Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 5–6 вересня 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 5–6 вересня 2023 року

13 Вересня 2023
1893

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 5–6 вересня 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
1893
Порушення стандартів в ефірних блоках каналів «Інтер», «Ми — Україна», «1+1», ICTV та СТБ, «Ради» і Суспільного.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 5–6 вересня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 5–6 вересня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

 

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 5 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була такою: спочатку в ефірних годинах було по два 10-хвилинних випуски новин — на початку години і на 30-х хвилинах, решта — гостьові студії. З 10-ї ранку ефірні години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Олексій Фадєєв.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про бої під Авдіївкою;

про пресконференцію щодо майбутнього саміту перших леді та джентльменів;

про зростання кількості інсультів в Україні;

про ймовірне призначення міністром оборони Рустема Умєрова;

про тренінги для рестораторів і готельєрів Львова зі впровадження безбар’єрності;

про ембарго на експорт української агропродукції сусідніми державами ЄС;

про вирощування кавунів на Рівненщині;

про інсталяції одеського скульптора Михайла Реви з уламків російської зброї;

про зустріч Путіна з Ердоганом;

про суд у Швеції над російським шпигуном;

про автівку швидкої, передану британськими волонтерами;

про картини художниці з Кропивницького про війну;

про те, як село Зелений Гай на Херсонщині пережило окупацію;

про піхотинця Павла Дзямка.

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію в Харківській області;

про наслідки ворожих обстрілів прикордоння Сумщини;

про наслідки ворожих обстрілів Нікополя;

про обстріли Херсонщини;

про спецоперацію ГУР із перельоту в Україну російського пілота на гелікоптері.

Гостями ефірного блоку були:

Ігор Терехов, харківський міський голова, про оперативну ситуацію в Харкові й області, про початок навчання харківських дітей у метро, про деталі організації навчання дітей у метро, про ситуацію з укриттями в Харкові, про підготовку до опалювального сезону.

Андрій Райкович, голова Кіровоградської ОВА, про участь області у відбудові Херсонщини за програмою «Пліч-о-пліч», про початок навчального процесу на Кіровоградщині, про ситуацію з укриттями, про підготовку до опалювального сезону в області.

Василь Боднар, посол України в Туреччині, про підсумки переговорів Ердогана з Путіним і про заяву Ердогана щодо України, про позицію України щодо відновлення «зернового коридору» без участі Росії, про співпрацю Туреччини з «Росатомом».

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про першочергові законопроєкти для європейської інтеграції, про законопроєкт про публічно значущих осіб, про законопроєкт щодо повернення електронного декларування.

Наталія Алюшина, голова Нацагентства з питань державної служби, про скасування невиправданих і надмірних надбавок держслужбовців.

Павло Ковальчук, речник Генерального штабу, про бої на різних ділянках фронту, про події на окупованих територіях.

Геннадій Мустафаєв, сімейний психолог, про ментальне здоров’я українців під час війни, про необхідність великих державних програм допомоги українцям.

Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», про підсумки зустрічі Ердогана з Путіним, про турецьку співпрацю з Росією, про затримання російських шпигунів у європейських країнах і США, про систему обходження Росією санкцій, про можливості впливу США на Китай, про перспективи перетягування країн Глобального Півдня в союзники України.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 47 разів (майже по 12 разів на годину ефіру в середньому). З інтернету інформацію та відео брали 4 рази. Зокрема, використовували відео з телеграм-каналу «Кордон. Медіа» та з ворожого анонімного телеграм-каналу «Shot».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, Повітряні сили, МЗС, ДСНС, Сумську, Дніпропетровську й Херсонську ОВА, а також на Держдепартамент США, польський уряд, МВС Куби та «Російський добровольчий корпус». Інші псевдопосилання були ще більш розмитими: «так у Болгарії назвали», «за даними українських ЗМІ», «повідомили російські ЗМІ», «повідомляють бельгійські ЗМІ», «за інформацією слідства», «за матеріалами офіційного розслідування».

Без будь-яких посилань на джерела давали фактичну інформацію 7 разів. І 12 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Зокрема, на невідомо кого в МОЗі, у Кабміні, у ГУР. Решта були повністю розмиті: «ЗМІ характеризують», «бійці відзначають», «медики наголошують», «лікарі кажуть», «на думку експертів», «українські політологи припускають», «за словами українських розвідників».

Стандарт точності інформації

Було 24 порушення (по 6 у середньому на годину ефіру). 18 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Тут доволі традиційно невідповідно ілюстрували відео чи фото всі повідомлення про обстріли різних населених пунктів різних областей. Чимало повідомлень «перекривали» будь-яким архівним відео. У повідомленні про відставку Резнікова ведучий за кадром говорив про отримання Україною гаубиць і танків, а показували зимові куртки. Повідомлення про підрив трактора на міні на Харківщині чомусь «перекривали» фото гасіння якоїсь лісової пожежі. У повідомленні про заяви міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок ішлося про допомогу Румунії українському експорту агропродукції, а показували чомусь контейнеровоз. Повідомлення про викриття на Кубі російських вербувальників на війну в Україні «перекривали» нужденним архівним відео якихось кубинських вулиць. Архівом якихось навчань «перекривали» повідомлення про те, що в Латвії стартують військові навчання. Ведуча стверджувала, що серед учасників «будуть і солдати-союзники з НАТО, а саме — військові зі США, Данії, Естонії та Литви», при цьому на картинці був, наприклад, танк під італійським прапором. Хоч би «архів» написали чи що.

Двічі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення кореспондентів. І були 4 фактичні неточності. Ведучий Олексій Фадєєв казав: «В Україні скасують невиправдані та надмірні надбавки для державних службовців. Відповідний законопроєкт у першому читанні уже ухвалив парламент». Це типова помилка, коли ухвалу в першому читанні подають як уже доконану дію. А тим часом законопроєкт може не набрати голосів у другому читанні, його можуть відкласти «у довгу шухляду», його можуть прийняти, а президент накладе вето тощо. У сюжеті про Умєрова відео з переговорів із Росією в лютому 2022 року було титроване «вересень 2022». А в сюжеті про суд над російським шпигуном у Швеції на відео зі Швеції був частково геотитр «Велика Британія». Хоча сама Велика Британія не мала до цієї історії жодного стосунку, просто сюжет робила кореспондентка каналу в цій країні.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно цей стандарт порушували найчастіше — загалом 201 раз (більш як по 50 разів на годину ефіру в середньому). 184 рази це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій (коли ведучі просто читають підводки до сюжетів).

Традиційно чимало було суто емоційних оцінок: «не припиняє гатити», «переживання трагедії, відчуття від болю до надії», «пройти сім кіл пекла», «дивом вижила», «лише дивом не досяг цілі», «на щастя, нічого не виявлено», «соцмережі одразу ж вибухнули», «на щастя, не постраждав», «в корупційних скандалах не був замішаний», «в його розкішному особняку», «спричинила справжній резонанс», «легендарного ізраїльського «Моссаду» тощо.

Були й оцінки з будь-яких приводів: «машина зазнала серйозних пошкоджень», «залишається стабільно напруженою», «підписання важливих меморандумів», «залучення найкращих експертів», «цей рік став випробуванням для українських аграріїв», «але роботи ще дуже багато», «активно просував рішення», «це було дуже складно», «працював багато років», «це ще одна проблема» і подібні.

Дуже багато було оцінкових і урочистих дієслів. Особливо «доречно» їх вживати, коли йдеться, наприклад, про Путіна («Путін заявив», «Путін наголосив»). Чи не забагато честі?

І були різноманітні міркування, приклади: «Ну і звісно призначення кримського татарина на таку важливу посаду під час війни ще є певним сигналом» (сюжет Ганни Каменєвої). «Адже туристичне місто має бути безбар’єрним» (сюжет Вікторії Балицької). «Якщо ж до 15 вересня учасникам не вдасться дійти згоди, є ризик, що країни одноосібно введуть внутрішні блоки для українського зерна» (сюжет Ірини Іванової). «Та навряд чи "бункерного" турбував голод в Африці» (сюжет Юрія Куцого).

Ведучі гостьових студій 13 разів не авторизували власних думок. А ще було 4 безпідставних узагальнення: «селяни воліли б забути про 8 місяців окупації, але не можуть», «питання «ти як?» ставлять українці одне одному щодня», «справді блискуча, навіть трохи зухвала операція українських спецслужб сколихнула можна сказати ледь не весь світ».

Стандарт повноти інформації

Було 13 порушень стандарту. Не досить було в сюжеті про Умєрова представляти Петра Олещука і Миколу Давидюка лише як «політологів». У повідомленні про відставку Резнікова на бекґраундовому архівному відео не було ні дати, ні позначки «архів». Бекґраундове відео в сюжеті про суд над російським шпигуном у Швеції не було позначене ні датою, ні як архівне. І в 6 випадках на відео в БЗ не було інтершуму.

Інші зауваження

І все ж таки, погодьтеся, виглядає дивно, коли з Миколаєва кореспондентка розповідає про обстріли Херсонщини. В чому сенс подібних прямих ввімкнень? Що, не можна ту ж інформацію, прочитану в інтернеті, озвучити просто зі студії в Києві?

На прощання ведучий не анонсував колег із телеканалу «Ми — Україна», обмежившись тим, що «передаємо слово колегам». Якимось.

Кілька разів забували про фемінітиви: «Наталія Гуменюк, начальник координаційного пресцентру Сил оборони півдня України, капітан 1 рангу» (титр на синхроні), «відео РФ, країни-агресора» (титр на будь-якому російському відео, цікаво, що при цьому ведуча новин за кадром казала правильно «країни-агресорки»).

Елементи політичного піару

Незрозуміло навіщо (з точки зору інформаційної журналістики, звісно ж) було робити цілий сюжет про пресконференцію першої леді Олени Зеленської, міністрів Дмитра Кулеби та Віктора Ляшка про майбутній саміт перших леді та джентльменів. По суті нуль інформації, крім анонсу самого саміту й найзагальніших міркувань про турботу щодо ментального здоров’я українців. Та ще й показувати цей сюжет двічі.

І двічі було БЗ+СХ про те, що командувач Сухопутних військ Олександр Сирський відвідав частину десантно-штурмових військ. «Поточна ситуація на фронті та подальші дії — про це з командирами на передовій поговорив», «ухвалили важливі рішення», «також нагородив військових та подякував». Тобто, по суті, вся «новина» полягала лише у факті самої поїздки командувача. Який доволі часто буває на фронті, тобто насправді це не є новиною.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: лише один репортажний сюжет, 5 прямих ввімкнень і 5 гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращим був єдиний цього дня репортаж Станіслава Кухарчука про бої під Авдіївкою (оператори В’ячеслав Ромодан, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували цього дня протягом чотирьох годин ефіру 285 разів (у середньому — більш як по 71 разу на годину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 201 раз, із них найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 47 разів, більше половини з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 24 рази, переважно некоректним використанням картинки. Стандарт повноти інформації порушували 13 разів, найбільше — відсутністю інтершуму на відео. Інші стандарти не порушували.

Було 4 прояви політичного піару. Двічі показували піарівський сюжет про пресконференцію першої леді Зеленської та міністрів Кулеби й Ляшка з приводу завтрашнього форуму перших леді й джентльменів. І двічі показували БЗ+СХ про те, що командувач Сирський відвідав фронт.

Російських наративів і токсичних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 5 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була стандартною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Ігор Пупков і Марина Кухар, гостьові студії спочатку вели Юлія Галушка й Олег Білецький, згодом — Олена Чабак і Костянтин Лінчевський.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про навчання у школах Кропивницького, Одеси, в підземці Харкова;

про зміни в умовах мобілізації;

про спецоперацію ГУР із перельоту в Україну російського пілота на гелікоптері;

про російську ядерну зброю;

про бої на різних ділянках фронту;

про вилучення з обігу старих гривень і монет;

про вибухи у Росії;

про ліквідацію наслідків підриву Каховської греблі;

про родину із села Довгенького на Харківщині, які втратили хату.

Були прямі ввімкнення про проголосовану Верховною Радою відставку Олексія Резнікова з посади міністра оборони.

Гостями каналу були:

Олена Мошенець, заступниця голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, про роботу Фонду держмайна, про запуск земельного банку.

Василь Боднар, посол України в Туреччині, про переговори Ердогана й Путіна, про перспективи розвитку альтернативних шляхів Чорним морем, про безпідставність російських вимог, про відносини Туреччини з Росією, про військову співпрацю України з Туреччиною.

Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, про новий освітній застосунок «Мрія», про «Армію дронів», про проєкт «United 24».

Надія Бігун, заступниця міністра економіки, про програму «єОселя».

Дмитро Лубінець, Уповноважений ВР з прав людини, про підготовку псевдовиборів окупантами та примусову паспортизацію, про реакцію західних партнерів на ці події, про те, що держава не засуджуватиме громадян за голосування чи отримання російських паспортів задля виживання, про перевірку ВЛК.

Олег Немчинов, міністр Кабінету міністрів, про створення в «Межигір’ї» парку-пам’ятки, про зміни в оплаті праці держслужбовців.

Віталій Безгін, член Комітету ВР з регіонального розвитку та містобудування, про зміну територіально-адміністративного устрою АР Крим, про повернення електронного декларування, про євроінтеграційні законопроєкти.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про операцію з російським гелікоптером, про внутрішні конфлікти в московських елітах, про настрої у війську окупантів.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію з потоками біженців на кордоні, про випадки затримання за незаконний перетин кордону, про активність ворожих ДРГ на кордоні з Росією, про ситуацію на кордоні з Білоруссю.

Геннадій Дубов, політичний оглядач, про відставку Резнікова та про майбутнє затвердження Умєрова, про питання виборів в Україні під час війни, про наслідки фейкових виборів на окупованих територіях.

Павло Нарожний, воєнний експерт, засновник благодійної організації «Реактивна пошта», про ситуацію на Куп’янсько-Лиманському напрямку, про перекидання окупантами своїх військ, про вплив сезонних факторів на бойові дії, про ситуацію на Токмакському напрямку, про ситуацію з різною зброєю у ЗСУ й у ворога.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 66 разів (це по 16,5 раза на годину ефіру в середньому). З інтернету брали інформацію та відео 8 разів. Використовували сторінки у фейсбуку в. о. міського голови Чернігова Олександра Ломако та херсонського журналіста Сергія Нікітенка, телеграм-канал заступника голови Херсонської облради Юрія Соболевського. Показували відео з телеграм-каналу 3-ї окремої штурмової бригади та з російських анонімних телеграм-каналів. Крім того, були ще ось такі «посилання»: «в телеграм-каналах цю заяву охарактеризували», «нещодавно в мережі знову з’явилися відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 30. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, ГУР, Повітряні сили, Оперативне командування «Південь», Оперативне командування «Таврія», СБУ, представництво президента в АР Крим, Фонд держмайна, МВА Костянтинівки. Крім того, на Прикордонну службу Польщі, міноборони Великої Британії та міноборони Росії. І були взагалі розмиті псевдо: «про це повідомили у прокуратурі» (невідомо якій), «кажуть у обласній владі», «в адміністрації кажуть» (причому невідомо, в якій саме), «на опублікованому російськими пропагандистськими ЗМІ фото», «на опублікованому місцевими ЗМІ фото» (теж російськими), «пишуть російські ЗМІ», «росіяни пишуть», «як пізніше скажуть очевидці».

Було 10 суто абстрактних псевдопосилань, ось таких: «щойно стало відомо», «раніше повідомлялося», «надходить інформація», «була інформація», «повідомляють», «обіцяють» (невідомо хто), «називають» (теж невідомо хто), «оцінюють» (так само невідомо), і навіть «з новин відомо». 6 разів давали фактичну інформацію взагалі без будь-яких посилань на джерела.

12 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Всі вони були максимально абстрактними: «військові говорять», «деякі військові експерти говорять», «я, наприклад, чув експертну думку», «експерти, оглядачі пишуть», «як пишуть експерти», «як прогнозують народні обранці», «у розвідці переконані», «кажуть економісти», «експерти переконані», «кажуть наші військові», «кажуть фахівці».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 27 разів. 23 з них були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Бо на каналі, певно, діє якесь внутрішнє правило, що будь-який текст треба обов’язково «перекривати», навіть тоді, коли й близько ніякого схожого на бодай якусь правду відео нема. Відтак, зрозуміло, що всі повідомлення про бойові дії «перекривають» випадковим архівним відео бойових дій, усі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів перекривають якимись фото, неважливо яких населених пунктів. Усі повідомлення про будь-які установи «перекривають» архівним відео якихось будівель. Або ж просто красивими краєвидами. На каналі, який принципово не вміє робити репортажі, це стало нормою.

І були фактичні неточності. Ведучий Ігор Пупков казав: «новий навчальний рік ще й не розпочався». Це дивна думка як для 5 вересня, коли навчальний рік вже розпочався 5 днів тому. Олена Чернякова у прямому ввімкненні казала про Резнікова: «Пам’ятаємо його участь у переговорних процесах на початку війни». Війна почалася в 2014 році. Ведуча Марина Кухар називала якесь фантасмагорично дивне число: «хабаря у розмірі два з половиною мільйона 700 тисяч». Це як взагалі розуміти? А ведучий Костянтин Лінчевський 34 називав «цифрою».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 129 разів, це більш як по 32 рази на годину ефіру в середньому. 120 разів це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій (це коли гостьові ведучі навіщось начитують новинні повідомлення або підводки до сюжетів).

Тут усе було без особливостей. Певна кількість суто емоційних оцінок: «окупанти сьогодні влаштували справжнє пекло», «страшний день», «тоді сталося те, чого всі так боялися», «запустив невідворотний механізм техногенної катастрофи», «відлік пішов на години», «ситуація там дійсно найважча», «за нього насмерть билися», «все розлетілося на друзки», «який успішно збивають», «не менш руйнівною є», «дрони долітають і до святая святих», «крім регулярності нашестя дронів вражає вже й географією» тощо.

Дуже багато було просто різноманітних оцінок із будь-якого приводу: «фіктивні, звісно», «а ті, хто спритніші, здаються у полон», «неодноразово опинялось у центрі корупційних скандалів», «займався складними переговорами», «рідко здаються у полон на полі бою», «не все так просто тепер і з обмежено придатними», «розбиратимуться і з тими, в кого прокинулась під час війни раптова жага до знань»,  «до речі, досить ефективним», «рідкісний трофей», «має величезні наслідки», , «з так би мовити друзями», «отримав ворог по зубам», «та і втрата фінансова чимала», «і це не дивно», «чималі ресурси», «все це вартує чимало коштів» і подібні.

Велика кількість дієслів урочистого стилю і оцінкових: «запевнив», «чітко окреслив», «зазначив», «продовжує наполягати», «переконані» тощо.

І міркування: «Новий навчальний рік ще й не розпочався, а вже очевидно, що освітній процес в умовах війни є випробуванням» (ведучий Ігор Пупков, принагідно скажу, це надзвичайно «цінна» й «інформативна» думка ведучого). «Для всіх зброя стримування, а для Росії елемент традиційного шантажу». «Брязкання ядерною зброєю головний російський злочинець використовує як козир, коли ситуація не на його користь» (сюжет Влади Цимбаленко). «План “Ковьор” і “бавовна” стають на Росії вже буденністю» (сюжет Ганни Брикової).

5 разів ведучі гостьової студії не авторизували власних думок. І тричі робили безпідставні узагальнення: «самі ж росіяни, звісно, чомусь шоковані», «москвичі ж у шоці», «і враження на росіян нищення саме авіації таки справило». Ще ведуча Марина Кухар цитувала речника Штупуна, але не позначала межі цитати, тож три останніх речення з оцінками сприймалися вже як думки самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 31 раз (це майже по 8 порушень на годину ефіру в середньому).

Не досить було представляти Геннадія Дубова лише як «політичного оглядача». У сюжеті про російську ядерну зброю не досить було представляти Олександра Коваленка лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», а Ігоря Рейтеровича лише як «політолога». Гостя Павла Нарожного представляли як «військового (в сенсі воєнного) експерта і засновника благодійної організації “Реактивна пошта”». Навряд чи для глядача таке представлення давало уявлення про компетентність гостя саме у воєнній тематиці. Якщо ж уже згадали «Реактивну пошту», то слід було пояснити, що це за організація. У сюжеті про вибухи в Росії не досить було представляти Владислава Селезньова й Антона Міхненка лише як «воєнних експертів».

У сюжеті не титрували, як це належить, датою бекґраундове відео підриву Каховської греблі, затоплень тощо. У повідомленні про Бернара Леві бекґраундове відео не титрували датами. У сюжеті про російську ядерну зброю бекґраундове відео не титрували датами.

Але найбільше порушень стандарту повноти було пов’язано з відсутністю інтершуму на відео, це було в 21 матеріалі. По-перше, схоже, редакція вирішила взагалі не давати інтершум у БЗ. А по-друге, шириться погана мода замість інтершуму накладати на сюжети музичку або просто якесь музичне шумовиння. Причому ця ідея редакцією каналу доведена до повного абсурду, бо музичка підкладається не лише під відео з начиткою, а навіть на синхронах. Тобто інтершуму нема, а синхрони стає складно слухати, бо музичне шумовиння заважає сприйняттю змісту.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 8 разів. Якась алогічна інфографіка була про Фонд держмайна.

 

Якщо додати три позначених показники 4,7+3,8+3, то виходить 11,5, а не 13 мільярдів «загального економічного ефекту». Незрозумілим, бо не поясненим, також є якийсь сірий сектор на діаграмі. Однаковий розмір шрифту «загального» та його окремих складових робить ці написи рівнозначними. Різний розмір цілих чисел і десятинних узагалі «ламає мозок». Так що зрозуміти цю діаграму глядачам було, щонайменше, дуже непросто. Взагалі незрозуміло, навіщо було показувати ось таке:

 

Це ж точно на екрані телевізора ніхто не зможе прочитати. Теж не зрозуміло, навіщо показувати ось таку інфографіку: цей бісерний шрифт на екрані телевізора прочитати неможливо:

 

І подібних слайдів було цілих три.

Показували в розмові з воєнним експертом, по суті, «сліпу» мапу бойових дій. «Сліпу», бо написи на ній були настільки дрібними, що їх прочитати з екрана телевізора було геть нереально. Що це на ній показували — глядачу залишилося невідомим.

Гість міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов казав: «Щоб всі посади державної служби отримали свій конкретний КРІ». Навряд чи вся аудиторія знає, що це означає, тож ведучим слід було уточнити для глядачів значення терміна. Але вони цього, звісно ж, не зробили.

Інші зауваження

На прощання ведучі не анонсували наступного слоту Суспільного, обмежившись тим, що «колеги продовжать». Якісь «колеги».

Двічі таки забували про фемінітиви: «Юлія Лапутіна, міністр у справах ветеранів» (титр і в начитці у сюжеті Тетяни Демух), «Олена Мошенець, народний депутат» (ведуча Юлія Галушка і в титрі).

Елементи політичного піару

Традиційно було БЗ+СХ з промови прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на засіданні уряду. Наводив статистику про ВЛК.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була надзвичайно слабкою в частині репортажів: жодного репортажного сюжету й лише одне пряме ввімкнення. Для інформаційного каналу це ні про що. У гостьовій студії побувало 7 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 261 раз за чотири години ефіру, це — більш як по 65 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 129 разів. Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 66 разів, найбільше — майже половину з цих порушень — становили узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 31 раз порушували стандарт повноти інформації, більшість із цих порушень була відсутністю інтершуму на відео, в БЗ його просто не було, в частині сюжетів замість інтершуму було підкладено недоречну музичку. 27 разів порушували стандарт точності, більшість із цих порушень була некоректним поєднанням картинки й тексту. І 8 разів порушували стандарт доступності інформації.

Був один прояв політичного піару — суто «паркетне» БЗ+СХ з промови прем’єра Шмигаля на засіданні уряду. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Суспільне (18:00–22:00 5 вересня)

Зміст ефіру

Структура проаналізованого ефіру каналу була такою: першу ефірну годину ділили між 30-хвилинним випуском новин і 30-хвилинною гостьовою студією, друга година починалася з 15-хвилинного випуску новин, продовжувалася гостьовою. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, о 21-й — витвір «95-го кварталу» та гостьова студія. Новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вів спочатку Андрій Діхтяренко, згодом — Ганна Чередниченко.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про використання українськими бійцями зенітних танків «Гепард»;

про зливу в американській Неваді під час фестивалю незалежного мистецтва;

про добровольчу службу цивільного захисту на Одещині;

про цивільні шлюби двох жінок;

про нульовий клас для дошкільнят переселенців із Маріуполя у Кривому Розі;

про доправлення поліцейськими гуманітарки в прифронтові села Донецької області;

про російські псевдовибори на окупованих територіях;

про справу проти Коломойського;

про стан атомної енергетики України;

про підготовку медзакладів до зими і можливих блекаутів;

про роботу Міноборони при міністрі Резнікові та про ймовірне призначення Умєрова;

про деокупацію Харківщини у 2022 році;

про поліцейського з Ізюма, який допомагав вийти з окупації людям і інформував ЗСУ;

про дистанційне навчання різних дітей.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

Дана Ярова, членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони, про зміну керівництва Міноборони, про успіхи та помилки у роботі Резнікова міністром, про роботу антикорупційної ради, прогнози щодо майбутньої роботи міністром Умєрова.

Анастасія Радіна, голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, про ухвалений закон щодо електронного декларування, про закриття публічного доступу до декларацій посадовців на рік.

Олексій Данілов, секретар РНБО, про відставку Резнікова і оцінку його роботи, про майбутнє призначення Умєрова, про підсумки переговорів Ердогана з Путіним, про фейкові вибори Росії на окупованих українських землях, про повернення нині окупованих територій в українське правове поле після деокупації, про підготовку до зимового сезону, про обшуки в.о. міського голови Чернігова.

Роман Костенко, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про позбавлення відстрочки від мобілізації через набування другої вищої освіти, про перебіг мобілізаційних заходів, про зміни керівників ТЦК.

Костянтин Кошеленко, заступник міністра соціальної політики, про нові послуги з допомоги сім’ям із дітьми на порталі «Дія», про інші послуги порталу «Дія», про цифровізацію роботи з пенсіями.

Олександр Новіков, голова Нацагентства з питань запобігання корупції, про ухвалений парламентом закон щодо поновлення електронного декларування, про недоліки ухваленого закону, про закритість реєстру.

Олег Синютка, народний депутат, фракція «Європейська солідарність», про проголосований парламентом закон щодо поновлення електронного декларування.

Олена Мошенець, народна депутатка, фракція «Слуга народу», про проголосований парламентом закон щодо повновлення електронного декларування.

Василь Боднар, посол України в Туреччині, про підсумки переговорів Ердогана з Путіним, про заяву Ердогана щодо «пом’якшення підходу України», про вимоги Росії, про альтернативний морський коридор для вивезення українського зерна.

Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про псевдовибори на окупованій території області.

Олександр Бородін, пресофіцер 3-ї окремої штурмової бригади, про бої під Бахмутом.

Дмитро Чубенко, речник Харківської обласної прокуратури, про справи щодо покарання злочинів росіян під час окупації частини Харківщини, про справи щодо колаборантів на Харківщині.

Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки і співпраці, про готовність США надати Україні снаряди зі збідненим ураном, про ситуацію на Запорізькій ділянці фронту, про перекидання ворогом сил зі сходу на південь.

Павло Лисянський, директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки, про псевдовибори, які розпочали окупанти на українських територіях.

Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про підсумки переговорів Ердогана з Путіним, про заяву Ердогана щодо «пом’якшення підходу України», про сутність політики Ердогана щодо Росії.

Крім того, в ефірі був черговий сатиричний витвір «Кварталу-95» «Бункер».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували 47 разів, це майже по 12 разів на годину ефіру в середньому. Найбільше подавали інформацію з інтернету без перевірки — 24 рази (це по 6 разів на годину). «Посилалися» на телеграм-канали нардепів Давида Арахамії та Ярослава Железняка, представника Кабміну в ВР Тараса Мельничука, голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна та на телеграм Херсонської ОВА, на фейсбук-сторінки керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна й радника керівника ОП Сергія Лещенка. Використовували відео з телеграм-каналів нардепа Олексія Гончаренка, телеграм-каналу «Новини КОС ЗСУ» (що таке «КОС», я чесно не знаю, певно, й глядачі телемарафону навряд чи знають) і з якихось телеграм-каналів з окупованих територій.

Попри таку велику кількість «посилань» на інтернет, ще й 18 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Зокрема цілих 11 разів у різних повідомленнях казали «про це Суспільне повідомила пресслужба парламенту», типу «пресслужба» не має ні посади, ні імені, ані прізвища. Крім того, «посилалися» так на якихось неназваних «представників розвідки», на Прикордонну службу Польщі, Укргідроенерго, «столичний департамент охорони здоров’я», а ще краще — на «повідомляє окупаційна ЦВК півострова», і («вишенькою на торті») «джерела Суспільного та інших ЗМІ говорять». «Джерела», виявляється, вміють «говорити».

Ще 5 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «бійці розповіли», «фахівці німецької військової промисловості полюбляють» і, само собою, «кажуть експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 12 разів (по 3 на годину ефіру в середньому), 9 із них були невідповідностями картинки й тексту в БЗ. Випадковим архівним відео бойових дій «перекривали» повідомлення про висновки Інституту вивчення війни щодо успіхів українського контрнаступу. Заперечення нардепом Федором Веніславським того, що буде екстрадиція українських чоловіків, які незаконно полишили країну, «перекривали» навіщось просто архівним відео з пункту пропуску на кордоні. Двічі геть не до ладу «перекривали» бекґраунд про ДТП судді Тандира. Ведучі за кадром говорили про загиблого нацгвардійця Бондаренка — показували Тандира, говорили про Тандира — показували фото Бондаренка. У підсумковому випуску бекґраунд про Рустема Умєрова «перекривали» невідповідно до тексту за кадром. Бо говорив ведучий про обмін полоненими, а показували в цей момент переговори з росіянами тощо.

Абсолютно недоречно було розмову із членкинею Громадської антикорупційної ради при Міноборони Даною Яровою «ілюструвати» відео із засідання парламенту та різним відео Резнікова, бо вона говорила про роботу міністерства. Розмову з нардепом Костенком «ілюстрували» геть недоречно якимось відео типу студентів, бо говорили про позбавлення відстрочки від мобілізації через набування другої вищої освіти.

Першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка в опитуванні депутатів титрували як члена фракції «Слуги народу». Насправді формально керівники парламенту є позафракційними. Тобто подібний титр є фактичною помилкою. Оскільки для редакції важливо було показати опитування представників різних політичних сил, коректно було би позначити це в титрі інакше: «позафракційний, делегований на посаду фракцією “Слуги народу”». Це б відповідало дійсності.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 38 разів. Це по 9,5 раза на годину ефіру в середньому. Начебто й небагато, порівняно з іншими учасниками марафону, але критично багато як для суспільного мовника. Майже всі ці порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Переважно це були просто якісь оцінки або образні визначення: «це дуже добра інформація», «хижак зачаївся в кущах», «полюбляють називати»,  «одна з головних подій», «тисячі людей опинилися у пастці», «які скандали його оточували», «кратно збільшилась», «скандальні закупівлі», «наступний скандал розпочався», «добре пам’ятають» тощо.

У сюжеті Андрія Стасюка було ось таке малозрозуміле оцінкове міркування: «Нардеп Ярослав Железняк у своєму телеграмі спочатку в стилі голови Офісу президента Андрія Єрмака, а потім і словами заявив» (чесно, що це за якийсь там «стиль Єрмака» для мене залишилося геть незрозумілим, гадаю, не для одного мене). (Примітка від «ДМ»: керівник Офісу президента Єрмак часом пише дописи в соцмережах із використанням самих смайлів.)

Двічі ведучий гостьової студії Андрій Діхтяренко не авторизував, як належить, власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Цей стандарт порушували 12 разів. 8 із них — коли принципово не титрували датами бекґраундове архівне відео різноманітних подій: переговорів із Росією в 2022 році, відео обміну полоненими, відео підриву Каховської греблі та подальшого затоплення населених пунктів, повернення з полону «азовців» тощо і тощо.

4 рази в БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Ані в підводці, ані в сюжеті журналісти не здогадалися перекласти українською згадувану ними назву американського фестивалю «Burning man». А далеко не всі глядачі марафону знають англійську.

Стандарт оперативності

Сюжет про зливу під час фестивалю в США був неоперативним, адже подія відбувалася напередодні, тож розповідати про неї як про новину о 18-й годині наступного дня було недоречно з точки зору стандарту (хоча й недоречно було розповідати про цю подію в телемарафоні взагалі).

Інші зауваження

Я взагалі не зрозумів, навіщо було робити цілий сюжет про зливу в американській Неваді під час фестивалю незалежного мистецтва. У нас що, нічого важливішого не відбувається в Україні,  де точиться війна, та й у світі, пов’язаного з Україною? З другого боку, якщо ви вже робите про це цілий сюжет, то сам бог велів зв’язатися з українськими учасниками фестивалю, які там робили цілих дві інсталяції. І заодно довідатися, чи вони там живі-здорові. Але про українців там у сюжеті взагалі не згадали.

І ще мене незбагненно: невже ті, хто робили бекґраундовий сюжет про Резнікова, не знають, що в нижньому правому куті екрана на Суспільному незмінно перебувають перекладачі жестовою мовою, а це означає, що будь-які (будь-які!) титри в сюжетах слід робити з урахуванням цього простого факту?

 

Елементи політичного піару

Недоречно було згадувати фракційну приналежність до «Голосу» нардепа Романа Костенка в контексті розмови про позбавлення відстрочки від мобілізації через набування другої вищої освіти. Слабким виправданням була згадка ведучого, що кликали обговорити цю тему і нардепа Веніславського (за принципом каналу одночасно обговорювати теми з представниками різних фракцій). Тож якщо вже цей план редакції не спрацював, то й не треба було у представленні та в титрі згадувати фракцію «Голосу». Або вже в поясненні, що Веніславський не зміг доєднатися до цього ефіру, слід було згадати, що Веніславський із фракції «Слуги народу». А так вийшло просто недоречне згадування в позитивному контексті «Голосу».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була повністю позбавлена будь-яких репортажів, не було жодного прямого ввімкнення та жодного репортажного сюжету (всі сюжети були або оглядові, або бекґраундові, або нарисові). Для інформаційного каналу це неприпустимо. В студії побувало 10 гостей-ньюзмейкерів.

Журналісти каналу порушували стандарти 111 разів протягом чотирьох годин ефіру. Це майже по 28 разів на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт достовірності подачі інформації — 47 разів, найчастіше це було подачею неперевіреної інформації з інтернету. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 38 разів, майже все це було суб’єктивними оцінками журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 12 разів, більшість із цих порушень було некоректним «перекриванням» абиякою картинкою текстів у БЗ. 12 разів порушували і стандарт повноти інформації. В більшості випадків не титрували, як належить, датами подій бекґраундове відео. Було також по одному порушенню стандарту доступності подачі інформації та оперативності.

Був один прояв політичного піару — невиправдана та недоречна згадка фракційної приналежності до «Голосу» нардепа Костенка. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 6 вересня)

Зміст ефіру

Структура чотирьох останніх годин ефірного блоку каналу була такою: з 8-ї до 10-ї 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Далі був 15-хвилинний випуск новин і 45-хвилинна гостьова. Об 11-й був годинний випуск новин (який при цьому складався майже повністю з повторів). Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Марічка Падалко з Максимом Сухенком, теж гостьову рубрику «Оперативний черговий» вів Руслан Ярмолюк.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про бої на Куп’янському напрямку;

про відбудову трьох сіл Херсонщини Дніпропетровщиною за проєктом «Пліч-о-пліч»;

про ймовірне призначення міністром оборони Рустема Умєрова;

про порятунок поранених у лікарнях Дніпра;

про падіння уламків російських дронів на території Румунії;

про спецоперацію з перельоту російського пілота на гелікоптері в Україну;

про новітні українські розробки ракет;

про перевірку закладів Львова на безбар’єрність;

про перший клас навчання дівчинки Соломії з пересадженим серцем.

Були прямі ввімкнення:

про бої під Бахмутом;

про наслідки ракетної атаки по Київщині.

Гостями ефірного блоку були:

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, про ухвалений ВР закон щодо повернення обов’язкового електронного декларування та закритість реєстру, про скасування звільнення від мобілізації здобувачам другої вищої освіти, про майбутнє голосування з кадрових питань, зокрема щодо Умєрова.

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про падіння російського «шахеда» в Румунії, про наслідки нічної атаки дронами по Одещині, про розбір завалів і ліквідацію пожеж.

Павло Ковальчук, речник Генерального штабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про втрати ворога за добу.

Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про нічну ворожу атаку ракетами та дронами по Україні, про цілі ворога — портову інфраструктуру.

Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії «Південь», про нічну ракетно-дронову атаку по Одещині, про потрапляння «шахедів» по румунській території.

Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про оперативну ситуацію на різних ділянках фронту, про ситуацію з ракетами на озброєнні ЗСУ.

Мохаммад Фараджаллах, головний редактор порталу «Україна по-арабськи», про підсумки переговорів Ердогана з Путіним, про можливий зміст майбутніх переговорів Ердогана із Зеленським, про майбутню зустріч Путіна з Кім Чен Ином, про очікування від саміту G20.

Дельфін, офіцер Окремої єгерської бригади, про бої на Сватівському напрямку; Одін, офіцер-артилерист, про тактику української артилерії в контрбатарейній боротьбі й у знищенні логістики ворога.

Ярина Груша, публіцистка з Італії, про приїзд в Україну групи італійських журналістів, про настрої в італійському політикумі та суспільстві щодо війни в Україні, про критику виступів Папи Римського італійськими медіа, про ставлення італійців до інциденту з Харлан і до російських спортсменів, про свій переклад «Мавки» італійською.

Іван, координатор руху опору на окупованих територіях «Жовта стрічка», про перебіг псевдовиборів, що їх проводять окупанти, про дії руху спротиву, про закриття окупантами виборчих штабів «Єдіной Росії» через страх перед партизанами.

Костянтин Руденко, кардіолог, заступник директора Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, про успішний виступ українських кардіохірургів на Міжнародному конгресі кардіохірургів у США, про напрямки розвитку вітчизняної кардіохірургії, про підготовку української кардіохірургії до майбутньої зими.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 130 разів або ж по 32,5 раза на ефірну годину в середньому, повторивши власний «рекорд» за 17 липня. 23 рази брали інформацію або картинку з інтернету. Зокрема, користувалися телеграм-каналами Повітряних сил, ДБР, 3-ї окремої штурмової бригади й нардепа Олексія Гончаренка. Використовували відео з російських телеграм-каналів «Позняков» і «Военный осведомитель». Крім того, «посилалися» на твітер ексміністра оборони Великої Британії Бена Воллеса, фейсбук РНБО. Ще було «посилання»: «про це пишуть і місцеві телеграм-канали».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — загалом 38. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, МОЗ, МЗС, мерію Львова та німецьке Міноборони. Були ще ось такі: «в Київській військовій адміністрації повідомляють» (невідомо чи в міській, чи то в обласній) і «у військовій адміністрації повідомляють» (Запорізькій, але теж невідомо чи міській, чи обласній). Решта псевдопосилань були геть розмитими: «румунська влада наполягає», «переконує українська влада», «правоохоронці вважають» (шотландські), «як повідомляють правозахисники» і — вишенькою на торті — «про це "ТСН" повідомили джерела в дипломатичних колах».

15 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо» та «стало відомо», «попередньо», «є інформація», «з’явилося повідомлення» і «з’явилася інформація», «говорили» (невідомо хто) і навіть «лунала така думка» (невідомо чия). 31 раз подавали фактичну інформацію взагалі без будь-яких посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 23. Всі цілковито розмиті: «кажуть хлопці», «західні експерти обговорюють», «як казали аналітики», «на думку аналітиків», «переконана більшість аналітиків» і «частина військових аналітиків припускає», «медики кажуть», «медики визнають» і «медики радять», «про це заявляють керівники антикорупційних органів та судді» та «схвально відгукуються усі». Просто-таки всі на світі.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 44 рази (по 11 разів на годину ефіру в середньому). Невідповідність картинки й тексту в БЗ траплялася 39 разів, це «рекордний» показник для каналу. Традиційно некоректно «перекривали» фото всі повідомлення про наслідки обстрілів різних населених пунктів у різних областях (це коли в тексті згадуються по кілька пунктів, а показують фото невідомо яких із перерахованих). Усі повідомлення про події на фронті як завжди некоректно «перекривали» випадковим набором архівного відео бойових дій, зазвичай ще й без позначення того, що це архів.

Окреме питання: от навіщо щось говорити про ухвалений парламентом закон (причому неважливо який) і показувати архівне відео фасаду парламенту? Крім того, що це некоректно з точки зору стандарту, це ще й має нульову інформаційну цінність. Або таке: повідомляли про неоголошений візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Києва, причому лише з анонімних джерел і з «відмовою коментувати імовірність цього візиту» представницею Держдепу, а на цих всіх словах ведучої показували навіщось архівне відео зустрічі Блінкена з Зеленським. Якось воно не дуже-то «дружить» із подібним текстом.

Тричі некоректно «ілюстрували» розмови з гостями. На «ілюстративному» архівному відео бойових дій, яким супроводжували розмову з речником Генштабу, був неправдивий титр «наживо». У раніше відзнятому відео наслідків падіння уламків збитої ракети на Київщині був титр «наживо», що неправда. І ведуча Соломія Вітвіцька плутала числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 283 порушення стандарту, це — майже по 71 порушенню на годину ефіру в середньому. З цього 254 порушення становили суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Традиційно багато було суто емоційних оцінок: «у найгарячіших точках», «пекельні і виснажливі бої», «несе смертельну небезпеку», «відчайдушні атаки», «отримавши по зубах, ворог принишк», «попри шалену втому», «розтрощили», «розлетівся на друзки»,  «цілодобовою зливою заліза», «була геть побита», «вихором пройшлися», «з величезною крововтратою», «дивом вцілів», «на щастя», «у центрі скандалу» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «дають гідну відсіч», «методично переминають», «стійко витримують», «гарні новини», «чітко видно», «добре чути», «масштабної перевірки», «значно посилили», «робили це активно», «дуже швидко», «доволі фахові припущення», «цікавих розробок», «довгоочікуваних F-16», «дуже показовий приклад», «інтенсивно працює», «серйозні операції» і подібні.

Дієслова урочистого стилю й просто оцінкові: «заявила», «зазначив», «наголосив», «визнають», «зізнаються», «наполягає», «запевняє», «схвально відгукуються», «твердо переконує» тощо.

Були й недоречні в новинах маркери авторизації та маркери привернення уваги: «до речі», «хочеться ще додати».

16 разів ведучі гостьових студій не авторизували власні думки. І було 13 безпідставних узагальнень: «люди не витримують і їдуть до більш безпечних місць», «а от жителі румунських селищ дотримуються геть іншої думки», «медики бояться наврочити», «румунам той напад дуже запам’ятався», «місцеві мешканці так само, як українці, добре знають» (тут два в одному), «запевнення влади і натівська “парасолька” країни жителів прикордонних територій теж не дуже заспокоює».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 11 разів (майже по 3 рази на годину в середньому). У сюжеті про зміну міністра оборони не досить було представляти Петра Олещука й Володимира Фесенка лише як «політологів». Найбільше ж було випадків, коли не титрували датами бекґраундове архівне відео конкретних подій у минулому. На бекґраундовому відео зустрічі італійської прем’єрки Мелоні з президентом Зеленським не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 2 порушення. Абсолютно безглуздо «ілюструвати» повідомлення про події на фронті мапами DeepState у чистому вигляді, адже вони жодним чином не адаптовані для перегляду по телевізору (бо розраховані на перегляд на комп’ютері або в смартфоні). Відтак, на екрані показують якийсь — невідомо, який саме —  фрагмент лінії фронту, назви населених пунктів занадто дрібні, щоб їх із телевізора глядач міг прочитати, крім того ж традиційно непоясненою для глядачів залишається й «легенда» мапи, тобто спеціальні позначки на ній.

Звісно, цікавою і живою є робота з мапою бойових дій у рубриці «Оперативний черговий». Утім, є один істотний недолік. Мапу в ефірі показують то з боку ведучого з гостем, а є плани, зняті за допомогою крана, але вже з іншого боку. Тож якщо в першому випадку, як і належить, українські позиції на мапі зліва, а ворожі справа, то в другому випадку глядач бачить мапу догори ногами й позиції сторін міняються місцями. Боюся, що це істотно заплутує аудиторію. Логічніше було б, якби з крана за мапою «піддивлялися» все ж таки з-за спин ведучого й гостя.

Інші зауваження

Чесно кажучи, я геть не розумію, навіщо було робити об 11-й цілий годинний випуск новин, який складався майже з суцільних повторів (при тому деякі сюжети повторювали вже втретє і вчетверте).

Одного разу таки забули про фемінітив: «Лумініта Одобеску, міністр закордонних справ Румунії» (титр у сюжеті Оксани Ткаченко).

Елементи політичного піару

Жодним чином не була виправданою контекстом розмови (про ухвалений ВР закон щодо повернення обов’язкового електронного декларування і закритість реєстру) згадка в титрі, що Олена Шуляк — «очільниця політичної партії “Слуга народу”». Насамперед те, що вона є очільницею партії, — не має стосунку до внутрішньої ієрархії парламенту. Тож цілком можна було обмежитися представленням її як голови парламентського Комітету з питань організації державної влади і так далі. В розмові Шуляк виступала як народна депутатка, а не як представниця партії. Але ж таки нагадали глядачам про партію влади в позитивному контексті, тобто в умовах, коли гостя говорила «правильні» речі з точки зору критично налаштованих виборців, незадоволених закритістю реєстрів.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була дуже слабкою: лише один репортажний сюжет і 2 прямих ввімкнення. У гостьовій студії побували лише двоє гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів кращим був репортаж Антона Коцуконя про бої на Куп’янському напрямку (оператори Олексій Осавчук, Сергій Перфілов). Як і раніше, дуже цікавою та інформативною була рубрика «Оперативний черговий», цього разу у виконанні Руслана Ярмолюка.

Стандарти журналісти каналу порушували «рекордну» кількість разів — 470 за чотири години ефіру, це по 117,5 раза на годину ефіру в середньому, або ж майже по 2 порушення стандартів на хвилину ефіру. «Надвисока якість», що тут можна сказати. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 283 рази, і так само традиційно переважну більшість цих порушень становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушили 130 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів і подачі фактів без посилань взагалі. Стандарт точності було порушено 44 рази, майже все це було некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти порушували 11 разів, більшість була непозначенням бекґраундового відео. І двічі було порушено стандарт доступності подачі інформації.

Був один прояв політичного піару — абсолютно недоречна згадка того, що гостя Олена Шуляк є очільницею партії «Слуга народу». Наративів російської пропаганди й токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 6 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, замість яких раз був фрагмент тижневика «Факти тижня», раз був фільм. Новини вели спочатку Петро Дем’янчук, згодом — Тетяна Висоцька, гостьові студії вела Яна Брензей, фрагмент тижневика — Сергій Кудімов.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про бої бригади швидкого реагування «Рубіж» у Кліщіївці;

про судове засідання у справі судді Тандира;

про відставку Резнікова і повернення парламентом обов’язкового електронного декларування;

про підготовку до саміту «Великої двадцятки»;

про операцію бригади «Азов»;

про уникнення чоловіками мобілізації за допомогою другої вищої освіти;

про дім, який добудовують 3D-принтером для родини, яка втратила домівку в Ірпені;

про Київський безпековий форум;

про плани з розгортання в Україні виробництва шведсько-британських БМП CV90;

про пресконференцію ГУР і російського пілота;

про псевдовибори на окупованих територіях;

про тяжко пораненого в боях за Бахмут прикордонника;

про дядька російської балерини Волочкової, який живе в прифронтовому селі на Запоріжжі.

Були прямі ввімкнення:

два прямих ввімкнення про наслідки ракетного удару ворога по ринку в Костянтинівці;

про наслідки падіння уламків збитої ракети на Київщині.

Гостями ефірного блоку були:

Ігор Сирота, гендиректор «Укргідроенерго», про втрати води від підриву окупантами Каховської греблі, про проєкт побудови гідроспоруд для збереження води, про ситуацію в гідроенергетиці.

Сергій Прокудін, голова Херсонської ОВА, про ворожі обстріли на Херсонщині, про ліквідацію наслідків затоплень після підриву Каховської греблі, про потреби жителів Херсонщини у дровах чи брикетах до зими, про псевдовибори на окупованій частині області.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з нацбезпеки, оборони і розвідки, про призначення Умєрова міністром оборони, про очікування від його роботи, про закритість електронних реєстрів.

Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, про перевірку військово-лікарських комісій.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки окупації Харківської області, про ідентифікацію загиблих жителів, про розмінування, відновлення інфраструктури та відбудову житла на деокупованих територіях.

Тетяна Ігнатченко, речниця Донецької ОВА, про наслідки ворожого ракетного удару по Костянтинівці.

Іван Ступак, воєнний аналітик, колишній співробітник СБУ, про сенс операцій зі знищення окупаційних «посадовців» на окупованих територіях, про перспективи знищення Керченського мосту.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, про неефективність санкцій щоб припинити виробництво Росією ракет, про боротьбу збройових технологій з ворогом, про взаємодію освіти, інновацій та адаптацій у цій боротьбі, про значення освіти для безпеки країни, про значення очної освіти.

Мосад, розвідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади, про ситуацію на окупованій Донеччині, про роботу розвідників на фронті під Донецьком.

Сергій Пономаренко, заступник командира батальйону 3-ї окремої танкової бригади, Герой України, про те, як рік тому відбувалося звільнення Харківщини, про можливості подібних операцій.

Крім того, в ефірі був пропагандистський фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду з приводу невдач на фронті.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 77 разів протягом чотирьох годин ефіру (в середньому — більш як по 19 разів на годину). З інтернету інформацію та відео брали в 13 випадках. Використовували телеграм-канали президента Зеленського, Херсонської ОВА, 3-ї окремої штурмової бригади й анонімні російські телеграм-канали. Цитували міністра освіти Оксена Лісового з його сторінки у фейсбуку, а народного депутата Ярослава Железняка — з неназваної соцмережі. Ще було «посилання»: «повідомили в соціальних мережах його друзі та близькі».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 30. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, Повітряні сили, МВС, Міносвіти, Офіс генпрокурора, поліцію Київської області, Запорізьку та Донецьку ОВА, на Білий дім і на МЗС Куби. Були ще більш розмиті: «кажуть у поліції», «за інформацією правоохоронців», «прокуратура запевняє». «Геополітичні»: «кубинська влада заявляє», «у Нью-Делі заявили», «у Сполучених Штатах обіцяють». І геть розмиті: «за інформацією друзів», «кажуть будівельники» і «напередодні ЗМІ повідомили з посиланням на джерела» (тут велике питання, які саме ЗМІ, на які такі загадкові джерела?)

Було також 9 суто абстрактних псевдопосилань: найпопулярніше просто «відомо», «за попередніми даними», «за попередньою інформацією» або ж «і це тільки попередня інфромація», «була інформація», «мова йде» і «називають». 8 разів фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань на джерела.

Ще 17 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «бійці кажуть», «розповідають оборонці», «військові розповідали», «аналітики говорять, військові оглядачі», «запевняють у будівельній компанії», «юристи кажуть», «активісти-антикорупціонери закликають» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 31 раз, це майже по 8 разів на годину ефіру в середньому. 24 рази це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоркетно «перекривали» всі повідомлення про наслідки обстрілів різних населених пунктів, зокрема двічі в новинах було якесь заплутане«гібридне» повідомлення про нічну атаку — і про Одещину, і про Київщину впереміш. Можна було лише гадати, фото звідки в цей момент показували. А повідомлення про наслідки атаки «шахедами» «перекривали» навіщось уже нав’язлим на зубах найпершим відео цих «шахедів» у телемарафоні, яке крутять уже близько року. Традиційно «перекривали» й усі повідомлення про бої на різних ділянках фронту випадковим набором архівного відео бойових дій.

Сюжет про підготовку до саміту «Великої двадцятки» «перекривали» абияким архівним відео Індії, попереднього саміту тощо. Наприклад, чи є сенс слова про те, що Сі Цзиньпін не поїде на саміт до Індії, «перекривати» архівним відео Сі з індійським прем’єром Моді? І це все ще й без позначень, що це архів. Так само нелогічно було говорити про те, що у Блінкена запланована зустріч із Зеленським — і показувати в цей момент зустріч Блінкена та Зеленського у минулому. Повідомлення про зустріч глави УГКЦ Святослава з Папою Римським абсолютно недоречно «перекривали» архівним відео виступу Папи з вікна на площі Святого Петра та подібне. І навіть не позначили це як архів. Текст у сюжеті про уникнення чоловіками мобілізації за допомогою другої вищої освіти частково «перекривали» просто архівним відео студентів, деякі плани були взагалі несезонними, бо студенти були тепло вдягнені. Тощо.

Некоректно «перекривали» пряме ввімкнення кореспондента з місця влучання російської ракети в ринок у Костянтинівці. Особливо ж тоді, коли на відео були наслідки цього теракту, а кореспондент уже розповідав про обстріли інших прифронтових населених пунктів Донеччини та про бойові зіткнення на фронті.

Були й суто фактичні неточності. У повідомленні про те, що Польща наступного року закладає оборонний бюджет у розмірі понад 4% ВВП, ведучий стверджував: «подібний оборонний бюжет Польща мала і цьогоріч, але це на 1 відсоток більше, ніж 2022-го, коли він становив 3 відсотки ВВП». Насправді ж це на 1 відсотковий пункт більше, бо якщо брати у відсотках — то буде на 33,3. Ведуча новин казала: «волевиявлення уже обросло цікавими деталями». Жодним чином неточно (та й узагалі не коректно) називати насильницький примус до голосування «волевиявленням». Якщо ж це було сказано іронічно (чого в новинах за стандартами робити не слід), то лапок на слух не чутно, якщо що. Дрібниця, але було псевдопосилання «повідомляє Генпрокуратура». Генпрокуратурою цю установу звали вже давно (ще до початку 2020 року), нині все ж називають Офіс генпрокурора. І традиційно числа називали цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — за чотири години ефіру було 242 порушення (це по 60,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж по одному порушенню на хвилину). З них 209 були суб’єктивними думками журналістів у новинах, переважно оцінками.

Суто емоційними: «запеклі бої», «трагічної новини», «трагічну звістку», «багатостраждальної Костянтинівки», «багатостраждального Маріуполя», «на жаль», «противник рясно гатить», «в смертельно небезпечну пастку», «на щастя, тут минулося», «дивом вижила», «давно пробила дно», «залишається тільки дякувати», «палкі дискусії», «почалися дива», «вона розкошує» і подібними.

Просто оцінками, зокрема часто тими, що підміняють собою факти: «оперативно ліквідували займання», «цікаву інформацію», «ретельно сплановану операцію», «успішної операції», «унікальна спецоперація», «аномальну кількість», «довго сперечалися», «діють злагоджено і швидко», «потрапив у скандал», «скандальновідомими родичами», «є активним перемовником», «легендарного командира», «довгоочікуване повернення декларування», «доволі символічні» тощо.

Дуже багато було дієслів урочистого стилю або ж оцінкових на позначення простої дії: «зазначив», «схвильовано наголошує», «підкреслила», «переконаний», «закликають», «запевняють» і подібні. Принагідно: взагалі абсурдно звучать словосполучення на кшталт «терористи заявили».

Траплялися і різні міркування, зокрема і припущення. «Тож можна припустити, що процес (суд над Тандиром) буде непростим» (ведуча Тетяна Висоцька). «Ймовірно завдали удару з зенітно-ракетного комплексу С-300». «Це буде корисно послухати тим, хто ще досі вважає, що весь фронт вдасться звільнити одномоментно» (пряме ввімкнення Костянтина Мельникова). «На Заході систематично арештовують дедалі більше активів росіян, але до України вони не доходять, тож потрібен спеціальний механізм» (сюжет Наталії Луценко).

Було 29 випадків, коли журналісти не авторизували власні судження й оцінки в авторських елементах ефіру. Основу цього числа склали суцільні порушення стандарту в фрагменті тижневика «Факти тижня». Переважно там звучали псевдоекспертні міркування, наприклад: «Але, як показує практика, американці спочатку дають невелику партію, так би мовити на пробу, і потім збільшують поставки» (якийсь абсолютно безпідставний висновок ведучого Сергія Кудімова, бо кому це США в останні десятиліття постачали свої сучасні танки або інші складні системи у час повномасштабної війни, тим більше війни подібного масштабу). «Словом, CV90 — добротна бойова машина, яка зможе прискорити наступальні дії нашого війська і вберегти піхоту». «Та як би там не було, за умови такої тісної співпраці, CV90 в перспективі таки можуть стати основними БМП Збройних Сил України і посилити наше військо» (сюжет Алли Чиж).

І ще було два безпідставних узагальнення: «над цим міркують всі його однокурсники», «студенти вже нервують».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 5 разів. У повідомленні про те, що Польща закладає в бюджеті наступного року на оборону понад 4% ВВП, був необхідний бекґраунд про те, що країни НАТО мають орієнтиром витрат на оборону 2% від ВВП. У сюжеті про плани з розгортання в Україні виробництва шведсько-британських БМП CV90 не досить було представляти Михайла Жирохова та Сергія Кузана лише як «військових (в сенсі воєнних) експертів». У бекґраунді про новопризначеного міністра оборони Рустема Умєрова на бекґраундовому відео не було ні дат на конкретних згаданих подіях, ні навіть просто титру «архів».

Стандарт доступності подачі інформації

Повідомлення про те, що Польща наступного року закладає оборонний бюджет у розмірі понад 4% ВВП, було занадто складним для сприйняття, особливо ж цей зворот: «Подібний оборонний бюджет Польща мала і цьогоріч, але це на 1 відсоток більше, ніж 2022-го, коли він становив 3 відсотки ВВП».

У повідомленні про зустріч очільника УГКЦ Святослава з Папою Римським на екран виводили велику цитату Святослава, за кадром у цей момент ведуча казала зовсім інше. Так категорично не можна робити, бо глядач не може одночасно сприймати два різних тексти й зрештою перестає сприймати обидва. Будь-яка велика цитата на екрані повинна обов’язково дублюватися начиткою за кадром і не інакше. Ще ведуча Тетяна Висоцька казала: «саме такий меседж».

Стандарт оперативності

Збитковою є манера редакції показувати шматки свого тижневика в ефірних блоках посеред тижня. Крім усього іншого, тижневик (за ідеєю) підсумовує події тижня, що вже минув, це неоперативна ретроспектива, яка виправдовується аналітикою (теж за ідеєю). Ефір цих «Фактів тижня» був у неділю 3 вересня. Наступного тижня, а тим більше вже аж у середу 6 вересня матеріали тижневика для інформаційного марафону є безнадійно застарілими.

У гостьовій студії о 17:25 речниця Херсонської ОВА з місця події на пряме запитання ведучої, чи можуть ще бути люди під завалами на ринку у Костянтинівці після ракетного удару, відповіла, що завали вже розібрали й тіла всіх загиблих знайшли. Попри це, на початку випуску новин о 17:30 ведуча казала, що «у Костянтинівці тривають пошукові роботи, під завалами ще можуть бути люди». Це порушення стандарту оперативності є доволі наочним прикладом двох вад у роботі редакції: по-перше, повної неузгодженості у роботі гостьової та новинної випускових груп, а по-друге, звички триматися раніше написаного тексту у суфлері, попри навіть значну зміну фактів. Справедливості заради додам, що ці вади притаманні не лише ICTV з СТБ, а й редакціям усіх учасників телемарафону, просто подібні наочні «проколи» трапляються не так часто.

Інші зауваження

Одного разу таки забули про фемінітив: «країна-терорист» (пряме ввімкнення Костянтина Мельникова).

Резюме

Новинною складовою проаналізованого ефіру медіагрупи були 2 репортажних сюжети й 3 прямих ввімкнення. У студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращими були репортаж Костянтина Мельникова про бої бригади швидкого реагування «Рубіж» у Кліщіївці (оператори Дмитро Матвієнко, Юрій Остапчук) і сюжет Поліни Спасенко про дім, який добудовують 3D-принтером для родини, що втратила домівку в Ірпені (оператор Євген Зозуля).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 362 рази протягом чотирьох годин ефіру, це по 90,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж по 1,5 порушення на хвилину. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 242 рази, більшість із цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 77 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 31 раз, більшість із порушень складали невідповідності картинки й тексту за кадром. 5 разів порушували стандарт повноти інформації, 3 рази — стандарт доступності та двічі стандарт оперативності.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (18:00–24:00 6 вересня)

(оцінювалося 2 години ефіру*)

Було проаналізовано всі випуски новин вечірнього блоку каналу і бюлетень «Парламентський день», замість гостьових студій канал у цьому блоці показував запис Саміту перших леді та джентльменів.

Зміст ефіру

В ефірному блоці каналу були 10-хвилинні випуски новин на початках годин, підсумковий годинний випуск о 20-й і бюлетень «Парламентський тиждень». Решту часу займав запис Саміту перших леді та джентльменів у Києві. Новини вела Ольга Бутко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про Саміт перших леді та джентльменів у Києві;

про каденцію міністром оборони Резнікова та про Умєрова на чолі Міністерства;

про подію в Дніпрі, коли патрульний застрелив правопорушника;

про можливу військову співпрацю Росії з Північною Кореєю;

про використання ЗСУ зенітних танків «Гепард»;

про роботу українських розвідників;

про наслідки знищення Каховської ГЕС;

про стан ІТ-індустрії в Україні;

про звільнення торік Харківщини;

про бізнесмена, який навів артилерію ЗСУ на власне підприємство на Київщині, де розташувалися окупанти.

Були 3 прямих ввімкнення з Костянтинівки кореспондента каналу ICTV.

Гостем ефірного блоку був Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, говорили про ворожий ракетний удар по ринку в Костянтинівці.

Крім того, в ефірі були:

Запис Саміту перших леді та джентльменів у Києві.

Бюлетень «Парламентський день».

Відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт протягом двох проаналізованих годин ефіру порушували 38 разів (по 19 разів на годину ефіру в середньому). З інтернету брали інформацію та відео 7 разів. Користувалися телеграм-каналами президента Зеленського й Повітряних сил, твітером ексміністра оборони Великої Британії Бена Воллеса.

Половину всіх порушень (19) становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фатичної інформації. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Міноборони, Повітряні сили, Київську та Донецьку ОВА, на поліцію Донецької області й на Білий дім. Інші псевдопосилання були геть розмитими: «за даними ЗМІ», «ЗМІ пишуть», «ЗМІ повідомляли», «за даними деяких ЗМІ», «розповіли правоохоронці», «правоохоронці кажуть».

Було 4 абстрактних псевдопосилання: «наразі відомо», «є інформація», «за останньою інформацією», «називають». Ще 8 разів узагальнено «посилалися» на авторство суб’єктивних думок: «переконані в ГУР», «юристи кажуть», «на думку ж психологів», «західні аналітики переконані», «вважають експерти», «кажуть у розвідці», «кажуть експерти», «кажуть спеціалісти».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 20 разів (по 10 разів на годину в середньому). 16 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Наприклад, повідомлення про візит Блінкена тричі «перекривали» невідповідно: говорили про його зустріч із Кулебою, а показували зустріч зі Шмигалем тощо. Повідомлення, що Румунія визнала падіння російського безпілотника на своїй території, «перекривали» якимось геть невідповідним і незрозумілим відео, зокрема чомусь якимись суднами в порту, що не мало жодного відношення до згаданих подій. Бекґраунд у сюжеті про Умєрова «перекривали» невідповідно, за кадром говорилося про одні події, на відео були інші.

Фактичні неточності були пов’язані з титрами. Розповідали про звільнення торік Харківщини й показували архівне відео про це, а геотитр висів «Київ». Показували відео морського порту з суднами, а геотитр був «Київська область, Козаровичі». Показували архівне відео затоплених після підриву Каховської ГЕС сіл, а титром було «відео Володимир Зеленський». Невже то все в червні цього року знімав сам пан президент особисто?

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше, загалом 127 разів (це по 63,5 раза на годину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах (124).

Емоційні оцінки, наприклад:«трагічну розв’язку», «резонанс щодо трагедії не вщухає», «на жаль», «зухвалість підлості», «фактично з попелу», «блискавичної операції», «зухвалими операціями захоплюється світ», «без перебільшення приголомшили світ», «стрімко зростає і кількість “бавовни”», «грошова винагорода продавців часто вражає» тощо.

Просто оцінки: «втрату переживає важко», «відносини між державами не найкращі»,  «важлива зустріч», «масштабна розробка», «ретельно готували», «цінну інформацію», «користується популярністю», «нині ж ситуація складніша», «одна з найбільших проблем» і подібні.

Традиційно в новинах каналу дуже велика кількість дієслів урочистого стилю й оцінних дієслів на позначення простої дії «сказав».

Траплялися й різноманітні міркування журналістів: «Їхній внесок у перемогу України та захист національних інтересів від зовнішніх загроз складно оцінити» (ведуча Ольга Бутко). «Проте саме через закупи сталися ймовірно ротації в уряді». «У парламент представляти Умєрова Зеленський не прийшов, втім це не завадило зібрати голоси для його призначення» (сюжет Ірини Заєць). «Українська армія фактично провела успішну операцію за тактикою “бліцкригу”» (сюжет Артема Деркачова). «Такий високий попит серед пошукачів зумовлений тим, що ця галузь залишається чи не єдиною експортною сферою, що повноцінно працює у воєнний час» (сюжет Катерини Лебединцевої).

Крім того було 3 безпідставних узагальнення: «місцеві не приховували своєї радості», «ці кадри про перегін російського гвинтокрила на територію України без перебільшення приголомшили світ» «народні ж депутати очікують від нового міністра».

Стандарт повноти інформації

17 разів порушували цей стандарт (по 8,5 на годину ефіру в середньому). У повідомленні про презентацію НБУ нової монети, присвяченої українській військовій розвідці, на відео так і не показали головного — саму монету. У сюжеті про наслідки підриву Каховської греблі один з експертних синхронів не був титрований. У 7 випадках не позначали датою бекґраундове відео. А ще у 8 випадках на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Незбалансованим за представленням різних політсил був набір спікерів-нардепів у анонімному «Парламентському дні»: 4 представники «Слуг народу», по 2 депутати від «Батьківщини» й депгрупи «Партія “За майбутнє”», ще по одному — від «Голосу» й «Довіри». Характерно, що штучні депгрупи стабільно отримують у парламентських бюлетенях доволі широке представництво, а от «Європейська солідарність» часто не отримує взагалі жодного. Навряд чи це є випадковістю.

Стандарт доступності подачі інформації

Геть не розумію, навіщо було двічі показувати на екрані пресреліз Пентагону. Тим більше, що він англійською мовою, та й задрібними для прочитання літерами.

Інші зауваження

До витвору під назвою «Парламентський тиждень» тепер ще й додали «Парламентський день». Якби це був просто парламентський канал, то хай би собі було, але ж це інформаційний канал усе ж таки.

Кілька разів забували про фемінітиви: «Інна Кочарян, ректор...» (титр на синхроні), «Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Данії» (титр на синхроні), «на чолі з прем’єр-міністром країни Метте Фредеріксен», «запевнила з трибуни Верховної Ради прем’єр-міністр цієї країни» (анонімний «Парламентський день»), «Патрісія Льюїс, аналітик...» (титр у сюжеті ).

Резюме

Новинна складова була такою: один репортажний сюжет, 3 прямих ввімкнення й один гість-ньюзмейкер.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом двох проаналізованих годин ефіру 205 разів, це по 102,5 раза на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 127 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 38 разів, рівно половину з цих порушень становили розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності був порушений 20 разів, у більшості випадків це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. 17 разів порушували стандарт повноти інформації, переважно це була відсутність титрів дати на бекґраундовому відео та відсутність інтершуму на відео. Крім того у двох випадках порушували стандарт доступності подачі інформації, ще в одному — стандарт балансу думок.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів в ефірному блоці каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

5 вересня

«Київгаз» відімкнув подачу газу 15 тисячам жителів столиці.

За перше півріччя 2023 року з України виїхало ще до пів мільйона осіб.

Уряд дозволив бойовим медикам переливати пораненим бійцям кров на догоспітальному етапі.

Росіяни закрили партійні штаби в Новій Каховці через страх перед партизанами, — Спротив.

Уночі в Києві «мінували» всі вокзали та деякі медзаклади, — КМВА.

Франція засудила удари Росії по українській зерновій інфраструктурі.

Міноборони віддало 650 млн грн фірмі екснардепа Розенблата за безпілотники низької якості, — Бігус.інфо.

6 вересня

Байден чекає скорої зустрічі з Зеленським, — Блінкен.

Росія обстріляла Торецьк і Новоукраїнку, є загиблий і поранені.

Українці зібрали 25 тисяч підписів під петицією до президента ветувати закон із нормою про закриті декларації.

Президент Румунії: Якщо уламки дрона Росії впали на нашій території — це порушення суверенітету.

Суд Євросоюзу вперше дозволив скасувати санкції проти російського бізнесмена.

НАБУ та САП завершили слідство щодо розкрадання колишнім менеджментом «Приватбанку» 8,4 млрд грн.

У найбільшого теплопостачальника столиці «Київтеплоенерго» йдуть обшуки.

Уряд Великої Британії оголосить групу «Вагнер» терористичною організацією.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була такою: спочатку в ефірних годинах було по два 10-хвилинних випуски новин — на початку години й на 30-х хвилинах, решта — гостьові студії. З 10-ї ранку ефірні години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була стандартною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура проаналізованого ефіру Суспільного була такою: першу ефірну годину ділили між 30-хвилинним випуском новин і 30-хвилинною гостьовою студією, друга година починалася з 15-хвилинного випуску новин, продовжувалася гостьовою. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, о 21-й — витвір «95-го кварталу» та гостьова студія.

Структура чотирьох останніх годин ефірного блоку каналу «1+1» була такою: з 8-ї до 10-ї 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Далі був 15-хвилинний випуск новин і 45-хвилинна гостьова. Об 11-й був годинний випуск новин (який при цьому складався майже повністю з повторів).

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, замість яких раз був фрагмент тижневика «Факти тижня», раз був фільм.

В ефірному блоці каналу «Рада» були 10-хвилинні випуски новин на початках годин, підсумковий годинний випуск о 20-й і бюлетень «Парламентський тиждень». Решту часу займав запис Саміту перших леді та джентльменів у Києві.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: лише один репортажний сюжет, 5 прямих ввімкнень і 5 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була надзвичайно слабкою в частині репортажів: жодного репортажного сюжету й лише одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побувало 8 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була повністю позбавлена будь-яких репортажів, не було жодного прямого ввімкнення й жодного репортажного сюжету (всі сюжети були або оглядові, або бекґраундові, або нарисові). Для інформаційного каналу це неприпустимо. В студії побувало 10 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була дуже слабкою: лише один репортажний сюжет і 2 прямих ввімкнення. У гостьовій студії побували лише двоє гостей-ньюзмейкерів.

Новинною складовою проаналізованого ефіру каналів ICTV та СТБ були 2 репортажних сюжети й 3 прямих ввімкнення. У студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова ефірного блоку «Ради» була такою: один репортажний сюжет, 3 прямих ввімкнення і один гість-ньюзмейкер.

Гостьові студії

У гостях каналу «Інтер» за чотири години ефіру побувало 8 людей. З них 5 були ньюзмейкерами, один речник і 2 експерти.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин загалом побувало 11 гостей, з них 7 були ньюзмейкерами, 2 речники і 2 експерти.

У гостьових студіях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 15 гостей, із них 10 були ньюзмейкерами, 2 речники й 3 експерти.

У гостях каналу «1+1» протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру побувало 12 гостей. З них двоє були ньюзмейкерами, 3 речники, 2 експерти та 5 учасників подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ цього дня побувало 10 людей. Було 5 ньюзмейкерів, одна речниця, 2 експерти та 2 учасники подій.

Гостьових студій в ефірному блоці каналу «Рада» не було. Був один гість-ньюзмейкер у новинах.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону було таким (у межах проаналізованого ефіру): представників фракції «Слуги народу» в ефірі побувало шестеро (Олена Мошенець і Віталій Безгін на «Ми — Україна», Олена Мошенець і Анастасія Радіна — на Суспільному, Олена Шуляк — на «1+1» і Єгор Чернєв на ICTV та СТБ), було по одному представнику фракцій «Голосу» (Роман Костенко) і «Європейської солідарності» (Олег Синютка), обидва були в ефірі Суспільного. На каналах «Інтер» і «Рада» народних депутатів у межах проаналізованих ефірів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували цього дня протягом чотирьох годин ефіру 285 разів (у середньому — більш як по 71 разу на годину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 201 раз, із них найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 47 разів, більше половини з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 24 рази, переважно некоректним використанням картинки. Стандарт повноти інформації порушували 13 разів, найбільше — відсутністю інтершуму на відео. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 261 раз за чотири години ефіру, це — більш як по 65 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 129 разів. Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 66 разів, найбільше, майже половину з цих порушень, становили узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 31 раз порушували стандарт повноти інформації, більшість із цих порушень була відсутністю інтершуму на відео, в БЗ його просто не було, в частині сюжетів — замість інтершуму було підкладено недоречну музичку. 27 разів порушували стандарт точності, більшість із цих порушень була некоректним поєднанням картинки і тексту. І 8 разів порушували стандарт доступності інформації.

Журналісти Суспільного порушували стандарти 111 разів протягом чотирьох годин ефіру. Це майже по 28 разів на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт достовірності подачі інформації — 47 разів, найбільше з цих порушень було подачі неперевіреної інформації з інтернету. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 38 разів, майже все це було суб’єктивними оцінками журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 12 разів, більшість із цих порушень було некоректним «перекриванням» абиякою картинкою текстів у БЗ. 12 разів порушували і стандарт повноти інформації. В більшості випадків не титрували, як належить, датами подій бекґраундове відео. Було також по одному порушенню стандарту доступності подачі інформації та оперативності.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували рекордну кількість разів — 470 за чотири години ефіру, це по 117,5 раза на годину ефіру в середньому, або ж майже по 2 порушення стандартів на хвилину ефіру. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 283 рази і так само традиційно переважну більшість цих порушень становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушили 130 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів і подачі фактів без посилань узагалі. Стандарт точності було порушено 44 рази, майже все це було некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти порушували 11 разів, більшість було непозначенням бекґраундового відео. І двічі було порушено стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 362 рази протягом чотирьох годин ефіру, це по 90,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж по 1,5 порушення на хвилину. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 242 рази, більшість із цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 77 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 31 раз, більшість із порушень складали невідповідності картинки й тексту за кадром. 5 разів порушували стандарт повноти інформації, 3 рази — стандарт доступності та двічі стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом двох проаналізованих годин ефіру 205 разів, це по 102,5 раза на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 127 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 38 разів, рівно половину з цих порушень становили розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності був порушений 20 разів, у більшості випадків це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. 17 разів порушували стандарт повноти інформації, переважно це була відсутність титрів дати на бекґраундовому відео та відсутність інтершуму на відео. Крім того у двох випадках порушували стандарт доступності подачі інформації, ще в одному — стандарт балансу думок.

Прояви політичного піару

В проаналізованому ефірі каналу «Інтер» було 4 прояви політичного піару. Двічі показували піарівський сюжет про пресконференцію першої леді Зеленської і міністрів Кулеби й Ляшка з приводу форуму перших леді та джентльменів. І двічі показували БЗ+СХ про те, що командувач Сирський відвідав фронт.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — суто «паркетне» БЗ+СХ з промови прем’єра Шмигаля на засіданні уряду.

В ефірі Суспільного був один прояв політичного піару — невиправдана та недоречна згадка фракційної приналежності до «Голосу» нардепа Костенка.

В ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару — абсолютно недоречна згадка того, що гостя Олена Шуляк є очільницею партії «Слуга народу».

У проаналізованому ефірі каналів «Рада», ICTV та СТБ проявів політичного піару цього дня не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі всіх телеканалів не було російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1893
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду