Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по чотири години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 13 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: до 10-ї ранку щогодини було по два коротких випуски новин (15-хвилинні на початках годин і 10-хвилинні посередині на 30-х хвилинах годин), решту часу займали гостьові студії. О 10-й ранку був 15-хвилиний випуску новин і гостьова студія, об 11-й був годинний випуск новин. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Марічка Падалко і Руслан Шаріпов, гостьову рубрику «Оперативний черговий» вів Руслан Ярмолюк.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу танкістів на Донеччині;

про бойові дії на Бердянському напрямку на Запоріжжі;

про приїзд президента Зеленського до США;

про човниковий рух на синій гілці київського метро;

про благодійну виставу театру імені Франка;

про ситуацію довкола Авдіївки;

про ситуацію з постачанням снарядів для ЗСУ;

про настрої в Раді ЄС напередодні голосування щодо початку переговорів з Україною;

про наслідки кібератаки на «Київстар»;

про комбата Віталія Бохонка, який став Героєм України посмертно.

Були прямі ввімкнення:

п’ять ввімкнень про наслідки падіння уламків збитої ворожої ракети в Києві;

про ситуацію на фронті на Токмацькому напрямку;

про настрої у Брюсселі напередодні саміту Ради ЄС;

два ввімкнення про човниковий рух метро на пошкодженій синій гілці в Києві;

про затори на київських дорогах через закриття пошкодженого перегону метро.

Гостями ефіру були:

Роман Костенко, полковник СБУ і секретар Комітету ВР з нацбезпеки, оборони й розвідки, про ліквідацію зрадників українськими спецслужбами і її значення, про ситуацію на фронті під Авдіївкою, про ситуацію під Бахмутом, про «снарядний голод», про доцільність переходу країни на воєнну економіку.

Тарас Качка, заступник міністра економіки, про збитки української економіки внаслідок польської блокади кордону, про вплив блокади на споживчий ринок України, про ситуацію з постачанням палива в Україну, про довгострокові проблеми, які створила блокада українським експортерам.

Шарль Мішель, президент Євроради, про «угорський фактор» напередодні голосування Євроради щодо старту переговорів з Україною і Молдовою для приєднання до ЄС, про перспективи надання Україні 50 млрд євро, про консолідовану підтримку України 26 країнами ЄС, про проблематичність норми щодо консенсусних рішень Євросоюзу (записане інтерв’ю кореспондентки «Радіо Свобода» Зоряни Степаненко).

Матвій Бідний, в.о. міністра молоді та спорту, про можливості повернення вболівальників на трибуни стадіонів.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Михайло Шаманов, речник Київської міської військової адміністрації, про ситуацію з наслідками ракетного удару по Києву, про повернення жителів будинку в домівки, про відновлення пошкоджень.

Олександр Алфьоров, історик, військовослужбовець, про історичне просвітництво в ЗСУ та про теми найбільшого інтересу бійців, про роботу з морально-психологічним станом бійців у ЗСУ та її відмінність від «політруків» у радянській і російській армії.

Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про спрямування США військової допомоги Україні на 200 млн доларів, про відтермінування рішення Конгресу США, про перспективи рішення Ради ЄС щодо початку переговорів з Україною про вступ.

Костянтин Корсун, кіберексперт, про чисто деструктивну мету хакерської атаки на «Київстар», про характеристики цієї атаки, які вказують на російське державне спонсорство цієї атаки, про ймовірність викрадення російськими хакерами персональних даних клієнтів «Київстару», про перебіг російсько-української кібервійни та про успіхи українських спецслужб.

Дмитро Безпалов, експерт із транспортного моделювання, про ситуацію з транспортом у зв’язку з закриттям метро між Либідською і Деміївською в Києві, про можливі причини розгерметизації тунелю метро, про необхідність великих інвестицій у транспортну інфраструктуру Києва.

Андрій Грачов, бойовий лікар 120-ї бригади ТрО, про ставлення військових до війни, про ставлення військових до нинішніх підходів до мобілізації, до рекрутингу, про переливання крові на фронті, про проблеми фронтової медицини, про ситуацію з загостреннями хронічних захворювань військових на фронті, про необхідність ротації з медичного погляду.

Олексій Тарасенко, офіцер 5-ї окремої штурмової бригади, про бої під Бахмутом, про зниження якості сил противника на ділянці.

Олена Сахарова, старша волонтерка товариства «Червоного Хреста», про події на місці падіння уламків збитої російської ракети в Києві.

Крім того, в ефірі були:

рубрика «Оперативний черговий» із Русланом Ярмолюком;

документальний фільм Тетяни Штан «Маски пропаганди» про російський алкоголізм і його використання владою.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 115 разів (майже по 29 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали картинку й інформацію 19 разів. Зокрема, використовували відео з телеграм-каналів керівника ОП Єрмака, Херсонської ОВА, Харківської облпрокуратури, якогось Яна Доброносова, з анонімного телеграм-каналу «Реальний Київ» і з анонімних ворожих телеграм-каналів «Baza», «Фонтанка.ру» та інших. Наводили інформацію з фейсбук-сторінки МВС і зі сторінок Нацполіції та ДСНС у соцмережах.

Найбільше порушень (47) були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Подібним чином «посилалися» на Генштаб, Міноборони, ГУР, СБУ, МВС, Мінмолодьспорту, Київську МВА, КМДА, Київський метрополітен, «Київстар», «Київводоканал», Федерацію роботодавців. Прикметним було розмите псевдопосилання «уже, здається, в Офісі президента сказали, що це були “іскандери” і С-400» (так, ніби в Офісі президента сидять суцільні експерти з визначення типу ракет за уламками). Крім того, було й чимало геть розмитих псевдо: «низка західних видань зазначає», «польська преса, посилаючись на анонімні джерела, пише» «російські пропагандистські канали дуже часто говорять», «за словами джерел у спецслужбі», «кажуть люди», «рятувальники кажуть».

Крім того, було 17 абстрактних псевдопосилань: «станом на зараз відомо», «вже відомо» і «як щойно стало відомо», «є новина», «було повідомлення», «була інформація», «не підтвердилася, слава богу, інформація», «знаю», «заявлено», «кажуть», «в офіційних джерелах з’явилася інформація» і навіть така «класика жанру» як «з’явилися чутки» (саме об’єднаний загальнонаціональний інформаційний телеканал і створений для поширення чуток)! Ще в 11 випадках подавали факти без посилань на джерела.

21 раз робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. У такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в Київському метрополітені та в «Київстарі». «Посилалися» так на неназваних американських сенаторів, на невідомо кого у Брюсселі та на неназваних солдатів 127-ї окремої бригади ТрО. І, звісно ж, було чимало геть розмитих: «певні урядовці», «хлопці не приховують», «говорять люди, пасажири», «люди кажуть», «за словами наших військових», «зізнаються танкісти», «люди скаржились» і подібних.

Стандарт точності інформації

Було 49 порушень стандарту (більш як по 12 на годину). У 23 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Зокрема традиційно — в повідомленнях про бойові дії та про наслідки ворожих обстрілів.

Невідповідно «перекривали» 3 прямих ввімкнення. Наприклад, увімкнення з Брюсселя «перекривали» фасадами адмінбудівель ЄС, архівним Орбаном, красивими краєвидами Будапешта й навіть загальними планами сесійної зали українського парламенту. Міністр Сіярто «виглядав» як Стефанішина, а Стефанішина «виглядала» як Орбан тощо. Коротко кажучи, виглядало поєднання слів кореспондентки за кадром і відео як повна нісенітниця. Невже в редакції не розуміють цього? Не до ладу «ілюстрували» і 6 розмов із гостями.

Із 17 фактичних неточностей майже всі були пов’язані з тим, що будь-яке відео, яким «перекривають» прямі ввімкнення або й розмови з гостями, на каналі титрують як «наживо», що є, зрозуміло, брехнею. Неважливо, що показують. Наприклад, «наживо» було випадкове відео бойових дій, яким «перекривали» розмову з речником Генштабу, попри навіть те, що воно було з теплої пори року. Дивно було бачити титр «наживо» на нічному відео, яким «перекривали» пряме ввімкнення кореспондентки зі станції метро, хоч уже надворі був світлий день. В останньому прямому ввімкненні з місця падіння уламків ракети в Києві на раніше записаних синхронах і відео, які вже показували до того чотири рази, був титр «наживо». Тобто щоразу це було для глядачів «наживо», хоча, зрозуміло наживо це не було навіть і найпершого разу. Титром «наживо» був позначений і фрагмент записаного інтерв’ю з Мішелем, яке вже до того показували повністю в ефірі каналу. Титром «наживо» був позначений і архівний загальний план сесійної зали українського парламенту, яким теж навіщось «перекривали» пряме ввімкнення з Брюсселя.

Або ще таке. Ведуча новин розповідала про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів Запоріжжя, а показували відео з Одещини (принаймні до цього це відео презентували саме як Одещину), навіть і геотитр був «Одещина». Втім, коли за кадром ведуча перейшла до наслідків обстрілів Херсонщини, то на цьому ж відео просто змінили геотитр на «Херсонщина».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 308 разів (це по 77 порушень на годину ефіру в середньому). 295 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Традиційно було чимало суто емоційних оцінок: «запекло штурмують», «самі окупанти жахаються від шалених втрат», «наче зомбі, йдуть на вірну смерть», «повернулися зі справжнього пекла», «легендарного комбата», «у славетної бригади», «наробив тут багато горя», «на щастя, обійшлося без жертв», «не підтвердилась, слава Богу, інформація», «дивом люди не отримали просто неймовірних або складних пошкоджень», «погода … геть паскудна», «ну нарешті маємо певні позитивні сигнали», «тривожної перегуківки» тощо.

Були різні оцінки з різних приводів: «міцно тримають оборону», «завдали ворогу великих втрат», «чисельних втрат», «їхнє угруповання чимале», «посилило столичну проблему», «постійні проблеми з транспортом», «зазнала потужної хакерської атаки», «величезні просто відстані», «надзвичайно складні й непередбачувані переговори», «докладає неабияких зусиль», «нова епоха у відносинах», «досвідчений політик», «дуже скучили», «вдалі операції», «чимало людей», «із чималим інтервалом», «цей процес не дуже швидкий», «найпопулярнішої вистави», «потрапити на неї непросто», «одна з найефективніших складових», «як ніхто знає», «категорично не бажає», «геть незрозуміло», «рішучий оптимізм», «гучно викрикує», «гострі запитання» і багато подібних.

Були й різноманітні міркування журналістів — «експертні висновки», припущення, «корисні поради» і навіть «настанови»: «Ймовірно, це були балістичні ракети, запущені з Брянщини» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Методи росіян мало відрізняються від атак радянської армії у Другій світовій» (сюжет Юлії Кирієнко). «На нього, скоріше за все, не падали уламки, принаймні візуально цього не видно» (пряме ввімкнення Сергія Моргуна). «Тому, будь ласка, будьте обережні на дорозі, не порушуйте правил дорожнього руху і обов’язково також користуйтеся пасками безпеки, а для пішоходів — не перебігайте дорогу у недозволеному місці» (пряме ввімкнення Олени Лоскун). «Тим, хто планує поїздку, треба завчасно зазирнути у графік» (пряме ввімкнення Карини Вакарєвої). «Коли дипломати публічно говорять, що буде складно, важко уявити, що відбувається за зачиненими дверима» (сюжет Яни Слісарчук).

Цього дня було надзвичайно багато зайвих у новинах маркерів суб’єктивної думки та маркерів привернення уваги: «думаю», «я думаю», «я гадаю», «я була впевнена», «як це зробила я», «чесно вам скажу», «маю констатувати», «у мене є хороша новина», «не буду лукавити», «зайве казати», «хочу сказати», «хочу також попередити», «додам», «як бачимо», «сподіваємося», «цікаво», «до речі» тощо. А пряме ввімкнення кореспондентки про затори на київських дорогах із лівого берега на правий було повністю виконано в стилі розповіді про власні враження (певно, таким був генеральний замисел редакції?). Тож майже 4 хвилини кореспондентка розповідала в ефірі не новини, а власні обставини й переживання: «це така для мене більше необхідність, аніж відчуття комфорту чи що», «оскільки я живу на Позняках, мені доводиться виходити», «я цього не хочу», «власне, машина для мене така от просто паличка-виручалочка», «я вже дивлюся», «буду напевно рухатися далі» тощо і тощо.

У гостьових студіях ведучі не авторизували власних думок лише в 7 випадках. Ще журналісти каналу зробили цього дня 6 безпідставних узагальнень: «більшість людей, які сьогодні спустилися у метро, поспішають на роботу», «ранок вівторка українці почали з тривожної перегуківки», «водночас українці почали масово закуповувати стартові пакети інших компаній», «кожен поспішає у справах», «сьогодні, щоб не запізнитись, усі вийшли з дому завчасно», «люди досі в шоці».

Стандарт повноти інформації

Було лише 3 порушення стандарту. Не досить було представляти Костянтина Корсуна лише як «кіберексперта». На бекграундовому архівному відео знищення російського пропагандиста Татарського не було титру дати. Бекграундове архівне відео візиту Ллойда Остіна до Києва не титрували датою.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення.

Інфографіка ворожих втрат, як і в попередні дні, спочатку відповідає тексту ведучої за кадром, а потім різко прискорюється, і як ведуча не намагається скоромовкою встигнути за зміною даних на екрані, але зробити це нереально. Продовжує залишатися в «Оперативному черговому» проблема того, що мапи бойових дій крупно показують догори ногами, що ускладнює сприйняття. А ще було: «у окупантів дедлайн» і «які стають топ-темами».

Інші зауваження

Чесно кажучи, я не вловив бодай найменшої логіки у тому, щоб робити пряме ввімкнення кореспондентки з затору на лівому березі Києва — це в контексті перекриття синьої гілки метро між Деміївською і Либідською. До цього затори лівого берега вже точно не мають жодного, навіть віддаленого стосунку.

Мені здалося, що трохи «заганяли» прямими ввімкненнями Сергія Моргуна з місця падіння уламків збитої ракети в Києві. У підсумку, гадаю, він між цими ввімкненнями в ефір просто не мав досить часу для збирання інформації та синхронів на місці події, що зокрема вилилося в те, що багаторазово змушені були повторювати одні й ті самі синхрони жителів будинку.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була дуже потужною в репортажній своїй частині — 5 репортажних сюжетів і 10 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 4 ньюзмейкери. З сюжетів найбільш якісними були репортажі Івана Петричака про бойову роботу танкістів на Донеччині (оператори Павло Бориско, Віталій Овсянников), Олександра Моторного про бойові дії на Бердянському напрямку на Запоріжжі (оператори Данило Лисенко, Сергій Шпортило) й Ольги Кошеленко про приїзд президента Зеленського до США (оператор Максим Шинкаренко). Дуже ґрунтовним і якісним було перше пряме ввімкнення Сергія Моргуна про наслідки падіння уламків збитої ворожої ракети в Києві.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 479 разів (це майже по 120 порушень на годину або ж майже по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували, звісно ж, стандарт відокремлення фактів від думок — 308 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 115 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Із 49 порушень стандарту точності найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, було 4 порушення стандарту доступності подачі інформації та 3 порушення стандарту повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 13 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, часом замість гостьових були то фрагмент тижневика «Факти тижня», то фільм. Новини вела спочатку Олена Фроляк, згодом — Петро Дем’янчук, гостьові студії вів Вадим Карп’як, фрагмент тижневика «Факти тижня» вів Сергій Кудімов.

В ефірі були такі сюжети:

три різних репортажі про наслідки падіння уламків збитої ворожої ракети в Києві;

про бої під Авдіївкою;

про виживання жителів прикордонної з Росією Лобанівки на Харківщині;

про українські всюдиходи «Шерп» і про програми держпідтримки бізнесів;

про російських військовополонених;

про підсумки поїздки президента Зеленського до США;

про укріплення північного кордону на Чернігівщині;

про українські антиРЕБові й антидронові розробки;

про новий польський уряд Туска;

про наслідки хакерської атаки на «Київстар»;

про процес збереження графіті Бенксі у Бородянці;

про ветерана, який, втративши руку, збирає для ЗСУ дрони;

про військового «Бетмена», який написав для синів книжку і видав її;

про історію кохання тяжко пораненого та паралізованого військового і його дружини;

про ужгородських учнів-волонтерів, які роблять буржуйки для фронту;

про виробництво протимінних черевиків-«павуків» у Харкові.

Було пряме ввімкнення про навчання різних підрозділів МВС із порятунку людей при надзвичайних ситуаціях.

Гостями ефіру були:

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про наслідки ракетної атаки по Києву для енергетики міста, про причини тимчасового дефіциту електрики в енергосистемі, про необхідність розумної економії електроенергії споживачами для стабільності енергосистеми.

Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про підсумки візиту президента Зеленського до США та перспективи отримання американської фінансової допомоги.

Таміла Ташева, постійна представниця президента в АР Крим, про слухання в ЄСПЛ справи про порушення Росією прав людини в Криму, про правові наслідки для Росії майбутнього рішення суду, про ситуацію з інформацією в окупованому Криму, про ціни в Криму, про настрої окупантів і колаборантів у Криму.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про ухвалу Європарламенту щодо відкриття переговорів з Україною про вступ до ЄС, про причини антиукраїнської позиції Орбана, про позицію Австрії щодо приєднання України.

Петро Черник, воєнний експерт, полковник у відставці, про сенс останніх ворожих атак балістичними ракетами по Києву, про запаси балістичних ракет у ворога, про радіоелектронну розвідку ворогом наших позицій ППО.

Вікторія Кравчик, експертка програми регіональних ініціатив і сусідства у Раді зовнішньої політики «Українська призма», про неготовність Угорщини й Австрії голосувати за початок переговорів з Україною щодо вступу до ЄС, про прогноз щодо рішення саміту ЄС щодо фінансової допомоги Україні на 50 млрд євро, про зусилля української дипломатії.

Іван Уривський, режисер театру імені Франка, про благодійну виставу «Конотопська відьма», про відродження українського театру в умовах великої війни, про переосмислення української класики.

Ольга Решетилова, координаторка медійної ініціативи «За права людини», про спільну роботу з американськими колегами у темі звільнення цивільних українських заручників з Росією, про розв’язання проблеми депортації дітей, про можливості провадження МКС щодо цих злочинів.

Крім того, в ефірі був фільм проєкту «Антизомбі» про регіональні російські пропагандистські канали.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 66 разів (по 16,5 на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію чи відео 7 разів. Використовували картинку з телеграм-каналів Херсонської ОВА, командувача Повітряних Сил Миколи Олещука та різних підрозділів ЗСУ. Крім того, використовували відео зі сторінки Харківської облпрокуратури й фото зі сторінок Нацполіції та СБУ в соцмережах.

Найбільше порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Так «посилалися» на Генштаб, командування Об’єднаних сил, Сили оборони півдня, Мінцифру, КМДА, міський департамент здоров’я Києва, компанію «Київстар». Були також геть розмиті: «за даними слідства», «кажуть на підприємстві», «мешканці кажуть».

7 разів робили суто абстрактні псевдопосилання: «відомо», «назвали», «за попередніми даними», «кажуть». Тричі наводили факти без посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 18. Так «посилалися» на невідомо кого в Комітеті ВР з питань економічного розвитку і в компанії «Київстар». Решта псевдопосилань були геть розмитими: «кажуть бійці», «зізнаються українські військові», «називають європейські політичні експерти», «польські експерти прогнозують», «поляки оцінюють», «виробники впевнені», «люди розповідають», «місцеві кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 24 рази (по 6 порушень на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення з фронту і про обстріли населених пунктів. Незрозуміло, як архівне відео штаб-квартири НАТО в Брюсселі дотичне до повідомлення про розмову Байдена з Зеленським у Вашингтоні. Так само незрозуміло, яке відношення має штаб-квартира Світового банку до повідомлення про рішення МВФ щодо відтермінування виплат українського держборгу. І яке до того має відношення доларова готівка, яку показували в цьому БЗ наприкінці. Державні борги вже точно не віддають доларами у валізах.

Якось недолуго наклеїли недоречних архівів у сюжеті про візит Зеленського до США. Чого там тільки не було: і якісь бойові дії, і якісь кораблі на морі, і розбомблені хати, і Кремль, і Брюссель тощо. Абичим «перекривали» повідомлення про початок засідання ЄСПЛ по Криму. Якимось неймовірно давнім відео, ще часів ковіду (бо на відео всі на суді в масках). І хоч би титр «архів» поставили. «Красиво» було, коли ведучий новин казав «гендиректор компанії Олександр Комаров наголосив», а показували крупним планом якусь дівчину тощо.

Геть невідповідно «перекривали» і пряме ввімкнення про навчання МВС із надзвичайних ситуацій. Шкільний автобус «виглядав» як пожежна машина, керівник Київської ОВА геть не був на самого себе схожим і так далі, і тому подібне.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше було порушень саме цього стандарту — загалом 268 (це по 67 на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). 250 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Як завжди вистачало суто емоційних оцінок журналістів: «у пеклі війни», «у найгарячіших точках», «наробили лиха», «мешканці досі нажахані», «на щастя, минулося без загиблих», «найбільше понівечена», «ворог продовжує гатити», «вороже залізяччя дістає і сюди», «жорстоко катували», «люди теж у розпачі», «дивом вдалося», «практично витягли з того світу», «невеселий день», «історії, що не залишать байдужими», «тепер щастить рідко», «із захопленням вслухається», «найзаповітнішу мрію», «наш неймовірний ексклюзив» тощо.

Дуже багато було різноманітних оцінок із різноманітних приводів: «численні уламки», «численними травмами», «з численними опіками», «чимало мешканців», «від гучних вибухів», «масштабну пожежу доволі швидко ліквідували», «масштабної кібератаки», «сталася проблема», «ще те випробування», «величезний попит», «довжелезні черги», «робить усе можливе», «унікальну машину», «важливих програм», «величезна вирва», «з величезною швидкістю», «продовжує активно будувати», «активно застосовують», «кипить робота», «ретельно відміряють», «особливу увагу команда приділяє», «під пильним керівництвом», «вправної роботи», «всесвітньовідомого вуличного художника», «впливового британського тижневика» і чимало подібних. Крім того, традиційно багато було всіх оцих «зазначив», «наголосив», «впевнений» і «зізнався». А ще «присягається», «благає» і «тішиться».

Траплялися й різного штибу міркування журналістів, цього разу переважно «експертні»: «Для цих чотириколісних монстрів немає нереальних завдань» (сюжет Єгора Ромахла). «Окупанти цю тактику задіюють на кількох напрямках, сподіваючись знайти слабке місце в українській обороні» (сюжет Олега Корнієнка). «Повернення Туска у крісло прем’єра означає, що Варшава посилить євроінтеграційну підтримку Києва» (сюжет Наталії Жуковської). «Що для туристів може бути принадою — то копійка в кишені місцевих» (сюжет Інни Гуріненко).

Була й пара зайвих у новинах маркерів авторизації чи посилення уваги: «скажу так» «до речі».

Натомість 6 разів журналісти не авторизували власних міркувань в авторських елементах ефіру. І було 8 безпідставних узагальнень: «мешканці досі нажахані», «але місцеві залишати свої домівки не хочуть», «але тутешні люди залишати знищене місто не квапляться», «люди переживають за фронт», «селяни виїжджати вдруге не хочуть», «місцеві вірять в Збройні Сили України», «тому вірять, що захистять їх і тепер».

Імовірна цитата з Байдена в сюжеті: «І американський народ повинен пишатися підтримкою, яку надає українцям» не була як належить маркована, тож звучала як міркування авторки сюжету. Не було правильно позначено і межі двох цитат президента Зеленського. Ведучий неправильно маркував межі думки заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої, ніяк не позначивши кінець цитати, відтак остання суб’єктивна думка звучала як думка самого ведучого.

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень. У сюжеті про держпідтримку бізнесу було таке: «в Комітеті з питань економічного розвитку впевнені». Очевидно, тут не вистачало згадки про те, що йдеться про комітет Верховної Ради.

У сюжеті про наслідки падіння уламків ракети в Києві на частині синхронів не було титрів. У представленні експерта Петра Черника ведучий згадав, що він полковник, але забув додати, що у відставці. А від цього залежить статус гостя. У сюжеті тижневика експерта Антона Міхненка представляли як «експерта порталу Defense Express». Слід пояснювати спеціалізацію цього порталу, бо далеко не всій аудиторії марафону його назва про щось говорить.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 8 порушень стандарту — всі були використанням термінів чи жаргонізмів, чужих частині аудиторії марафону: «трек», «топ», «кейс», «фейкові боти».

Інші зауваження

Один раз не використали фемінітив: «країною-агресором» (сюжет Єгора Ромахла).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 5 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. В студії побували 4 ньюзмейкери. З сюжетів кращими були репортажі Олега Корнієнка про бої під Авдіївкою (оператори Євген Задоя, Захар Комах) і Ореста Дрималовського про наслідки падіння уламків збитої ворожої ракети в Києві (оператор Віктор Зеленков), а також нарис Марії Малевської про виробництво протимінних черевиків-«павуків» у Харкові (оператор Олександр Бринза).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували за чотири години ефіру 370 разів (це в середньому по 92,5 порушення на годину ефіру або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 268 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 66 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. 24 рази порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 8 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації та 6 разів — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 13 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: перші дві години починалися випусками новин (то 20-хвилинним, то 10-хвилинним) і продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й стандартно був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Короткі новини вів Андрій Сініцин, підсумковий випуск — Андрій Сініцин з Оленою Морозовою, гостьові студії вели Ганна Гомонай і Назар Довгий.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки падіння уламків збитої ракети в Києві;

про бої 17-ї танкової бригади під Бахмутом;

про бойову роботу прикордонників на Соледарському напрямку;

про вишкіл бійців 41-ї окремої мехбригади на Харківщині;

про рейд надзвичайників із пожежної безпеки на Київщині;

про прифронтовий Оріхів на Запоріжжі;

про переробне підприємство з Київщини, яке отримало гроші за державною програмою «єРобота»;

про заготівлі новорічних ялинок на Буковині;

про ситуацію з відновленням зв’язку «Київстару»;

про підготовку до саміту ЄС у Брюсселі;

про човниковий рух на синій гілці київської підземки;

про облаштування оборонних ліній на прикордонні на Чернігівщині;

про загиблого військового Олексія Шевчука з Нетішина.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки падіння уламків ракети в Києві;

про наслідки ворожої атаки дронами на Одещині;

про ситуацію зі зв’язком на Львівщині;

про ситуацію зі зв’язком на Полтавщині;

про ситуацію зі зв’язком на Дніпропетровщині;

з Брюсселя про підготовку до саміту ЄС.

Гостями ефіру були:

Єгор Чернєв, голова делегації ВР у Парламентській асамблеї НАТО, про налагодження власного і спільного з партнерами виробництва снарядів, про проблеми з постачанням пороху для снарядів, про снарядні можливості Росії, про проблеми для фронту через неголосування Конгресу США за фінансування зброї для України, про перебіг кібервійни.

Олександр Комаров, президент компанії «Київстар», про роботи з відновлення зв’язку, про спосіб і мету кібератаки на компанію, про сили та засоби, якими компанія захищалася від хакерських атак у попередні роки війни, про людський фактор, який міг бути використаний російськими хакерами для зламу компанії.

Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики, про поточний стан енергосистеми, про роботу над створенням нових енергогенерувальних потужностей, про необхідність ощадливого використання електроенергії, про збитки енергосектору від війни.

Олексій Данілов, секретар РНБО, про підсумки поїздки президента Зеленського до США, про перспективи отримання подальшої фінансової підтримки від США, про поїздку Зеленського до Норвегії, про кампанію щодо можливої відставки Залужного, про несвоєчасність виборів під час війни, про публікацію в New York Times щодо подальших сценаріїв війни, про хакерську атаку на «Київстар» і про відповіді ГУР, про зміни в процесі мобілізації.

Матвій Бідний, т.в.о. міністра молоді та спорту, про умови повернення вболівальників на трибуни.

Андрій Вітренко, депутат Київської міської ради, про стан поранених унаслідок падіння уламків ракет у Києві, про розміщення людей із пошкоджених будинків, про аварійні та відновлювальні роботи в пошкоджених багатоквартирних будинках, про організацію руху в Києві у зв’язку з ситуацією з синьою гілкою метро.

Юлія Гришина, членкиня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, про ігнорування Орбаном звернення угорської меншини в Україні, про інспекцію дипломатів ЄС щодо стану нацменшин на Закарпатті.

Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про стан поранених внаслідок падіння уламків ракет в Києві.

Олександр Бородін, пресофіцер 3-ї окремої штурмової бригади, про вихід бригади на відновлення, про рекрутингову кампанію бригади та про вишкіл новобранців, про придатність стандартів НАТО для української армії, про велику кількість шкідливих міфів про війну.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про наслідки нічної атаки дронами по Одещині, про бойові дії на півдні.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про питання можливості відставки Залужного, про ворожі ІПСО та про українських «псевдоньюзмейкерів», про перспективи ухвалення Конгресом США подальшої допомоги Україні, про майбутній світопорядок без участі Росії, про український «план Б» щодо озброєнь і фінансів, про воєнну стратегію України на наступний рік, про важливість підтримки України північними країнами Європи, про мораторій МВФ на виплату Україною держборгу, про хакерську атаку росіян на «Київстар», про перспективу позитивного рішення саміту ЄС щодо переговорів з Україною, про майбутню (на той час) пресконференцію Путіна.

Олексій Бежевець, уповноважений Міноборони з питань рекрутингу, про перші результати проєкту Міноборони з рекрутингу до війська, про перспективні зміни в системі кадрового наповнення ЗСУ.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Було 89 порушень стандарту (більш як по 22 на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і картинку 18 разів. Зокрема скористалися телеграм-каналами президента Володимира Зеленського, керівника Київського метрополітену Віктора Брагінського, Держспецзв’язку, МВС. Використовували відео та інформацію зі сторінок ДСНС, ГУР і Повітряних сил у соцмережах. І були «посилання»: «повідомляють тамтешні пабліки», «у телеграм-каналах почали повідомляти», «читала, що пишуть у пабліках», «пишуть у соцмережах», «відреагували на закриття метро і соціальні мережі», «користувачі пишуть».

Було 26 узагальнених розмитих псевдопосилань. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, ГУР, СБУ Повітряні Сили, ДСНС, КМДА, компанію «Київстар», «Київпастранс», «Київський метрополітен», поліцію та кіберполіцію, а ще на Єврокомісію і МВФ. Крім того, були такі псевдопосилання: «місцеві говорять», «повідомили у благодійній організації», «комунальники не знають», «військові кажуть».

9 разів робили абстрактні псевдопосилання: «з’явилося повідомлення», «з’явилася інформація», «відомо», «кажуть», «читав», «прогнози звучали», «прозвучала репліка» і навіть «десь бачив статистику». 8 разів наводили факти без посилань взагалі.

Найбільше ж порушень було узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» на невідомо кого в Конгресі США і в ДСНС. Решта «посилань» були геть розмитими: «військові кажуть», «армійці кажуть», «військовослужбовці пригадують», «депутати закликали», «багато дипломатів так і кажуть», «кажуть у компанії», «кажуть працівники», «лісівники запевняють», «люди кажуть», «абоненти «Київстару» запевняють», «експерти застерігають», «чимало аналітиків вважають» і подібними.

Стандарт точності інформації

Було 26 порушень стандарту (по 6,5 на годину в середньому). Більшість із них (19) були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, із точністю до навпаки «перекривали» повідомлення про наслідки падіння уламків ракет у Києві. Говорив ведучий про дев’ятиповерхівку — показували приватний будинок, говорив про автомобілі — показували комунальників, говорив про вибиті вікна — показували дорогу, говорив про Дарницький район — показували Дніпровський і так далі. Розповідали про збиття дронів на Одещині, а «перекривали» це пошкодженими від уламків ракет будинками в Києві.

Геть невідповідно «перекривали» і повідомлення про візит президента Зеленського до США. Ведучий говорив про зустрічі Зеленського із сенаторами, а показували його брифінг із Байденом тощо. Або ж ведучий розповідав про спілкування Зеленського з Орбаном в Аргентині, а показували Зеленського в Норвегії. А про зустріч президента з королем Норвегії «перекривали» картинкою його вітання з військовими біля трапу літака тощо.

Невідповідно словам кореспондентки «перекривали» пряме ввімкнення з Одеси про наслідки атаки дронами. Невідповідно «ілюстрували» розмови з 5 гостями.

Була фактична неточність. Ведуча гостьової студії називала тему можливої відставки головкома Залужного «ІПСО, яке розганялося росіянами кілька тижнів». У публічній площині тему ймовірної відставки Залужного озвучували народні депутати від «слуг» Давид Арахамія та Мар’яна Безугла. Вони теж є росіянами? Або інсайди з Офісу президента, які на умовах анонімності коментували цю тему для «Української правди»?

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня канал встановив персональний рекорд за кількістю порушень цього стандарту — їх було 230 (по 57,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по порушенню на хвилину). 213 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Найбільшою була кількість різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «клопіт окупантам», «утворилася величезна вирва», «зазнало досить масштабних руйнувань», «постійно гучно від ворожих обстрілів», «оперативно ліквідували», «проблема з мережею», «проблемна підземка», «є проблеми з банкоматами», «проблемна ділянка», «створили чимало проблем», «без проблем пропрацює», «робить усе можливе», «чимало втрат», «місцина доволі небезпечна», «активно співпрацює», «складніша ситуація», «завдяки своїй унікальності», «дуже багато людей», «є прості правила», «дуже погано», «час доленосних рішень», «транспортного колапсу», «важливого саміту», «кипить робота», «лунають неспроста», «чимало аналітиків», «позитивно оцінила», «завітали невипадково», «почали активно використовувати», «що знаково», «велика інтрига тримається», «набирає обертів» тощо. Традиційно також в ефірі каналу було надмірним використання дієслів урочистого стилю чи оцінних на позначення простої дії «сказав».

Траплялися й суто емоційні оцінки: «бої на цьому напрямку запеклі», «один із найгарячіших», «обіцяє бути дуже запеклим», «аби таких трагедій траплялось менше», «із хвилюванням пригадує», «на щастя, постраждалих немає», «сильно хвилювались», «щоб вона милувала око», «новорічна красуня» тощо.

Цього дня дуже великою була кількість зайвих для новин маркерів суб’єктивної думки та привернення уваги: «зазначу», «скажу», «я особисто», «я переконаний», «в мене відбулася закрита зустріч з Жозепом Боррелем», «я намагалася», «хочу сказати», «чекаю», «читала», «можу розповісти з власного досвіду», «варто зазначити», «будемо сподіватися», «ми сподіваємось», «до речі».

І навпаки, ведучі гостьових студій 15 разів не авторизували власні міркування. Особливо цим «грішив» Назар Довгий. Ще було 2 безпідставних узагальнення: «абоненти “Київстару” знаходять альтернативні варіанти зв’язку», «пасажири обурені».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 16 разів. На синхроні в прямому ввімкненні з Одеси не було титру. У сюжеті про загиблого військового не всі синхрони були титровані. Зокрема, двічі були синхрони не представленого чоловіка, лише на третій раз його протитрували й стало зрозуміло, що це брат загиблого. У сюжеті про «Київстар» синхрони людей титрували просто «Семен», «Іван». Тут слід було принаймні підписувати їх як абонентів «Київстару», щоб було зрозуміло, чому саме вони коментують тему. У сюжеті про синю гілку метро в Києві наводили цитату з фейсбук-сторінки Віктора Брагінського. При цьому геть забули взагалі пояснити, що він є керівником «Київського метрополітену».

У 12 випадках у сюжетах та БЗ не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

12 разів порушували й цей стандарт. У сюжеті про переробне підприємство з Київщини якісь були неприродні словосполучення, які й сприймаються на слух важко, наприклад: «переробляє алюмінієву фольгу на упаковки для харчового сегменту».

Наводили набрану титрами цитату з резолюції Європарламенту. При цьому за кадром читали не ту частину тексту, яка з’являлася на екрані. Це найкращий спосіб заплутати глядача, який підсвідомо буде намагатися і читати, і слухати ці різні тексти.

Ведучий гостьової студії казав: «псевдоньюзмейкери», «отримаємо певний інсайд», «які інсайди є», «в частині інсайдів». Терміни, які є зрозумілими для журналістів, політиків і експертів, але точно не для всієї аудиторії телемарафону. А ще більше їх було у прямому ввімкненні кореспондента з Брюсселя: «інсайди є», «тепер з приводу інсайдів», «переходячи до моїх інсайдів», «з приводу інсайдів», «сказали інсайди з Європейської комісії».

Інші зауваження

Традиційне вже зауваження. Постійна присутність радника керівника ОП Михайла Подоляка в гостьових студіях каналу «Рада» викликає чимало питань. Цього дня він знову був в ефірі й знову аномально довго — 33 хвилини (при тому, що зазвичай на гостей канал виділяє від 5 до 10 хвилин). Як експерт, а часом і як політик, коментував усе на світі — від ворожих ІПСО до майбутнього світопорядку, від виробництва зброї до стратегії ведення війни тощо і тощо. Не буває в природі «експертів з усіх на світі питань». Так само пан Подоляк не є і політиком, тим більш не є електорально уповноваженим на якісь політичні заяви. Не є він і чиновником, який відповідає за певний обмежений сектор питань (і знову-таки не за всі на світі питання). То в якому ж статусі він коментує будь-які теми на «Раді»? Просто як людина, дотична до інформації в ОП? То в такої людини слід запитувати винятково про факти, а не про думки з приводу фактів.

Традиційно на каналі часто забувають про нормативність фемінітивів: «Любов Кірнос, психолог…» (титр у сюжеті Карини Подленко), «Вікторія Бурківська, генеральний директор компанії», «Юлія Свириденко, міністр економіки» (титри у сюжеті Софії Куценко), «про це повідомила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен» (ведучий Андрій Сініцин), «Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії» (титр у сюжеті Олега Зінченка), «Кристаліна Георгієва, директор-розпорядник МВФ» (титр на синхроні), «Катаріна Матернова, посол Європейського Союзу в Україні» (титр на синхроні), «Наталія Гуменюк, … полковник» (ведучі Ганна Гомонай і Назар Довгий).

Елементи політичного піару

Розмова з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком про ймовірність відставки головнокомандувача Залужного, даруйте, була надзвичайно схожою на політтехнологічне відпрацювання «незручної» для влади теми. Ключовий момент: і ведучі, і гість акцентували на тому, що це було «російське ІПСО». При цьому ведучі зручно для гостя «забули» поцікавитися, чому в такому разі «російське ІПСО» публічно розганяли народні депутати від партії влади Давид Арахамія та Мар’яна Безугла.

Двічі був традиційний «паркет» із засідання уряду з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля про необхідність економії електроенергії. Загалом нічого нового.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий, який раніше працював на проросійському каналі Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу цього дня була доволі насиченою: 6 репортажних сюжетів і 6 прямих ввімкнень. У гостях побували 7 ньюзмейкерів. З сюжетів якісним був репортаж Олександра Кривокульського про бої 17-ї танкової бригади під Бахмутом (оператори Ігор Ковальчук, Борис Бондарчук).

Стандарти журналісти каналу порушували 373 рази протягом чотирьох годин ефіру. Це більш як по 93 порушення на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 230 разів. Переважну більшість із цих порушень становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 89 разів, дуже багато було розмитих псевдопосилань, як на авторство суб’єктивних думок, так і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 26 разів, головно — некоректною роботою з картинкою, як у новинах, так і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 16 разів порушували стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на картинці в сюжетах і БЗ. Стандарт доступності подачі інформації порушували 12 разів.

Було 3 прояви політичного піару: в розмові з радником керівника ОП Михайлом Подоляком маніпулятивно обговорювали тему розмов щодо відставки головнокомандувача Валерія Залужного. І двічі показували суто «паркетний» матеріал про прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні Кабміну.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий, який раніше працював на проросійському каналі Медведчука.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 14 грудня)

(оцінювалося 4 години ефіру)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичайною для ранкового слота: до 10-ї ранку в кожній ефірній годині було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і посередині на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії, з 10-ї ранку години починалися з 10–15-хвилинних випусків новин і продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів спочатку Ігор Пупков, згодом — Віра Свердлик, гостьові студії вели спочатку Олена Чабак із Костянтином Лінчевським, згодом — Марія Скиба з Максимом Сікорою.

В ефірі були такі сюжети:

про шанси України на позитивне рішення саміту ЄС щодо переговорів про вступ;

про дипфейки;

про намір ЄС використати на відбудову України доходи від заморожених російських активів;

про відсутність сигналів тривоги при атаках балістикою;

про угорського прем’єра Орбана;

про безплатні обіди для нужденних у Києві;

про ветерана війни, який відкрив у Сумах власний ресторан на грант від держави;

про волонтерський притулок для тварин в Антонівці під Херсоном;

про знищену окупантами колекцію платівок на Харківщині.

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію на дорогах Києва у зв’язку з негодою;

про наслідки атаки дронами по Одещині.

Гостями ефіру були:

Юлія Тимошенко, голова парламентської фракції «Батьківщини», про фінансування українського бюджету західними партнерами.

Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів і митної політики, про закон щодо кримінальної відповідальності за контрабанду.

Євген Іванов, заступник голови Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Харківської області, про будівництво лінії оборони біля Куп’янська, про евакуацію жителів прифронтових населених пунктів, про перебіг розмінування області, про перебіг відбудови зруйнованого ворогом.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію в окупованому місті, про посилення примусової паспортизації окупантами в Мелітополі, про підготовку окупантів до імітації виборів, про виселення людей із квартир.

Марія Мезенцева, заступниця голови Комітету ВР з питань інтеграції України з ЄС, про очікування від саміту ЄС і про фактор Угорщини, про роботу конгресу місцевих і регіональних влад при президентові України.

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР із питань зовнішньої політики, про підсумки поїздок президента Зеленського до Аргентини, США та Норвегії, про перспективи ухвалення Конгресом США допомоги Україні.

Ігор Середа, генеральний директор «Укргідроенерго», про отримання компанією 133 млн євро від Європейського інвестиційного банку на модернізацію гідроелектростанцій, про наслідки ракетних атак ворога на гідроенергетичні об’єкти, про значення гідроенергетики для подолання дефіциту електроенергії в системі.

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про наслідки атаки «шахедами» по Одещині.

Андрій Ковальов, речник Генерального штабу, про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту, про втрати ворога за добу, про ситуацію на окупованих територіях.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну ворожу атаку дронами по Одещині, про переобладнання комплексів «Ігла» нічними тепловізорами, про особливості балістики.

Володимир Фесенко, політолог, про імовірність ухвали Конгресом США подальшої допомоги Україні, про недоліки об’єднання допомоги Україні з іншими виплатами, про початок розслідування по Байдену, про початок передвиборчої кампанії Путіна, про очікування від саміту ЄС і про фактор Угорщини.

Олексій Гетьман, воєнний оглядач, майор запасу, про ситуацію на Авдіївському напрямку, про значення Мар’їнки для ворога, про ситуацію на Запорізькому напрямку, про стратегічне значення Токмака.

Олексій Буряченко, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад, про перспективи ухвалення Конгресом США пакету допомоги Україні, про очікування від саміту ЄС у Брюсселі, про можливі блокування рішення щодо початку переговорів з Україною з боку Угорщини, Словаччини чи Австрії, про перспективу ухвали ЄС рішення про 50 млрд євро допомоги Україні.

Аліна Матвійчук, керівниця польсько-українського порталу і журналістка польського телеканалу, про політику нового польського уряду щодо України.

Артем Некрасов, в.о. директора держпідприємства «Гарантований покупець», про стан енергосистеми й відсутність дефіциту електроенергії, про незмінність тарифів на електроенергію.

Олена Кирилюк, віцепрезидентка Нотаріальної палати, про дію закону про компенсацію за знищене і пошкоджене житла, про відновлення втрачених документів на житло.

Микола Рудик, керівник Головного сервісного центру МВС, про замовлення посвідчень водія з доставленням за кордон.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 70 разів (по 17,5 раза на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію та картинку у 13 випадках. Скористалися телеграм-каналами президента Володимира Зеленського і Повітряних сил. І сторінкою ДСНС Одещини в соцмережі. Було ще «посилання» «наскільки відомо з соціальних мереж».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — загалом 36. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Об’єднані сили, Держприкордонслужбу, СБУ, МВС, ДБР, Кабмін, Міненерго, Мінінфраструктури, Миколаївську ОВА, Київську МВА, компанію «Укргідроенерго», компанію «Київстар», Білий дім і російське Міноборони. Були ще такі псевдопосилання: «синоптики прогнозують», «про це повідомила місцева влада» (причому незрозуміло яка).

У 9 випадках робили абстрактні псевдопосилання: «відомо» і «нам відомо», «передають» (невідомо хто), «водіїв просять» (невідомо хто) і просто «є інформація». 6 разів давали факти без посилань на джерела. Зокрема, в сюжеті про шанси України на позитивне рішення саміту ЄС щодо переговорів про вступ наводили результат соцдослідження, за яким 78% українців підтримують вступ до ЄС. Навіть не сказавши, чиє саме це опитування.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок теж було 6: «українські захисники кажуть», «зауважують у центрі зайнятості», «наголошують в Міністерстві юстиції», «експерти попереджають».

Стандарт точності інформації

Було 38 порушень стандарту (по 9,5 на годину в середньому). 35 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» всі повідомлення про події на фронті та про наслідки ворожих атак «шахедами» й обстріли мирних об’єктів. Традиційно ж некоректно «перекривали» абиякими архівами велику кількість БЗ і сюжетів на міжнародну тематику. Наприклад, сюжет про намір ЄС використати на відбудову України доходи від заморожених російських активів був із незмінними фасадами адмінбудівель Брюсселя і московського Кремля. І аж до друку готівкових доларів — хоча до чого тут були долари, взагалі незрозуміло, бо йшлося ж про євро. Не кажучи вже про те, що йшлося взагалі не про готівку. Або ж у БЗ говорили про зустріч Зеленського зі спікером Джонсоном, а показували Зеленського біля трапу літака або ж Зеленського з Остіном тощо.

Геть невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Одеси: кореспондентка розповідала про стан поранених, а показували зруйновані будівлі. Невідповідними картинками «ілюстрували» розмови з двома гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — загалом було 154 порушення (це по 38,5 на годину).

Переважно це були оцінки журналістів у новинах із будь-яких приводів: «традиційно звинуватив», «виходить реалістично», «ніч була тихою», «процес відбувається поступово і з труднощами», «прогнозувати складно», «став відомим», «завдяки своїй палкій промові», «активно критикував», «активно з нею бореться», «безпрецедентної хакерської атаки», «та не все так просто», «залишається дуже мало часу», «дуже затратно», «величезним черпаком», «зараз на дорогах дійсно колапс» (на картинці, втім, ніякого «колапсу» не було видно, автівки нормально собі їздили), «на мізерну пенсію», «історичними рішеннями», «досі інтрига», «у цьому неймовірно красивому селі» і подібні.

Траплялися й суто емоційні оцінки: «тривають запеклі бої», «інформації про подальшу долю цих полонених, на жаль, немає», «понівечені понад 10 будівель», «гатили росіяни», «вгатили по Миколаївщині», «на щастя, без постраждалих», «дивишся і очам не віриш», «зворушливу історію», «родзинка нового закладу», «на вулиці справжня зимова казка» тощо.

Були й різного виду міркування — псевдоекспертні думки, припущення, «корисні поради» та й взагалі часом якийсь «потік свідомості»: «Це небагато у порівнянні з траншем на 61 мільярд» (обидва ведучих новин). «Щоправда, розслідування може бути використане проти Джо Байдена під час наступних президентських виборів» (ведуча Віра Свердлик). «Україна ж фактично стала лідером і запустила питання розширення ЄС, яке зависло останні 10 років» (сюжет Олени Чернякової). «Але вже цього тижня, імовірно, ЄС може надати чіткі юридичні пропозиції» (сюжет Влади Цимбаленко). «А ще важливо перевіряти інформацію та не довіряти сумнівним джерелам» (сюжет Ростислава Сисоєва). «Для учасників бойових дій це можливість соціалізуватися після служби та втілити свої ідеї для розвитку» (сюжет Олесі Боровик). «За такою погодою приємно спостерігати вдома, сидячи під теплою ковдрою і коли п’єш теплий чай» (надзвичайно «інформативно» в прямому ввімкненні Людмили Гаврилюк).

Були й маркери авторизації та посилення уваги: «варто зазначити», «хочу тобі сказать», «я два роки мріяла», «я буквально щойно переглядала».

Ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували власних міркувань. Ще двічі журналісти робили узагальнення: «всі поспішають на роботу», «старт переговорів з ЄС — це те політичне рішення, на яке українці очікують найбільше».

Стандарт повноти інформації

Було цілих 43 порушення стандарту (це майже по 11 на годину ефіру в середньому). 37 із них були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Часом у сюжетах замість інтершуму було музичне шумовиння.

У сюжеті про шанси України на позитивне рішення саміту ЄС щодо переговорів про вступ наводили результат соцдослідження, не назвавши жодних із ключових даних.

Не досить було представляти Володимира Фесенка лише як «політолога».

У бекграундовому сюжеті про Орбана відео конкретних історичних подій не було титровано датами. У сюжеті про шанси України на позитивне рішення саміту ЄС на бекграундовому відео цілком конкретних подій не було титровано дати цих подій. Бекграундове відео наслідків падіння уламків ракети в Києві не було титроване датою.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення: у прямому ввімкненні Людмила Гаврилюк казала: «я два роки мріяла про таку підводку до свого включення». Це суто цеховий термін, яким аудиторія не володіє.

Інші зауваження

Геть неправильно накладати на новинні сюжети музичку (замість інтершуму), а тим більше й на синхрони. Дуже погана мода в каналу. Як і мода повністю нехтувати інтершумом на відео.

Ведучі на прощання не анонсували своїх наступних колег із Суспільного.

Ведуча Марія Скиба одного разу таки забула про фемінітив: «Марія Мезенцева, народний депутат України».

Елементи політичного піару

Було жодним чином не виправдане контекстом розмови (про західну допомогу у фінансуванні дефіциту українського бюджету) згадування, що гостя Юлія Тимошенко очолює фракцію ВО «Батьківщина» у Верховній Раді. Та й загалом пані Тимошенко, звісно ж, використала нагоду ефіру, щоб неодноразово згадувати добрим словом «нашу політсилу».

З подачі ведучих, без будь-якого взагалі інформаційного приводу, народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева довго розхвалювала конгрес місцевих і регіональних влад при президентові України, з підкресленням провідної ролі Офісу президента. Я так і не зрозумів, навіщо про нього узагалі ведучі нагадали гості, адже в інформаційній картині дня та навіть тижня до цього не було жодних підстав.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була дуже слабкою в репортажній частині — жодного (!) репортажного сюжету і лише 2 прямих ввімкнення. І це «інформаційний канал»? У гостьових студіях спілкувалися з 8 ньюзмейкерами.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин 306 разів (це в середньому по 76,5 на годину ефіру і більш як по порушенню на хвилину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 154 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. 70 разів порушували стандарт достовірності, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Було 43 порушення стандарту повноти інформації, переважною більшістю з них була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності порушували 38 разів, більшість із цих порушень становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Було ще одне порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі каналу було два прояви політичного піару: невиправдана згадка про фракційність гості — народної депутатки Юлії Тимошенко. І компліментарна розповідь (з подачі ведучих) іншої народної депутатки Марії Мезенцевої про конгрес місцевих і регіональних влад при президентові України.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного мовлення (14:00–18:00 14 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефіру була такою: ефірні години починалися різними за хронометражем випусками новин (10, 30, 20 і 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Через велику кількість повітряних тривог цього дня графік часом збивався, зокрема один із випусків новин починався на 5 хвилин раніше «рівної» години. Новини вів спочатку Дмитро Грінченко, згодом — В’ячеслав Афутін, гостьові студії спочатку вів Анатолій Єрема, згодом — Ганна Чередниченко з Андрієм Діхтяренком.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Авдіївкою;

про перебіг саміту ЄС;

про човниковий рух на синій гілці метро в Києві;

про відновлення газопостачання в прифронтовому Лимані;

про перероблення розбитої російської військової техніки на Полтавщині;

про військового Андрія «Шомпола», який воює на Бахмутському напрямку.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про перебіг саміту ЄС у Брюсселі;

про ситуацію на пункті пропуску Рава Руська — Гребенне;

про здорожчання ліків у Вінниці.

Гостями ефіру були:

Руслан Кандибор, директор департаменту транспорту КМДА, про човниковий рух на синій гілці метро Києва, про строки ремонту пошкодженого тунелю.

Сергій Марченко, міністр фінансів, про плани уряду на випадок скорочення фінансової допомоги західних партнерів, про намір збільшити внутрішні запозичення грошей, про прогнози щодо інфляції у 2024 році.

Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я, про спрощення в процедурі оформлення документів для військово-лікарських комісій, про забезпечення безпеки електронного руху документів.

Матвій Бідний, в.о. міністра молоді та спорту, про умови повернення вболівальників на стадіони.

Руслан Слободян, голова Державної інспекції енергетичного нагляду, про пікові дефіцити в енергосистемі, про імпорт електроенергії, про необхідність ощадливого ставлення до споживання електрики.

Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, про використання росіянами українських військовополонених у якості «живого щита», про невиконання «Червоним Хрестом» своїх безпосередніх функцій, про позитивні зміни в роботі місії ООН в Україні, про ситуацію з блокуванням Росією процесу обміну полоненими.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про нічну атаку дронів на Одеську область, про атаку по Херсонщині ракетами С-300, про продовження посилення ППО.

Тетяна Сап’ян, речниця Державного бюро розслідувань, про арешт і обшуки маєтку ексвійськкома Борисова в Іспанії.

Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про денну ракетну атаку ворога, про постійні злети ворожих «МІГ-31», про проблеми з загрозами застосування балістики та несвоєчасність повітряних тривог.

Світлана Водолага, речниця ДСНС, про збільшення кількості пожеж у холодний сезон, про правила поводження з пічним опаленням.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про російські хакерські атаки на «Київстар» та на інші системи зв’язку, про українські кібероперації проти ворога, про оголошення очільника ГУР Росією в розшук.

Володимир Руденко, директор громадського союзу «Аптечна професійна асоціація України», про певне здорожчання ліків і прогнози на наступний рік.

Альона Романюк, засновниця фактчекінгових проєктів «Нота єнота», про фейки з приводу хакерської атаки на «Київстар», про інформаційний вакуум і медіагігієну.

Дмитро Левусь, політолог-міжнародник аналітичного центру «Об’єднана Україна», про пресконференцію Путіна, про очікування від саміту ЄС у Брюсселі, про імовірність домовленостей між Орбаном і Путіним.

Андрій Гайдуцький, доктор економічних наук, експерт із міграційної політики, про прогноз МВФ щодо неповернення в Україну 2 мільйонів біженців, про механізми для повернення українських біженців з-за кордону, про можливий рух мігрантів в Україну.

Вадим Денисенко, доктор історичних наук, про тези Путіна на «прямій лінії», про питання продовження допомоги від США, про прогноз щодо рішення саміту ЄС про початок переговорів з Україною і про фактор Угорщини й Орбана.

Тарас Чмут, директор фонду «Повернись живим», про оголошений новий збір на 5 тисяч FPV-дронів.

Анатолій Храпчинський, заступник директора української компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби, про виробництво українських засобів РЕБ, про взаємодію з західними партнерами, про перспективи налагодження спільного виробництва.

Дмитро Шуров, музичний продюсер нацвідбору «Євробачення», про те, як відбуватиметься національний відбір учасників конкурсу.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували найбільше — 56 разів (це по 14 порушень на годину в середньому). Найбільше було посилань на телеграм-канали та соцмережі. Зокрема, користувалися телеграм-каналами Повітряних сил, командувача ОСУВ «Таврія» Олександра Сирського, СБУ, ДСНС, Київської та Херсонської ОВА, голови Одеської ОВА Олега Кіпера, Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, Херсонської МВА Романа Мрочка. «Посилалися» навіть на телеграм-канал ворожої хакерської групи «Солнцепьок». Крім того, брали інформацію з фейсбуку Генштабу і зі сторінки прем’єра Дениса Шмигаля в мережі Х.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 9. Так «посилалися» на Генштаб, КМДА, пресслужбу Офісу генпрокурора, Запорізьку облпрокуратуру, компанію «Київстар», Державну лікарську службу і МВФ.

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «знаємо» і «ми знаємо», «повідомлялося», «нам повідомили джерела», «як кажуть джерела» (не буває абстрактних «джерел»).

Цілих 15 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «на думку гравців ринку», «з’явилася критика в деяких засобах масової інформації», «у КМДА закликають», «кажуть вінничани», «розповіли провізори», «підтверджують це і містяни», «є низка чиновників, які говорять», «кажуть військові», «водії кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 15 порушень стандарту (майже по 4 на годину в середньому). 10 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Невідповідно також «перекривали» пряме ввімкнення з Вінниці. І невідповідно «ілюстрували» чотири розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 35 порушень стандарту (майже по 9 на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах на кшталт «великих скупчень людей у метро ми не побачили», «також це зменшило колапс на дорогах». А більшість становили оцінні й урочисті дієслова. Були й зайві в новинах маркери суб’єктивної думки та посилення уваги: «хочу додати», «додам», «до речі», «сподіваємося».

Ведучі гостьових студій 4 рази не авторизували власних суджень. І було одне безпідставне узагальнення: (вінничани) «на медикаментах намагаються не економити, … натомість заощаджують на чомусь іншому».

Стандарт повноти інформації

Було лише одне порушення стандарту. Ведучий представляв гостя як «заступника директора української компанії з виробництва засобів РЕБ». Не настільки це загальновживана абревіатура, щоб її зрозуміла вся аудиторія. Той випадок, коли спочатку треба казати повністю, а вже згодом вживати абревіатуру. Ведучий же розшифрував абревіатуру аж на 3-й хвилині розмови.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. У сюжеті про човниковий рух у метро і ведучий у студії говорили про «шатли». Точно не вся аудиторія марафону користується таким визначенням. Ведучий представляв Альону Романюк як «засновницю фактчекінгових проєктів “Нота єнота”». Цей термін слід було перекласти з англійської, бо точно не вся аудиторія послуговується таким. І вже згаданий «РЕБ».

Інші зауваження

Цього дня були часті повітряні тривоги й запуски російських ракет, тож періодично випускова група пересувалася до студії в укритті. Так сталося і з гостьовою студією, яка згорнулася через тривогу о 15:50. Але продовжувати ефір новинами о 15:55 було, як на мене, не кращим рішенням. Адже завжди є частина аудиторії, яка приходить на канал під новини, знаючи, що вони постійно починаються в «рівній» годині. Тож ця аудиторія пропустила перші 5 хвилин випуску, в яких (за логікою будь-якої верстки) якраз повідомляються найважливіші з поточних новин.

Двічі забули-таки про фемінітиви: «в країні-агресорі» (ведучий В’ячеслав Афутін), «Ольга Чиканова, спікер Державного бюро розслідувань» (титр на синхроні).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і 3 прямих ввімкнення (ще одне було неподієвим). У студії побувало 6 гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів кращим був репортаж Тараса Ібрагімова про бої під Авдіївкою (оператора не називали).

Стандарти порушували 110 разів (це по 27,5 порушення на годину). Найбільше порушували стандарт достовірності — 56 разів. Майже половиною з цих порушень були посилання на телеграм-канали та сторінки в соцмережах. Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 35 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 15 разів порушували стандарт точності — все це була некоректна робота з картинкою, як у новинах, так і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, було 3 порушення стандарту доступності й одне порушення стандарту повноти інформації. Інших стандартів не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00 14 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: перші дві години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Новини вела Лілія Налягака, підсумковий випуск вів Олексій Фадєєв, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Ірина Баглай.

В ефірі були такі сюжети:

про бої на Бахмутському напрямку;

про наслідки нічної атаки «шахедами» по Одещині;

про візит президента Володимира Зеленського до США;

про ситуацію на пропускних пунктах на кордоні на Волині;

про ситуацію на пропускних пунктах на Львівщині;

про ситуацію на кордоні на Закарпатті;

про життя прифронтового Оріхова;

про бойові дії на Донбасі;

про демонтаж зруйнованої ракетою багатоповерхівки в Дніпрі;

про реакції на рішення МОК допустити росіян і білорусів до Олімпіади;

про наслідки хакерської атаки на «Київстар»;

про методи вручення повісток працівниками ТЦК;

про пресконференцію Путіна;

про американську підтримку української енергетики;

про те, як вберегтися від отруєння чадним газом;

про волонтерів із Дніпропетровщини;

про двох ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення з Брюсселя про ухвалення Радою ЄС рішення щодо початку переговорів з Україною про вступ;

про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини та Миколаївщини;

про ворожі обстріли Сумщини;

про наслідки атаки «шахедами» по Одещині;

про ракетну атаку по Дніпру;

про шанси на ухвалення Конгресом подальшого фінансування України.

Гостями ефіру були:

Дмитро Клименков, заступник міністра оборони, про закупівлю бракованих сухпайків попереднім складом Міноборони, про ліквідацію профільного департаменту, про зміни у постачанні харчів для армії.

Вадим Гутцайт, президент Національного олімпійського комітету, про рішення МОК щодо допуску росіян і білорусів до Олімпіади, про подальші дії України з цього питання, про процедурні моменти та майбутні провокації з боку росіян чи білорусів.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про ухвалу Радою ЄС рішення про початок переговорів про вступ України, про шанси ухвалення фінансової допомоги ЄС Україні, про подальші кроки на шляху до ЄС.

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про подолання тимчасових дефіцитів електроенергії в системі завдяки імпорту, про необхідність економії електроенергії, про остаточну інтеграцію української енергосистеми з європейською, про знеструмлення населених пунктів через негоду, про допомогу західних партнерів у відновленні української енергосистеми.

Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії «Південь», про нічну атаку безпілотниками по Одещині, про заяви Путіна щодо Одеси, про ситуацію в Придністров’ї.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про пакет військової допомоги від США, про підсумки поїздки президента Зеленського до США, про шанси на ухвалення Конгресом подальшої допомоги Україні, про угорську позицію щодо України (записане інтерв’ю Єлизавети Яковлевої).

Валерій Романенко, провідний науковий співробітник НАУ, про запаси ракет у ворога, про сенс останніх атак балістикою по Києву, про способи протидії ракетним атакам.

Михайло Пашков, співдиректор програм із питань зовнішньої політики Центру Разумкова, про рішення саміту ЄС про початок переговорів з Україною, про позицію Угорщини, про перспективи рішення ЄС щодо 50 млрд євро для України.

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього, про рішення Ради ЄС про початок переговорів з Україною щодо вступу, про подальшу процедуру та необхідні реформи, про перспективи ухвалення рішення Конгресу США про гроші для України.

Олександр Левченко, посол України в Хорватії та Боснії-Герцеговині у 2010–2017 роках, про рішення ради ЄС щодо початку переговорів з Україною про вступ, про подальший рух України в ЄС, про різний досвід балканських країн на цьому шляху.

Іван Тимочко, військовослужбовець, голова Ради резервістів Сухопутних сил, про захоплення терикона в Горлівці, про ситуацію на фронті на східному напрямку.

Володимир Яценко, віцепрезидент Всеукраїнської ГО інвалідів «Союз Чорнобиль України», про зменшення соціального захисту ліквідаторів-інвалідів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 84 рази (по 21 разу в середньому на годину ефіру). З телеграм-каналів і соцмереж подавали інформацію і відео 15 разів. Зокрема скористалися телеграм-каналами Держприкордонслужби й анонімними каналами, зокрема «Donbas Operativny». Користувалися сторінкою в мережі Х президента Володимира Зеленського, сторінками у фейсбуці «Київстару» й угорського прем’єра Орбана. Також сторінками в соцмережах Нацполіції, СБУ, ДСНС Одещини, Держприкордонслужби. Було «посилання» «пабліки повідомляли».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Так «посилалися» на Повітряні Сили, Держприкордонслужбу, МВС, ДБР, СБУ, МЗС, Мінфін, Мінцифри, Херсонську, Хмельницьку ОВА, «Укренерго», «Київстар», Міноборони Естонії, Міненерго США і Всесвітню легкоатлетичну асоціацію. І було чимало також геть розмитих: «у Румунії офіційно підтвердили», «за даними ЗМІ», «повідомили в місцевій поліції», «як розповіли дипломати, знайомі з ситуацією», «благодійники розповідають», «кажуть лікарі», «у конгресових кулуарах кажуть», «за інформацією митників», «кажуть перевізники», «прикордонники пояснюють».

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «нам відомо» і «стало відомо», «щойно ми дізналися», «називають» (невідомо хто), «вважається» (невідомо ким). Ще у 8 випадках давали фактичну інформацію взагалі без посилань на її джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 14: «російські воєнні блогери закликали», «національна енергетична компанія закликає», «як стало відомо у кулуарах від дипломатів», «кажуть республіканці», «наші пілоти кажуть», «хакери навіть гучно заявили», «експерти припускають», «водії зазначають», «у Львівському ТЦК прокоментували інцидент», «зазначила адміністрація комплексу», «кажуть медики», «рятувальники кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 21 раз (більш як по 5 порушень на годину). В 12 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Невідповідно «ілюстрували» 3 прямих ввімкнення. 5 разів невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

Кореспондентка у прямому ввімкненні з Брюсселя казала: «лідерам вдалося переконати Віктора Орбана». Як стало відомо пізніше, Орбана насправді ні в чому не переконали, просто проголосували за його відсутності в залі. Тобто це було просто невірне припущення журналістки, яке стало фактичною помилкою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найчастіше — 210 разів (це по 52,5 порушення на годину в середньому). Майже все це (203 порушення) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Емоційні оцінки: «найгарячіша традиційно Авдіївка», «пекло і навколо Авдіївки», «місто-супутник фортеці Бахмут», «важкі бої», «зазнає шалених втрат», «гучно було», «неспокійно було», «гатили росіяни», «стримують орду», «нескореного Оріхова», «з дня трагедії», «у повному сенсі протистояння криги й полум’я», «не може оговтатись від шоку», «страйкарі обурені», «на щастя, ніхто не постраждав», «нові мобілізаційні скандали», «один з найгучніших рейдів», «особливо болять росіянам яйця», «маємо неймовірну новину», «розкішну віллу» тощо.

Просто різні оцінки з різних приводів: «саміт, що ввійде в історію», «історичне рішення», «без перебільшення, це події історичні», «прикута величезна увага», «не було великих шансів», «пішла на безпрецедентний крок», «шансів мало, втім шанси є», «дуже потужний хід», «дійсно це такий величезний аванс», «серйозно постраждали», «доводиться багато ходити», «тернистий шлях додому», «з’явилися обнадійливі новини», «тримається на високому рівні», «ретельно замаскований», «зашкалює статистика», «активно займаються», «критично важлива», «живуть у вкрай складних умовах», «ще з однією проблемою», «виникали тимчасові проблеми», «досить проблемно», «популярний продукт», «затишну оселю», «на відмінно відпрацювали», «колапсу вдалося уникнути», «і логіка тут проста» і подібні.

Зрідка траплялися й міркування журналістів, зокрема припущення: «Отже, європейці проявили саме ту рішучість, про яку говорив президент» (ведучий Олексій Фадєєв у підводці). «А отже, тримати оборону на кіберфронті для українців так само важливо, як і воювати на передовій» (сюжет Михайла Манилюка).

І траплялися маркери авторизації та посилення уваги: «хочу зазначити», «хочу вам запропонувати», «варто зазначити», «важливо наголосити», «сподіваємось», «до слова».

У гостьових студіях ведучі 4 рази не авторизували власних міркувань. І були безпідставні узагальнення: «всіх вразила новина, про те, що бійці вашого підрозділу захопили один із териконів у Горлівці, вразила, адже всі усвідомлюють, наскільки, по-перше, це складно», «питання, воно тепер у всіх глядачів на устах».

Стандарт повноти інформації

Було 2 порушення: в сюжеті про кібератаку на «Київстар» двох експертів представляли лише як «експертів із кібербезпеки».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень. Усе це були запозичення з англійської або терміни, якими не вся аудиторія володіє: «є дедлайни», «меседжі», «ті меседжі», «ще один мобілізаційний кейс», «топ-новина», «топ-чиновника», «і такий гап обходиться в копієчку».

Інші зауваження

Канал перейняв у інших своїх колег по телемарафону погану моду підкладати на новинні сюжети музичку. Що найгірше — навіть на синхронах. Це заглушує інтершум і заважає нормальному сприйняттю інформації. Таких сюжетів у проаналізованому ефірі було 5. Раніше канал таким не бавився так активно.

Кілька разів забували про фемінітиви: «держави-терориста» (сюжет Михайла Манилюка), «Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр…» (титр на гості, при тому ведучий використовував фемінітив), «країни-агресора» (пряме ввімкнення Юлії Зайцевої), «відео країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео в ефірі каналу), «країни-агресора» (сюжет Ганни Басової).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 7 репортажних сюжетів і 7 прямих ввімкнень. У студії побувало 4 ньюзмейкери. Із сюжетів найкращим був репортаж Руслана Смещука про бої на Бахмутському напрямку (оператори Вадим Ревун, Ігор Щепет).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин 324 рази (це по 81 порушенню на годину ефіру в середньому, майже по 1,5 порушення на хвилину). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 210 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 84 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. З 21 порушення стандарту точності більше половини були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Крім того, 7 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації та двічі — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

13 грудня

Росія скерувала на Нікополь дрон-камікадзе й обстріляла з артилерії, є поранена.

Лідери головних партійних груп ЄС просили Брюссель не розморожувати мільярди для Угорщини.

НАЗК: американські компанії найбільше допомагають Росії робити зброю.

Російські війська відбили кілька українських позицій на лівобережжі Херсонщини, — Інститут вивчення війни.

14 грудня

Британія заборонила імпорт російських алмазів із наступного року.

Австрія заблокувала 12-й пакет європейських санкцій проти Росії.

Росія обстріляла центральну частину Херсона, загинув чоловік.

НАТО не побачило загрози у падінні російського дрона в Румунії.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: до 10-ї ранку щогодини було по два коротких випуски новин (15-хвилинні на початках годин і 10-хвилинні посередині на 30-х хвилинах годин), решту часу займали гостьові студії. О 10-й ранку був 15-хвилиний випуск новин і гостьова студія, об 11-й був годинний випуск новин.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, часом замість гостьових були то фрагмент тижневика «Факти тижня», то фільм.

Структура ефіру каналу «Рада» була такою: перші дві години починалися випусками новин (то 20-хвилинним, то 10-хвилинним) і продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й стандартно був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичайною для ранкового слота: до 10-ї ранку в кожній ефірній годині було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і посередині на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії, з 10-ї ранку години починалися з 10-15-хвилинних випусків новин продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була такою: ефірні години починалися різними за хронометражем випусками новин (10, 30, 20 і 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Через велику кількість повітряних тривог цього дня графік часом збивався, зокрема один із випусків новин починався на 5 хвилин раніше «рівної» години.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для вечірнього слота: перші дві години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була дуже потужною в репортажній своїй частині — 5 репортажних сюжетів і 10 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. В студії побували 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» цього дня була доволі насиченою: 6 репортажних сюжетів і 6 прямих ввімкнень. У гостях побували 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Ми — Україна» була дуже слабкою в репортажній частині — жодного (!) репортажного сюжету і лише 2 прямих ввімкнення. І це «інформаційний канал»? У гостьових студіях спілкувалися з 8 ньюзмейкерами.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного мовлення була слабкою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і 3 прямих ввімкнення (ще одне було неподієвим). У студії побувало 6 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 7 репортажних сюжетів і 7 прямих ввімкнень. У студії побувало 4 ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 гостей: 4 ньюзмейкери, 2 речники, 4 експерти та 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 8 людей: 4 ньюзмейкери, 2 речники та 2 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 людей: 7 ньюзмейкерів, 3 речники, один радник і один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 17 людей: 8 ньюзмейкерів, 2 речники, 3 експерти, одна журналістка і 3 учасники подій.

У гостях на Першому каналі Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 19 людей: 6 ньюзмейкерів, 5 речників, 5 експертів і 3 учасники подій.

У гостьових студіях телеканалу «Інтер» протягом чотирьох годин побувало 12 гостей: 4 ньюзмейкери, по одному речнику та раднику, 4 експерти та 2 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представників фракції «Слуги народу» побувало в ефірі 6 (Денис Маслов на ICTV та СТБ, Єгор Чернєв і Юлія Гришина на «Раді», Олексій Леонов, Марія Мезенцева й Арсеній Пушкаренко на каналі «Ми — Україна»). До цього можна ще додати депутата Київської міськради від «Слуги народу» Андрій Вітренка в ефірі «Ради». З інших політсил в ефірі ще побували один представник «Голосу» (Роман Костенко на «1+1») і одна представниця «Батьківщини» (Юлія Тимошенко в ефірі «Ми — Україна»). На Першому каналі Суспільного й «Інтері» народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували протягом чотирьох годин ефіру 479 разів (це майже по 120 порушень на годину або ж майже по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували, звісно ж, стандарт відокремлення фактів від думок — 308 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 115 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. З 49 порушень стандарту точності найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, було 4 порушення стандарту доступності подачі інформації та 3 порушення стандарту повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували за чотири години ефіру 370 разів (це в середньому по 92,5 порушення на годину ефіру або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 268 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 66 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. 24 рази порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 8 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації та 6 разів — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 373 рази протягом чотирьох годин ефіру. Це більш як по 93 порушення на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 230 разів. Переважну більшість із цих порушень становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 89 разів, дуже багато було розмитих псевдопосилань, як на авторство суб’єктивних думок, так і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 26 разів, головно — некоректною роботою з картинкою, як у новинах, так і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 16 разів порушували стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на картинці в сюжетах і БЗ. Стандарт доступності подачі інформації порушували 12 разів.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували протягом чотирьох годин 306 разів (це в середньому по 76,5 на годину ефіру і більш як по порушенню на хвилину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 154 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. 70 разів порушували стандарт достовірності, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Було 43 порушення стандарту повноти інформації, переважною більшістю з них була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності порушували 38 разів, більшість із цих порушень становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Було ще одне порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного мовника порушували 110 разів (це по 27,5 порушення на годину). Найбільше порушували стандарт достовірності — 56 разів. Майже половиною з цих порушень були посилання на телеграм-канали та сторінки в соцмережах. Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 35 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 15 разів порушували стандарт точності — все це була некоректна робота з картинкою, як у новинах, так і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, було 3 порушення стандарту доступності та одне порушення стандарту повноти інформації. Інших стандартів не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин 324 рази (це по 81 порушенню на годину ефіру в середньому, майже по 1,5 порушення на хвилину). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 210 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 84 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. З 21 порушення стандарту точності більше половини були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 7 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації та двічі — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 3 прояви політичного піару: в розмові з радником керівника ОП Михайлом Подоляком маніпулятивно обговорювали тему розмов щодо відставки головнокомандувача Валерія Залужного. І двічі показували суто «паркетний» матеріал про прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні Кабміну.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було два прояви політичного піару: невиправдана згадка про фракційність гості — народної депутатки Юлії Тимошенко. І компліментарна розповідь (із подачі ведучих) іншої народної депутатки Марії Мезенцевої про конгрес місцевих і регіональних влад при президентові України.

Проявів політичного піару в проаналізованих ефірах каналів «1+1», ICTV та СТБ, Першого каналу Суспільного й «Інтера» не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» російських пропагандистських наративів не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий, який раніше працював на проросійському каналі Медведчука.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих ефірах інших каналів не було.

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб