Час од часу я усвідомлюю, що інформаційно-розважальний треш - це не тільки моя давня любов, але й певна залежність, яка зародилася 1989 року. Тоді сталися дві події, що стимулювали мою подальшу жадобу до неймовірних і безглуздих фактів (бажано - поєднаних в одне ціле). По-перше, я передплатив газету «Сенсація-колаж», а по-друге, того року в телевізорі з'явився Анатолій Кашпіровський. Перша розповідала про мутантів у степах Херсонщини і надавала неспростовні докази існування космічних приблуд, а екстрасенс Кашпіровський одним лише фактом свого телевізійного існування доводив, що все це - правда.

Він валив на підлогу натовпи людей ще ефектніше, ніж міліція - металістів на рок-концертах. Він на відстані знеболював людей на операційних столах, і для мене це був ще один доказ того, що в Китаї народилася жінка з тілом змії (чи змія з головою жінки) й тому кінець світу - не за горами.

Його телевізійні сеанси стали генеральною репетицією нової для нашого суспільства технології впливу, яка нині застосовується у неймовірно широкому діапазоні - від телемагазину до недільної проповіді.

Можливо, якби Кашпіровський свого часу залишився на чолі золотої піраміди цілителів із химерними дипломами, пастор Сандей працював би газетярем у Мінську, а Дмитро Гордон остаточно зважився б на розбудову вокальної кар'єри. Проблема в тому, що Кашпіровський ніколи не міг дати задовільних пояснень свого впливу. Поки інші пащекували про вловлені ними енергетичні потоки космосу, древні магічні практики і про диво-пристрої з диво-препаратами, що можуть воскресити мертвих за помірні гроші, Кашпіровський своїм раціоналізмом псував усю цю метафізичну лафу. Він називав себе психотерапевтом, заперечував використання гіпнозу і не приховував антипатії до знаних екстрасенсів. Тобто, всіляко відмежовувався від того телевізійного образу шамана і верховного мага, який публіка з радістю споживала би.

На відміну від багатьох надприродних героїв початку 90-х, Кашпіровський не розчинився у трешовій стихії цілителів, хоча й помітно дистанціювався від цього світу. Водночас інтерес до його персони, поза сумнівами, зберігся.

Мушкетерське повернення Анатолія Кашпіровського на телевізійні екрани мало чим відрізняється від більшості інших публічних акцій під гаслом «20 років по тому», до яких так часто вдаються діячі шоу-бізнесу. Психотерапевт, який так і залишився для людей передусім цілителем, гіпнотизером та екстрасенсом, змушений у циклі документальних програм російського каналу НТВ «Сеанси з Кашпіровським» (показ яких розпочався минулої п'ятниці на каналі «1+1») повсякчас нагадувати, ким він був тоді, у 1989-му. Надто вже скромну й недорікувату роль йому доводиться виконувати тепер.

Кашпіровський знову з'явився в телевізорі не для того, щоб «давати установки» й лікувати свою горопашну паству. Попри щедру обіцянку на початку кожної програми: «Я знаю, чого ви чекаєте від мене. І ви отримаєте це, навіть більше, ніж очікували. Тільки сказано це вам буде без слів». Замість лікаря-практика тепер на екрані з'являється всього лише модератор програми, що належить до мого улюбленого жанру циркового лепрозорію. Вас усе ще цікавить, чи існують насправді вампіри й перевертні? Лікар Кашпіровський розкаже вам і про це. Зрештою, час змінює героїв. А тим, кого змінити не може, пропонує чудові альтернативи.

Отже, тепер Кашпіровський їздить у своєму автобусі-лабораторії в пошуках чогось дивного і незвичного, щоб оглянути всіх цих дівчат зі зміїними головами критичним оком. У нього є свій палац для зустрічей із зірковими гостями, епізодична місія котрих полягає винятково в тому, щоб нагадати собі, Кашпіровському та глядачеві про благословенний час, коли лікар переймався не мешканцями Костромської області з шерстю на обличчі, а давав свої епохальні установки.

«У світі багато непізнаного, і моя мета - підготувати вас до зустрічі з ним. Слухайте мене, і ви будете озброєні, коли настане час», - каже тепер Кашпіровський. Утім, сьогоднішнє телебачення більше зацікавлене в його мовчанні. Хай просто сидить у кадрі й дивиться на монітор, де звиватимуться люди-вампіри й здичавілі до стану снігової людини мисливці. Кашпіровський сьогодні - навіть не учасник, а почесний свідок цього шоу.

Власне, вся документалістика каналу НТВ має впізнаваний стиль, від якого неймовірно тхне газетою «Сенсація-колаж» зразка 1989 року, коли ще ніхто не чув слова інфотейнмент, але про динозаврів озера Світязь і щоденні контакти з барабашками знали геть усі. Цей стиль наукового абсурду відтоді не просто вижив, але й помітно нагуляв жиру. Тепер він став сірчаною кислотою як для шарлатанів, так і справжніх цілителів, які становлять для нього однакову цінність.

Хоч як це дивно, сьогоднішній Кашпіровський - чудова знахідка для цього стилю, в якому весело і задерикувато гарцюють надприродні явища, котрі ніхто й ніяк не може пояснити.

Ні, вчорашній опонент Чумака не розгубив свого скепсису щодо екстрасенсів, але тепер єдине, що він може сказати про героїв своєї програми, котрі гнуть ложки загадковими вібраціями, відчувають запах і температуру смерті, доводять до сказу іграшкові машинки й використовують «техніку зв'язку з привидами», єдине, чим він може все це пояснити, - так це «жартами природи». Закадровий голос постійно наголошує, що ось зараз лікар Кашпіровський усе проаналізує й розтлумачить, а той лише знизує плечима: «не розумію», «кожному своє», «багато чого можна зробити, але не пояснити», «існує дуже багато гіпотез, але жодної теореми».

Так, звісно, крім цього є ще погляд. Погляд, який чимось заповнює пустоти між словами: може, таємними установками, а може, шерстяним двоголовим безсмертям.

Фото - imgs.for-ua.com