Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по чотири години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 2 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була стандартною для ранкового слота каналу: до 10-ї ранку всі ефірні години мали по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і посередині), з 10-ї години починалися з 13-хвилинних новин і продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Олексій Фадєєв.

В ефірі були такі сюжети:

про вишкіл дитячого підрозділу морських піхотинців у Черкасах;

про прифронтове Гуляйполе на Запоріжжі;

про державні компенсації роботодавцям на Волині за працевлаштування переселенців;

про знищення ворожими дронами музею Шухевича у Львові;

про імовірності наступних війн у світі;

про всі фінансові нововведення з січня 2024 року;

про пропозиції нового податку в Німеччині задля допомоги Україні;

про обговорення теми конфіскації російських активів лідерами G7;

про новорічне звернення диктатора Путіна;

про роботу «армії відновлення» на Одещині;

про імовірність рішення щодо передачі Україні німецьких ракет «Taurus»;

про початок головування Бельгії в Раді ЄС;

про ветеранський бізнес у Рівному за гранти від держави;

про виробництво витворів мистецтва з гільз в Черкасах.

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію з ворожими обстрілами в Запорізькій області;

про наслідки ворожих обстрілів на Сумщині;

про безпекову ситуацію на Одещині;

про ворожу ракетну атаку по Харкову;

про обстріли Дніпропетровщини;

про ворожі атаки дронами на Миколаївщині;

про ліквідацію наслідків падіння уламків ракети в Києві.

Гостями ефіру були:

Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про пріоритети роботи парламенту на 2024 рік, про законопроєкт щодо мобілізації, про питання демобілізації військових, про найближчі до розгляду євроінтеграційні законопроєкти.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ракетної атаки ворога по місту, про роботу екстрених служб Харкова, про ситуацію з електрикою і теплопостачанням у Харкові та області, про контрдиверсійні заходи в області, про евакуацію з прифронтових населених пунктів області.

Ольга Василевська-Смаглюк, членкиня Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про індексацію пенсій, про впровадження нової системи нарахувань пенсій.

Руслан Кравченко, голова Київської ОВА, про наслідки ракетної атаки у Вишневому і в інших населених пунктах Київської області, про стан поранених,  про організацію допомоги людям.

Дмитро Лиховій, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога, про ситуацію на окупованих територіях.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про масовані ракетні атаки по Києву і Харкову, про нічну атаку «шахедами», про тактику останніх ракетних і «шахедних» атак, про перспективу прибуття в Україну літаків F-16.

Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про наслідки падіння уламків збитих ракет у Києві, про стан поранених, про ситуацію з відімкненнями електроенергії по Києву.

Роман Лихачов, адвокат, про зміни, які передбачені законопроєктом про мобілізацію, про методи ведення мобілізаційних заходів, про специфіку ідеї щодо електронного кабінету військовозобов’язаних.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт центру «Об’єднана Україна»,  про новорічну промову Путіна і його подальші плани, про настрої в російському суспільстві, про економічну ситуацію в Росії напередодні виборів.

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, про можливий вплив останніх ракетних атак Росії на надання Німеччиною ракет «Taurus» і на виділення фінансової допомоги від США, про вплив війни і гуманітарної кризи в Газі на підтримку Заходом України, про можливість конфіскації російських активів на допомогу Україні, про головування Бельгії в Раді ЄС.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 124 рази за чотири години ефіру, це по 31 порушенню на годину в середньому і це «персональний» рекорд каналу за кількістю порушень цього стандарту. З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію 7 разів. Скористалися телеграмом харківського міського голови Ігоря Терехова, сторінкою в соцмережі очільника Дарницької держадміністрації Києва, брали відео з анонімних телеграм-каналів «Libkos», «Киевский движ» і з якогось російського анонімного телеграм-каналу. І були ось такі «посилання»: «про це у соцмережах повідомляють місцеві жителі» і «моніторингові пабліки повідомляють».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань – 33. Так «посилалися» на Генштаб, Збройні Сили (?), Повітряні Сили, Міненерго, «Укренерго», Київські ОВА, МВА й мерію і на Нікопольську РВА. Крім того, були такі «посилання» на уряд Японії, ізраїльський ЦАХАЛ, Військово-Морські сили США і Міноборони Росії.

Абстрактних псевдопосилань було 26, на будь-який смак:

«попередньо», «за попередніми даними», «за останніми даними», «є інформація», «була інформація», «було повідомлення», «така інформація з’являлася в різних джерелах», «знаємо» і «ми знаємо», «фіксують» і «називають» (невідомо хто). Без будь-яких посилань на джерела наводили фактичну інформацію 31 раз.

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок робили 27 разів. З «адресних» так «посилалися» на невідомо кого в Генштабі ЗСУ. Все інше було максимально розмитим: «німецькі економісти рекомендують», «за словами американських чиновників», «як підтверджують дипломатичні джерела», «з однієї з європейських столиць вже озвучили», «від американських топдипломатів я особисто чув», «історики певні», «мистецтвознавці наполягатимуть», «поліцейські кажуть», «кажуть гуляйпільці», «хусити виправдовуються», «у Південній Кореї запевнили», «Венесуела заявила», «у аналітиків немає сумнівів», «кажуть військові експерти», «кажуть аналітики», «політологи кажуть», «кажуть у громаді», «кажуть хлопці», «пояснювали журналісти» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 36 разів (по 9 порушень на годину проаналізованого ефіру в середньому). У 27 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Навіть у випадках використання актуального відео, — наприклад, у БЗ про наслідки ракетних атак — картинка в деталях не відповідала словам за кадром. Бо могли розповідати про влучання уламків у різних районах Києва, а показували при цьому одну багатоповерхівку в Солом’янському районі. І було багато так би мовити «експертних» оглядових сюжетів, де велику кількість абстрактного тексту «перекривали» чим з архіву розжилися — фасадами адмінбудівель, якимись «паркетами», на яких невідомі глядачам люди. Не обійшлося без традиційних картинок Капітолія, раптом чомусь «розбавленого» хмарочосами Нью-Йорку. Коли йшлося про мільярди доларів — показували друк готівки тощо і тощо.

Ще у трьох випадках невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення власних кореспондентів, а у двох випадках — розмови з гостями.

У сюжеті про знищення ворожими дронами музею Шухевича у Львові авторка казала, що «Роман Шухевич тут наклав на себе руки». Насправді ж прийняв там бій і застрелився у бою (трохи є різниця?). І ще таке: наче дрібниця, але ж ведуча новин назвала кореспондентку Олену Мендалюк Інною Гогой.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 239 разів протягом чотирьох годин дослідженого ефіру, це майже по 60 порушень на годину або по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому. Майже все це (230) були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Трохи було суто емоційних оцінок: «це справжній жах», «люди в шоковому стані»,  «призвела до трагедії», «це найстрашніша трагедія», «тривожно було і вночі», «на жаль, поранення було несумісне з життям», «знищили вщент», «кривавої громадянської війни», «однією з найжахливіших гуманітарних криз» тощо.

Найбільше було просто оцінок будь-чого: «потужні вибухи», «під рясним вогнем», «величезної вирви», «велику пожежу», «оперативно усунули наслідки», «активно використовують безпілотники», «найновіший авіаносець», «став символом», «це була літня жінка», «ефективно відпрацювали», «є проблеми», «блискучі та патріотичні», «мала історичне значення», «збільшиться відчутніше», «завдають непоправної шкоди», «охоче дають роботу людям», «один з найавторитетніших європейських фахівців», «легендарний батальйон», «майстерно пакує», «геть раритетні експонати», «передбачає чимало змін», «рішуча заява», «але це крапля в морі», «в колі ряджених псевдовійськових», «підстаркуватий диктатор на пафосному тлі Кремля вправно жонглював словами», «постійно товкмачив», «тотальна проблема» і подібних.

Були різні міркування, переважно «експертні» думки журналістів і їхні припущення: «Найпевніше, це була ракета Х-101, випущена з Каспійського регіону» (ведуча Лілія Налягака). «Адже якщо є свіжі гільзи, значить війна не закінчилася» (сюжет Станіслава Кухарчука). «Ворог свідомо спрямував “шахеди” по спальних районах» (пряме ввімкнення Андрія Анастасова). «І дуже ймовірно, що вже зовсім скоро західна коаліція завдасть авіаударів по позиціях єменських повстанців». «Це (атаки хуситів у Червоному морі на торговельні судна) дестабілізує світову торгівлю та підніме ціни на чималу кількість товарів» (сюжет Світлани Чернецької). «Імовірно, на розгляд депутатів його винесуть 10 січня» (сюжет Ярини Марків). «Можна спрогнозувати, що принаймні одна із партій, що входять до правлячої коаліції, буде проти» (сюжет Тетяни Логунової).

І знову багато було маркерів авторизації та привернення уваги: «я закликаю», «ще раз закликаю», «я ще раз наголошую», «скажу», «я хочу сказати», «я вже почув», «я особисто чув», «будемо відвертими», «знаєте», «ви розумієте», «хотілося б», «слід зауважити».

Натомість неавторизованих суб’єктивних думок ведучих у гостьових студіях було відносно небагато — я помітив лише 5 таких. І було 4 безпідставних узагальнення: «найбільше ж бажання у тих, кого війна змусила шукати нову роботу, якнайшвидше повернутися у свої домівки», «утім, попри всі складнощі, гуляйпільці не втрачають оптимізму та віри», «бажання все ж таки загадали й воно тут у всіх єдине», «адже схоже, це саме те, що росіяни хочуть чути».

Стандарт повноти інформації

Було 14 порушень стандарту (по 3,5 на годину).

У сюжеті про знищення ворожими дронами музею Шухевича у Львові на першому синхроні чоловіка і жінки не було титрів. У сюжеті про імовірності наступних війн у світі в синхроні чоловіка представляли як «іранознавця». Таке собі позначення компетентності. Не досить було в сюжеті представляти Андрія Миселюка лише як «політолога». Жодним чином не була пояснена компетентність народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк у темі індексації та нової системи нарахувань пенсій. Її лише представляли недоречно як членкиню фракції «Слуга народу». Певно, бодай якось компетентність описувалася б іншим — тим, що вона є членкинею Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики.

Бекграундове відео наслідків ракетного удару по Києву 29 січня не було позначене ні датою, ні навіть просто як архівне у двох різних матеріалах. У сюжеті про знищення ворожими дронами музею Шухевича у Львові на бекграундовому архівному відео теж не було титру події.

У двох сюжетах замість інтершуму було музичне шумовиння. Ще у двох — просто не було інтершуму на відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень стандарту. Канцелярською мовою розповідалося в сюжеті про фінансові нововведення з січня 2024 року. Всі ці «юридичні особи» і «фізичні особи» — люди так не говорять. У сюжеті про обговорення теми конфіскації російських активів лідерами G7: «потрібен потужний меседж Москві», «таким меседжем може стати демонстрація єдності». Там же було: «від американських топдипломатів».

У сюжеті про обговорення теми конфіскації російських активів лідерами G7 експерта в титрі представляли «виконавчий директор Renew Democracy Initiative». От уже точно ця назва ні про що не каже аудиторії. У прямому ввімкненні з Дніпра кореспондентка говорила: «в РВА попереджають». Це геть не з поширених абревіатур, багато глядачів навряд чи зрозуміли, про що саме йдеться.

Інші зауваження

Про технологічність і доцільність. От до чого у прямому ввімкненні з-під будинку у Солом’янському районі Києва кореспондентка розповідала (заглядаючи при цьому в телефон) про наслідки падіння уламків у інших районах міста? Тим більше без посилань на джерела інформації.

Ведучий передав наостанок слово колегам, але навіть не назвав, із якого каналу ці колеги.

І забували про фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео на каналі), «Ольга Печерига, заступник начальника…» (титр у сюжеті Андрія Анастасова).

Елементи політичного піару

Жодним чином не виправданою була згадка про фракційність у «Слузі народу» Ольги Василевської-Смаглюк у розмові про індексацію і нову систему нарахування пенсій. І в представленні ведучим двічі, і в титрі.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була такою: лише 2 репортажних сюжети, натомість 7 прямих ввімкнень. У гостях побували 4 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 419 разів протягом чотирьох годин ефіру. Це майже по 105 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 239 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності журналісти порушували 124 рази (це рекорд для каналу), майже в усі можливі способи порівну. Було 36 порушень стандарту точності, більшість із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах, БЗ, а також у прямих ввімкненнях. Крім того, 14 разів порушували стандарт повноти інформації та 6 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — недоречна згадка про належність гості — народної депутатки Ольги Смаглюк-Василевської до фракції «Слуги народу». Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 2 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною. Майже кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Трошки дивно, але о 17-й годині випуск новин був коротший — лише 10 хвилин. Новини вели Ігор Пупков і Віра Свердлик, гостьові студії спочатку вели Вікторія Малосвітна й Олег Білецький, згодом — Олена Чабак і Костянтин Лінчевський.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожої атаки по Одесі напередодні;

про землетрус у Японії;

про завезення на окуповані території росіян і трудових мігрантів із середньоазійських країн;

про розбір завалів у Смілі на Черкащині після влучання 29 грудня.

Були прямі ввімкнення:

чотири ввімкнення про наслідки падіння уламків ракети на багатоповерхівку в Солом’янському районі Києва;

три ввімкнення про наслідки ворожої ракетної атаки по Харкову;

чотири ввімкнення про наслідки падіння уламків збитої ракети в Подільському районі Києва;

про стан поранених унаслідок ракетної атаки в Києві.

Гостями ефіру були:

Кирило Фесик, голова Оболонської районної держадміністрації, про наслідки падіння уламків ракети в Оболонському районі Києва, про перебіг аварійних робіт.

Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, про ракетні атаки ворога на цивільні об’єкти як ознаки геноциду, про злочини окупантів проти дітей.

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про наслідки ракетної атаки на енергосистему України та про ліквідацію цих наслідків, про ймовірність планових відімкнень електрики, про допомогу західних партнерів з обладнанням для ремонтів пошкоджень енергосистеми ворогом.

Володимир Кудрицький, голова правління компанії «Укренерго», про ситуацію в енергосистемі після ракетної атаки ворога, про відновлювальні роботи, про заходи посиленого захисту об’єктів енергетики.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ракетної атаки ворога по Харкову, про аварійно-рятувальні роботи.

Василь Фурман, член Ради Нацбанку України, про те, що санкції серйозно на Росію не впливають, про збитки України від подібних ракетних атак, про стійкість української економіки та банківської системи, про захищеність від російських хакерів банківської системи.

Руслан Кравченко, голова Київської ОВА, про наслідки ворожої ракетної атаки по області, про перебіг рятувально-аварійних робіт, про допомогу постраждалим.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі.

Дмитро Лазуткін, речник 47-ї окремої мехбригади, про ситуацію на фронті під Авдіївкою.

Світлана Водолага, речниця ДСНС, про підсумки рятувальних робіт у Києві, Харкові, про кількість загиблих і поранених, про поради щодо дій в умовах падіння уламків.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про російські атаки на цивільні об’єкти, про бездіяльність міжнародних організацій щодо Росії, про сенс російських дезінформаційних кампаній, про подальшу західну збройову допомогу.

Тарас Загородній, політтехнолог, керівний партнер Національної антикризової групи, про можливий вплив масованих ракетних атак Росії по Україні на настрої західного політикуму стосовно допомоги Україні.

Євген Добряк, народний депутат 6-го скликання, міжнародник, про реакції світу і західних партнерів на останні російські масовані атаки по Україні, про створення Росією глобального хаосу, про прогнози щодо рішення Конгресу США, про реакції країн НАТО на порушення повітряного простору Росією, про допомогу Норвегії Україні.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Національний спротив», про те, як ворог спланував дроново-ракетний удар по Україні, про специфіку використання ворогом стратегічних бомбардувальників, про можливості ворога з поповнення запасу ракет, про можливі відповіді України на такі атаки.

Ігор Рейтерович, політолог, політичний консультант, про реакцію західних еліт на масовані російські атаки по Україні, про намагання російської влади виправдовувати такі ракетні удари та про позитивну реакцію росіян на ці атаки, про перевибори Путіна, про можливий вплив ракетних атак Росії на подальшу допомогу партнерів Україні.

Олексій Тарасенко, заступник командира батальйону 5-ї окремої штурмової бригади, про бої на Бахмутському напрямку.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували 117 разів (це більш як по 29 порушень на годину ефіру в середньому, майже по одному порушенню щодвіхвилини). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і відео 24 рази. Зокрема показували відео з російських анонімних телеграм-каналів «Astra», «Жесть Белгород» та інших. Також із телеграм-каналів «uawarifografics» і «severodonetsk1934». «Посилалися» на допис у соцмережах губернатора Воронезької області Росії. Також були «посилання»: «пишуть російські телеграм-канали», «у пропагандистських відео загарбники кажуть», «в мережі публікують відео», «місцеві жителі викладають відео в мережу», «у мережі з’явилося відео», «відео люди ділилися в соцмережах».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 54. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, ВМС, ДСНС, МВС, Міненерго, «Укренерго», Київську МВА, Херсонську облпрокуратуру, Харківську й Одеську мерії. Були ще більш невизначені «посилання»: «у військовій адміністрації вже підтвердили» (Харківській, але невідомо якій саме), «за інформацією Київської військової адміністрації» (невідомо, чи то міської, чи то обласної) або «за останньою інформацією від столичної влади» (невідомо якої) і «за інформацією місцевої влади» (Харківської, але невідомо якої). Крім того, розмито «посилалися» і на різні закордонні інституції — ЦАХАЛ, Збройні Сили Польщі, поліцію Нью-Йорка, Міноборони Росії, а ще: «Бєлгородська влада повідомляє», «за офіційною інформацією ворожої влади області» (Воронезької), «ворожі ЗМІ повідомляють». І геть розмиті: «синоптики обіцяють», «відомо наразі від медиків», «за інформацією рятувальників», «поспілкувались з людьми, казали» тощо.

Було 19 повністю абстрактних псевдопосилань: «за офіційними даними», «за останніми даними», «за останньою інформацією», «і це лише попередня інформація», «попередньо встановлено», «попередньо», «за офіційними даними», «знаємо», «є інформація», «була інформація», «вже відомо», «я би додав новину», «говорили» тощо. Ще  в 14 випадках фактичну інформацію подавали взагалі без будь-яких посилань на джерела.

І було 6 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «у закладі сподіваються», «містяни з жахом розказують», «працівниками цих автосалонів, вони сказали», «вони казали» (газовики), «поліцейські наголошують», «вчителі-зрадники скаржаться».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 44 рази (по 11 порушень на годину ефіру в середньому). Було 23 матеріали, де картинка не відповідала тексту за кадром. Навіть актуальна картинка, коли розповідали про різні наслідки ракетної атаки в різних локаціях.

Так само невідповідно «ілюстрували» і 9 прямих ввімкнень. Бо кореспонденти могли розповідати про поранених у лікарні, а показували пошкоджений будинок, говорили про завершення рятувальних робіт — показували затоплені автівки. Або таке, наприклад: кореспондентка з Харкова вмикалася вже у сутінках, а показували денне відео. Вона казала про «великі масштаби» руйнувань, а показували будинок лише з вибитими вікнами. Або взагалі не враховували локації: у прямому ввімкненні з київського Подола кореспондентка була на місці падіння уламків у приватному секторі, а показували як «ілюстрацію» пошкоджені автосалони, тобто зовсім інші об’єкти в зовсім іншому місці. Або ж кореспондентка робила ввімкнення зі штабу у Солом’янському районі, а показували знову-таки денне відео пожежі в будинку.

Невідповідно «ілюстрували» щонайменше 7 розмов із гостями. Переважно крутили в якості «ілюстрації» все ті ж кадри руйнацій київських будинків. А при тому, наприклад, омбудсмен Лубінець говорив про притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності за викрадення українських дітей, експерт Загородній говорив про західну допомогу Україні, експерт Коваленко говорив про ракетні спроможності ворога, а радник Подоляк говорив про Росію в Радбезі ООН.

Були й деякі фактичні неточності. У студії ведучий гостьової студії казав (причому без будь-якого посилання на джерело) про пожежу у житловому будинку Оболонського району Києва. Згодом цю «новину» повністю спростував гість — голова Оболонської райдержадміністрації Києва. А якби його не було в ефірі? Або таке: наводили титром цитату посолки США Бріджит Брінк і нарекли її «президентом Литви». Ну і звісно ж 620 мільйонів доларів від «Форбз» ведучі називали цифрою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 159 разів, майже по 40 на годину в середньому. 139 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Переважно це були різноманітні оцінки. Суто емоційні: «якої біди завдала Росія», «Одеса оговтується», «понівечених будівель», «містяни з жахом розказують», «моторошні кадри», «картина просто жахлива», «від цього вибуху страшного», «докази тих страшних дій», «зі своїм горем», «є дуже щемливі моменти», «насправді дивом врятували», «на щастя, без загиблих і поранених» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «потужні вибухи пролунали», «вибухи були дуже потужні», «величезна вирва», «масштабна пожежа», «колосально пошкодило», «гучної новорічної ночі», «вщент вигоріли», «це переважно літні люди», «зовсім недитяче бажання», «дуже багато скла на дорозі», «багато резервістів», «багато волонтерів», «роботи тут дуже багато», «критично бракує лікарів», «тут такі великі масштаби насправді», «проблеми зі світлом», «дуже холодну ніч», «небайдужі люди» і подібні. І дуже великою була кількість урочистих і оцінних дієслів на позначення «сказав».

Траплялися й зайві маркери авторизації чи привернення уваги: «хочу зазначити», «хочу сказати», «мушу ще наостанок сказати», «мушу зазначити», «важливо».

І навпаки, ведучі гостьових студій 15 разів не авторизували власних міркувань, переважно «експертних». Приклади: «Ситуація жахлива, і в ці дні, в ці години українці вболівають один за одного і за жителів Харкова». «Тут дуже важливо, щоб світова спільнота не подарувала Росії того, що вона зробила минулої ночі, 29 грудня». «Щоб не було цих локальних конфліктів, головне, що треба зробити — це зупинити Путіна». «Була красномовною реакція наших західних партнерів».

Ще було 5 безпідставних узагальнень: «в ці дні, в ці години українці вболівають один за одного», «посадовці з усього світу коментують масовану атаку окупантів на Україну», «місцеві ж добре запам’ятають цей новий рік», «одесити розуміють», «люди не могли залишитися осторонь біди своїх земляків».

Стандарт повноти інформації

Було 32 порушення стандарту (по 8 на годину в середньому). Про стан поранених від ракетної атаки по Києву було визначення «у одній з лікарень».

У кількох матеріалах не титрували синхрони. Не досить було представляти в сюжеті Олега Горбачова лише як «юриста-міжнародника», а гостей Олександра Коваленка лише як «військово-політичного оглядача» й Ігоря Рейтеровича лише як «політолога і політичного консультанта».

У 24 сюжетах і БЗ на відео не було інтершуму. Це вже стало поганою традицією на каналі.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 10 порушень стандарту. Обидва ведучі новин посилалися на «КМВА». Гадаю, далеко не всі глядачі зрозуміли цю абревіатуру.

У сюжеті про землетрус у Японії було: «а ось ньюзрум телеканалу». Не всі глядачі знають, що це таке. Ведучий казав: «про цю детермінацію політичну».

Трохи заплутаною була інфографіка про носії ракет в Чорному морі, і забагато було тексту, зокрема й збиткової інформації (тобто неосновної, яка лише відволікає від суті), ще й задрібним текстом. І все це було в ефірі лише 11 секунд. За цей час навіть просто прочитати все, написане на слайді, глядачі не встигли б.

Незрозуміло також, навіщо показувати в сюжеті ось таку неадаптовану інфографіку.

У сюжеті про наслідки атаки по Одесі титр на синхроні був менше секунди. Прочитати глядач не встигає. Інші синхрони титрували десь по 2 секунди, що теж проблематично для глядача.

Взагалі незрозуміло, навіщо показувати скриншоти зі сторінок у фейсбуці. Прочитати на них глядачі з екрана щось не зможуть точно, ще й різними мовами (англійською, польською тощо). Це типу як доказ «достовірності» чи що?

Інші зауваження

На прощання ведучі жодним чином не анонсували не те що своїх наступних колег із Суспільного, а навіть не сказали оте банальне «марафон триває».

І відсутність фемінітивів: «посол США в Україні Бріджит Брінк» (ведучі Віра Свердлик, Вікторія Малосвітна, ведучий Костянтин Лінчевський), а в підпису до набраної титром  цитати взагалі було мало того, що неточно, та ще й без фемінітива також: «Бріджит Брінк, президент Литви». А ще було: «посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова» (ведучий Олег Білецький і ведуча Олена Чабак).

Елементи політичного піару

Чесно кажучи, я здивувався, коли до обговорення теми масованої ракетної атаки і її наслідків раптом залучили радника керівника Офісу президента Подоляка. Бо важко зрозуміти, в якій якості. Але стартове запитання ведучої до гостя було ось таке: «Ми бачили сльози, ми бачили кров, зруйновані помешкання, втрачені автівки і, на превеликий жаль, обірвані людські життя. Емоції переповнюють. Які перші думки у вас виникали після побаченого, почутого»? Я перепрошую, але це не запитання ні по суті, ні за компетенцією. Це просто запрошення гостю показати себе аудиторії з найкращого боку. І що характерно — чомусь іншим гостям подібних «запитань» ведучі не ставили.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: один репортажний сюжет, 12 прямих ввімкнень. У гостьовій студії каналу побували 7 ньюзмейкерів. З репортажної частини були два дуже якісних прямих ввімкнення в годинному блоці о 14-й — Ірини Антонюк про наслідки ворожої ракетної атаки по Харкову і Тетяни Демух про наслідки падіння уламків збитої ракети в Подільському районі Києва.

Стандарти журналісти каналу порушували 362 рази за чотири години ефіру (це по 90,5 порушення на годину ефіру або ж по 1,5 порушення на хвилину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 159 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 117 разів, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 44 рази порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень було некоректне використання картинки, як у БЗ і сюжетах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт повноти інформації порушили 32 рази, дві третини з цих порушень — це повна відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. Крім того, було 10 порушень стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — зручне питання гостю раднику керівника ОП Михайлу Подоляку. Російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (18:00–22:00 2 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: першу годину поділили порівну між випуском новин і гостьовою студією, далі були 20-хвилинні новини й гостьова, о 20-й був годинний підсумковий випуск новин, далі годинна гостьова студія. Новини вела Майя Підгородецька, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели спочатку Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко, згодом — Олеся Ніцевич і Євген Агарков.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки падіння уламків ракети в Солом’янському районі Києва;

про наслідки ракетної атаки по Харкову;

про святкування бійцями на Бахмутському напрямку нового року;

про ситуацію на пункті пропуску Шегині-Медика;

про прифронтові Гуляйполе і Оріхів;

про вибухи в Росії;

про підсумки українського контрнаступу в 2023 році на Запорізькому напрямку;

про наслідки ворожої ракетної атаки по Україні;

про підземний шпиталь на фронті на півдні Донеччини;

про законопроєкт щодо заборони Московського патріархату;

про волонтерів «Армії друку», які друкують на 3D-принтерах різні деталі для фронту;

про реабілітацію поранених ветеранів у центрі «Галичина».

Були прямі ввімкнення:

три ввімкнення про роботу гуманітарного штабу з допомоги постраждалим у Києві;

два ввімкнення про наслідки ракетної атаки по Харкову;

про народження хлопчика в Боярці під час ракетної атаки по Києву й області;

про головування Бельгії у Раді ЄС.

Гостями ефіру були:

Микола Поворозник, перший заступник міського голови Києва, про наслідки ранкової ракетної атаки по столиці, про відновлювальні роботи на місцях падіння уламків, про допомогу людям, які втратили домівки.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про наслідки ракетної атаки по місту, про допомогу постраждалим, які залишилися без житла, про ліквідацію наслідків.

Дмитро Сахарук, виконавчий директор концерну «ДТЕК», про ситуацію в електромережах концерну після ракетної атаки, про ліквідацію наслідків ракетної атаки, про відсутність планів щодо віялових відімкнень електрики.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, про світові реакції стосовно посилення ракетних атак Росії по Україні, про дипломатичну роботу з посилення збройової та фінансової допомоги Україні, про перспективи отримання Україною заморожених російських активів в США і ЄС.

Герман Галущенко, міністр енергетики, про підсумки 2023 року для енергосистеми України, про зміцнення й убезпечення української енергосистеми, про транзит російського газу, про тарифи на електроенергію у 2024 році, про шляхи нарощування Україною виробництва електроенергії (записане інтерв’ю Ганни Чередниченко).

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію з блокуванням кордону польськими перевізниками, про додаткові обмеження на виїзд чоловіків за кордон.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про збільшення прожиткового мінімуму, пенсій тощо, про компромісність закладених у бюджеті підвищень, про необхідність обмеження споживання в умовах тривалої війни.

Владислав Селезньов, колишній прессекретар Генштабу ЗСУ, про посилення ворогом ракетно-дронових ударів у останні 5 діб, про те, якими можуть бути відповіді України на подібні ракетні удари, про спроможності ворога до виробництва ракет і дронів, про ймовірне послаблення західної допомоги.

Інга Кординовська, адвокатка, власниця юридичної агенції, про посилення перевірок чоловіків на прикордонних пунктах, про законність дій прикордонників, про очікування від майбутнього закону про мобілізацію.

Олександр Левченко, посол України в Хорватії у 2010–2017 роках, про імітацію виборів у Росії та про нелегітимність Путіна у світі, про вплив різних результатів виборів президента США на підтримку України, про реакції світових лідерів на останні ракетні атаки Росії по Україні, про головування Бельгії в ЄС і підтримку України, про політику Китаю.

Єгор Фірсов, військовослужбовець ЗСУ, головний сержант підрозділу БПЛА, колишній народний депутат, про необхідність посилення роботи дронами, про необхідні зміни до законодавства для посилення виробництва дронів, про законопроєкт щодо мобілізації та демобілізації.

Сергій Притула, волонтер, засновник благодійного фонду, про підсумки роботи фонду в 2023 році, про вплив масових ракетних атак ворога на збільшення кількості донатів від українців, про плани роботи фонду в новому році.

Наталія Попова, харківська волонтерка, поранена внаслідок ракетної атаки, про те, як усе відбувалося.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 55 разів (це майже по 14 порушень на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і відео 30 разів. Зокрема, з телеграм-каналів ДСНС, МВС і міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, Дніпропетровської облпрокуратури, поліції Харківської області, голови Запорізької ОВА Юрія Малашка, київського міського голови Віталія Кличка і губернатора Воронезької області Росії. Брали відео з ворожих телеграм-каналів «Дождь» і «Жесть Бєлгород». Користувалися фейсбук-сторінками СБУ та голови Київської ОВА Руслана Кравченка, сторінками в мережі Х міністра закордонних справ Дмитра Кулеби й «Монобанку».

Крім того, було 20 узагальнених розмитих псевдопосилань. У такий спосіб «посилалися» на Повітряні Сили (без згадки про платформу), МЗС, ДСНС, харківську мерію, Київську міську адміністрацію (невідомо, чи державну, чи воєнну), Олександрівську лікарню Києва і на Міноборони Росії. Були й геть розмиті: «стало відомо в медіа», «люди розповіли», «як нам зазначили» (невідомо хто).

Було одне абстрактне псевдопосилання: «за останніми оновленими даними». І було 4 узагальнених псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «СБУ закликає», «УПЦ доводить», «волонтери кажуть» і «військові розповідають».

Стандарт точності інформації

Цей стандарт було порушено 23 рази (майже по 6 на годину в середньому). Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ була в 12 матеріалах. Навіть коли «перекривали» актуальним відео різні повідомлення про наслідки ракетної атаки або ж про обстріли прифронтових населених пунктів, геть не враховували, що і під який текст показують: казали про багатоповерхівки, показували сільські хати тощо. Або ще таке: зібрали навіщось скриншоти з мережі Х, але за кадром ведуча говорила про одних політиків, а показували скриншоти інших. Вийшла повна невідповідність тексту за кадром і картинки.

Невідповідно «перекривали» і прямі ввімкнення. Наприклад, кореспондент говорив про роботу комунальників, потім про роботу правоохоронців біля поруйнованого будинку в Солом’янському районі Києва, а показували під це все роботу волонтерів. Невідповідно «ілюстрували» й 4 розмови з гостями.

Були й деякі фактичні неточності. Ведучий казав: «більша половина областей». Половини не бувають більшими чи меншими. У титрі в сюжеті підписали омбудсмена Дмитра Лубінця «релігієзнавець, доктор філософських наук НАН України». У одній із підводок ведучий новин відраховував початок війни від лютого 2022 року. І звісно ж плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 89 порушень стандарту (це більш як по 22 порушення на годину ефіру в середньому). І це рекордно велика кількість для каналу.

85 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Переважно просто оцінками з різних приводів: «щільна замінованість», «досвідчений ворог», «це дуже важливо», «з понівечених квартир», «небагато людей», «у такому імпровізованому штабі», «імпровізовані ліжка», «з цим немає ніяких запитань», «звичайні житлові райони», «всі матусі зосереджені», «програма досить амбіційна»  тощо.

Були припущення: «Певен, що і місцева влада буде вживати якихось кроків, щоб надати якесь тимчасове житло» (пряме ввімкнення Нікіти Галки). «Скинув винищувач повітряних сил Росії, імовірно, ніс ракету для обстрілу Києва» (сюжет Ірини Гудзь).

Були також зайві в новинах маркери суб’єктивної думки та посилення уваги: «скажу», «також скажу», «ще раз скажу», «я хочу також зазначити», «я бачу», «ми так розуміємо», «додам», «будемо сподіватися», «я думаю»,

Ведучі гостьових студій 4 рази навпаки не авторизували власних міркувань.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 17 порушень стандарту (більш як по 4 на годину). Ведуча новин казала: «для розселення однієї тисячі осіб, для них організоване і гаряче харчування». «Особи», «харчування» — це все нелюдська мова, яка важко сприймається і з телевізора. У прямому ввімкненні з гуманітарного штабу часом кореспондент говорив канцелярською мовою: «продукти харчування» (це взагалі суто совіцький покруч, ще й калька з російської до того ж), «щоб люди могли харчуватися» тощо.

На перший погляд, якісь речі наче й не є порушенням стандартів. У наступному тексті, який читала ведуча новин, була груба логічна помилка: «Такі наслідки масованої ракетної атаки по Харкову. Дані публікує Міністерство внутрішніх справ у телеграмі. Там спалахнули три пожежі». Тут виходить, що пожежі спалахнули або в телеграмі, або в міністерстві. Але аж ніяк не в Харкові. На таких логічних помилках глядач може відволікатися на роздуми та втрачати думку.

Показувати (очевидно, в якості якогось там дивного «підтвердження» достовірності) скриншоти фейсбук-сторінок (як показували навіщось сторінки в Х міністра Кулеби, посла ВБ Гарріса, посолки США Брінкс, генеральної секретарки Ради Європи Буріч і посолки ЄС Матернової) — це подвійно збиткова практика. По-перше, тому що це жодної «достовірності» не додає. А по-друге, однозначно відволікає уважного глядача від сприйняття інформації, бо глядач починає намагатися читати цей бісерний текст на екрані, ще й англійською, та ще й із прокруткою.

Був набір інфографіки про зміни прожиткового мінімуму, пенсій тощо.

Велика кількість складних чисел на один слайд, сприйняття було ускладнене ще й тим, що за кадром звучали не ті числа, які були на картинці, — тут абсолютні показники, за кадром говорилося про показники змін. Скласти все це докупи за ті 6 секунд, поки ця інфографіка була на екрані, змогли хіба що глядачі з математичним мисленням. Але навіть це не факт.

Приклад абсолютно неправильної інфографіки, яка має показувати співвідношення голосів. Ішлося про зміни співвідношень голосів американців за Байдена і Трампа. А на інфографіці візуально ці голоси за них весь час однакові.

Підпис на інфографіці був: «топ-3 благодійних фондів». Ведучий казав: «заряджають гаджети».

Інші зауваження

Усе ж таки ведучому Андрію Діхтяренку варто забути штамп «рухаємося далі», який він вживає по кілька разів на годину. Бо звучить аж занадто нав’язливо.

Одного разу таки забули про фемінітиви: «Людмила Фелипович, релігієзнавець, доктор філософських наук НАН України» (титр у сюжеті Дарини Коломієць).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів і 7 прямих ввімкнень. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів. З сюжетів якісними були репортажі Лариси Говіної та Олександри Новосел про наслідки ракетної атаки по Харкову (оператор Юрій Лавріненко) й Олександри Новосел про святкування бійцями на Бахмутському напрямку Нового року (оператор Денис Фатьянов), спецрепортаж Карини Галунової та Олени Лисенко про прифронтові Гуляйполе й Оріхів (оператор Владислав Киящук) і перше пряме ввімкнення Нікіти Галки про роботу гуманітарного штабу з допомоги постраждалим у Києві.

Протягом чотирьох годин ефіру каналу було 184 (це по 46 порушень на годину ефіру в середньому). І це була рекордна кількість порушень для каналу (це при тому, що я вже не враховував як порушення посилання на телеграм-канали та сторінки в соцмережах складнодоступних персонажів, що зменшило загальну кількість зафіксованих порушень). Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 89, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 55 разів порушували стандарт достовірності, більше половини було використанням без перевірки телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Стандарт точності порушували 23 рази, більшість із порушень були традиційними — невідповідності картинки й тексту за кадром, картинки й змісту розмови з гостем. Крім того, було 17 порушень стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 3 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два випуски новин (на початках годин 15-хвилинні і на 30-х хвилинах годин 10-хвилинні), о 10-й був 15-хвилинний випуск і гостьова студія, в 11-й — 35-хвилинні новини й записане інтерв’ю. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Островська і Руслан Шаріпов.

В ефірі були такі сюжети:

про застосування польських САУ «Краб» на Бахмутському напрямку;

про ліквідацію наслідків обстрілу Харкова напередодні;

про наслідки падіння уламків ракет у Вишневому;

про доправлення волонтерами дров малозабезпеченим родинам на Запоріжжі;

про реакції європейських країн на ракетний терор Росії;

про авіакатастрофу в Японії;

про тренування собак-саперів на Львівщині.

Були прямі ввімкнення:

три прямих ввімкнення з місця падіння уламків ракети в Солом’янському районі Києва;

два ввімкнення про ранковий обстріл Харкова і стан поранених напередодні;

ввімкнення про контузію левиці в Центрі порятунку диких тварин в Києві;

про народження в Боярці хлопчика під час ракетного обстрілу;

про роботи на місці падіння уламків ракет у Вишневому;

про порятунок людей і тварин після ракетної атаки по Києву;

про очікування судового вироку головному кату донецької «Ізоляції».

Гостями ефіру були:

Дмитро Лиховій, речник Генштабу ЗСУ, про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про збільшення прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати й індексацію пенсій, про зміни податків і внесків для бізнесу, про фінансування соціальних виплат, про можливе скорочення західної фінансової допомоги, про ідею відстрочки від мобілізації за сплату високих податків із точки зору економіки.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, про економічні спроможності Росії до подальшого ведення війни, про способи обходження Росією санкцій на нафтовому ринку, про те, як працюють фінансові санкції проти Росії, про залежність Росії від Китаю.

Сергій Джердж, голова Громадської ради Україна — НАТО, про останню ракетну атаку ворога по Україні, про настрої в Росії, про здатність росіян прикривати своїм ППО свої військові об’єкти.

Денис Нагорний, майор Нацгвардії, начальник штабу артилерії 4-ї бригади «Рубіж», про ситуацію на Бахмутському напрямку, про тактику ворога, про потребу в дронах, про вплив погоди на бойові дії.

«Рубін», офіцер спецпідрозділу «Омега», про ситуацію на Авдіївському напрямку, про тактику малих піхотних груп ворога.

Дмитро Поляк, заступник командира взводу спецбатальйону «Берлінго» 210-ї бригади, про бойовий шлях спецбатальйону від оборони Києва, про новітній інститут сержантів в ЗСУ.

Ігор Ковальчук, заступник командира взводу спецбатальйону «Берлінго» 210-ї бригади, про бої під Бахмутом, про порятунок пораненого побратима, про евакуаційні гусеничні дрони.

Катерина Прокопенко, керівниця ГО «Асоціація родин захисників «Азовсталі», про способи привернення уваги до проблеми українських полонених, про втрату інтересу за кордоном до подій російсько-української війни, про небажання Росії проводити обміни військовополоненими.

Дмитро Андрущенко, офіцер управління 12-ї бригади «Азов», про заходи з привернення уваги світу до проблеми українських полонених, про втрату інтересу за кордоном до подій російсько-української війни, про відсутність доступу до українських військовополонених, про неналежні умови утримання українських військовополонених у Росії.

В’ячеслав Ковальський, снайпер, якому вдалося поцілити у ворога з відстані майже в 3800 метрів, про те, як було зроблено рекордний постріл, про особливості роботи снайперів, про українську снайперську зброю, про свій шлях у снайпери та про свою історію на війні (записане інтерв’ю Юлії Кирієнко).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 70 разів (по 17,5 на годину ефіру  в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео та інформацію 11 разів. Використовували анонімні ворожі телеграм-канали «Жесть Белгород», «БелПлюс». Телеграм-канали «Реальний Київ» і «Брати Яковлеви». «Посилалися» на телеграм-канал експерта Олександра Коваленка і були такі «посилання» як: «соцмережами вже ширилися фотографії», «повідомляють російські пабліки в Криму», «облетіли кадри, дуже багато пабліків в телеграмі», «про інформаційну кампанію, яка вибухнула в соцмережах».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 26. Так «посилалися» на Генштаб, Харківську міськраду, Центр порятунку диких тварин у Києві та МЗС Німеччини. Інші псевдопосилання були більш розмитими й невизначеними: «місцеві пропагандисти вкотре відзвітували», «тамтешні жителі (російського Бєлгорода) заявляють», «місцева влада повідомила» (теж ворожого Бєлгорода), «влада повідомляє» (японська), «місцева влада повідомила» (невідомо яка харківська), «кажуть представники комунальних служб», «синоптики обіцяють», «пишуть німецькі ЗМІ», «за даними медиків» тощо.

Було 8 абстрактних псевдопосилань: «попередньо відомо», «за попередньою інформацією», «була інформація», «кажуть», «ми знаємо», «наскільки мені відомо», «назвали» (невідомо хто). 15 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

10 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «вчені пояснюють», «закликають» (невідомо хто), «багато експертів говорили», «за словами військових оглядачів», «люди кажуть», «розповідають місцеві», «волонтери кажуть», «кажуть потерпілі».

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 43 рази (майже по 11 порушень на годину). Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ була у 27 випадках. Як завжди, невідповідно «перекривали» більшість повідомлень про різні наслідки різних атак і обстрілів цивільних об’єктів, бо могли говорити про «понівечені багатоповерхівки», а показувати сільські хати, повідомлення про наслідки ракетної атаки по Києву «перекривали» картинкою з Вишневого тощо. Зведення з різних ділянок фронту «перекривали» традиційно хаотичним набором архівного відео бойових дій.

Якими завгодно архівами «перекривали» огляд про реакції Європи на російську ракетну атаку. Особливо мені сподобалися красиві осінні плани Берліна і красиві літні плани Лондона (це посеред зими). Красоти Європи були хаотично перемішані з планами зруйнованих будівель в Україні.

Тричі не до ладу «перекривали» прямі ввімкнення. Наприклад, кореспондентка з Харкова розповідала про сьогоднішній стан поранених, а показували кадри з дня попереднього. 6 розмов із гостями «ілюстрували» невідповідно.

У сюжеті про наслідки обстрілу Харкова жителя постраждалого будинку підписали титром як «речника ГУ ДСНС Харківської області».

У 6 прямих ввімкненнях на раніше відзнятому відео був титр «наживо», навіть якщо це було учорашнє відео.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 203 рази (майже по 51 порушенню на годину ефіру в середньому). 192 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Як і завжди, була певна кількість суто емоційних оцінок журналістів: «страшні наслідки», «понівечено три багатоповерхівки», «одна з них вгатила», «два гарячих напрямки», «на пекельному напрямку», «моторошні кадри», «це суцільне місиво», «варварських російських авіаударів», «хто пережив ранковий жах», «на жаль», «земля ішла з-під ніг», «на щастя, це попередження скасували», «оговтуються від пережитого», «дещо приємніші новини», «неймовірні історії», «диво, що сталося», «на диво вціліли», «дивом встигла», «вони дивовижні», «і дива вцілілих», «в це важко повірити», «надзвичайно щемливі» «був кадр, який розірвав серденько» тощо.

Були просто оцінки з різних приводів: «потужні спалахи та вибухи», «спалахнула величезна пожежа», «величезна вирва», «серйозно пошкоджені», «фатальної помилки», «завдаючи значних втрат противнику», «ретельно планують», «унікальні характеристики», «дуже погані речі відбувалися», «перша проблема», «кипить робота», «ласа ціль», «це доволі таємна історія», «відома в місті волонтерка», «дуже багато, сильно багато пошкоджених машин», «дуже жваві», «такі у нас добрі новини», «це просто щось неймовірне», «дуже багато волонтерів», «важкі часи, але неймовірні люди»  і подібні.

Міркувань було небагато, зокрема, припущення й «експертні» думки: «Найімовірніше, процес доведеться відкласти на невизначений термін» (ведучий Святослав Гринчук). «А це для канцлера Шольца надто великий ризик увійти у війну» (сюжет Наталії Фібріг). «Практика довела: собаки — ефективні шукачі вибухівки, утім, головне тут, як у людей, характер чотирилапого» (сюжет Марічки Кужик). «Ясно одне: інструкції які викладають пасажирам перед кожним польотом, дійсно рятують життя» (сюжет Яни Слісарчук).

Натомість чимало було маркерів суб’єктивної думки: «я ще скажу», «зазначу», «я хочу розповісти», «я скажу навіть більше», «я побачила», «я зараз дивлюсь», «я  не схильна», «дуже хочеться», «наскільки мені відомо», «розкажу».

Ведучі гостьових студій 6 разів не авторизували власних думок. Ще в ефірі було 5 безпідставних узагальнень журналістів: «перехожі дивуються цій несподіваній красі», «біля місця, яке вчора просто вразило усіх», «усі розуміють, життя важливіші».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 8 разів (по 2 рази на годину). Говорити на другий день про те, що внаслідок падіння уламків ракети в Солом’янському районі Києва «кількість загиблих близько 50» — це якось несерйозно. Можна ж було довідатися точну кількість.

У 7 випадках в сюжетах і в БЗ не титрували датами бекграундове відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Інфографіка ворожих втрат продовжує бути такою, що спочатку ведучий (щоправда, скоромовкою) встигає за зміною даних на екрані, а потім перестає встигати, бо дані починають змінюватися блискавично.

Проста неохайність інколи призводить до порушення.

Слід усе ж якось враховувати, що на екрані є логотипи самого каналу, а вони не повинні були б закривати інформативну частину показаної інфографіки.

Неодноразово ведуча гостьової студії та ще раз журналістка в прямому ввімкненні згадували невідомий глядачам термін «слот». Крім того, було «топ-10 продуктів» і «повідомляти про виявлені стріми з тих гаджетів».

Інші зауваження

У драматургії ТСН чомусь не дотримуються класичного правила режисури про «єдність часу і місця дії». З часом завжди каша, бо прямі ввімкнення постійно «перекривають» раніше відзнятим відео, інколи й із попередніх днів. Але й з місцем також трапляються казуси: наприклад, кореспондентка розповідала про перебіг відновлювальних робіт у Вишневому, а робила це з Боярки. Якась біда тут із логікою.

Одного разу ведучий гостьової студії таки забув про фемінітиви: «Наталя Островська — найкращий амбасадор».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети та 10 прямих ввімкнень. Ньюзмейкерів у гостях не було. З матеріалів я би відзначив дуже якісне записане інтерв’ю Юлії Кирієнко з В’ячеславом Ковальським, снайпером, якому вдалося поцілити у ворога з відстані майже в 3800 метрів.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 333 рази (це більш як по 83 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 203 рази, переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 70 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 43 рази, майже дві третини з цих порушень були невідповідністю між картинкою і текстом за кадром у сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 8 разів — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 3 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналів була традиційною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вела спочатку Тетяна Висоцька, згодом — Оксана Гутцайт, гостьові студії вела Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожих обстрілів Харкова;

про бої аеророзвідників під Кремінною;

про обстріл Харкова;

про роботу волонтерів-стоматологів на фронті;

про евакуацію людей з Авдіївки «Білими янголами»;

про розбір наслідків влучання уламків ракети в багатоповерхівку на Солом’янці;

про захоплення в полон росіян на Запорізькому фронті;

про захід Фонду Леоніда Кучми;

про прифронтове місто Сіверськ на Донеччині;

про російських військовополонених;

про родичів українських військовополонених;

про наслідки ракетного обстрілу Києва й області 2 січня;

про реакції світу на останні ракетні атаки Росії по Україні;

про 100 кілограмів олів’є, які приготували одеські волонтери для бійців на фронті;

про життя прифронтової Сумщини;

про родину військового, який після поранення пережив тривалу кому;

про тяжко пораненого бійця, якому роблять пластику обличчя за ініціативою «Врятуй красу».

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Харкова;

про відновлювальні роботи у Вишневому на місці падіння уламків ракет.

Гостями ефіру були:

Максим Ахрамеєв, начальник департаменту превентивної діяльності Нацполіції України, про охорону правопорядку в святкові дні, про зменшення кількості правопорушень у святкові дні.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про стан поранених, про наслідки останніх ракетних атак по Харкову, про аварійно-відновлювальні роботи у Харкові, про продовження атак по прикордонню і прифронтових населених пунктах області, про евакуацію людей з Куп’янського напрямку.

Сергій Ніколайчук, заступник голови Нацбанку України, про причини тимчасового падіння курсу гривні, про плани НБУ щодо продовження керованого гнучкого курсу гривні.

Андрій Костін, генеральний прокурор, про поїздку з представниками МКС на Харківщину по місцях останніх ворожих обстрілів Харкова й області, про загальну статистику розслідування воєнних злочинів росіян, про роботу прокурорів МКС у розслідуванні злочинів росіян.

Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго», про відновлення пошкоджень енергооб’єктів після атаки 2 січня, про готовність енергосистеми до відновлень в разі часткових уражень, про готовність енергосистеми до значних холодів, про можливості імпорту електроенергії, про необхідність економії електроенергії в пікові години.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на Авдіївському напрямку, про певне просування ЗСУ на Запорізькому напрямку біля Вербового, про ситуацію біля Роботиного.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про нову тактику російських масованих ракетних ударів по Україні, про можливості ворога завдавати такі удари в майбутньому, про сенс українських ударів по території Росії, про військову спромогу України порівняно з початком минулого року.

Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демініціативи», про результати соціологічних досліджень настроїв українців щодо перемоги України, про волонтерство українців для ЗСУ, про перегріті сподівання українців на контрнаступ, про ставлення українців до соціальних інституцій.

Іван Шевцов, помічник командира бригади «Сталевий кордон», про бої на Лимано-Куп’янському напрямку, про особливості війни дронів і РЕБів, про потреби військових у дронах.

Крім того, в ефірі були:

Фільм з проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо подій на фронті.

Фільм проєкту «Антизомбі» про умови життя росіян у місцях запуску ракет по Україні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 80 разів (по 20 порушень на годину ефіру в середньому). З інтернету брали відео та інформацію 16 разів. Зокрема, використовували відео з телеграм-каналів Херсонської ОВА, Президентської бригади, 3-ї окремої штурмової бригади та з анонімного каналу «Крымский ветер». Крім того, брали неперевірене відео з ворожих анонімних телеграм-каналів, зокрема «Mash» і «Жесть Белгород». Також були ось такі «посилання»: «у місцевих телеграм-каналах пишуть», «у соцмережах з’являється відео» (ворожих), «вони писали у чатах» (кримці), «в мережі почали ширитися фото», «у соцмережах можна зустріти думку».

Узагальнені розмиті псевдопосилання робили 33 рази. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Сили спеціальних операцій, ДСНС, Офіс генпрокурора, Херсонську, Дніпропетровську, Сумську, Київську і Донецьку ОВА, Київську МВА, Харківську міськраду, Херсонську і Донецьку облпрокуратури. Решта псевдопосилань були ще більш розмитими: «російські чиновники запевняють», «російська влада назвала», «окупаційна влада повідомила», «місцеві жителі почали активно повідомляти», «влада міста та області вчергове закликає», «представники партизанського руху “Атеш” запевняють», «іранські чиновники назвали», «фермери кажуть» (польські), «за даними комунальників», «слідчі повідомили» тощо.

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «зафіксовані 134 обстріли» (невідомо ким), «щойно стало відомо», «попередньо», «я бачила новину». У 12 випадках подавали фактичну інформацію без жодних посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок робили 14: «кажуть вояки 65-ї окремої механізованої бригади», «влада Авдіївки закликає», «у ЄС обіцяють», «переконані у Комітеті з оборони Бундестагу», «розвідники твердять», «бійці кажуть», «кажуть фахівці», «поліція просить», «волонтери обіцяють», «оборонці кажуть», «люди кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 35 порушень стандарту (це майже по 9 порушень на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про наслідки обстрілів різних населених пунктів, наприклад, під слова ведучої «вночі обстріляли» показували білий день. Так само і про бойові дії на фронті. Невідповідно архівами «перекривали» різні повідомлення про реакції європейських лідерів на російські ракетні атаки по Україні. А повідомлення про телефонну розмову Блінкена і Кемерона «перекривати» відео поруйнованої багатоповерхівки в Києві. В повідомленні про заморожені в Європі російські активи навіщось показували доларову готівку (при чому тут долари до Європи?). Крім того, невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення з Харкова.

І було ще таке: в різних матеріалах ефіру медіагрупи різні журналісти одну й ту саму вирву біля будинку в Солом’янському районі примудрилися оцінити як 4-метрову, 7-метрову і 10-метрову. І що з цього всього правда? Можна точно сказати лише одне: як мінімум у двох випадках із трьох ця оцінка не відповідала факту (хоча, можливо, й у всіх трьох випадках). Навряд чи хтось із журналістів скористався рулеткою. Або ж принаймні запитав про це у тих слідчих / рятувальників / поліцейських, які реально вимірювали розміри цієї вирви. Скоріше, кинули оком і оцінювали самотужки. А з оцінками біда, бо кожен має своє уявлення про метри.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найчастіше — загалом 210 разів (це по 52,5 раза на годину ефіру в середньому). Майже все це (208) були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

За традицією було чимало суто емоційних оцінок: «найгарячіші бої», «запеклі бої», «гатили з артилерії», «гатять зранку до ночі», «шалено тиснуть», «зазнає шалених втрат», «вщент вигоріли», «понівечено центр міста», «понівечених будинків»,  «продовжує оговтуватися» «Київ оговтується», «місцеві поступово оговтуються»,  «від вибухів цієї ночі здригнувся і півострів Крим» (невже ось так цілий півострів «здригнувся»?), «люди в стані шоку», «щойно оговтавшись від шоку», «шлях сходами страшний», «живуть у нелюдських умовах», «з такою гіркою фразою», «вона вижила дивом», «дивом вціліла», «дивом вцілів», «дістав поранення дивом легке», «на щастя, минулося без загиблих», «назвали трагедію»  тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів, зокрема й ті, що підміняють собою факти: «нищівного удару», «величезна вирва», «значні руйнування», «почали активно повідомляти», «досягають високих результатів», «у такий непростий час», «нині це неабияк актуально», «цей невеличкий дрон», «недешеву техніку», «швидко наповнилася водою», «проводять зухвалі рейди», «відчайдушні волонтери», «розвідників-відчайдухів», «неймовірна воля до життя», «довга реабілітація», «і взагалі настрій бойовий», «палкі дискусії», «чемно запросили», «вже є чималі успіхи» і подібні. Дуже багато було оцінних і урочистих дієслів, часом на одне коротке повідомлення їх припадало по 5–6 різних.

Двічі робили безпідставні узагальнення: «на допомогу у цей двір посходилися з усього міста», «в один голос закликають західні  лідери і дипломати».

Стандарт повноти інформації

Було лише одне порушення — у  сюжеті про ракетний обстріл 2 січня не було на відео титру дати події.

Стандарт доступності подачі інформації

Була гарна ідея обговорити підсумки соціологічного дослідження Фонду «Демініціативи» про настрої українців щодо війни та перемоги, але логічним було б, звісно, не лише обговорювати з експертом Гаранем ці складні числові показники усно, а слід було намалювати інфографіку. На жаль, цього редакція не зробила.

Інші зауваження

На прощання ведуча не анонсувала своїх колег із телеканалу «Рада».

Одного разу забули про фемінітив: «Наталія вчитель у школі» (сюжет Ольги Читайло).

Елементи політичного піару

Цілий сюжет зробили про захід Фонду Леоніда Кучми й показували його в ефірі двічі. Зі зворотами на кшталт «відзначили і в президентському фонді Леоніда Кучми», «Фонд співпрацює… і разом з однодумцями підтримує прагнення дітей», «в умовах війни це надважливо» тощо.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів була доволі насиченою: 9 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення, в студії медіагрупи побували 5 ньюзмейкерів. Була багато якісних репортажних сюжетів: Владислава Круглова про бої аеророзвідників під Кремінною (оператор Олег Цимбалюк), Тетяни Доцяк про обстріл Харкова (оператор Олександр Миронюк), Софії Богуцької про роботу волонтерів-стоматологів на фронті (оператор Ярослав Шейко) і Ольги Чайко про розбір наслідків влучання уламків ракети в багатоповерхівку на Солом’янці (оператор Дмитро Матвієнко).

Протягом чотирьох годин ефіру медіагрупи було 327 порушень стандартів (це майже по 82 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 210  разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 80 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. 35 разів порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у сюжетах і БЗ. Крім того, по одному разу порушили стандарти повноти інформації та доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Двічі показували піарівський сюжет про захід Фонду Леоніда Кучми. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 3 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Короткі новини вів Андрій Сініцин, підсумковий випуск — Олена Морозова й Андрій Сініцин, гостьові студії вели Катерина Федотенко і Назар Довгий.

В ефірі були такі сюжети:

про бої на Бахмутському напрямку;

про обстріл Харкова;

про морські дрони СБУ;

про санкції ЄС проти російських алмазів;

про головування Бельгії в Євросоюзі;

про варіанти налагодження водопостачання в Миколаєві;

про аварійний будинок у Києві після влучання уламків ракети;

про посттравматичний стресовий розлад в українців;

про масований ракетний удар по Києву 2 січня;

про роботу мобільних протиповітряних груп.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про роботи на місці влучання уламків ракети в Солом’янському районі Києва;

про волонтерів-щедрувальників у Києві.

Гостями ефіру були:

Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про збиття російської ракети над Дніпром, про обстріли Нікопольщини, про відновлення після попередніх ракетних атак по Дніпру й області.

Руслан Кравченко, голова Київської ОВА, про перебіг відновлювальних робіт на Київщині після ракетних атак 29 грудня і 2 січня, про організацію тимчасового проживання для людей, які втратили свої квартири, про стан поранених.

Тарас Семків, заступник керівника департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора, про судовий вирок головному кату донецької катівні «Ізоляція».

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про екологічні збитки, заподіяні Україні Росією, про збитки від підриву Каховської греблі, про визнання міжнародним правом злочину екоциду з боку Росії, про збільшення споживання деревини для опалення, про плани відбудови на основі «зелених» технологій (записане інтерв’ю Максима Зборовського).

Єгор Чернєв, голова делегації ВР у ПА НАТО, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про роботу з підготовки обмінів полоненими та з повернення викрадених українських дітей, про усунення «Червоного Хреста» від своєї роботи, про зміни в законопроєкт щодо мобілізації та демобілізації.

Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про обстріли області, про кадрові питання і проєкти цифровізації.

Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, про деталі найбільшого обміну полоненими.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних Військ, про ситуацію на фронті на Куп’янському і Бахмутському напрямках.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про подробиці великого обміну і повернення з полону 230 українців.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про обстріли Херсонщини, про атаку дронів на південь України, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі, про ситуацію з українським плацдармом на лівому березі Дніпра.

Михайло Подоляк, радник керівника ОП, про підсумки 2023 року, про підтримку України західними партнерами, про зброю для України, про сучасні методи й логіку ведення війни, про мобілізацію, про санкції проти Росії, про рух України до ЄС, про боротьбу з корупцією, про прогнози на 2024 рік тощо і тощо (записане інтерв’ю Катерини Федотенко).

Олександр «Привид», командир взводу снайперів Президентської бригади, про настрої бійців на фронті, про антиснайперську роботу, про підготовку снайперів.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 53 рази (більш як по 13 порушень на годину ефіру в середньому). Тричі брали відео й інформацію з інтернету, зокрема з якогось неназваного телеграм-каналу та було «посилання» «кримські пабліки писали».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 27. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Повітряне командування «Схід», Головне управління розвідки, СБУ, Офіс генпрокурора, Офіс президента, Кабмін, Київську і Херсонську МВА, Харківську і Київську ОВА, Координаційний штаб з питань поводження з полоненими та на Міноборони Росії.

Було 12 абстрактних псевдопосилань: «за останніми даними», «за різними оцінками», «вважається» (невідомо ким), «я, наприклад, читав», «читав статтю», «були повідомлення», «наскільки нам відомо», «зараз говорять» (невідомо хто), «наразі відомо», «також відомо». Ще тричі наводили факти без посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 8. У такий спосіб «посилалися» на думки невідомо кого в СБУ, інші були геть розмитими: «бійці-аеророзвідники кажуть», «запевняють мешканці», «скаржаться люди», «люди кажуть», «волонтери кажуть».

Стандарт точності інформації

Було 13 порушень стандарту (більш як по 3 на годину ефіру). У 7 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Невідповідно «перекривали» обидва прямих ввімкнення з Солом’янського району Києва. І невідповідно «ілюстрували» розмови з 4 гостями. Наприклад, незрозуміло навіщо розмову з гостем про роботу і підготовку снайперів «ілюстрували» відео повернення українських полонених. Або таке: омбудсмен Лубінець розповідав про конкретного звільненого з полону, а показували при цьому різних людей.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 99 разів (майже по 25 порушень на годину в середньому). 90 з них були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій.

Трохи було суто емоційних оцінок: «на місці трагедії», «оселі зруйновані вщент», «гатили по центру міста», «Україна оговтується», «у понівечених оселях», «понівечене житло», «на щастя, обійшлося», «ледве стримує сльози» тощо.

Були просто оцінки з будь-яких приводів: «найсерйозніші наслідки», «найгучніших ночей», «спричинив масштабну пожежу», «під пильним наглядом», «старенькою установкою», «унікальна розробка», «святкування воно унікальне», «влада пішла на безпрецедентний крок», «часто вживаний термін», «успішною вважається», «з небайдужими людьми», «наразі досить холодно», «активно реагують» і подібні. І дуже багато було всіх оцих «зазначив», а ж до того, що «в Міноборони РФ зазначили». Геть уже недоречний урочистий стиль для ворогів.

І траплялися зайві в новинах маркери суб’єктивної думки: «хочу сказати», «хочу ще зазначити».

Натомість ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували своїх суб’єктивних міркувань. Ще було одне безпідставне узагальнення: «перехожі та відвідувачі закладів активно реагують на таку ініціативу».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 14 разів (по 3,5 на годину). Двічі в новинах повідомляли про те, що з полону повернули «понад 200 українців». Винятково «повна» інформація. Насправді 230. Двічі не титрували датою бекграундове відео ракетного удару по Києву 2 січня. Ще у 10 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено 9 разів. Тричі скоромовкою ведучий називав кількості звільнених полонених із різних підрозділів, ухопити це на слух було дуже складно. Ведуча дуже довго перераховувала всі типи крилатих ракет в атаці 2 січня, їхні кількості, кількості збитих по різних типах, вартість ракет різних типів тощо. Такий великий масив складної для сприйняття числової інформації вперемішку з абревіатурами сам бог велів ілюструвати якісною інфографікою. Редакція про це не подбала.

Часом були непіднімні для розуміння формулювання ведучої: «нині під час посилення мобілізаційних заходів актуалізується опція вибору функціоналу». І використання термінів і англіцизмів: «розпочинаємо наш інформаційний слот», «в межах інформаційного слоту», «окрім скілів, є ще технічні засоби», «снайпінг».

Інші зауваження

Наостанок обидва ведучі гостьової студії таки забули про фемінітив і говорили «Наталія Гуменюк, … полковник».

Елементи політичного піару

Принагідно ведуча гостьової студії казала: «Офіс президента зокрема, Андрій Єрмак, ГУР, президент України і вся Україна працює над тим, аби наші українці, наші захисники, наші воїни поверталися додому цілими». І, чесно кажучи, цю мантру повторювала ще.

«Що важливо» казав ведучий гостьової студії: «Україна постійно працює над питанням конфіскації російських активів на Заході і передачі їх нашій державі і очікує на позитивні результати уже цього року, про це під час засідання уряду повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль». Не знаю, чим це так уже «важливо», але геть нічого принципово нового прем’єр тут насправді не повідомив. Можливо, це «важливо» було сказати в ефірі телемарафону для піару пана Шмигаля?

Була ще ось така «новина»: «Зразкове виконання соціальних зобов’язань залишиться пріоритетним питанням для Кабміну в 24-му році, — у цьому під час засідання уряду запевнив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він пообіцяв, що пенсії та допомоги в цьому році виплачуватимуться вчасно». Звучить наче переконливо. В перекладі на нормальну мову означає: прем’єр сказав, що уряд виконуватиме свою роботу, на яку цей уряд народ і наймав. Не більше за те. І був синхрон прем’єра з перерахуванням того, як все підвищилось і проіндексувалося. Знову-таки, уряд просто зробив свою планову роботу. І не більше.

33-хвилинне інтерв’ю з радником керівника ОП Михайлом Подоляком починалося «запитанням» ведучої: «Ми з вами звикли підбивати підсумки тижня, зараз вже настав час підбивати підсумки року». Мені видається, що можна було би знайти і більш фахових і авторитетних людей для того, щоб підбити підсумки року. Бо, як я вже неодноразово писав, статус радника є невизначеним з точки зору інформаційного ефіру. У підсумку пан Подоляк, як і завжди, мав вільну трибуну і ведучу в ролі вдячної слухачки. Принагідно, звісно, казав і добрі слова про президента Зеленського.

Але передували цьому в ефірі дві цитати з цього інтерв’ю, тобто просто суб’єктивні думки пана Подоляка подавали в якості «новин». «Розібрали на цитати», що тут скажеш.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованому ефірі каналу не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу Назар Довгий і Максим Зборовський, які раніше працювали на проросійських пропагандистських каналах.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажних сюжети й 3 прямих ввімкнення. В студії говорили з 7 ньюзмейкерами. З сюжетів якісним був репортаж  Олександра Кривокульського про бої на Бахмутському напрямку (оператор Володимир Ситюк).

Стандарти журналісти каналу порушували 188 разів (по 47 разів на годину ефіру в середньому). Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 99, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 53 рази, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 13 разів, усе це були невідповідності картинки тексту за кадром, у прямих ввімкненнях і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 14 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було відео без інтершуму, і 9 разів стандарт доступності подачі інформації.

Було 6 проявів політичного піару. Одна компліментарна згадка про Офіс президента, його керівника Андрія Єрмака і про самого президента Володимира Зеленського. Два «паркетних» БЗ+СХ без реальної новини про прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні уряду. Було 33 хвилини компліментарного інтерв’ю з радником керівника ОП Михайлом Подоляком, з якого ще й зробили дві «новини» у попередньому ефірі.

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, натомість ефір вели двоє токсичних ведучих каналу Назар Довгий і Максим Зборовський, які працювали на проросійських пропагандистських каналах.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

2 січня

МЗС Німеччини: З кожною ракетою Путін показує, що хоче знищити Україну.

Новий уряд Польщі поки що не зніматиме заборону на імпорт зерна з України.

У Раді підготують альтернативний урядовому законопроєкт про мобілізацію, — нардепка Кравчук.

У Криворізькому районі росіяни вдарили по території підприємства.

У Києві під час ракетного обстрілу загинула викладачка Києво-Могилянської академії.

Туреччина не пропустить у Чорне море мінні тральники, подаровані Британією Україні (про це в марафоні повідомили лише 3 січня, хоча на стрічках новин про це було ще вдень 2 січня).

Дефіцит держбюджету України за рік сягнув трильйонного значення, — Мінфін.

Окупанти обстріляли з артилерії Часів Яр на Донеччині, двоє загиблих.

Графіків відключень електрики в Києві не буде, — Yasno.

З переданих Україні танків Leopard лишилась мала кількість придатних для ведення бойових, — німецький депутат.

3 січня

У МАГАТЕ кажуть, що їхнім експертам окупанти не дають доступу до деяких реакторних залів ЗАЕС.

Франція про вибухи в Бєлгороді: Росія — агресор, Україна має право на самооборону.

У Снігурівці на Миколаївщині росіяни обстріляли склад з гуманітарною допомогою, є поранені.

ВМС: Україна не просила Туреччину впустити в Чорне море мінні тральники, подаровані Великою Британією.

В українському тіктоці працює мережа ворожої пропаганди, що налаштовує проти ЗСУ, — Інститут масової інформації.

Китай у 10 разів збільшив постачання Росії високоточних верстатів для військової промисловості, — Financial Times

Підозрюваний у ряді злочинів ексгенерал СБУ Наумов вийшов із в’язниці у Сербії.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була стандартною для ранкового слота: до 10-ї ранку всі ефірні години мали по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і посередині), з 10-ї години починалися з 13-хвилинних новин і продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною. Майже кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Трошки дивно, але о 17-й годині випуск новин був коротший — лише 10 хвилин.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була звичною для вечірнього слота: першу годину поділили порівну між випуском новин і гостьовою студією, далі були 20-хвилинні новини й гостьова, о 20-й був годинний підсумковий випуск новин, далі годинна гостьова студія.

Структура ефіру каналу «1+1» була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два випуски новин (на початках годин 15-хвилинні й на 30-х хвилинах годин 10-хвилинні), о 10-й був 15-хвилинний випуск і гостьова студія, в 11-й — 35-хвилинні новини й записане інтерв’ю.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була традиційною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Інтер» була такою: лише 2 репортажних сюжети (зазвичай канал продукує більше), натомість 7 прямих ввімкнень. У гостях побували 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: один репортажний сюжет, 12 прямих ввімкнень. У гостьовій студії каналу побували 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 5 репортажних сюжетів і 7 прямих ввімкнень. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 4 репортажних сюжети й 10 прямих ввімкнень. Ньюзмейкерів у гостях не було.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була доволі насиченою: 9 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення, в студії медіагрупи побували 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: 2 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення. В студії говорили з 7 ньюзмейкерами.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 гостей: 4 ньюзмейкери, 3 речники та 3 експерти.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 16 людей: 7 ньюзмейкерів, 3 речники, один радник, 4 експерти й один учасник подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 людей: 5 ньюзмейкерів, один речник, 4 експерти й 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру ньюзмейкерів не було. Загалом же було 11 гостей: по одному речнику і раднику, 2 експерти й 7 учасників різних подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей: 5 ньюзмейкерів, один речник, 2 експерти й один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 гостей: 7 ньюзмейкерів, 3 речники, один радник і один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: усі 3 народних депутати, які були в ефірі, представляли фракцію партії «Слуга народу» (Євгенія Кравчук і Ольга Василевська-Смаглюк на «Інтері», Єгор Чернєв на «Раді»). В ефірах інших каналів народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 419 разів протягом чотирьох годин ефіру. Це майже по 105 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 239 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності журналісти порушували 124 рази (це рекорд для каналу), майже в усі можливі способи порівну. Було 36 порушень стандарту точності, більшість із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах, БЗ, а також у прямих ввімкненнях. Крім того, 14 разів порушували стандарт повноти інформації та 6 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 362 рази за чотири години ефіру (це по 90,5 порушення на годину ефіру або ж по 1,5 порушення на хвилину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 159 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 117 разів, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 44 рази порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень було некоректне використання картинки, як у БЗ і сюжетах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт повноти інформації було порушено 32 рази, дві третини з цих порушень — це повна відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. Крім того, було 10 порушень стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного було 184 порушення стандартів (це по 46 порушень на годину ефіру в середньому). І це була рекордна кількість порушень для каналу (це при тому, що я вже не враховував як порушення посилання на телеграм-канали та сторінки в соцмережах важкодоступних персонажів, що зменшило загальну кількість зафіксованих порушень). Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 89, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 55 разів порушували стандарт достовірності, більше половини було використанням без перевірки телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Стандарт точності порушували 23 рази, більшість із порушень були традиційними — невідповідності картинки й тексту за кадром, картинки й змісту розмови з гостем. Крім того, було 17 порушень стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували протягом чотирьох годин ефіру 333 рази (це більш як по 83 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 203 рази, переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 70 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 43 рази, майже дві третини з цих порушень були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром у сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 8 разів — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ було 327 порушень стандартів (це майже по 82 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 210  разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 80 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. 35 разів порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у сюжетах і БЗ. Крім того, по одному разу порушили стандарти повноти інформації та доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 188 разів (по 47 разів на годину ефіру в середньому). Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 99, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 53 рази, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 13 разів, усе це були невідповідності картинки тексту за кадром, у прямих ввімкненнях і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 14 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було відео без інтершуму, і 9 разів стандарт доступності подачі інформації.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — недоречна згадка про належність гості — народної депутатки Ольги Смаглюк-Василевської до фракції партії «Слуга народу».

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — відверто зручне питання гостю раднику керівника ОП Михайлу Подоляку.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ двічі показували піарівський сюжет про захід Фонду Леоніда Кучми.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 6 проявів політичного піару. Одна компліментарна згадка про Офіс президента, його керівника Андрія Єрмака і про самого президента Володимира Зеленського. Два «паркетних» БЗ+СХ без реальної новини про прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні уряду. Було 33 хвилини компліментарного інтерв’ю з радником керівника ОП Михайлом Подоляком, із якого ще й зробили дві «новини» у попередньому ефірі.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного й «1+1» проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, натомість ефір вели двоє токсичних ведучих каналу Назар Довгий і Максим Зборовський, які раніше працювали на проросійських каналах.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі інших каналів цього дня не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео:  ТСН/ютуб