Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 3 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. Новини вів спочатку Орест Дрималовський, згодом — Оксана Гутцайт, гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірі були такі сюжети:

про роботу артилеристів під Авдіївкою;

про поховання загиблого бійця полку «Азов» Андрія Грушецького в Одесі;

про наслідки ворожої атаки «шахедами» по Харкову;

про навчання інженерних військ на Чернігівщині;

про роботу артилеристів на Куп’янському напрямку;

про урядову програму «5-7-9»;

про затриманого в Запоріжжі російського шпигуна;

про дослідження шкідливих наслідків підриву Каховської греблі для довкілля Миколаївщини;

про спектакль української режисерки про суд над Путіним у Гаазі;

про проголосований Конгресом законопроєкт щодо допомоги лише Ізраїлю;

про конкурс Українського культурного фонду;

про події в Ізраїлі та реакції на них у світі;

про рекрутинг полку «Азов» через Work.ua;

про центр у Межигір’ї з підготовки собак-поводирів для незрячих;

про бійця, який втратив ногу і проходить реабілітацію у Львові;

про вчительку, яку евакуювали з Авдіївки.

Було пряме ввімкнення про наслідки нічної атаки дронами по Харкову.

Гостями ефіру були:

Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, про ситуацію і прогнози щодо західної фінансової допомоги Україні, про рішення Конгресу США щодо допомоги лише Ізраїлю.

Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки, про урядову програму «5-7-9», про програму мікрогрантів для бізнесу, про роботу міністерства з організації гуманітарного розмінування.

Василь Зварич, надзвичайний і повноважний посол України в Польщі, про перенесення протесту польських перевізників з блокування українських пунктів пропуску, про переговори з польськими перевізниками.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки нічної атаки безпілотниками по Харкову й області, про перебіг обов’язкової евакуації сімей із дітьми з Куп’янщини, про початок опалювального сезону в області.

Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації, про проєкт «Англійська для кожного», про проєкт «Безпечне небо», про проєкт «Армія дронам», про проєкт реєстру військовозобов’язаних «Оберіг» і про питання його захисту, про смартмобілізацію.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога, про ситуацію на окупованих територіях.

Олена Матвіїва, речниця Бюро економічної безпеки, про викриття підпільного виробництва спирту.

Андрій Пашинний, керівник відділу імунізації Центру громадського здоров’я, про ситуацію з подальшим поширенням гепатиту А у Вінницькій області, про ситуацію з ковідом і грипом, про ситуацію з вакцинами.

Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «Опора», про рішення Конгресу щодо підтримки Ізраїлю без України, про особливості американської політичної системи, про контроль за використанням американської допомоги, про ідею щодо виборів під час війни.

Петро Черник, полковник у відставці, воєнний експерт, про статтю головнокомандувача Валерія Залужного в The Economist, про те, що таке позиційна війна, про можливості постачання новітньої західної зброї.

Артур Міхновський, співзасновник і гендиректор Work.ua, про рекрутинг до бригади «Азов» через сайт пошуку роботи, про переваги подібної моделі для комплектування армії та для самих пошукувачів роботи.

Крім того, в ефірі був фільм проєкту «Громадянська оборона» про Рамзана Кадирова.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти медіагрупи порушували 74 рази (це по 18,5 раза на годину ефіру в середньому). З соцмереж брали картинку 14 разів. Користувалися сторінками Харківської облпрокуратури, Нацполіції, «Білих янголів» і Херсонської ОВА.

Більше половини порушень (41) були узагальненими розмитими псевдопосиланнями. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, командування Повітряних Сил, Нацполіцію, СБУ, ДСНС, Харківську облпрокуратуру, Одеську, Львівську, Херсонську і Харківську ОВА, Мінекономіки. «Посилалися» так на Білий Дім і американський Мінфін. Крім того, були ще більш розмиті псевдопосилання: «демократи заявили», «Тель-Авів зазначив», «за даними бойовиків з ХАМАСу», «російські ЗМІ стверджують», «за версією слідства», «за даними останніх соцопитувань».

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «доведено», «щойно нам повідомили», «є інформація», «бачив з новин», «чув», «кажуть». І 6 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

7 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Мінекономіки наголошують», «доводилося чути таку думку», «українські військові обіцяють», «фахівці кажуть», «кінологи кажуть», «у кінологічному центрі розповідають».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 35 разів (майже по 9 разів на годину в середньому). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Переважно це були невідповідності між картинкою і словами за кадром у повідомленнях про наслідки ворожих обстрілів і атак дронами. І використання в якості недоладних «ілюстрацій» архівних відео.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найбільше з усіх — 193 рази за чотири години ефіру (більш як по 48 порушень на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Були емоційні оцінки: «гарячим залишається і Авдіївський напрямок», «пройшли пекельні бої», «запеклі бої точилися», «від міста залишився випалений скелет», «сльози ллються нестримно», «на щастя, минулося», «на жаль», «приголомшлива правда», «ця драматична історія», «були невтішними», «реальні трагедії» тощо.

Найбільше було просто різних оцінок з будь-яких приводів: «активно шириться», «де проросійські голоси доволі гучні», «оперативно ліквідували», «дуже потужний пакет антиросійських санкцій», «успішно збили», «вмотивовані та досвідчені», «просуваються швидкими темпами», «ретельно маскували», «облетіло всі соцмережі», «розлетілося соцмережами», «мережу облетіли кадри», «мережею знову розлетілися фото», «довгий шлях до Києва», «нині вкрай необхідні», «цей мальовничий берег», «схиблений на біологічній зброї», «російська еліта, яка вважала себе володарями світу, у неї жалюгідна й нікчемна», «не обійшлося і без шпигунських скандалів», «значною законодавчою ініціативою», «був відомим громадським діячем», «активно застосовує дрони», «активно волонтерив», «успішно нищить ворога», «але є ще одна проблема», «найпопулярніший в українському ютубі канал», «вперто не хотіла» і багато подібних. І дуже багато було урочистих і оцінних дієслів.

Кілька разів робили різні міркування – «експертні» і припущення: «Головною ціллю російських військ на Авдіївському напрямку став коксохімічний завод» (ведуча Оксана Гутцайт). «По яких саме цілях зараз б’ють наші армійці, невідомо, але з огляду на те, якими снарядами б’ють, імовірно це ворожа піхота» (сюжет Костянтина Мельникова). «Такий підхід добре зрозумілий і має принести свій результат» (сюжет Василя Саф’янюка).

Тричі були безпідставні узагальнення: «та люди все одно живуть надією, що оселі після підтоплення відновлять», «відбувається те, про що мріє кожен українець», «як у тилу, так і на лінії фронту — мета одна».

Ведучий новин Орест Дрималовський не маркував закінчення цитати посолки США Брінк, відтак, останнє речення звучало як думка самого ведучого. Згодом цю ж новину дослівно, з тим же порушенням, повторювала і ведуча Оксана Гутцайт.

Стандарт повноти інформації

Було одне порушення стандарту. Ведучий у представленні Петра Черника називав його «полковником Збройних Сил України», забувши додати, що гість є полковником запасу. А від цього залежить статус гостя.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. Гостя, голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, під час розмови постійно вживала звичне для громадських активістів слово «транспарентний». Але це потребувало від ведучого уточнити, перекласти з англійської для широкої аудиторії.

Інші зауваження

І от знову — в якості «новини» подавали промо позамарафонного проєкту медіагрупи «Таємниці ДНК». Яке це постановче шоу про якісь суто побутові історії взагалі має відношення до новин?! Ще був і сюжет, який промотував проєкт «ДНК. Свої», але там хоча б була історія про евакуйовану з Авдіївки жінку.

Ведучі новин забували про фемінітиви: «так чітко посол Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк прокоментувала».

Елементи політичного піару

Цілий окремий сюжет присвятили візиту першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко на завод «Київгума» і урядовій програмі «5-7-9». Ще й показали його двічі.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 5 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів. Кращими цього дня були репортаж Костянтина Мельникова про роботу артилеристів під Авдіївкою і пряме ввімкнення Тетяни Доцяк про наслідки ворожої атаки дронами по Харкову.

Стандарти журналісти медіагрупи порушували протягом чотирьох годин ефіру 304 рази. Це по 76 порушень на годину ефіру в середньому. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 193 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. 74 рази порушували стандарт достовірності, більше половини з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 35 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом в БЗ і сюжетах. Крім того, одного разу було порушено стандарт повноти інформації та одного разу — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Двічі показали сюжет про візит першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко на завод «Київгума» і урядову програму «5-7-9». Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00 3 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинними новинами, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії вели спочатку Катерина Федотенко і Вадим Колодійчук, згодом — Ганна Гомонай і Максим Зборовський.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки атаки Харкова безпілотниками;

про роботу артилеристів на Чернігівщині;

про навчання інженерних військ на Чернігівщині;

про те, як живе звільнене село Максимівка на Миколаївщині;

про роботу аеророзвідників;

про двох чернівецьких бронзових призерів із карате;

про квітник, який посадили школярі однієї з ірпінських шкіл;

про волонтерів із Луцька, які доставляють бійцям «швидкі», медикаменти та дрони;

про спогади начальника пасажирського потягу «Укрзалізниці» про евакуацію людей у 2022 році.

Були прямі ввімкнення:

про підготовку Одещини до зимового періоду і можливих знеструмлень;

про загибель чоловіка внаслідок падіння з багатоповерхівки в Києві;

про запровадження електронних автобусних квитків на Львівщині;

про ремонт пошкоджених ракетними обстрілами багатоповерхівок у Запоріжжі.

Гостями ефіру були:

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про «інвентаризацію» і «націоналізацію» окупантами житла мелітопольців, про плани з реінтеграції Мелітополя після звільнення, про настрої мелітопольців і про настрої серед окупантів.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, про перебіг програми «єВідновлення», про подробиці щодо компенсацій, про способи підтвердження права власності на знищене війною житло.

Леся Забуранна, членкиня Комітету ВР з питань бюджету, про урядові поправки до держбюджету напередодні розгляду в другому читанні, про рішення ЄС щодо використання доходів від заморожених російських грошей на відновлення України.

Сергій Сухомлин, міський голова Житомира, про аварію, через яку місто залишилося без водопостачання.

Сергій Лабазюк, член аграрного Комітету ВР, про прогнозоване здорожчання харчів, про урядові зміни до держбюджету напередодні розгляду його у другому читанні.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про затримання ухилянтів на кордоні, про ситуацію на польському кордоні з підготовкою польських перевізників до блокування пунктів перепуску.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки останніх обстрілів Херсона й області, про ліквідацію наслідків влучань в енергетичні та газові об’єкти.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних Військ, про ситуацію на фронті на Лимано-Куп’янському напрямку, під Бахмутом, про перебіг мобілізації, про оновлення даних у ТЦК.

Кирило Криволап, радник прем’єр-міністра, керівник Центру «Економічне відновлення», про наявний дефіцит робочих рук в Україні, про урядові плани з повернення українських біженців, про роботу заморожених російських активів на відновлення України, про вартість відбудови України.

Олексій Рябикін, радник заступника керівника Офісу президента, про стан енергоінфраструктури напередодні зимового періоду, про незмінність тарифів, про бюджет наступного року і субвенції місцевим владам.

Михайло Пелліверт, ізраїльський політолог, про операцію ЦАХАЛу в Секторі Газа, про прогнози щодо подальших дій ЦАХАЛу.

Мальва Крижанівська, аеророзвідниця, поетеса, про жінок на війні, про роботу в аеророзвідці, про свою поезію, про російську культуру як зброю ворога, про волонтерські ініціативи, про сексизм в армії (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).

Павло, офіцер бригади швидкого реагування «Рубіж» Нацгвардії, про бої на Авдіївському напрямку, про бої під Бахмутом.

Кирило Сазонов, військовий ЗСУ зі спецпідрозділу «Грім», політолог, про зміну президентом командувача Сил спеціальних операцій, про ситуацію з західним озброєнням на фронті, про статтю Залужного.

Крім того, в ефірі були:

Бюлетень «Парламентський тиждень».

Фільм Назара Довгого з проєкту «4.5.0» про волонтерів, які роблять багі для фронту.

Щоденник «Культурного десанту».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 85 разів (більш як по 21 разу на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів подавали інформацію 8 разів. Користувалися сторінками у соцмережах президента Володимира Зеленського, міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, народного депутата Андрія Ніколаєнка у фейсбуці й телеграм-каналом Військово-Морських Сил. Було також «посилання» «місцеві телеграм-канали повідомляють».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 31. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Міноборони, Кабмін, Мінекономіки, Міністерство розвитку громад, Державну податкову адміністрацію, Одеську, Львівську і Херсонську ОВА, Офіс генпрокурора і Харківську облпрокуратуру. Були ще більш розмиті: «місцева влада каже», «за матеріалами слідства», «львівська міська влада повідомила», «відео показали наші військові», «повідомили місцеві».

20 разів робили абстрактні псевдопосилання: «за попередніми даними», «стало відомо», «ми знаємо», «надійшла інформація», «такою є інформація в нашому розпорядженні», «за попередньою інформацією відомо». Був і своєрідний «рекорд» — в одному лише прямому ввімкненні Світлана Довжук 9 (!) разів «посилалася» ось так: «кажуть». Невідомо хто. Ще в 6 випадках фактичну інформацію подавали взагалі без посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було зроблено 20. Всі вони були повністю розмитими: «називають наші захисники», «жінки, які на війні, кажуть», «військові пригадують», «у командуванні кажуть», «хлопці кажуть», «попереджають експерти ринку», «прогнозують експерти», «синоптики попереджають», «психологи радять», «школярі кажуть», «донори сподіваються», «пасажири сказали», «кажуть керівники наші», «депутати впевнені» тощо.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт журналісти порушували 27 разів. У 19 випадках це була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ, переважно некоректним використанням абияких архівів. Просто відео якихось вулиць і трохи пошкоджених будівель «перекривали» повідомлення про програму «єВідновлення». Навіщось показували загальні плани сесійної зали парламенту та крупні плани спікера Стефанчука, розповідаючи про урядові правки до бюджету. Говорили про міністра Кулебу, а показували міністерку Бербок. А ще «філігранно точно» «перекривали» повідомлення про зростання цін на харчі: ведучий казав про хліб, яйця, молоко і м’ясо — показували макарони, казав про овочі — показували яйця і хліб тощо. Тобто все було з точністю до навпаки.

Пряме ввімкнення з Запоріжжя «ілюстрували» невідповідно словам кореспондентки. Вона розповідала про один будинок, показували інший, вона про ремонт даху — показували внутрішні роботи тощо.

У чотирьох випадках не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Зокрема, тим же відео, яким до того «перекривали» повідомлення про здорожчання харчів, «ілюстрували» ще й розмову з нардепом Лабазюком. Тут так само все було з точністю до навпаки.

Були і фактичні неточності. У прямому ввімкненні кореспондент Артем Деркачов із недостовірним «посиланням» на невідомих «місцевих» казав, «що, скоріш, за все це був чоловік у віці, тому що кажуть, що бачили сивину». У цей момент на екрані в тематичному титрі було написано: «у Києві загинув 21-річний чоловік». І ведуча після ввімкнення у відводці казала: «про те, що в Києві з багатоповерхівки випав 21-річний чоловік». Крім того, кореспондент казав: «місцеві телеграм-канали повідомляють, що це вже 8-й випадок за останній місяць». Щонайменше, подібну «статистику» можна давати лише зі слів компетентних людей, аж ніяк не з анонімних телеграм-каналів. До того ж поліція вже спростовувала подібні «статистики», які ширяться саме телеграм-каналами.

Ведуча Ольга Бутко казала: «із яких 61 і 4 мільярда доларів призначалися для Києва». «61 і 4» — це 65. А йшлося про 61,4. Ну не вміють журналісти правильно називати числа з десятковими.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували протягом чотирьох годин ефіру 131 раз (це майже по 33 рази на годину в середньому). Переважна більшість цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах — 121 раз.

Траплялися суто емоційні оцінки: «на пекельному напрямку», «в найгарячіших точках фронту», «понівечених будинків», «пощастило більше», «вщент розбитий», «на щастя, не знадобилась», «де і сталося лихо», «трагедія сталася», «не стримував емоцій», «не такі фатальні» тощо.

І просто різні оцінки з будь-яких приводів: «відіграють неабияку роль», «важливий вид зброї, яка виконує багато завдань», «стали символом непохитності та стійкості», «продовжують стрімко зростати ціни», «основна причина — проблеми на кордоні», «це запорука успіху», «неабияк допомагають», «небезпечного вояжу», «унікальне відео», «сильна пожежа», «миттєво прибули приборкувати вогонь», «безліч мін», «невеличку ділянку», «міцно тримають кордони», «чітко відпрацювали», «складнощі з генераторами», «погода нас радує», «колосальні втрати», «велике сховище», «значні ушкодження», «культової серії» і подібні. Дуже багато було також оцінних і урочистих дієслів.

Були й маркери авторизації й посилення уваги: «варто сказати», «хочу сказати», «слід зазначити».

У 4 випадках ведучі гостьових студій не авторизували як належить власних міркувань. 6 разів журналісти робили безпідставні узагальнення: «повертатись до своїх будинків люди не поспішають», «люди з усього світу записують та публікують ролики», «однак люди, які повернулись до рідних осель, готові терпіти незручності й сподіваються дочекатись повної відбудови рідного села», «були складнощі з генераторами, тому що всі їх скуповували».

Стандарт повноти інформації

Було лише 2 порушення. У «Парламентському тижні» не був титрований синхрон народної депутатки Олени Шуляк. А в сюжеті про звільнене село Максимівка на Миколаївщині на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. Ведучий Максим Зборовський казав: «стане новим трендом у соцмережах».

Інші зауваження

Навіщось редакція знову повернулася до практики «коротких оглядів новин» посеред гостьових студій, де під музичку гостьові ведучі начитують повідомлення, зокрема й ті, що перед тим звучали й у формальному випуску новин. Та й потім знову звучатимуть у наступному (бо ж випуски новин на каналі значною мірою складаються з нескінченних повторів). «Короткі огляди новин» при цьому несистемні ще й тому, що вони виникають спонтанно не в усіх гостьових студіях.

У сюжеті про каратистів кореспондент Іван Сірецький сам «став» каратистом, одяг кімоно та пробував завдавати ударів. Що є, звісно ж, неприпустимим з точки зору новин, адже журналіст у жодному разі не повинен сам ставати учасником події, він завжди має залишатися спостерігачем.

Не можу втриматися, щоб не звернути увагу на стиль анонімного бюлетеня «Парламентський тиждень», наприклад: «Нині законодавці разом з урядовцями працюють над розробкою відповідної стратегії для комплексного вирішення зазначених проблем». Це нагадує мені совіцьку програму «Врємя». Крім того, це ж все цілковито порожні слова, навіщо на них витрачати ефірний час?

На каналі продовжують часто нехтувати фемінітивами: «директор школи впевнена», «Олена Ілляшенко, директор школи» (сюжет Сергія Шепеля), «про таке повідомила заступник міністра юстиції України Ірина Мудра» (ведуча Катерина Федотенко), «Марія Мезенцева, народний депутат», «Олександра Устінова, народний депутат», «Лариса Білозір, народний депутат», «Леся Забуранна, народний депутат», «Ірина Никорак, народний депутат» (титри у «Парламентському тижні»), «Вероніка Дахова, асистент…» (титр у сюжеті Катерини Кусмарової), «заявила міністр закордонних справ Німеччини Аналена Бербок» (ведучий Максим Зборовський).

Елементи політичного піару

У бюлетені «Парламентський тиждень» був класичний «паркет» про зустріч спікера парламенту Руслана Стефанчука з делегацією ООН із прав людини. Власне кажучи, вся «новина» полягала в тому, що спікер із ними зустрівся і, звісно ж, «закликав» до покарання агресора.

Там же був типовий «паркет» про зустріч Стефанчука з головою представництва ЄС в Україні.

І типовий «паркет» про поїздку першого віцеспікера Олександра Корнієнка до Кенії.

Був класичний «паркетний» матеріал про привітання президентом Володимиром Зеленським українських військових.

Наративи роспропаганди та токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованому ефірі не було, натомість були троє токсичних ведучих каналу Назар Довгий, Максим Зборовський і Тетяна Гончарова, які працювали на проросійських каналах.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення (ще одне ввімкнення було нерепортажним). У гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів. З сюжетів кращим був репортаж Софії Куценко про роботу артилеристів на Чернігівщині (оператор Володимир Ситюк).

Стандарти журналісти каналу порушували 246 разів (це по 61,5 порушення на годину в середньому, або ж більше одного порушення на хвилину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 131 раз, переважна більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 85 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань, також багато було абстрактних псевдопосилань і узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 27 разів, більшість із цих порушень була некоректним використанням картинки. Стандарт повноти інформації порушили двічі, стандарт доступності — один раз. Інші стандарти не порушували.

Було 4 прояви політичного піару — всі вони були типовими «паркетними» матеріалами: про дві зустрічі спікера парламенту Руслана Стефанчука, поїздку першого віцеспікера Олександра Корнієнка і привітання президентом Володимиром Зеленським військових.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, були троє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 3 листопада)

Зміст ефіру

Ефір каналу починався з 30-хвилинного випуску новин, далі була гостьова студія, в наступну годину був 15-хвилинний випуск і гостьова, о 20-й був годинний підсумковий випуск і далі була годинна гостьова студія. Новини вела Соломія Вітвіцька, підсумковий випуск — Алла Мазур, гостьові студії вели Наталія Мосейчук і Максим Сухенко.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки атаки безпілотників по Харкову;

про бої артилеристів на Авдіївському напрямку;

про прощання з загиблим військовим Миколою Сенькевичем на Хмельниччині;

про концерт «Кварталу»;

про навчання одеських рятувальників;

про перебіг війни в Ізраїлі та реакції світу;

про схеми переправлення ухилянтів за кордон;

про тендер на реставрацію бань і хрестів Софії Київської;

про спалах гепатиту А на Вінниччині;

про безплатну допомогу тернопільських лікарів-репродуктологів родинам військових;

про поради психологів, як родинам правильно спілкуватися з бійцями на відстані;

про новонароджену вагою в 6 кілограмів;

про собак-саперів;

про волонтерів із ліцею в Чернівцях, які шиють одяг для військових;

про роботу військових ППО на зенітній установці Avenger.

Були прямі ввімкнення:

про рішення Конгресу щодо допомоги Ізраїлю без України;

про спалах гепатиту А у Вінниці;

про залізничний вагон, установлений на Михайлівській площі;

Гостями ефіру були:

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони, про цифровізацію армії, про смартмобілізацію, про електронний рух документів, про електронну чергу на ВЛК, про вдосконалення процесу списання втраченого в боях військового майна.

Олексій Білошицький, заступник начальника департаменту Патрульної поліції, про кількість правопорушень із кермуванням напідпитку, про зміни в правилах дорожнього руху, про зміни у швидкісному режимі на столичних дорогах.

Герман Галущенко, міністр енергетики, про старт опалювального сезону, про ремонт зруйнованого ворогом, про атаки ворога на енергетичні об’єкти, про фізичний захист енергетичних об’єктів, про сталість тарифів на електрику для населення, про запасне обладнання (записане інтерв’ю Ірини Прокоф’євої).

Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про статтю головнокомандувача Валерія Залужного в The Economist, про статтю в Time, про прогнози щодо подальшої допомоги США, про бачення Заходом кінця війни.

Володимир Фесенко, політичний експерт, про статтю головнокомандувача Валерія Залужного в The Economist, про статтю в Time, про бачення Заходом кінця війни.

Олександр Хара, дипломат, експерт Центру оборонних стратегій, про статтю головнокомандувача Валерія Залужного в The Economist, про статтю в Time, про прогнози щодо подальшої допомоги США, про бачення Заходом кінця війни.

Михайло Самусь, воєнний експерт, про сенси статті головнокомандувача Валерія Залужного в The Economist, про переваги Росії у системах радіоелектронної боротьби, про стратегічну ситуацію на фронті, про можливі зміни підходів до мобілізації, про контрбатарейну роботу та розмінування, про тактику російських ракетно-дронових атак, про американську військову допомогу і про можливість лізингу зброї.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, радник керівника Офісу президента, про статтю головнокомандувача Валерія Залужного в The Economist.

Крім того, в ефірі були:

Відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Черговий «Байрактар-ньюз» від «95-го кварталу».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 80 разів (по 20 разів у середньому на годину ефіру). З соцмереж і телеграм-каналів подавали відео чи інформацію 15 разів. Користувалися сторінками Нацполіції, телеграм-каналом Херсонської ОВА і фейсбук-сторінкою народного депутата Андрія Ніколаєнка.

19 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. «Посилалися» так на угруповання військ «Таврія», Мінстратегпром, МОЗ, Авдіївську МВА, Житомирську нацполіцію і на Білий Дім. Крім того, були ще більш розмиті: «у прокуратурі підтвердили» (взагалі незрозуміло, в якій), «за даними слідчих», «кажуть прикордонники», «статистика свідчить», «кажуть лікарі», «у клініці обіцяють».

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «повідомляють»,«тільки що була новина», «говориться», «говорили», «офіційно відомо», «і от вже відомо», «мовляв». 14 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше порушень (24) були узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Усі вони були максимально розмитими: «кажуть побратими», «медики прогнозують», «певні підписанти», «люди питають», «публіка зізнається», «пояснюють організатори», «медики прогнозують», «жінки вірять», «кажуть бійці», «залізничники називають», «припускають прикордонники», «психологи кажуть» тощо.

Якесь геть дивне, як на мене, було в гостьових студіях. Ведуча Наталія Мосейчук в одній розмові «посилалася» ось так: «я от вчора слухала військового експерта», при цьому не назвала, що за експерт. А в іншій розмові знову-таки казала «я сьогодні цитувала військового експерта, який сказав що наша армія не може взяти Токмак, відповідно, про що можна говорити, про які кордони 91-го року» Це занадто вже відповідальна думка, щоб не назвати цього загадкового експерта. Щоб глядач мав змогу оцінити його компетентність. А загалом же такій досвідченій ведучій як Мосейчук пора би було вже знати, що анонімно можна подавати лише фактичну інформацію, але аж ніяк не чиюсь суб’єктивну думку.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності було порушено 27 разів (це майже по 7 разів на годину в середньому). У 20 випадках невідповідно «перекривали» повідомлення і тексти в сюжетах. Традиційно так було з майже усіма повідомленнями про наслідки обстрілів різних міст і сіл, з повідомленнями про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту і з використанням абияких архівних картинок для «перекривання» різних інших повідомлень.

Пряме ввімкнення з Вінниці про спалах гепатиту навіщось «перекривали» просто відео людей на вулицях. Невідповідно «перекривали» архівами й пряме ввімкнення з Вашингтона. Як це завжди буває, кореспондентка казала про Джонсона, а на картинці був Байден тощо.

Не до ладу «ілюстрували» розмови з двома гостями.

У прямому ввімкненні Неллі Ковальської «початком війни» було названо лютий минулого року. І знову-таки усі три прямих ввімкнення «перекривали» раніше відзнятим відео, а титрували його при цьому титром «наживо». Особливо дивно титр «наживо» виглядав у прямому ввімкненні з Вінниці про спалах гепатиту: на відео при цьому був світлий день, а по-справжньому наживо був уже темний вечір. Мені навіть просто цікаво, невже в редакції ніхто не бачить цього абсурду у своєму ефірі?

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше порушень було саме цього стандарту — 296, це по 74 порушення на годину в середньому. 290 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Як і завше, було чимало суто емоційних оцінок із різних приводів: «потрощено», «зруйновані вщент», «пронісся вбивчий шторм», «героїчний вагон», «смертельно небезпечно», «вбивча сила», «між двома вогнями», «ця ніч була пекельною», «гатять хаотично», «вбивчий калібр», «попри жахливу ситуацію», «неймовірне видовище», «до місця трагедії», «найбільшу бійню», «жахнулися», «припустилися страшних порушень», «плакала від відчаю» тощо.

Найбільше було просто оцінок із будь-яких приводів: «вдалося швидко загасити», «виконують складні й небезпечні, а часом і політично чутливі операції», «стійко тримає оборону», «досвідчений офіцер», «заскочений зненацька», «скандал через золоті куполи», «розгорівся гучний скандал», «новий тендерний скандал розгорівся», «зірки нового покоління», «порція свіжого гумору», «в одній із найскладніших будівель», «безпечні та комфортні», «що стоїть за цією політичною грою», «дуже дивна ініціатива», «шанси зменшуються», «масу цікавих деталей», «легендарного собору», «найбільша проблема», «б’є точно, влучно і часто», «цей вагон непростий», «коли їхав, богу дякувати, порожнім», «у залі людно», «зірковими гумористами», «немовля-велетень», «на піку своїх акторських здібностей», «справжнє випробування», «дісталися максимально швидко», «справді це дивно», «це гра нервів і витримки», «довжелезні черги», «занадто великі суми на кону», «зафіксовані випадки – це лише вершина айсберга», «із символічними написами» і подібні.

Траплялися й маркери авторизації та посилення уваги: «маю сказати», «не можу не анонсувати», «я вирішила розібратися», «до речі».

Були й різноманітні міркування журналістів — «експертні» думки, припущення, «корисні поради» тощо. Приклади: «Це імовірно і вплинуло на його (спікера Джонсона) позицію щодо бюджетного запиту Білого Дому про допомогу Україні». «Ймовірно дівчина намагалася перетнути проїжджу частину у невстановленому місці» (ведуча Соломія Вітвіцька). «В принципі, гепатит А — це класична дитяча кишкова інфекція, але розвиток її на Вінниччині нетиповий» (ведуча Алла Мазур). «Те, що робить спікер Джонсон, можна охарактеризувати як “їсти запит Білого Дому по шматочках”». «Тож не можна виключати, що щось подібне спікер спробує провести й щодо України, наприклад змінити суму» (пряме ввімкнення Ольги Кошеленко). «Це ще один крок у цій війні, схожий на російську тактику» (сюжет Яни Слісарчук). «Бо заплановані розмови мозок сприймає як стабільну близькість, але якщо час від часу поговорити не вдається, проблеми з цього робити не варто». «Важливо в таких випадках не нарікати на це, не засипати питаннями й не давати нав’язливі поради, ліпше просто послухати» (сюжет Сергія Моргуна).

І навпаки ведучі гостьових студій 6 разів не авторизували, як це належить, власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 10 разів (по 2,5 раза на годину ефіру в середньому).

Перед великою «експертною» розмовою про статтю головнокомандувача Валерія Залужного в The Economist конче необхідним був бекграунд щодо змісту статті. А його не було.

У трьох сюжетах не була титрована частина синхронів. Не досить було представляти Михайла Самуся лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», а Володимира Фесенка лише як «політичного експерта». А от Тимофія Милованова ведучі представили просто як Тимофія Милованова (хто ж із глядачів не знає пана Тимофія?).

Ще у трьох випадках не титрували бекграундове архівне відео датами, як це належить робити. Та навіть титру «архів», чи то «досьє» (як це заведено в ТСН) не ставили.

Стандарт балансу думок

Цей відповідальний стандарт було порушено лише одного разу, але надзвичайно грубо. У «експертній студії» заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква категорично й негативно оцінив статтю головнокомандувача Залужного в The Economist (оцінки Білого Дому й авторитетних експертів дуже від того відмінні), маніпулятивно сказав, що в статті стверджувалося про «тупик у війні» (не стверджувалося) і дозволив собі давати «корисні поради» головнокомандувачу ЗСУ. Ведучі жодним чином не балансували це, тобто не загострили увагу глядачів на відсутності балансу та не запросили головнокомандувача Залужного до ефіру для слова у відповідь чиновнику Офісу.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандарту. Наталія Мосейчук традиційно казала: «слот каналу “1+1”», «це наш слот». Вона ж говорила «маєте хороший гаджет» і «що же це були за інсайти й інсайди». Ну це вже точно не на широку аудиторію.

Ведучі Наталія Мосейчук і Максим Сухенко в «експертній студії» часом збиваються на англійську, якої вся аудиторія телемарафону не знає.

У сюжеті Світлани Березівської було: «вибрала рандомно три родини». Точно не вся аудиторія знає це слово. Чому було не сказати просто «довільно»?

Інші зауваження

Чомусь цього дня часто забували про фемінітиви: «здійснив наїзд на пішохода» (ведучі новин про збиту дівчину), «Дарина Будько, головний спеціаліст…» (титр на синхроні), «спеціальний кореспондент у Сполучених Штатах Ольга Кошеленко» (ведуча Алла Мазур), «буду першим журналістом» (Неллі Ковальська в сюжеті казала про себе), «генеральний директор заповідника пані Неля» (у тому ж сюжеті), «Наталя Драган, акушер-гінеколог репродуктолог» (титр у сюжеті Світлани Березівської), «Аліна Сальнікова, психолог» (титр у сюжеті Сергія Моргуна).

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу складалася з 5 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнень (ще одне було неподієвим). У студії каналу побувало 4 гості-ньюзмейкери. З сюжетів кращими були репортаж Маргарити Потапової про бої артилеристів на Авдіївському напрямку (оператори Олександр Шиян, Віталій Овсянников) і розслідування Неллі Ковальської про тендер на реставрацію бань і хрестів Софії Київської (оператор Олександр Аліфанов).

Стандарти журналісти каналу цього дня порушували 421 раз протягом чотирьох годин ефіру (це більш як по 105 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 296, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 80 разів, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 27 разів, найбільше було некоректного поєднання картинки й тексту в новинах. Стандарт повноти інформації порушили 10 разів, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів. Крім того, одного разу було грубо порушено стандарт балансу думок.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Суспільне (8:00–12:00 4 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була відмінною від попередніх ранкових слотів, не стало випусків новин «посередині» ефірних годин. Відтак ефірні години починалися з різнокаліберних за хронометражем (від 10 до 15 хвилин) випусків новин і продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Майя Підгородецька, гостьові студії по черзі вели Євген Агарков і Олеся Ніцевич.

В ефірі каналу були такі сюжети:

про примусову евакуацію родин із дітьми на Куп’янщині;

про евакуацію людей з-під Авдіївки;

про ізраїльський кібуц, який одним із перших зазнав нападу терористів;

про залізничника, який на фронті втратив ногу, і повернувся на «Укрзалізницю»;

про волонтерку, яка вибралася з окупованого Херсона.

Були прямі ввімкнення:

про перший випадок гепатиту А на Тернопільщині;

про спалах гепатиту А на Вінниччині;

два ввімкнення про приїзд до Києва президентки Єврокомісії фон дер Ляєн.

Гостями ефіру були:

Іван Крулько, перший заступник голови Комітету ВР з питань бюджету, про зменшення дефіциту бюджету-2024, про урядові правки до бюджету, про міжнародну допомогу.

Володимир Дзьомбак, в.о.директора департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської області, про ситуацію з гепатитом А в області.

Арсен Жумаділов, гендиректор агентства «Державний оператор тилу», про те, як працюватиме новостворене агентство, про звіт Рахунокової палати щодо порушень у закупівлях харчів для армії.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й області, про евакуацію дітей із прифронтових населених пунктів Херсонщини.

Олег Рибачук, голова адвокаційної аналітичної організації «Центр спільних дій», про зміну настроїв у суспільстві щодо доцільності критики влади під час війни, про розкриття декларацій чиновників для боротьби з корупцією.

Олександр Ябчанка, військовослужбовець ЗСУ, автор петиції про відкриття декларацій чиновників, про зміни суспільних настроїв щодо критики влади під час війни, про розкриття декларацій чиновників для боротьби з корупцією.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про цьогорічний врожай зернових і олійних, про прогноз цін на харчі, про основні параметри бюджету наступного року з урядовими змінами до другого читання.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір, про укріплення курсу гривні, про ситуацію з валютними резервами НБУ, про ціни на пальне.

Дарина Калинюк, виконавча директорка Центру протидії корупції, про настрої в США щодо допомоги Україні, про зменшення згадок російсько-української війни в американській пресі після початку війни в Ізраїлі, про дебати в Конгресі щодо подальшої допомоги Україні.

Дмитро Левусь, політолог-міжнародник аналітичного центру «Об’єднана Україна», про ситуацію з американською збройною і фінансовою допомогою Україні, про статтю головнокомандувача Залужного в The Economist.

Андрій Магера, експерт Центру політико-правових реформ, про імовірність, доцільність і можливість проведення президентських виборів під час війни.

Олесь Доній, президент Центру політичних цінностей, про імовірність, доцільність і можливість проведення президентських виборів під час війни.

Віктор Гальчинський, фінансист, економічний оглядач, про те, як змінилися доходи українців порівняно з попередніми роками, про різницю між зростанням доходів українців і цін на товари, про умови розвитку бізнесів.

Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор Київського університету, про основні параметри держбюджету на 2024 рік до другого читання в парламенті, про зовнішні допомогу й запозичення.

Бен Годжес, командувач армії США у Європі 2014–2017 років, про тези головнокомандувача Залужного в статі для The Economist, про темпи і якість західної збройової допомоги Україні, про прогнози стосовно подальшого перебігу війни, про прогнози щодо бойових дій взимку, про питання продовження збройової підтримки України США.

Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95», про причини підвищення цін на пальне, про прогнози щодо подальших коливань цін, про прогнози змін цін на нафту на світовому ринку, про сенси придбання талонів на пальне.

Василь Пехньо, журналіст, воєнний оглядач, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про статтю Залужного в The Economist, про звільнення командувача ССО Хоренка, про недоцільність підпорядкування ГУР Міноборони.

Денис Нагорний, майор Нацгвардії, начальник штабу артилерії 4-ї бригади «Рубіж», про перебіг боїв на Бахмутському напрямку.

Сергій Волков, військовослужбовець ЗСУ, про тезу головнокомандувача Залужного щодо змін, які посилять мобілізацію, про запобігання позиційній війні.

Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора компанії, яка займається радіоелектронною боротьбою, авіаексперт, про радіоелектронну боротьбу в бойових діях, про різні види РЕБів, про українські розробки в цій галузі.

Марк Куцевалов, комік і волонтер, про збір грошей на розмінувальні машини пішим марафоном.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 33 рази (більш як по 8 порушень на годину в середньому). Більше половини з цих порушень були інформації з соцмереж і телеграм-каналів. Зокрема, «посилалися» на телеграм-канали Повітряних Сил, СБУ, народних депутатів Олександра Дубінського та Ярослава Железняка, голови Тернопільської ОВА Володимира Труша, заступника міністра оборони Дмитра Кліменкова. Також користувалися фейсбук-сторінкою Генштабу, сторінкою Урсули фон дер Ляєн в мережі Х і якоюсь сторінкою головного санлікаря Ігоря Кузіна.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 7: на Генштаб, Мінагрополітики, Мінфін. Було 5 абстрактних псевдопосилань: «попередньо розглядають», «наразі відомо», «переконують Суспільне» (невідомо хто «переконує»). Тричі давали дані ворожих втрат без посилань на джерело.

Стандарт точності інформації

Було 13 порушень стандарту (більш як по 3 на годину в середньому). Тричі невідповідно «перекривали» картинкою повідомлення. Тричі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення, тричі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад гість говорив про кукурудзу, а показували пшеницю, розмову з фінансовим експертом не до ладу «ілюстрували» відео друку і карбування гривні (такий собі «символізм»).

Цікавий титр був у сюжеті про примусову евакуацію родин із дітьми на Куп’янщині: «Сергій Кононіхін, евакуйована». У інфографіці про те, на чому більше економлять українці, в начитці відсоткові пункти називали «відсотками». А це зовсім різні речі. І традиційно ведучі плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 55 разів за чотири години (майже по 14 разів у середньому). Майже все це (51 порушення) були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Найбільше було урочистих дієслів.

Ще були різні оцінки з різних приводів: «взялася активно волонтерити», «активно триває в регіоні й вакцинація», «особливу увагу має візит», «зросло несуттєво», «однак серед позитиву є те», «саркастично каже генерал», «живе у звичному режимі» тощо.

І забагато було маркерів авторизації й притягнення уваги в прямих ввімкненнях: «хочу додати», «додам», «скажу», «скажу і додам», «хочу декілька слів сказати», «хочу зазначити», «до речі».

Ще тричі ведучий гостьової студії не авторизував власних міркувань. І було одне безпідставне узагальнення: «про це у нас знають, ці правила вивчають».

Стандарт повноти інформації

Було одне порушення: не досить було представляти Віктора Гальчинського лише як «фінансиста, економічного оглядача».

Стандарт балансу думок

Це може здаватися дрібницею, але давати один-єдиний, та ще й довгий синхрон якогось випадкового перехожого на тему його ставлення до зняття з обеліска на Галицькій площі в Києві зірки — це неправильно з точки зору стандарту, бо ж думки у різних людей точно будуть різними.

Стандарт доступності подачі інформації

Інфографіка ворожих втрат продовжує залишатися вкрай незручною для сприйняття глядачів. Забагато числових даних на кожний слайд, які в ефірі тримаються по секунді. І ведуча за кадром все одно не завжди «потрапляє» на дані в інфографіці.

Інші зауваження

Не було жодного сенсу з інтервалом у пів години робити повторне пряме ввімкнення кореспондента з Київського залізничного вокзалу щодо приїзду президентки Єврокомісії. Адже жодної оновленої інформації він там до другого ввімкнення не мав, та й не міг мати, бо Зеленський з фон дер Ляєн ще до першого ввімкнення звідти поїхали. Зрештою кореспондент просто повторював те, що говорив і у першому ввімкненні. Це типове «ввімкнення заради ввімкнення».

На прощання ведуча жодним чином не анонсувала своїх наступних у марафоні колег із каналу «Інтер».

Ведучий Євген Агарков одного разу забув про фемінітив: «посол Сполучених Штатів Бріджит Брінк теж заявила».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була така: 3 репортажних сюжети й 4 прямих ввімкнення (щоправда, два з них були «дубльованими»). В гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 106 разів (це по 26,5 раза на годину ефіру в середньому). Найчастіше цього дня порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 55 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 33 рази, більше половини з цих порушень було інформацією, взятою з телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Стандарт точності в різні способи порушували 13 разів, стандарт доступності — 3 рази й по одному разу було порушено стандарти балансу думок і повноти інформації.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (14:00–18:00 4 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була сталою: кожна ефірна година починалася 13-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

про бої протитанкістів під Бахмутом;

про приїзд до Києва президентки Єврокомісії фон дер Ляєн;

про акцію протесту в Бельгії з вимогою заборонити реекспорт російського скрапленого газу через країну;

про концерт співачки Олі Полякової;

про життя прифронтового Нікополя;

про життя прифронтового Гуляйполя;

про створення реєстру хатніх тварин;

про мобільні хаби центру зайнятості на Миколаївщині;

про рекрутингову кампанію бригади «Азов»;

про використання штучного інтелекту в умовах війни;

про ситуацію з гепатитом А на Вінниччині;

про профілактику інсультів;

про перебіг відбудови багатоповерхівок Ірпеня;

про ліквідацію наслідків атаки дронами по Харкову;

про перебіг війни в Ізраїлі;

про підготовку українських бійців до «Ігор героїв» у Брюсселі;

про харківських залізничників;

про роботу лікарів швидкої допомоги на Сумщині поблизу кордону з Росією;

про реабілітаційний центр на Львівщині;

про навчання козацькому двобою у Кропивницькому.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини;

про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини та Миколаївщини;

про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі;

про настрої в Конгресі США та Білому Домі щодо подальшої допомоги Україні.

Гостями ефіру були:

Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я, про спалах гепатиту А на Вінниччині та випадки в інших областях, про заходи НСЗ з локалізації спалаху захворювання, про вакцинацію від гепатиту, про профілактику інсультів, про створення системи реабілітації поранених і хворих.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про недоліки нинішньої мобілізації та про переваги рекрутингу, про єдиний реєстр військовозобов’язаних, про тези головкома Залужного в статті в The Economist.

Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм ГО «Український центр суспільного розвитку», про підсумки візиту фон дер Ляєн до Києва, про перспективи ухвалення ЄС початку процесу приєднання України, про вплив інтерв’ю головнокомандувача Залужного на внутрішню дискусію в політиці США щодо допомоги України, про прогнози щодо виділення Україні подальшої допомоги.

Сергій Ауслендер, ізраїльський журналіст, про перебіг наземної операції ЦАХАЛу в Газі, про поточну ситуацію в Ізраїлі, про долю заручників терористів, про прогнози щодо втручання у війну «Хезболли» й Ірану, про приїзд Блінкена до Ізраїлю, про можливе майбутнє Сектора Газа.

Олена Мельник, заступниця начальника департаменту Державного центру зайнятості, про роботу мобільних хабів центрів зайнятості.

Оля Полякова, співачка, про початок повномасштабної війни, про війну і творчість, про зміну сценічного образу та репертуару, про перехід на українську, про виступи на весіллі експрокурора, про шоубізнес після війни (записане інтерв’ю Анастасії Даугуле).

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували 76 разів (по 19 разів у середньому на годину ефіру). З соцмереж і телеграмів брали інформацію у 7 випадках. Зокрема користувалися телеграм-каналом Херсонської ОВА, сторінками Нацполіції, Держприкордонслужби та нардепа Олександра Дубінського в соцмережах і сторінкою президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у мережі Х.

Найбільше порушень (31) були узагальненими розмитими псевдопосиланнями. В такий спосіб «посилалися» на ЗСУ, Генштаб, Повітряні Сили, ГУР, СБУ, Нацполіцію, Міненерго, ДСНС. Також «посилалися» на абстрактні США й Тель-Авів, на Білий Дім, Армію оборони Ізраїля та шведське Міноборони. Крім того, були максимально розмиті псевдопосилання: «за даними слідства», «за даними лікарів», «за даними правоохоронців», «місцеві жителі розповідають», «за даними поліції» тощо.

Було 3 абстрактних псевдопосилання: «відомо», «в мене є статистика» і «чую». У 15 випадках подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Ще у 20 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Зокрема, на невідомо кого в ГУР і в бригаді «Азов». Усі інші псевдопосилання були максимально розмитими: «люди називають», «рятувальники закликають», «наголошують командири», «ініціатори проєкту пропонують», «попереджають науковці», «кажуть залізничники», «глядачі кажуть», «наголошують медики», «чиновники кажуть», «активісти наголошують» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено в 14 випадках (це по 3,5 на годину в середньому). В 9 з них це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, навіщось фасадом Верховної Ради «перекривали» якесь дивне твердження ведучої про те, що «Україна фактично виконала всі визначені рекомендації» ЄС, а про збитий на Прикарпатті ворожий дрон — фасадом Івано-Франківської ОВА.

Крім того, тричі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення кореспондентів. І двічі не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найчастіше — 203 рази (майже по 51 разу на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Чимало було суто емоційних оцінок: «лютує у Європі», «гатили по місту», «налякані жителі міст», «вберегтися від цього лиха», «багатостраждального Нікопольського району», «страшні наслідки обстрілів», «життя в постійному страху», «стати смертельною зброєю», «підступний обстріл», «все довкола здригається від вибухів», «вдиралися до будинків», «нещадно вбивали людей», «чимало понівечених будинків», «купа пошматованого залізяччя», «накоїли чимало лиха», «майже вщент зруйнував», «здійснили варварський напад», «грізна зброя» тощо.

Дуже багато було просто різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «масштабні пожежі», «в найскладніших умовах», «логіка проста», «активно вакцинують», «активно працюють», «активно обговорюють», «активно використовували», «відносно спокійно проходить день», «роботи було дуже багато», «сьогодні людно», «лише набирає обертів», «визначальним фактором часто стає час», «найбільш знакові», «ледь встигли», «Україні пощастило», «охоче переймають партнери», «саме це і лякає науковців», «географія надзвичайно широка», «родзинка музичної вистави», «особлива інтерпретація», «автори вистави ведуть глядача музичними стежками України», «приступ інсульту досить підступний», «наводять невтішну статистику», «все продумано до дрібниць», «мальовниче передмістя», «величезні запаси боєприпасів», «найголовніша місія», «цьогоріч символічно», «людно і гучно» і подібні. Також багато було урочистих й оцінних дієслів.

Траплялися недоречні маркери авторизації: «зазначу», «хочу сказати», «хочу ще зауважити».

Траплялися й «експертні» міркування журналістів: «Станом на зараз Україна фактично виконала всі визначені рекомендації й очікує, що 8 листопада Єврокомісія порекомендує ЄС почати перемовини з Києвом про членство». «Перегрупування російських військ, це пов’язано зі значними втратами росіян під час штурмів міста» (ведуча Лілія Налягака). «Залучення “Хезболли” до масштабної війни значно ускладнила б ситуацію для Ізраїлю, це змусить ЦАХАЛ воювати на два фронти, а ще збільшить ризики втягування у конфлікт США та Ірану» (сюжет Ольги Жидецької).

Ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували власних міркувань. І було 4 безпідставних узагальнення: «залізничники розуміли: вони відновлюють єдиний шлях на захід», «вони працюють і вірять: вистоїмо і переможемо», «такі історії щасливих порятунків додають наснаги медикам і вони знову забувають про страх і їдуть на допомогу», «така обережна промова розчарувала палестинців, які очкували вочевидь більшого».

Стандарт повноти інформації

Було лише одне порушення — у сюжеті про відбудову Ірпеня на частині синхронів не було титрів.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення — всі з використанням запозичених слів, які є незрозумілими усій аудиторії. Ведуча Анастасія Даугуле казала: «ви співаєте хедлайнером» і «поділіться вашими лайфгаками». Ведучий Олександр Васильченко і в прямому ввімкненні Дмитро Анопченко казали про «бюджетний дедлайн».

Інші зауваження

Більш як дивно, на мою думку, виглядало пряме ввімкнення з Дніпра про відбудову будинків на Херсонщині. Взагалі-то прямі ввімкнення робляться з місця події, а не за сотні кілометрів від неї.

Переклад Урсули фон дер Ляєн у синхроні чомусь начитували чоловічим голосом. Це теж виглядало щонайменше дивно.

Тричі забули про фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (титр на будь-якому ворожому відео в ефірі каналу), «Ольга Шевченко, заступник голови Держпродспоживслужби» (титр у сюжеті Ніни Коломієць), «Марина Гуляєва, виконавчий директор…» (титр у сюжеті Романа Барашева).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, одне з інтерв’ю вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше на «Інтері» вела традиційні концерти до 9 травня.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 6 репортажних сюжетів і 4 прямих ввімкнення, у гостях побувала лише одна ньюзмейкерка. З сюжетів кращим був репортаж Руслана Смещука про бої протитанкістів під Бахмутом (оператори Вадим Ревун, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 298 разів (це по 74,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 203 рази, майже всі ці порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах, переважно оцінками. 76 разів порушували стандарт достовірності інформації, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 14 разів, все це була некоректна робота з картинкою як у новинах, так і в «ілюструванні» розмов із гостями. Стандарт доступності інформації порушили 4 рази, стандарт повноти інформації — одного разу. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару і російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, одне з інтерв’ю вела токсична ведуча каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 4 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: перші дві години починалися 15-20-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, далі — годинна гостьова студія. Новини вели Людмила Добровольська й Олег Панюта, гостьові студії — Олена Чабак і Костянтин Лінчевський.

В ефірі були такі сюжети:

про приїзд президентки Єврокомісії до Києва;

про демонтаж радянської зірки на обеліску на Галицькій площі в Києві;

про навчання інженерних військ на Чернігівщині;

про прикордонне з Росією село Іскрисківщина на Сумщині;

про те, як у гуртожитку медиків у Харкові відрізали електрику;

про ймовірний зміст дванадцятого пакета санкцій ЄС проти Росії;

про перспективи американської фінансової та військової допомоги Україні;

про привласнення росіянами житла українців на окупованих територіях;

про спроможності ворожої системи ППО;

про рекрутинг до війська;

про поширення гепатиту А;

про виготовлення біонічних протезів для українських поранених у США;

про субсидії в новому опалювальному сезоні;

про запаси ракет і дронів у Росії напередодні зими;

про дитячий блок-пост на Запоріжжі.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів, про новий Закон про національні меншини, як сприймають новий закон національні меншини, про реформу державного управління і статті на це в бюджеті 2024 року.

Денис Малюська, міністр юстиції, про використання Україною доходів від заморожених у ЄС російських активів, про створення центру незалежних судових експертиз.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про підсумки візиту фон дер Ляєн і перспективу початку переговорів щодо вступу України до ЄС, про новий закон про нацменшини і його подальші можливі зміни, про імовірні строки приєднання України до ЄС.

Олександр Драбинко, митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ, про підозру патріарху Кирилу від СБУ, про сутність російської церкви.

Денис Чистіков, заступник постійної представниці президента в Республіці Крим, про зміни настроїв людей в окупованому Криму, про блекаут у Севастополі.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про підсумки приїзду президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, про виконання Україною умов щодо вступу до ЄС, про нібито примус України до переговорів із Росією, про намір польських перевізників заблокувати українські перевезення, про прогнози щодо продовження допомоги США Україні.

Павло Нарожний, воєнний експерт, засновник організації «Реактивна пошта», про бої під Авдіївкою, про бої під Вугледаром, про значення операцій ЗСУ на лівому березі Дніпра, про корейські снаряди, про невдалі випробування міжконтинентальних ракет у Росії.

Антон Міхненко, воєнний експерт, член експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, про запаси ракет і дронів у ворога напередодні зими, про проблеми й переваги ворога, про поєднання старих радянських зразків озброєння і сучасних систем.

Цві Зільбер, ізраїльський журналіст, про дії ізраїльської армії в Секторі Газа, про історію «умиротворення» ХАМАСу.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 79 разів (це майже по 20 разів на годину в середньому). 15 разів брали інформацію чи картинку в соцмережах і телеграм-каналах. Зокрема скористалися сторінками Повітряних Сил і омбудсмена Дмитра Лубінця у фейсбуці. Використовували відео з телеграм-каналу 3-ї штурмової бригади. Використовували відео з анонімних російських телеграм-каналів («Крымский ветер», «chp_sevastopol», «Вести Крым», «Подслушано Брянск» та інших). Крім того, давали інформацію з ось такими «посиланнями»: «моніторингові канали повідомляють», «у соцмережах містяни публікують відео», «мені сьогодні на очі потрапив твіт одного з бійців», «пабліки російські пишуть».

Найбільше порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями — 34. У такий спосіб журналісти «посилалися» на Повітряні Сили, ГУР, СБУ, Кабмін, Мін’юст, Міненерго, Пенсійний фонд, Дніпропетровську, Полтавську та Херсонську ОВА, Центр нацспротиву, департамент охорони здоров’я Вінниччини. Були такі «посилання» й на ворожі «джерела» — Міноборони Росії, російську компанію «Алроса», а також «окупанти повідомили», «за даними ворожих ЗМІ». На закордонні джерела посилалися так: «Пентагон підтверджує», «Вашингтон запевняє», «Держдеп переконаний», «Білий Дім говорить» і «як нам стало відомо з джерел в Європарламенті». І були геть розмиті: «як пишуть ЗМІ», «за даними слідства», «розслідування одного з незалежних видань виявило».

13 разів робили суто абстрактні «посилання»: «за попередніми даними», «відомо», «вже відомо», «повідомили» (невідомо хто), «ідеться у повідомленні» (невідомо чиєму), «з’являлися повідомлення», «за попередніми даними», «попередньо», «я чув», «у відкритому доступі було повідомлення» тощо. 4 рази подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

13 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Усі вони були досить розмитими: «в адміністрації Байдена впевнені», «у Байдена впевнені», «окупанти байкують», «окупанти брешуть», «кажуть ремонтники», «родини медиків визнають», «відповідають в нашій розвідці», «експерти не заперечують», «експерти кажуть», «наполягають експерти», «в експертних колах називають», «запевняють урядовці».

Стандарт точності інформації

Було 32 порушення стандарту (по 8 в середньому на годину). Абсолютну більшість із них (27) становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» фото і відео майже всі повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту і про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів. Чимало повідомлень просто «перекривали» недоладними архівами, як і тексти в псевдоекспертних сюжетах (бо ж тексту в таких багато, він доволі абстрактний, «перекривати» чимось треба). Або ж ще таке: точно недоречно було «перекривати» репортаж про приїзд фон дер Ляєн архівними планами сесійної зали нашого парламенту й адмінбудівель ЄС у Брюсселі, а також архівним відео друку грошей, бойових дій, ракетних влучань у будинки тощо і тощо. Або ж у сюжеті про демонтаж радянської зірки на обеліску на Галицькій площі йшлося про декомунізацію і про «символіку тоталітарного режиму», а показували, наприклад, демонтаж пам’ятника Пушкіну. Пушкін — це не декомунізація, а деколонізація.

Абсолютно не до ладу показували архівні кадри звільнення Херсона в розмові з експертом Нарожним.

Були й фактичні неточності. У сюжеті про запаси ракет і дронів у Росії напередодні зими стверджувалося, що ракети С-300 і С-400 «летять низько і по балістичній траєкторії». Здається, це суперечливе твердження, бо балістична траєкторія передбачає падіння ракети зі значної висоти. У сюжеті про приїзд фон дер Ляєн кореспондентка Євросоюз помилково називала «блоком». У сюжеті Вікторії Дмитренко було: «виділять 2 і 6 мільярдів гривень». 2 і 6 — це 8, а йдеться про 2,6 млрд.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту традиційно було найбільше — 249 (це більш як по 62 порушення на годину або ж більш як одне порушення на хвилину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Траплялися емоційні оцінки: «село-привид», «зрівняли з землею», «криваве дорогоцінне каміння», «донедавна мальовниче село», «нині більше нагадує сцену з фільму жахів», «будівлі вигоріли вщент», «крізь величезні діри в стінах гуляє вітер», «підступні машини», «закарбували подвиг», «незламні герої», «наші незламні залізничники» тощо.

Багато було різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «за потужної підтримки», «окупанти притихли», «суттєве обмеження», «з найбільш цинічних», «безпрецедентні удари», «перевіряють водіїв неабияк», «довгий тет-а-тет», «тризуб величезний», «потужна адвокація», «символічно», «наймасштабніший процес», «суворі перевірки», «посилено дезінфікують», «ці інженери досвідчені», «за лічені хвилини», «не все так просто», «за космічні гроші», «довгоочікуваний пакет», «отримала чимало зброї», «вправно захищають», «вправно скорочує кількість», «вправно маневрує», «найуспішніша кампанія», «елементарні речі», «ще одна проблема» і подібні. І, звісно ж, було дуже багато оцінних і урочистих дієслів.

І різноманітні міркування — «експертні» висновки й оцінки, припущення і навіть «корисні поради»: «Якщо висновок буде позитивним, а є всі шанси, що саме таким він і буде». «Найімовірніше, вони зосередять свої наступальні операції на Авдіївському коксохімі» (ведуча Людмила Добровольська). «Така кількість її (фон дер Ляєн) візитів під час війни свідчить про плідну співпрацю і доводить: вперше за 30 років відносин Україна до ЄС справді близька» (сюжет Олени Чернякової). «Діаманти — найкращі друзі не тільки дівчат, але й путінських поплічників» (сюжет Ганни Грішиної). «Тобто треба почекати й забрати своє, коли в окуповані міста повернеться українська влада» (сюжет Ростислава Сисоєва, це «порада» людям, у яких окупанти відібрали квартири). «Здається, що ці хлопці не бояться болю, хаосу війни, а бронік з автоматом — щось рідне для них» (сюжет Ірини Кондрачук). «Гепатит А є по суті типовим кишковим захворюванням» (сюжет Ельвіни Сеітбулаєвої). «Однак це може свідчити про те, що росіяни просто накопичують озброєння, аби влаштувати Україні ракетний терор взимку». «Також у разі потужних атак можливі блекаути, але вони матимуть тимчасовий характер» (сюжет неназваної авторки).

Траплялися в новинах і маркери суб’єктивної думки та посилення уваги: «я маю гарну новину», «цікаво», «до слова», «до речі», «увага», «і тут ще важливий момент».

Крім того, 4 рази ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. І ще було 5 безпідставних узагальнень: «тим часом кияни декомунізацію схвалюють» (і було аж цілих два синхрони на «підтвердження»), «навряд чи хтось уже дивується заявам Міноборони РФ», «тож українці вже починають рахувати гроші за комірне», «головне питання багатьох людей».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 23 рази (майже по 65 порушень на годину в середньому). У сюжетах не досить було представляти Максима Джигуна лише як «міжнародного експерта», а Павла Лакійчука лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». У представленні Павла Нарожного як засновника організації «Реактивна пошта» необхідно було пояснити, що це за організація, адже це б пояснювало і компетентність експерта в темі.

У сюжеті про демонтаж радянської зірки на обеліску на Галицькій площі бекграундове архівне відео заміни герба на щиті Батьківщині-матері не було титроване датою. Ба навіть як архівне.

І у 18 матеріалах на відео не було інтершуму. Схоже, це «фірмовий стиль» каналу. Він позбавляє глядача тієї інформації, яку несе інтершум, і позбавляє його ефекту присутності.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 12 порушень стандарту, більшість із яких була пов’язана з уживанням слів, значення яких не вся аудиторія розуміє, зокрема журналісти казали такі слова як «меседжі», «промоушн-відео», «лайфгаки», «інсайди», «габіони».

У синхроні киянина в сюжеті про демонтаж радянської зірки на обеліску в Києві було забагато англійської мови: «все радянське ми залишаємо в минулому, кенсел, і нова Україна без радянських флешбеків». Гість Олег Немчінов казав: «як любить казати молодь, це топ-левел вишка держав світу». Ведучі не переклали це для глядачів, які не знають англійської.

Ведуча Олена Чабак у повідомленні про підписання президентом Закону про національні меншини казала: «документ дає оновлене визначення терміну “національні меншини” й тепер базується на основі інклюзивного підходу». Питання: навіщо казати в ефірі таке, чого, переконаний, майже вся аудиторія гарантовано не зрозуміє?

На синхроні Валерія Романенка в титрі було: «провідний науковий співробітник НАУ». Той випадок, коли абревіатура неприйнятна, адже точно якась частина аудиторії її не розшифрує для себе.

Показували інфографіку запущених ворогом і збитих ППО дронів і ракет, за кадром текст ведучої частково не відповідав даним на поточних картинках, що дуже заважає якісному сприйняттю складної числової інформації глядачем.

Інші зауваження

Редакція продовжує підкладати на новинні сюжети абсолютно недоречну музичку.

Пару разів забували-таки про фемінітиви: «посол США Бріджит Брінк» (у сюжеті Ганни Брикової), «Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр…» (ведучий Костянтин Лінчевський, ведуча Олена Чабак і титр на гості).

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була слабкою в репортажній частині — лише 3 репортажі й один спецрепортаж, прямих ввімкнень не було. В гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів. З сюжетів я виділив би спецрепортаж Олесі Боровик про прикордонне з Росією село Іскрисківщина на Сумщині (оператор Олександр Олексієнко).

Стандарти журналісти каналу порушували 395 разів (майже по 99 разів на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення на хвилину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 249 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 79 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 32 рази був порушений стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Стандарт повноти інформації порушували 23 рази, переважною більшістю з цих порушень була відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Ще було 12 порушень стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цієї доби не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

3 листопада

Командувач ССО Хоренко дізнався про своє звільнення зі ЗМІ, Залужний подання не робив (подали лише наступного дня в ефірному блоці Суспільного).

Всеукраїнська аграрна рада зареєструвала петицію з проханням відкласти другий етап земельної реформи через брак грошей в аграріїв.

Ізраїльські ЗМІ повідомили про підготовку візиту Зеленського в країну.

Міністр Кулеба: Зеленський зважує, чи проводити навесні вибори.

Антикорупційний суд засекретив половину своїх вироків за жовтень.

Міноборони скоротило терміни постачання української зброї в ЗСУ.

У Росії щомісяця виробляють кілька десятків аналогів дронів «Шахед», — ГУР.

Маєтки Медведчука і Марченко в Україні досі не конфісковано, їх охороняє поліція, — розслідування Bihus.Info.

4 листопада

Росія вдарила по військових ЗСУ, яких зібрали на нагородження, близько 20 загиблих.

У Німеччині група росіян напала на українців.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями.

Структура ефіру каналу «Рада» була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинними новинами, продовжувалася гостьовою студією.

Ефір каналу «1+1» починався з 30-хвилинного випуску новин, далі була гостьова студія, в наступну годину був 15-хвилинний випуск і гостьова, о 20-й був годинний підсумковий випуск і далі була годинна гостьова студія.

Структура ефіру Суспільного була відмінною від попередніх ранкових слотів, не стало випусків новин «посередині» ефірних годин. Відтак ефірні години починалися з різнокаліберних за хронометражем (від 10 до 15 хвилин) випусків новин і продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Інтер» була сталою: кожна ефірна година починалася 13-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота: перші дві години починалися 15-20-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, далі — годинна гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: 4 репортажних сюжети й 3 прямих ввімкнення (ще одне ввімкнення було нерепортажним). У гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «1+1» складалася з 5 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнень (ще одне було не подієвим). У студії каналу побувало 4 гостя-ньюзмейкера.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була така: 3 репортажних сюжети й 4 прямих ввімкнення (щоправда, два з них були «дубльованими»). В гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 6 репортажних сюжетів і 4 прямих ввімкнення, у гостях побувала лише одна ньюзмейкерка.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Ми — Україна» була слабкою в репортажній частині — лише 3 репортажі й один спецрепортаж, прямих ввімкнень не було. В гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, 3 експерти й один учасник подій.

У гостях на каналі «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 людей: 5 ньюзмейкерів, 3 речники, 2 радники, один експерт і 3 учасники подій.

У гостьових студіях «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 8 гостей: 4 ньюзмейкери та 4 експерти.

У гостьових студіях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувала 21 людина: 3 ньюзмейкери, один речник, 12 експертів, один журналіст і 4 учасники подій.

В гостях у каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало лише 6 людей: одна ньюзмейкерка, 2 експерти, один журналіст і 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей: 5 ньюзмейкерів, один радник, 2 експерти й один журналіст.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представників фракції «Слуги народу» побувало в ефірі троє (Данило Гетманцев на ICTV та СТБ, Олена Шуляк і Леся Забуранна на «Раді»). Крім того, був один представник депгрупи «Партія “За майбутнє”» (Сергій Лабазюк на «Раді») і один представник фракції «Батьківщина» (Іван Крулько на Суспільному). В проаналізованих ефірах каналів «1+1», «Інтер» і «Ми — Україна» народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували протягом чотирьох годин ефіру 304 рази. Це по 76 порушень на годину ефіру в середньому. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 193 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. 74 рази порушували стандарт достовірності, більше половини з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 35 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом в БЗ і сюжетах. Крім того, одного разу було порушено стандарт повноти інформації й одного разу — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 246 разів (це по 61,5 порушення на годину в середньому, або ж більше одного порушення на хвилину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 131 раз, переважна більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 85 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань, також багато було абстрактних псевдопосилань й узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 27 разів, більшість із цих порушень була некоректним використанням картинки. Стандарт повноти інформації порушили двічі, стандарт доступності — один раз. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» цього дня порушували 421 раз протягом чотирьох годин ефіру (це більш як по 105 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 296, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 80 разів, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 27 разів, найбільше було некоректного поєднання картинки й тексту в новинах. Стандарт повноти інформації порушили 10 разів, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів. Крім того, одного разу було грубо порушено стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти Суспільного порушували 106 разів (це по 26,5 раза на годину ефіру в середньому). Найчастіше цього дня порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 55 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 33 рази, більше половини з цих порушень було інформацією, взятою з телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Стандарт точності в різні способи порушували 13 разів, стандарт доступності — 3 рази й по одному разу було порушено стандарти балансу думок і повноти інформації.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 298 разів (це по 74,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 203 рази, майже всі ці порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах, переважно оцінками. 76 разів порушували стандарт достовірності інформації, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 14 разів, все це була некоректна робота з картинкою як у новинах, так і в «ілюструванні» розмов із гостями. Стандарт доступності інформації порушили 4 рази, стандарт повноти інформації — одного разу. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 395 разів (майже по 99 разів на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення на хвилину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 249 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 79 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 32 рази був порушений стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Стандарт повноти інформації порушували 23 рази, переважною більшістю з цих порушень була відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Ще було 12 порушень стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

В ефірі каналів ICTV та СТБ двічі показали сюжет про візит першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко на завод «Київгума» й урядову програму «5-7-9».

В ефірі телеканалу «Рада» було 4 прояви політичного піару — всі вони були типовими «паркетними» матеріалами: про дві зустрічі спікера парламенту Руслана Стефанчука, поїздку першого віцеспікера Олександра Корнієнка та привітання президентом Володимиром Зеленським військових.

У проаналізованих ефірах інших каналів проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі телеканалу «Рада» російських пропагандистських наративів не було, були троє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованому ефірі телеканалу «Інтер» російських пропагандистських наративів не було, одне з інтерв’ю вела токсична ведуча каналу.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих ефірах інших каналів цього дня не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: ТСН / ютуб