На тижні етери тих токшоу, які ще виходять влітку, захопили геополітичні теми. Зустріч президентів Сполучених Штатів Америки та Росії та рух України до НАТО обговорювали майже всі. Проте дискусіям бракувало конструктиву.

14 червня, «Свобода слова», ICTV

Участь брали міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, радник глави Офісу президента Олексій Арестович, народні депутати: лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, народі депутати Ірина Верещук, Єгор Чернєв («Слуга народу»), Марія Іонова («Європейська солідарність»), прем’єр-міністр 2016–2019 років Володимир Гройсман, міністр закордонних справ тих часів Павло Клімкін. Разом дев’ять гостей (шість чоловіків і три жінки).

Спершу звітувати про ситуацію у сфері охорони здоров’я вийшов нещодавно призначений міністр Віктор Ляшко. На запитання ведучого, чи реально виконувати урядовий план вакцинації у понад п’ять мільйонів щеплень на місяць, посадовець відповів розмито: до кінця літа хоче, щоби щеплення отримали десять мільйонів українців. Ляшко, мовляв, «все робить для цього».

Основною темою обговорення стала зустріч Джозефа Байдена та Володимира Путіна 16 червня у Женеві. Коментували й заяви генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга про перспективи України отримати план дій щодо членства. Розмиті слова очільника Північно-Атлантичного Альянсу критикував радник Єрмака Олексій Арестович. Україні, мовляв, потрібний чіткий календарний план зі здобуття ПДЧ, але ці слова Столтенберга — «не остання відповідь НАТО».

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав не боятися погроз Росії. Москва, мовляв, тиснула на всіх, хто прямував до НАТО. Що ж до України, то план Путіна, сказав посадовець, зазнав краху у 2014-му, зазнає і нині. Адже «колективний Захід сильніший за Росію». Нардеп із монобільшості Єгор Чернєв закликав у протистоянні Росії та США «не забувати про Китай».

Критичніше на ситуацію дивиться прем’єр-міністр часів Порошенка Володимир Гройсман. Той певен, що Україна має не тільки вимагати підтримки від НАТО, але й пропонувати щось взамін. Із цим не погодився Арестович: «Ми ще у 1994 році виконали всі вимоги для вступу».

Озвучувати у студії політичні гасла своїх партій намагалися представниці «Голосу» та «ЄС». Кіра Рудик наполягала на реформуванні армії та прийнятті державного оборонного замовлення (спільна теза з політсилою Порошенка). І сказала, що її однопартієць Рустем Умеров намагається законодавчо втілити так звану «Кримську платформу», спрямовану на деокупацію півострова.

Геть нетрадиційно для соратників Петра Порошенка поводилась у студії нардепка Марія Іонова. З її уст не було різких звинувачень у бік опонентів, та й піар «Європейської солідарності» був лагідним. Депутатка лише трохи мовила про здобутки попередників, а більше — про бажання команди Порошенка «підставити плече» наступникам у питаннях міжнародної політики. До речі, одним із кроків на шляху до отримання ПДЧ ексміністр закордонних справ Павло Клімкін назвав те, що «український ютуб треба зачистити від російського політичного контексту». Вже виконується, пане Павле :)

Завершувалася програма словами Олексія Арестовича, що, на його погляд, Росія зараз не планує воювати. Експрем’єр Гройсман назвав це «рожевим оптимізмом». Під завісу гості таки почубилися у прагненні довести, хто з можновладців більше наблизив Україну до НАТО. Супроводжувалося дійство закликами Клімкіна: для пришвидшення руху в бік Альянсу нам потрібна єдність.

15 червня, «Пульс», Перший незалежний

На соло прийшов медійник і представник «Опозиційної платформи — За життя» Володимир Кацман. Зі словами «я принес вам сенсацию» гість розповів, що під час голосування за законопроєкт про «нульове» декларування монобільшість помилково проголосувала не за ті поправки, що були ініційовані Зеленським. Сам же документ Кацман вважає «подлым».

Та не таким страшним, як ринок сільськогосподарської землі, що запрацює вже з 1 липня. Бо дорогоцінні гектари українців, мовляв, «вынуждают продать». Хоча далі Кацман вів про те, що «следующий шаг декларирования — все нажитое сдать государству».

Згадавши про «тиск» на опозицію, Кацман повторював штабну мантру: «Оппозицию загнали под домашний арест» (невже решта членів «ОПЗЖ» настільки несамостійні, що без очного кураторства Медведчука не можуть і кроку зробити?). Ще казав, як підступні можновладці «отрезали три самых правдивых канала»; пропіарив Кацман і Перший незалежний, на якому регулярно виступає.

На екран у цей час виводили відео з мітингу, який члени «ОПЗЖ» провели під стінами парламенту, протестуючи проти ринку землі. Володимир Кацман у цей час захищав Путіна, який, мовляв, сказав, що «Північний потік-2» не несе загроз для України (а, ну якщо сам Путін сказав, тоді так).

Наступною головою для озвучування штабних тез була міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш. Вона сипала перлами про те, як Україна нині «МВФ-зависима» та «соросинфицирована» (спробуйте вимовити це слово з першого разу). А ще, мовляв, нікому на Заході не цікава, «Північний потік-2» добудують і запустять, не питаючи нас. А про Україну на саміті НАТО, мовляв, згадали, щоб Зеленський «не истерил». Бо направду ми — «задний двор России».

Вже не вперше у критиці Володимира Зеленського на каналі Медведчука доходять до стриманих компліментів у бік його попередника. От і Лукаш сказала, що у Порошенка «есть история, а у Зеленского ее нет». Хоча політика чинного президента, мовляв, — це «Армія. Мова. Віра» лідера «ЄС». На екран у цей час вивели дані опитування від «Соціального моніторингу», де в респондентів питали, що робити з Донбасом.

Ось як треба, а ви все «відрізати» та «відрізати»

Далі в етер увімкнувся політтехнолог «ОПЗЖ», проросійський політкоментатор Михайло Погребинський. Трохи вів про те, як «Байден боїться зустрічі з Путіним, бо програє», згадав канонічне: Україна — «інструмент США» у боротьбі з Росією, а в НАТО нас не чекають.

Ще було про форму збірної: Погребинський казав, що чимало його знайомих росіян вболівали за українську команду попри скандал з екіпіруванням. У блоці «хвалити своїх» Погребинський говорив, що Медведчук «все делал для Украины», а Лукаш, мовляв, була би непоганим міністром.

Гуртовий Бессарабський ринок у студії імітували народний депутат Олександр Качний («ОПЗЖ»), політичні коментатори Ростислав Балабан, Аліна Логозяк, ексчленкиня Венеційської комісії Марина Ставнійчук, колишній нардеп Віталій Журавський, ексміністр економіки Віктор Суслов.

Знову взялися обсмоктувати законопроєкт про «нульове» декларування. Він, мовляв, «тисне на українців», бо тоді ніхто вільно не придбає ні авто, ні нерухомість. Найбільше старався нардеп Качний. На його думку, чинна влада «делает все по беспределу», але коли вона зміниться, то нинішні посадовці «будут отвечать». Щоби пришвидшити процес, вважає Качний, треба вже восени проводити дострокові президентські вибори. Журавський заперечив: у США Зеленському дали вказівку виборів не проводити. Звідки таке може знати політичний пенсіонер, загадка.

Нова завсідниця «Пульсу» — політкоментаторка Аліна Логозяк — провадила, що справи у чинної влади настільки погані, що навіть «во Львове голосовали за "ОПЗЖ"» (1,71 % виборців, ага). Та й рейтинг довіри до Зеленського, мовляв, «12 % максимум» (насправді більше).

Колишня соратниця Януковича Марина Ставнійчук запевнила, що попередні президентські вибори були сфальшовані, як будуть і наступні. Бо процесом, мовляв, керував Арсен Аваков.

Найсмачніше, як і завжди останніми місяцями, автори «Пульсу» залишили наостанок. Виступ експрем’єра та регулярного учасника медведчуківських ефірів Миколи Азарова був по вінця насичений маніпуляціями, а часом і відвертою брехнею. Разом з ним участь у програмі взяли 10 гостей (сім чоловіків і три жінки).

Поки Азаров збирався з думками, в етері показали пряме включення ведучої каналу Діани Панченко із Женеви. Знімальна група перебувала біля готелю, де поселилася… російська делегація. Панченко при цьому переповідала, що з деякими представниками цієї делегації вона вже спілкувалася, й розповіла, що думають росіяни про прийдешню зустріч лідерів Росії та США.

Азаров провадив, що Україна — пішак у грі Росії, США та Китаю, а далі взявся за старе — переповідати байки російського агітпропу. Наприклад, як кляті українські «каратели» «застрелили в упор» луганських бойовиків, щоб спровокувати Росію на загострення конфлікту. А при цьому ж, мовляв, «погибли украинские граждане» (звідки Азаров це знає, невідомо).

Ще було про те, як «Донбассу спасибо нужно сказать», якщо погодиться повернутися до України на правах автономії. Також сивочолий агент Кремля, слово в слово за Погребинським, повторив, що росіяни вболівали за українську футбольну збірну попри «провокаційну» форму.

Коли здавалося, що більше довести ситуацію до абсурду у цьому етері не вдасться, Микола Азаров показав нові напрацювання з давно введеного у вжиток власного діалекту — призабутої «азірівки». Він почав розповідати, як в Україні загальноприйняті терміни замінюють на квазіукраїнські слова. Як приклад навів «адреналін», який у нашій країні, мовляв, перекладають як «надниркін» (що, пробачте?). На несміливе запитання Павла Кужеєва, звідки він це взяв, Азаров не дав відповіді.

Слухаючи потік свідомості експрем’єра, важко позбутися думки: де та «червона лінія» для ведучого Кужеєва, після якої він припинить мовчки ковтати феноменальну маячню Азарова і почне бодай несміливо заперечувати? Отже, межа — «надниркін».

16 червня, «Токшоу №1», «Україна 24»

Участь у програмі взяли народні депутати Ірина Верещук, Святослав Юраш, Галина Янченко («Слуга народу»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Олег Волошин («ОПЗЖ»), Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»), Вікторія Гриб (позафракційна), очільник СБУ часів Кучми Ігор Смешко, дружина Дмитра Гордона, головна редакторка сайту «Гордон» Олеся Бацман, ексміністр закордонних справ Павло Клімкін, прем’єр-міністр 2014–2016 років Арсеній Яценюк, радник глави Офісу президента Олексій Арестович, головний редактор «РБК-Україна» Сергій Щербина, радниця міністра енергетики Олена Зеркаль, російський опозиціонер Дмитро Гудков, бізнесмен Марк Гінзбург. Разом 16 гостей (10 чоловіків та шість жінок).

Одним із перших, кого ведучий Василій Голованов попросив прокоментувати зустріч президентів США та Росії, був колишній глава уряду Арсеній Яценюк, якого на каналах Ахметова продовжують презентувати як вагомого політика всупереч нинішній об’єктивній політичній реальності. Представляючи гостя, ведучий наголосив, що саме експрем’єр мав особисті розмови і з Байденом, і з Путіним. Яценюк провадив, що Джозеф Байден — на боці України, але і нашій владі не можна збавляти дипломатичних зусиль.

Увага, важлива інформація

Далі розмова пішла в руслі поміркованого оптимізму, не згодні з яким традиційно були опозиційні до влади гості. Наприклад, представник «Батьківщини» Сергій Власенко навіть у темі про міжнародне партнерство зумів полякати людей гральним бізнесом та ринком землі. Ще говорив, що за останні два роки в Україні посилився тиск на ЗМІ. Не те, мовляв, що у 2008-му (коли Тимошенко була прем’єркою). Дружина Гордона Олеся Бацман, у свою чергу, критикувала закон про медіа, який, на її думку, «введет цензуру».

Гарячіше було у другій частині «Токшоу №1», де зійшлися представники чинної влади, а також їхні непримиренні опоненти з «ЄС» та «ОПЗЖ». Представниця монобільшості Галина Янченко сказала, що зустріч лідерів Росії та США несла для України «позитивні сигнали», а ще сказала, що Зеленський більше, ніж Порошенко, вболіває за прихід в Україну інвестицій.

На це відреагувала парламентарка від фракції «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе. Згадала, що у 2020 році до України зайшло найменше іноземних інвестицій і звинуватила у цьому владу. На її думку, після закінчення епохи бідності ми «йдемо в епоху жебрацтва». Пізніше їй опонували депутатка Янченко та радник Єрмака Арестович, нагадуючи, що 2020-й — рік пандемії та економічної кризи.

Олексій Арестович цього вечора взявся грати роль злого поліцейського від влади. Спершу, відповідаючи на репліки Климпуш-Цинцадзе, казав, що представники «ЄС» ганили би владу, навіть як би йшлося про інопланетян. Потому радник глави ОП пішов у контрнаступ — повторив фразу, сказану минулого тижня у «Праві на владу»: мовляв, «чоловіки "ЄС" ховаються за жінками» (представниця партії Порошенка заявила, що це сексизм, і такі вислови вона буде занотовувати). Та Арестович розійшовся не на жарт: пригадував попередникам, як Порошенко, мовляв, долучив до мінських перемовин представників терористів, зафіксувавши вигідні для окупантів пункти. Потім радник Єрмака сказав, що «ці "гаврики" будували тіньову країну». А нині соратники Порошенка, мовляв, діють на розбрат. Бо треба, певен гість, «правильно» критикувати владу. При цьому до ситуативної антивладної коаліції долучився нардеп від «ОПЗЖ» Олег Волошин, заявивши, що через такі вказівки наступна влада нинішній і взагалі слова не даватиме.

17 червня, «Право на владу», «1+1»

У програмі брали участь міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, секретар РНБО Олексій Данилов, голова правління НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко, заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга, радник голови ОП Тимофій Милованов, голова Виконкому реформ Міхеїл Саакашвілі, народні депутати Леся Забуранна («Слуга народу»), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), дипломат Олександр Чалий, журналіст Дмитро Гордон, ексміністр закордонних справ Павло Клімкін, політкоментатор Юрій Романенко, колишній радник Путіна Андрій Ілларіонов. А також макет нардепа від «ЄС» Артура Герасимова. Разом 13 гостей (12 чоловіків та одна жінка).

Єдиний варіант побачити врівноваженого Артура Герасимова

Чому у студії відсутні представники «Європейської солідарності», розповіла ведуча. Зацитувала лист до редакції від нардепа Артура Герасимова, де той винуватить «Право на владу» в недотриманні журналістських стандартів. Тож «ЄС» на «1+1» більше не ходитиме. Тут Наталю понесло: ведуча сказала, що соратники Порошенка при цьому не бойкотують канали Медведчука. (Це неправда: по-перше, «канал Медведчука» залишився один — Перший незалежний, по-друге, народні депутати від «Європейської солідарності» там помічені не були, хоча експерти, близькі до Порошенка, й колишні нардепи Блоку Порошенка та міністри уряду Гройсмана часом там бувають. На ZIK, «112» і NewsOne, поки вони існували, ходили окремі нардепи від «ЄС», і то епізодично та припинили задовго до впровадження санкцій). Та й загалом, «свобода слова для цих людей — пшик», бо фракції «заключила себе у лепрозорій». На екрані в цей час показали уривки з попереднього етеру.

За відсутності представників попередньої влади симпатики чинної могли говорити, що душа забажає. Дмитро Гордон, спершу іронізуючи, що проєкт треба закрити, бо без порошенківців рейтингів не буде, сказав, що відсутності членів «ЄС» ніхто не помітить. Коментував і позов до себе від Петра Порошенка: буде, мовляв, «такое шоу, что рейтинг будет зашкаливать».

Політкоментатор Юрій Романенко сказав, що над Порошенком має бути суд, інакше він сам знищить політичних опонентів. Коли ж нарешті повернулися до теми програми — зустрічі Джо Байдена та Володимира Путіна, присутні у студії можновладці переконували, що західний світ стоїть на боці України, а їхні опоненти — що наша держава навряд чи цікава США та Європі, тож мусимо самі бути суб’єктними.

За традицією, гарячою була чергова промова секретаря РНБО Олексія Данилова. Спершу посадовець казав, що «п’ята колона присутня зараз у студії», а ще закликав усіх, хто говорить про слабкість української армії (нині про це згадував Дмитро Гордон) поїхати на позиції та самим переконатися у їхній боєздатності. Ще Данилов казав, що мінські угоди мають чимало суперечливих пунктів, які наразі виконати неможливо. Коли ж ведуча допитувалась, чи можемо ми денонсувати домовленості, дипломат Олександр Чалий відзначив, що, хоч мінські угоди і не є правовим документом, на шляху до досягнення миру радше має бути «щира українська позиція».

Знову, як і раніше в етері «1+1», потроху залякував українців ексрадник Путіна Андрій Ілларіонов. Казав, що Байден після зустрічі повторював позицію Путіна. При цьому гість хвалив Зеленського за чітку позицію з геополітичних питань. Україні, на думку гостя, потрібно підсилювати військову міць, що автоматично стримуватиме Росію від загострення конфлікту.

Саакашвілі говорив про наболіле: корупцію, яка, мовляв, пронизує Україну. А щоб унаочнити сказане, приніс до студії кілька пляшок вина. Яке український виробник, мовляв, випускає нелегально, бо не може отримати необхідних дозволів через бюрократію та зарегульованість.

«… буду песни вам петь и вином угощать»

Наприкінці трохи поговорили про «Північний потік-2». Голова правління НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко нагадував сказане на попередніх етерах: Україна має говорити із західними партнерами про ризики, які несе запуск газогону в обхід нашої країни. Встиг посадовець і пропіарити перемоги «Нафтогазу» над російським «Газпромом», до яких долучився особисто.

18 червня, «П’ятниця. Вечір», «Наш»

Гостями були власник каналу Євгеній Мураєв, нардепи Юрій Камельчук, Сергій Демченко, Марина Бардіна, Олексій Устенко, Олег Дунда («Слуга народу»), Нестор Шуфрич, Анатолій Бурмич («ОПЗЖ»), Сергій Соболєв («Батьківщина»), Сергій Рудик («За майбутнє»), екснардепи Кирило Куликов, Ігор Мірошниченко, політкоментатори Валентин Землянський, Олена Дяченко, російський політик Сергій Станкевич. Разом 15 гостей (13 чоловіків та дві жінки).

На сольний виступ на початку програми прийшов власник телеканалу Євгеній Мураєв. Спершу, зважаючи на зміни у керівництві каналу, гість запевнив, що «аппаратный комплекс принадлежит маме» і продавати актив вона не збирається. Далі розповів, що наші економічні інтереси нерозривно пов’язані з Росією, а США просто «воюют с Россией нашими руками».

Як завжди, Мураєв виправдав анексію Криму, додаючи, що не потрібно «обирати сторону» — треба бути нейтральною державою. Говорив також, що «"Армія. Мова. Віра" — хорошо, но холодильник лучше». Ще було, що «Донбасс — предохранитель от вступления в НАТО», бо з війною нас, мовляв, ні до якого НАТО не візьмуть.

Знає Мураєв і те, що «Крым будет наш, когда Европа, Россия и Украина станут одним государством». Відчуваючи всебічну підтримку з боку підлеглих ведучих, Мураєв провадив, що у Криму — три державні мови, «и никого не попирают» (серйозно? А кримці так не вважають).

Дісталося від гострослова і представникам влади. На думку Мураєва, на міжнародній арені «Зеленский — все», а от секретар РНБО Данилов, мовляв, «работал в луганском зоопарке» (і що?).

На першому гуртовому обговоренні зайшлося про ситуацію на Донбасі. Чому влада проти автономії окупованих територій, допитувався у нардепів із монобільшості ведучий Макс Назаров. Юрій Камельчук відповів, що це — шлях до роз’єднання країни, а ще — намагання окупанта змусити Україну відбудовувати зруйноване ворогом. «Ви проти, бо Україна не може контролювати ніфіга і ніщо», — спалахнув ведучий.

Далі, поки гості міркували, що ж робити з Донбасом та чи виконувати мінські угоди, той-таки Назаров запитував присутніх: «Може світ не вірить, що Україна боронить європейську цивілізацію від навали Путіна? Може, погано переконали?».

Окремі гості намагалися нагадати, як добре було колись. Представник партії «Батьківщина» Сергій Соболєв ностальгував за тим, як після газових угод Тимошенко Україна щороку отримувала по три мільярди доларів за транзит блакитного палива, а ексрегіонал Шуфрич розповідав, як за Януковича «был баланс и без МВФ» (Камельчук нагадав, що опонент трохи прикрашає дійсність).

Далі Назаров, не заспокоюючись, допитувався у гостей, а що ж поганого у федералізації України? А ще нагадував, що на шляху до миру Путін, мовляв, ішов на компроміс. Завершили блок фразою Нестора Шуфрича «Зеленский все провалил».

У наступному блоці градус напруги у студії не спадав. Бо представники влади говорили, що мінські угоди у нинішньому вигляді виконати неможливо (Бардіна) та що федералізація не піде на користь Україні (Устенко). Останній, щоправда, припустив, що окремим регіонам можна дати більше прав. Зокрема щодо мови. Підкинув дров у багаття дискусії екснардеп від ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко. Спершу розкритикував Зеленського за відсутність плану дій на шляху до врегулювання збройного конфлікту, а потім «відсипав» і ведучим, звинувативши тих у маніпуляціях довкола мінських угод. У студії після того очікувано зчинився галас.

У тому галасі гучніше звучали нотки російської пропаганди. Політкоментатор Валентин Землянський говорив, що «гибнут люди с обеих сторон», а «регулярная российская армия там не зафиксирована». Ведучі при цьому згадали, що Україна, протистоячи Росії, при цьому продає туди серіали. Можна взаємодіяти там, де це не зачіпає питання нацбезпеки, викрутився провладний нардеп Дунда, який за кілька хвилин до того твердив, що кожен, хто закликає виконувати мінські угоди у нинішній редакції — колаборант.

Згадали і про заяву з трибуни парламенту члена монобільшості Микити Потураєва. Він, звертаючись до представників «Опозиційної платформи — За життя», казав, що «епоха бідності закінчиться тоді, коли народ витягне цю фракцію і розстріляє» (і тут «слузі» не відмовиш у послідовності). Реагував на слова член фракції «ОПЗЖ» Анатолій Бурмич. Мовляв, «это у них в головах — … угрожают убийством». Дунда, адвокатуючи колегу по фракції, казав, що Потураєв мав на увазі «політичне знищення тих, хто підтримує політику Москви».

Токшоу, що не потрапили в огляд:

16 червня, «Український формат», Перший незалежний

У програмі участь взяли нардепи Олег Волошин, Нестор Шуфрич, Юрій Павленко, Анатолій Бурміч (ОПЗЖ), Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина»), Антон Поляков («За майбутнє»), депутат Харківської міськради Андрій Лесик («ОПЗЖ»), політичні коментатори Володимир Цибулько, Катерина Одарченко, Георгій Біркадзе, Олександр Лазарєв, військовий дипломат Петро Гаращук, економічний «експерт» Олександр Охріменко, політичний консультант Андрій Теліженко. Разом 14 гостей (13 чоловіків та одна жінка).

18 червня, «Ехо України», Прямий канал

В етері були народні депутати Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність»), Дмитро Гурін («Слуга народу»), Сергій Шахов (група «Довіра»), Андрій Осадчук («Голос»), політичні коментатори Віктор Уколов, Борислав Береза. Разом шість чоловіків.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».