Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8—9 і 11—12 липня 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8—9 і 11—12 липня 2023 року

18 Липня 2023
3248

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8—9 і 11—12 липня 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3248
Порушення стандартів в ефірних блоках «Інтера», «Ми — Україна», Суспільного, «1+1», ICTV та СТБ, «Ради». Порушення етики у Суспільного, прояви політичного піару в ICTV та СТБ, «Ради».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8—9 і 11—12 липня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8—9 і 11—12 липня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій і тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Цього разу вийшли трохи розкидані дати через намір подивитися, про що та як розповідали в телемарафоні напередодні саміту НАТО у Вільнюсі й у самі дні саміту. Для цього аналізувалися один блок телеканалу «Інтер» 8 липня і тижневик «1+1» 9 липня, ефіри всіх інших каналів були вже за 11-12 липня.

Телеканал «Інтер» (14:00—18:00 8 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: кожна ефірна година починалася випуском новин (в середньому 13-хвилинним), продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Олександр Просяник.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про антидронну боротьбу зенітників на Бахмутському напрямку;
  • про повінь на Прикарпатті;
  • про роботи на місці зруйнованого ворожою ракетою будинку у Львові;
  • про початок жнив на Дніпропетровщині;
  • про зміни в ставленні німців до війни в Україні;
  • про розширення НАТО;
  • про відновлення стратегічно важливих мостів;
  • про роботу української бойової авіації;
  • про наслідки повномасштабної війни для Росії;
  • про динаміку збільшення військової допомоги США Україні за 500 днів великої війни;
  • про те, як світ сприймає українських лідерів;
  • про те, як Україна рухалася до євроінтеграції;
  • про роботу аеророзвідників на Харківщині;
  • про те, як люди пережили окупацію в різних селах трьох областей;
  • про подружжя військового та волонтерки;
  • про перший в Україні військовий шпиталь ветеринарної медицини на Хмельниччині;
  • про роботу танкістів на фронті;
  • про дівчинку, яка народилася 24 лютого 2022 року;
  • про військового з позивним «Хасан».

Були прямі ввімкнення:

  • про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини;
  • про ворожі обстріли на Запоріжжі;
  • про обстріли ворога в Миколаївській області.

Гостями ефірного блоку були:

  • Вадим Пристайко, посол України у Великій Британії, про історичні корені британської підтримки Україні у війні проти Росії, про єдність усіх політичних сил Великої Британії щодо підтримки України, про підготовку українських пілотів у Великій Британії, про роботу української дипломатії у Великій Британії, про перспективи вступу України до НАТО та значення британської підтримки цього кроку, про можливий альянс України з Великою Британією і Польщею.
  • Єгор Чернєв, голова постійної делегації України в ПА НАТО, про очікування щодо рішень Вільнюського саміту НАТО, про значення політичного рішення щодо готовності прийняття України в НАТО.
  • Валерій Шершень, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про зміни рівня підготовки ЗСУ за 500 днів великої війни, про бої на різних ділянках Таврійського напрямку, зокрема про найскладніші бої у Мар’їнці та Авдіївці, про застосування ворогом хімічної зброї, про можливості, які дадуть ЗСУ касетні боєприпаси.
  • Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про прогноз розвитку ситуації в Росії після заколоту Пригожина, про зміни в Україні за час повномасштабного вторгнення і набуття суб’єктності України, про зміну ставлення світу до України.
  • Дмитро Новицький, президент Асоціації «Укрводоканалекологія», про різні проєкти зі швидкого забезпечення водою міст і сіл, постраждалих від підриву Каховської греблі, про допомогу міжнародних організацій.
  • Валерій Кондратюк, генерал-лейтенант, голова СВР у 2020-2021 роках, про обриси повної перемоги України у війні, про повернення командирів «Азова» в Україну з Туреччини, про тенденції до розвалу Росії та роботу українських спецслужб, про взаємодію української розвідки з розвідками країн-партнерів.
  • Євген Межевікін «Адам», полковник ЗСУ, Герой України, заступник командира 1 танкової бригади, про свою історію під час повномасштабного вторгнення.
  • «Марк», легіонер білоруського полку Кастуся Калиновського, про свою особисту історію і свій особистий вибір обороняти Україну, про те, як і де воювали білоруські добровольці.
  • Ігор Дикун, Герой України, командир розвідбатальйону 5 окремої штурмової бригади, про свою історію повномасштабної війни, про найскладніші бої війни, про переваги українців над росіянами на війні, порівняння з першим етапом війни, про західну допомогу.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 85 разів протягом чотирьох годин (це більш ніж 21 порушення на годину). В 17 випадках подавали інформацію з інтернету. Посилалися при цьому на телеграм-канали президента Володимира Зеленського, командувача Повітряних Сил генерал-лейтенанта Миколи Олещука, на «місцеві телеграм-канали писали» і давали відео з анонімних телеграм-каналів. Також були посилання на твіттери посолки Мелінди Сіммонс, президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, японського головування в групі послів G7 і міністра оборони Польщі. Було й «посилання» «місцеві пабліки писали» і «мережу заполонили».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 21. «Посилалися» так на Генштаб, Міноборони, Військово-морські сили, Білий Дім, Пентагон, МВС, Донецьку облпрокуратуру, військову розвідку, Держагентство з відновлення. Крім того, на «американську пресу, причому в поважних виданнях». Було також «люди чули».

Абстрактних псевдопосилань було 9: «за попередніми даними», «як відомо», «у нас є оновлені дані», «тривожне повідомлення надходить з Нікопольщини», «Кривий Ріг. За інформацією звідти», «зафіксовано» і «зафіксували», а також «кажуть». Ще 9 разів подавали фактичну інформацію, зокрема різну статистику, взагалі без посилань.

Найбільше ж було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 29 разів. Майже всі вони були максимально розмитими: «експерти прогнозують», «називають аграрії Криворіжжя», «самі німці називають», «танкісти кажуть», «бійці наголошують», «відзначають дослідники і західні політики», «соціологи фіксують», «аеророзвідники розповідають», «рятувальники припускають» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 24 рази. Найбільше було невідповідностей картинки і тексту в сюжетах і коротких повідомленнях (12). Цього дня була велика кількість оглядових «аналітичних» сюжетів, де було багато тексту, що складався з переважно з суб’єктивних міркувань авторів, тож «перекривали» ці тексти чим під руку попаде. Інколи бездумне «перекривання» призводить до таких невідповідностей, як, наприклад, у сюжеті Ірини Іванової, де на словах «на четвертий день повномасштабного вторгнення» був наклеєний план влучання ракети біля Київської телевежі, що сталося насправді 1 березня, тобто вже на шостий день.

Пряме ввімкнення кореспондента з Запоріжжя «ілюстрували» невідповідним відео. Він розповідав, наприклад, про події на фронті (з інтернету, звісно), а «ілюстрацією» були зруйновані ворожими обстрілами сільські хати невідомо де; розповідав, що окупанти продовжують мінувати ЗАЕС, а показували архівні, ще мирні плани станції, ще й, здається, осінні.

Як і заведено, невдалими були всі спроби «ілюструвати» картинками розмови з гостями. Наприклад, посол України у Великій Британії згадував історію Другої світової, а показували архівне відео візиту Зеленського до Великої Британії. Експерт «Укрводоканалекологія» розповідав про проєкти відновлення водопостачання Кривого Рогу, Марганця, а на відео були люди, які набирали воду в шестилітровки.

Ведучі та журналісти цього дня раз по раз казали про «500 днів війни». Хоча раз по раз таки згадували, що повномасштабної. В одному випадку безпідставне узагальнення (задля публіцистичного ефекту) не відповідало реальності: «російські спортсмени змушені змагатися хіба що одне з одним». Одного разу ведучий 40 мільярдів доларів називав «рекордною цифрою».

Стандарт відокремлення фактів від думок

268 порушень стандарту протягом чотирьох годин ефіру — це по 67 порушень на годину в середньому. Основу цього показника традиційно становили суб’єктивні думки журналістів у новинах (254). Теж традиційно багато було суто емоційних оцінок: «після запеклих боїв», «точились кровопролитні бої», «мовчазний свідок найстрашніших подій», «спустошене і понівечене війною місто», «у пекельні дні лютого», «путінські солдати наче збоченці урізноманітнювали тортури», «російського смертоносного залізяччя», «неспокійним видався і день», «тривожне повідомлення», «наробила біди стихія», «історія, що торкається самого серця» тощо.

Було чимало таких урочистих сентенцій: «легендарні вертолітні місії», «500 героїчних днів», «які, без перебільшення, можна назвати історичними», «кожний на своєму місці продовжує наближати перемогу», «віртуозно маневруючи поміж ворожими ППО», «наводить жах на окупантів», «поки митці екранізують, науковці осмислюють, український народ продовжує героїчно боротися і надихати та підтримувати своїх лідерів», «завдяки таким, як наш герой, ми впевнено рухаємося до перемоги». І лексики урочистого стилю («зазначив», «наголосила» тощо) та дієслів з оцінкою характеру самої дії («переконаний», «не сумнівається», «зізнається» тощо). Була підміна оцінками фактів: «стрімка інфляція рубля», «утім, сталося це набагато раніше», «ніколи раніше не жило так багато людей».

І чимало було різноманітних суб’єктивних міркувань (висновків, порівнянь, припущень тощо). Наприклад: «імовірно туди ж перемістилася частина бійців ПВК “Вагнер”». «Зробити краще, ніж було — це один з основних принципів, на яких будується план відновлення України». «Гвинтокрили незамінні під час оборони, наступів, неперевершені в спецопераціях». «500 днів війни в Україні змінили Європу». «Демографічний стрибок стався завдяки мігрантам». «Менш гострою стала і гіркота людських спогадів». «Для поміркованих європейців — космічна швидкість». «І Єврокомісія, і Європарламент випромінюють оптимізм».

З інших порушень: не авторизованих суб’єктивних думок ведучих у гостьових студіях було небагато — лише у 8 випадках (порушення стандарту в тих випадках, коли ведучі гостьових студій просто читають підводки до сюжетів, віднесено до попереднього розділу). Було лише 4 безпідставних узагальнення: «фіни пішли записуватися на курси військової підготовки», «в цьому сходяться чи не всі демократичні лідери», «українці ж жартують», «та складнощі наших танкістів не зупиняють». Крім того, у трьох випадках ведуча новин Лілія Налягака нечітко позначала межі цитат, що складалися з кількох речень. Оскільки в цих цитуваннях не було фінального маркера авторства думки, то останні речення сприймалися вже як думки самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було лише 4 порушення цього стандарту. У сюжеті про наслідки війни для Росії були слова: «до війни частка російських енергоносіїв у структурі споживання становила до 40 відсотків». Не було сказано, чия саме «структура споживання». У бекграундовому сюжеті про те, як Україна рухалася до євроінтеграції, відео конкретних історичних подій не титрували датами (щонайменше, слід було позначати роки). Ще у двох сюжетах замість інтершуму підкладали недоречну музичку.

Стандарт доступності подачі інформації

Двічі журналісти використовували англіцизм «меседж». Ведуча новин розповідала про рішення щодо будівництва в Німеччині «СПГ-терміналів». Далеко не всі глядачі знають цю абревіатуру («скраплений природний газ»).

Інші зауваження

Вважаю відверто хибним оце режисерське рішення, за яким гостя студії (а це основний змістовний елемент) показують у маленькому віконечку, а «ілюстрацію» (найчастіше невідповідну самій розмові й беззмістовну для цієї розмови) — навпаки у великому вікні. Це ситуація, коли форма перемагає зміст, який усе ж є головним для інформаційного ефіру.

Дивний, як на мене, був сюжет групи авторів, у якому розповідали про те, як пережили окупацію в різних містечках і селах трьох різних областей — Сумської, Харківської і Миколаївської. В чому була ідея зібрати це в один сюжет, я так і не зрозумів. Кожна з цих історій заслуговувала окремого повноцінного сюжету, натомість вийшов повний розфокус. При цьому в тексті називали містечка й села, але не говорили при цьому область, покладаючись лише на геотитри. Не всі глядачі звертають увагу на геотитри, а ті, хто слухає марафон по радіо, то й взагалі титрів не бачать, тож коли після розповіді про Тростянець раптом ішла згадка про Миколаїв, то ця частина аудиторії точно могла бути спантеличена.

І часом знову забували про фемінітиви: «Яна Худенко, директор Департаменту...» (титр у сюжеті Олени Мендалюк), «Оксана Маркарова, посол України в США» (титр у сюжеті Дмитра Анопченка), «Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії», «Інгріда Шимоніте, прем’єр-міністр Литви» (титр у сюжеті Ганни Басової), «країни-агресора» (там же у тексті), «Бріджит Брінк, посол США в Україні» (титр на синхроні).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди не було, натомість був сюжет токсичної ведучої Анастасії Даугуле, яка поширювала проросійську пропаганду.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу складалася з 4 репортажні сюжети, 3 прямих ввімкнення, у студії каналу побувало 2 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів якісним був репортаж Жанни Дутчак про повінь на Прикарпатті (оператор Зеновій Афтанас).

Стандарти журналісти каналу порушували 384 рази. Це по 96 порушень на ефірну годину в середньому. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 268 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. З 85 порушень стандарту достовірності найбільше (29) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок, на другому місці (19 разів) були узагальнені псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 24 рази, з них половина були невідповідностями між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Стандарт повноти інформації порушували 4 рази, стандарт доступності — 3. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару та російських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. Був сюжет токсичної ведучої каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00—16:00 11 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Ігор Пупков з Ольгою Грицик, гостьові студії вели спочатку Марія Скиба з Максимом Сікорою, згодом — Вікторія Малосвітна з Богданом Машаєм.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про бої на Бахмутському напрямку;
  • про евакуацію жителів прифронтових населених пунктів Сумщини;
  • про село Благодатне на Миколаївщині після 8 місяців бойових дій;
  • про відбудову звільнених сіл Херсонщини черкащанами;
  • про перебіг першого дня саміту НАТО;
  • про значення запрошення України до НАТО;
  • про прогнози щодо рішень саміту НАТО у Вільнюсі;
  • про очікування від саміту НАТО;
  • про те, як змінювалися за 30 років взаємовідносини між Україною і НАТО;
  • про історію відносин України з НАТО.

Були прямі ввімкнення:

  • чотири — про перебіг саміту НАТО у Вільнюсі;
  • про наслідки ворожого обстрілу Херсона;
  • про пресконференцію щодо податкової реформи.

Гостями ефірного блоку були:

  • Андреа Калан, офіційна представниця Держдепартаменту США, про прогнози щодо рішень вільнюського саміту НАТО, про позицію США в питанні про запрошення України до НАТО, про передачу Україні касетних боєприпасів.
  • Юлія Ковалів, посолка України в Канаді, про підтримку Канадою вступу України до НАТО, про прогнози щодо рішень Вільнюського саміту НАТО, про різні теми воєнної, фінансової та гуманітарної допомоги Канади Україні.
  • Василь Боднар, посол України в Туреччині, про погодження Туреччиною членства в НАТО Швеції, про позицію Туреччини щодо принйяття до НАТО України, про перспективи продовження «зернової угоди».
  • Вадим Пристайко, посол України у Великій Британії, про очікування Великої Британії від саміту НАТО у Вільнюсі, про підтримку України у Великій Британії, про гарантії безпеки Україні від Великої Британії, про обережну позицію США у питанні наближення України до НАТО.
  • Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про справу судді Тандира, про справи проти колаборантів.
  • Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про прогнози щодо військової допомоги Україні після саміту НАТО, про ситуацію на різних ділянках фронту, про хід формуючих операцій для наступу.
  • Артем Безуглий, директор Дорожнього науково-дослідного інституту, про стан мостів в Україні, про підходи до перевірки мостів.
  • Андрюс Кубілюс, депутат Європарламенту, литовський політик, про очікування від саміту НАТО у Вільнюсі, про те, що заважає НАТО прийняти рішення щодо запрошення України, про обережну позицію США та Німеччини щодо приєднання України.
  • nbsp;     Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач, про далекобійні ракети, які надасть Франція, про ефект від використання британських ракет, про сенс постачань касетних снарядів, про навчання українських пілотів на F16 у Франції, про стандарти НАТО.
  • sp;     Лінас Лінкявічус, міністр закордонних справ Литви у 2012-2020 роках, про історію взаємовідносин України з НАТО, про гарантії безпеки України в розумінні Литви, про причини нерішучості окремих членів НАТО щодо прийняття України.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу протягом чотирьох годин ефіру порушували 56 разів (це по 14 порушень на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію без перевірки 5 разів. «Посилалися» на сторінки президента Зеленського (ось так: «написав на своїх офіційних сторінках у соцмережах») і інстаграм дружини колишнього британського прем’єра Джонсона. Крім того, були повністю розмиті «посилання»: «місцеві телеграм-канали повідомляють» і «публікують місцеві в соцмережах».

12 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Зокрема на Міноборони, «українську розвідку», ДБР, Повітряні Сили, Держслужбу захисту споживачів і на «у Кремлі пригрозили». Були й геть розмиті: «про це повідомляють місцеві жителі», «за даними німецьких ЗМІ» і просто «за повідомленнями ЗМІ».

Найбільше було просто абстрактних псевдопосилань. Крім традиційних «стало відомо», просто «відомо» і «знаємо» (яких було цілих 13), були й ще більш гротескні, як на мене:«офіційно інформацію підтвердили», «як кажуть тут» і навіть «десь я читала таку інформацію». Було й безособове «припускають» (невідомо хто). Ще у 6 випадках фактичну інформацію подавали взагалі без будь-яких посилань на джерела.

15 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Крім таких «посилань» на когось, невідомо кого, в уряді й у Львівській ОВА, майже всі вони були максимально розмитими, наприклад: «як і скептики, так і оптимісти сходяться на тій позиції», «багато хто вважає», «єдине, у чому сходяться і експерти, і українські посадовці», «в народі її називають». І звісно ж були традиційні: «вважають українські політологи», «переконані аналітики», «вітчизняні та закордонні експерти підкреслюють» тощо.

Стандарт точності інформації

Всі 17 (або ж більш як 4 порушення на годину ефіру в середньому) порушень стандарту точності були некоректним «перекриванням» чи «ілюструванням». Традиційно повідомлення про події на різних ділянках фронту «перекривали» випадковою нарізкою архівного відео бойових дій. Одним і тим же відео зруйнованих хат «перекривали» і повідомлення про обстріл Софіївки на Херсонщині, і повідомлення про те, що львів’яни допомагатимуть відбудовувати Херсонщину.

Цього разу в ефірі було багато таких собі «аналітичних» сюжетів про взаємини України з НАТО, тож великі тексти в них (що складалися з суб’єктивних думок журналістів, зрозуміло) «перекривали» абияким архівним відео, яке часто суперечило словам журналістів за кадром. А у всіх повідомленнях щодо самого саміту НАТО у Вільнюсі «перекривали» картинкою звідти так, що говорили про Макрона — показували Шольца, говорили про Шольца — показували Столтенберга еtс. Так само було і з «ілюструванням» прямих ввімкнень кореспондентів з Вільнюса. Невідповідним архівним відео «ілюстрували» і розмову з представницею Держдепу Андреа Калан.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували традиційно найбільше — 137 разів (або ж більш як 34 порушення на годину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Найбільше було, як заведено, суто емоційних оцінок: «спалахнула страшна війна», «перетворили на руїну», «Благодатне стало наче привидом», «нещадних обстрілів», «активно поливають ворога вогнем», «жахи російської окупації», «тепер у нього — квиток в один кінець» (це про ліквідацію російського генерала), «охрестили “дорогою смерті”» тощо.

Було дуже багато лексики урочистого стилю (бо ж саміт), крім того, були оці традиційні при висвітленні будь-яких самітів «основною інтригою було» і «безпрецедентні заходи безпеки» (тут зверну увагу, що вони щоразу на будь-яких самітах кваліфікуються журналістами саме як «безпрецедентні», тобто ймовірно від саміту до саміту «безпрецедентність» заходів безпеки лише невпинно зростає). І була ось така новинка: «Вільнюс, де триває саміт НАТО, перетворили на фортецю» (досі у марафоні «фортецею» був винятково Бахмут). І далі в підводках і сюжетах було знову і знову: «на період саміту Вільнюс перетворився фактично на фортецю», «перед самітом НАТО столицю Литви перетворили на фортецю», «Вільнюс сьогодні — неприступна фортеця». У мене таке враження, що в журналістів якась стереотипна образність (якщо, звісно, певні образи їм не підказують ззовні, як, імовірно, це було з «фортецею Бахмут»).

Багато було й різного виду міркувань журналістів — і висновків, і припущень, наприклад: «І це попри те, що цьому саміту НАТО передувала величезна дипломатична робота зі сторони України і найближчих партнерів». «Очевидно, постріл був контрольний, бо це той самий готель, в який поцілили вночі» (ведуча Ольга Грицик). «Росіяни нападають на країни менші за себе» (сюжет Ростислава Сисоєва). «Єдине, про що ствердно можна казати: Україна та НАТО виходять на новий рівень відносин». «...Рада Україна — НАТО, там, ймовірно, і продовжать обговорювати як подальший вступ, так і окремі гарантії безпеки» (сюжет Олени Чернякової). «Цей страх і зволікання Заходу і не завадили Росії ймовірно знов потужно напасти на Україну» (сюжет Ганни Брикової). «Ідея про швидке прийняття України до НАТО набирає обертів серед союзників» (сюжет Оксани Шнайдер).

Траплялися маркери привернення уваги на кшталт «варто додати» і «до речі».

Ведучі гостьових студій не авторизували власні думки лише тричі. І, здається, чи не вперше, взагалі не було безпідставних узагальнень.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 9 разів. Не досить було представляти Олександра Коваленка лише як «військово-політичного оглядача». Цього дня було багато напівбекграундових сюжетів про історію відносин України з НАТО, то в них не титрували датами (хоча би роками) бекграундове архівне відео цілком конкретних подій з минулого. А в трьох із цих сюжетів замість інтершуму підкладали недоречну музичку, часом, я б навіть сказав, музичне таке шумовиння, яке відверто заважало сприймати інформацію.

Стандарт балансу думок

Було пряме ввімкнення про пресконференцію щодо податкової реформи «10-10-10», в якому, звісно ж, стверджувалося про позитивність цієї реформи і ще й (винятково зі слів учасників пресконференції, які цю реформу пропагують) стверджувалося, що бізнесмени підтримують цю реформу. При цьому самим представникам бізнесу слова не надавали, та й опонентам реформи також слова не надавали.

Стандарт доступності подачі інформації

Ведуча Марія Скиба двічі використовувала жаргонізм, який не вся аудиторія розуміє: «топподія цього дня» і «питання, воно зараз є в топі. У цитаті віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної було таке: «це певним чином “аутсорс” політичної відповідальності». Теж потребувало пояснення.

Інші зауваження

Це я вже давно такого не бачив: навіщось робили пряме ввімкнення про пресконференцію щодо податкової реформи. Пересічна «експертна» пресконференція як така — зовсім не подія, не може бути темою репортажу.

Ведучі не анонсували наступний блок «Суспільного», відбувшись тим, що «марафон триває, його продовжують наші колеги». Якось нечемно.

Такий ще момент. Попри безумовну і надзвичайну важливість події — саміту НАТО — редакція не відрядила власних кореспондентів до Вільнюса, «обійшлися» прямими ввімкненнями звідти колег з інших медіа («Радіо Свобода» і «Голосу Америки»). Як на мене, більш ніж дивне редакційне рішення.

Забували про фемінітиви: «заявила віцепрем’єр-міністр з питань євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина» (у сюжеті Олени Чернякової), «Юлія Ковалів, надзвичайний і повноважний посол України в Канаді» (титр і ведуча Марія Скиба, при тому ведучий Максим Сікора представляв гостю правильно з фемінітивом).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети й 5 прямих ввімкнень (ще одне ввімкнення було нерепортажне). В студії каналу також побувало 4 гостей-ньюзмейкерів.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарти 223 рази, це майже по 56 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 137 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 56 разів, найбільше було абстрактних псевдопосилань на джерела. Стандарт точності журналісти порушували 17 разів, усі ці випадки були некоректним поєднанням невідповідної картинки з текстом за кадром і як «ілюстрацій» у прямих ввімкненнях і розмовах з гостями. Стандарт повноти інформації порушували 9 разів, стандарт доступності — 3 рази, одного разу також порушили стандарт балансу думок.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Суспільне (18:00—22:00 11 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: о 18-й година починалася 30-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією, о 19-й був 15-хвилинний випуск новин, далі гостьова студія. О 20-й був годинний підсумковий випуск, о 21-й — годинна гостьова студія. Новини вела Майя Підгородецька, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели спочатку Андрій Діхтяренко, згодом Ганна Чередниченко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про тренування бійців ЗСУ між боями на Донецькому фронті;
  • про роботу фронтових медиків на передовій Донеччини;
  • про підсумки першого дня саміту НАТО у Вільнюсі;
  • про громадські слухання проєкту з відновлення Ягідного після окупації;
  • про підготовку до евакуації жителів прикордоння на Сумщині;
  • про підготовку аграріїв Харківщини до жнив;
  • про життя прифронтового Гуляйполя на Запоріжжі;
  • про підтримку України литовцями під час саміту НАТО;
  • про експертні оцінки перших рішень саміту НАТО;
  • про готовність жителів Нікополя до ймовірної аварії на ЗАЕС;
  • про наслідки обміління Дніпра у Запоріжжі;
  • про кримінальну справу щодо розкрадання гуманітарної допомоги з Естонії;
  • про те, як розшукувати зниклих безвісти тим, хто з ними перебував у цивільному шлюбі;
  • про надання Україні американських касетних боєприпасів;
  • про історію взаємовідносин України та НАТО;
  • про кільцювання лелек на Дніпропетровщині;
  • про двох вибухотехніків, які після важких поранень готові повернутися до роботи;
  • про роботу спецзагону поліції «Білі янголи».

Були прямі ввімкнення:

  • про перебіг саміту НАТО у Вільнюсі;
  • про підсумки першого дня саміту НАТО у Вільнюсі;
  • про рішення влади евакуювати людей з прикордоння Сумщини.

Гостями ефірного блоку були:

  • Олексій Данілов, секретар РНБО, про очікування та перші рішення саміту НАТО у Вільнюсі, про позицію окремих країн щодо запрошення України до Альянсу, про нову збройову допомогу Україні, зокрема далекобійні ракети від Франції, про події на різних ділянках фронту, зокрема про успіхи ЗСУ під Бахмутом, про внутрішню ситуацію в Росії після заколоту Пригожина, про ставлення країн НАТО до майбутнього Росії.
  • Єгор Чернєв, голова постійної парламентської делегації України в ПА НАТО, про підсумки першого дня саміту НАТО у Вільнюсі, про відмінність ПДЧ від нинішніх умов вступу України, про перспективи вступу України до Альянсу.
  • Лада Булах, голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, про заборони щодо електронних цигарок тощо.
  • nbsp;     Олег Калашніков, пресофіцер 26-ї артбригади імені генерал-хорунжого Дашкевича, пор перебіг бойових дій під Бахмутом, про вогневий контроль ЗСУ над трасою, що веде з міста на схід.
  • Валерій Чалий, посол України в США в 2015—2019 роках, про очікування від саміту НАТО, про завищені очікування України від саміту, про значення перших рішень саміту, про прогнози щодо майбутнього приєднання України до НАТО після звільнення своїх земель, про можливий вплив президентських виборів у США на рух України до НАТО.
  • Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про ситуацію на різних ділянках фронту, про відсутність техніки для розмінування в пакетах збройової допомоги, про обіцяні Францією ракети, про перші підсумки саміту НАТО у Вільнюсі.
  • Лукаш Адамські, доктор історії польської Академії наук, про кроки до національного порозуміння між Україною та Польщею в питанні щодо Волинської трагедії, про використання Росією історії для підживлення протистояння між Україною і Польщею.
  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, про кроки до національного порозуміння між Україною та Польщею в питанні щодо Волинської трагедії, про використання Росією історії для підживлення протистояння між Україною і Польщею.
  • Олександр «Фоззі» Сидоренко, вокаліст ТНМК, про благодійні тури гурту зі збирання грошей для ЗСУ.
  • Катерина Охотник, співорганізаторка європейської кампанії на підтримку членства України в НАТО, про організацію та перебіг акцій підтримки вступу України до Альянсу.
  • Моніка Гарбачаускайте-Будрене, гендиректорка Суспільного мовника Литви, про підтримку литовцями вступу України до НАТО, про російський інформаційний вплив у країнах Балтії, про боротьбу проти російських фейків у Литві.
  • Олександр Курбатов, військовослужбовець, про бої на Таврійському напрямку у Запорізькій області, про перекидання ворогом додаткових військ на Запорізький напрямок.

Крім того, в ефірі була пряма трансляція виступу президента Володимира Зеленського у Вільнюсі на мітингу.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 37 разів (це в середньому більш як по 9 порушень на годину). Найбільше було інформації з інтернету — 21 випадок. «Посилалися» на телеграм-канали президента Володимира Зеленського, Генерального штабу, командувача Об’єднаних Сил ЗСУ Сергія Наєва, командувача Сухопутних військ Олександра Сирського, голови Одеської ОВА Олега Кіпера, Херсонської ОВА Олександра Прокудіна; на фейсбук-сторінки командування Об’єднаних Сил ЗСУ, Генерального штабу; на твіттер президента Чехії Петера Павела і використовували відео з твіттеру командування Об’єднаних Сил ЗСУ; на сайти МЗС і Інституту національної пам’яті.

7 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на Генштаб, «українську розвідку», Сумську ОВА, Інститут нацпам’яті та Білий Дім. Було і повністю розмите: «місцеві жителі розповіли». Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «знаємо» і «багато говорять». 4 рази давали фактичну інформацію без посилань. Двічі робили узагальнені псевдо на авторство суб’єктивних думок: «захисники кажуть» і «за словами місцевих».

У сюжеті про кримінальну справу щодо розкрадання гуманітарної допомоги з Естонії українською компанією обвинувачкою виступала анонімна ексволонтерка. Посилання на анонімні джерела обвинувачення є неприйнятним як із точки зору стандарту, так і з етичної точки зору. Бо дуже слабкою є надійність обвинувачень, які робляться анонімно. Загалом же посилатися на анонімні джерела можна лише подаючи фактичну інформацію, а не будь-які суб’єктивні думки, а тим більше коли ці думки є обвинуваченням.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 24 рази (6 порушень у середньому на годину ефіру). В 17 випадках це була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Зокрема, сюжети й повідомлення про саміт НАТО «перекривали» картинками звідти невідповідно до тексту за кадром. Говорили про Зеленського — показували Трюдо тощо.

У сюжеті про експертні оцінки перших рішень саміту НАТО навіщось частину текстів авторки й навіть синхронів експертів «перекривали» повністю недоречним архівним відео, бо вони говорили про велику політику, а показували якісь навчання українських військових. Так само було і в сюжеті про надання Україні американських касетних боєприпасів. Ще низку різних повідомлень «перекривали» невідповідним архівним відео.

Так само невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення, зокрема з Вільнюса. І так само не до ладу «ілюстрували» відео з саміту розмови з гостями Олексієм Даніловим і Єгором Чернєвим. Спроби «ілюструвати» розмову з гостем — пресофіцером 26-ї артбригади — динамічною мапою всього фронту, коли йшлося винятково про бої навколо Бахмута, точно не відповідали змісту розмови.

Був такий момент. Ведуча новин казала, що «в ці хвилини триває акція та концерт на підтримку України» і «можемо бачити у прямому ефірі, який вигляд має головна площа Вільнюса». Насправді ж у цей момент показували не трансляцію, а запис (ще й монтований), оскільки на відео було видно виступ президента Зеленського, який наживо в марафоні транслювали за пів години до цього. Навіщо так обманювати глядачів, видаючи запис за пряму трансляцію? Не за значенням Ганна Чередниченко вживала слово: «Епіцентром кровопролиття стала Волинь».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 40 разів (по 10 в середньому на годину ефіру). Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Переважно оцінки й лексика урочистого стилю. Були й деякі міркування, наприклад: «Україні погодили ПДЧ... це означає, що Україні не треба буде проходити багаторічні процедури з виконання всіх реформ» (що насправді не факт). «Те, що Україні не сказали конкретну точну дату... це означає, що поки що досі серед країн-членів Альянсу немає одностайності». Ведучі гостьових студій власні думки авторизували. Ще тричі були безпідставні узагальнення: «жителі Вільнюса живуть самітом НАТО», «про це вони (бійці) розповіли».

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту. Не було титрів на синхронах спецпредставниці Держдепу США Андреа Калан і міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса.

У бекграундовому сюжеті про історію взаємовідносин України та НАТО, який показували тричі, на архівному відео конкретних історичних подій не було титровано дати, як це належить за стандартом.

Стандарт доступності подачі інформації

Теж було 5 порушень стандарту. Невдалою була інфографіка результатів соцопитування, абсолютно ненаочна:

А інфографіка ворожих втрат, як і раніше, залишається непридатною для прочитання. Кожна картинка, на якій є по 2-3 позиції, в кожній з яких — по два види числових даних (втрати загалом і втрати за добу), на екрані перебуває менше секунди. При цьому складні числа (3- і 4-розрядні) не виникають на екрані відразу ж, а динамічно «зростають». За секунду глядач метушиться поглядом по картинці, не знаючи, за що зачепитися.

У сюжеті про відновлення села Ягідного на Чернігівщині авторка кілька разів вживала термін «дизайн-код», але не пояснила його значення.

Крім того, не розумію, в чому сенс «ілюструвати» розмови з гостями отакою мапою.

Вона абсолютно не наочна й ні про що не інформує аудиторію, лише відволікає.

Етичні порушення

Їх було два. Вже згадане анонімне посилання на обвинувачку в сюжеті про кримінальну справу щодо розкрадання гуманітарки з Естонії. Використання журналістами «анонімки» — це етично некоректно. Якщо вже людина звинувачує когось у злочині, то має це робити відкрито й авторизовано. Якщо вона боїться так зробити — значить не слід її обвинувачення публікувати. У цьому ж сюжеті було й ще одне грубе етичне порушення: показували охоронця, знятого прихованою камерою. Тобто людину знімали й ставили в сюжет без попередження та згоди. І навіть не заблюрили його обличчя.

Інші зауваження

Ведучому Андрію Діхтяренку я все ж наполегливо б радив забути зашкарублий телевізійний штамп «не перемикайтеся», бо він його постійно каже наприкінці своїх студій.

Тричі забували про фемінітиви: «розповіли кореспонденту Суспільного Анастасії Дашко» (ведуча Майя Підгородецька), «ставлення до країни-агресора» (ведучий Андрій Діхтяренко), «країна-агресор» (ведучий В’ячеслав Афутін).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу цього дня була такою: 7 репортажних сюжетів і два прямих ввімкнення (ще одне ввімкнення було нерепортажне). В гостях у ці години побувало 3 ньюзмейкери. З сюжетів я би відзначив спецрепортаж Анастасії Дашко про роботу фронтових медиків на передовій Донеччині (оператор Олександр Буряк).

Протягом чотирьох проаналізованих мною годин ефіру стандарти журналісти каналу порушували 113 разів, це понад 28 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 40 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 37 разів, більше половини з яких була інформація, подана без перевірки з інтернету, переважно з телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. З 24 порушень стандарту точності більшість становило некоректне використання картинки і в сюжетах з повідомленнями, і в якості «ілюстрації» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарти повноти інформації та її доступності порушували по 5 разів. І було 2 порушення етичних норм.

Проявів політичного піару, ворожих наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Телеканал «1+1» (20:00—21:00 9 липня і 9:00—12:00 12 липня)

Зміст ефіру

Цього разу я окремо оцінював тижневик за 9 липня і 3 години ефірного блоку каналу 12 липня. Структура цього ефірного блоку була такою: ефірна година о 9-й починалася 15-хвилинним випуском новин, далі йшла 15-хвилинна гостьова студія, 10-хвилинний випуск новин і 20-хвилинна гостьова. Наступні години починалися 15-хвилинними випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями. Тижневик вела Алла Мазур, новини 12 липня вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії спочатку вели Максим Сухенко та Яна Слісарчук, згодом виїзну студію у Вільнюсі до кінця блоку каналу вела Наталія Мосейчук.

В ефірі каналу були такі сюжети:

  • про роботу аеророзвідників на фронті на Донеччині;
  • про бої 128-ї окремої гірськоштурмової бригади на Мелітопольському напрямку;
  • про підсумки першого дня саміту НАТО;
  • про тим, як живе Вільнюс під час саміту НАТО;
  • про ворожий обстріл Херсона;
  • про початок жнив на розмінованих полях Дніпропетровщини;
  • про те, як посмертно 4-річний донор врятував трьох дітей;
  • про полк «Азов»;
  • про прогнози щодо вільнюського саміту НАТО;
  • про головнокомандувача Валерія Залужного;
  • про вибухи у Шевченківському суді Києва;
  • про психічний стан Путіна;
  • про те, як пройшов національний мультипредметний тест;
  • про історичні поразки Росії, про які не розповідають російські підручники;
  • про заборону ароматизованих тютюнових виробів;
  • про перехід української армії на стандарти НАТО;
  • про те, що таке НАТО;
  • про те, як із роками змінювалася підтримка вступу до НАТО в Україні.

Було 3 прямих ввімкнення з Вільнюса про події другого дня саміту НАТО.

Гостями каналу були:

  • Андреа Калан, представниця Держдепартаменту США, про підсумки першого дня саміту НАТО, про позицію США і Німеччини щодо приєднання України до Альянсу, про гарантії безпеки Україні, про темпи постачання західної зброї Україні, про позицію США і НАТО щодо майбутнього Росії.
  • Лаурінас Кащюнас, голова комітету з нацоборони і безпеки Сейму Литви, про підсумки першого дня саміту НАТО, про перспективи вступу України до Альянсу.
  • Джон Гербст, колишній посол США в Україні, про підсумки першого дня саміту НАТО, про обережність позиції США у питанні надання членства України в НАТО, про можливий вплив майбутніх президентських виборів в США на позицію Байдена.
  • Андрій Цаплієнко, військкор каналу, про перебіг українського контрнаступу, про знищення ЗСУ логістики ворога, про ситуацію на різних ділянках фронту, про американські касетні боєприпаси, про затримку з навчанням українських пілотів на F16.
  • Рікард Йозвяк, редактор «Радіо Вільна Європа» та «Радіо Свобода», про підсумки першого дня саміту НАТО, про перспективи вступу України в НАТО у майбутньому, про дипломатію Зеленського.
  • Станіслав Ставіцький, литовський співак, про шлях Литви від окупації СРСР до НАТО і Євросоюзу, про ставлення литовців до Росії і до війни в Україні, про українські пісні, які він співає, про волонтерську діяльність для ЗСУ.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 73 рази (це більш як по 18 порушень на годину в середньому). У 8 випадках брали інформацію або відео з телеграм-каналів чи сторінок у соцмережах. Зокрема «посилалися» на сторінки Зеленського, твіттер Єрмака й телеграм-канал Сирського. В огляді подій тижневика використовували відео з анонімних телеграм-каналів «Реальный Киев», «Киевский движ» і з російських анонімних телеграм-каналів «mash» та інших. Повідомлення про події на фронті «перекривали» відео, взятим із телеграм-каналу 3-ї штурмової бригади.

Робили 13 узагальнених розмитих псевдопосилань. Усі вони були більш як розмиті: «як уточнили потім в ЗСУ», «перехоплення розвідки твердять», «Київ наполягає», «у Кремлі обурилися». Були «сліпі» псевдопосилання на медіа: «про це йдеться у свіжому розслідуванні авторитетних західних видань», «свою сенсацію оприлюднюють ЗМІ прокремлівські» і таке «про це вже написали всі видання», та взагалі розмиті:«за словами місцевих», «кажуть гірські штурмовики».

Було 11 абстрактних псевдопосилань, що називається, «на будь-який смак»: «мовляв», «як виявилося», «подейкують», «говорять», «буквально щойно ми дізналися», «згодом з’ясувалося» тощо. Ще в 14 випадках подавали фактичну інформацію без посилань взагалі.

Найбільше ж (27 разів) були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Тут були якісь псевдопосилання на когось невідомого у певних великих структурах: «кажуть у наших Збройних Силах», «у НАТО навпаки говорять». Але більшість становили повністю розмиті псевдопосилання: «вибухнув у соцмережах», «держава недоліки програми визнає, але своєю чергою каже», «багато хто говорить», «наші експерти говорять», «як говорять литовські політики», «наші військові аналітики говорять», «на думку західних експертів», «представники індустрії наголошують», «за прогнозом аграріїв», «освітяни заспокоюють», «кажуть освітяни та батьки», «так вважають і впливові політики Заходу», «побратими називають», «кажуть наші воїни». І були ще кілька разів просто от таке: «вважається». Кимось.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 18 разів (це по 4,5 порушення на годину в середньому). 13 із них були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ. У кількох повідомленнях про наслідки ворожих обстрілів, де згадувалося по кілька населених пунктів, показували фото якихось із них. Повідомлення про ситуацію на різних ділянках фронту «перекривали» випадковим архівним відео бойових дій. Різні повідомлення з саміту НАТО «перекривали» картинкою звідти, яка, втім не відповідала тексту за кадром у конкретиці. І так само «ілюстрували» прямі ввімкнення звідти. Наприклад, кореспондентка говорила про зустріч Зеленського та Шольца, а показували в цей момент Трюдо з кимось (не знаю цього політика), говорили про Сунака, а показували фон дер Ляєн, Столтенберг на картинці «виявився» прем’єром Австралії тощо. Традиційно ж для «ТСН», на раніше відзнятих картинках частково був титр «наживо», що було неправдою.

У сюжеті Оксани Радіонової про вибухи в Шевченківському суді Києва було сказано: «в тюрмі вісім років сиділа невинна людина». Точно не в «тюрмі», а в СІЗО, логічніше тут було би казати «за ґратами». Ведуча Наталія Мосейчук казала: «вперше за 16 місяців війни». Яка триває з 2014-го. І ще називала число 33 «цифрою».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували найбільше. Загалом було 226 порушень, а це — по 56,5 порушення на годину ефіру в середньому. 150 із них становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Емоційна лексика: «запеклі цілодобові бої», «ворог знову гатив», «вогонь спалахнув миттєво», «пекельний сезон в окупованому Криму», «розрослися шалені черги», «блискавичний візит», «справжню небесну кару», «метушаться у паніці», «це якесь українське шаленство», «сталеві люди», «це просто неймовірні емоції» тощо. Подеколи доволі суперечливі, як-от: «пацієнт важкий, але йому неабияк пощастило, одна зі скалок пробила ногу за кілька міліметрів від артерії». По-моєму, тут слово «пощастило» явно неприйнятне.

Багато було лексики урочистого стилю і всі оці «матиме низку важливих двосторонніх зустрічей», «президенти змогли коротко, але дуже предметно поговорити». Про саміт, звісно ж, говорили й «зберігалася інтрига», і «заходи безпеки безпрецедентні» (це стереотипно, як бачимо).

Були оцінки замість фактів: «врожай чималий», «людей дуже багато», «прибули на місце за лічені хвилини» тощо.

Були й припущення, наприклад:

«цими атаками Москва також може загрожувати “зерновій угоді” та показувати своє невдоволення посереднику у цій угоді — турецькому президенту Реджепу Ердогану» (ведуча Соломія Вітвіцька). «На землі труба від боєприпасу, ймовірно, “граду”» (сюжет Івана Петричака).

Або ще от таке, в огляді подій тижня: «У “Брянській народній республіці” говорять про руйнування пилорами» (це, звісно ж, жарт, але журналістам слід враховувати, що на слух лапок не чути, їх слід позначати вербально).

Цього разу було й багато (69) неавторизованих думок в авторських матеріалах. Більшість із них припадала на тижневик, де вони були як у студійних текстах, так і в сюжетах журналістів. Але чимало їх було і в гостьових студіях і прямих ввімкненнях. Кілька прикладів думок, які справді потребували чіткої авторизації, бо ж точно не вся аудиторія поділяє саме такі оцінки чи ставлення: «У нас класна підтримка, хороша підтримка, у нас крутий президент, але геополітика — вона має свої цинічні закони» (ведуча Наталія Мосейчук). «Насправді це дуже беззуба резолюція першого дня».«Нас не бачать у Вашингтоні як країну, яку можна прийняти» (Яна Слісарчук у студії). «До речі, через півтора дня, тобто вже післязавтра, історія може повернутися на півтора десятка років назад, принаймні, ось такі очікування Києва на Вільнюс» (сюжет Андрія Орляка).

Було і 7 безпідставних узагальнень: «аграрії втішені», «це говорять тут абсолютно всі», «всі абсолютно приязно ставляться один до одного», «тут всі з українськими прапорами», «тут всі якась одна українська родина», «мешканців столиці перелякав вибух на заправці», «росіяни не розуміють».

Стандарт повноти інформації

Було 7 порушень стандартів. У сюжеті про посмертного 4-річного донора частково не були титровані синхрони. Найбільше ж порушень було пов’язано з непозначенням датами бекграундового відео конкретних подій. Наприклад, у сюжеті про історію полку «Азов» на архівному відео конкретних подій із минулого не було позначено конкретні дати (слід було титрувати хоча би роки цих подій). Титр «досьє» («ТСНівський» замінник слова «архів») ніяк не пояснює глядачу, коли відбувалися події, що їх він бачить на екрані. Або, наприклад, у сюжеті про вибухи у Шевченківському суді Києва бекграундове відео Ігоря Гуменюка частково не було титроване навіть титром «архів» (чи то отим «ТСНівським» слівцем «досьє»). Тобто він на момент ефіру вже мертвий, а його показують в якості актуального відео. У бекграундовому сюжеті про відмову Україні у вступі до НАТО в 2007 році не титрували датами бекграундове відео конкретних подій і навіть не титрували отим своїм «досьє».

І ще одна вада пов’язана з тим, що на репортажах про події, які сталися напередодні, так само не титрують дату. Так було з репортажем про ворожий обстріл Херсона напередодні та з репортажем про перший день саміту НАТО. У цих випадках глядач цілком може сприймати відео, яке йому показують, як сьогоденне.

Стандарт балансу думок

У сюжеті про вибухи у Шевченківському суді Києва суддю Віталія Циктича звинувачували у сепаратизмі, слово у відповідь на звинувачення не надали.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень. Журналісти продовжують використовувати слова (жаргонізми або англіцизми), які точно не вся аудиторія вживає і знає: «серед коштовних вагонів та гаджетів бронепотяга» (в сюжеті Андрія Орляка), «які ароматизовані тютюновмісні гаджети» (ведуча Соломія Вітвіцька), «тут вже є люди, які мають інсайди» (у прямому ввімкненні Наталії Фібріг), «що Україна — це той самий кейс» (ведуча Наталія Мосейчук). У інтерв’ю з Андреа Калан Мосейчук часом вживала англійські слова, які не всій аудиторії зрозумілі: «на рівні people to people».

І ще питання: який сенс показувати на екрані ось таку інфографіку:

Вона ж геть не для телевізора зроблена.

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу була такою: 7 репортажних сюжетів і 3 прямих ввімкнення. Гостями каналу були двоє ньюзмейкерів. З сюжетів найкращими були репортажі Юлії Кирієнко про роботу аеророзвідників на фронті на Донеччині (оператори Іван Головач, Олег Мостовий), Олександра Моторного про бої 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади на Мелітопольському напрямку (оператори Данило Лисенко, Сергій Шпортило) й Івана Петричака про ворожий обстріл Херсона (оператори Павло Бориско, Сергій Перфілов).

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу було 328 порушень стандартів (у середньому по 82 порушення на годину). Найбільше (226 разів) журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Найбільше (150) було суб’єктивних думок журналістів у новинах, втім і не авторизованих думок у авторських елементах (тижневик, гостьові студії) теж було доволі багато (69). Стандарт достовірності інформації журналісти порушували 73 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 18 разів, у більшості випадків картинка не відповідала тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 7 разів, стандарт доступності — 6 разів, і одного разу порушили стандарт балансу думок.

Проявів політичного піару, російських наративів чи токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (12:00—16:00 12 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була майже звичною для медіагрупи: ефір поділений на півгодинні блоки, кожний із яких складається з 15-хвилинного випуску новин і 15-хвилинної гостьової студії. Від цього графіку був один відступ — з 12:30 до 13:00 був збільшений випуск новин, тому що очікували прямої трансляції пресконференції президента Зеленського і генсека Столтенберга з Вільнюса, трансляція ж почалася о 13-й. Новини вели спочатку Юлія Сеник, згодом — Оксана Гутцайт, гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

  • про штурмові бої на Горлівсьму напрямку;
  • про бої танкістів у Донецькій області на околицях Торецька;
  • про виставку Пінчука у Вільнюсі;
  • про навчання біля Рівненської АЕС на випадок ядерної аварії;
  • про виживання людей у прифронтовому Степногірську;
  • про ситуацію з водопостачанням Нікопольщини;
  • про затримання СБУ у Запоріжжі зрадників, що готували теракти;
  • про підготовку до повернення очного навчання школярів у Харківській області;
  • про відновлення пошкодженого ракетним ударом по Одесі 14 червня;
  • про те, як Рівненщина допомагає відбудовувати Херсонщину;
  • про родину фермерів з Миколаївщини, які самотужки розмінували власні поля;
  • про реабілітацію дворічної тяжкопораненої дівчинки з Бахмута.

Було 3 прямих ввімкнення з Вільнюса про другий день саміту НАТО.

Гостями ефірного блоку були:

  • Роман Костенко, секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про підсумки саміту НАТО, про збройову допомогу, яку посилюють результати саміту, про сенс гарантій безпеки, про перспективи вступу України до НАТО.
  • Валерій Шершень, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на Бердянському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках фронту, про ворожі обстріли населених пунктів Донецької області, про втрати ворога за добу.
  • Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі «Опора», про оцінки підсумків саміту НАТО, про різні варіанти перспектив вступу України до НАТО, про позицію США у цьому питанні, про можливі гарантії безпеки України від G7, про розчарування українського суспільства через завищені очікування.
  • Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про підсумки саміту НАТО у Вільнюсі, про різні варіанти перспектив майбутнього прийняття України в НАТО, про перебільшення Заходом значення українських внутрішніх проблем, про можливі гарантії безпеки України від G7.
  • Антон Грушевський, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології, про тенденції щодо ставлення українців до вступу країни до НАТО, про те, як рішення саміту НАТО у Вільнюсі може вплинути на підтримку українцями вступу до НАТО, про репрезентативність нинішніх соцопитувань в умовах війни.
  • Павло Грод, президент Світового конгресу українців, про підсумки саміту НАТО у Вільнюсі, про причини обережності рішень НАТО, про гарантії безпеки Україні до вступу до НАТО, про те, що робити далі Україні для переконання скептиків Альянсу, про гарантії Україні від G7, про ймовірні впливи майбутніх виборів у США на прийняття України до НАТО.
  • Володимир Фесенко, політичний експерт, про зміну оцінок президентом Зеленським підсумків саміту НАТО у Вільнюсі, про оцінки рішень саміту НАТО, про зміну ПДЧ на неоголошені умови, про реформи, які потрібні на шляху до НАТО.
  • Катерина Зарембо, аналітикиня Центру «Нова Європа», про відмінність ПДЧ і річної національної програми, про позицію США і Німеччини щодо запрошення України до НАТО, про реагування НАТО на шантаж Росії, про гарантії безпеки від G7.

Крім того, в ефірі була пряма трансляція спільної пресконференції президента Володимира Зеленського і генсека НАТО Єнса Столтенберга у Вільнюсі.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти медіагрупи порушували протягом чотирьох годин ефіру 66 разів (по 16,5 раза у середньому на годину). З інтернету брали інформацію і відео 6 разів. «Посилалися» на дописи президента Зеленського «у соцмережах», твіттер польського Міноборони, брали відео з телеграм-каналів, зокрема 3-ї окремої штурмової бригади та Херсонської ОВА. І було ще таке: «новина була у всіх стрічках».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 28 разів. «Посилалися» так на Генштаб, командування Повітряних Сил, Сили спецоперацій, Офіс генпрокурора, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, СБУ, обласні та міські військові адміністрації. Трохи було і геть розмитих псевдопосилань: «як повідомляють західні ЗМІ», «освітяни кажуть».

5 разів робили абстрактні псевдопосилання: «називають», «за попередніми даними», «сьогодні з’явилося повідомлення», «на даний момент відомо». Ще в 7 випадках подавали фактичну інформацію без посилань на джерела взагалі.

