щодо німецького правосуддя, наведений у статті Ігоря Лосєва «Дивна справа Дем'янюка» в газеті «День»:

 

«Чимало колишніх групенфюрерів або взагалі не понесли покарання, або понесли суто символічне. Будучи причетними до знищення десятків і сотень тисяч людей, ці нацисти часто отримували амністію після трьох-чотирьох років ув'язнення (за вбивство через необережність можуть дати більше!) і робили адміністративну, політичну чи викладацьку кар'єру в бундесреспубліці. Особливо зворушує, коли вчорашні бригаденфюрери СС ставали професорами німецьких університетів і виховували німецьке юнацтво. Цікаво, чого вони могли навчити німецьку молодь? Наведу лише деякі приклади "антинацистських подвигів" німецької Феміди. Ось біографія Курта Бехера (12.09.1909, Гамбург - після 1962, ФРН), подана у виданні "Энциклопедия Третьего Рейха", Москва, 2005. У тексті довідки про Бехера сказано: "помічник Г. Гіммлера, штандартенфюрер СС. Із родини торгівця збіжжям і хмелем. Від 1933 року був у НСДАП і СС. Один із найближчих співробітників А. Ейхмана... Після війни власник найбільшої торгівельної фірми в Бремені, мільйонер". Ось як цікаво виходить. Чомусь німецька Феміда не помітила "найближчого співробітника А. Ейхмана", не помітив його (як і багатьох інших) і знаменитий "мисливець за нацистами" Симон Візенталь, хоча Курт Бехер ніде не переховувався. Не треба було відправляти (як це робив Візенталь) експедиції в Аргентину, Болівію чи нетрі екваторіальної Африки. Варто було лише проїхатися Гамбургом, Баден-Баденом, Мюнхеном і Штутгартом...

 

Другий приклад: "Бест Вернер (10.7.1903, Дармштадт - 23.6.1989, Мюльгейм, Рур) - нацистський державний діяч, юрист, один із керівників СС, обергрупенфюрер СС (1944)... Один із засновників СД... У 1939 році відряджений до Польщі, в його компетенції - проведення репресій, спрямованих проти польської інтелігенції, учасників польського Опору, і розстріли військовополонених... У 1972 році уряд Польської Народної Республіки звернувся до західнонімецького керівництва з вимогою видати Беста як винного у військових злочинах на території Польщі. Німецька сторона відмовила, мотивуючи свою відмову "поганим станом здоров'я Беста"... Після відмови видати його Польщі "хворий" есесівець прожив ще 17 років...

 

Ось іще один приклад: "Гьотх Амон Леопольд (грудень 1908, Відень - 1960) - журналіст, політичний діяч, співробітник СС... На початку Другої світової війни відряджений у складі айнзатцгрупи до Польщі, де залишився співробітником окупаційної адміністрації... З лютого 1943 до вересня 1944 комендант концентраційного табору під Краковом. Керував ліквідацією Краківського гетто, під час якої загинуло понад 5000 осіб, і ліквідацією Тарновського гетто, коли було знищено майже 7000 євреїв... Засуджений до тривалого терміну ув'язнення. Завдяки втручанню адвокатів звільнений достроково через стан здоров'я". Ось яка зворушлива увага німецької Феміди до стану здоров'я масового вбивці...

 

Зрозуміло, що для німецького судочинства всі ті злочинці були співвітчизниками, а не якимись там іноземцями й апатридами (особами без громадянства, як нині Іван Дем'янюк). А як стверджує українська приказка, "свій як не заплаче, то бодай скривиться"... Зрозуміло, що на чужинцеві легко продемонструвати принциповість і невблаганність, водночас відволікаючи увагу людства від не найкращих моментів історії німецької юстиції після 1945 року, коли велика кількість генералів і офіцерів "Дас шварце корпс" - Чорного корпусу СС уникли покарання чи отримали суто символічні терміни ув'язнення».

 

До речі: сам Симон Візенталь незадовго до своєї смерті (а прожив він тривале, драматичне, складне життя) заявив, що припиняє пошук воєнних злочинців - не тому що постарів чи втомився, а тому що зрозумів: люди, за якими він ганяється, дуже старі, їх переслідують нічні кошмари і те, що в них руки в крові, не повинно давати їм спокою. Треба їх залишити - їм до смерті лишилося небагато, вони триматимуть відповідь перед Богом.

 

Та нинішні керівники Центру Візенталя, як бачимо, взяли божественну місію на себе, знайшовши в цьому порозуміння з німецькою прокуратурою та ЗМІ багатьох країн, які в ці дні пишуть (і писатимуть далі!) про тисячі українців, що були лютішими за німців охоронцями нацистських таборів смерті.

 

Це, очевидно, правда. Тисяча чи дві українців там справді було, і це справді були люті наглядачі, кати та садисти. Можливо, й Іван Дем'янюк був серед них. Проте чи варто забувати, що значно більше українців лютувало під іншим червоним прапором і в одностроях іншої злочинної за будь-якими мірками організації, яка тримала в таборах більше зеків (і не менш активно нищила їх, хоч і без допомоги газових камер)? Ба більше: що значне число тих, хто служив нацистам, пройшли життєву школу під владою більшовиків (і Дем'янюк, до речі, також)? Але про ці чинники європейські ЗМІ мовчать, не забуваючи на кожному кроці згадати про «катів-українців».

 

«Детектор медіа» залишає за собою право не поділяти думки позаштатних авторів. Ми готові опублікувати інші погляди на історію Івана Дем'янюка та закликаєм наших дописувачів висловлюватись у коментарях.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
30076
Читайте також
06.07.2010 11:35
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
16 774
01.04.2010 10:42
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
16 821
01.02.2010 12:00
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
22 960
15.10.2009 10:20
Сергій Грабовський, «День»
38 575
29.09.2009 07:09
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
14 114
28.09.2009 16:51
Сергій Грабовський, для «Радіо Свобода»
20 291
21.09.2009 15:01
Галя Койнаш
, для «Детектор медіа»
19 003
23.08.2009 11:23
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
15 121
17.08.2009 12:36
Ґіза Функ, Христина Ніколайчук, Deutsche Welle
37 741
30.07.2009 11:55
Сергій Грабовський
2 989
20.07.2009 09:23
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
25 735
23.06.2009 09:21
Борис Бахтєєв
, для «Детектор медіа»
14 861
05.06.2009 10:25
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
12 991
29.05.2009 18:01
Микита Василенко, «Українська правда»
25 175
29.05.2009 07:08
Анна Вражина, Lenta.ru
25 665
25.05.2009 10:24
Галя Койнаш, Zaxid.net
13 974
13.05.2009 15:58
Борис Соколов, «Грани.Ру»
11 147
Коментарі
25
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
P.S.
5692 дн. тому
Іще один хід нім. преси: http://www.welt.de/politik/article3780669/Zu-wenige-angeklagt-zu-viele-freigesprochen.html Der letzte deutsche Prozess sollte gegen einen Deutschen gehen und nicht gegen einen Ausländer, auch wenn er möglicherweise genauso schuldig ist. Дуже милостиво!
так
5692 дн. тому
До речі, українська редакція Радіо Свободи не подала якось вичерпного матеріалу, як це, зрозуміло змогла зробити російська? http://www.svobodanews.ru/content/transcript/1730263.html
так тримати
5692 дн. тому
Я вільно володію німецькою і підтримую пропозицію дописувача перекласти цю статтю. Можу це зробити. Маю також контакти до німецької преси. Звертайтеся!
так
5692 дн. тому
Справді, на державному рівні краще помовчати: пощо наражатися на недружність Німеччини (яка судить кому яке місце в Європі), ну, і як же можна злостити Росію. Тим часом нім. ЗМІ аж пищать від насолоди, одностайно друкуючи матеріали, що підливають олії у вогонь - 10-кратний друк однієї статті, де Томас Блатт роказує про те, які неймовірно жорстокі були українські охоронці Собібора. І робили вони це в обмін на обіцянки про самостійну Україну. І багато з них навіть не намагалися дезертирувати. Невже в Собіборі справді були одні українські наглядачі? "Außerdem habe ja Hitler versprochen, dass eine unabhängige Ukraine entstehen werde." www.tagesanzeiger.ch, www.suedkurier.de http://www.fr-online.de/in_und_ausland/politik/aktuell/1750793_Fall-Demjanjuk-Wahrheit-im-Auftrag-der-Toten-von-Sobibor.html
Сергі
5695 дн. тому
ЯКБИ Я ЗНАВ НІМЕЦЬКУ, Я Б САМ ПРОВІВ ЦЕЙ ЕКСПЕРИМЕНТ. На жаль, в наших університетах рівень викладання іноземних мов - жалюгідний. Краще їхати за кордон і там вивчати. Але перед тим треба навчитися поважати себе і заставити іноземців шанувати нас - УКРАЇНЦІВ. ЛО РЕЧІ, ПРЕЗИДЕНТ Ж БУВ У ШВЕЙЦАРІЇ НЕДАВНО І ДАВ ІНТЕРВЮ NEUE ZURICHER ZEITUNG. ВІН Ж МІГ ПОВЕРНУТИ РОЗМОВУ З РЕДАКТОРОМ У ПОТРІБНЕ РУСЛО І ДАТИ СВОЮ ОЦІНКУ ІСТОРІЇ З НАСИЛЬНИЦЬКОЮ ДЕПОРТАЦІЄЮ ДЕМЯНЮКА. АЛЕ НІ - КРАЩЕ ЛИТИ МЕД З ВУСТ...
Сергі
5695 дн. тому
До автора - шановний п. Грабовський, чи володієте Ви вільно німецькою мовою? Якщо так, то спробуйте ПЕРЕКЛАСТИ СВОЮ СТАТТЮ ПРО ДЕМЯНЮКА НА НІМЕЦЬКУ І ВІДПРАВИТИ ЇЇ У РЕДАКЦІЮ NEUE ZURICHER ZEITUNG: проведіть експеримент, чи є у Швейцарії свобода слова і свобода преси?
Сергі
5695 дн. тому
КИЯНИ, СХАМЕНІТЬСЯ, ВИ МОЖЕТЕ ЗАВТРА ОПИНИТИСЯ НА МІСЦІ ДЕМЯНЮКА ЧИ ЛУЦЕНКА. ЩЕ НЕ СТЕРСЯ У МОЇЙ ПАМЯТІ інцидент з українськими заробітчанами у Гьорлітцу. Треба на цьому ж тижні організувати масове пікетування нацистської амбасади у Києві. МИ НЕ МАЄМО ПРАВА ВІДДАВАТИ НАШИХ ЗЕМЛЯКІВ-УКРАЇНЦІВ НА ПОТАЛУ НАЦИСТСЬКІЙ МЕРЗОТІ. THE TIMES написала у своїй статті, що ФРН ХОЧЕ ПОВІСИТИ УСІХ СОБАК ЗА ЗЛОЧИНИ НАЦИЗМУ НА УКРАЇНЦІВ. АЛЕ Ж МИ ВСІ ЗНАЄМО, ЩО НАЦИЗМ НАРОДИВСЯ У ЛОНІ НІМЕЧЧИНИ І ТІЛЬКИ ВОНА, ЗА РІШЕННЯМ НЮРНБЕРГСЬКОГО ТРИБУНАЛУ, НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДСТВА. НЕ КИДАЙМО СВОЇХ НАПРИЗВОЛЯЩЕ. ПОСТАВТЕ СЕБЕ НА МІСЦЕ ДЕМЯНЮКА І ВИ ЗРОЗУМІЄТЕ - РАНО ЧИ ПІЗНО ЦЕ МОЖЕ СТАТИСЯ Й З НАМИ, ЯКЩО МИ ОПИНИМОСЬ НА ТЕРИТОРІЇ ФРН. НІМАКІВ ТРЕБА РАЗ І НАЗАВЖДИ ПОСТАВИТИ НА МІСЦЕ - ТАК ЯК ЗРОБИЛА РУМУНІЯ З ІТАЛІЄЮ У НЕЩОДАВНЬОМУ ІНЦИДЕНТІ З РОМАМИ-ЗАРОБІТЧАНАМИ У НЕАПОЛІ. НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ!!!
Сергі
5695 дн. тому
Сьогодні у Львові відбудеться ПІКЕТУВАННЯ НІМЕЦЬКОГО КОНСУЛЯТУ. УСІ УКРАЇНЦІ, ЯКИМ НЕ БАЙДУЖА ДОЛЯ ЗЕМЛЯКІВ-УКРАЇНЦІВ, ПРИХОДЬТЕ. Я ВЖЕ МАЛЮЮ ПЛАКАТ І ДУМАЮ НАД КОНЦЕПТОМ. Є ДВА ВАРІАНТИ НАПИСУ: БЕРЛІН+МОСКВА = КОМУНОНАЦИЗМ АБО БЕРЛІН+КРЕМЛЬ = РІБЕНТРОП+МОЛОТОВ. БУДЬ ЛАСКА, УСІ НЕБАЙДУЖІ УКРАЇНЦІ ПІДТРИМАЙТЕ АКЦІЮ. НІМАКИ ВЖЕ ДІСТАЛИ НАС СВОЇМ ШОВІНІЗМОМ. НАГАДАЄМО ФРН, ЩО САМЕ ВОНА НЕСЕ МОРАЛЬНУ ПРОВИНУ ЗА ГОЛОКОСТ, БУЗУВІРСТВА ПРОТИ УКРАЇНЦІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДСТВА.
НІНА
5695 дн. тому
Українцям СШАі Канади випадок із Дем"янюком не байдужий, а нашим українцям хоч би що. Якщо навіть він і був якимось чином причетний до злочинів, все одно влада(якщо вона є) могла б якось прореагувати на факт переслідування старезного діда поки що невідомо за що
NN
5695 дн. тому
Багато чого у справі Дем’янюка не піддається логіці. Мабуть, кількість трагедій із його оборонцями підтверджують виняткове значення цієї справи для гравців на міжнародній шахівниці. Однак про трагічне: через суди зазнав фінансового краху історик Ніколай Толстой, республіканець Патрік Бюкенен вимушено зняв свою кандидатуру на президентських виборах США, доктор–історик Руф Окунєва разом зі своїм хворим сином заледве вціліли, втікаючи з Ізраїлю; після загадкового падіння з багатоповерхівки загинув колишній ізраїльський суддя Дов Ейтан; мало не осліп від вихлюпнутої в очі кислоти ізраїльський адвокат Дем’янюка Йорам Шефтель; експерт Аніта Причард зробила спробу покінчити життя самогубством, здійснено ритуальне вбивство голови Комітету захисту І. Дем’янюка в Україні Володимира Кательницького (36 ножових ран) та його старої матері (київська міліція зробила все, щоб ці два жахливі вбивства відійшли в небуття нерозкритими). Стає моторошно...
nn
5695 дн. тому
Для помочі родині Івана Дем’янюка українці США й Канади створили спеціальний комітет, який на судові витрати зібрав 1 млн. доларів. Зокрема, до захисту на суді залучили відомого історика, графа Н. Толстого з Великої Британії, професора лондонського університету Дж. Ґрента (його висновок: посвідчення є явною фальшивкою), експерта людської пам’яті В. Ваґенара, американського професора із судової антропології Я. Ісчана, графолога В. Флина зі США (його висновок: посвідчення є підробкою), професора Каліфорнійського університету А. Причард (її висновок: фотографія на посвідченні є монтажем двох знімків), спеціаліста з достовірності документів Е. Робертсон, США (її висновок: посвідчення є фальшивкою — три різні види клею, дірки на фото, підроблені підписи, сліди від пінцета, відсутність дати видачі документа, неспівмірність розмірів чисел на фото й у самому документі). Дещо пізніше авторитетні експерти Німеччини побіжно підтвердили наступне: посвідчення має ознаки фальшування, а також масу відхилень від обов’язкових на той час канцелярійних тонкостей.
Петро Васильович
5695 дн. тому
А чому не притягнуто до відповідальності жодного НКВД-ста, які мордували та вбивали людей практично всіх національностей? Можливо українцям теж варто влаштувати подібний центр по відслідковуванню та покаранню радянських нацистів (я не помилився). А також нині діючих їх апологетів- вітренко, марченко та інших недоношених виродків. Влаштували фарс- посібник нацистів! Було б дуже смішно якби не було так сумно.
Ніна
5697 дн. тому
Читачу, своїх солдат Німеччина амністувала ще у 1966 році. Дем"янук до речі, був солдатом, який потрапив до полону. Це по переше. По друге, Німеччина давно вже має національну( не нацоналістичну) державу. спробуйте виїхати до цієї країни , якщо у вас немає німецької крові. Якщо це вам вдасться, то будете жити на подачки і навряд чи знайдете нормальну роботу, окрім фізичної. Я вже не говорю про те, що таким бажаючим треба по кілька разів здавати екзамени на знання німецької мови. Можливо тому у них усе гаразд. Можливо тому у нас далеко не все гаразд і існування держави як це не буде голосно сказано під питанням. Українці у ній ніяк не захищені. А ми все як дятли довбаємо про якийсь націоналізи. Та киньте, це все від неосвіченості і заангажованості ще радянськими і тепер російськими засобами масової інформації. Коротше, доки ми будемо совками, Європи нам не бачити як своїх вух.
Олександр
5697 дн. тому
Велика подяка автору за матеріал на наболілу тему! Аргументів достатньо для мислячого незаангажованого читача, а на усяліких шавок не зважайте - це їхня звична справа тявкати з-під кущів!
Читач
5698 дн. тому
Ніна // 16.05.2009 08:57:18 Німці своїх нацистів давно амністували, хоча вони були причетні до злодіянь під час Другої світової війни Шановна, що це Ви пишете? Де там амністували... Побійтеся Бога, коли пишете таке. Хто Вам таку дурню розповів? Нацики вітчизяні, певно? А Ви повірили? Там, на відміну від неньки, за Гітлера, свастику, "Майн Кампф" тощо дають статтю Кримінального кодексу. І ця норма працює. Там тільки за спроби базікати про "німецьку Німеччину" виникають ду-у-у-уже великі проблеми. На відміну, повторюю, від України.
ТВшник
5699 дн. тому
По-Перше, не ЧерняхІвський, а ЧерняхОвський: не варто прізвища переінакшувати на ваш український лад. По-друге, не український, а радянський. Якщо вже почали розглядати злочинців-незлочинців крізь призму національності, у державі панує нацизм.
Ніна
5699 дн. тому
Німці своїх нацистів давно амністували, хоча вони були причетні до злодіянь під час Другої світової війни. Українець комусь не дає спокою.Знайшли цапа відбувайла. Якби у нас була б українська влада, можливо щось би сказала з цього приводу. А так- що вона скаже. До цього часу на почесних місцях у музеях висять портрети "героїв" , які як ми тепер знаємо, були причетні до організації голодоморів і неноциду українців. Нашій владі на все це наплювати.
читателль
5699 дн. тому
незрозумілий пафос вельмишановного автора. не варто судити дем*янюка, бо не засуджено радянських катів? чи як? ну то покладіть, блін, життя на засудження саме радянських катів! як візенталь. поклав на наці...
One
5699 дн. тому
О циклоне-Б http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BD_%D0%91 Это не совсем газ. Изобретен оказывается в 18 году таки немцами.
зеньо
5700 дн. тому
А ОСЬ ВАМ ВЕСЬ СПИСОК ВСІХ УБЛЮДКІВ КОНЦЛАГЕРУ СОБІБОР (в одному рядку два прізвища, національність самі вираховуйте???) An overview of the Trawniki Staff ANTONOV, Wasil BAIDIN, Ilya BARANDTIMOV, Sabit BATARINOV, Aglam BELYI, Michail BIALOWAS, Jan BIELAKOW, B. BILIK, Ivan BODESSA BOGUNOW, Dimitri BRANDECKI, Felix CHABIBULIN, Achmed CHROMENKO, Chariton DALKE, Heinrich Volksdeutscher DANYLCHENKO, Ignat DEMJANJUK, Ivan DEPTYAREV, Vasilii DIMIDA, Konstantin DOMERATZKI, Jakob DUDA, Wladzimierz DUDKO, Michal DZIRKAL, Karl Volksdeutscher ENGELHARD, Jakow Volksdeutscher FEDERENKO, Ivan FLUNT, Miron FROLOV, Gennadii GONCHARENKO, Anatoli GONCHARENKO, Nikolai GONCHAROW, Efim GORDIENKO, Nikolai GORLOV, Fedor HETMANIEC, Wasil HOTOWROWICZ, Jan INDYUKOV, Ivan ISAENKO, Alexsai IVCHENKO, Ivan IWASHENKO, Piotr JARYNIUK, Ivan JECHAI, Iosof JEFIMOV, Wasilii JERMOLDAYEV, Ivan JUDIN, Nikolai KABRIOV, Nurgali KAISER, Alexander Volksdeutscher KAKORACH, Ivan KARAS, Pavel KARIMOV, Fetich KARPENKO, Alexander KISILEW, Viktor KLATT, Ivan Volksdeutscher KOSCHEKUK, Piotr KOSCHEMYKIN, Jakov KOSHEWADZKI, Volodia KOSTENKOW, Emil KOZACZUK, Piotr KRAWCHENKO, Filip KRUPA, ? KRUPINEWICH, Mikolaii KUDIN, Pavel KURAKOV, Leonoid KUSEVANOV, Michail LIBODENKO, ? LORENZ, Friedrich Volksdeutscher LYACHOV, Gregorii MALINOWSKI, ? MARKARENKO, Pawel MARTYNOV, Nikolaii MARTYNOV, Terentij MASHENKO, Andrei MATWIEJENKO, M. MAUER, ? Volksdeutscher MEDVEDEV, Nikolai MORDWINICHEV, Pavel NABIYEW, Bari NAGORNYI, Andrej NIJKO, Wasily NIKOFOROW, Ivan OLEXENKO, Anatoli PANASHUK, Ivan PANKOV, Anatoli PICHEROV, Dimitrii PODIENKO, W. RESCHETNIKOV, Michail REZVERCHY, Igor RIMKUS, Tadas Volksdeutscher RUDENKO, Piotr RYSCHKOV, Vasilii SABIROV, Chares SBESNIKOV, Petro SCHEVCHENKO, Dimitrii SCHIRPEV, Kamil SCHREIBER, Klaus Volksdeutscher SCHULTZ, Emanuel Volksdeutscher SCHUMACHER, Ernst Volksdeutscher SELEZNEV, Mikolai SCACHKO Pavel SERGIENKO, Gregorij SERIK, Dimitrij SHICHAVIN, Pavel SHUKOW, Ivan SIRENKO, Maxim SIROTENKO, Vladimir SOKOREV, Semion SOKUR, Kuzma SZPLINY / SZPILNY, Heinrich Volksdeutscher TARAS, ? TICHONOWSKI, Fiodor TISCHENKO, Ivan USTINNOKOV, Ivan VAKUTENKO, Ivan VASKIN, Kuzma VOLYNIETZ, Efim WASEM, Yakob WEDENKO, Fiodor YASKO, Aleksander ZABERTNEV, Konstantin ZAJCEW, J. ZISCHER, Emil Volksdeutscher Саме вони і є співпалачами з НІМЦЯМИ НАЦИСТАМИ цього концлагера!!!!!!! САМЕ НІМЦІ-НАЦИСТИ прирекли 24 000 ЛЮДЕЙ до страти, ЯКУ Й ВИКОНАЛИ У СПІВАВТОРСТВІ З "травниками" (різних національностей). А стрілки ПЕРЕВОДЯТЬ НА УКРАЇНУ ЗАГАЛОМ. Де ж ви "ВЕЛИКІ ЖУРНАЛІСТИ", хоч би по списку "травників" пройшлися!!!!! З вичайно КРАЩЕ БРУДНУ БІЛИЗНУ луценкіув, ющенків, ахметових.....ПРАТИ, і впиватися своєю МНИМОЮ "величчю"!!!!!!!!!
Олег
5700 дн. тому
Дуже багато слів, все зведено до купи. Ізраїль не має претензій до Путіна, бо він не нищив євреїв. Погони полковника тут ні до чого. Фундація Візенталя виявляє палачів саме під час Голокосту, тому КГБ тут теж ні до чого. Автор робить вигляд, ніби не розрізняє ці речі, але насправді він у курсі, бо це елементарно. Я теж не прагну помсти, не дістану насолоду, коли діда упекуть за грати. Але вважаю, що моральну оцінку дати треба. Щоб доморощені українські симпатики нацизму розуміли позицію Європи в цій справі. І щоб наша громадськість теж розуміла, як воно є насправді. Неонацисти мають бути засуджені, регістрація таких блоків має бути скасована, до діла мають стати слідчі Генпрокуратури. Ви зрозуміли, про кого і про що я.
УГА
5700 дн. тому
Давно пора створити потужний англомовний інтернет-ресурс для публікації українських опіній на світові події.
Георгій Бурсов
5700 дн. тому
Досліднику, історику і публіцисту Грабовському інформація для роздумів. ////...тримала в таборах більше зеків (і не менш активно нищила їх, хоч і без допомоги газових камер)...//// Аналог гітлерівському газу "Циклон-Б" був створений хіміками лабораторій МГБ-НКВД. Використовувася (з "гуманних" міркуваань) для знищення під час нічного сну членів родин репресованих воєноначальників, партійних діячів, лідерів національних меншин в СССР. В тридцятих роках цим газом були знищені репресовані лідери, національні активісти приазовських греків. Маю цю інформацію беспосередньо від їхніх родичів, що не підпали під знищення. Отже, напрошується висновок. Скоріше, запитання. Чи не поділилися своїм ноу-хау - винаходом смертельного газу, способом масового винищення - сталіністи з гітлерівцями, коли ще співали пісень про радянсько-німецьку дружбу у тридцятих роках? З усього виходить, що здібні учні згодом перевершили своїх вчителів. Чи не занадто забарився "Нюрнберг" над комуно-більшовизмом, найближчим ідейним родичем націонал-соціалізму гітлерівського зразка?
One
5700 дн. тому
Пять копеек про СС. СС делилась на три ветви - Allgemeine SS, Waffen SS, и SS-Totenkopfrerbaende. Первая - главная, к ней принадлежали высшие чины рейха, вторая вооруженные силы партии, третья - охрана концлагерей. Только в первой существовали ограничения по национальному признаку. Во составе ваффен СС были национальные дивизии включая украинскую 14-ю. Демьянюк же служил очевидно в третьей, в которой ограничений по национальному признаку тоже не было.
One
5700 дн. тому
Странная статья. О чем она собственно? Много ссылок, большой объем, а вот очем хотел сказать автор, так и непонятно.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду