У якийсь момент під час виборів 2019–2020 років Прямий був найгіршим каналом на українському телебаченні після каналів Медведчука. Від абсурдної кількості піару Петра Порошенка до чорного піару конкурентів у мультфільмах: «Хирлява агітка як трухлява гілка. У Коломойського смокчеш як дівка». Моніторинги токшоу «Детектора медіа» стабільно показували порушення в місцевих ефірах балансу гостей, підігравання з боку ведучих, маніпуляції в сюжетах.

Прямий однозначно демонстрував, як сказав колись ведучий Матвій Ганапольський: «Ну, не незалежність. Критику Зел... нової влади, скажемо так». Нове токшоу «Вже на часі», яке телеканал запустив 26 жовтня, на генетичному рівні нагадує своїх пращурів. Воно так само, хоч і елегантніше, заточене на критику влади. Проте після півтора року «Єдиних новин»… токшоу Прямого, якщо чесно, відчувається як щось свіже і навіть, за правильного підходу, корисне. Виявляється, в Україні є адміністративні проблеми й до їхнього розв’язання існують різні підходи.

Про форму «Вже на часі» немає чого розповідати, якщо ви бачили токшоу раніше. Його модерують двоє ведучих (Олександр Близнюк і Світлана Орловська), воно триває дві години, не має жодних рубрик, передбачає короткі ввімкнення спеціальних гостей і сюжети й чотирьох спікерів у студії.

На дебютний ефір Прямий зібрав маленьку версію українського парламенту: Олега Синютку («Європейська солідарність»), Сергія Рахманіна («Голос»), Валентина Наливайченка («Батьківщина») та Юрія Камельчука («Слуга народу»). Зверніть увагу, що на ефірі був присутній представник монобільшості, нехай і з умовного «запасного складу» коментаторів. На момент ефіру Прямий був без пояснень позбавлений цифрової ліцензії 571 день, але Камельчуку ніхто цього не згадував.

Попри анонс ведучих і назву токшоу на ютуб, які передбачили три різні теми, 75% часу ведучі та гості говорили про мобілізацію. У травні цього року токшоу «Новий відлік» на Суспільному теж починало з цієї теми, але дискусії значно відрізнялися між собою. У ввімкненні на Прямому Валерій Прозапас, капітан ЗСУ з 36-ї окремої бригади морської піхоти, відверто говорив про втому, необхідність ротації та навіть демобілізації військових, які захищають Україну з перших днів повномасштабної війни.

Сергій Рахманін нагадував, що мобілізація обмежується не лише людьми, але й зброєю та зарплатами для них. Юрій Камельчук закликав підіймати «дух і бажання» людей, а також вважав, що вміти боронити державу потрібно всім. Олег Синютка казав, що українці прагнуть захищати державу, але є інше питання — справедливості, яке загострюється нібито хабарництвом у владі. Валентин Наливайченко критикував конкретно уряд, буцімто через дії якого оборонні підприємства блоковані перевірками.

Наступною підтемою стало так зване переведення економіки на воєнні рейки та залучення цивільних підприємств до оборони, наприклад, копання окопів. Тут уже Ігор Лапін, офіцер Збройних сил, колишній нардеп від «Народного фронту», прямо звинувачував президента Володимира Зеленського. Мовляв, той у перші дні повномасштабного вторгнення подав законопроєкт про стан війни, який начебто перелаштував би все на потрібні воєнні рейки. Але тепер документ нібито ховають від суспільства. Ніхто у студії не чув про цю ініціативу. Але, зокрема, Сергій Рахманін пояснив, що і зараз, під час воєнного стану, влада не має жодних проблем із повноваженнями. Олег Синютка не забув нагадати, як у часи Петра Порошенка без усіляких станів війни чудово будувалися укріплення. Гості були загалом згодні, що Україні варто перебудовуватися під тривалу війну.

Третьою, найменшою підтемою, стало начебто зменшення призовного віку. Сергій Рахманін швидко пояснив, що такого рішення від Верховної Ради просили військові. Але президент досі не підписав і не повернув законопроєкт, можливо, пріоритети змінилися.

Останньою темою випуску були державний бюджет і вилучення податку на доходи фізичних осіб військових із місцевих бюджетів. Часу на обговорення цих питань майже не лишилося, але, з іншого боку, у студії й не було дискусії: усі присутні фактично підтримали думку, що вилучати «військовий податок» не варто. Валентин Наливайченко додатково похвалив бюджетні пропозиції «Батьківщини». Навіть Юрій Камельчук зі «Слуги народу» натякнув, що історія з вилученням податків військових може бути планом ослабити громади під потенційні вибори. До речі, саме вибори будуть темою наступного випуску «Вже на часі».

Щодо роботи ведучих, чи точніше ведучої, як буває з усіма токшоу за участі Світлани Орловської, то вона на тлі токшоу Суспільного та «Української правди» виділялася не в кращий бік не лише тому, що пані Орловська очевидно ангажована й періодично вдавалася до монологів із критикою уряду, як повноцінна учасниця дискусії. Але й через її емоційні звороти, наприклад, страх, щоб нових мобілізованих в Україні не кидали як «кошенят у бій». Чи поширення чуток, що військкомати можуть почати «забирати» двадцятирічних. Звісно, гості це заперечили. Але серед десятків тисяч людей, які подивилися цей випуск, напевне знайдеться хтось, хто поширить паніку з телевізора далі.

У результаті «Вже на часі» лишає враження якогось «потрібного зла». Це перше «класичне» токшоу, яке повернулося на екрани після початку повномасштабної війни й повернуло із собою піар, незбалансовану подачу та маніпуляції. Проте, з іншого боку, українському телебаченню та, ймовірно, аудиторії давно не вистачало просто критичної думки. Того, що владні ініціативи мають опонентів, а не лише згодних «коментаторів», як в ефірі монопольного «Марафону». Того, що в Україні є внутрішні політичні проблеми та їх потрібно обговорювати. Нехай навіть того, що в суспільства є ірраціональні страхи, які варто спочатку проговорити, щоби перебороти.

Сподіваємося, нова медійна дійсність не повернеться до старого «олігархічного балансу думок», коли балансу немає на жодному каналі, але він є на телебаченні загалом. І Прямий лишить гостру критику, проте підніме рівень своєї аргументації.

Поки ж тримайте ремікс Олега Синютки на «просто перестать стрелять»: «Потрібні чиновники в кріслах, які доросли до цих крісел, а не випадково опинилися у сфері влади [...] Потрібні швидкі, ефективні управлінські рішення. Які просто треба приймати».

Скриншот відео: телеканал Прямий / ютуб