Ще у 20 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Більш-менш конкретизованих (тобто невідомо на кого, але в певних структурах) було небагато: на «Укренерго», посольство Данії та «зараз у НАТО говорять». Усі решта були повністю розмитими й абстрактними: «вважають журналісти західних ЗМІ», «в американській пресі вже знов з’явилися повідомлення», «скептики кажуть», «зараз багато обговорюють», «люди кажуть», «серйозні міжнародні аналітики погоджуються», «наголошують атомники», «політики кажуть», «лікарі пригадують» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 42 порушення стандартів (це по 10,5 порушення на годину ефіру). Майже всі вони були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Дуже багато з них — це абсолютно некоректне «перекривання» будь-яких повідомлень, що бодай якось були пов’язані з самітом НАТО, відео звідти. Причому в більшості випадків інформацію цього дня «перекривали» відео з дня попереднього, одне тільки відео прибуття президента Зеленського на саміт показували в такій якості майже два десятки разів. Зрозуміло, що при подібному підході таке відео ніяк не могло «дружити» з текстами ведучих за кадром, особливо ж коли ведучі згадували конкретних політиків. Наприклад, ведуча каже: «за великим столом Зеленський сидить між Туреччиною та Великобританією» — а на картинці Зеленський не сидить, а стоїть, і не між Туреччиною і Великобританією, а поряд із Байденом тощо. І так само було і з «перекриванням» прямих ввімкнень.

Також традиційно повідомлення про обстріли зі згадками багатьох населених пунктів (а то й різних областей) «перекривали» фотографіями якихось із них, невідомо яких саме. І будь-які повідомлення про ситуацію на різних ділянках фронту «перекривали» хаотичними нарізками архівного відео якихось бойових дій десь. При цьому яка різниця, що показувати, коли за кадром ідеться одночасно і про Донецький, і про Запорізький, і про Херсонський напрямок. Ця хвороба, боюся, є невиліковною.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Звісно ж, цей стандарт журналісти медіагрупи порушували найбільше — загалом 234 рази (це в середньому по 58,5 порушення на годину). Тут знову домінували різноманітні суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах ефіру (222 порушення). Емоційні оцінки: «тривають важкі бої», «розбитий ущент», «ворог гатив», «потужний вибух», «нашпиговані небезпечним залізяччям», «пекло, яке довелося тоді пережити», «лише дивом ніхто не постраждав», «російської нечисті», «російськими нелюдами», «страшними фото з України», «сумнозвісний саміт у Бухаресті», «довгоочікуване засідання» та ще багато подібних же. Сумнівна образність (у якій також завжди «зашита» оцінка): «на перегній перетворили 9 загарбників», «вдалі вогняні жнива», «збирати “пташки” для Збройних Сил», «а для активного знищення паразитів мають не менш ефективні засоби» тощо. Описи настроїв і почуттів інших людей: «сліз було не стримати», «та люди не опускають руки», «не натішиться», «військові йдуть у бій з оптимістичним настроєм».

Засилля лексики урочистого стилю, наприклад, були короткі повідомлення, в яких пафосне слово «наголосив» вживалося ведучими по чотири рази. І на додачу до них всі оці теж оцінкові «впевнений», «переконують», «наполягає», «дорікає», «зізнається» й подібні. Плюс всі оці незмінні: «унікальна виставка», «велелюдний мітинг».

«Експертні» оцінки журналістів: «Для України скасовують План дій щодо членства, що скорочує шлях до вступу в Альянс» (казали обидві ведучі новин, але це не факт, принаймні справжні експертні думки з цього приводу є різними). «Дійсно риторика НАТО дещо змінюється і змінюється на нашу користь». «Те, що сьогодні засідатиме Рада Україна — НАТО, означає, що Україна буде дійсно на рівних із членами Альянсу, правда поки що ще не лише членом» (пряме ввімкнення Ольги Чайко). «Тому що найважливіше, що тут було озвучене, це те, що Україну підтримуватимуть і надалі. Тобто тут ще ціле поле для дипломатичної роботи, для політиків, для того, щоб донести і позицію Києва, і позицію українського народу» (пряме ввімкнення Володимира Рунця).

«Корисні поради» та «настанови» журналістів глядачам: «І проста порада, але яка суттєво допомагає економії: вимикати світло, якщо виходите з приміщення» (ведуча Оксана Гутцайт). «Важливо, щоб усі служби під час реальної загрози діяли як один механізм». «Головне — не панікувати, мати з собою документи, подбати про літніх людей і дітей» (сюжет Катерини Курбанової).

І взагалі якісь такі «заяви», що пасували б політикам, але ж не журналістам інформаційного каналу, наприклад: «Тож час порожніх обіцянок має лишитися у минулому» (ведуча Юлія Сеник). «Непоінформованість, засилля російської пропаганди, корупція та нецілеспрямована політика так довго вели нас до усвідомлення того, що лише Північноатлантичний Альянс — той формат, який дасть гарантії безпеки» (ведуча Оксана Гутцайт). «Я сподіваюся, що зроблена буде робота над помилками, вони будуть враховані, і цей новостворений орган буде набагато більш ефективним» (пряме ввімкнення Володимира Рунця). «Країні важлива кожна дитина» (сюжет Тетяни Доцяк).

Ще одна річ, яка поступово поширюється в телемарафоні, а медіагрупа тут серед «провайдерів» цієї «інновації» — це те, що журналісти, особливо ж у прямих ввімкненнях, по-моєму, плутають функціонал. Дуже багато власних висновків, оцінок і вражень замість реальної інформації. І все це авторизується всіма оцими: «коли я думаю про цей саміт», «тут я б сказав би», «не треба забувати про те», «я сподіваюся», «на чому я хочу наголосити», «я думаю», «що цікаво». Тобто журналісти сприймають свій інформаційний матеріал як глибоко авторський. Можливо, в редакції медіагрупи (і в інших редакціях, які цим же грішать у телемарафоні) такий підхід вважають «новим словом»? Але ж у підсумку, замість того, щоб інформувати аудиторію про фактичну сторону подій, журналісти подають власні оцінки та висновки (вибачайте, не будучи ні експертами, ні тим більш учасниками цих подій), а подеколи взагалі власні рефлексії з приводу подій.

Крім того, в ефірі медіагрупи було ще 8 безпідставних узагальнень: «це не могло не розчарувати українців», «литовці, як ніхто інший, розуміють», «литовці цілковито підтримують наш вступ у НАТО», «власне, литовці знають, що таке мати Росію під боком», «та люди як тільки можуть допомагають одне одному у спільній скруті», «військові йдуть у бій з оптимістичним настроєм», «згадувати пекло, яке довелося тоді пережити, люди не хочуть», «усі вірять у наші Збройні Сили та чекають перемоги»

І ще в 4 випадках ведучі новин наводили великі цитати зі сказаного президентом Зеленським і міністром Кулебою, при цьому не маркували межі цих цитат, відтак останні речення цитат сприймалися вже як думки самих ведучих. По-моєму, в спільній редакції медіагрупи слід було б опрацювати правила коректного цитування, бо в її ефірах це вже стає системним явищем.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 12 разів. З них 10 були пов’язані з тим, що хронічно не титрували датами ні архівне відео, коли зверталися до бекграундів відносин України з НАТО, ні тоді, коли знятим напередодні відео (наприклад, уже згаданим відео прибуття президента Зеленського на саміт) «перекривали» будь-яку інформацію вже цього дня. Відео ж у новинах автоматично сприймається аудиторією як сьогоденне.

Крім того, у повідомленні про те, що в Черкасах усіх охочих навчають робити дрони для ЗСУ, всі речення були безособові «проводять», «навчають» тощо. Хоч би раз було сказано, хто саме ось це все «проводить», «навчає» тощо. Взагалі, по-моєму, перший клас перша чверть журналістики: в новинах не може бути безособових речень як таких. Завжди підметом має бути активний суб’єкт дії. Ще у сюжеті про поранену дворічну дівчинку з Бахмута на частині відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 5 разів. Було бекграундове повідомлення про те, як змінювалося з роками ставлення українців до НАТО. В ньому, зрозуміло, ведуча новин наводила дуже велику кількість числових даних. У таких випадках, безумовно, належало би зробити відповідну інфографіку, бо числові дані, та ще й у великій кількості, та ще й такі, які глядачу пропонують зіставляти між собою, просто на слух не сприймаються. Натомість це ліниво «перекрили» архівним відео Бухарестського саміту й адмінбудівель НАТО в Брюсселі.

Юлія Сеник у повідомленні казала про виставку «Russian Warcrimes». Зайве нагадувати, що далеко не вся аудиторія марафону знає англійську, тож стовідсотково слід було тут же перекладати назву українською (тим більше, що англійська вимова ведучої не настільки хороша, на слух я не зрозумів сказаної нею назви, відтворив лише по відео, де ця назва була).

І пару разів використовували незагальновживані, а отже й незагальновідомі жаргонізми й терміни: «цей девайс набагато потужніший» (у сюжеті Костянтина Мельникова), «воркшопи проводять», «вже провели чотири таких воркшопи» (ведуча Оксана Гутцайт).

Елементи політичного піару

Зробили аж цілий сюжет про те, що Фонд Віктора Пінчука (власник цієї медіагрупи, якщо що) відкрив у Вільнюсі «унікальну виставку» (це зі слів ведучої) фото російських воєнних злочинів. І в підводці, і в сюжеті підкреслено було, що «виставку створили у партнерстві з Офісом президента» і звісно ж показували Андрія Єрмака.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи складалася з 6 репортажних сюжетів і 3 прямих ввімкнень, у гостьовій студії побував один ньюзмейкер. З сюжетів були кращими репортажі Костянтина Мельникова про штурмові бої на Горлівському напрямку (оператори Дмитро Матвієнко, Юрій Остапчук) і Владислава Круглова про бої танкістів у Донецькій області на околицях Торецька (оператори Євген Тур, Олег Цимбалюк), також спецрепортаж Софії Богуцької про ситуацію з водопостачанням Нікопольщини (оператор Ярослав Шейко).

Загалом порушень стандартів у чотирьох проаналізованих годинах ефіру медіагрупи цього дня було 359 (це майже по 90 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок. З 234 порушень переважна більшість була суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах. 66 разів порушували стандарт достовірності інформації, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. З 42 порушень стандарту точності 40 були некоректним «перекриванням» картинкою закадрових текстів у новинах. Стандарт повноти інформації порушували 12 разів, найбільше було непозначеного як належить архівного відео. Стандарт доступності подачі інформації порушили 5 разів, інші стандарти не порушували.

Був один прояв піару — окремий сюжет про виставку, організовану Фондом власника медіагрупи Віктором Пінчуком «у партнерстві з Офісом президента» у Вільнюсі. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи не було.

Телеканал «Рада» (18:00—22:00 12 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною: ефірні години починалися 15-хвинними випусками новин (о 19-й випуск «під’їло» закінчення трансляції пресконференції Зеленського), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, далі годинна гостьова студія. Новини вела Ольга Бутко, підсумковий випуск — Ольга Бутко й Андрій Сініцин, гостьові студії вели Катерина Федотенко і Назар Довгий.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про падіння рівня води у Дніпрі в Запоріжжі;
  • про життя прифронтового Нікополя;
  • про повернення тіл загиблих українських військових внаслідок теракту в Оленівці;
  • про «цифрові пам’ятники» загиблим героям війни;
  • про відбудову будинків у Бучанській громаді;
  • про наміри уряду щодо скасування доплат жителям забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територій;
  • про врожай овочів на Одещині;
  • про історію взаємовідносин між Україною і НАТО;
  •  про прикордонників, які першими приймали бої на Луганщині 24 лютого 2022 року;
  • про художника і волонтера Сергія Сметанкіна;
  •  про роботу кінологів із розшуку поранених, загиблих і вибухівки.

Були прямі ввімкнення:

  •   два — з саміту НАТО у Вільнюсі;
  •   два — з Запоріжжя про наслідки ворожого обстрілу міста.

Гостями ефірного блоку були:

  • Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, про підсумки саміту НАТО у Вільнюсі, про значення окремих рішень саміту, підсумки переговорів президента Зеленського з різними лідерами, про засідання Ради Україна — НАТО, про гарантії безпеки Україні.
  •  Єгор Чернєв, голова постійної делегації України в ПА НАТО, про підсумки саміту НАТО у Вільнюсі, про те, якими можуть бути умови вступу України до НАТО в 2024 році, про нові пакети збройової допомоги від різних країн Альянсу, про перспективи по F16 і по ракетам ATACMS.
  • Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про підсумки саміту НАТО у Вільнюсі, про річну національну програму і її відмінність від ПДЧ, про імовірні часові рамки вступу України до НАТО, про гарантії безпеки Україні від G7 і про долучення до цього інших країн, про перше засідання Ради Україна — НАТО.
  • Віталій Безгін, заступник голови Комітету ВР з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, про плани з реінтеграції територій, що звільняють з-під окупації, про відмінність територій, які були окуповані недовго і тих, які окуповані давно, про створення кадрового резерву для військових адміністрацій на деокупованих територіях.
  • Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про оцінки підсумків саміту НАТО у Вільнюсі, про оцінку гарантій Україні, про демонтаж Росії, про перспективу швидкого вступу України до НАТО після перемоги у війні, про умови вступу України до НАТО, про неготовність Альянсу до рішучих рішень щодо Росії, про ефективність Ради Україна — НАТО.
  • Курт Волкер, американський дипломат, колишній спецпредставник США у справах України, про підсумки саміту НАТО, про неготовність НАТО до прийняття України, про позитивні підсумки саміту, про значення гарантій безпеки Україні від G7, про ідею Байдена щодо «ізраїльської» моделі безпекових гарантій для України, про затримки з рішеннями США по передачі Україні ATACMS.

Крім того, в ефірі були:

  • Пряма трансляція підсумкової пресконференції президента Володимира Зеленського у Вільнюсі.
  • «Байрактар-ньюз».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 36 разів (це по 9 порушень на годину в середньому). Посилань на джерела в інтернеті не було. Маю припущення, що вони були просто приховані в узагальнених розмитих псевдопосиланнях, яких було 19 (майже по 5 порушень на годину ефіру в середньому). Так «посилалися» на обласні військові адміністрації й облпрокуратури, Головне управління розвідки, на Міндовкілля, на Міністерство оборони Норвегії і на Київський міжнародний інститут соціології. Решта таких «посилань» була повністю розмитими: «за словами розробників», «у Кремлі вже назвали», «Україна продовжує вважати», «як писала низка західних ЗМІ», «розповідали місцеві жителі», «воїни на сході України кажуть».

Було 8 абстрактних псевдопосилань: «кажуть», «ми чули», «була новина», «наскільки нам відомо», «ми знаємо», «щойно з’явилась інформація», «багато хто писав» і«багато хто говорив». У 4 випадках посилань не було взагалі.

5 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «археологи Національного заповідника “Хортиця” наголошують», «запоріжці кажуть», «за словами аграріїв».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 18 разів (це по 2,5 раза на годину в середньому). Більшість повідомлень, пов’язаних із самітом НАТО у Вільнюсі, «перекривали» картинками звідти, але ці картинки за змістом майже ніколи не відповідали тексту за кадром. У сюжеті про історію відносин України з НАТО розповідь про власне історію «ілюстрували» відео нинішнього саміту (певно, в архіві «Ради» просто не знайшлося історичного відео), а мову про соціологію «ілюстрували» просто відео людей на вулиці (в редакціях ще заведено називати це сором’язливо «нейтральні плани»).

Так само і прямі ввімкнення з Вільнюса «перекривали» відео з саміту, при цьому як і завжди в таких випадках картинка не відповідала поточним словам кореспондентки: вона казала про Зеленського, а показували Дуду тощо.

І невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення кореспондентки з Запоріжжя раніше відзнятим відео. Тож, коли вона казала, наприклад, «зараз ми бачимо, що тут досить багато дітей», то показували навпаки геть порожній майданчик після падіння уламків.

Оскільки майже з усіма гостями говорили про Вільнюський саміт НАТО, то й «ілюстрацією» щоразу слугувало відео звідти, причому відео це зазвичай геть не відповідало тому, про що черговий гість говорив. Тим більше, що ця нарізка відео була непритомно (з точки зору логіки монтажу) хаотична: то приїзд Зеленського, то засідання, то мітинг у Вільнюсі, то засідання Ради Україна — НАТО тощо.

Ще ведуча Ольга Бутко починала підсумковий випуск словами: «уже 504 дні наші захисники та захисниці героїчно боронять державу та наближають перемогу України». Уже набагато довше вони це роблять, з 2014-го.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше порушували саме цей стандарт — 125 разів (це більш як по 31 порушенню на годину в середньому). В більшості випадків це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Переважно оцінки різного ступеню емоційності: «історичні заяви», «історичний саміт», «довгоочікуване навчання пілотів», «ознаменувався багатьма рішеннями», «вийшли на новий рівень», «пролунав гучний вибух», «сталася така біда», «такі прогулянки небезпечні», «люди дуже перелякались», «люди дійсно в щоці», «чоловік тримає культурний та волонтерський фронт» (знову ці «фронти»!), «чому зволікали так довго», «особливо славиться село Маяки»,

Чимало було лексики урочистого стилю й оцінкових же «бідкається», «впевнений», «зізнається», «не впадає у відчай» і подібні.

Було трохи й «експертних» міркувань: «Ці безпілотники прості в експлуатації і добре підходять для бою в міських районах». «Українська делегація везе з Вільнюса значну перемогу у сфері безпеки» (ведуча Ольга Бутко). «Головна небезпека полягає в тому, що дорослі ходять на острови з дітьми» (сюжет Єви Миронової). «Після збору врожаю його краще якомога швидше продати, адже довго не зберігає товарний вид» (сюжет Світлани Довжук).

Ведучі гостьової студії 10 разів не авторизували власних висновків чи оцінок. Навіть таке, до прикладу: «Якщо проаналізувати виступ і спілкування Володимира Зеленського, президента України, з журналістами сьогодні ввечері, там не було ані розпачу, ані жалю через ті рішення, які були прийняті» (Назар Довгий).

Стандарт балансу думок

Було одне порушення стандарту. В повідомленні про пресконференцію лобістів податкової реформи «10-10-10» стверджувалося, що бізнес реформу підтримує. Слова представникам бізнесу не надали, опонентам цієї реформи слова також не надали. Стовідсотково однобокий матеріал.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту. Гість Андрій Єрмак у розмові вживав англійські слова, які потребували перекладу для аудиторії, що не володіє цією мовою: «він міг би бути взагалі excellence, якщо говорити англійською», «це є такою амбреллою». Ще Єрмак говорив «кластерне озброєння», а аудиторія усе ж звикла до визначення «касетне». В усіх цих випадках ведучі не перекладали й не пояснювали ці слова для аудиторії. Ведучий Назар Довгий казав: «це такий меседж».

У сюжеті про історію взаємовідносин між Україною і НАТО наводили інфографіку соціологічного опитування щодо підтримки українцями вступу країни до НАТО. При цьому на інфографіці було показано дані кількості тих, хто у різні роки підтримував вступ, а за кадром у тексті йшлося навпаки про кількість тих, хто був проти вступу. Це найкращий спосіб заплутати глядача, коли дані на картинці й у начитці є принципово різними, з різним «знаком».

Інші зауваження

Ведучі каналу постійно вживають зашкарублі телевізійні штампи «не перемикайте» та «рухаємося далі».

Тричі забували про фемінітиви: «Олена Фідря, директор Донецького обласного художнього музею» (титр у сюжеті Катерини Кусмарової), «інспектор-кінолог Олена Петролай» (ведуча Ольга Бутко і в титрі), «Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат» (титр у сюжеті Олександра Кривокульського).

Елементи політичного піару

Було вже згадане «паркетне» повідомлення про пресконференцію, що пропагувала податкову реформу «10-10-10». Зокрема там стверджувалося, що «понад 80% представників українського бізнесу підтримують податкову реформу». Це, зрозуміло, зі слів одного з лобістів реформи — члена Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики нардепа Мар’яна Заблоцького. Хто проводив таке дослідження — невідомо. Представникам бізнесу слова не надали, втім, як і опонентам цієї реформи. Натомість говорили винятково про переваги самої реформи.

Цього дня майже всі гостьові студії були присвячені донесенню до глядачів позиції влади щодо підсумків Вільнюського саміту НАТО як надзвичайного успіху України. Судячи з усього, це була загальна лінія, яку в марафоні транслювали і керівник Офісу президента Андрій Єрмак, і його заступник Ігор Жовква. Найбільш яскраво це виглядало в гостьовій студії з радником керівника ОП Михайлом Подоляком.

Звісно ж, редакція «Ради» може казати, що пана Подоляка кличуть в ефір марафону у якості кваліфікованого когось (чи то експерта, чи то, я вже навіть не знаю, ньюзмейкера?). З цим не дуже-то корелює те, що пана Подоляка вони кличуть уже щосереди в праймтайм, перетворивши його відвідини ефіру в окрему рубрику «Подоляк по середах», яку протягом попередніх годин ефіру неодноразово й активно анонсують. І те, що він в ефірі продовжує бити всі рекорди за хронометражем — цього разу редакція «Ради» «подарувала» йому цілих 50 із копійками хвилин. Статус гостя Подоляка з інформаційної точки зору визначити насправді важко, бо він точно не є ньюзмейкером, і він точно не є експертом у більшості питань, які коментує (тут читайте про його професійний бекграунд). Наприклад, коли Подоляк розмірковує про те, чому для нього російський начгенштабу Герасимов не є авторитетом, я згадую, що Головком Залужний оцінює саме Герасимова як надзвичайно небезпечного противника на полі бою. І щось у мене особисто (як у глядача) набагато більше довіри до експертної оцінки Головнокомандувача, аніж до емоційних оцінок радника голови ОП. Щодо якого залишається хіба що статус «поінформований» про те, що відбувається всередині Офісу. Але пан Подоляк в ефірах марафону таки виступає як експерт у будь-яких питаннях, а ще дедалі частіше його спічі звучать як політичні заяви. Конкретно цього дня, звісно ж, він дуже яскраво розповідав про неабияку успішність підсумків Вільнюського саміту НАТО для України.

Крім того, Подоляк неодноразово компліментарно згадував президента Зеленського. Звісно ж, зі згоди й за підтримки «правильними» запитаннями ведучих. Наприклад, запитання ведучої про емоційний допис Зеленського у твіттері було таким: «Наскільки той твіт, так би мовити, виправдав себе і допоміг на цьому саміті»? Як бачите, ствердне та позитивне формулювання самого запитання. Відповідь Подоляка була такою: «Абсолютно виправдав. Президент ідеально користується тактичними інструментами для того, щоб підсилити емоційне забарвлення риторики... І це говорить про те, що це жива політика, того, чого часто не вистачає. І таким чином це безумовно впливає, тому що люди відчувають безпосередньо емоцію України через президента України. І тому вони реагують на це інакше... Це і є тактика ведення переговорного процесу, якою користується сьогодні президент України, тому що президента хвилює, що за ним. А не політична складова, традиційна для глобального політичного процесу. А за ним — країна, яка воює. Все дуже просто. Якби була інша країна, він, певно, притримувався б деяких правил. А в нього Україна за його спиною». Прекрасний політтехнологічний спіч. І таких протягом більш як 50 хвилин ефіру ще було.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було. Гостьову студію вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий, який раніше працював на каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: один репортажний сюжет, 4 прямих ввімкнення і 4 гостей-ньюзмейкерів. Не надто виразна.

Стандарти журналісти порушували 185 разів, що в середньому становило більш як 46 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 125 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 36 разів, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 18 разів, майже все це була некоректна робота з картинкою, як у новинних матеріалах, так і в гостьових студіях. Стандарт доступності порушували 5 разів, стандарт балансу думок — один раз. Інші стандарти не порушували.

Було два прояви політичного піару: «паркетний» матеріал із лобіювання податкової реформи і величезна (більш як на 50 хвилин ефіру) гостьова студія з радником керівника ОП Михайла Подоляка, де він крім яскравого і всебічного обґрунтування надзвичайної успішності Вільнюського саміту для України активно підкреслював провідну роль президента Зеленського в усіх цих успіхах.

Російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було, натомість у гостьовій студії працював токсичний ведучий каналу.

Важливі події та теми, які не були озвучені в телемарафоні

11 липня

  • Сейм Польщі схвалив резолюцію про Волинську трагедію, вимагаючи від України для примирення визнати провину.
  • НАБУ та САП повідомили про підозру в хабарництві депутатці з фракції «Слуги народу» Людмилі Марченко.
  • Керченський міст стоїть, автомобілі через Керченську протоку возять військовими кораблями.
  • Суд скасував рішення про відсторонення з посади президента УАФ Павелка.
  • У Києво-Печерській Лаврі комісія Мінкульту намагалася опечатати ще два корпуси.
  • Внаслідок нічної атаки «шахедами» по Київщині пошкоджена багатоповерхівка і 12 приватних будинків.

12 липня

  • Окупанти готуються перевести 4-й енергоблок ЗАЕС з режиму холодного зупину в гарячий — МАГАТЕ.
  • МАГАТЕ досі не має доступу до дахів енергоблоків ЗАЕС, але каже, що мін там немає.
  • Відомі українці закликали Верховну Раду легалізувати медичний канабіс.
  • Росіяни знову вдарили по Херсону, поранено жінку.
  • Ердоган пояснив, чому попри позицію Росії віддав командирів з «Азовсталі» Україні.
  • У Держдумі Росії підтвердили ліквідацію російського генерала Цокова у Бердянську.
  • Шестеро військових підірвались при встановленні мін на Рівненщині, двоє загинули.
  • Сербський суд відмовив Україні у видачі колишнього генерала СБУ Наумова.
  • Німеччина відмовилася від створення центру з ремонту танків «Леопард» у Польщі.
  • Суд визнав незаконним наказ Держкіно про реорганізацію «Довженко-Центру».

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною: кожна ефірна година починалася випуском новин (в середньому 13-хвилинним), продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку Суспільного була такою: о 18-й година починалася 30-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією, о 19-й був 15-хвилинний випуск новин, далі гостьова студія. О 20-й був годинний підсумковий випуск, о 21-й — годинна гостьова студія.

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була такою: ефірна година о 9-й починалася 15-хвилинним випуском новин, далі йшла 15-хвилинна гостьова студія, 10-хвилинний випуск новин і 20-хвилинна гостьова. Наступні години починалися 15-хвилинними випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку ICTV та СТБ була майже звичною для медіагрупи: ефір поділений на півгодинні блоки, кожний із яких складається з 15-хвилинного випуску новин і 15-хвилинної гостьової студії. Від цього графіку був один відступ — з 12:30 до 13:00 був збільшений випуск новин, тому що очікували прямої трансляції пресконференції президента Зеленського і генсека Столтенберга з Вільнюса, трансляція ж почалася о 13-й.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин (о 19-й випуск «під’їло» закінчення трансляції пресконференції Зеленського), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, далі годинна гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» складалася з 4 репортажних сюжетів, 3 прямих ввімкнень, у студії каналу побувало 2 гостя-ньюзмейкера.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 4 репортажних сюжети і 5 прямих ввімкнень (ще одне ввімкнення було нерепортажне). В студії каналу також побувало 4 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного цього дня була такою: 7 репортажних сюжетів і два прямих ввімкнення (ще одне ввімкнення було нерепортажне). В гостях у ці години побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова ефірного блоку каналу «1+1» була такою: 7 репортажних сюжетів і 3 прямих ввімкнення. Гостями каналу були двоє ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ складалася з 6 репортажних сюжетів і 3 прямих ввімкнень, у гостьовій студії побував один ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: один репортажний сюжет, 4 прямих ввімкнення і 4 гостей-ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях «Інтера» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей: два ньюзмейкери, по одному речнику і раднику, два експерти і три учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 гостей: 4 ньюзмейкери, одна радниця і 5 експертів.

У гостях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей, з них 3 були ньюзмейкерами, один речник, 3 експерти і 4 учасники подій.

У гостях каналу «1+1» побувало 6 людей: два ньюзмейкери, один експерт, два журналісти й один учасник подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 8 гостей: по одному ньюзмейкеру і речнику і 6 експертів.

У гостях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 6 людей, з них 4 були ньюзмейкерами, один радник і один експерт.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 384 рази. Це по 96 порушень на ефірну годину в середньому. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 268 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. З 85 порушень стандарту достовірності найбільше (29) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок, на другому місці (19 разів) були узагальнені псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 24 рази, з них половина була невідповідностями між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Стандарт повноти інформації порушували 4 рази, стандарт доступності — 3. Інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу «Ми — Україна» порушували стандарти 223 рази, це майже по 56 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 137 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 56 разів, найбільше було абстрактних псевдопосилань на джерела. Стандарт точності журналісти порушували 17 разів, усі ці випадки були некоректним поєднанням невідповідної картинки з текстом за кадром і як «ілюстрацій» в прямих ввімкненнях і розмовах з гостями. Стандарт повноти інформації порушували 9 разів, стандарт доступності — 3 рази, одного разу також порушили стандарт балансу думок.

Протягом чотирьох проаналізованих мною годин ефіру стандарти журналісти Суспільного порушували 113 разів, це понад 28 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 40 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 37 разів, більше половини з яких була інформація, подана без перевірки, з інтернету, переважно з телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. З 24 порушень стандарту точності більшість становило некоректне використання картинки і в сюжетах з повідомленнями, і в якості «ілюстрації» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарти повноти інформації та її доступності порушували по 5 разів. І було 2 порушення етичних норм.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «1+1» було 328 порушень стандартів (в середньому по 82 порушення на годину). Найбільше (226 разів) журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Найбільше (150) було суб’єктивних думок журналістів у новинах, втім і неавторизованих думок у авторських елементах (тижневик, гостьові студії) теж було доволі багато (69). Стандарт достовірності інформації журналісти порушували 73 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 18 разів, у більшості випадків картинка не відповідала тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 7 разів, стандарт доступності — 6 разів, і одного разу порушили стандарт балансу думок.

Загалом порушень стандартів у чотирьох проаналізованих годинах ефіру каналів ICTV та СТБ цього дня було 359 (це майже по 90 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок. З 234 порушень переважна більшість була суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах. 66 разів порушували стандарт достовірності інформації, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. З 42 порушень стандарту точності 40 були некоректним «перекриванням» картинкою закадрових текстів у новинах. Стандарт повноти інформації порушували 12 разів, найбільше було непозначеного як належить архівного відео. Стандарт доступності подачі інформації порушили 5 разів, інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 185 разів, що в середньому становило більш як 46 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 125 разів, більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 36 разів, більше половини з цих порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 18 разів, майже все це була некоректна робота з картинкою, як у новинних матеріалах, так і в гостьових студіях. Стандарт доступності порушували 5 разів, стандарт балансу думок — один раз. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

В ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв піару — окремий сюжет про виставку, організовану Фондом власника медіагрупи Віктором Пінчуком «у партнерстві з Офісом президента» у Вільнюсі.

В ефірі каналу «Рада» було два прояви політичного піару: «паркетний» матеріал з лобіювання податкової реформи і величезна (більш як на 50 хвилин ефіру), гостьова студія з радником керівника ОП Михайла Подоляка, де він крім яскравого і всебічного обґрунтування надзвичайної успішності Вільнюського саміту для України підкреслював провідну роль президента Зеленського в усіх цих успіхах.

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі каналів «Інтер», «Ми — Україна», Суспільного, «1+1» не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» цього дня не було, натомість був сюжет токсичної ведучої каналу.

Російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» не було, натомість у гостьовій студії працював токсичний ведучий каналу.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналів «Ми — Україна», Суспільне, «1+1», ICTV та СТБ не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: ТСН/YouTube

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3248
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду