Як та квочечка. Огляд порушень та маніпуляцій у тижневиках 6–8 грудня 2019 року

Як та квочечка. Огляд порушень та маніпуляцій у тижневиках 6–8 грудня 2019 року

16 Грудня 2019
8991

Як та квочечка. Огляд порушень та маніпуляцій у тижневиках 6–8 грудня 2019 року

8991
«1+1» узагальнює думку мешканців окупованих і прифронтових територій, а «Україна» бореться з узагальненнями. Про що говорили в підсумкових програмах «Інтера», 5 каналу, ZIK, ICTV, «України» і «1+1».
Як та квочечка. Огляд порушень та маніпуляцій у тижневиках 6–8 грудня 2019 року
Як та квочечка. Огляд порушень та маніпуляцій у тижневиках 6–8 грудня 2019 року

Україна завмерла в очікуванні зустрічі в нормандському форматі між президентами України, Росії, Франції та канцлеркою Німеччини. Зустріч була запланована на понеділок. Не завмерли хіба що політики, активісти та небайдужі громадяни, які креслили для Володимира Зеленського так звані червоні лінії — компроміси, на які йому, на їхню думку, не можна йти. А також інші політики та їхні медіаприслужники, які наполегливо переконували, що жодних червоних ліній не існує — в поступках Кремлю український президент може зайти як завгодно далеко.

Червоні лінії

Оскільки найважливіша подія вікенду була майбутньою, тижневикам залишалося прогнозувати та припускати, розбираючи міжнародну ситуацію та міркуючи, від кого Україна може сподіватися підтримки. «Інтер» називає майбутню зустріч «центральною політичною подією грудня», а ZIK — «справді історичною зустріччю».

Втім був у нормандської теми й вимір, який телевізійники мали змогу показати: мітинг на Майдані, організатори якого мали намір нагадати Зеленському про червоні лінії та сформулювати інтереси держави, які слід відстоювати в переговорах у Парижі.

«Подробиці тижня», які вийшли у п’ятницю, згадав про заплановані акції побіжно. В розмові з ведучим народний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв сказав, що масові виступи навряд чи будуть довгими, адже українці оцінюють ситуацію прагматично й реалістично. Тижневик «Деталі» на каналі ZIK також вийшов напередодні, тому міг хіба що анонсувати акцію. Ведуча Катерина Романюк сказала, що позицію Зеленського в Україні поділяють не всі, тому критики виходять на протест — планується щонайменше п’ять пікетів за участю кількох тисяч людей, зокрема під Офісом президента.

Тижневик 5 каналу 8 грудня показав, як на Банковій проводжають президента до Парижа. Повідомили, що учасникам акції не вдалося поставити сцену біля Офісу президента, але це не заважає їм нагадувати Зеленському про необхідність захищати інтереси України. Цікаво, що про багатотисячний мітинг на Майдані згадали побіжно. «Факти тижня» ICTV розглядають акцію на Майдані як складову тиску опозиції на владу і згадують також дуже стисло.

«Україна» приділила опозиційній акції більше уваги, оголосивши, що на неї зібралося близько 20 тисяч людей. Повідомили, що віче скликали «Європейська солідарність», «Голос» і «Батьківщина», які вирішили нагадати президентові про національні інтереси. Також сказали про плани протестувальників облаштувати на Банковій наметове містечко й чергувати, поки не оголосять результати переговорів. Гість студії «України», голова Верховної Ради Дмитро Разумков закликав об’єднатися навколо інтересів країни, а не займатися політичними чварами.

«ТСН. Тиждень» «1+1» присвятив масовій акції на Майдані цілий сюжет, розповівши, як люди зібралися на Майдані й під вечір перемістилися під Офіс президента. «Люди говорили про те, що хотіли встановити тут намети, але машину з наметами, кажуть, затримали правоохоронці, — каже кореспондентка. — У будь-якому разі поки що тут розходитись не збираються». Вона розповідає, що на Банковій зібралися кілька тисяч людей різного віку, є прапори націоналістичних організацій і партії «Свобода» зокрема. Що ця акція є продовженням віча на Майдані, на якому зібралося десять (а не двадцять, як у «Сьогодні. Підсумках») тисяч людей, а на сцені виступали представники партій «Європейська солідарність», «Голос», «Батьківщина» і «Свобода». Є спокійні коментарі учасників акції, які нагадують про червоні лінії.

Протести обговорили із прем’єр-міністром Олексієм Гонччаруком, який якраз був у студії «ТСН. Тижня». Алла Мазур запитала в нього, чи вважає він цю акцію допомогою й підтримкою для президента. Гончарук відповів, що людей привели на Майдан різні мотиви: «Є люди, які справді прийшли висловити свою громадянську позицію, показати, що вони не хочуть капітуляції, бояться її, не схвалюють компроміси з Росією. А є люди, які намагаються відверто використати цю ситуацію для того, щоб наростити свої політичні рейтинги, для того, щоб повернутися на якісь електоральні позиції, створити маніпуляції і фейки». Хто ці люди, які намагаються «повернутись на позиції», Гончарук не уточнив, але формулювання дуже схоже на розділення «політичного» й «неполітичного» Євромайданів у листопаді 2013 року. Тоді провладні ЗМІ й самі політики наголошували, що добре сприймають «мирний громадянський протест», але категорично не схвалюють радикально-політичний.

Алла Мазур зауважила, що на вулиці було «багато справді щиро, патріотично налаштованих людей із абсолютно щирими намірами». Пізніше в новинах «1+1» змальовуватиме акцію на Банковій мало не як мітинг на підтримку Зеленського.

Саму ідею червоних ліній, себто меж прийнятного компромісу з Росією або поступок їй, більшість тижневиків подає нейтрально або навіть злегка позитивно. Втім політики, яких просувають телеканали, мають іншу думку — й тут комунікаційні цілі одвічних опонентів, «України» та «Інтера», раптом зійшлися.

Сергій Льовочкін із «Опозиційної платформи — За життя» на «Інтері» назвав «меми про червоні лінії» політичними спекуляціями. За його словами, капітуляцією буде якраз неспроможність президента домовитися про припинення війни та транзит і купівлю російського газу. Льовочкін ствердив, що червоні лінії — це концепт, покликаний не дати Зеленському виконати передвиборні обіцянки.

Вадим Новинський на «Україні» також назвав червоні лінії вигадкою, яка ставить Зеленського в незручне становище, щоб він не зміг досягнути успіху на переговорах. Член «Опозиційного блоку» кілька разів повторив, що Зеленському не треба слухати Порошенка з його лініями, а слід «залишатися собою».

«Україна» також використала тему підготовки до нормандської зустрічі як привід для піару своєї програми «Свобода слова Савіка Шустера», яку коротко переказали в програмі, та свого улюбленця Арсенія Яценюка. Колишній прем’єр, протитрований чомусь як засновник фонду «Відкрий Україну», висловився про потребу дотримуватися незалежної та державницької позиції на переговорах у Парижі.

Усе в трубу

Ясності у висвітленні скандалу навколо Романа Труби, чиї начебто підслухані розмови опублікували в анонімному телеграм-каналі, та подальшої реформи Державного бюро розслідувань не було від початку. Небагато її й тепер, коли Верховна Рада ухвалила рішення про переформатування ДБР, звільнення його керівника та заступників керівника, підпорядкування бюро президентові та новий формат призначення конкурсної комісії. Опозиційні ЗМІ скористались цією подією як приводом для критики влади — і теперішньої, і… попередньої.

«Деталі тижня» каналу ZIK запросили Трубу до студії. Там він оголосив, що його відставку найбільше вигідна Петрові Порошенку. А реформа ДБР була для нього несподіванкою.

 

«Інтер» Трубу не запросив, але розкритикував усю правоохоронну систему: мовляв, органи заважають одне одному, їх забагато, а ДБР, яке має займатися «злочинами держслужбовців», спродукувало чимало заяв, скандалів і помилок, але мало результатів.

У сюжеті Інни Томіної — екскурс в історію організації та призначення її керівником маловідомого прокурора зі Львівської області. ДБР називають аналогом американського Федерального бюро розслідувань. Проте констатують, що перший рік бюро не працювало з організаційних причин, а далі загрузло в політичних скандалах і дрібних порушеннях. Зміни в бюро оцінюють різнобічно: мовляв, «Слуги» і «Голос» підтримують переформатування, а інші політсили переймаються втратою незалежності ДБР, адже тепер воно буде підпорядкованим президентові. Втім однозначного висновку щодо того, чи буде бюро керованим, у сюжеті немає.

Історія про те, що головний ворог Труби — Порошенко, звучить і на «Інтері». Після звіту Труби про успішну роботу (30 тисяч проваджень, 150 справ на високопосадовців) згадують про справу проти Петра Порошенка. На думку політкоментатора Володимира Фесенка, цю справу вже не вдасться спустити на гальмах, бо на покарання Порошенка є «суспільний запит». Фесенко також каже, що записи розмов Труби прискорили його звільнення, адже керівник ДБР став «токсичним». Наступником Труби називають заступника Генерального прокурора Віктора Трепака, якого, на думку політкоментатора Фесенка, лобіює Руслан Рябошапка. А наостанок прогноз — наступного року можуть замінити й керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного анткорупційного бюро України.

Програма «Час. Підсумки тижня» 5 каналу саркастична. За словами ведучої Анни Мірошниченко, Трубу злили, а керівництво розігнали, бо ДБР не виправдало очікувань. Чи йдеться про очікування суспільства, чи влади — додумайте самі.

Згадують про скандали, які супроводжували Трубу від моменту призначення, та записи розмов, а також про те, як повільно й неефективно бюро починало працювати. Анна Мірошниченко скептично висловлюється про перезавантаження: мовляв, бюро за нових правил так само може стати керованим. Ба більше, з посиланням на заступницю Труби Олену Варченко ведуча розповідає, що Зеленський дав ДБР якісь особливі доручення, які вилились у провадження проти генерала Дмитра Марченка та експрезидента (і власника 5 каналу) Петра Порошенка. В останньому 5 канал вбачає руку Андрія Портнова.

На думку журналістки 5 каналу Олени Соловйової, цвях у віко труни репутації ДБР забили, крім телеграм-каналу із записами, ще й обшуки в Марусі Звіробій, про які докладно йшлося тиждень тому. «Імовірних кандидатів уже називають — заступник генпрокурора Віктор Трепак, заступник глави Офісу президента Андрій Смирнов та голова профільного комітету ради Денис Монастирський», — каже журналістка, не уточнюючи, хто саме їх називає. Принагідно Олексій Гончаренко з «Європейської солідарності» та Сергій Власенко з «Батьківщини» критикують розширення впливу глави держави на ДБР.

 

Скептичний і ведучий тижневика «України» Олег Панюта. Мовляв, керівники органів, які мають боротись із корупцією на найвищому рівні, самі потрапляють у корупційні скандали, а заміна керівника не змусить систему запрацювати. Розповідають про невиправдані очікування від «українського ФБР», про підслухані розмови Труби, зокрема згадали про вимоги Коломойського — олігарха, якого «Україна» особливо не любить. Тут також лунає критика президентського впливу на ДБР з уст Олексія Гончеренка з «Європейської солідарності», а переслідування Порошенка безапеляційно пов’язують із Портновим: «Нинішнє керівництво бюро звинувачують у роботі на Андрія Портнова, який не приховує неприязні до постмайданівської влади. До того ж, ці справи в ДБР виокремили з понад трьохсот тисяч інших, хоча підозру для попереднього президента підготували лише одну — ніби він втручався в конкурс до Вищої ради правосуддя. Та до суду справа не дійшла, а галасу було багато». У негативні досягнення ДБР записують також обшуки в Марусі Звіробій, а також те, що в середньому детектив бюро заробляє 46 тисяч гривень — у кілька разів більше, ніж поліціянти.

На тлі упереджених критиків ДБР «Факти тижня» ICTV поводились із цією темою ідеально нейтрально. Ведучий Сергій Кудімов повідомив, що Верховна Рада проголосувала за відставку та переформатування, та нагадав, що президент вимагав змін у ДБР після звинувачення Ігоря Щербини, правої руки Труби, в хабарництві.

 

Організатор безладу

Нелюбов «України» до Коломойського прорвалась у черговому випуску «Сьогодні. Підсумків». Олег Панюта вже традиційно підняв питання співпраці України з Міжнародним валютним фондом, яка нібито заблокована намаганнями Коломойського повернути собі «Приватбанк». Ведучий повідомляє, що Україна домовилась із фондом про кредит у п’ять із половиною мільярдів доларів протягом трьох років, а взамін парламент проголосує за закон, який забороняє повертати банки колишнім власникам. У повідомленні заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова називає Коломойського організатором «безладу», покликаного дискредитувати Нацбанк і зрештою змінити його керівництво. Йдеться про мітинги, організовані розмаїтими «активістськими» організаціями під Нацбанком із звинуваченнями в корупції. В Нацбанку стверджують, що учасника мітингів платили колишні власники виведених із ринку банків та Ігорем Коломойським, аби «нашкодити країні й завадити реформам». Звинувачення серйозне — й потребує, по-перше, доказів, по-друге, відповіді Коломойського, по-третє, конкретного називання інших людей, які начебто оплатили участь масовки у мітингах. Нічого цього в матеріалі, природно, немає.

 

Тим часом до критики Коломойського долучився і ICTV. В одному з матеріалів «Фактів тижня» цитують бізнесмена й економіста Еріка Наймана, який каже, що будь-яка спроба України повернути «Приватбанк» Коломойському або виплатити йому компенсацію поставить хрест на співпраці з Міжнародним валютним фондом. Характерно, що в усіх цих матеріалах позиція МВФ завжди переказується непрямою мовою у вільній інтерпретації — слів представників фонду про те, що або Коломойський, або гроші, ніхто не цитує.

Все до кучечки

Нормандські переговори мали відбутися в Парижі, підготовка до них — у Києві, але стосуються вони передусім людей, що мешкають у Донецькій та Луганській областях обабіч лінії фронту. Цього вікенду тижневики приділили увагу становищу й проблемам цих людей, а також намаганням української влади полегшити їхнє життя.

Програма «Час. Підсумки тижня» 5 каналу розбиралась із законопроєктом, який забезпечить виплату пенсій мешканцям окупованих територій. За словами журналістки, зараз пенсію на вільній території отримують ті, хто мають статус внутрішньо переміщеної особи, але таку довідку можна купити. Радник секретаря Ради національної безпеки і оборони та, як його називає 5 канал, «екскомедіант» Сергій Сивохо запропонував «ослабити гайки та виплачувати законні соцвиплати всім без винятку українським пенсіонерам Донбасу». Тепер, розповідає журналістка, пенсію виплачуватимуть на підставі даних пенсійного фонду, а справи переведуть в електронний формат. До того ж пенсіонерам віддадуть борги за останні три роки. «Єдина умова — гроші видаватимуть лише на українській стороні: до окупантів чиновники пенсії не повезуть», — каже 5 канал. Говорять про труднощі, зокрема про невизначену кількість пенсіонерів: «За різними підрахунками, без виплат нині на Донеччині та Луганщині — від півмільйона до 700 тисяч осіб пенсійного віку». Те, що гроші віддаватимуть за дорученням або спадкоємцям померлих, називають передумовами для зловживань. А головне — невідомо, де брати гроші на ці виплати, адже пенсіонерам, які мешкають на окупованих територіях, держава винна вже понад шістдесят мільярдів гривень. У Пенсійному фонді на запит 5 каналу не відповіли, тож у тижневику стверджують: вартість ініціативи Сивоха «ще не підраховували». Ініціативу «Слуги народу» критикує колишній віцепрем’єр Павло Розенко: «Витрачати кошти державного бюджету на фінансування, по суті, окупованих територій (виплачуючи там соціальні зобов'язання, які взяв на себе окупант, по суті справи) — це, на мій погляд, злочин». А наостанок 5 канал робить висновок, що в оточенні президента сподіваються бюджетним коштом повернути прихильність мешканців окупованих територій до української влади.

«1+1» говорить про іншу проблему. Андрій Цаплієнко, фронтовий кореспондент «Плюсів», підготував матеріал про проросійські настрої мешканців територій, де відбулось розведення військ. Мовляв, під впливом російського телебачення тамтешні мешканці впевнені, що «Росія, як ота квочечка, усіх збирає до кучечки, щоб жить у дружбі вдвох». Цаплієнко узагальнює: мовляв, більшість людей, які свідомо залишилися жити на окупованих територіях, не хочуть чути про мирні кроки України.

«На цьому переході ніби майбутнє зустрічається з минулим: за новою секцією старий проліт з триколорами бойовиків. Люди, які живуть під цими кольорами, не приховують: багатьох влаштовує навіть погана копія СРСР. Знайти тих, які бачать своє майбутнє з Україною, на цьому КПВВ — завдання не з легких», — розповідає журналіст на тлі моста у Станиці Луганській. Хоча принаймні одну прихильну до України людину Цаплієнко все ж там знайшов. Хай там як, а безпідставно узагальнювати думку мешканців окупованих територій — не найкраща ідея.

«Україна» розповіла про документальний фільм «Донецьк», створений журналістами «Радіо Свобода» із відеоматеріалів, знятих мешканцями окупованого міста. Творці фільму розповіли, як важко було знайти людей, охочих знімати на окупованих територіях, адже це небезпечно. Від цього перейшли до намірів Зеленського «ментально» повернути мешканців окупованих частин Донеччини та Луганщини: «Для цього, каже, необхідно спочатку відновити інфраструктуру, далі вчасно виплачувати пенсії та зарплати і нарешті створити нормальні умови перетину лінії розмежування через контрольні пункти». Проте невідомі експерти, з якими говорили «Сьогодні. Підсумки», звернули увагу на те, що складно буде з людьми, які виросли в окупації. Один експерт, якого все ж називають — політкоментатор Андрій Бузаров — нарікає, що українська держава не створила російськомовного телеканалу для боротьби за громадян України за лінією фронту. (Хоча Міністерство культури планує запустити не один, а аж два такі канали.) Цитують Зеленського, який запропонував людям, які вважають себе росіянами й підтримують Кремль, їхати в Росію: «Я б не боровся за людей, які вважають себе суто росіянами». Втім один із головних акцентів сюжету полягає в тому, що на окупованих територіях є різні люди, зокрема й прибічники законної влади. Ще один акцент: люди в окупації психологічно травмовані, примушені до виживання у складних умовах, їм важко порівнювати те, що вони мають, із життям на волі. Рішення «України» підтримати роботу колег із «Радіо Свобода» викликає повагу, та й фільм вартий уваги:

 

Верстка підсумкових тижневиків

«Подробиці тижня» («Інтер»), 6 грудня

Трагедія в Одесі

Підготовка до зустрічі в Парижі

Питання звільнення полонених

Парламентська діяльність

Приватизація та земельна реформа. Гість студії — Тимофій Милованов

Конфлікт навколо «Укрбуда»

Хвиля замовних злочинів

Звільнення Романа Труби

Українські моряки в Греції

Закон про вирубку лісу

Ситуація в МОЗ

Головні питання тижня коментує опозиція (Юрій Бойко)

Скандал у Федерації футболу України

Історії безхатьків

«Деталі тижня» (ZIK), 7 грудня

Пожежа в Одесі

Підготовка до зустрічі в нормандському форматі

Протести в Києві

Ситуація на фронті

100 днів роботи парламенту

Перезавантаження ДБР

Затримання Онищенка

Стрілянина у столиці

Українці за кордоном

Курс долара

Безкоштовна комуналка

«Час. Підсумки тижня» (5 канал), 8 грудня

Пожежа в Одесі

Напередодні саміту

Кроки назустріч мешканцям окупованих територій

Саміт НАТО

Українська армія

Звільнення Романа Труби

Перевірка субсидій

Медичний канабіс

«Сьогодні. Підсумки» («Україна»), 8 грудня

Пожежа в Одесі

Підготовка до зустрічі в нормандському форматі

Ахметов бореться з сирітством

Мітинги на Майдані

Гість студії — Дмитро Разумков

Що керує вандалами

Молитва за мир

Життя в окупованому Донецьку

Автономія Закарпаття

Справа Геруса

Оновлення ДБР

Нафтовий контракт

Дефіцитні виплати

КВУ порівняв показники ефективності влади

Злодії в законі

«Факти тижня» (ICTV), 8 грудня

Вбивство дитини в центрі Києва

Підготовка до зустрічі у Парижі

Пожежа в Одесі

Земельна реформа, польський досвід

Припинення повноважень Труби

Проєкт «Білоросія»

Подорожчання перед новим роком

Хрещений батько одеської контрабанди

Лідер КНДР відкрив місто

Хто такий Джокер

Харлей vs електробайк

День збройних сил України

«ТСН. Тиждень» («1+1»), 8 грудня

Пожежа в Одесі

У студії — Олексій Гончарук

Підготовка до саміту в Парижі

Ситуація в газовій сфері

Лінія фронту

Обшук в офісі охоронців, афілійованих з Медведчуком

Євробляхери

Білоруський аншлюс

Стрілянина в центрі Києва

Таємниця третьої статі

Саміт НАТО

Прогноз погоди

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8991
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду