Під кінець року в підсумкових тижневиках відчутно поменшало однозначних маніпуляцій — таких, що можна було би показати пальцем і сказати: «Отут журналісти просувають інтереси свого власника, тут — підігрують Зеленському, а тут — намагаються переконати нас у тому, що все однозначно». Проте у висвітленні двох головних тем тижня — результатів переговорів України, Росії, Німеччини та Франції про мир і газ та сенсаційного оголошення про підозрюваних у справі про вбивство Павла Шеремета — було чимало дрібних недокрутів, перекручень, маніпуляцій чи тенденційних рамок, у які намагалися загнати картину подій. Глядачі, які знайшли би час і мали бажання переглянути всі тижневики, ймовірно, змогли би сконструювати більш-менш повне уявлення про ці події — але не ті, хто обирає підсумки лише на одному телеканалі.

Головна подія тижня — нормандський саміт у Парижі. «Детектор медіа» докладно аналізував, як цю подію висвітлювали у щоденних новинах. Хоча зустріч відбулася на початку тижня, вона залишилась темою № 1 у тижневиках 13–15 грудня — і стала приводом для піару «своїх» політиків.

«Подробиці тижня» на «Інтері» докладно проаналізували результати зустрічі та запросили до студії міністра закордонних справ Вадима Пристайка. Той ствердив, що зустріч у Парижі наблизила Україну до миру, а на запитання, що Київ робитиме, якщо Росія не виконає домовленості, відповів дуже обтічно. Обговорили цю подію у студії також із керівником інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна» Олександром Мартиненком, який був у Парижі і спостерігав за роботою делегації. Ведучого Олексія Ліхмана цікавили кулуарні чутки, проте Мартиненко не розповів йому нічого сенсаційного. Хіба що похвалив Зеленського: «Він зміг. Спочатку хвилювався, а потім уже увійшов у ритм і абсолютно не програвав ні в чому. Думаю, для нього це дуже хороший досвід». Головний висновок Мартиненка: рух до миру буде дуже довгим, прориву поки що не сталося, але важливо, що мінські домовленості можна змінювати.

Як це регулярно буває з «Інтером», особливу увагу приділили враженням лідера «Опозиційної платформи — За життя» Юрія Бойка. Він сказав, що сподівався більшого, але в політиці, мовляв, не буває абсолютних перемог і поразок. Мінусом у результатах перемовин Бойко назвав відмову Зеленського від прямих переговорів із ватажками бойовиків. Важливий акцент: «ОПЗЖ» виступає за «модернізацію» мінських домовленостей, зокрема за внесення особливого статусу окупованих частин Донеччини та Луганщини в Конституцію (це те, чого, нагадаємо, вимагає Путін).

ZIK не став аж так відверто піарити політичних патронів: тут зосередилися на тому, що писала про зустріч іноземна преса (переважно позитивні відгуки про Зеленського), а також використали думки політкоментаторів і… так, знову — фізіогноміста! І той також Зеленського похвалив. Політкоментаторка Людмила Зубрицька назвала акції протесту з нагадуванням про червоні лінії політичним тиском, який справив на Зеленського вплив; навели й позицію голови Офісу президента Андрія Богдана, що мітинг на Банковій заважав переговорам у Парижі.

Ідея оцінювати результати перемовин за аналогією зі спортивними змаганнями видавалася творцям тижневиків особливо слушною. Зокрема «Факти тижня» ICTV нарахували Україні й Росії нічию з рахунком 2:2. За спостереженнями ICTV, президент Франції Емманюель Макрон був прихильний до Путіна, а канцлерка Німеччини Ангела Меркель — до Зеленського. Резюме «Фактів тижня»: Зеленський «пройшов випробування Путіним, не здавши Україну». Експерти в сюжеті Максима Крапівного кажуть, що не сталося ні зради, ні перемоги (а сам Зеленський визначив результат як нічию). Втім «Росія і далі успішно уникає будь-якого згадування своєї участі у конфлікті на Донбасі та у спільних документах. Про неї ні слова у Мінських домовленостях, і так само жодної згадки у паризькому комюніке. Тут російсько-українська війна названа конфліктом на сході України. Позиція теж зрозуміла: немає країни — немає відповідальності». Окремий матеріал тижневик ICTV присвятив закону про особливий статус окупованих територій. Зокрема повідомили, що в монобільшості ніхто не збирається виконувати цей «суто технічний» закон, а формула Штайнмаєра може бути імплементована в законодавство, але коли і як — невідомо.В  ICTV також є інсайдерська інформація про те, що Путін розраховував на поступливість Зеленського в питанні відведення військ і був роздратований, коли український президент не піддався.

Нічия з легким ароматом зради — приблизно так змальовує результати переговорів 5 канал. Тут зосередилися на переліку тих завдань, які не були виконані: немає домовленостей про швидкий мир на Донбасі, на які сподівався Зеленський під час виборчої кампанії. «Війни насправді так не закінчуються», — заочно повчає президента ведуча програми Анна Мірошниченко. У сюжеті досить докладно описано зміст домовленостей, однак наголос також зроблений на розбіжностях — зокрема, на різному баченні Росією та Україною майбутніх виборів на окупованих територіях. Зокрема розповідають про те, що за два дні після переговорів «Путін натякнув, кордон повертати не збирається. Буцімто треба захищати жителів Донбасу від кривавої розправи». Не склалось і з обміном «усіх на всіх», бо «Москва наполягла на формулюванні усіх встановлених, тому додому ймовірно повернуться 72 утриманих лише в ОРДЛО. Про політичних в'язнів у Криму і тих хто на території Федерації, домовитися не вдалося». Результати переговорів коментує колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, закликаючи не вірити обіцянкам Росії — мовляв, Путін дотримуватиметься домовленостей лише в разі, якщо бачитиме змогу затягнути Україну в послідовність пасток.

Ще одна підтема — закон про особливий статус. Ведуча повідомляє, що Путін хоче закріпити особливий статус окупованих територій у Конституції, а «Слуга народу» готова дослухатися до порад агресора. Здається, такий висновок зроблено з того, що монобільшість разом із «Опозиційною платформою — За життя» голосувала за продовження закону про особливий статус. Втім голосувала і «Європейська солідарність» — перший коментар у сюжеті належить якраз Петрові Порошенку, який вважає, що голос «за» допомагає тримати оборону. Є й коментарі тих, хто проти, — представників «Батьківщини» і «Голосу». Закріплення особливого статусу в Конституції критикує Ірина Геращенко з «ЄС»: це, каже вона, кремлівська пастка, яка може призвести до виникнення анклаву з російськими законами на території України. За версією 5 каналу, «Слуга народу» і президент планують після Нового року включити в закон «формулу Штайнмаєра»: «Текст документа офіційно відсутній, за задумом Банкової, той мав би змінити Конституцію, зокрема і щодо окремих районів Донецької і Луганської областей». Немає сумнівів у тижневика 5 каналу щодо значення мітингів на Банковій: тут Зеленському нагадують про червоні лінії та вимагають не погоджуватися на вимоги Кремля (а не підтримують його, як це змальовують деякі інші медіа). Наводять і коментар Богдана про те, що мітинги погіршують позицію України на переговорах. І останній штрих — голос вулиці, мовляв, можуть заглушити ковзанкою, яку якраз облаштовують на Банковій.

Ані прориву, ані програшу — такий головний висновок тижневика каналу «України». На думку Олега Панюти, як негативні, так і позитивні очікування від саміту були завищеними, але врешті вийшло все те саме: «В ухваленому комюніке — пункти про припинення вогню, про обмін полоненими, про необхідність змін до українського законодавства. В принципі, ми про все це чули вже багато разів». Тональність сюжету Наталії Кравченко про перебіг переговорів — злегка іронічна: Меркель підвезли «прямо в обійми» Макрону, а Путіну довелося «шкутильгати» через усю галявину. Акцію під Офісом президента називають провокацією проти Зеленського та інструментом додаткового тиску на Путіна, а пізніше президент України сказав, що відчував підтримку громадян. «Нормандський формат — це виключно про Донбас. Путін навідріз відмовлявся на попередніх зустрічах вносити до порядку денного будь-які інші питання. Але цього разу привіз до Парижа керівництво "Газпрому", а торгівлю газом розпочав прямо під час брифінгу», — йдеться в сюжеті. Журналістка скептично говорить про готовність Росії забезпечити обіцяний обмін полоненими, а заяви Путіна про Донбас трактує як можливе повернення до так званого «проєкту Новоросія». Принагідно згадали політичних протеже власника каналу Ріната Ахметова: Муса Магомедов із «Опозиційного блоку» каже, що закон про особливості місцевого самоврядування на окупованих територіях має бути тимчасовим — до ухвалення закону, який «сприймуть усі». До студії запросили колишнього грузинського та українського політика Міхеїла Саакашвілі, який похвалив Зеленського за поведінку в Парижі.

А ось із уст Алли Мазур, ведучої «ТСН. Тижня» на «1+1», пролунало слово «перемога». Щоправда, поруч із «нічиєю». «Про зраду, якої так наполегливо чекали його опоненти, уже не йдеться. Президент України достатньо чітко на телекамери сформулював ті самі червоні лінії, які заявляв сам і які нагадували йому на майдані. Утім, якщо хтось чекав від його зустрічі з Путіним неймовірного прориву, не сталося і цього», — каже ведуча. Вона узагальнює позицію протестувальників на Банковій — мовляв, розібрали свої намети, бо червоні лінії не перейдено. Далі в сюжеті згадують і про акцію на Банковій, і про виступ ветеранів у Парижі, і навіть про акцію Femen, яка взагалі не зрозуміло до чого була. Таким чином, по-перше, всі ці акції стають в один ряд, по-друге, транслюється повідомлення, що від Зеленського вимагали різного різні люди, по-третє, знову ж таки, в головах глядачів залишається образ «акції на підтримку червоних ліній», позбавлений опозиційного змісту київських виступів. Принагідно Зеленського похвалили за те, що набрав із собою в делегацію найдосвідченіших політиків, які компенсували брак його власного досвіду. «Дива не сталося, миру під ялинкою не знайшли» — висновок, що дещо розчаровує й контрастує зі словом «перемога», з якого почали висвітлення цієї теми.

Шок, розпач і запитання

«Детектор медіа» вже розповідав про те, як деякі тижневики висвітлювали оприлюднення нової інформації та затримання підозрюваних у справі про вбивство Павла Шеремета. Справді наскрізною проблемою була недбалість журналістів у питаннях, які стосуються презумпції невинуватості. Проте були й інші маніпуляції та помилки.

«Подробиці тижня» на «Інтері» називають убивство Павла «резонансним висяком», про який регулярно нагадували журналісти, а також роблять наголос на тому, що замість російського сліду, «як стверджує слідство», слушним виявився слід ветерансько-волонтерський. Озвучують версію, з якою підозрювані готували ще один теракт, а за «сакральну жертву» обрали волонтерку Марусю Звіробій — у телефонній розмові начебто йдеться про викрадення її дітей.

Згідно з інтерівським тижневиком, версії такі: помилка в об’єкті злочину, побутова конфліктна ситуація, професійна діяльність убитого та дестабілізація ситуації в країні. Слабким моментом у версії слідства називають мотиви затриманих. Журналіст Руслан Смещук під час включення із зали суду повідомив, що біля суду зібралися люди, які не вірять у винуватість затриманих. Є коментарі адвокатів обвинувачених.

Юристка Анна Маляр, звична коментаторка «Інтера» для всіх тем, які хоч якось пов’язані із правоохоронними органами, сумнівається в тому, що раптове розкриття вбивства, про яке повідомляє поліція, — випадковий збіг: «Якби була задача просто нас проінформувати, тоді б написали на сайті МВС. Якщо зробили таке урочисте зібрання, президента запросили, все так гарно, плазма величезна, то очевидно, була задача, щоб ми повірили в це». Вона веде далі: «Я припускаю, що слідство дійсно вже встановило істину, таке може бути. Але через те, що вони не вміють фіксувати і подавати докази, вона може розвалитися. Це вже було сьогодні по судових процесах видно. Але я так само допускаю, що вони і помилялися. Тому у цій ситуації їм не звикати. У нас вже купа була таких брифінгів, які нічим не завершилися».

ZIK у «Деталях тижня» процитував аудіозаписи, які наводила поліція як докази у справі. Ведуча Катерина Романюк, розповідаючи про знахідки слідства, наголошує: підозрювані в розмовах на етапі підготовки замаху апелюють до свого покровителя. З цього вона робить висновок, що до вбивства можуть бути причетними представники українських або російських спецслужб. Пізніше, в історичному екскурсі, називають прізвище співробітника СБУ Ігоря Устименка, який вештався вночі біля будинку Шеремета. Ще прямолінійніше було би просто сказати «вбивство Шеремета організувала Служба безпеки України».

На схемах, які демонструють на екрані, є два прізвища, яких не називали в інших тижневиках: Петро Киян та Іван Вакуленко. Зазначають, що Киян перебуває у стосунках із Юлією Кузьменко. Перший намагався вбити себе, а другий наклав на себе руки, отримавши повістку на допит. ZIK досить упевнено стверджує, що метою вбивства була дестабілізація. Після цих подробиць глядачі, які не мають інших джерел інформації, вже навряд чи матимуть сумніви в тому, що саме ті люди, яких назвала та затримала поліція, вбили журналіста.

Ситуацію коментує народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Володимир Кальцев, який називає це кроком уперед, «якщо не виявиться фейком», та народний депутат від «Слуги народу» та ведучий каналу ZIK Максим Бужанський — він висловлює сподівання, що суд підтвердить висновки слідства. На противагу словам політиків, які хочуть бачити затриманих волонтерів і ветеранів за ґратами, цитують матір Павла Шеремета, яка в інтерв’ю «Радіо Свобода» висловила сподівання, що невинуваті не постраждають.

У тижневику «України» справу Шеремета коментує Михеїл Саакашвілі, який не має явного стосунку до цієї теми (але останнім часом часто з’являється у програмах каналу). Спершу ведучий Олег Панюта повідомляє: МВС заявило, що знайшло вбивць Шеремета, які мали на меті дестабілізувати ситуацію в країні. Тлумачення, скажімо так, дещо спрощене. Саакашвілі каже, що був другом убитого Шеремета, й нагадує, як долав криміналітет у Грузії. Колишній президент висловлює впевненість, що справу не розслідували, бо попередня влада когось покривала, проте не називає вголос нікого конкретного.

Якщо інші тижневики демонструють практично впевненість у тому, що версія слідства є правдивою, то 5 канал робить наголос на багатьох нестиковках та білих плямах у цій історії. Зокрема ведуча Анна Мірошниченко висловлює сумніви в тому, що вбивство Павла Шеремета могло розхитати ситуацію в державі. В сюжеті, крім «дестабілізації», називають інші версії, зокрема російський слід та замах на Олену Притулу, яка була власницею автомобіля. Нагадують про фільм «Вбивство Павла» з розслідуванням, проведеним «Слідством.інфо» 2017 року: в ньому йдеться, що до вбивства могли бути причетні спецслужби. Ще одна деталь, яка руйнує позитивну картинку: запобіжний захід підозрюваним обирав «скандальний» суддя Сергій Вовк. Розповідають, що після брифінгу силовики почали вриватись у домівки волонтерів, а міністерка у справах ветеранів Оксана Коляда закликає відокремити цю справу від волонтерського руху. Словом, програма «Час. Підсумки тижня» зібрала все, що може зробити картину менш однозначною — і зробила, з погляду журналістських стандартів, правильно.

«Шок, розпач і багато запитань», — так характеризує реакцію суспільства на розкриті подробиці розслідування справи Шеремета ведуча «Фактів тижня» ICTV Оксана Гутцайт. Шок і розпач — тому, що у причетності до вбивства підозрюють волонтерів і ветеранів. Тут також розповідають про начебто заплановане викрадення дітей Марусі Звіробій. «Факти тижня» наголошують на тому, що в картині, змальованій поліцією, багато білих плям, і впевненості в цій картині не мають ані знайомі підозрюваних, ані друзі загиблого журналіста. «Можливо вплинуло те, що президент Зеленський вимагав від очільників МВС розкриття справи Шеремета. Інакше змінить керівництво», — йдеться в матеріалі ICTV.

З емоцій починає й Алла Мазур. Ведуча «ТСН. Тижня» каже: важко повірити в те, що герої війни, митець та жінка, яка рятує життя дітей, — імовірні організатори та виконавці вбивства; озвучені ж МВС факти «перевернули з ніг на голову всю країну». «Важко повірити, що люди, які цю країну рятували в найважчі часи, захотіли її дестабілізації», — йдеться в «ТСН. Тижні». У сюжеті озвучуються відкриті питання: чому справою займається поліція, а не СБУ, раз ідеться про теракт — очевидну парафію Служби безпеки? Чому зупинилися саме на версії дестабілізації, якщо слідство має ще три?

Розповідаючи про підозрюваного Антоненка, кажуть, що він «на війні був лише з концертами. Та слідчі кажуть, смикають у потрібному напрямку. Ось Рифмайстер на одному фото з організаторами підриву електроопор на Херсонщині. Далі гірше. Мовляв, малюнок на одязі Андрія Антоненка дуже схожий на принт чоловіка, якого зафіксували у день вбивства журналіста. Та ще й поблизу місця, де закладалася вибухівка». Як приклад радикалізму Юлії Кузьменко наводять цитату з начебто її телефонної розмови, де лікарка каже, що їй не шкода Києва. Розповідають і про заарештоване раніше подружжя Грищенків. «Основний і, мовляв, точно переконливий акцент — висновки експертів, які проаналізували відео з камер спостереження», — йдеться в сюжеті. Його автор Андрій Орляк висловлює сумнів у мотивах підозрюваних і додає, що за них «заступаються волонтери, ветерани та критично мислячі українці». У цьому місці глядачам фактично пропонують повірити або поліції, яка стверджує, що має багато ще не оприлюднених переконливих доказів, або «друзям і критично мислячим українцям», які бачать нестиковки у версії слідства чи просто відкидають можливість причетності саме цих людей до вбивства.

Між тим журналіст Андрій Орляк робить незрозумілий випад у бік київської влади: «Київрада вирішила найменувати цей сквер іменем вбитого журналіста Шеремета в день, коли поліція озвучила імена ймовірних вбивць. Збіг обставин? Можливо». Запитати про те, чи було це збігом, можна було, власне, в Київради. Але з нею в «1+1» спілкування не складається відтоді, як тут почали послідовно критикувати Віталія Кличка.

Верстка

«Подробиці тижня» («Інтер»), 13 грудня

Обставини вбивства Павла Шеремета

Переговори в Парижі

Верховна Рада

Загострення на Донбасі

Пожежа в Одесі

Борги по зарплаті

Критика МОЗ

Занедбані курорти

Нові правила торгівлі електрикою

Перемога Бориса Джонсона

Звинувачення проти Дональда Трампа

Миротворча місія в Африці

«Деталі тижня» (ZIK), 14 грудня

Вбивство Шеремета

Пожежа в Одесі

Нормандська зустріч

Закон про особливий статус

Скандали у ВР

Зарплати міністрів

Газові переговори

Якість газу

Подешевшання нафтопродуктів

Втрати на Донбасі

Допомога США Україні

Вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС

Отрутохімікати в Києві

Шахрайські схеми

«Час. Підсумки тижня» (5 канал), 15 грудня

Справа Шеремета

Переговори в Парижі

Візит журналістів телеканалу «Звезда»

Продовження дії закону про особливий статус

Заміновані території

Закон про мову

Перемога консервативної партії на виборах в Великобританії

Річниця ПЦУ

«Сьогодні. Підсумки» («Україна»), 15 грудня

Зустріч у нормандському форматі

Справа Шеремета

Допінговий скандал у Росії

Комунальники вдираються в помешкання боржників

200 швидких від Ахметова

Платні СІЗО

Газпром і українська газотранспортна система

Закон про землю

Пожежа в Одесі

Сміттєва криза

Індустрія краси

Тестування продукції на тваринах

«Факти тижня» (ICTV), 15 грудня

Вбивство Павла Шеремета

Нормандський формат

Особливий статус Донбасу

Газове питання

Відсторонення Росії від участі у змаганнях через допінг

Пожежа в Одесі

Справа Максима Микитася

Міністр кабінету міністрів Дмитро Дубілет

Вбивство Кеннеді

Загадка Тутанхамона

«ТСН. Тиждень» («1+1»), 15 грудня

Справа Шеремета

Зустріч у Парижі

Ситуація на фронті

Російські шпигуни

Газова ситуація

Борщовий набір

Фальсифіковане масло

Катування у центрі реабілітації «Світанок»

Пожежа в Одесі

Конфлікт за землю в Затоці

Потепління