Передвиборні конвульсії. Огляд тижневиків за 22–24 березня 2019 року

Передвиборні конвульсії. Огляд тижневиків за 22–24 березня 2019 року

30 Березня 2019
2170
30 Березня 2019
12:00

Передвиборні конвульсії. Огляд тижневиків за 22–24 березня 2019 року

2170
Бойко «зробив» Європу, Зеленський «кинув» ICTV й ощасливив «1+1», а Гайдукевич вирішив дослідити родовід американської амбасадорки. Аналіз підсумкових програм «Інтера», ZIK, 5-го каналу, ICTV, «України» та «1+1».
Передвиборні конвульсії. Огляд тижневиків за 22–24 березня 2019 року
Передвиборні конвульсії. Огляд тижневиків за 22–24 березня 2019 року

«Подробиці тижня», «Інтер», 22 березня: «Бойко “сделал” Европу»

Чергова критика «Нафтогазу», передвиборний підкуп і тріумф «Опозиційної платформи — За життя!» — таким був тижневик «Інтера».

Тема «Нафтогазу» звучить уже не першу програму поспіль у негативному контексті. Ведучий і журналісти критикують дії керівників корпорації та не дають їм слова. Цього разу ведучий Олексій Ліхман повідомив, що керівнику «Нафтогазу» Андрію Коболєву таки продовжили контракт іще на рік. І знову акцентував на фінансах: «Сам Коболєв називає це розумним компромісом. Новий контракт передбачає значне зниження зарплати Коболєва та скасування щомісячних і щоквартальних премій. Тепер очільник компанії зможе сподіватися на премію хіба що наприкінці року. Також нова угода зобов'язує збільшувати видобуток вітчизняного газу й завершити давно обіцяне реформування “Нафтогазу”». Ситуацію коментує прем'єр-міністр, а от бодай одного синхрону самого Коболєва немає.

Окремий сюжет присвятили порушенням під час виборчої кампанії. За словами ведучого, щодня правоохоронці реєструють десять кримінальних проваджень за порушення виборчого законодавства. В сюжеті — коментар правоохоронних органів із поясненням чотирьох схем підкупу: «Збір анкетних даних громадян безпосередньо за рахунок проведення якихось соціальних опитувань анкетувань, а також паралельно задаються питання щодо пріоритетності когось із кандидатів. Якщо хтось вважає, вагається, ці “анкетологи” намагаються переконати на користь іншого кандидата. Схема телефонних дзвінків знову ж таки з пропозицією проголосувати за того чи іншого кандидата, такі випадки у нас є. Третя схема — це надання безпосередньо подарунків з агітаційною символікою, виплата матеріальної допомоги, знову ж таки під приводом і за умови голосування за певного кандидата.

А ще сумнівні джерела фінансування компанії деяких претендентів і велика кількість технічних кандидатів». А також нагадування, що за фото бюлетеня можна отримати три роки.

Представників «Опозиційної платформи — За життя» у програмі більш ніж достатньо. В сюжеті про діяльність ВР Вадим Рабинович критично коментує мовний закон, знов говорячи про утиски російськомовних: «Закон о том, чтобы всех граждан, которые разговаривают на русском языке, лишить права в своей стране разговаривать на этом языке. Никакого мовного питання как такового не стоит. Мы общались, общаемся в нашей стране каждый на языке. Никому это не мешает. И когда вы в компании собираетесь со своими друзьями — вам это не мешает. И никому не мешает тем, что, уничтожив страну, разворовав все, сегодня, перед выборами, хотят единственный козырь положить. Шо вони мовне питання протянули».

У тому ж сюжеті Катерини Лисенко Юрій Бойко коментує діяльність ВР і називає розгляд мовного закону «шоу», а сам документ «каральним законом про мову, який використовується діючим президентом як передвиборча агітація». На його думку, ВР має займатися актуальнішими справами: «Треба допомагати конкретним людям конкретні проблеми... пенсіонерам, хворим, молоді. Припинити війну. От чого чекають люди від парламенту».

Окремим сюжетом розповіли про візит Юрія Бойка та Віктора Медведчука до Москви, де вони зустрілися із прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим та головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером. Журналіст повідомляє: «Зустріч чотирьох відбувалася в резиденції очільника уряду Росії. Головна тема — гострі питання, зокрема газ. Ініціатором переговорів виступила українська сторона». Хоча насправді переговори були приватною ініціативою й Україна як держава участі в них вочевидь не брала, та й переговорами цю зустріч назвати важко, адже Бойко й Медведчук не вповноважені приймати жодних рішень.

Сам Бойко каже, що причиною поїздки стало розуміння важливості економічних стосунків із Росією: «Мы готовы предложить и рассмотреть разные варианты, взаимовыгодные, возобновления контрактов по транзиту после завершения действующего контракта в конце этого года. И самый главный вопрос, пожалуй, это прямой контракт по газу, по поставкам газа в страну, потому что сегодня сложилась ситуация абсолютно ненормальная, когда тот же российский газ поставляется в страну из Европы без прямого контракта, через каких-то непонятных посредников, через какие-то схемы, которые в конечном счете приводят к тому, что он становится почти на $100 дороже».

Отримав слово й голова політради «Опозиційного блоку — За життя» Віктор Медведчук, який укотре повторив тезу про «тарифний геноцид», який українцям влаштувала нинішня влада. За його прогнозами, в разі прямого постачання газу ціна стане набагато нижчою. Додав Медведчук і про втрати від відмови транзиту російського газу. У сюжеті прем’єр Росії Медведєв назвав стосунки з Україною «глибокою кризою». А керівник «Газпрому» заявив, що готовий до попередніх переговорів щодо постачання газу напряму. Про терміни оформлення домовленостей представники «Опозиційної платформи — За життя» говорять стримано: Медведчук акцентує на політичній волі сторін, а Бойко називає переговори швидкими й ефективними. Як зазначили в сюжеті, «українські політологи» охарактеризували зустріч як реальний крок до відновлення економічних взаємин між країнами. «Політологами» виявився Михайло Погребинський, який у синхроні нахвалював ініціативу Бойка-Медведчука й заявив, що не уявляє, яка може бути шкода від того, щоби отримати додаткові ринки збуту для української продукції.

Візит до Москви обговорювали і в ток-шоу «Подробиці вибору», який цього разу вів не Олексій Ліхман. У першій частині розмови, гостями якої, як і минулого разу, стали представники «Опозиційної платформи — За життя» Нестор Шуфрич, Наталя Королевська та Юрій Павленко, говорили саме про нього як про «найбільш резонансну подію сьогоднішнього дня». У першій частині розмови під назвою «Повернення?» гості нахвалюють ініціативу своїх лідерів. Шуфрич, перейшовши на російську й назвавши це особистим протестом, назвав візит безпрецедентним, бо влада зустрілася з опозицією. За його словами, «Бойко “сделал” Европу». Наталя Королевська настільки надихнулася діями лідерів, що пообіцяла шалені перспективи зниження ціни на газ для населення на 50 %. Крім того, в її риториці знову виринули «помаранчеві політики», які бояться того, що реально почне реалізовуватися мирний план і зупиниться їхній бізнес на війні.

Політкоментатори Олександра Решмедилова, Святослав Денисенко і Дмитро Маруніч теж зосереджувалися на тарифах, опустивши правовий аспект візиту Бойка до Москви. Зі зміною експертів та гостей у другій частині (замість Шуфрича й Королевської — Олексій Мустафін із штабу Тимошенко й депутатка від «Самопомочі» Тетяна Острікова, замість Денисенка — Тарас Загородній) критична до влади риторика не змінилася. Ця частина мала назву «Корупційний рай». Павленко наголошував, що Україна нині є найкорумпованішою й найбіднішою країною Європи, а влада корупцією тримає вертикаль влади.

Про Петра Порошенка в самому тижневику дві відверто паркетні згадки — його привітання СБУ із 27-річчям та заклики гідної оплати праці медичних працівників. А от Юлія Тимошенко коментує свіжу соціологію. Олексій Ліхман не називав рівня підтримки того чи іншого кандидата, натомість зосередився на недовірі: «Черговий негативний рекорд від соціологів. Лише 9 % українців довіряють владі, при тому що середній показник у світі — 56 %. Це дані всесвітньо відомої служби соцдосліджень “Геллап”. Зростає недовіра і до виборчої системи. Лише 12 % опитаних сказали, що вірять у чесність волевиявлення в Україні. П'ять років тому на чесне голосування сподівалися 26 % виборців. Це опитування та інші актуальні питання цього тижня спеціально для нашої програми прокоментувала Юлія Тимошенко». Її синхрон довжелезний — у ньому і критика влади (з бюджету купують голоси «через фонд “Турбота”, через доплату пенсіонерам одноразові, через одноразову виплату субсидії грошима», «жодного голосу не віддайте за діючу прогнилу, стару систему, за мафію і за їх президента»), і заяви про те, що влада фальшуватиме на дільницях, апрезиденту малюють рейтинги.

Якщо в «Інтера» в запасі є ще один тижневик перед виборами, то інші канали фактично завершили передвиборний марафон.

«Перші про головне. Деталі», ZIK, 23 березня. Життя триває

Виборів у тижневику ZIK лишилося доволі небагато — фактично вся передвиборна інформація була зібрала в один сюжет. «Скандальні заяви, непрохані візити та навіть перемовини з окупантами. Так прожив український політикум передостанній тиждень перед виборами», — анонсували «Перші про головне. Деталі».

Акцентують на подіях, не висвітлених в інших тижневиках. Наприклад, спробах представників Радикальної партії зірвати засідання уряду після того, як було прийнято рішення продовжити контракт із головою «Нафтогазу» Коболєвим. Одним із найяскравіших персонажів став Олег Ляшко, який став рушійною силою скандалу.

ZIK також повідомив про візит Бойка й Медведчука до Москви: «У п’ятницю на темі газу засвітився лідер “Опоплатформи” Юрій Бойко. Він разом з однодумцем Віктором Медведчуком приватним літаком рванув до Москви на перемовини. Там на них уже чекали: прем’єр окупантів Дмитро Медвєдєв та очільник “Газпрому” Олексій Міллер.

Денис Казанський, блогер: Бойко и Медведчук прилетели в Москву проводить переговоры с Медведевым, по экономическим вопросам. Наверное, только у нас такое возможно, чтобы политики летали на поклон к лидерам страны, окупировавшей часть территории, и гордо транслировали это по телевидению.

Як таке можливо на п’ятому році війни — пообіцяли розібратися в СБУ. А у “Нафтогазі” пропозиції “Газпрому”, які чомусь озвучував Бойко, про знижки на газ, умови щодо транзиту назвали дивними». Нагадали, що Україна вже тепер купує паливо дешевше, ніж його пропонували Бойку, а «Газпрому» варто би сплатити борг у майже $3 мільярди. У сюжеті є коментар «Нафтогазу».

Згадали в матеріалі й соціологічні опитування від «Рейтингу»: «Серед тих, хто буде голосувати та вже визначився з вибором, 25 % готові віддати свої голоси Володимиру Зеленському. Друга позиція і 19 % — у лідера “Батьківщини” Юлії Тимошенко. Третє за президентом Петром Порошенком, у нього 17 %. До п’ятірки лідерів входять також кандидат від “Опозиційної платформи — За життя” Юрій Бойко і лідер “Громадянської позиції” Анатолій Гриценко. За лідера Радикальної партії Олега Ляшка готові проголосувати 5 % респондентів, а за претендента від “Опозиційного блоку” Олександра Вілкула — 3,5 %. Ігор Смешко, Руслан Кошулинський та Олександр Шевченко замикають першу десятку. Згідно з опитуванням, кожен шостий респондент ще не визначився з вибором кандидата. Найбільше таких з-поміж найбідніших виборців та мешканців сіл».

У рубриці «Перші про головне. Плюс» показали заяву Юрія Шухевича з тезою, що змінювати головнокомандуючого зараз неприпустимо: «Це може привести до катастрофи». Шухевич імен не називає, але журналістка каже, що заява народного депутата саме на підтримку Порошенка.

Напряму не стосувалася виборів історія про мітинг «Національного корпусу», що відбувся в Києві. З цієї теми розпочали випуск. Кажуть, що на мітингу частина людей перебувала у стані алкогольного сп’яніння: «Націоналісти твердять — це провокація спецслужб. І навіть затримують кураторів, які нібито роздавали безхатькам гроші». Також є цитата з виступу на мітингу Андрія Білецького, який стверджує: у справі Гладковських не зроблено нічого.

Більше про вибори нічого. В тижневику говорять про борги за комуналку, незаконну вирубку лісів, страхову медицину.

Факти тижня, ICTV, 24 березня. «А ты опять сегодня не пришла...»

Головна подія тижневика ICTV — Володимир Зеленський не прийшов на ефір «Фактів тижня». Ведуча Оксана Соколова повідомила, що кандидат попередньо погодився, але в останні хвилини передумав і відмовився брати участь у програмі. Тож Гриценко, Тимошенко й Порошенко в тижневику засвітилися, а от Володимир Зеленський пролетів повз «Факти тижня».

Натомість інші кандидати фігурують у піар-дайджесті «Передвиборчі факти»:

  • поліграфкомбінат «Україна» вже надрукував 90 % бюлетенів. Кожен має 10 ступенів захисту: це й папір із водяними знаками, й захисні фарби, які видно під ультрафіолетом. А на просвічуванні бюлетеня можна побачити напис «Вибори президента України»;
  • Петро Порошенко взяв участь у міні-саміті «Україна — ЄС» у Брюсселі. І закликав європейських чиновників продовжити тиск на Кремль і запроваджувати санкції. Синхрон;
  • Юлія Тимошенко. Лідерка «Батьківщини» проїхалася сходом країни — у Харкові на мітинг прийшло 10 тисяч людей, у Слов'янську вшанували пам'ять Володимира Рибака. Також Тимошенко зустрілася з переселенцями, пообіцяла створити міжнародний фонд відродження Донбасу та запустити переговори в Будапештському форматі. Синхрон;
  • Олександр Вілкул теж був на Донбасі, де пообіцяв скасувати пенсійну реформу. Синхрон;
  • Анатолій Гриценко вирушив на захід. У Львові він заявив, що прем'єром стане Андрій Садовий. На Марші єдності заради порядку у Львові виступила вся об'єднана команда Гриценка, це вже третій подібний марш. До цього об'єднана демократична опозиція на чолі з єдиним кандидатом збирала багатотисячні мітинги в Тернополі та Івано-Франківську. Синхрон;
  • країни Великої сімки підтримують обраний Україною демократичний шлях. Про це написали у Твіттері посли Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, Сполучених Штатів, Франції та Японії. Їх надихає те, що нинішні вибори будуть по-справжньому конкурентними. Але дипломати налаштовані уважно стежити за перебігом голосування;
  • соціологія. Планують опитати 17 тисяч у національному екзит-полі. Організовують опитування три відомі компанії: фонд «Демократичні ініціативи», КМІС та Центр економічних і політичних досліджень імені Разумкова. Синхрон Ірини Бекешкіної про те, що майже 70 % громадян не вірять, що вибори будуть чесними. Як зазначив ведучий Сергій Кудімов, ICTV — один із партнерів цього опитування. Його результати будуть оголошені в день виборів о 20.00.

У цілому ж «Факти тижня» повертаються до інших тем, крім виборів. Висвітлюють бойові навчання українських військових, великий сюжет Веніаміна Трубачова було присвячено п’ятій річниці захоплення Криму. Пройшлися по ситуації зі скандалом навколо амбасадорки США Марі Йованович і генпрокурора Юрія Луценка, розповіли про нові антиросійські санкції Києва. Не забули розповісти і про новий проект у «Пінчук Арт-центрі», зокрема про номінантів Future Generation Art Prize.

«Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою», «Україна», 24 березня. «За що премії виписувать?»

Останній перед виборами тижневик «України» виглядав абсурдно — його головним героєм став Арсеній Яценюк, якого було недоречно багато: він формулював довжелезні питання в окремо записаних стендапах та наголошував на своїх досягненнях у часи прем’єрства.

Розпочали із традиційної для програми рубрики «Україна контролює президента». Ведучий Олег Панюта стисло повідомив про стан підготовки до виборів: «6 тисяч поліцейських готуються до роботи 31 березня на дільницях, у судах і ЦВК. Завтра на дільниці почнуть розвозити бюлетені. Посли Великої сімки надіслали в МВС лист із застереженням щодо зриву виборів. У ЗМІ множиться похмурі прогнози про втручання Росії та можливі заворушення під час оголошення результатів». Після цієї похмурої картини почався бенефіс лідера «Народного фронту», якого назвали «речником суспільного інтересу».

«Минулої неділі кандидат Юлія Тимошенко відповідала на гострі запитання Арсенія Яценюка. Ну а сьогодні черга чинного президента і Володимира Зеленського.

Завершення війни на сході, зростання економіки та рівня життя людей, реальність вступу України до НАТО та Євросоюзу. Питання, які найбільше хвилюють українців із наближенням дня виборів. Речником суспільного інтересу, який публічно ставить ці питання претендентам на найвищу посаду, став двічі прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він очолив український уряд у 2014-му, після Революції гідності. Тоді, в умовах дефолту, економічної кризи та військової агресії, уряду Яценюка вдалося знайти гроші на відродження армії, без затримок виплачувати зарплати і пенсії, й домовитися про борги із кредиторами. Цієї п'ятниці у прямому ефірі головного політичного шоу країни, головна тема — вибір. На питання Арсенія Яценюка відповідав чинний президент Петро Порошенко».

У довжелезній самопіарній промові Арсеній Яценюк розповів про свої здобутки на посаді прем'єр-міністра, зокрема підписання політичної частини угоди про асоціацію з ЄС, коли Порошенко підписав економічну. «Разом ми добились введення безвізового режиму. Разом в парламенті ми проголосували зміни до української Конституції, які закріпили незворотність курсу України до ЄС і НАТО», — наголосив він.

Питання як такого немає, із картинки видно, що ніякого діалогу не було, кожен записувався окремо. Втім, після промови Яценюка глядачі чують відповідь Петра Порошенка про міжнародні перспективи України. Президент наголосив на тому, що сьогодні левова частина процесів, від яких залежить вступ до НАТО, залежить від України, тож на саміті у грудні 2019 року він збирається поставити питання про надання плану дій щодо членства.

«Один із лідерів політичних прогнозів, кандидат Володимир Зеленський, до “головної теми” поки не потрапив. Утім, на запитання Арсенія Яценюка відповів. В ексклюзивному інтерв'ю “Сьогодні”», — повідомив ведучий. І в кадрі знову Яценюк, який питає: як Зеленський планує проводити переговори і бачить перспективу повернення захоплених Росією територій?

Той у відповіді спирається на Мінські домовленості: «Все, что у нас есть на сегодня, — это Мінські домовленості. Да, и мы за них держимся. Потому что больше ничего нету. Никакого меморандума отношений другого у нас с вами нет. Но я считаю, что, и вся моя команда, все ребята, и все эксперты, с которыми мы встречаемся, считают, что нужно расширять этот минский стол переговоров, нужно туди долучити представників США і Великобританії». Крім того, він вважає, що там мають бути представники Росії та ЄС.

Ще один кандидат у президенти, Олег Ляшко, був у студії Олега Панюти. 7 хвилин ефіру він коментує газову тему («Щоб видобувати більше газу, треба знижувати податки», «досить купувати імпортне вугілля на мільярди доларів»), діяльність «Нафтогазу» й «Укртрансгазу» («За що премії виписувать? В тюрму за це сажать надо. Насправді, це мародьорство і грабьож, коли пользуються тим, що влади немає. Хаос, бардак в Україні. Хто що хоче, те й робить»), розмірковує, як контролювати місцеву владу, аналізує діяльність МОЗ.

А Рінат Ахметов усе так само рятує Донбас.

«Час. Підсумки тижня», 5 канал, 24 березня. Пані Йованович, ваш дід — росіянин!

Тижневик 5-го каналу вже майже відійшов від передвиборної тематики. Центральним епізодом випускустала розмова з Уляною Супрун.

Розповіли в «Підсумках тижня» про мовний закон та скандал, що виник між генпрокурором Юрієм Луценком і амбасадоркою США Марі Йованович. В останньому матеріалі Віталій Гайдукевич зазначив, що президент висловив підтримку Йованович, та з нею не все так просто. «Кілька фактів про Йованович, щоб знати. Її діди — один серб, інший росіянин. В переліку освіт вона має Інститут російської мови імені Пушкіна. 20 років тому була заступником директора відділу у справах Росії в Держдепі США. Але головне — саме з подачі Йованович свого часу вибухнув скандал із “Кольчугами”, який виявився брехнею і повним пшиком, але істотно свого часу підірвав взаємини України зі Штатами. Що є правда, а що ні зараз — от тут відкрите питання», — зазначив ведучий. Про що саме має свідчити російська мова та російське походження, ми не знаємо, але думаємо, що такими речами маніпулювати доволі небезпечно навіть у програмі, яка захищається від критики статусом «авторської».

Про вибори в тижневику 5-го каналу майже не йдеться. Хіба в сюжеті про екологічну кризу в Україні саркастичний пасаж: «Яке б не було прізвище, саме ця людина буде винна, що на дорозі яма, саме президент буде винен, що газон під балконом всипаний недопалками, а в ліфті, з самого ранку, наче у вбиральні. Це ж він, президент, перевищує швидкість, не користується паском безпеки, не прибирає після свого собаки. Тільки президент, і ніхто інший, винен, що в домі посполитого українця немає ОСББ, а батарея опалює всесвіт. А як потеплішає, то це президент буде їздити по лісах, влаштовувати пікніки і лишати по собі гори сміття. Ми згадаємо про це в сюжеті. Ну, не може ж бути так, щоб в усьому згаданому був винен чесний і щирий українець. Народна мудрість каже: “Весна прийде і покаже, хто де...” Ну так от, весна прийшла. Дивіться, це ми».

«ТСН. Тиждень», «1+1», 24 березня. Темна конячка й цап-відбувайло

Тижневику «1+1» пощастило — невловимий Володимир Зеленський знайшов час поговорити з Аллою Мазур. Ведуча сама повідомила, що це не прямий ефір: заклопотаний головний герой зміг знайти час лише в середу. Анонсувала, що в ефірі тижневика — лише головне.

Тон розмови — майже єлейний. Зеленський говорив російською, подекуди збиваючись на українські слова. Те, що показали в тижневику, — розмова про те, як повертати Крим і Донбас («Если мы победим - это будет первый шаг - возвращение Крыма»; «Это серьезная информационная война, люди, которые сейчас живут на временно оккупированных территориях Донецка и Луганска “ДНР” и “ЛНР”, они потеряли связь с нами. Второе, конечно же, — поднимать уровень нашей страны, поднимать экономику в нашей стране, когда все увидят, что у нас действительно Украина развивается, мы побороли коррупцию вместе с вами»). Говорять також про тарифи, мову, корупцію, але видно, що кандидату дуже важко тримати єдину логічну лінію. Наголошує Зеленський на потребі закону про імпічмент, щоби можна було прибрати президента без страйків і майданів.

На питання про підтримку Коломойського відповідає обтічно: «Все политики, которые ведут компании за счет каких-то финансовых групп олигархов или бизнесменов, я считаю, всех их обманывают. Нам с вами говорили, что компания стоит $100150 миллионов, все это заявляют. Наша компания стоит на сегодня 70 миллионов гривен, это деньги мои, деньги моих компаньонов, учредителей студии “Квартал 95”, деньги друзей».

Інші кандидати з'явилися в дайджесті Сергія Швеця. Традиційно розкритикували Петра Порошенка — спочатку з приводу скандалу з Йованович. «Можливо, так генпрокурор хотів отримати підтримку для нинішньої влади від Трампа. Та боюся, все буде рівно навпаки. В результаті маємо удар з українського боку по надійному політичному союзнику — Америці. І вже неважливо, чи то була просто спроба запромогти своєму куму Петру Порошенку, проти оточення якого, за даними газети “Дзеркало тижня”, у Штатах вже відкрили кримінальне провадження за відбування грошей», — повідомив журналіст.

Повідомив Швець і про кризу довіри до влади, прямо говорячи, що причина в Порошенку. «Лише кожен 8-й українець вірить у чесність нинішньої влади і в чесність виборів. 88 % не вірять, це вдвічі з гаком нижчій показник, ніж на початку президентства Петра Порошенка. Крім того, це найнижчий рівень довіри до влади у світі. Так стверджують іноземні аналітики. Сумна історія, правда?» — запитав він у глядачів. Хоча влада — це також уряд і Верховна Рада, як мінімум. Далі продовжив закликами йти на вибори — це була «фішка» випуску.

Черговий наїзд на Порошенка — розслідування Сергія Гальченка. Як анонсувала ведуча, це розслідування готувалося довго й анонсувалося цілий тиждень, але сталося не так, як гадалося. «Спочатку Сергій Гальченко досліджував, як будівельна мафія, що сидить у високих кабінетах мерії, хотів вкрасти на маленькому відрізку Окружної майже весь дорожній бюджет Полтавщини, наприклад. І раптом це розслідування вивело на завод президента — “Ленінську кузню”, яка і на третій рік війни спокійно торгувала з Росією. Ми пам'ятаємо, що до виборів залишився тиждень, тому скажу зразу — довго зважували, чи варто це розслідування показувати зараз. Але зрозуміли: якщо не зробимо цього, будемо нечесними з вами».

Як повідомив автор матеріалу, «ми шукали бездонну кишеню, в якій зникають нові дороги і фантастичні суми, виділені на них. Ми сподівалися вивести на чисту воду столичну будівельну мафію та назвати імена тих, хто її покриває. Сподівалися дійти до вищих владних кабінетів держави і змусити їх діяти та припинити мародерство. Але раптом зрозуміли — нам нікуди йти, бо вище президентського кабінету нічого немає». Далі — розслідування діяльності компанії «Еко-буд-трейд». «Крадіжка будівельної мафії на 800 мільйонів гривень видається мені далеко не найцинічнішим відкриттям, і виведе на Росію і президента — українського». «Чи може новостворена фірмочка, не маючи жодного досвіду в будівництві не те що мосту, а й тротуарів, раптово отримати мільярди зі столичного бюджету? Може! — Якщо справжній власник інший і має впливових друзів».

Зв'язують власника з київським політиком і бізнесменом Вадимом Столаром і, відповідно, Петром Порошенком. «Столар — колишній голова передвиборчих штабів мера Кличка та ББП у Києві. Але це старі заслуги. Ціннішими є лиш нинішні і, — як пише преса, — Столар нині “смотрящий” за виборами в Києві від президента Порошенка. Колеги з “Радіо Свобода” наприкінці 2018 року кілька разів фіксували приїзд Столара в Адміністрацію глави держави пізно вночі. Чим він такий цінний президенту? Ви не повірите, але, зокрема, і тією самою фірмочкою “Еко-буд-трейд”, з тисяча гривнями статутного капіталу».

За інформацією Сергія Гальченка, далі кошти були скеровані субпідряднику, заводу «Ленінська кузня». «Підприємство цікаве тим, що воно на той момент було власністю президента України Петра Порошенка», — акцентував він.

«Отримавши гроші від “Еко-буд-трейду”, перше, що мав зробити президентський завод, — це придбати металоконструкції для з'їздів з Подільського мосту. І робить це, але не в Україні. Хоч тут є кілька підприємств, які виготовляють подібні конструкції. Президентський завод замовляє їх в Росії. Вам не почулося — саме в Росії, на третій рік війни! Та ще й оперуючи при цьому коштами громади. Звичайно, за паперами схема трохи хитріша, але не на багато». «“Ленінська кузня”, яка ще тоді належала президенту, перерахувала 160 мільйонів підприємству “Євромост”, власник якого — російський “Воронежстальмост”. Але щоб, вибачте, не палитись так сильно — до ланцюга долучають португальську прокладку, директор якої чомусь з українським прізвищем Мисько».

Чи є в цьому розслідуванні бодай натяк на коментарі з боку Порошенка? Ні. Журналісти кажуть, що написали запит президентові, але відповіді не отримали.

Розкритикували Юрія Бойка. Спочатку Сергій Швець у дайджесті розповів про його поїздку до Москви: «Прем'єр-міністр, країни-агресорки, Медведєв, прийняв у себе ходаків з України, лідерів так званих опозиційних сил, Юрія Бойка та Віктора Медведчука. Ті, як у прадавні часи, поїхали до орди по ярлик на князівство. Формально говорили про можливість відновлення прямої співпраці із “Газпромом” щодо поставок російського газу. Як видно з офіційних повідомлень, переливали з пустого в порожній, важливо було засвідчити перед виборами сам факт підтримки Росією саме кандидата Юрія Бойка. Які додаткові голоси на виборах від цього отримає Бойко, один Бог відає. А от чи можна буде тепер їм вже офіційно висунути звинувачення у державній зраді, зараз вивчає СБУ».

Окремо проїхалися по його статках, причому в оригінальний спосіб. Алла Мазур запропонувала вгадати кандидата за декларацією: «Весь минулий тиждень автор спецпроекту “Україна в цифрах” Ольга Василевська і графічний дизайнер Яна Мачичек загадували вам в “ТСН” декларації кандидатів у президенти і просили впізнати їхніх власників. Сьогодні маємо загадку про ще одного кандидата: подивіться і вгадайте, кому належить все це майно.

На двох із дружиною в цього кандидата чотири квартири, одна з яких з гаражем у Росії. Іще в подружжя 12 земельних ділянок розміром 6,4 га та три будинки, один з яких недобуд, а другий на Луганщині, а третій — гараж на Донеччині. На банківських рахунках мізерні суми, а в його дружини в українських банках майже 10 млн гривень, півмільйона доларів та трохи менше євро. Російським банкам родина довірила понад 3 млн рублів та майже $50 тисяч. На дружині-пенсіонерці і весь бізнес кандидата — вона до того ж отримує зарплатню в кількох російських підприємствах за сумісництвом. Чи можете ви вгадати, хто з 39 кандидатів цей чоловік, який настільки довіряє своїй дружині».

Трохи пізніше глядачі почули відповідь: «Ну а того, про кого щойно говорив Сергій, маємо привід згадати ще раз, бо настав час розгадки. У першій половині випуску ми запропонували вам вгадати кандидата в президенти за його декларацією. Він записав увесь бізнес на дружину, купив їй квартиру в Москві і гараж. В Україні має 12 земельних ділянок, а офіційно живе на одну депутатську зарплату і пенсію. Впізнали? Це статки народного депутата — екс-регіонала Юрія Бойка. Тож висновок — треба йти на вибори. Думати. І голосувати. Вже за тиждень, 31 березня».

Традиційно у «ТСН. Тижні» є результати соціологічного дослідження. За словами ведучої, лише соціологи здогадуються, хто буде президентом, бо опитують і рахують. Навели дані опитування КМІС, проведеного 14–22 березня. Гриценко — 7 % («Пан Гриценко сподівається ще змінити ці цифри, очевидно, бо буквально вчора він дістав свій козир: оголосив, що в разі перемоги бачить головою українського уряду мера Львова Андрія Садового, який, пам'ятаєте? знявся на його користь»), Бойко — 10 % («Чи змінили свою думку симпатики колишнього регіонала після його скандальної зустрічі з прем'єром Медведєвим, яку тепер вивчає СБУ, побачимо вже на виборах»), Тимошенко — 12 %, Порошенко — 17 %, Зеленський — третина.

З упередженням говорили на «1+1» про дебати. За словами Сергія Швеця, «які б кандидати не вийшли в другий тур президентських виборів, їм доведеться пройти горнило обов'язкових теледебатів. Принаймні, такий законопроект розглядає парламент». Втім, він несхвально оцінює цю ідею: «Дискусію у прямому ефірі мусять провести за два дні до голосування, в п'ятницю ввечері, це поширена практика демократичних країн. А от метод, де нові закони ухвалюють прямо під час виборів, — це поширена практика країн недемократичних». Чи не пов’язано це з тим, що один кандидат, який має шанси вийти у другий тур, сильно не хоче брати участь у дебатах?

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2170
Читайте також
20.04.2019 16:30
Марина Довженко
для «Детектора медіа»
2 254
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду