11:30
Понеділок, 11 Травня 2020

Європа в жалобі, тому що програла. Моніторинг токшоу 4-8 травня 2020 року

5 395
Наталія Мосейчук вибачається перед Борисом Тодуровим за його декларацію, мер Черкас тікає зі «Свободи слова», а каналами Медведчука несеться пабєдобєсіє.
Європа в жалобі, тому що програла. Моніторинг токшоу 4-8 травня 2020 року
Європа в жалобі, тому що програла. Моніторинг токшоу 4-8 травня 2020 року

«Свобода слова» (ICTV), 4 травня

Здається, у ведучого Вадима Карп’яка на фоні тенденційної беззмістовності звітів його гостей починають здавати нерви. І це прекрасно. Адже тепер, коли на «Свободі слова» хтось каже дурницю, про неї, найімовірніше, теж запитують.

На шоу виступали: Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України. Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України. Кирило Тимошенко, заступник керівника Офісу Президента України. Андрій Герус, народний депутат, фракція партії «Слуга народу». Петро Порошенко, народний депутат, лідер партії «Європейська солідарність». Іван Крулько, народний депутат, фракція ВО «Батьківщина». Кіра Рудик, народний депутат, голова партії «Голос». Віталій Кличко, міський голова Києва. Роман Боднар, голова Черкаської обласної державної адміністрації. Анатолій Бондаренко, міський голова Черкас. Усього одинадцять гостей (десять чоловіків і одна жінка).

Першим спікером вечора по відеовключенню став прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Зміст його промови повністю відповідав фону за спиною: чиновницький нудний. Очільник уряду нагадав про раніше анонсовані плани виходу з карантину; розповів про очікувану стабілізацію ситуації; сказав, що нам треба шукати баланс між економікою та карантином; описав кілька планів щодо допомоги бізнесу. Виступ Шмигаля врятував Петро Порошенко, який у кращих традиціях гостей від «Європейської солідарності» ставив своє «запитання» чотири хвилини. До нього увійшли, серед іншого, проблеми сфери обслуговування, падіння ВВП за уряду Гончарука, успіхи команди Порошенка, владний хаос, створення робочих місць, відтермінування платежів для бізнесу, право уряду на запровадження карантину. Шмигаль прокоментував це за півтори хвилини.

Аналогічно п’ятий президент урятував і виступ Віктора Ляшка. Порошенко більше двох хвилин «запитував», чому в Україні роблять так мало тестів на коронавірус. І навіть вдався до відвертого патерналізму: «Якщо не вистачає лабораторій, ви скажіть. Я їх привезу». Ляшко відповів, що в нас всього вистачає, а лабораторії навіть не до кінця завантажені. Також лікар стверджував, що в Україні система тестування працює «прицільніше»: ми виявляємо коронавірус у більшої кількості протестованих, ніж, наприклад, Польща. У власному виступі Петро Порошенко знову розповідав про свою благодійність та ініціативу страхування лікарів. Кіра Рудик описувала ідею «гнучкого карантину». Іван Крулько критикував «Нафтогаз», закликав Україну до протекціонізму та хвалив міського голову Черкас, якого підтримує «Батьківщина».Також у студії було дуже коротке включення київського очільника Віталія Кличка, який визнав, що мери думають про власну партію. Крім того, більшість гостей «Свободи слова» погодилися, що послаблення карантину - це радше політичне, ніж епідеміологічне рішення.

Кирило Тимошенко зі слайдами розповів про спеціальний Фонд боротьби з коронавірусом. Він показав, що за рахунок цих коштів закупили, звідки закупили, куди направили і як це оплачувалося. Також Тимошенко пояснив, чому президент Зеленський їздив зустрічати літак «Мрія» з медичним вантажем: «По-перше, це наша гордість - літак «Мрія». По-друге, частина цього вантажу передається до наших лікарів». Ага, добре, а чому президент зустрічав цей літак? Так само Тимошенко пояснив, чому «Епіцентр» продовжує працювати в умовах карантину: «Епіцентр» працював згідно з постановою Кабміну. Вони порушували в багатьох випадках і продавали не тільки ті товари, які є в постанові Кабміну. За це на них практично кожен день складалися і складаються адміністративні протоколи щодо порушень і вони платять штрафи». Тут Вадим Карп’як поставив те запитання, про яке ви подумали: «Ви хочете сказати, що можна порушувати, оплачувати. Але, якщо твій прибуток більший, ніж сума штрафу, то нічого страшного?». Тимошенко відповів, що МВС може відреагувати й жорсткіше, якщо «буде перебільшення порушень».

Крім того, заступник глави Офісу президента розповів, як Володимир Зеленський відреагував на скандал із рестораном «Велюр» Миколи Тищенка: «жорстко поговорив із цим народним депутатом». Вадим Карп’як уточнив, чим ця розмова закінчилися. Виявилося, що тепер «ресторан не працює», а нардепи знають, що «не треба так робити більше». А як щодо штрафів? Он «Епіцентр», наприклад, платить…

Усіх колег обігнав у своєму виступі Ігор Петрашко. У відповідь на запитання «чому зросла вартість енергетики для промисловості?» він ужив вирази: «активно проводимо консультації», «намагаємося максимально почути», «ситуація комплексна», «стараємося вийти на діалог». Вадим Карп’як запитав ще раз. Петрашко відповів у схожому дусі. Карп’як запитав утретє. І цього разу ми дізналися, що проблема, зокрема, у високих тарифах на зелену енергетику. Далі модератор, логічно, поцікавився, що робити? А міністр, не зраджуючи собі, пояснив: «Це складне питання. Уряд над тим працює, щоб знайти й запропонувати всьому ринку рішення». Ведучий також виправив міністра економіки, коли той заявив, що українська економіка з 2000-го року лише падає.

Найцікавішою подією вечора стала черкаська драма. Стрімка і скандальна кар’єра привела місцевого мера Анатолія Бондаренка у студію одного з головних українських токшоу. Він вийшов до мікрофону і… через менше ніж п’ять хвилин «поїхав у Черкаси працювати». Серйозно. Міський голова продекламував заготовку про віддаленість влади від народу, подвійні стандарти, старі методи та шиті справи. Вирішив, що він «сказав те, що хоче почути країна. Сказав від імені міських голів. Сказав від імені громад». Чотири рази за п’ять хвилин повторив, що не хоче витрачати нічий час. І після фрази «Я думаю, я поїхав у Черкаси працювати» просто втік зі студії. Деякі запитання Петра Порошенка були довшими, ніж цей виступ. Зате тепер ми точно знаємо, що пан Бондаренко не намагається сподобатися виборцям перед місцевими виборами.

Після цього у студії виступив голова Черкаської ОДА, який назвав усю цю історію «маячнею регіонального масштабу». За «огульну критику» на нього накричав однопартієць Бондаренка - Іван Крулько.

Дуже довго «Свобода слова» нагадувала один великий виступ мера Черкас. Чиновники виходили до мікрофону, піарилися і тікали раніше, ніж почнуться справжні запитання. Проте останнім часом Вадим Карп’як усе більше реагує на смислові порожнечі у словах гостей. Сподіваємося, ця тенденція збережеться. А от «намагання максимально почути» підуть на спад.

«Український формат» (NewsOne), 6 травня

«Український формат» годує своїх глядачів сміттям. От ви знаєте, що якогось чоловіка на Одещині планують покарати за совєцкий прапор? А NewsOne знає і вважає це приводом для включень та довгих дискусій. А ви знаєте, що Лукашенко порадив не цілувати під час епідемії чужих дружин? А NewsOne знає і вважає це кмітливою цитатою для закінчення програми. А ви знаєте, що якісь хлопці змусили дівчину облитися зеленкою за участь у «нарузі» над українським прапором? А NewsOne знає і виставляє це головною темою дня. Єдине, чого канал Медведчука не знає, - це журналістських стандартів. В ефірі 6 травня ведучі навіть не намагалися зображати неупередженість чи рівновіддаленість. Вони зображали відбірних комуністів.

У нарузі над глядачами брали участь: Ренат Кузьмін, Юрій Павленко, Максим Невінчаний, народні депутати, «Опозиційна платформа - За життя». Ірина Верещук, Юрій Камельчук, Мар’яна Безугла, народні депутати, «Слуга народу». Андрій Александрін, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю. Марина Ставнійчук, керівниця Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Януковича. Ірина Паламар, учасниця реконструкцій м'ясо молочного комплексу в смт Цибулів. Політичні та економічні коментатори: Руслан Бортник, Олександр Охріменко, Віктор Таран, Олександр Солонтай. Усього 13 гостей (дев’ять чоловіків і чотири жінки).

Центральною темою програми стали події у Запоріжжі, де буцімто націоналісти змусили буцімто 14-річну дівчину облити себе заленькою за те, що вона буцімто знімала, як інші здійснюють наругу над українським прапором. Відповідне відео глядачам продемонстрували три рази за двадцять хвилин. Могли б і більше, але довелося зробити перерву на сюжет про «п’ять років свавілля ультранаціоналістів». Так, як ви вже здогадалися, це один із тих класичних випусків «Українського формату», де купа проросійських політиків бідкається на свавілля хижих «укропів», «атошників» та інших «радикалів». Тільки, увага, сюжетний поворот, тепер більшість роботи беруть на себе ведучі Діана Панченко та Віталій Дикий.

Зокрема, вони розповідали, що правила в нас встановлюють радикали, а не закон (відео). Що «попередня влада» задала тренд на безкарність націоналістів (відео). Що за часів Порошенка держава втратила монополію на силу (відео). Що нинішня влада боїться радикалів та активістів і дивиться на їхні дії крізь пальці (відео). Що Сергій Стерненко вбив людину (відео) і, оскільки він це транслював, його можна називати вбивцею без суду (відео). Нагадаємо, що ми досі цитуємо «модераторів» програми. Також вони вважали, що в Україні не карають за «жахливі прояви фашизму» (відео). Що п’ять років тому влада почала переписувати історію (відео). І що радянська армія не вирізала села (відео). Справді, а навіщо паритися, якщо можна просто заморозити їх голодом? 

У перервах між російською пропагандою співробітники Медведчука демонстрували гостям майстер-клас із заангажованості. Коли перебивають Віктора Тарана, то «в нас відкритий мікрофон і дискусія, Вікторе». Коли перебивають Ріната Кузьміна, то «в нас відкритий мікрофон, але давайте якось все ж таки поважати один одного». Коли Віктор Таран каже, що різноманітні «радикали» діяли за всіх президентів, ведучі вимагають від нього доказів. Коли Рінат Кузьмін каже, що в зоні АТО грабіжництво та мародерство - це «обычное дело», ведучі мовчать. Коли Мар’яна Безугла намагається показати модераторам, що вони перебивають лише частину спікерів, її в цей момент перебиває модераторка. Коли Мар’яна Безугла просить не виривати факти з контексту й не розколювати суспільство, її в цей момент перебиває модераторка. Коли Мар’яна Безугла просить модераторів навести докази їхніх слів про відсутність покарань за пропаганду нацизму, її перебивають модератори. І розповідають, що «наші аналітики дивилися…». Короче кажучи, «судді» на ігровому полі NewsOne вже не лише допомагають одній із команд. Вони самі забивають голи та захищають ворота, коли це необхідно. 

Чим же в цей час займається сама збірна Медведчука? Рінат Кузьмін на повторі розповідав про продовження «політики Порошенка» із вседозволеністю радикалів. Стверджував, що українцям нав’язують ідею «антиросії». Бо в українців же немає інших причин недолюблювати Росію, правда? Виправдовував міліціонерів у Врадіївці: «Во Врадеевке в 2013 году там изнасиловали девушку. Было, действительно. Милиционер, мерзавец, изнасиловал девушку. Это все было. Но. Девушку ж не убили...».  Руслан Бортник  на пару з Кузьміним виставляв ветеранів АТО безкарними та схильними до злочинності. І виправдовував СРСР за геноцид: «Що про вас історія напише? Що про нас напише історія? Ми 15 мільйонів населення втратили за тридцять років. Про який геноцид про нас напишуть [...] СРСР не вбивала нікого [...] Голодомор де був? Що, тільки в Україні?». Олександр Охріменко дискредитував учасників Революції гідності: «Хто був на Майдані, - це вже радикал. Злочинець, який порушив Конституцію України». 

Крім цього, у студії сперечалися про СС «Галичину» і включали в ефір чоловіка, який вивісив на даху прапор із совєцкою символікою. Це дуже смішно, але навіть він закинув ведучим, що ті не запросили у студію іншу сторону конфлікту. Тих самих «радикалів». До речі, NewsOne провів опитування і виявилося, що 77% їхніх глядачів боїться радикалів. Жаль, що канал не уточнив, яких саме. Можливо, глядачі бояться всіх тих радикальних совків, яких спостерігали в ефірі.

Інші теми вечора обговорювали зі значно меншим запалом. Для початку глядачі вислухали обов’язкову годинну дискусію на тему неготовності влади до коронавірусу, неадекватності карантину та невиконання соціальних зобов’язань. Єдине цікаве, що було в цьому блоці, - це спроба Ірини Верещук зловити Ріната Кузьміна на його брехні про секретні біологічні лабораторії в Україні. На жаль, пані Ірина не врахувала імунітет Кузьміна до фактів. І ведучих, які змінили тему, як тільки нардепка почала зачитувати документальні докази брехні.

Останню частину шоу NewsOne присвятив скасуванню медичної реформи. Ведучі охрестили її жахливою та такою, на якій «можна добряче підзаробити». Юрій Павленко розповідав, що реформа була вигідна міжнародній фармацевтичній мафії. А Ірина Паламар та Марина Ставнійчук хвалили систему Семашко. Мракобісся, як воно є. Юрій Камельчук зі «Слуги народу» закиди опонентів критикувати не захотів, бо не належить до профільного комітету. І добре. Адже раніше Камельчук уже закликав людей не вакцинувати від коронавірусу, бо вакцини, мовляв, шкодять і, взагалі, це спосіб контролю над масами. 

Логічним завершенням вечора стали ось ці слова Діани Панченко: «Є людина, яка все дуже добре розуміє. І про коронавірус, і про інші важливі речі [...] Не розвішувати шмарклі, але триматися дружини. Президент Білорусі у звичному для себе дотепному стилі прокоментував, як убезпечити себе від коронавірусу. Радив займатися спортом та знову переконував, що епідемія Covid-19 - це всепланетний психоз. Це цитата. Краще, як Олександр Григорович, не скаже ніхто, тож завершуємо цю годину саме його словами». Тобто, ви розумієте. Ні лікарі, ні профільні експерти, ні справді важливі світові лідери, ні просто розумні люди не можуть сказати глядачам NewsOne «краще», ніж Лукашенко: «Не лезь, если ты мужик, к другой женщине [...] Выйди на улицу, на велосипеде катайся». 

Також ведучі цитували Лукашенка у передмові з Вадимом Карасьовим. А сам політичний коментатор розповідав, що влада пом’якшує карантин, бо її ніхто не слухає. Що епоха майданів закінчилася, адже люди не захочуть збиратися «плече до плеча». Що зараз не вдалий час, аби працювати над поверненням Криму. Також Карасьов називав Портнова та партію Шарія представниками «нової парадигми». Ведучі тим часом змальовували картини розгулу радикалів і лякали заробітчан, що їх можуть не пустити назад в Україну.

У післямові (це шоу нескінченне) Ірина Паламар розповідала, як українських дітей «готовят в лагерях», а війна не закінчується через «8%». Максим Невінчаний стверджував, що миру на Сході заважають «ручные радикалы». І що українців хочуть змусити, замість Дня перемоги, «вместе с Европой скорбить. О том, что проиграли». Ви уявляєте, яким має бути рівень невігластва та радянізації свідомості, аби стверджувати, що 8 травня Європа «скорбит», тому що програла Другу світову війну?

Є тварини, які під час сезону спарювання проявляють особливу агресію, і тоді від них краще триматися подалі. У проросійських ЗМІ таких періодів у році два: пам’ятні дати Революції гідності та День перемоги. Різниця лише в тому, що від NewsOne краще триматися подалі і весь інший час. 

«Право на владу» («1+1»), 7 травня

Якщо вам завжди хотілося мати під рукою один чіткий ефір «Права на владу», який ілюструє заангажованість та прихильність цієї програми до влади, то «1+1» випустив для вас якраз таку програму. На шоу про медичну реформу Наталія Мосейчук захищала міністрів, самостійно критикувала «попередників» та навіть попросила вибачення у Бориса Тодурова. А то гості посміли згадати про його декларацію.

У перепалках участь брали: Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України. Ірина Микичак, заступниця міністра охорони здоров’я України. Віктор Ляшко, головний державний санітарний лікар України. Світлана Шаталова, заступниця Міністра охорони здоров'я України. Володимир Курпіта, лікар-інфекціоніст. Ольга Голубовська, лікарка-інфекціоністка. Борис Тодуров, директор Інституту серця МОЗ України. Ольга Стефанишина, народна депутатка від фракції «Голос», заступниця міністра охорони здоров'я України (2018-2019). Усього вісім гостей (п’ять жінок і три чоловіки). У рамках оксюморону, заради обговорення медичної реформи, «Право на владу» заявило про передчасний вихід із карантину й зібрало більшість гостей у студії.

Грубо кажучи, увесь цей ефір можна звести до суперечки між Максимом Степановим та Ольгою Стефанишиною. Міністр розповідав, як через медичну реформу Супрун мали звільнити лікарів та закрити лікарні. Зокрема, психітратичні та туберкульозні. А пані Стефанишина переконувала, що ідея реформи була в тому, аби замість купи низькоякісних лікарень створити менше, проте ефективних, а лікарям платити за заслуги. Також вона стверджувала, що українську систему психіатричної допомоги в нинішньому вигляді немає сенсу рятувати, а туберкульозних хворих давно вже не тримають у стаціонарах про три місяці. І якось так весь ефір.

Умовним другим блоком програми стали включення регіональних медиків. Деякі з них підтримували призупинення реформи. Інші боялися її скасування. Хтось розповідав, що зміни вели країну до національної зради. Короче кажучи, тут «Право на владу» витримало баланс. 

А от у коментарях Ольга Голубовської та Бориса Тодурова балансом навіть не пахло, обоє займалися відвертою політикою. Очевидно ображена пані Голубовська розповідала, що для «реформаторів» людське життя нічого не варте, що «реформатори» спокійно переступали через пацієнтів, що «реформатори» втечуть з країни. Також лікарка заявила, що їй на «всевозможных совещаниях» казали, що «Надо экономить. Реформу писали бухгалтеры. Ни о каком качестве оказания медицинской помощи речи быть не может». Цікаво, це ті ж «совещания», де Голубовській розповіли, як коронавірус створили в США? Борис Тодуров тим часом стверджував, що ціллю реформи було обанкротити українську медицину для міжнародних компаній. І ненавмисне спричинив головний скандал вечора.

Директор Інституту серця обурився зарплатою голови Нацслужби здоров’я, тож Ольга Стефанишина миттєво нагадала лікарю про його власну декларацію на вісім мільйонів гривень. Цього простого факту вистачило, аби прибутки Тодурова спочатку захистив особисто міністр. А потім Ольга Голубовська обурилася, що доходи Тодурова «на молекули» розібрали люди, які самі нічого не досягли. І що, замість контраргументів, «лізуть у декларації». Нагадаємо, що Тодуров перший поліз у декларацію. І це ще ніхто не згадав про його корупційні скандали.

Проте найбільше вразила ведуча Наталія Мосейчук. Вона спокійно реагувала на всі образи в бік реформаторів, а от Тодурова закрила якщо не власним тілом, то принаймні залишками репутації. Для початку модераторка запитала в пані Стефанишиної «скільки він має заробляти, якщо він тримає серце вашої мами в руках?». А на відповідь нардепки, що це маніпуляція, викрикнула «яка нафіг маніпуляція?». Потім Мосейчук почала розповідати, як довго вчаться хірурги. Потім видала фразу «Якщо, не дай Боже, з вашими родичами щось станеться, ви в кого захочете оперуватися? У Тодурова». Далі ведуча звернулася вже до самого лікаря з фразою «Борис Михайлович, ви чудово розумієте, що у вас золоті руки». І, коли  здавалося, що нижче падати фізично немає куди, Мосейчук на прощання попросила пробачення(!!!) в скандального хірурга «якщо дещо його образило». Його що, власна декларація образила?! І це все після слів модераторки  «я не буду захищати Тодурова…». 

Другим улюбленцем Мосейчук став міністр Степанов. На чергові закиди на адресу чиновника від Ольги Стефанишин ведуча відреагувала розповідями про «місяць на посаді» та нагадуванням про перманентне в.о. Уляни Супрун. Коли ж нардепка запропонувала розібратися щодо цього «місяця на посаді», ведуча викрикнула «давайте не розбиратися! Ні, це точно не на цьому ефірі». Пізніше Мосейчук уже почала просто відповідати замість очільника МОЗ. Стверджувала, що у відсутності засобів захисту для лікарів винні попередні тридцять років, розвал інфекційної галузі та «реформатори». Закінчилося зверненням ведучої до народної депутатки: «Пані Олю, я вас дуже прошу. Давайте ми будемо дивитися у свої очі так само. Я вас дуже прошу - не ображайте. Не кажіть «не брешіть». Давайте розбиратися. Ви вже всі просто забрехалися».

Подібна поведінка ведучої дика сама по собі. Але ще гіршою її робить вибірковість. Адже критикам реформи ображати своїх опонентів було можна. Борису Тодурову не «дивитися у свої очі» було можна. Міністру Степанову тікати від прямих запитань було можна (він так і не відповів, наприклад, чи збережуть фінансування для онкологів). А от Ользі Стефанишиній довелося вислуховувати про сердце її матері. 

Узагалі, через таку кількість конфліктів та погану модерацію ефір вийшов доволі сумбурним. Глядачі почули багато різних думок, проте їх безсистемність та емоційність заважали скласти уявлення про реальний стан справ у медицині. Так і хочеться звернутися до Наталії Мосейчук її ж словами: «Менше політики. І більше фаховості». Особливо, коли йдеться про політику каналу. Та фаховість журналіста.

«Народ проти» (ZIK), 7 травня

Ще один ефір каналу Медведчука про 9 травня. При чому, взагалі то, організатори програми навіть не планували піднімати цю тему. Просто, коли ти ніяк не контролюєш дискусію і даєш наближеним політикам піаритися, їм не залишається нічого іншого.

На програму зійшлися: Давид Арахамія, Ірина Верещук, Данило Гетманцев, Василь Мокан, народні депутати, «Слуга народу». Олександр Качний, народний депутат, «Опозиційна платформа - За життя».  Андрій Ніколаєнко, народний депутат, «Батьківщина». Руслан Марцинків, екснародний депутат від «Свободи». Анатолій Могильов, міністр МВС часів Януковича. Марина Ставнійчук, керівниця Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Януковича. Юрій Атаманюк, перший заступник начальника Головного управління податкової міліції ДПС часів Януковича. Сергій Щербина, головний редактор «РБК - Україна». Валентина Маркевич, жінка, яка п’ять разів підряд не змогла обратися в народні депутати. Ольга Голубовська, лікарка-інфекціоністка. Політичні коментатори: Олексій Давиденко, Олексій Якубін, Євгеній Куксін, Михайло Чаплига, Борис Тизенгаузен, Макс Назаров. Усього 19 гостей (п’ятнадцять чоловіків і чотири жінки). Резонерами традиційно виступали Юрій Михальчишин, екснардеп від «Свободи». Та Макс Бужанський, діючий народний депутат, «Слуга народу».

Вечір усім присутнім та глядачам зіпсував Данило Гетманцев, який раптом вирішив почати свій виступ із привітання з Днем перемоги. 7 травня, ага. Згадка про ВЕЛИКУЮ ПАБЄДУ активувала у проросійських гостях давно видресирувані рефлекси. І за кілька хвилин Олександр Качний вже обурювався, що прем’єр Денис Шмигаль посмів на зустрічі з депутатами сказати, що особисто для нього 9 травня - це не свято. Хтозна, чи казав це Шмигаль, і що він мав на увазі. Можливо, це не «свято», а «роковини»? Можливо, для нього свято не дев’яте, а восьме травня? Усе це не має значення. Марина Ставнійчук розповідала, що 9 травня - це свято для кожного «нормального» українця. Валентина Маркевич пропонувала нардепам подати звернення на прем’єр-міністра, аби він уточнив свою позицію.

Олександр Качний закликав ввести кримінальну відповідальність за «дискредитацию национальной памяти». Щоб все «ОПЗЖ» сіло за викривлення фактів про Революцію гідності, анексію Криму та війну на Сході? Також Качний розповідав, як показує своєму внукові мультфільми та історичну правду про війну. І демонстрував просто фантастичне лицемірство. Член «ОПЗЖ» розкритикував опонентів за нав’язування своєї версії історії і сказав, що ситуація виправиться лише тоді, коли українці оберуть «ОПЗЖ», яке «не скрывает своей приверженности истории. Мы победители. Мы страна победителей [...] Только так и по-другому не видим». «Что сказал Арахамия? Он сказал:  «Ну, тут же разные суждения есть, как праздновать». Какое разное? Я не понимаю, что значит разные суждения?», - зізнавався Качний. Тобто, з одного боку, проросійська партія проти нав’язування однієї версії історії. Але вже в наступному реченні «по-другому не видит» і «не понимает, что значит разные суждения». 

Аналогічні чудеса на віражах глядачам демонстрував Михайло Чаплига. Він закликав поважати пам’ять всіх частин України й судити керівництво Інституту національної пам’яті, але «ми повинні  написати власну історію. Не так, як там ті історики хотять. А так, як нам треба для виховання майбутнього покоління». Заперечення науки й заклики до створення єдиної державної ідеології? Типове токшоу Медведчука.

У традиційній суперечці про СС «Галичина» Олександр Качний вимагав Ірину Верещук не бути «В’ятровичем» і показати «документы». Якраз у той момент, коли вона посилалася на Нюрнбернзський процес. Також пані Ірина чомусь вирішила, що ще рік-два тому вони б не могла настільки вільно виражати думки в ефірі, а Данило Гетьманцев «не посмів би сказати, що для нього 9 травня - це день перемоги». Максим Бужанський заявив, що дискусія у студії - це доказ щирого переживання людей із приводу 9 травня. Ну, якщо одночасну активізацію всіх пропагандистських ЗМІ та однакові тези політиків можна назвати щирістю…

Крім цього, на шоу піднімали питання реформи державної служби. Але, оскільки «Народ проти» - це дуже низькоякісна програма, тему просто забалакали. Останні п’ятдесят хвилини ефіру можна сміливо звести до того, що державна служба в нас погана і її треба реформувати. 

Також на програмі, звісно ж, обговорювали коронавірус. Але тут виникло дві проблеми. По-перше, у студію запросили Олександра Качного, давнього фаната теорій змови та коронавірусного атеїста. Цього разу він розповідав, що ринки в Україні закрили, бо з владою домовилися власники торговельних мереж. По-друге, тематичну частину шоу про коронавірус гості «Народу проти» перетворили на спільну атаку проти Василя Мокана.

Користуючись пасивністю ведучої Наталі Влащенко, гості програми буквально не давали нардепу від «Слуги народу» говорити. Як тільки він починав відповідь на одне з запитань, до його слів одразу ж чіплялися й ставили нові запитання. Потім чіплялися вже до цієї відповіді  і так до нескінченності. Здається, Мокан не зміг завершити жодної думки, його постійно хтось перебивав. Йому кидали фрази «Шо дозвольте? У вас скучное лицо». Йому казали «мне вас жалко». Його називали «абсолютно некомпетентним». З нього відверто сміялися. Марина Ставнійчук навіть причепилася до обмовки «ФОПам дітей», хоча сама за 16 хвилин до цього розповідала про якусь «матеріальну допомогу дітям із дітьми». І не те, щоб Мокана критикували за якісь конкретні помилки. Просто, коли ви з модераторкою у фаворі в однієї опозиційної партії, а представник влади у студії один, ситуацією гріх не скористатися. І не важливо, що глядачі через це не дізнаються нічого корисного.

У передмові програми виступав Давид Арахамія. Головним чином нардеп коментував політичну текучку, але також видав кілька своїх фірмових «вирваних з контексту» цитат. Наприклад, він розповів, що погрожує міністрам звільненнями («станете недельным министром») і вважає, що їх треба «условно тренировать». Мовляв, не члени Кабміну у нас «самые главные по какому то направлению», а партія «Слуга народу», на якій лежить політична відповідальність. Також нардеп розповів, як колись прем’єр Гончарук міг просто прислати йому законопроект у WhatsApp, але от зараз у нас працює чітка парламентська вертикаль. Крім того, Арахамія стверджував, що «Слуга народу» «не почала рахуватися з «Європейською солідарністю», але партія Порошенка, за його словами, справді «почала піднімати голову». Нардеп пояснює це тим, що в «ЄС» очікували, що «Слуга народу» почне зловживати владою і давати команди на переслідування опонентів. Але, за словами Арахамії, його партія таким не займається. Про «плівки Труби» та інші справи Марусі Звіробій чиновнику не нагадували. Щодо законопроекту про опозицію, то нардеп сказав, що його розгляд залежить від «поведінки опозиції»: поменше популізму й «нормальний» парламентський процес.

Також Арахамія прокоментував чутки про висування Миколи Тищенка кандидатом у мери Києва. Голова фракції розповів, що кандидата ще не обрали, але Тищенко впізнаваний і його скандальність можна конвертувати у рейтинги. Про ефективність шоумена в якості мера Арахамія не сказав буквально ні слова. Крім цього, чоловік зізнався, що має погані стосунки з Дубінським, але хороші - з Бужанським.

Хоча найкрасномовніше блок із паном Давидом ілюстрував все ж не цього політика, а саме шоу. До появи «слуги народу» у студії запрошені експерти коментували стосунки з МВФ. І кожен із них та сама ведуча або розкритикували організацію, або розповіли, як вона, мовляв, використовує Україну. Це демонструє баланс та незаангажованість «Народу проти». Після цього почалася розмова з гостем і другим питанням Наталі Влащенко стало те, чи можуть до нардепів, які підтримають банківський законопроект, бути такі ж претензії, як до тих, хто свого часу приймав закони 16 січня. Це демонструє ідеологічну спрямованість та інтереси власників ZIK (про незалежність від них журналістів каналу не йдеться, звичайно). Вони вже шість років намагаються довести, що те голосування було абсолютно нормальним і нова влада займається аналогічними речами.

А от основну частину програми Наталя Влащенко почала, назвавши «Народ проти» «головним шоу країни». Єдина інша программа ток-шоу, яка сама себе зараз так величає, - це «Пульс» на «112». Символічно, що саме ці два продукти змагаються за звання найгіршого в нашому моніторингу.

«Свобода слова Савіка Шустера» («Україна»), 8 травня

Цього дня «Свободі слова Савіка Шустера» вдалося те, чого не вдавалося жодному іншому токшоу тижня. Савік Шустер провів якісне, багатогранне та, головне, спокійне обговорення 9 травня. 

У токшоу взяли участь: Леонід Кравчук, президент України (1991-1994). Міхеіл Саакашвілі, Голова Виконавчого комітету реформ. Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я України. Давид Арахамія, голова фракції партії «Слуга народу». Петро Порошенко, президент України (2014-2019), лідер партії «Європейська солідарність».  Святослав Вакарчук, лідер партії «Голос». Юрій Бойко, співголова фракції партії «Опозиційна платформа - За життя». Віталій Кличко, міський голова Києва. Борис Філатов, міський голова Дніпра. Андрій Садовий, міський голова Львова. Усього десять гостей (усі чоловіки).

Найкращою частиною програми виявилися останні сорок хвилин, коли представники різних парламентських фракцій та інші гості («Батьківщина» лишилися не репрезентованою) обговорювали День пам’яті та День перемоги. У рамках моніторингу цю розмову варто було б порівняти з токшоу Медведчука, проте це було б справжнім приниженням для програми Савіка Шустера. На каналі «Україна» спікери говорили з повагою, згадували історії власних родин та справді розглядали питання значення пам’ятних дат Другої світової. Навіть Юрій Бойко в такій адекватній атмосфері займався російською пропагандою спокійно  і йому було  майже незручно. 

Леонід Кравчук підтримав рішення Володимира Зеленського не їхати на парад у Мінську; нагадав, що в Другій світовій перемогла коаліція держав; і зачитав документи, які доводять підігрування СРСР Гітлеру. Петро Порошенко розповідав про актуальну російську агресію і те, що РФ не привітала з Днем перемоги лише Україну та Грузію. У питанні 9 травня п’ятий президент закликав не підігрувати Путіну й не роздмухувати штучну проблему, адже в Україні, насправді, ніхто не планує скасовувати це свято. Святослав Вакарчук наголошував, що Росія перша після закінчення Другої світової війни порушила новий порядок й анексувала чужу територію. Тому для України вираз «ніколи знову» має особливе значення. Борис Філатов стверджував, що Дніпро буде святкувати 9 травня, і закликав не віддавати це свято Росії. Юрій Бойко досить спокійним тоном розповідав, що в Україні останні п’ять років створюють нових героїв (всі забули про Ющенка?), а влада змінює пам’ятні дати в угоду Європі. Також лідер «ОПЗЖ» повідав історію, про яку він «никогда не говорил»: кожного року Юрій Бойко займається опізнанням та перепохованням радянських військових. І, насправді, про це кожного року розповідають його партійні ЗМІ. Давид Арахамія сказав просто, що кожен має право на свою думку, і він не хоче говорити про те, що розколює людей. Також майже всі учасники програми з власної ініціативи розповіли про своїх рідних, які брали участь у Другій світовій. 

Якби протягом усього «пабєдного» тижня ви не вмикали жодну іншу програму, могло б скластися враження, що український медіапростір - це цивілізоване, виховане та навіть інтелектуальне місце. Але, на жаль. 

Іншою темою шоу стало призначення Михеїла Саакашвілі на чергову посаду в Україні. І тут автори «Свободи слова Савіка Шустера» підіграли улюбленцю каналів Ахметова. Ні Петра Порошенка, ні інших критиків грузинського реформатора у студії в цей момент не було. Із гострими питаннями чи незручним бекграундом Саакашвілі теж стикнутися не довелося. У своєму виступі експрезидент Грузії вчергове розповів про корупцію, бюрократію, неефективність правоохоронців та надмірну кількість контролюючих органів, які заважають Україні розвиватися. А також сказав, що його призначенню протидіяли ті, хто хотів зберегти стару систему. І, знову ж, ні Савік Шустер, ні інші гості не нагадали Саакашвілі про інші причини, чому б його не хотіли бачити в українській владі. Більше того, присутні в ефірі мери одразу почали просити «реформатора» про послуги: Філатов закликав прибрати завади для будівництва метро, Кличко - завади для будівництва Шулявського мосту, Садовий викликався перетворити Львів на плацдарм для нових реформ. Також останній назвав Саакашвілі «великою надією для України».

І, звісно, у студії не обійшлося без обговорення медичних справ. Для початку українські лікарі, які повернулися з Італії, розповіли про свої враження від перебування на півострові. Про значно жорсткіший карантин, повне оновлення медзакладів кожні 20 років, відсутність запахів у лікарнях, добровільну самоізоляцію місцевих лікарів. І те, що прибутки медиків в Італії зменшилися на час епідемії (адже вони втратили доходи від консультацій), проте лікарі продовжують працювати й дорожать роботою.

Віктор Ляшко стверджував, що «плато» в розвитку епідемії «убаюкує» українців. І закликав фінансувати інфекційну медицину не за принципом «гроші ходять за пацієнтом», а так, щоб вона була превентивно готова до надзвичайних випадків. Святослав Вакарчук та Віталій Кличко підряд запитали в головного інфекційного лікаря, чи можна вірити українській статистиці, враховуючи низькі показники тестування. І Ляшко двічі підряд прямо не відповідав. Петро Порошенко продекламував усі основні заготовки «Європейської солідарності» за останній тиждень: високі показники захворюваності серед лікарів, неотримання медиками надбавок, фейкове страхування медпрацівників (адже страхування отримають лише ті, хто отримав інвалідність). І, звісно, п’ятий президент згадав про свою благодійність. Борис Філатов закликав колег не піаритися і сам трошки попіарився, нагадавши, як першим запропонував заборонити експорт засобів індивідуального захисту з України. Також він попросив парламентарів розробити механізм «переброски» лікарів між містами, аби допомагати тим, кому це зараз потрібніше. 

Окремо варто виділити «електронну демократію» від Савіка Шустера. Так пафосно ведучий називав звичайне онлайн-голосування глядачів, яке зараз вже проводять практично всі токшоу на телебаченні. Звичайно, за словами Шустера, респондентам потрібно було вказувати певні свої дані. Але це ніяк не змінює того, що до вибірки «Свободи слова Савіка Шустера» потрапили лише глядачі «Свободи слова Савіка Шустера». І на питання «Чи виправданий був жорсткий карантин?» на якомусь NewsOne публіка відповіла б зовсім інакше.

Загалом, «Свобода слова Савіка Шустера» вкотре викликає змішані почуття. Якісні дискусії тут продовжують поєднуватися із беззубими чи навіть теплими бенефісами чиновників. Особливо підозріло це виглядає, враховуючи й так підвищену концентрацію Саакашвілі на каналах Ахметова.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5395
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду