Хто знову хоче вилізти на бульдозер? Огляд політичних токшоу за 22‒26 лютого 2021 року

Хто знову хоче вилізти на бульдозер? Огляд політичних токшоу за 22‒26 лютого 2021 року

4 Березня 2021
4383
4 Березня 2021
10:00

Хто знову хоче вилізти на бульдозер? Огляд політичних токшоу за 22‒26 лютого 2021 року

4383
Баканов каже, що Стерненко — не агент СБУ, Макс Назаров розповідає про цензуру Медведчука, а Шахов погрожує членам монобільшості судом Лінча.
Хто знову хоче вилізти на бульдозер? Огляд політичних токшоу за 22‒26 лютого 2021 року
Хто знову хоче вилізти на бульдозер? Огляд політичних токшоу за 22‒26 лютого 2021 року

Вирок одеському активісту Сергію Стерненку став топтемою українських токшоу минулого тижня. Крім того, обговорювали старт вакцинації, енергетичні питання й суперечку, хто ж зробив для України більше — Зеленський чи Порошенко.

22 лютого, «Свобода слова», ICTV

Участь брали тоді ще т. в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко, заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко, народні депутати: лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, співголова фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов, Сергій Рахманін («Голос»), Роксолана Підласа («Слуга народу»). Разом шестеро гостей (п’ятеро чоловіків та одна жінка).

Говорили, як нескладно здогадатися, про чергові санкції Ради національної безпеки і оборони, накладені на подружжя Медведчука/Марченко. Чи підтримає фракція президента в цій справі, цікавився ведучий, адже в монобільшості немає монопогляду. Лідер фракції «Слуги народу» Арахамія запевнив: у питанні нацбезпеки різних бачень бути не може. «Головне — системність», — додав представник «Голосу» Сергій Рахманін, натякаючи на судову перспективу.

«Санкції — це позасудовий механізм», — втрутилася членкиня монобільшості Роксолана Підласа, нагадавши близький «слугам» «кейс Дубінського». Рахманін заперечив, що то були санкції щодо іноземців, а нині — щодо власних громадян.

Співголова фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов не сказав нічого нового. «Справи проти Медведчука відкриті були за Порошенка», але ЄС, мовляв, підтримує нинішні дії влади. Але, як і в кожній промові Герасимова, «є кілька але» (вочевидь, прописаних у партійній методичці). Влада «не платить армії», з передової прибрали контрснайперські групи, в парламенті «постанова по ТСК по Байдену досі висить на сайті». Встиг Герасимов пропіарити законопроєкт «Європейської солідарності» про колабораціонізм, який, мовляв, треба ухвалювати якнайшвидше.

Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко в цей час вирішив «пограти з вогнем»: запитав Герасимова, а що ж завадило парламенту минулого скликання звернутися до РНБО щодо каналів Медведчука? Тут співголова фракції політсили Порошенка продемонстрував майстер-клас із маніпуляцій. За його словами, «Порошенко закрив… 86 російських телеканалів… соцмережі» (насправді ж просто заблокував мовлення каналів та доступ до соцмереж на території України). А ще Герасимов кричав, як «Медведчук прийшов до парламенту за Зеленського» і тоді ж зміцнив медіаімперію. Та канали з пулу кума Путіна, мовляв, не закривали, адже туди активно ходили «слуги народу». Схаменулися лише «під тиском адміністрації Байдена».

Герасимов хотів попіаритися ще й на темі нафтопродуктопроводу «Прикарпатзахідтранс», але Вадим Карп’як зупинив гостя словами «про трубопроводи не питали — питали про канали». Давид Арахамія намагався зачепити Герасимова запитанням, чи терорист Ігор Безлер працював у політика водієм. На що соратник Порошенка припустив, що «може, хтось такий і був». Арахамія та Герасимов чубилися довкола «політичної волі» на закриття телеканалів і створення ТСК щодо «вагнерівців». Рахманін повідомив: ініціативна група вже є й може працювати без делегування туди членів монобільшості. «Вона так не працюватиме», — заперечував Арахамія.

Знову зайшлося про санкції щодо Медведчука. Представниця монобільшості Підласа говорила, що закриття нафтопродуктопроводу «Прикарпатзахідтранс» не вплине на своєчасні поставки солярки на потреби війська. Задоволений санкціями проти Медведчука і тодішній т. в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко (у вівторок, 23 лютого, зусиллями парламенту та президента він став просто в. о.). Вітренко нагадав про перемоги над «Газпромом» та що Україна за транзит російського газу отримує більше коштів, ніж платить за російський газ. Вадим Карп’як поцікавився ситуацією із закупівлею російської електроенергії. Вітренко відповів, що головний рецепт енергонезалежності — до 2023 року приєднатися до європейської енергосистеми. Арахамія додав, що закупівля російської електроенергії — 1 % від загального обсягу й потрібна, аби вітчизняні постачальники не підвищували ціни.

Тут Артур Герасимов включився з розповіддю про «Центренерго» та «Енергоатом», які, мовляв, були прибутковими за часів Порошенка — не те, що зараз. «Голосуйте за мене (як профільного міністра) — я зроблю їх прибутковими», — пішов із козирів Юрій Вітренко, на що Герасимов відрізав, що за кадрові ініціативи влади його партія не голосуватиме.

Далі змогу кілька хвилин піаритися дістав заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко. Хоча ведучий зазвичай дуже критичний до представників влади і хвалитися їм шансу не залишає. Тимошенко захоплено розповідав, які потужні об’єкти реалізовані в рамках програми «Велике будівництво» та скільки їх іще попереду.

Герасимов заперечував, що вартість доріг за чинної влади удвічі-втричі вища за проєкти минулих років. А ще додав про відсутність в Україні вакцин та запропонував «судити власників курорту Буковель», куди їздив «товариш Зеленський». Таке звертання обурило Кирила Тимошенка: той закинув гостю фамільярність та попросив мати повагу.

24 лютого, «Український формат», канали Медведчука

Відколи почали діяти санкції, у проєкті сталося кілька змін. По-перше, програма виходить у спільному ефірі трьох каналів Медведчука (із 26 лютого він називається Першим незалежним). По-друге, скоротилася мало не вдвічі. По-третє, ведуча Діана Панченко більше не боїться гніву Нацради, тому перейшла на російську.

На стартовий сольний блок покликали одного з медіарупорів «Опозиційної платформи — За життя», нардепа Олега Волошина. Стартували одразу із «шоку/сенсації»: новини про увагу СБУ до проросійського політичного коментатора Юрія Дудкіна (якого згодом взяли під варту). «Не знаем, в чем провинился Дудкин?» — вдавано дивувалася Панченко. (Якщо не знає, «Детектор медіа» допоможе їй дізнатися.) «Это безумие», — бідкався Волошин, завівши платівку про «утиски свободи слова» і як «националисты сеют межнациональную рознь».

Далі вже настала черга згущати фарби довкола вироку Сергію Стерненку. «Преступника посадили в тюрьму», — звично для себе провадила Діана Панченко. «Этим делом занимался опытный юрист Портнов», — нагадував, кому дякувати, Олег Волошин. Додавши, що хрещеною матір’ю Стерненка в політиці, мовляв, є колишня міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун, яка, вважає нардеп, має важелі впливу у Вашингтоні. Дійшло до того, що Волошин побачив у постаті Стерненка конкурента нинішнім політикам на наступних президентських виборах.

Гірше за Стерненка — тільки індійська вакцина. Так можна описати наступну тему, анонсовану Діаною Панченко словами: «Дождались полмиллиона доз индийского дженерика… Нам подсовывают левую копию». Гість погодився, що «это — страшная история… Не привьюсь негодяйской вакциной», а потім закликав бойкотувати вакцинацію індійським препаратом.

Гуртовий блок, де зібралися народні депутати Олег Волошин, Юрій Павленко («ОПЗЖ»), Вадим Івченко («Батьківщина»), парламентарі 8-го скликання Валерія Заружко (Радикальна партія Ляшка), Борислав Розенблат (Блок Петра Порошенка), політичні коментатори Сергій Кравченко (якого в етерах каналів «ОПЗЖ» вперто позиціонують як «медичного фахівця»), Олександр Лазарєв, Ростислав Балабан, Сергій Поярков, Ірина Паламар, — гуртом 10 спікерів, із яких дві жінки, — не залишав глядачеві жодної надії на фахову дискусію.

Мова далі йшла про Стерненка. Ведуча Панченко розповіла, як на протести проти вироку активісту приходили «подготовленные спортсмены» та масовка за 250 гривень. Інформацію медійниця черпала… у телеграм-каналах типу «Резидента», який намагається закрити СБУ.

Захищати протестувальників взявся Сергій Поярков. Мовив, що на протести люди пішли «по зову душі», і було їх до десяти тисяч. Доказів же у справі Стерненка, мовляв, немає. Такі заяви роздратували Діану Панченко, яка бідкалася, що гість «защищает преступника».

Поярков схвалив закриття каналів із пулу «ОПЗЖ», хоча при цьому не пояснив, навіщо відвідує їхній залишковий ефір. І наголосив: на захист каналів Медведчука майже ніхто не став і на акції не ходив. «Бо люди, які підтримують NewsOne, звикли працювати», — сказав нардеп Павленко.

Розбавити суперечку Пояркова та опонентів намагалися за допомогою відео, взятого з телеграм-каналу Анатолія Шарія. Де людина, яка начебто сидить у в’язниці, каже, що Сергій Стерненко у 2017 році сидів саме в їхній «камере для обиженных». Навіщо як доказ проти Стерненка використали відео, яке може зняти будь-який школяр у себе на кухні, зрозуміти важко. Далі Поярков сказав, що «виборців "ОПЗЖ" стає все менше». «Незаангажовані» ведучі при цьому не знаходили собі місця, а Діана Панченко і взагалі звинуватила гостя в «неуважении к зрителям». Олександр Лазарєв, своєю чергою коментуючи протести у справі Стерненка, говорив, що є «целый рынок активистов по найму». Поярков запевнив глядачів, що найбільше платних мітингарів збирається на акціях Вадима Рабиновича. Ведучий Дикий у цей час бідкався, як «влада фінансує радикалів», як доказ наводячи муніципальну варту КМДА.

Трохи менш гамірно у студії було, коли обговорювали призначення Юрія Вітренка в. о. міністра енергетики. «Вітренка тягнуть на прем’єрство», — сказав політкоментатор Балабан. Обговорення кілька разів перервали сюжетами про стареньких, які скаржилися на платіжки.

Далі Поярков ганив президента Зеленського. Спершу за те, що той, мовляв, «вперше пішов голосувати за себе» (хоча тоді ще кандидат у президенти на дебатах розповідав про як мінімум ще один випадок волевиявлення — коли у 2014-му «голосував за Порошенка»). Трохи згодом Пояркова запитали, чи знає той, скільки коштують харчі. Той чесно зізнався: й гадки не має. Та куди гірше, мовляв, що цього не знає сам Зеленський.

Не знаєш цін на продукти? Винен Зеленський

Поярков сказав, що витрачає до 5 тисяч доларів на місяць, адже є доларовим мільйонером. А от українці за останні роки збідніли, в тому числі, й «через яхту Медведчука за 200 мільйонів доларів». «А давайте про яхту Порошенка», — сказала ведуча, і занервував уже Поярков.

Коли ж говорили про закриття телеграм-каналів, які СБУ вважає поширювачами проросійської дезінформації, ведуча назвала це «похожим на агонию»: «Вам не страшно жить в стране?»

На «десерт» глядачам залишили тему старту вакцинації, а до етеру саме зайшли «експерти» Сергій Кравченко та Ірина Паламар. Ведучий Дикий зауважив: щодо індійської вакцини, що прибула до України, «існує скепсис» (звідки б він узявся — чи не з каналів Медведчука?). Сергій Кравченко сказав, що препарат Covishield, закуплений державою на першому етапі кампанії — не те ж саме, що AstraZeneca, хоч вакцину й не можна називати «дженериком». А от Sputnik V, мовляв, «хорошая вакцина» (ну а що б ще сказав затятий захисник російської вакцини?) 

Експертніше за Кравченка у студії могла мовити лише коментаторка всіх на світі тем для каналів Медведчука Ірина Паламар. Вона сказала, що індійськими й китайськими вакцинами не щеплювалася би, бо не вірить у їхню безпечність. Натомість і Паламар, і дехто з рідних одужав завдяки так і не названому чудодійному препарату, який «создал светило китайской медицины».

На доказ того, що завезена можновладцями індійська вакцина — сумнівної якості, ведучі «Українського формату» навели… коментарі користувачів фейсбука. Далі Діана Панченко бідкалася, що чимало лідерів думок написали в соцмережах, що вакцина — не така вже й погана. «Странные посты», — сказала ведуча (не те, що коментарі невідомих користувачів про шкоду препарату). Сергій Кравченко в цей час відпрацьовував черговий темник, заявивши, що в Україні є чорний ринок вакцин Pfizer та Sputnik V. Наприкінці програми Ірина Паламар сказала, що від індійської Covishield «отказалось Зимбабве». А хто, мовляв, говоритиме про вакцини правду — «с тем, как с Дудкиным». Сергій Кравченко, своєю чергою, нагадав глядачам, що в Україні  бували й летальні випадки після використання вакцин індійського виробництва (це було дуже давно й ніяк не пов’язано з вакцинацією від коронавірусу).

18 лютого, «Право на владу», «1+1»

До етеру долучилися голова Служби безпеки України Іван Баканов, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, керівник Мін’юсту Денис Малюська, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, лідер фракції «Голосу» Ярослав Железняк, нардеп Андрій Костін («Слуга народу»), адвокат Сергія Стерненка Масі Найєм, засновник Фундації Dejure Михайло Жернаков, юристка Анна Маляр (брала участь у місцевих виборах від «Слуги народу»), громадський діяч Геннадій Друзенко, політичний коментатор Юрій Романенко, керівник Одеської обласної прокуратури Сергій Костенко, прокурорка Одеської обласної прокуратури Ірина Коломійчук. Разом 13 гостей (11 чоловіків та дві жінки).

Тему вироку активісту Сергію Стерненку відсунули вглиб програми, аби міністр охорони здоров’я вчергове відзвітував про те, як країна дає раду епідемії. Його ведуча розпитувала, як сталося, що за перший день від старту вакцинації зробили аж 159 щеплень? А у столичній Олександрівській лікарні, куди свого часу везли перших уражених коронавірусом, із 24 медиків побажали вакцинуватися лише двоє?

Степанов спокійно розповідав, як МОЗ «проводить комунікаційну кампанію» (цікаво, де?!) й має на меті в підсумку вакцинувати не менше 60 % населення (коли ж це буде з такими темпами?). Мосейчук допитувалася в гостя, чому ж таку важливу процедуру ігнорують самі медики. Міністр сказав, що дехто нещодавно перехворів і ще має антитіла (хоча насправді навіть тим, хто перехворів, вакцинація потрібна). До честі ведучої, вона не стала наливати Степанову «теплу ванну», цікавлячись, що ж за вакцина прибула до України першою. Той розповів, що індійський препарат — аналог AstraZeneca. А довкола вакцини та її виробника (Serum Institute) є чимало фейків. Хоча, за словами міністра, 65 % дітей у світі вакциновані препаратами цієї компанії.

Наталія Мосейчук нагадала міністру, що компанія-реєстратор індійської вакцини в Україні — Grace of God — «пустишка», яка, мовляв, «торгувала м’ясом». Максим Степанов помітно розізлився, відрізавши, що не буде звітувати, чому виробник вакцини обрав саме такого посередника. Ярослав Железняк підлив оливи у вогонь, сказавши про слабку комунікацію МОЗ щодо старту вакцинації. Степанов відбивався, що це — «проблема світового масштабу».

Побачивши, що посадовця напором не взяти, ведуча попросила міністра звернутися до медиків і пояснити їм важливість вакцинації. Очільник МОЗ запевнив, що «медики точно все розуміють».

Рятувати Степанова взявся Іван Баканов, запитавши, чи готова Україна забезпечити необхідний температурний режим для постачання вакцини Pfizer. «Повністю готова», — відповів міністр.

Далі зайшлося про вирок Стерненку. Звітувати у справі запросили очільника Одеської обласної прокуратури Сергія Костенка. Той нагадав, що розгляд справи розпочався ще за часів губернаторства Михеїла Саакашвілі п’ять років тому.

Наталя Мосейчук поцікавилася, чому кривдникам активістки Каті Гандзюк, яка померла в лікарні, дали 6-6,5 років позбавлення волі, а Стерненку й Демчаку по 7 років? За словами прокурора Костенка, все згідно з нормами Кримінального кодексу щодо тяжких злочинів. Нардеп Железняк допитувався, чому справа, майже не розслідувана п’ять років, нині завершена «у турборежимі». Костенко відповів, що Стерненко певний час переховувався від слідства. Громадський діяч Друзенко здивувався, як могла «переховуватися» людина такого рівня публічності.

Юристка Анна Маляр сказала, що справа  «банальна… але з гучним прізвищем» і вважати її «політичним переслідуванням» Стерненка не варто. Друзенко, у свою чергу, цікавився в керівництва СБУ, чи не був Стерненко агентом спецслужби. Баканов переконував: за його каденції — ні. Інакше би прізвище Стерненка засвітилося в реєстрах.

Далі у студії «Права на владу» розпочався правничий «батл» між прокурором Костенком та адвокатом Найємом. Захисник Стерненка наводив глядачів на думку, що викрадення було, але не доведено, мовляв, хто і яку роль виконував у нападі. При цьому, за словами захисника, прокурори не з’являлися на засідання та не викликали на допити важливих свідків.

Відстоювати честь Стерненка взявся й засновник Фундації Dejure Михайло Жернаков. Сказав, що вирок несправедливий, кваліфікація злочину спірна, а справа політизована. Далі знову говорив Масі Найєм, згадуючи, як його підзахисному погрожував нинішній нардеп від «ОПЗЖ» Ілля Кива. Тож нині, мовляв, Сергій сидить в окремій камері.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко біля головного мікрофона змістив акценти в бік акцій протесту, що відбулися, зокрема, у столиці у день проголошення вироку. На думку чиновника, це була «вакханалія», яку підбурив той, хто хоче «знову, як і 1 грудня 2013 року, вилізти на бульдозер та почати нову президентську кампанію». Саме Порошенко, сказав Геращенко, хоче розпалити в суспільстві ненависть на догоду своїм політичним інтересам. Для наочності «вакханалії» на Банковій 23 лютого заступник Авакова приніс спалений протестувальниками шолом правоохоронця.

Наслідки «гарячого» протесту 23 лютого

На завершення програми трохи поговорили про тему, що випливала з «кейсу Стерненка»: реформування українських судів. Міністр юстиції Денис Малюська говорив, що у вітчизняних судів є, як мінімум, дві проблеми: знайти кваліфіковані кадри та позбутися тих, хто має сумнівну репутацію. Ведуча тим часом сказала, що в активістів до Стерненка «чимало питань». На доказ у студії показали відеозвернення бійця одного з добровольчих корпусів, де той каже, що активіст «кидав» воїнів на гроші та «розколює людей». Крім того, показали у студії і фрагменти телефонної розмови кума Медведчука з тогочасним помічником російського президента Владиславом Сурковим. Вони обговорювали постачання електроенергії в окупований Крим та обмін полоненими, до якого, за словами Медведчука, його долучив Порошенко. «Такі фрагменти вас гуртують?» — питалася в гостей ведуча. Очільник СБУ Баканов, своєю чергою, сказав, що запис долучений до справи про фінансування тероризму. «Детектор медіа» докладно розібрав ситуацію зі вкиданням «розмови Медведчука й Суркова» тут.

26 лютого, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»

До студії приходили секретар РНБО Олексій Данилов, генеральна генпрокурорка України Ірина Венедиктова, народні депутати Артур Герасимов (співголова фракції «Європейської солідарності»), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), Єгор Чернєв («Слуга народу»), заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, радник голови Офісу президента Тимофій Милованов, екссекретар РНБО Олександр Данилюк, нардеп попередніх скликань Микола Катеринчук, перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, фінансист Роман Сульжик, очільник Одеської обласної прокуратури Сергій Костенко, адвокат Стерненка Масі Найєм, активіст Роман Сініцин, головред «Цензор.нет» Юрій Бутусов. Разом 15 гостей (13 чоловіків та дві жінки).

Як і у «Праві на владу», топтемою випуску став вирок Стерненку. Та перед тим присутні встигли обговорити інцидент із колишнім першим заступником голови правління «Приватбанку» Володимиром Яценком, літак якого за кілька кілометрів від державного кордону завернули співробітники НАБУ. Підозри від правоохоронців, крім Яценка, отримали й колишні топменеджери банку Олександр Дубілет та Олена Бичихіна. Звітувати про «перемогу» до студії завітала генпрокурорка Ірина Венедиктова, яка особисто підписала підозру Яценку. Вона говорила, що мала діяти оперативно. Адже провадження відкрите ще у 2017 році, а загалом щодо «Приватбанку» у правоохоронців є десять тисяч досі відкритих проваджень.

Екссекретар РНБО Олександр Данилюк нагадав присутнім, що саме за його каденції міністра фінансів відбулася націоналізація та «порятунок» «Приватбанку». Щоправда, говорив гість, це коштувало держбюджету 155 мільярдів гривень. Далі Данилюк допитувався, чи планується екстрадиція Ігоря Коломойського. Венедиктова відповіла, що говорити про це рано, адже вона «не хоче гратися словами». Данилюк сказав, що у правоохоронців уже є підозр на 5,5 мільярдів доларів, а Венедиктова — що не любить популізму.

Твоє обличчя, коли піаришся ти/піаряться на тобі

Повернути розмову до конструктиву намагався ведучий: питав Венедиктову, хто попередив Володимира Яценка про можливе затримання, що той заздалегідь зафрахтував літак та хотів залишити Україну. Про це питав і головред «Цензора» Юрій Бутусов. Додавши, що підписувати бізнесмену підозру у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, як це мало би бути за процедурою, відмовилися, тож зробити це Венедиктова була вимушена власноруч. Генеральна прокурорка частково підтвердила слова обох, сказавши, що у правоохоронних органах справді стався витік інформації. Тому й підписала підозру, аби, мовляв, не гаяти часу.

Витоки інформації — звичне діло, згадував ексміністр економіки Тимофій Милованов. Розповівши, як навіть на закритих засіданнях Кабміну Гончарука дізнавався про кадрові призначення не від урядовців, а з телеграм-каналів.

Та повернімося до теми «Приватбанку». Гості все ніяк не могли визначитися, за чиєї каденції у справі було найбільше зрушень. Олександр Данилюк, попіарившись сам, нахваляв і тодішнього генпрокурора Руслана Рябошапку, який, мовляв, зібрав всі матеріали по банку в одному місці й передав до НАБУ. Перша заступниця голови правління НБУ Катерина Рожкова додала, що у справі порушень у «Приватбанку» лише у них було «22 коробки документів».

Нардеп попередніх скликань Микола Катеринчук, із незбагненних причин далі цікавий організаторам токшоу, своєю чергою, сказав: справа «Приватбанку» показує, що президент Зеленський точно не підпорядковується Коломойському. А потому ще й похвалив Венедиктову та міністра внутрішніх справ Авакова за злагоджені дії.

Далі перейшли до справи Стерненка. Савік Шустер навів результати опитування: ця справа хвилює 49 % українців, 23 % до неї байдуже, а 28 % про це взагалі не чули.

«Справа політизована самим підсудним», — сказала генеральна прокурорка. Нагадуючи, що обвинувальний акт у ній спрямований до суду ще у 2016 році. Завершила тим, що люди, мовляв, хочуть справедливості, але задача правоохоронців — не допустити вибіркового правосуддя. А для пом’якшення народного гніву, каже Венедиктова, правоохоронцям необхідно «більше комунікувати», пояснюючи деталі справи. Ведучий при цьому не міг не згадати про судову справу, яка болить йому особисто, — позов до Ігоря Коломойського на захист честі й гідності (олігарх закинув Шустеру продажність). Позов Шустера, нагадаємо, у Шевченківському райсуді столиці не задовольнили. Та нині ведучий сказав, що подав апеляцію.

Далі показали мультик про те, як розвивалися події в інциденті зі Стерненком зі слів державних обвинувачів (досить сумнівне з етичного погляду рішення авторів програми, адже для балансу варто було би зробити мультик і про версію захисту), а на Сергія Стерненка та засудженого разом із ним Руслана Демчака навели досьє. У студії тим часом знову розгорнулася телеверсія судового засідання: прокурор Костенко та адвокат Найєм потопили глядачів у юридичних нюансах. Адвокат Стерненка не заперечував факт зустрічі підзахисного з потерпілим, але намагався переконати, що прокурори так і не довели, які саме дії під час інциденту вчинив Сергій. Такої полеміки не стерпів навіть Шустер, попрохавши гостей «не повторять судебное заседание».

– Там дівчина спить, — підхопив активіст Роман Сініцин.

– Она гуглит, кто вы, — віджартувався ведучий.

Сініцин же в момент пересварки прокурора Костенка та адвоката Найєма явно не розумів, про що ті говорять. І це — важлива деталь у контексті подальшої розмови.

Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво

Юрій Бутусов сказав, що потерпілий у справі Сергій Щербич був помічником екснардепа-регіонала Олександра Пресмана. Крім того, згадав Бутусов, Щербич довго не відвідував судові засідання та взагалі не коментував справу ЗМІ.

Прокурор Одещини Сергій Костенко в цей час нагадав, що Стерненко не святий. Мовляв, ще у 2014 році «кришував» в Одесі наркоточки, що діяли під виглядом магазинів для рибальства. Члени злочинного угрупування, нагадував Костенко, сіли в тюрму ще у 2017 році.

Шустер закинув Масі Найєму політизацію справи, пославшись на інтерв’ю, що його адвокат Стерненка дав «Радіо Свобода». Там Найєм висловив припущення, що вирок Стерненку спеціально винесли 23 лютого — на День захисника вітчизни в Росії.

Згадали і про канали Медведчука. Найєм нагадав, як ретельно (та упереджено) ті висвітлювали справу Стерненка з 2017 року. Нестор Шуфрич пожартував, що саме тому їх і закрили; Шустер попросив політика «не ёрничать». Шуфрич поділився із глядачами новиною про вимкнення новоствореного Першого незалежного, ствердивши, що вказівку дала Служба безпеки України. Пізніше Олексій Данилов припустив, що це була Божа кара.

Ще гарячіше у студії стало, коли до мікрофона пішов активіст та організатор акцій протесту на захист Стерненка Роман Сініцин. Сказав, що не мав особливої цікавості слухати суперечку прокурора та адвоката обвинуваченого. Бо у справі, мовляв, і так усе зрозуміло: вона «шита білими нитками», а генпрокурорка Венедиктова показово «втекла» («Ушла», — виправив Шустер). Активіст вважає, що вироком «підставили Зеленського», «країна перебуває на межі», а випустити Стерненка на волю — «рішення національної безпеки», бо інакше, мовляв, «буде ескалація». Промова виглядала ідеальною ілюстрацією для проросійських ЗМІ на тему «радикалы диктуют условия украинской власти». Коли у промову намагався втрутитися прокурор Одещини, Сініцин сказав йому: «Сядь… помовч». «У нас так не разговаривают», — парирував Шустер.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, отримавши слово, майже дослівно повторив сказане напередодні в етері «Права на владу». Про агресивних мітингувальників, які били нацгвардійців, та про «деяких політиків», які хочуть ескалації конфлікту. Роман Сініцин сказав, що все було «як у 2013 році», коли міліцію, мовляв, кинули проти власного народу.

Проти розхитування ситуації в державі виступив Катеринчук, який колись був соратником Порошенка, а тепер хвалить нову владу. Нагадав, що попередня влада називала подібні народні виступи елементами операції «Шатун». І додав, що «судову реформу на вулиці не роблять».

Нестор Шуфрич у цей час допитувався у Сініцина, чому справу Стерненка не закрили за Порошенка. Активіст відповідав, що колись «сидітимеш і ти». При цьому оплесків у діалозі домігся саме нардеп від «ОПЗЖ». Що, за словами ведучого, в цій студії — рідкість.

За сваркою Сініцина із представниками влади та проросійської опозиції не було помітно співголову фракції «Євросолідарності» Артура Герасимова. Та щойно він отримав слово, як нагадав про «вибіркове правосуддя» у справах Федини чи Чорновол. А от Портнову і Татарову, мовляв, нічого не загрожує. Традиційно не прихильний до соратників Порошенка Шустер завівся, «погрожуючи» Герасимову показати у студії запис розмови Медведчука та Суркова.

А от кого майже всі присутні слухали, не перебиваючи, а глядачі підтримували подекуди на 98 % — так це секретаря РНБО Олексія Данилова. Той розповів, що президент Зеленський «нарешті почав наводити порядок», хоч при цьому й отримує «удари у спину». Данилов, зокрема, згадував про подвійне громадянство, закликаючи депутатів здати «або другий паспорт, або мандат». Шуфрич, на якому, схоже, «загорілася шапка», запевнив, що має тільки український документ. Ще секретар РНБО говорив, як на засіданні Ради позбавили звань генералів-зрадників. Згадував і про ініціативу обмежити термін перебування в парламенті двома каденціями. Натомість головред «Цензор.нет» Юрій Бутусов пропонував чиновнику «заборонити "ОПЗЖ"».

Наприкінці програми Савік Шустер таки «помстився» Артуру Герасимову, вивівши на екран запис розмови Медведчука та Суркова, де ті обговорювали постачання електрики в окупований Крим та залучення Порошенком Медведчука до процесу обміну полоненими. Ведучий уточнив, що Віктор Медведчук не підтвердив достовірність записів. І поцікавився в соратника Порошенка, як можна було в розпал бойових дій говорити про постачання електрики окупантам та про залучення до мирного процесу кума Путіна. Герасимов відповів, що записи можуть бути змонтованими. А залучення Медведчука до обміну полоненими — ініціатива Ангели Меркель. Виправдати постачання електроенергії у Крим Герасимов не встиг: час етеру саме добіг кінця.

26 лютого, «П’ятниця. Вечір», «Наш»

У студії були власник телеканалу, екснардеп Євгеній Мураєв (соло), народні депутати Людмила Буймістер, Олена Мошенець, Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга народу»), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), Сергій Шахов (група «Довіра»), віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко, колишній нардеп Віталій Журавський, блогер Мирослав Олешко, політкоментатори Олена Дяченко, Кирило Куликов, Олександр Лазарєв, Валерій Димов і Володимир Цибулько. Разом 14 гостей (10 чоловіків та чотири жінки).

Власник телеканалу «Наш» Євгеній Мураєв у сольному блоці левову частку промови присвятив… Порошенку. Стартували із заклику лідера «Євросолідарності» закрити канал Мураєва. Ведучий Макс Назаров нагадав, що Порошенко свого часу був на «112», а ось на каналі «Наш» не з’являвся. Тож запросив політика прийти на етер. Мураєв запевнив, що лідер «ЄС» сюди не прийде, бо звик до «теплих ванн». З уст політика, який у сольному блоці сидить в етері власного медіа, це звучало як неприхований сарказм. Особливо зважаючи на те, що деякі працівники його попереднього телеканалу, вітаючи Мураєва, ставали перед ним на коліна.

Справжній лідер «теплі ванни» не приймає

Згадуючи санкції щодо ЗМІ Медведчука, Мураєв запевнив, що «должны быть симметричные движения по холдингу Порошенко». А дивитися у бік каналу «Наш» владі, мовляв, нічого. Адже це — «единственный новостной незаангажированый канал… объективно показывающий ситуацию». Цікаво, а на каналах Медведчука казали, що єдині незаангажовані — вони…

Ведучий Назаров намагався допитатися у шефа, чи немає ознак фінансування тероризму в діях Порошенка. Мураєв, звертаючись до Порошенка на «ти», провадив, що «в марте 2019-го ты ввел санкции против компании, которая владеет каналом "Наш"». Додавши, що «я постараюсь стать твоим приговором». Подальше звертання Макса Назарова до Євгенія Мураєва словами «ви… як можливий майбутній президент» прозоро натякає на мрії власника каналу.

А от влада, за словами Мураєва, Порошенка не чіпатиме, бо США не дозволять. Зеленський же, мовляв, іде в нішу, в якій працює лідер «ЄС». У проміжках між критикою Порошенка власник телеканалу «Наш» встиг нагадати, що «Россия аннексировала Крым, чтобы не допустить размещения баз НАТО» (приблизно за таке нещодавно заарештували Юрія Дудкіна).

Далі Назаров називав Порошенка «дуже цинічною людиною», а Мураєв казав, що той разом із Медведчуком розділили Україну. А потім і зовсім дав волю емоціям, назвавши Порошенка «мародером и убийцей» і ще раз звернувся до нього (вже на «ви»): «Надеюсь, что вы плохо спите… Ворочайтесь — скоро будет».

Поки у студії збиралися гості першого гуртового блоку, ведучі згадали про позбавлення звань генералів-зрадників. «Тепер РНБО має терміново позбавити звань народних артистів України Філіпа Кіркорова, Світлану Лободу та інших», — у своєму стилі жартував ведучий Макс Назаров.

Далі у студії навели цитати Зеленського, Порошенка та Турчинова, сказані до річниці анексії Криму. Назаров цікавився у представниці монобільшості Людмили Буймістер, як може мати свій канал «громадянин Росії», який «веде бізнес у Криму» — власник ATR Ленур Іслямов. Про те, що окупаційна влада півострова засудила Іслямова майже на двадцять років, Назаров змовчав.

Нестор Шуфрич сказав, як за їхньої влади «газ был меньше 100 долларов» та як він у 2003 році «отстаивал Тузлу». «Життя стає все гіршим», в унісон із Шуфричем скаржився віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко. Не забувши нагадати, що санкції проти каналів кума Путіна — це «зачищення інформаційного простору». «Подонки вырубили канал», — погодився Шуфрич.

Далі ситуація у студії нагадувала перетягування линви. Ведучі та окремі гості згадували «гріхи» Порошенка, а прихильні до нього Павло Розенко та блогер Мирослав Олешко переводили стрілки на ексрегіоналів та чинну владу. Макс Назаров нагадав «слугам народу» про розслідування Дениса Бігуса щодо корупції в «Укроборонпромі» — Людмила Буймістер невпевнено розповідала, що такі справи потребують беззаперечних доказів. Час від часу повертаючись до теми окупованого Криму, автори проєкту між іншим показали об’єкти, збудовані на півострові за часів окупації: мечеть, аеропорт, міст. Мовляв, багатьом кримцям це подобається. Політкоментатор Кирило Куликов навіть спробував виправдати перехід українських військових до збройних сил агресора, адже ще тоді, мовляв, «у летёхи (лейтенанта. — Авт.) военно-морских сил России зарплата была 1-1,5 тысячи долларов».

Пізніше у студії показали розмову Медведчука із Сурковим. «Слуга народу» Людмила Буймістер нагадала, що саме за Порошенка Медведчук з’явився на політичній арені. Тоді як Павло Розенко використав інший аргумент: нардепом той, мовляв, знову став за каденції Зеленського.

Тут уже не стерпів ведучий. Назаров, помітно гніваючись, згадав часи, коли Медведчук щойно викупив NewsOne, де Макс працював тоді. Щойно телеканал перейшов до рук кума Путіна, фото та відео з цитатами Медведчука, сказав Назаров, «були там як прогноз погоди». Через те, мовляв, він звільнився з NewsOne у квітні 2019-го. «2018-й, літо. Який Зеленський?» — пригадував час купівлі телеканалу лідером «ОПЗЖ» ведучий каналу «Наш». Павло Розенко на цій критиці трохи «підвис», але викрутився: ZIK, мовляв, Медведчук купив влітку 2019-го, вже за Зеленського.

Пізніше Розенко нагадав, що чинна влада закуповує в Росії електроенергію, натомість не в змозі забезпечити українців якісною вакциною. А якби при владі досі був Порошенко та уряд Гройсмана, то українці вже б два місяці вакцинувалися всесвітньо визнаними препаратами.

Голосуй за Порошенка, а то Путін нападе!

Згадали і про законопроєкт про колаборацію, внесений до Верховної Ради «слугами народу» (на розробці аналогічного документа, нагадаємо, піариться і «Європейська солідарність»). Проросійська політкоментаторка Олена Дяченко сказала, що такий закон вдарить по багатьох українцях, а симпатик Порошенка Олешко документ усіляко схвалював.

У наступному гуртовому блоці згадали про роботу та останні гучні рішення РНБО. Коментатори з пулу Порошенка — Володимир Цибулько та Валерій Димов — доводили, що активна боротьба чинної влади з проросійськими силами — наслідок того, що з Офісом президента не хочуть спілкуватися в адміністрації Байдена.

«Порошенко симулював боротьбу», — сипала сіль на рани симпатиків лідера «ЄС» «слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк. А ще сказала, що Порошенко купив лише 1 % акцій каналу Прямий, а не 100 %, як говорив. Димов не знайшов іншого способу «заткнути» опонентку, ніж обізвати її «1/254 Зеленського». «Я — ½ своїх батьків. А подібні речі кажіть своїй дружині», — рознервувалася членкиня монобільшості (але зі студії, як Мар’яна Безугла, йти не стала).

Володимир Цибулько натякав, що монобільшості потрібна «більш широка коаліція… з проєвропейськими силами». Коли здавалося, що гості висловили один одному всі можливі образи, «на арену» вийшов член депутатської групи «Довіра». Його популістський спіч про те, як влада «разграбила страну», завершився залякуваннями «судом Лінча». У запалі Шахов сказав, розповідаючи Василевській-Смаглюк, що та зрозуміє критичність ситуації, «когда потеряет родителей». Ведучі почали вимагати «семью не трогать». Депутатка в боргу не залишилася, парирувавши, що з уст Шахова ллються «одни и те же гнилые месседжи» та «порожняк».

Токшоу, що не потрапили в огляд:

23 лютого, «Пульс», канали Медведчука

У сольних блоках були міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш, політичний діяч Дмитро Співак, прем’єр-міністр часів Януковича Микола Азаров (відео). У гуртовому етері — політкоментатори Світлана Кушнір, Сергій Годний, Олександра Решмедилова, Олександр Лазарєв. Разом сім гостей (чотири чоловіки, три жінки).

26 лютого, «Протистояння», Перший незалежний

Участь брали міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш, політкоментатори Володимир Цибулько, Ростислав Балабан, Олександр Лазарєв, Ірина Паламар, екснардепи Надія Савченко, Михайло Добкін, Віталій Журавський, народні депутати Віктор Чорний, Нестор Шуфрич, Олександр Колтунович, Юрій Павленко («ОПЗЖ»), Антон Поляков («За майбутнє»), очільник Харківської міської організації «ОПЗЖ» Андрій Лесик, телеведучий та політкоментатор Андрій Пальчевський. Разом — 15 гостей (12 чоловіків та три жінки).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4383
Читайте також
23.02.2021 11:30
Олександр Крумін
для «Детектора медіа»
4 614
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду