Одного дня в Києві відбувалися два мітинги — один проти продажу землі, інший за. До тижневика одного з телеканалу потрапили обидва, але сказали про них так, наче обидва були проти. Дивина? Зовсім ні, якщо зважити на градус маніпуляцій, що спостерігаються в теленовинах навколо закону про ринок сільськогосподарської землі. Щоб морально підтримати це непопулярне в народі рішення, тижневику провладного каналу «1+1» довелося перейти до прямої пропаганди.

Продана земля і свиня в труні

13 листопада Верховна Рада у першому читанні ухвалила закон про продаж сільськогосподарської землі. Голосували «за» лише депутати з фракції «Слуга народу» та кілька позафракційних. Заборона продажу землі була ґрунтом для регулярних маніпуляцій протягом десятиліть, і тепер політики, яким не вдалося відстояти продовження мораторію, роблять спроби заробити на своїй поразці електоральних очок. Телеканали їм у цьому допомагають. І хоча ніхто з тижневиків не опустився до повторення істеричних закликів «захистити матір-землю», якими відзначились останнім часом опозиційні політики, у деяких програмах аргументи критиків ринку землі лунали більш переконливо, а в інших — були зневажені.

«Інтер», контрольований «Опозиційною платформою — За життя», зосередився саме на її позиції поміж інших опонентів («Батьківщини», яка категорично проти, «Голосу», який утримався через начебто недосконалість закону, і «Європейської солідарності», яка перед голосуванням змінила позицію і не підтримала закон). У випуску «Подробиць тижня» є коментарі Вадима Рабиновича, який пообіцяв, що «ОПЗЖ» далі боротиметься проти продажу землі, та співвласника «Інтера» Сергія Льовочкіна, який наполягав на вирішенні питання на референдумі. Зробили наголос і на конфлікті всередині фракції «Слуга народу» — Антона Полякова та Анну Скороход, які не підтримали проєкт, виключили.

Ведучий Олексій Ліхман прогнозує протести, адже «є тисячі людей, яких не влаштує будь-які нові дії влади у земельній сфері». Він розповів про мітинги, які почалися ще за два дні до розгляду законопроєкту, та перекриття доріг майже в усіх областях (хоча за даними Всеукраїнської аграрної ради, мітингарі перекривали траси в 13 регіонах). Згадав і про свиню у труні, яку принесли до Верховної Ради. За словами Ліхмана, невідомо на чому заснованими (адже навряд чи серед строкатих протестувальників хтось проводив опитування), люди бояться переважно того, що землю продаватимуть іноземцям.

Про протести у тринадцяти областях повідомив тижневик каналу ZIK. Ведуча Катерина Романюк, на відміну від колеги з «Інтера», назвала кількість протестувальників під Верховною Радою — дві тисячі. Журналіст Дмитро Будкевич у сюжеті розбирався, що конкретно означають зміни й чи можна буде кожному українцю реалізувати своє право на безкоштовну земельну ділянку, гарантовану конституцією. Автор уточнює: «Європейська солідарність», «ОПЗЖ» й «Батьківщина» підтримують продаж землі, але не в такому варіанті, який начебто загрожує переходом великої частини ріллі в руки монополістів та іноземців. У сюжеті багато конкретики й цифр, зокрема й парадоксальних — з одного боку, три чверті опитаних проти відкриття ринку землі, з іншого — більшість виступає за право її продавати. Загалом слід визнати, що ZIK менш завзято піарив «ОПЗЖ» на цій темі в порівнянні з «Інтером».

Олег Панюта на «Україні» назвав «умовну вартість» ухваленого закону — 50-60 мільярдів доларів, не пояснивши, що ця цифра відображає. Розповідаючи про акції протесту, ведучий повідомив, що аграрії протестували під парламентом, а власники паїв — під Офісом президента, але про те, якими були вимоги тих та інших і чим вони відрізнялися, не розповів. Хоча це принциповий момент, адже власники паїв виступали на підтримку скасування мораторію. «Сьогодні. Підсумки» приділили увагу боротьбі за ухвалення закону в парламенті: мовляв, спершу більшості бракувало голосів, тому проєкт зник із порядку денного у вівторок і повернувся в середу. Сюжет «України» — єдиний, у який включили заспокійливе звернення Володимира Зеленського з обіцянкою, що питання право іноземців купувати і продавати українську землю вирішуватиметься на референдумі. Хоча додали, що іноземці таки зможуть заволодіти землею, купивши українські компанії — власниці землі. На додачу до позицій політиків у сюжеті є й експертна думка: мовляв, землю за перші два-три роки продадуть не більше 15 % власників.

«Сакральною» назвали тему продажу землі «Факти тижня» ICTV. Тут звернули увагу на зміст вимог протестувальників під Верховною Радою, які принесли мертву свиню в труні й вимагали закрити доступ до землі іноземцям і заборонити зосереджувати великі ділянки в одних руках. Водночас згадали про акцію власників паїв, які підтримували закон. Розповіли й про блокування трибуни та протести фракцій, а також про те, що «Давид Арахамія весь день переконував депутатів "Голосу" підтримати їхній закон, а для розмови з власною фракцією з самого ранку до ради приїжджав президент Володимир Зеленський. Зустріч проходила без преси, хоча її зміст не став таємницею». Події в сесійній залі «Факти тижня» описують у таблоїдному стилі: хтось заснув, когось знов застукали на скандальній переписці… Зрештою ці подробиці не лише розважили глядачів, а й розмили головні меседжі опонентів закону.

«ТСН. Тиждень» «1+1» найвідвертіше підтримує ініціативу влади. За словами ведучої Алли Мазур, «за початок реформи депутатам зі "Слуги народу" подякували навіть ті економісти, хто президентську команду постійно критикує», хоча не всі в захваті від «звільнення українського селянина від економічного рабства». Такі формулювання можуть поставити під сумнів адекватність будь-якої критики. Далі тенденція зберігається: розповідають, що Верховна Рада під вигуки «ганьба» й у супроводі свині в труні зробила перший крок до виходу з переліку країн, де живуть найбідніші селяни. А влада почала виконувати передвиборчі обіцянки: «До чого це призведе: масового скуповування і повернення кріпацтва, як лякає частина депутатів? Чи зробить із українців заможних господарів, як обіцяють в уряді? Диявол завжди ховається в деталях». Однозначну відповідь на це питання дає в сюжеті журналістка Ірина Прокоф’єва: мовляв, влада вирішила нарешті поставити хрест на маніпуляціях, залякуванні й торгу, що точаться віддавна навколо земельного питання.

Авторка сюжету роз’яснює глядачам, що ринок землі сформувався, але у спотвореному вигляді: «Здивуєтеся ще більше, дізнавшись, що вільний продаж землі в Україні вже був цілих два роки, з 1998 по 2001. А далі землю знову заморозили. І ось так наш ринок виглядає зараз: повністю сіренький із судовими схемами і чорними плямами рейдерства…» Ірина Прокоф’єва розповідає, що політики залякують селян закриттям шкіл у селах та виснаженням земель, а також критикує протестувальників: мовляв, мітинги заглушають раціональні аргументи тих, хто пояснює, що ринок не забере землю в її власників.

Далі — більше деміфологізації: іноземці вже володіють українською землею попри мораторій, але «тепер в законі чітко прописано відсоток підприємства, де засновник іноземець не зможе купувати до 2024 року». Другий вагомий аргумент проти продажу землі — небезпеку створення великих олігархічних латифундій — спростувати не вдається: журналістка зізнається, що ступень концентрації власності в декількох руках передбачити важко. Проте закон встановлює обмеження: «Не більше 35 % територій громад, 8 % областей, та піввідсотка країни». Ірина Прокоф’єва повторює тезу ведучої: крім України, заборону на продаж землі зберегли Таджикистан, Конго, Куба, Венесуела, Північна Корея і Білорусь — сумнівний приклад для наслідування.

Розповідаючи про відкриття ринку землі, «Плюси» мимоходом вщипнули партію колишнього президента: «Перший крок до відкриття ринку землі в Україні вже привітали з Євросоюзу, а от фракція парламенту зі схожою назвою — "ЄС" — чомусь стала поряд із колишніми регіоналами». «Чомусь» — це відверта маніпуляція, адже «Європейська солідарність» пояснила свою позицію. А законопроєкт не підтримала не тільки ця фракція, а й «Батьківщина», яка оголосила про перехід в опозицію, та «Голос». Мішенню в цьому випадку явно була саме «ЄС».

Босі й неорганізовані

Тим часом на 5 каналі, що належить лідеру опозиційної «Європейської солідарності» Петрові Порошенку, дозріли до комплексної викривальної критики «Слуги народу». Чи то пак, нового покоління політиків, до якого, крім «слуг», випадково потрапив Ілля Кива з «ОПЗЖ».

«Вони ходять у масках Джокера, ридають у мікрофон, сидять на сайтах знайомств і переписуються з повіями. Кажуть, що прийшли боротися з корупцією, а самі втрапили в скандал із зарплатами в конверті. Хочуть здолати кнопкодавство, але самі тиснуть і за себе, і за інших. А ще хизуються монолітністю, хоча зсередини вже, здається, трохи сипляться», — говорить ведуча Анна Мірошниченко, спершу нагадавши, що нові парламентарі обіцяли бути «не такими, як попередники».

У сюжеті — ще більше сарказму на адресу «слуг»: «Новий сезон "Слуги народу" тепер знімають не в кіно, а під куполом. Атмосфера домашня. [...] Ранок депутатів починається із кави в зеленому. На перекус — випічка або фрукти. Не гребують жуйками. Для комфорту дехто роззувається прямісінько в залі і ходить босяка. А дехто зручніше вмощується на столах. [...] Втомлені від інтенсивної законотворчості, депутати дрімають, мріють і обмінюються такими собі компліментами». На відео народні депутати п’ють, їдять, ходять сесійною залою босоніж і сидять на столах. У такому контексті самовикривально звучить коментар нардепа від «Слуги народу» Олексія Устенка: «Подивіться на нас усіх — таких, як ми, всі попередні скликання не було».

Слова Устенка про те, що в новому скликанні немає бійок та ексцентричних витівок, заперечує авторка сюжету: мовляв, монобільшість із опозицією конфліктує чи не щодня. Коли йдеться про конфлікти з опозицією, показують народного депутата від «Європейської солідарності» Олексія Гончаренка. Ще одна поява представниці партії — фрагмент промови Ірини Геращенко, яка просить голову парламенту «заспокоїти свій юґенд». Глядачам недвозначно демонструють, яка саме партія в цьому скликанні є уособленням опозиції.

Новим народним депутатам закидають старі методи парламентської боротьби — блокування трибуни: «У день голосування за земельну реформу блокаду утримують до обіду. Потім позиції хутко захоплюють ветерани блокування в попередніх скликаннях із “Батьківщини” та “Опозиційної платформи”».

Цього разу на 5 каналі згадали про так званого «пранкера Джокера», якого колеги з інших тижневиків обговорювали минулого тижня. Вочевидь така запізніла увага до цього персонажа пов’язана з тим, що черговою жертвою «Джокера» став майже народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович. «… Цього разу пранкер втілився в образ Максима Бужанського, якого охрестили українофобом. Той напередодні закликав до Ради історика не впускати», — розповідає журналістка. Принагідно вона згадала, що в образі кіношного Джокера у Верховній Раді ходив народний депутат від «ОПЗЖ» Ілля Кива. Не зрозуміло, чи є це натяком на зв’язок між політиком і його партією та легендарним пранкером, якого, за словами журналістки 5-го, бояться більше, ніж колишніх регіоналів.

Згадали й про Богдана Яременка, який шукав «грішного кохання». Його поведінку попросили прокоментувати колег — Сергія Соболєва з «Батьківщини», який назвав невиключення Яременка з фракції ознакою морального занепаду, і… Киву, який вважає, що сам по собі добір народних депутатів «Слуги народу» є аморальним. І знов для «балансу» — думки «слуг»: Олександр Качура каже, що теперішнє скликання попри все краще за попереднє, а Дмитро Чорний — що сподівався набагато гіршого, а тепер немає корупції й хабарів.

У тому, що «слуга» каже неправду, 5 канал переконує на прикладі історії Анни Скороход, яку керівництво фракції звинуватило в наклепах та спробах підкупу інших народних депутатів — натомість вона розповіла про зарплати в конвертах. За словами журналістки 5-го, регламентний комітет Верховної Ради на порушення в сесійній залі не реагує, а «Слуга народу» розробляє собі етичний кодекс. У тому, що жодної етики для «слуг» не існує, глядачі на цю мить уже не сумніваються — в сюжеті зробили для цього все. Тут є позиції нібито всіх сторін, але висловлювання представників більшості звучать недолуго, натомість, наприклад, Ірина Геращенко з «ЄС» таврує «Слугу народу» — мовляв, сприймають парламент як іграшку. І нарешті висновок: поведінка депутатів впливає на рейтинг, зокрема підтримка президента в порівнянні з вереснем у жовтні знизилася на 7%.

А це вже маніпуляція. По-перше, зв’язок між діями депутатів і зниженням рівня підтримки Зеленського, хоч і не неможливий, слід було б довести. По-друге, дані опубліковані в середині жовтня, а саме опитування проводилося 9-11 жовтня — до того, як сталося чимало скандалів із описаних у сюжеті. Зрештою сама авторка каже, що підтримка Зеленського може падати через «невиконання його передвиборних обіцянок». Але загальної картини упередженості це не змінює: сюжет виглядає як політичне замовлення проти «Слуги народу».

Скандали у Верховній Раді обговорювали й «Подробиці тижня» на «Інтері». Тут розповіли не лише про виключення Скороход і Полякова, а й про те, що Ірина Верещук — завсідниця «Інтера» та каналів Медведчука — склала повноваження представниці Кабміну у Верховній Раді, не знайшовши порозуміння з прем’єр-міністром. Це її версія — про те, як цю подію тлумачить Олексій Гончарук, глядачам не розповіли.

Народна депутатка Альона Шкрум із «Батьківщини», ще одна завсідниця «Інтера», під час розмови з ведучим у студії «Подробиць тижня» сказала, що подальші скандали у ВР залежать від «інтелектуальних здібностей і можливостей фракції "Слуга народу" чути українських громадян і чути хоч трошки опозицію». Хоча як прислуховування до опозиції допомогло б, наприклад, Богдану Яременку, — не зрозуміло.

«Деталі тижня» на каналі ZIK розповіли про те, як сумнозвісний Андрій Хілько намагається не пустити до Верховної Ради Володимира В’ятровича: «Цікаво, що до суду на нього подав Андрій Хілько. Той самий, що безуспішно намагався зняти Зеленського з президентської гонки». Натомість ситуацію з Анною Скороход ZIK тлумачить специфічно і, сказати б, заангажовано: «Голосувала не так, як наказували у фракції та в Офісі президента, бо мала інше політичне бачення. Як наслідок — отримала погрози від керівництва. А щоб не виникало питань у спроможності влади розплющити депутатку, затримали її чоловіка». Це версія Скороход, яка поки що нічим не підтверджується. Також автор сюжету Андрій Лащ ствердив, що фракцію «Слуга народу» не збурила ані історія «поціновувача інтимного листування» Богдана Яременка, ні інформація про чорну бухгалтерію. Згадали тут і про іншого скандального депутата — Олександра Дубінського, у якого знайшлися чималі статки.

Найкращий друг «України»

Минулого вікенду Олег Ляшко був у фокусі тижневиків через бійку з Андрієм Герусом, але увага до лідера позапарламентської партії вичерпалася навіть попри те, що він усіляко намагався її привертати, заявляючи про репресії. Однак є один телеканал, де Ляшкові завжди раді незалежно від того, чи є він ньюзмейкером і чи знається на актуальних темах тижня. На думку ведучого програми «Сьогодні. Підсумки» Олега Панюти, з Ляшком можна поговорити і про ринок землі, і про кримінал, і про державний бюджет. Хоча цього року ні сам Ляшко, ні Радикальна партія жодного стосунку до бюджетного процесу не мали, та й до ринку землі, окрім усім відомої давньої сценки на парламентській трибуні з поїданням чорнозему, теж. Втім до теми бюджету, анонсованої на початку семихвилинного інтерв’ю, розмова так і не дійшла.

Відповідаючи на лагідні запитання Панюти, Ляшко розповів, що ухвалений у першому читанні закон зафіксує власність уже вкрадених у селян земель, і на цьому збагатиться «десяток сімей». Натомість Ляшко пропонує начебто за зразком Польщі дозволити селянам продавати свої паї державі за ринковою ціною, а фермерам — купувати вже в неї.

Насправді за польським законодавством іноземні інвестори та громадяни мають право купувати землю, якщо вони живуть в країні не менше 5 років. Хоча перше право на викуп землі справді має державне Польське агентство сільськогосподарської нерухомості. Однак очевидно, що «польський приклад» Ляшко тлумачить занадто вільно.

«Афера», «дерибан», «лапша», «грабунок» — так характеризує він земельну реформу. «Хто подумає про корову, яку не вигідно сьогодні тримати через відсутність ціни на молоко?» — переходить він до своєї улюбленої теми. А також нагадує, що всі, навіть міські мешканці, мають право на земельні паї. «Вони у вас забирають сьогодні це право, бо вони хочуть мільйони гектарів державної землі викинути на ринок», — каже Ляшко. Це маніпуляція, яку ведучий не зупинив. Право, гарантоване конституцією — хоч яке воно проблемне й неоднозначне — не можна скасувати інакше, ніж змінивши конституцію.

Поговорили і про наслідки бійки з Герусом. Ляшко пожалівся, що стаття кримінального кодексу, за якою його намагаються притягнути до відповідальності, передбачає покарання до семи років ув’язнення. На думку Ляшка, ситуація з його кримінальним переслідуванням «анекдотична», «сфальсифікована» і навіть «порнографічна». Хоча ведучому пасувало б нагадати, що цей анекдотично-порнографічний акт ініціював сам політик, приїхавши в аеропорт і напавши на Геруса. Не забули і про предмет претензій до Геруса — мовляв, зміни до закону, які ініціював «слуга народу», винищують вітчизняне виробництво. Тому «кращі мужні люди, шахтарі і енергетики» мусять емігрувати в пошуках роботи. І саме через те, що Ляшко бореться проти цієї зради — а не через стусани Герусові — його хочуть посадити до в’язниці. Хоча яким чином бійка в аеропорту могла вплинути на вже ухвалені законодавчі зміни, так і не зрозуміло.

«Я думаю, що ця справа сфальсифікована з однією метою, вони хочуть мене залякати. Солі собі на одне місце хай насиплять, а не лякать мене будуть. Ми не зупинимо нашу боротьбу», — сказав Ляшко в фіналі розмови, маючи на увазі під «ми» вочевидь себе, Ріната Ахметова та канал «Україна».

Верстка тижневиків 15–17 листопада 2019 року

«Подробиці тижня» («Інтер»), 15 листопада

Вибухи снарядів у Балаклії

Ринок землі

Бюджет на 2020 рік

Почала роботу місія МВФ

Ліквідація посередництва в оцінюванні майна

Фіктивні платіжки за комунальні послуги

Зрив опалювального сезону

Подорожчання газу

Майдан у Гонконгу

Відкриття контрольних пунктів на адмінкордоні з Кримом

Заява Пристайка про мінські домовленості

Видобуток бурштину

Слідча комісія щодо діяльності голови Федерації футболу України Андрія Павелка

Президент Трамп програв позов

Чотириденний робочий день

Рекорд овочевого імпорту в Україні

«Деталі тижня» (ZIK), 16 листопада

Вибухи в Балаклії

Мітинги проти ринку землі

«Турбулентність» у парламенті

Бюджет на 2020 рік

Хабарництво в Офісі президента

Затримання Олександра Гриценка

Ситуація на Донбасі

Протести в Гонконгу

Світові новини

Телефони-шпигуни

Діти при розлученні

Депутатці Софії Федині загрожує в'язниця

Нецензурні вислови від політиків

Відсутність опалення в Новояворівську та Новому Роздолі

Повені у Венеції

«Сьогодні. Підсумки» («Україна»), 17 листопада

Продаж землі

Інтерв'ю з Олегом Ляшком

Бюджет на 2020 рік

Допомогти вижити

Тортури в психіатричній лікарні

Нормандський формат

Розшук на замовлення

Пільги та субсидії

Право на банкрутство

Теплий дім

Закриття шкіл

Подвійне громадянство

«Підсумки тижня» (5 канал), 17 листопада

Ринок землі

Бюджет на 2020 рік

Скандали в парламенті

Візит МВФ

Імпічмент Трампа

Екскурсії в Росію

«Факти тижня. 100 хвилин» (ICTV), 17 листопада

Справа Ігоря Мазура

Росія повертає Україні кораблі

Відкриття ринку землі

Бюджет на 2020 рік

Банківський скандал

Постачання в армію бракованих бронежилетів

Зміни із субсидіями

Інтерв’ю з перуанським прокурором, який посадив президента

Розслідування Навального

Наукові винаходи

Як планували замахи на Сталіна, Брежнєва, Горбачова і Шеварднадзе

«ТСН. Тиждень» («1+1»), 17 листопада

Повернення українських кораблів

Загибель українського військового

Інтерв'ю Коломойського і нормандський формат

Битва за землю

Бюджет на 2020 рік

Вибухи в Балаклії

«Потяги страху» — безпека на «Укрзалізниці»

Пошуки викраденої машини

Мода на рослинні олії

Скандал у британській королівській родині

Імпічмент у США

Прогноз погоди

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Участь у створенні матеріалу брав Отар Довженко.