Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по чотири години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 11 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була незмінною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вів спочатку Петро Дем’янчук, згодом — Олена Фроляк, гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірі медіагрупи були такі сюжети:

• про бої та про прифронтовий Нью-Йорк;
• про евакуацію жителів Авдіївки «Білими янголами»;
• про конференцію ІТ-розробників зброї для ЗСУ;
• про наслідки ракетного обстрілу Запоріжжя 9 серпня;
• про наміри одеської влади відкрити пляжі;
• про зведення оборонних споруд на Рівненщині;
• про навчання сімейних лікарів навичок надавати ментальну допомогу на Закарпатті;
• про модернове відновлення енергосистеми;
• про тренувальний центр українського війська на Прикарпатті;
• про національний роумінг і його подальшу долю;
• про підготовку до відкриття одеських пляжів;
• про роботу лікарів Дніпра з порятунку поранених бійців;
• про прихистки для порятованих із прифронтових зон тварин на Львівщині;
• про хлопчика, пораненого внаслідок ворожого ракетного обстрілу Покровська.

Були прямі ввімкнення:

• про ситуацію на фронті на Донеччині;
• про наслідки ворожих обстрілів Херсона.

Гостями ефіру були:

• Віталій Барабаш, голова Авідївської МВА, про гуманітарну ситуацію в прифронтовому місті, про ворожі ракетні обстріли міста, про ситуацію на фронті, про самоорганізацію жителів міста, про дезінформаційні операції ворога.
• Ігор Шинкарюк, заступник голови Закарпатської ОВА, про переселенців на Закарпатті тп про потік до країн ЄС і назад, про облаштування військових на ротації, дітей військових.
• Олена Шуляк, народна депутатка та голова партії «Слуга народу», про програму компенсацій за знищене і пошкоджене окупантами майно «єВідновлення», про підписаний президентом закон щодо спрощення роботи ОСББ і відновлення пошкоджених багатоквартирних будинків.
• Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про обстріли Харкова й області, про підготовку до очного навчання в школах, про примусову евакуацію з Куп’янська й інших населених пунктів на прифронтових територіях.
• Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про відкриття пункту перетину кордону з Росією на Сумщині для можливості повернення українців із російської та окупованих територій, про ситуацію на кордонах з Росією та Білоруссю, про ситуацію з пасажиропотоком на кордоні з ЄС.
• Андрій Ковальов, речник Генштабу ЗСУ, про ситуацію на різних напрямках фронту, про ситуацію на окупованих територіях, зокрема про примусову мобілізацію та про жорсткі фільтраційні заходи окупантів.
• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії, голова Громадської ради при Одеській ОВА, про відкриття пляжів на Одещині, про загальну безпекову ситуацію в області.
• Наталія Шаповал, віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, про оцінку темпів падіння економіки Росії, про наближення російського рубля до позначки 100 за долар.
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про німецькі ракети Taurus, про українські атаки по тилах окупантів, про спроби російського наступу на Ку’янському напрямку та можливі плани ворога, про завищені очікування від контрнаступу,
• Тарас Стеценко, керівник напрямку телекомунікацій Мінцифри, про законопроєкт щодо продовження національного роумінгу після війни та про національний роумінг для інтернету, про шляхи підвищення якості та швидкості інтернету.
• Світлана Тарабарова, співачка, про проєкт «Ляльковий театр» для дошкільнят, про свій новий альбом, про материнство та дітей війни.

Крім того, в ефірі був фільм проєкту «Антизомбі» про становище жителів окупованої частини Донеччини, Придністров’я та Південної Абхазії.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Протягом чотирьох годин ефіру стандарт порушували 110 разів, це — по 27,5 раза на годину ефіру в середньому. З інтернету брали інформацію та відео 9 разів, зокрема показували відео з телеграм-каналів Херсонської ОВА та 3-ї окремої штурмової бригади, і з анонімних російських телеграм-каналів («Типичное Одинцово», Baza, Mash). Були й ось такі посилання: «як повідомляють місцеві телеграм-канали», «тим часом у телеграм-каналах повідомляють».

48 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, командування Повітряних Сил і оперативне командування «Південь», Київську, Донецьку та Херсонську ОВА, СБУ та Нацполіцію, Донецьку й Одеську облпрокуратури, «Енергоатом», адміністрацію заповідника «Києво-Печерська Лавра», а також на ООН, Пентагон і «офіційний Вашингтон». Інші псевдо були геть розмитими на кшталт: «повідомляє влада Хмельниччини та Вінниччини», «повідомляє місцева влада», «влада заявила», «тамтешні ЗМІ повідомляють», «у опозиційних ЗМІ повідомили», «надзвичайники повідомляли», «за словами правоохоронців», «очевидці повідомили» тощо.

14 разів журналісти робили абстрактні псевдопосилання. Найбільше було оцього універсального «відомо» (звідкись), причому з варіаціями: «щойно стало відомо»,«уже стало відомо»,«наразі відомо», «також відомо» і просто «відомо». Були також: «є інформація», «з’явилася інформація» і «за офіційною інформацією», «за різними даними» і «я чув». 8 разів фактичну інфу подавали без посилань взагалі.

І 31 раз робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок, всі вони були повністю розмитими, такими собі «фаховими»: «у військовому командуванні вважають», «оборонці кордону запевняють», «кажуть військові», «піхотинці кажуть», «фахівці наголошують», «фермери кажуть», «погоджуються екологи», «інвестори закликають», «посадовці обіцяють», «надзвичайники кажуть», «кажуть лікарі» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 41 порушення стандарту (більш як по 10 порушень на годину ефіру в середньому). Переважна більшість із них (36) були некоректним поєднанням картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно неправильно «перекривали» будь-які повідомлення про бойові дії та про наслідки ворожих обстрілів. Наприклад, у повідомленні про ситуацію на Куп’янському напрямку ведуча казала про роботу мінометів і РСЗО — а показували, як боєць стріляє з автомата, казала про взятих у полон ворогів — показували розбомблені хати, казала про росіян — показували українських військових тощо і тощо.

Повідомлення про реакцію координаторки ООН на ракетний обстріл Запоріжжя «перекривали» архівним відео адмінбудівель ООН. Особливо ж доречним відео хмарочоса штаб-квартири ООН у Нью-Йорку було, коли ведуча за кадром цитувала координаторку організації, що «вони не раз зупинялися в цьому готелі». У повідомленні про посилення боротьби Міноборони Німеччини зі шпигунством, коли йшлося про арешт двох працівників німецької розвідки, одним із них на відео «виявився» німецький міністр оборони Пісторіус. Повідомлення про статистику збільшення кількості українських біженців у Європі «перекривали» якимись архівними людьми з валізами. До речі, зовсім не факт, що ці люди є саме українськими біженцями. Може то європейці кудись подорожують. Ведуча новин розповідала про закриття для відвідування приміщень Нижньої Лаври, а показували приміщення Лаври Верхньої. У сюжеті про евакуацію жителів Авдіївки літня жінка розповідала про свій розбомблений будинок, який, за її словами, вони родиною «будували все життя», а «перебивкою» в цей синхрон на таких словах поставили відео розбомбленої п’ятиповерхівки.

Тексти в «експертному» сюжеті про відновлення української енергосистеми, звісно ж, «перекривали» абияким архівним відео. Але от що цікаво, «перекривати» абстрактне міркування про атомні електростанції відео Запорізької АЕС, про яку всім відомо, що вона захоплена окупантами і може бути підірвана, якось геть не до ладу.

Цього дня для бездумного «перекривання» текстів абияким відео багато разів використовували картинку з холодної пори року, при цьому навіть не позначаючи її титром «архів». Як на мене, це повний абсурд, але в редакції цього не розуміють. Або ж так само без позначення, що це архів, «перекривали» повідомлення про підозри військкому на Одещині якимось глибоко архівним відео роботи ТЦК, де співробітники ще були в карантинних масках.

Повідомлення про оголошення СБУ підозри Петру Симоненку «перекривали» відео пошкоджених вибухами будинків. Розумію, це просто була якась помилка випускової групи, але мені це видається символічним: абичим «перекрити», аби таки «перекрити» — таке, певно, правило об’єднаної редакції медіагрупи.

Невідповідним відео «перекривали» й обидва прямих ввімкнення. Наприклад, кореспондентка з Херсона розповідала про наслідки обстрілу села Комишани Бериславського району, а показували на цих словах відео руйнацій багатоповерхівки в самому Херсоні.

Ведуча новин Олена Фроляк казала: «"Факти" і "Вікна" про війну, сьогодні 533-й день». А в іншому випуску казала: «про війну до опівдня розповідають ICTV та СТБ. Сьогодні її 533-й день». Тобто продовжує рахувати війну не з 2014 року, як є насправді, а лише з 24 лютого 2022. Гостя Сергія Братчука раз помилково протитрували як Віталія Барабаша.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно цей стандарт порушували найбільше — загалом 245 разів. 237 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Значну частину, як і завжди, становили суто емоційні оцінки з різних приводів: «росіяни вгатили», «підступні пастки і шалений тиск», «понівечила», «пережили справжнє пекло», «відомий готельний комплекс», «моторошний вечір», «шоковані», «знову скандал», «страшною статистикою», «гігантська «пташка», «дивом вціліла», «на щастя, приліт стався уже по тому, як малечу забрали батьки, втім одна людина... загинула на місці» (тут, до речі, видно справжню ціну оцьому «на щастя», боюсь, родичі загиблої людини не поділяли б таку оцінку ведучих марафону) тощо і тощо.

І багато просто оцінок різних дій, процесів тощо: «найнебезпечніший район», «дають впевнену відсіч», «тривають активні бої», «роботи багато, бо ворог пошкодив половину об’єктів», «так, це буде дорожче, але надійніше і якісніше», «різко подешевшали всі овочі», «тому до цього ретельно готуються», «окрім надійних фортифікаційних споруд», «вимоги інвесторів прості» й подібні. Оцінювати «безпечність», «активність», «надійність», «ретельність» тощо мають люди компетентні, а не журналісти.

Дуже багато дієслів урочистого стилю і з оцінкою характеру дії: «зазначила», «зауважив», «закликали», «наголошують», «обурюється», «сподіваються». Або ж оцінки емоцій людей: «жінка не стримує сліз», «з посмішкою чекає на одужання» (а на відео був хлопчик геть не усміхнений).

Були маркери привернення уваги: «до речі», «ба більше» тощо.

І велика кількість міркувань і висновків, «експертних» думок, «закликів» і «настанов»: «Чим більше медиків зможуть надавати кваліфіковану допомогу у відновленні ментальнго здоров’я, тим стійкішим буде наше суспільство» (ведучий Петро Дем’янчук). «І попри те, що ситуація по той бік кордону відносно спокійна, недооцінювати ворога не можна» (сюжет Катерини Курбанової). «Українцям важливо піклуватися про своє ментальне здоров’я, і коли самотужки складно впоратися, треба звертатися до фахівців». «Через тривалий стрес і негатив у людини може порушитися сон, зникнути апетит, змінитися серцебиття, виникнути втомлюваність і навіть біль у різних частинах тіла» (сюжет Світлани Ковбиці). «Війна переконала: зміни в енергосистемі — це питання не лише екології, але й національної безпеки». «І хоча енергетики роблять все можливе, щоб пережити цю зиму, важливо не забувати про модернізацію» (сюжет Ольги Читайло і великої групи авторів). «Ну, власне дійсно, росіяни — це велика проблема для України, взагалі для всього світу» (пряме ввімкнення Ольги Чайко).

Попри те, що гостьові ведучі медіагрупи зазвичай доволі ретельно авторизують власні думки, усе ж двічі цього дня Вадим Карп’як забув це зробити. І було ще 6 безпідставних узагальнень: «проблеми із ментальним здоров’ям через війну є чи не в кожного з нас», «у пацієнтів до них (до сімейних лікарів) більша довіра», «укріплювати рубежі допомагають місцеві, бо розуміють», «коли чують звуки повітряної тривоги, бояться», «адже нині кожен українець відчуває наслідки війни і переживає свою особисту драму», «селяни після окупації стережуться кожного сильного звуку».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушили 9 разів. У сюжеті про тренінги для сімейних лікарів на Закарпатті не була титрована частина синхронів, тож зрозуміти компетенцію цих людей глядач не міг. У сюжеті великої групи авторів про відновлення енергосистеми не був титрований перший синхрон виконавчого директора «ДТЕК» Дмитра Сахарука, тож для глядачів компетентність мовця в синхроні залишилася невідомою.

5 разів не титрували ні датами подій (як це належить за стандартом), ні навіть просто як архівне бекґраундове відео. У відео на повідомленні про підозри Петру Симоненку не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандарту. У показаному двічі сюжеті про відновлення енергосистеми України Андрій Коболєв казав у синхроні про «блокчейн-мережу». Навіщо ставити в сюжет непідйомний для розуміння синхрон через маловідомий глядачам термін? У цьому ж сюжеті сама авторка двічі казала про «декарбонізацію енергетики». Теж термін, яким люди не послуговуються в повсякденному житті. Незрозуміло також, навіщо показувати ось таку красиву інфографіку.

Невже в редакції вважають, що пересічний глядач на ній бодай щось зрозуміє? Не кажучи вже про те, що пояснювальних написів він прочитати не зможе на екрані — вони занадто дрібним шрифтом написані. Ще ведуча Олена Фроляк казала: «розробники і стартапери презентували свої винаходи».

Етичні порушення

Повідомлення про підозри військкому на Одещині традиційно некоректно «перекривали» архівним відео роботи якогось ТЦК, при цьому на словах негативного контексту про підозрюваного показували упізнавано випадкову людину — якогось співробітника якогось ТЦК.

Інші зауваження

Неправильно у прямому ввімкненні з Донеччини розповідати про події на Луганщині. Тим більше, що фронтовому кореспонденту, впевнений, було що розповідати саме про ту ділянку фронту, на якій він безпосередньо працював. А з інших ділянок інформацію брав, звісно ж, з інтернету, і подавав потім із розмитими посиланнями на Генштаб, на ОВА тощо. Це неправильний підхід.

Елементи політичного піару

Показане двічі повідомлення про зустріч президента Володимира Зеленського з представником Вселенського патріархату було виконано в найкращих традиціях «паркетного» піару: нуль змістовної новини (новиною, власне, був лише сам факт зустрічі), урочиста лексика і синхрон президента із загальними урочистими оцінками.

Геть недоречними були згадки, що гостя студії Олена Шуляк є очільницею партії «Слуга народу», бо говорили з нею винятково про нюанси роботи програми компенсацій за знищене та пошкоджене окупантами майно «єВідновлення» і про підписаний президентом закон щодо спрощення роботи ОСББ і відновлення пошкоджених багатоквартирних будинків. Ні до першого, ні до другого партійність гості не мала жодного, навіть віддаленого стосунку. Що не завадило двічі згадувати її партійність ведучому та згадувати її партійність у титрі. При тому ж, погодьтеся, це були дуже зручні теми для демонстрації «турботи партії про людей», даруйте. Ніколи не повірю, що це була випадковість.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була не надто виразною: 3 репортажних сюжети, 2 прямих ввімкнення, у студії побувало 4 гості-ньюзмейкери. Із сюжетів найкращим був репортаж Владислава Круглова про прифронтовий Нью-Йорк (оператори Євген Тур, Олег Цимбалюк).

Стандарти журналісти медіагрупи протягом чотирьох годин ефіру порушували 413 разів. Це по 103,3 порушення в середньому на годину ефіру — «персональний» рекорд медіагрупи. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 245 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 110 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосиланняна джерела фактів. Стандарт точності було порушено 41 раз, переважна більшість із цих порушень були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром. Стандарт повноти інформації порушили 9 разів, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів. І одного разу було порушено етичну норму журналістики.

Протягом чотирьох годин ефіру медіагрупи було 3 прояви політичного піару. Двічі показували класичне «паркетне» БЗ з синхроном про зустріч президента Володимира Зеленського з представником Вселенського патріархату. Також у студійній розмові про програму «єВідновлення» геть невиправдано але підкреслено згадували, що гостя Олена Шуляк є очільницею партії «Слуга народу».

Російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи не було. Що традиційно.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00 11 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: кожна ефірна година починалася з випуску новин, продовжувалася гостьовими студіями. Новини були дуже «різнокаліберними» за хронометражем (від 16 хвилин до 25, якоїсь системи в цьому я не вловив). Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії — Максим Зборовський з Ольгою Нємцевою, Максим Зборовський із Катериною Федотенко, Тетяна Гончарова з Вадимом Колодійчуком. Основна студія була «виїзною» в Ірпені. Сенсу цього «виїзду» я не побачив, детальніше про це — в розділі «Інші зауваження».

В ефірі були такі сюжети:

• про роботу прикордонників-аеророзвідників на Харківщині;
• про життя прифронтового Степногірська;
• про навчальні стрільби військових-гранатометників близ фронту на Донеччині;
• про можливості продовження «зернового коридору»;
• про інспекцію шкільних їдалень на Київщині;
• про «сади перемоги» на Кіровоградщині;
• про тактичного медика і волонтера Влада Чумаченка;
• про полтавських волонтерів;
• про 100-річчя НСК «Олімпійський».

Були прямі ввімкнення:

• про навчання миколаївських рятувальників на всюдиходах «Богун»;
• про реакції ЄС на військові навчання білорусів під проводом «вагнерівців»;
• про підготовку до відкриття пляжів в Одесі.

Гостями ефіру були:

• Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про ранкові обстріли Очаківської та Куцурубської громад області, про підготовку до нового навчального року в школах, про імовірність заміни Миколаївського військкома.
• Ольга Василевська-Смаглюк, членкиня Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про законопроєкт щодо заборони непершочергових витрат бюджетних грошей в умовах воєнного стану, про оцінку рішення про ротацію військкомів.
• Федір Веніславський, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про зміну обласних військкомів, про розв’язання проблем з ВЛК.
• Ольга Куришко, заступниця постійної представниці в АР Крим, про формування кадрового резерву для деокупованих територій, зокрема для Криму, про онлайн-навчання кадрового резерву.
• Сергій Попко, голова Київської МВА, про наслідки збиття російської ракети над Києвом, про навчання сил національного спротиву.
• Ірина Констанкевич, перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформполітики, про створення в Україні за допомогою UNICEF центрів протидії насильству щодо дітей.
• Андрій Герус, голова Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП, про підготовку країни до опалювального сезону, про імпорт електроенергії з енергосистеми ЄС.
• Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, про російські обстріли цивільного населення, про фіксацію російських воєнних злочинів для майбутніх трибуналів, про підготовку окупантами фейкових виборів на окупованих територіях, про «патріотичне виховання» окупантами викрадених українських дітей, про те, що робити людям, щоб повернути своїх дітей.
• Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про ранкову ракетну атаку ворога і роботу ППО, про наміри ворога бити по аеродромах, де навчаються молоді українські пілоти.
• Андрій Козинчук, воєнний психолог, про моделі поведінки в умовах довготривалої війни.
• Роман Трохимець, військовослужбовець 3-ї окремої штурмової бригади, про стан після чергової контузії, про враження від відносно мирного тилу.
• Богдан Кушнір, учасник Оболонського ТРО, про події в Ірпені в лютому 2022 року, про бої на Харківщині, під Кремінною і на Донеччині, про потреби батальйону.
• Петро Кузик, командир батальйону 4-ї бригади Нацгвардії, про ситуацію під Бахмутом, про важкі танкові атаки ворога, про дефіцит артилерійських набоїв, про постійне поповнення ворога технікою.
• Тарас Котов, глава Ради громадського контролю Бюро економічної безпеки, про останні кримінальні провадження проти чинних та колишніх народних депутатів.
• Саїд Ісмаїлов, парамедик, колишній муфтій духовного управління мусульман України «Умма», про питання якості медичних аптечок для військових, про те, що це питання розв'язується переважно не державою, а волонтерами, про мусульман у ворожому війську, про мусульман на окупованих територіях України.

Крім того, в ефірі були:

• відеозвернення президента Володимира Зеленського (двічі);
• бюлетень «Парламентський тиждень»;
• опитування народних депутатів про майбутній опалювальний сезон;
• фільм Назара Довгого проєкту «4.5.0» про підготовку снайперів;
• ролик «Культурного десанту» (до речі, він в ефірі завжди з’являється без пояснень, без підводок, без початку і кінця, та ще й без титрів у синхронах, якось це геть неправильно).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 70 разів (17,5 раза на годину ефіру в середньому). У п’яти випадках використовували відео та інформацію з інтернету, зокрема з фейсбук-сторінки голови Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук, невизначеної сторінки командувача Сухопутних військ Олександра Сирського і було «посилання»: «на офіційному телеграм-каналі Повітряних сил з’явилася інформація» («офіційний телеграм-канал» — це повний оксюморон).

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 34. В такий спосіб «посилалися» на Міноборони, Генштаб, Повітряні сили і командування «Південь», Київську МВА, Херсонську ОВА і облпрокуратуру, Івано-Франківську, Одеську і Миколаївську ОВА, Офіс генпрокурора, а також на НАТО, Пентагон, Єврокомісію і прикордонну службу Польщі. І були геть розмиті: «зазначили в місцевій владі», «вийшов на російському телебаченні матеріал», «Варшава та Вільнюс повідомляли».

Було 8 абстрактних псевдопосилань: «відомо» і «стало відомо», а також «мені відомо». А ще — «знаємо», «ми знаємо», «як нам вже повідомили» і «поки що мова йде». Ще у трьох випадках подавали факти без посилань взагалі.

20 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. У такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в Кіровоградській ОВА і в дирекції НСК «Олімпійський». Всі інші псевдопосилання були максимально розмитими: «військові кажуть», «українські військові наголошують», «говорять і колишні українські військові і додають», «бійці розповідають», «волонтери і добровольці кажуть», «прикордонники зазначають», «переконані депутати» і подібні.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 23 рази, це майже по 6 разів на годину ефіру в середньому. 18 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту. Наприклад, чотири рази невідповідно «перекривали» повідомлення про наслідки падіння уламків збитої ракети в Києві. Зокрема, ведуча говорила про пошкоджений дах приватного будинку, а показували лікарню. Невідповідно «перекривали» й повідомлення про обстріли Херсона та Херсонщини. Ведуча розповідала про село Комишани, а показували Херсон. У сюжеті про можливості продовження «зернового коридору» текст було «перекрито» якимись «паркетами», адмінбудівлями, зерном, суднами на морі тощо.

Повідомлення в «Парламентському тижні» «перекривалися» невідповідно. У більшості це були, звісно ж, загальні плани сесійної зали, розбавлені крупними планами спікера Стефанчука (я не жартую, склейка ЗГП зали+КРП Стефанчука була в цьому бюлетені 6 разів), часом навіщось монтували не до ладу якесь архівне відео, не позначаючи його як архівне.

Пряме ввімкнення кореспондентки «Радіо Свобода» з Брюсселя «перекривали» відео звісно Брюсселя, дарма що йшлося про Білорусь і «вагнерівців». Або ж «перекривали» якимось несезонним архівним відео якихось навчань (чи то росіян, чи то білорусів, а можливо й поляків, хто його знає?) хоча за кадром ішлося про мігрантів. Пряме ввімкнення кореспондентки з Одеси про підготовку до відкриття одеських пляжів то «перекривали», то «ілюстрували», звісно, пляжами і морем (набір планів, запущених по колу). Але все це не відповідало поточним словам кореспондентки. Тим більше, що говорила вона весь час про дозволи купатися і загоряти, яких ще влада не дала, а показували, що всі і так купаються та загоряють.

Розмову з речником Повітряних сил Ігнатом «ілюстрували» фото розбомбленого будинку, хоча він говорив про аеродроми й молодих пілотів. Голова Київської МВА розповідав про наслідки падіння уламків збитої ворожої ракети, а «перекривали» це відео навчань людей з автоматами. Справді Попко перебував десь на цих навчаннях, але про це не було відразу ж заявлено, а відео цих навчань навіть і віддалено не відповідало тому, про що він говорив, коли розповідав про наслідки ракетної атаки!

Ведуча Тетяна Гончарова числа називала цифрами. А ще був ось такий «тематичний» титр: «Констанкевич: за підтримки UNICEF в Україні створюють центри насилля». Посіяли слово «протидії» і вийшло з точністю до навпаки.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше з усіх — 131 раз (це майже по 33 рази на годину ефіру в середньому). Більшість із цих порушень (рівно 100) становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Величезною була кількість лексики урочистого стилю («підкреслив», «закликав», «заявив», «наголосив») і просто оцінних щодо дії («певен», «сподівається»).

Емоційних оцінок було не так багато, як зазвичай, але були: «завдають окупантам шалених втрат», «і, безумовно, знаходяться в постійній небезпеці», «результати виявилися невтішними», «диво-техніку», «мають неймовірну прохідність», «легенди футболу» тощо. Натомість було дуже багато різноманітних некомпетентних оцінок: «масштабна повітряна тривога», «масштабні навчання», «ретельно готуються», «активно шукають людей», «активно впроваджують», «уряд докладає максимальних зусиль», «великі габарити та низька мобільність», «справляються на відмінно», «найпопулярніший FPV-дрон», «величезний ажіотаж». Некомпетентних, бо не журналістам насправді оцінювати «масштабність», «ретельність», «активність» тощо, це справа самих учасників подій або в деяких випадках експертів.

Були й різного штибу міркування, наприклад: «Щойно Верховна Рада стала дієвим інструментом, який працює на наближення України до НАТО» (ведуча Тетяна Гончарова в інформаційному повідомленні). «Правильне положення гранатомету — вкрай важливе» (сюжет Софії Чолас). «Звернення українського парламенту до міжнародної спільноти... сприятиме формуванню консолідованої позиції світу щодо невизнання нелегітимних виборів на анексованих територіях, які Кремль збирається провести восени». «Водночас держава має прийти до системного підходу в розслідуванні воєнних злочинів, а саме — запровадити воєнну юстицію» (анонімний «Парламентський тиждень»).

Цього разу в авторських матеріалах і гостьових студіях ведучі каналу 27 разів забували авторизувати власні суб’єктивні оцінки та висновки. Часом як мінімум спірні, наприклад, Тетяна Гончарова ось так формулювала своє питання: «А давайте з вами поміркуємо про цю сьогоднішню смерть. Тобто Росія запускає чотири "кинджали", один з "кинджалів", і наслідок цього запуску — смерть дитини. Тобто ракета Росії коштує 10 мільйонів доларів і в результаті помирає одна українська дитина. Це неспівмірні все одно в будь-якому разі цифри, але ми говоримо зараз про те, що ви зокрема опікуєтеся тим, що дбаєте про відкриття центрів протидії насильству за допомогою міжнародних організацій. А як можна витягнути з цієї прірви, в яку занурила Росія наших дітей, як їх можна звідти витягнути, ці центри реально допоможуть?» Бо ж казала таке: «Адже по суті кожну дитину можна називати зараз такою, що піддалася насильству, тому що повітряні тривоги — це стрес для дітей, втрата житла — це неабиякий стрес для дітей, загибель батьків — це стрес для дітей». Вадим Колодійчук казав: «Очевидно, доброчесність — це найперша чеснота, якою мають володіти нові очільники обласних ТЦК». Ведучий Назар Довгий «експертно» стверджував: «Снайпер — це унікальна спеціалізація, яка потребує неймовірної психологічної та фізичної підготовки».

Двічі робили безпідставні узагальнення: «війні, у яку більшість українців не хотіли вірити» і «як вже ми і бачили, для одеситів заборони офіційні не діяли». Ще в сюжеті про можливості продовження «зернового коридору» наводилася велика цитата з публікації агентства Bloomberg, але маркери цитати були розставлені неправильно, тож значна частина думки видання сприймалася як думка автора сюжету.

Стандарт повноти інформації

Було 9 порушень стандарту. У сюжеті про «сади перемоги» на Кіровоградщині не була титрована частина синхронів. Гостьові ведучі парламентського каналу час від часу представляють гостей-нардепів як «членів Комітету з...», забуваючи при цьому згадувати, що йдеться про парламентські комітети.

Бекграундове архівне відео затримання народної депутатки Людмили Марченко титрували «архів», а не датою події, як це належить у подібних випадках.

У сюжеті про прикордонників-аеророзвідників на відео не було інтершуму, який якраз мав би бути дуже виразним, особливо ж коли крупно показують дрон у повітрі. Так само не було інтершуму в сюжеті про полтавських волонтерів, про прифронтовий Степногірськ на відео не було інтершуму і в «паркеті» про засідання уряду.

Стандарт балансу думок

У бюлетені «Парламентський тиждень» традиційно незбалансовано давали слово представникам різних фракцій і депутатських груп. Цього разу було 7 синхронів представників «Слуги народу» плюс формально позафракційного спікера, представника «Батьківщини», плюс формально позафракційній віцеспікерці виділили 3 синхрони, по 2 мали депутатські групи «Довіра» і «За майбутнє», і лише по одному синхрону було представників «Голосу» і «Європейської солідарності».

Так само непропорційним є й представлення нардепів різних політсил в уже традиційних опитуваннях депутатів із різних приводів, цього дня була нарізка синхронів нардепів щодо майбутнього опалювального сезону. Були опитані два представники «Слуги народу» і по одному — «Батьківщини», «Голосу» й «Довіри».

Ведучі доволі докладно згадували всі останні кримінальні провадження проти народних депутатів Людмили Марченко, Анатолія Гунька, Юрія Арістова, Олександра Дубінського, і ексдепутатів Володимира Макеєнка, Руслана Демчака. В усіх цих випадках, за стандартом, слід було повідомляти про позиції самих підозрюваних (визнає, заперечує, не коментує тощо). Цього не було зроблено жодного разу. Відтак можна вважати, що стандарт балансу думок було порушено щодо шести різних підозрюваних.

Стандарт доступності подачі інформації

Сприйняти на слух ось таку сентенцію ведучої Тетяни Гончарової, гадаю, глядачам було надзвичайно складно (мені довелося прослухати це повторно, а у глядачів такої можливості нема): «... який нещодавно зустрічався з міжнародними та українськими організаціями, які займаються реалізацією проєктів по забезпеченню об’єктів соціальної інфраструктури установками генерації електричної енергії». Подібне якраз ведучим і належить «перекладати» для глядача з канцеляриту на людську мову. Крім того, ця ж ведуча вслід за гостем (замість пояснити, «перекласти» людською мовою) продовжувала використовувати слова «кейси», «тренд» тощо.

Гість студії глава Ради громадського контролю БЕБ двічі вживав якийсь складний, ще й з кількох слів, юридичний термін англійською, який, даруйте, я так і не зміг розібрати на слух. Ведучі ж жодного разу не спромоглися уточнити в гостя, про що він говорить, як це принаймні перекладається українською.

Стандарт оперативності

Вважаю, що про «оперативність» редакції «Ради» дуже наочно свідчить те, що кореспонденти каналу протягом мінімум 6 годин, поки тривав його ефір в телемарафоні, так і не зуміли дістатися ні Коломийського району, де ворожа ракета поцілила в оселю і вбила дитину, ні навіть Оболонського району Києва, де біля дитячої лікарні та в дачному секторі впали уламки збитої ворожої ракети.

Етичні порушення

На моє переконання, навряд чи можна вважати етичним уже згадане міркування ведучої Тетяни Гончарової: «А давайте з вами поміркуємо про цю сьогоднішню смерть. Тобто Росія запускає чотири "кинджали", один з "кинджалів", і наслідок цього запуску — смерть дитини. Тобто ракета Росії коштує 10 мільйонів доларів і в результаті помирає одна українська дитина. Це не співмірні все одно в будь-якому разі цифри». Це не «не співмірні», а взагалі жодним чином не зіставні речі.

Інші зауваження

Знову-таки канал вирішив вкотре вже показати «а ми можемо». Себто можуть робити «виїзні» студії. Питання лише одне — а навіщо? От, наприклад, навіщо було робити цю «виїзну» студію в Ірпені, коли: 1) там цього дня не відбувалося геть нічого, 2) були лише епізодичні згадки (а ще рідше гості) про події там у лютому-березні минулого року? Інформаційний канал загалом має розповідати про день сьогоднішній. У підсумку ж кожна така «виїзна» студія (яка, між іншим, коштує бюджетних грошей, бо ж телеканал «Рада» фінансується з держбюджету) змістовно до ефіру додає лише запрограмовані лажі зі звуком (з яким у каналу і без того геть зле), часом лажі із запуском / незапуском відео і напівпритомність змучених спекою ведучих.

Як ви гадаєте, звідки має робити пряме ввімкнення кореспондентка каналу, щоб розповідати про підготовку до офіційного відкриття одеських пляжів? З пляжу? Не вгадали. З якоїсь зеленої алейки.

Або ж ось таке. Ведуча новин запитувала у кореспондентки «Радіо Свобода» в Брюсселі: «Яка нині ситуація на європейському кордоні з Білоруссю»? Далеченько Брюссель від того кордону.

Знову і знову, у гостьових студіях «Ради» часом кількість гостей перемагає якість розмов із ними. Цього дня теж окремих гостей ведучі перебивали без перебільшення на півслові, бо ж поспішали надати ефір наступному гостю.

Я вже дивився не перший випуск проєкту «4.5.0. Все спокійно», але мені, як глядачу, так жодного разу і не пояснили, а що власне означають ці три цифри?

На прощання ведучі каналу жодним чином не анонсували своїх наступних колег з «1+1». Відбулися словами «наш ефір продовжується». Хоча насправді вже не «ваш».

І традиційно час від часу забували про фемінітиви: «країни-агресора» (ведуча Ольга Бутко й анонімний «Парламентський тиждень»), «з Ольгою Василевською-Смаглюк, членом Комітету...» (ведуча Ольга Нємцева і титр), «Євгенія Кириченко, бойовий медик» (титр у сюжеті Анни Ружін), «Ірина Констанкевич, народний депутат...» (ведуча Тетяна Гончарова), «Інна Луценко, кухар», «Інеса Рогачова, шеф-кухар» (титри у сюжеті Олександра Кривокульського).

Елементи політичного піару

Було 3 прояви політичного піару.

Запитання ведучого Максима Зборовського до народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк у ході розмови про законопроєкт щодо заборони непершочергових витрат бюджетних грошей в умовах воєнного стану було ось таке: «Ми розповідали нашим глядачам про засідання Ради національної безпеки та оборони, власне, за участі президента України, і обговорювалося питання звільнення усіх очільників обласних військкоматів, і рекомендував президент на їхні посади поставити людей із бойовим досвідом, людей, які були в боях, заслужено отримали певні відзнаки, нагороди, з бойовим досвідом. Також президент анонсував, що наступне рішення Ради національної безпеки та оборони буде щодо військово-лікарських комісій, ну і так далі. Бачимо, що президент, він намагається вирішити якісь ситуації, які набувають певного резонансу. А на вашу думку, коли ми говоримо про неспівставні і якісь нецільові витрати, там, з місцевих бюджетів, на якісь барабани, якісь овочерізки, це теж справа президента якось це обмежувати, ось, обмежувати певні апетити, обмежувати, обрізати певні схеми»? В «перекладі на людську мову» я би назвав це запитання як «а давайте згадаємо пана президента». І, звісно ж, гостя (яка до того всіляко підкреслювала свою особисту участь у темі) після цього значний шматок власних міркувань спрямувала «в правильному руслі», наприклад: «Власне, наш президент і заявив, і закликав місцеві органи влади, центральні органи влади, місцеві органи влади затягнути пояси, бо в нас війна. Це законопроєкт, написаний на заклик президента...» і так далі.

Був типовий «паркетний» піарівський матеріал про круглий стіл, проведений першим заступником голови Верховної Ради Олександром Корнієнком. Суть «події» було добре описано ведучою: «щойно Верховна Рада стала дієвим інструментом, який працює на наближення України до НАТО». Дуже важлива «подія», як бачите. Головне ж, що Корнієнко «наголосив».

Також був типовий «паркет» про те, що «навіть під час повномасштабної війни українські діти матимуть найкращі умови для виховання, навчання та дозвілля, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль». Непересічна, як самі бачите, заява. Ну і сама «подія» полягала в тому, що «уряд працює над тим, щоб до початку навчального року сто відсотків освітніх установ були обладнані укриттями», «щодо усіх цих питань уряд докладає максимальних зусиль». І синхрон Шмигаля. «Уряд працює» і «уряд докладає максимальних зусиль» — це, звісно ніякі не новини, а просто позитивна згадка про уряд і його очільника.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було, в ефірі були всі четверо токсичних ведучих каналу Максим Збровський, Ольга Нємцева, Тетяна Гончарова і Назар Довгий.

Резюме

Новинна складова була зі слабкою репортажною частиною: лише два спецрепортажі (тобто не звіти про подію, а радше кореспонденції), два прямих ввімкнення (ще одне було нерепортажним). У гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів.

Журналісти каналу цього дня протягом чотирьох годин ефіру порушували стандарти 246 разів. Це по 61,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 131 раз. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах, утім і неавторизованих суб’єктивних думок ведучих у гостьових студіях та авторських матеріалах теж було доволі багато. Стандарт достовірності журналісти порушували 70 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 23 рази, в більшості це були некоректні поєднання картинки і тексту в новинах. Стандарт повноти інформації в різні способи порушували 9 разів, стандарт балансу думок — 8 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. Було порушено стандарт оперативності у відсутності організації репортажів щодо наслідків ворожої ракетної атаки. І було порушено етичні норми журналістики.

Протягом чотирьох годин ефіру було 3 прояви політичного піару. Було компліментарне запитання ведучого до гості, щоби згадати в позитивному контексті президента Зеленського. І було два класичних «паркетних» піарних БЗ+ХС про уряд і прем’єра Шмигаля і про першого віцеспікера Корнієнка.

Російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було, натомість в ефірі працювали цього дня всі четверо токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 11 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: перші ефірні дві години починалися 20-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Наталія Мосейчук із Максимом Сухенком.

В ефірі були такі сюжети:

• про артилерійський бій на Донеччині між Бахмутом і Торецьком;
• про наслідки ракетного удару по готелю в Запоріжжі;
• про події в Києво-Печерській Лаврі;
• про роботу лікарні в Херсоні, в яку 1 серпня влучили вороги;
• про намір АРМА розірвати договір з управителями автозаправок, конфіскованих у Медведчука;
• про підготовку до нового опалювального сезону;
• про нестачу першачків напередодні навчального року та про неготовність шкіл до очного навчання;
• про відкладення відкриття пляжів Одеси;
• про те, як відбудовувалася Німеччина після Другої світової війни.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення про наслідки ракетного удару по Прикарпаттю;
• про ситуацію на фронті на Донеччині;
• про приїзд до Харкова евакуйованих жителів Куп’янського району;
• про спроби нелегалів із Білорусі прорвати польський кордон;
• про додаткове фінансування Україні, яке запросив Білий Дім у Конгресу;
• про питання передачі Німеччиною Україні далекобійних ракет Taurus;
• про київську школу, в якій нема укриття.

Гостями ефіру були:

• Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, про безпекові гарантії Україні від США та Великої Британії, про подробиці переговорів у Саудівській Аравії, про спробу Об’єднаних Арабських Еміратів влаштувати зустріч Зеленського з Путіним.
• Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про евакуацію людей із Куп’янського напрямку, про ситуацію на фронті, про підготовку до навчального року і питання можливості очного навчання школярів.
• Богдан Драп’ятий, заступник міністра внутрішніх справ, про зміни в оформленні автомобільних номерів, про боротьбу з шумним автотранспортом.
• Михайло Подоляк, радник керівника ОП, про заміну військкомів, про затягування програми навчання українських пілотів на F-16, про «пацифістські» політичні заяви різних європейських політиків щодо дій Польщі з посилення кордону з Білоруссю.
• Олександр Мусієнко, воєнний експерт, про сенс російських провокацій із боку Білорусі на кордоні з Польщею, про ситуацію на різних ділянках фронту та про стратегічні плани ворога, про значення надання Україні більш далекобійних ракет, про значення українських ударів морськими дронами по російських цілях.
• Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», про можливості прориву російської блокади в Чорному морі і відновлення роботи «зернового коридору», про можливості обмеження російського судноплавства в Чорному морі.
• Юрій Романенко, співзасновник Українського інституту майбутнього, про заборони на виїзд чоловіків за кордон після війни, про способи повернення українських біженців після перемоги, про кількість людей в Україні, про релокацію українських бізнесів до Польщі, про можливості залучення Україною трудових мігрантів з інших країн.
• Василь Воскобойник, президент Української асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, про заборони на виїзд чоловіків за кордон після війни, про способи повернення українських біженців після перемоги, про кількість людей в Україні, про можливості залучення Україною трудових мігрантів з інших країн, про необхідність міграційної стратегії.
• Кирило Криволап, директор Центру економічного відновлення, радник прем’єр-міністра, про заборони на виїзд чоловіків за кордон після війни, про способи повернення українських біженців після перемоги, про кількість людей в Україні, про можливості залучення Україною трудових мігрантів з інших країн.

Крім того, в ефірі був фільм Мирослава Ганущака про волонтера Юрія Чорноморця, який збирає гроші на снайперські комплекси.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Протягом чотирьох годин ефіру стандарт порушували 77 разів (понад 19 разів у середньому на годину ефіру). З інтернету подавали інформацію 9 разів, зокрема відео з телеграм-каналів Харківської окремої бригади ТрО, Харківської облпрокуратури і з анонімних російських телеграм-каналів. Давали інформацію з сайту АРМА. І були такі «посилання»: «соцмережі повняться відео» і «принаймні в столиці пабліки всі палають».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було 21. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ВМС України, прокуратуру Івано-Франківської області, Прикордонну службу Польщі і МЗС Литви. Інші «посилання» були повністю розмитими: «влада каже», «представники німецького уряду кажуть», «ціла низка поважних німецьких ЗМІ пишуть», «у Києві оголосили», «лікарі кажуть», «за словами односельців» і подібні.

15 разів робили абстрактні псевдопосилання, причому робили це дуже різноманітно: «я знаю», «ми знаємо», «наскільки я знаю», «почалися розмови», «читав», «як кажуть», «відомо», «станом на зараз відомо», «наскільки мені відомо», «за даними у відкритих джерелах», «є ще новини». І були ось такі безособові: «цьогоріч фіксують», «і саме це називають». 5 разів давали фактичну інформацію без посилань взагалі.

А найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 27 разів. Так «посилалися» на невідомо кого в Повітряних силах, в АРМА і в заповіднику «Києво-Печерська Лавра». Інші псевдо були повністю розмитими: «переконані експерти», «французи кажуть», «медики кажуть», «кажуть волонтери», «говорять військові», «в українській пресі з’явилися різні міркування», «про це говорять чимало німецьких політиків», «енергоексперти радять», «усі визнають», «посадовці зізнаються», «уточнюють правоохоронці» і подібні.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 32 рази (по 8 на годину в середньому). 20 із цих порушень були невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, ведучі розповідали про ракетну атаку по Прикарпаттю, а показували навіщось винищувачі F-16 (це лише тому, що згадано було, що ворог цілив у молодих пілотів, які в майбутньому навчатимуться на цих літаках). Повідомлення про перехоплення ракети над Київщиною навіщось «перекривали» відео Майдану Незалежності. Традиційно некоректно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів і про бої на різних ділянках фронту.

Невідповідним словам відео «перекривали» і всі прямі ввімкнення. Наприклад, кореспондентка у ввімкненні з Прикарпаття розповідала про дідуся загиблого хлопчика, а «перекривали» це відео якогось зовсім іншого чоловіка. Або ж у прямому ввімкненні з Вашингтона кореспондентка розповідала, на що йшли гроші американської допомоги Україні, а показували архівне відео Байдена із Зеленським у Києві. Навіщось пряме ввімкнення кореспондентки з Берліна про питання надання далекобійних ракет «перекривали» просто красивими краєвидами Берліна. Або ж показували архівні танки, хоча за кадром ішлося про ракети. І майже в усіх цих випадках (крім одного) раніше відзняте або й взагалі архівне відео на екрані було оздоблено титром «наживо», що є неправдою.

Були й фактичні помилки. Ведуча новин помилково казала: «... зокрема вона розповіла, що відбувається на польсько-українському кордоні», хоча кореспондентка розповідала про події на польсько-білоруському кордоні. Обмовка, але ж змістова, виправлена не була. Посолку України в США Оксану Маркарову титрували як «Макарову». І ще ведуча новин плутала числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було традиційно найбільше — 169. Це більш як по 42 порушення на годину ефіру в середньому. 159 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Найбільше було, як і завжди, різноманітних емоційних оцінок: «на місце трагедії», «за трагічним збігом обставин», «вгатили», «величезні вирви», «понівечено», «дивом вижив», «після того пережитого пекла», «тут гаряче в усіх сенсах», «результати вражають», «неабияк дратує росіян», «досі тримають інтригу», «фешенебельний готель», «дискусія дійсно дуже гаряча» тощо.

І просто оцінок, які часом просто підміняли факти: «масштабна перевірка», «значно здорожчало пальне», «лишається в місті багато людей», «дуже довго вагалася», «значна частина потужностей», «над цим активно працюють». «почали активно виїздити», «ретельно обстежили дно» і подібні. Чимало було й лексики урочистого стилю.

Були й різного виду міркування, «експертні» висновки, припущення і «настанови», кілька прикладів: «Головна причина такого здорожчання — повернення довоєнних податків на пальне, ще один чинник — зростання вартості нафти у світі» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Сама лікарня була побудована в часи Першої світової війни, тому полагодити пошкоджені приміщення швидко не вдасться» (сюжет Маргарити Потапової). «Імовірно, що Німеччина все-таки передасть Україні ракети Taurus, однак тільки тоді напевно, коли американці скажуть, що готові надати Україні свої ракети» (пряме ввімкнення Наталії Фібріг). «Аби скористатись цим шансом, уже зараз слід замислитись, якими ми хочемо бачити наші міста після перемоги» (сюжет Алли Хоцянівської).

Ще 6 разів гостьові ведучі не авторизували власних думок. І було 4 безпідставних узагальнення: «москвичі все ще звикають до думки, що вибухи в небі та на землі стають мало що не щоденними та коментують це здебільшого нецензурно», «російські окупанти ці САУшки дуже не люблять», «українці готуються до цього ще з більшим завзяттям».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 11 разів. Не досить було представляти Олександра Мусієнка лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». Частину синхронів у репортажі про влучання ракети в готель у Запоріжжі не було титровано. У прямому ввімкненні з Харкова не було титровано частину синхронів. Ще в 6 випадках не позначали ні датою, ні як архівне бекграундове відео. А відео, яким «перекривали» пряме ввімкнення з Прикарпаття, було без інтершуму.

Стандарт балансу думок

Як і належить, у показаному двічі конкретно піарному сюжеті про намір АРМА розірвати договір з управителями автозаправок, конфіскованих у Медведчука, слова представникам АРМА для аргументації рішення, звісно ж, надано не було. Обійшлися констатацією самого рішення, взятою із сайта Агентства. Натомість у сюжеті виклали всі можливі аргументи управителів мережі АЗС проти рішення Агентства. І не полінувалися навести навіть ось таке: «Ми працюємо на досягнення двох цілей: енергетична стійкість України та безпека і комфорт споживачів. Мережа АЗС стабільно працює і працюватиме задля країни та людей».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 10 порушень стандарту.

Підводка Соломії Вітвіцької до цього сюжету була ось такою: «Вже понад рік як арештоване на період розслідування кримінальних справ майно кума Путіна Медведчука, а це переважно автозаправні станції, передано в тимчасове управління державі. Частину передали іншим мережам АЗС, інша частина відновила роботу після тривалого простою та працює під брендом "U.Go". Водночас агентство з пошуку та управління активами, отриманими злочинним шляхом, АРМА заявляє, що управитель активами не виконує взятих на себе зобов’язань, і тому хоче розірвати договір». Скажу чесно, мені довелося двічі слухати це, щоб хоч якось зрозуміти, про що взагалі йдеться. У телеглядча такої можливості нема.

У самому сюжеті Дмитра Фурдака було ось таке: «За даними у відкритих джерелах, торік у травні "Нафтогаз трейдинг" отримав в управління корпоративні права 34-х підприємств групи "Glusco Україна", а також 172 майнові об’єкти, з них 126 — нерухоме майно автозаправних комплексів з майна підприємств, що входять до групи "Glusco Україна", яку пов’язують з Медведчуком. До цього переліку входили також майнові об’єкти компанії партнерів "Glusco"». Вибачайте, але для притомного глядача тут хіба що слово «Медведчук» знайоме (якщо глядач звісно ще пам’ятає такого персонажа). Це текст, який може звучати десь на судовому засіданні, але аж ніяк не в ефірі телемарафону. Бо що воно за таке всі оці згадані «відкриті джерела», «отримав в управління», «корпоративні права», «майнові об’єкти», «нерухоме майно», «автозаправні комплекси», «майно підприємств»? Плюс до того, що означають ці 172 і 126? Хто такі «компанії партнерів "Glusco"»? З точки зору нормальної людини, це все — повна абракадабра.

Там же було ще таке: «У березні 23-го року суд зняв арешт з майна цих підприємств. Із майже тисячі людей штатної чисельності працівників підприємств, корпоративні права яких були передані в управління "Нафтогаз Оіл Трейдинг", постійно працювали лише сто». Це про що взагалі?

Ведуча Наталія Мосейчук традиційно говорила: «наш слот каналу "1+1"», «це наш слот». Ще вона ж говорила таке: «Ви говорите про ті речі, які в часовому проміжку називаються Present Continuous… Якщо б ми сказали в Present Perfect-ті». Як це розуміти тим, хто не знає англійської? Або ось таке: «якщо це буде як в Арабських Еміратах, де є десять відсотків "локалів", і далі на обслуговувння "локалів" приїжджають...». Навряд чи цей жаргонізм зрозумілий для всієї аудиторії.

Інші зауваження

Це начебто дрібниця, але. Усталений стиль всіх ефірів — звертатися до гостей просто на ім’я («пане Андрію», «пані Наталіє» тощо). Але у ведучої Наталії Мосейчук є мінімум два винятки: до керівника ОП Єрмака і до секретаря РНБО Данілова вона звертається «за старим стилем» — на ім’я та по батькові. Ці винятки звучать якось дивно, наче запопадливо.

Часом таки забували про фемінітиви: «стала бойовим медиком», «стала неофіційним речником» (ведуча Соломія Вітвіцька), «Оксана Макарова, посол України в США» (титр у прямому ввімкненні). А одного разу був такий собі «фемінітив навиворіт», у прямому ввімкненні Алла Пасс казала про загиблого хлопчика: «дитину доправили до найближчої лікарні, кілька годин медики боролися за її життя».

Елементи політичного піару

Двічі був показаний сюжет про те, що Агентство з розшуку та менеджменту активів АРМА хоче розірвати договір із «Нафтогазом» на управління колишніми автозаправками Медведчука. Тут був як політичний, так і бізнесовий піар. Загальний зміст був таким, що наміри АРМА є неправильними, натомість у синхроні «регіональний менеджер компанії» (невідомо якої) казав: «З приходом "Нафтогазу" життя налагодилося». В сюжеті, як я вже писав, не було дотримано стандарт балансу думок, натомість була велика кількість схвальних оцінок. І навпаки: «Журналістка-розслідувачка Любов Величко додає: у спробі розірвати договір із "Нафтогаз Оіл Трединг" АРМА явно перевищила свої повноваження». При всій повазі до колеги-журналістки, в подібному сюжеті подібний експертний висновок мав звучати від кваліфікованих юристів. У сюжеті також на картинці постійно був присутній бренд «U.Go». Текст автора: «Тепер АЗК "U.Go" — це сучасні комплекси, де можна не лише заправитися». Синхрон директора АЗК: «У нас змінився ребрендинг, також у нас запрацювала смачна кухня, є свіжі сніданки, які готуються кожного ранку, також є обіди, а також повар працює до пізнього вечора». «Заправка — це життя. І ми намагаємось зробити все, щоб люди почувалися в безпеці... працюємо задля людей, задля держави». І синхрон «відвідувача»: «сервіс задовольняє, вони тримають марку». І все це неподобство в ефірі національного телемарафону тривало аж цілих 5 хвилин!

Згодом у гостьовій студії спонтанно ця тема виникла знову. Але коли гість студії співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко випадково згадав в якості негативного прикладу тіньового використання грошей від конфіскованих активів саме мережу конфіскованих у Медведчука АЗС, обидва ведучих Мосейчук і Сухенко дружно кинулися гостя перебивати і переводити тему на іншу. Дуже симптоматично.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети, 7 прямих ввімкнень (ще одне було нерепортажним). У студії побувало 3 гості-ньюзмейкери. Кращі сюжети були такі: репортажі Наталії Нагорної про артилерійський бій на Донеччині між Бахмутом і Торецьком (оператори Ігор Сірий, Олег Мостовий), Олександра Загородного про події в Києво-Печерській Лаврі (оператор Данило Лисенко) і спецрепортаж Маргарити Потапової про роботу лікарні в Херсоні, в яку 1 серпня влучили вороги (оператори Олександр Шиян, Віталій Овсянников).

Стандарти журналісти каналу протягом чотирьох годин ефіру порушували 301 раз (більш як по 75 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше (169 разів) порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Традиційно найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 77 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 32 рази, майже все це була некоректна робота з картинкою в БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. 11 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було не позначених як належить бекграундових архівів. Стандарт доступності подачі інформації порушили 10 разів, стандарт балансу думок — двічі.

Було 3 прояви піару, всі три були пов’язані з критикою рішення Агентства АРМА забрати колишні автозаправки Медведчука з управління «Нафтогазу». Двічі показали відверто піарівський сюжет про це, а ще один раз ведучі навпаки блокували несподівану критику управління «Нафтогазом» цими заправками від гостя студії.

Російських наративів та токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Суспільне (8:00–12:00 12 серпня)

Зміст ефіру

В ефірному блоці каналу кожна година починалася випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. Новини були різними за хронометражем (від 10 до 15 хвилин). Новини вела Майя Підгородецька, гостьові студії вели по черзі Євген Агарков і Олеся Ніцевич.

В ефірі каналу були такі сюжети:

• про знешкодження снаряду на подвір’ї жителів Ситняків Київської області;
• про евакуацію людей з Куп’янського району;
• про святкування дня молоді в Мукачевому;
• про навчання цивільних військовій справі в Києві;
• про прикордонне з Росією селище Угроїди на Харківщині;
• про жалобу на Прикарпатті за загиблим від влучання російської ракети хлопчиком;
• про запит Білого дому до Конгресу щодо додаткового фінансування допомоги Україні;
• про навчання бійців з ампутаціями керуванню дронами на Львівщині;
• про Женевські конвенції;
• про двох дівчат, які загинули в Запоріжжі від російської ракети;
• про розвіяння праху українського бійця на Фарерських островах.

Було пряме ввімкнення про відкладення офіційного відкриття одеських пляжів.

Гостями ефіру були:

• Матвій Бідний, заступник міністра молоді та спорту, про урядову програму залучення українців до спорту «Спорт для всіх», про спортивні «локальні парки».
• Анатолій Івасюк, заступник міського голови Запоріжжя, про готовність шкіл Запоріжжя працювати лише в форматі дистанційного навчання через близькість міста до лінії фронту.
• Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська, про готовність шкіл міста до очного навчання школярів, про різні способи облаштування укриттів у школах міста, про використання ізраїльського досвіду.
• Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про проміжні підсумки жнив, про грошову допомогу уряду аграріям, які зазнали збитків унаслідок підриву Каховської греблі, про урядову програму «єРобота».
• Андрій Канашевич, начальник Куп'янської РВА, про перебіг евакуації людей із Куп'янська і району, про необхідність обов'язкової евакуації дітей, про наслідки ворожих обстрілів.
• Олександр Курбатов, речник 128-ї окремої бригади ТрО Дніпра, про бої на Бердянському напрямку, про сильний спротив ворога і замінованість територій.
• Харитін Старський, пресофіцер бригади «Рубіж» Нацгвардії, про бої на Бахмутському напрямку, про збільшення кількості ворожих безпілотників і застосування авіації ворогом.
• Дмитро Плетенчук, речник ВМС, про оголошення ВМСУ тимчасових коридорів у Чорному морі, про ситуацію в Азовському морі, про можливості росіян перекидати кораблі до Азовського та Чорного морів.
• Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини, про ситуацію на окупованих територіях області, про проведення окупантами «інвентаризації» майна українців.
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання військ ЗСУ, про ситуацію на Куп'янському напрямку, про перекидання ворогом стратегічних резервів, про загальну стратегію ворога, про ситуацію на Бахмутському напрямку.
• Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру «Стратегія ХХІ», капітан першого рангу, про потреби України у збройовій допомозі від Заходу і зокрема від США, про затягування Заходом навчання українських льотчиків на F-16, про українські атаки безпілотниками по Криму і по російській території.
• Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки, про недотримання норм Женевських конвенцій Росією під час війни проти України, про дію Женевських конвенцій попри неоголошення війни.
• Олександр Солонтай, виконавчий директор агенції з відновлення та розвитку, про ймовірності примушування України до поступок і переговорів з Росією, про можливі сценарії завершення війни, про розбіжності думок на Заході щодо подальших сценаріїв війни.
• Олена Шершньова, психологиня, про вплив війни на кількість одружень і розлучень.
• Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, про витік води на енергоблоці ЗАЕС, про виведення блоку в гарячий зупин, про небезпеки, пов'язані з цими діями окупантів.
• Ілля Несходовський, кандидат економічних наук, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС», про стан економіки Росії та прогнози агентства Bloomberg щодо її «відновлення», про зміну структури російської економіки з дисбалансом у бік ВПК, про обвал рубля, про прогноз щодо падіння економіки Росії, про неправильну політику НБУ щодо високої облікової ставки та фіксованого обмінного курсу гривні.
• Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ, про ситуацію на різних ділянках фронту, про підтягування стратегічних резервів ворогом на півдні як свідчення великих втрат ворога.
• Олена Земляна, директорка юридичного департаменту Мінкульту, про роботу комісії Мінкульту в Києво-Печерській Лаврі, про обмеження доступу до споруд лаври, про подальші дії з очищення лаври від Московського патріархату.
• Артур Булигін, організатор військових навчань для цивільних у Києві, про умови навчання, про підготовку людей до мобілізації, про різні курси «Захисників Києва».
• Ганна Трінчер, співачка й інфлюенсерка, про блогерство, про творчість і війну, про перехід творчості з російської на українську, про волонтерство, благодійні концерти та концерти для військових.

Крім того, в ефірі був фільм «Радіо Свобода» про збір Варшавським центром свідчень злочинів окупантів в Україні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цей стандарт журналісти каналу порушували найчастіше — загалом 47 разів, або ж майже по 12 разів у середньому на годину ефіру. Найбільше (24 рази) було інформації, поданої з інтернету. Зокрема з телеграм-каналів прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, міського голови Кривого Рога Олександра Вілкула, а також Повітряних сил, Херсонської облполіції та «Енергоатому». Використовували також відео з російських анонімних телеграм-каналів і «посилалися» на кримські «місцеві телеграм-канали». Крім того, «посилалися» на фейсбук-сторінки Генштабу та пресслужби заповідника «Києво-Печерська Лавра», на сайт Мінагрополітики. Було ще й «посилання» «у мережі повідомляють». Наскільки я розумію, в редакції Суспільного (на відміну від усіх інших редакцій учасників телемарафону) заведено хороше правило чесно згадувати, коли беруть інформацію в телеграмах, фейсбуках і загалом в інтернеті. Але це робить очевидним дуже погану річ: редакція не працює над пошуком інформації в першоджерелах, а ретранслює в ефір телеграми-фейсбуки. Час від часу ведучі кажуть взагалі повний такий оксюморон: «повідомляють у телеграм-каналі офіційному», «у своєму телеграм-каналі офіційному». Від того, що ви назвете фейсбук чи телеграм «офіційним», достовірності йому аж ніяк не додасться.

Попри таку велику кількість позначених джерел в інтернеті, все одно було 15 узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Так «посилалися» на Повітряні сили, Оперативне командування «Південь», пресслужбу Кабміну та Службу охорони державного кордону Литви. І навіть на російське Міноборони. Було взагалі ось таке: «російські ЗМІ, не буду називати які, тому що вони пропагандистські, повідомили» — це цікаве застереження, але ж воно нічого не додає до достовірності, бо російські ЗМІ насправді ніякі не ЗМІ і вирахувати, коли вони пишуть правдиві факти, а коли повну брехню, неможливо. Відтак навряд чи можна вважати цілком достовірними навіть такі «посилання» як «про це повідомляє пропагандистське інформагентство "РИА-Новости"». Ще були повністю «сліпі» псевдопосилання: «місцеві жителі розповідають», «люди розповідають».

Також було два абстрактних псевдопосилання: «за даними з відкритих джерел» і «з'явилась новина». Тричі подавали фактичну інформацію без посилань взагалі. Ще тричі — робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб'єктивних думок: «у Сенаті провідні республіканці стверджують», «там певні» (у польському Інституті Пілецького) і «за словами військових інструкторів».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 8 разів (по 2 порушення на годину в середньому). 4 рази це були невідповідності картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про черги на українсько-польському кордоні «перекривали» архівним відео пунктів пропуску, ще й не сезонними, з холодної пори року. І з величезними чергами фур, яких насправді зараз фізично нема, бо якраз для вантажівок працює електронна черга, про що вже неодноразово в телемарафоні розповідалося, понад те — про це наприкінці повідомлення навіть і сама ведуча згадала. Або ось таке: в підводці ведуча новин розповідала про снаряд на подвір’ї, а тематичний титр був «Бомба на подвір’ї». Усе ж снаряд і бомба — трохи різні речі.

Невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення кореспондента з Одеси про відкриття пляжів. Які ще не відкрили, але, звісно ж, показували людей на пляжі і в воді. І неважливо, що кореспондент у цей момент говорив про загороджувальні сітки від мін, рятувальні станції та укриття поблизу пляжів.

Невідповідно «ілюстрували» архівним відео розмову з першим заступником міністра агрополітики. Говорили, наприклад, про грошову допомогу аграріям, а показували, як рятувальники гасять якусь пожежу. А під розмову з начальником Куп'янської РВА показували умовно евакуацію, а гість говорив про умови, які для евакуйованих створює обласна влада та гуманітарні організації вже на більш безпечних територіях. Ще ведуча Олеся Ніцевич плутала числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували відносно небагато (це якщо, звісно, порівнювати з іншими каналами), але ж 32 рази (по 8 в середньому на годину). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Найбільше було «урочистих» «зазначив», «заявила», «наголосив». Це, певно, просто шкідлива звичка журналістів. Трохи було й різного ступеню емоційності оцінок: «гучно було», «неспокійно було», «гатять», «понівечений будинок», «вів безуспішні наступальні дії», «під щільним вогнем», «не стримують сліз» тощо.

Стандарт повноти інформації

Було 2 порушення. Представляючи експерта Павла Лакійчука, ведучий казав, що той «капітан першого рангу», але забув додати, що у відставці. А від цього залежить статус гостя. Не досить також було представляти гостю Олену Шершньову просто як «психологиню». Варто було додати щось про експертний досвід.

Стандарт доступності подачі інформації

У мене складається враження, що редакція ніколи не зможе побороти інфографіку ворожих втрат. Уже якою скоромовкою не намагалася «встигати» за зміною картинки ведуча, та обидва рази не до ладу. Проста порада: дайте вже нарешті всім ведучим новин прочитати повідомлення в нормальному темпі, а під ці начитки підлаштуйте зміну слайдів. Невже за півтора року це важко було зробити? І щоб двічі не вставати: заодно і згрупувати інформацію на слайдах так, щоб глядач міг встигнути її сприймати, а то по три різних позиції з двома видами даних по них (загалом і за добу, при цьому загальні — це три- чи чотиризначні числа!) сприйняти за 1 секунду об'єктивно неможливо. Ще ведуча Олеся Ніцевич казала: «...у просторі є тренд. Як переплітати оце натхнення, дійсно, що є від душі, і залишатися в тренді». І «відчуваєш цей фідбек». Слова, якими значна частина аудиторії марафону не послуговується, а отже й не розуміє.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 5 гостей-ньюзмейкерів у студії.

Стандарти журналісти каналу за чотири години ефіру порушували 93 рази (це більш як по 23 рази на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт достовірності подачі інформації — 47 разів, більше половини з цих порушень було інформацією, взятою з інтернету, переважно з телеграм-каналів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 32 рази, майже все це були оцінки журналістів у новинах. Стандарт точності інформації порушили 8 разів, майже все було некоректним використанням картинки. Стандарт доступності було порушено 4 рази, стандарт повноти інформації — 2 рази. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру не було.

«Інтер» (14:00–18:00 12 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: кожна ефірна година починалася коротким випуском новин (в середньому по 13 хвилин), продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олександр Просяник.

В ефірі каналу були такі сюжети:

• про артилерійські бої на Донеччині;
• про спільні навчання рятувальників і лісівників Миколаївщини;
• про донорську акцію у Харкові;
• про молодіжний форум у Києві;
• про метод остеоінтеграції для протезування бійців з ампутаціями;
• про бої на східному фронті;
• про відкриття пляжів в Одесі;
• про відновлення електропостачання у селах Харківської області;
• про ситуацію з водою в Нікополі та Марганці;
• про злам російськими хакерами виборчого реєстру Великої Британії;
• про процедуру заповідання своїх органів після смерті для донорства;
• про розподіл гуманітарної допомоги переселенцям в Одесі за допомогою анкетування;
• про останні пакети збройової допомоги Заходу;
• про навчання українських військових у Великій Британії;
• про гуманітарну допомогу Туркменістану лікарні «Охматдит»;
• про курси військової підготовки для цивільних на Київщині;
• про посилення боротьби з російськими шпигунами в Німеччині;
• про черги на кордонах з ЄС;
• про те, як на Запоріжжі слідчі збирають докази російських воєнних злочинів;
• про українську художницю біженку до Бельгії;
• про адаптацію для незрячих документальних фільмів про українську історію;
• про студентів коледжу в Черкасах, які готують автівки для фронту;
• про створення реєстру різних рецептів борщу в Одеській області.

Були прямі ввімкнення:

• про наслідки ворожого обстрілу Оріхова;
• про ворожі обстріли Херсонщини та Миколаївщини;
• про спроби республіканців у Конгресі зірвати фінансування допомоги Україні.

Гостями ефіру були:

• Сергій Штепа, заступник голови Комітету ВР з питань цифрової трансформації, про законопроєкт щодо продовження національного роумінгу, про розв'язання проблеми доступу до інтернету в селах.
• Єгор Чернєв, голова постійної делегації ВР в ПА НАТО, про вибухи на Керченському мосту, про поїздки з західними політиками і чиновниками на різні ділянки фронту, про ситуацію на Куп’янському та південному напрямках, про різні оцінки західними партнерами українського контрнаступу, про розклад сил у Конгресі США щодо військової допомоги Україні, про затягування з постачанням ракет Taurus і ATCAMS, з навчанням українських пілотів F-16, про обмін досвідом між українськими і натівськими військовими, про заміну обласних військкомів.
• Дмтро Плетенчук, речник Військово-морських сил, про організацію тимчасових коридорів для цивільних суден у Чорному морі, про забезпечення безпеки суден, про перспективи відновлення «зернового коридору».
• Тарас Семенюк, експерт-міжнародник, про спроби окремих республіканців заблокувати допомогу США Україні, про гарантії безпеки Україні, про значення приєднання Греції до G7 щодо гарантій, про навчання українських бійців за стандартами НАТО, про вплив санкцій на економіку Росії.
• Арьє Мора, представник Ukrainian Legal Advisory Group, член коаліції «Україна. 5 ранку», про фіксацію російських воєнних злочинів в Україні, про конкретний випадок із подвійним ракетним ударом по торговельному центру в Києві, про роботу коаліції «Україна. 5 ранку».
• Богдан Сухецький, заступник гендиректора «Укргідроенерго», про проблеми з накопиченням води, про принципи розподілу води каскадом ГЕС на Дніпрі, про збитки компанії від підриву Каховської ГЕС.
• В'ячеслав Воробйов, командир відділення аеророзвідки 17-ї окремої танкової бригади, про бої під Бахмутом, про тактику, озброєння і кваліфікацію сил ворога на Бахмутському напрямку.
• Максим Овечко, керівник Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова, про трансплантологію під час війни, про процедуру надання згоди на посмертне донорство, про технічну неможливість корупції у посмертному донорстві.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цього разу канал встановив «персональний» рекорд за кількістю порушень стандарту — 105 (це більш як по 26 порушень на годину ефіру в середньому). З них 19 разів було інформацією, взятою чи поданою без перевірки з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема, «посилалися» на телеграм-канали радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, а все інше було ось із такими, з дозволу сказати, «посиланнями»: «ось таке відео поширюється у ці хвилини інтернетом», «у мережі відразу з’явилось відео» або ж «...шириться інтернетом», «що саме сталося, наразі невідомо, але в місцевих телеграм-каналах пишуть», «місцеві телеграм-канали пишуть», «про це повідомляють місцеві мешканці у телеграм-каналах» або взагалі «місцеві також пишуть». Неодноразово використовували відео з анонімних російських телеграм-каналів.

Найбільше (40) було узагальнених розмитих псевдопосилань. «Посилалися» в такий спосіб на Генштаб, Повітряні Сили, Запорізьку, Луганську, Миколаївську і Херсонську ОВА, Кримськотатарський ресурсний центр, Держдеп США (або ж на Білий Дім) і Мінтранс США, Міноборони Великої Британії і виборчу комісію цієї країни, на абстрактний «Брюссель» і абстрактний «Пекін», а ще — на «Міноборони країни-агресорки». Все інше було геть розмитим: «стверджують російські військові», «місцеві чули» і «люди чули», «про це спочатку повідомили тамтешні медіа» (калінінградські), «за даними правоохоронців», «у США проанонсували», «кажуть водії», «прогнозують прикордонники» тощо.

9 разів робили абстрактні псевдопосилання: традиційне «відомо» і «наразі відомо» «говорили», «кажуть» і «називають», «я бачив повідомлення», «буквально нещодавно з’явилася новина». І 9 разів подавали інформацію без посилань взагалі.

28 разів робили також узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Тут були «посилання» на невідомо кого в Повітряних силах і ОВА, міськраді Марганця й американську адміністрацію. Все решта було близьким до абстрактності: «рятувальники та лісівники кажуть», «кажуть військові експерти та колишні розвідники», «для військових аналітиків та колишніх розвідників очевидно», «українські військові закликають», «це підтверджують і фахівці», «місцеві рибалки кажуть», «в місцевій громаді кажуть», «наголошують лікарі», «німецькі політики закликають», «прокоментували практично всі топові німецькі політики», «слідчі кажуть», «поліцейські кажуть», «кажуть колеги», «у закладі додають», «переконують чиновники», «студенти кажуть», «хлопці розповідають» тощо і тощо.

Стандарт точності інформації

Було 25 порушень стандарту (більш як по 6 порушень на годину ефіру в середньому). Більшість (15) були невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Тут усе було досить традиційно. Будь-які повідомлення про події на фронті «перекривалися» випадковими нарізками архівного відео бойових дій, все, що стосувалося «зернового коридору» — суднами на морі, газу — вентилями і трубами тощо. Зведені дані про українських кримськотатарських політв'язнів у Росії «перекривали» якимось архівним відео якогось пікету на Червоній площі в Москві. Крім того, що це відео геть не відповідало тексту ведучої, воно ще й було геть незрозумілим без пояснень. А всі повідомлення стосовно навчання українських пілотів на F-16 (яке ще навіть не починалося) навіщось «перекривали» архівними F-16 в польоті.

Тричі не до ладу «ілюстрували» прямі ввімкнення, наприклад, розповідь кореспондентки про обстріли Херсонщини «перекривали» фото, які хронічно не відповідали словам: кореспондентка говорила про багатоповерхівку, а показували автівки, говорила про пораненого чоловіка — показували маршрутку тощо. Традиційно ж пряме ввімкнення кореспондента зі США «ілюстрували» архівними відео Білого Дому, Конгресу, Байдена тощо. 5 разів невдало «ілюстрували» розмови з гостями. А ще переселенців називали біженцями, а числа — цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 210 разів (це по 52,5 раза на годину ефіру в середньому). У 191 випадку це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Були емоційні оцінки: «точаться запеклі бої», «не менш гаряче і на Донеччині», «буквально засипана смертоносним залізяччям», «гучно було», «трагедія сталася», «врятувати, на жаль, не змогли», «постраждалих, на щастя, не було», «скандал у Конгресі», «гучний шпигунський скандал» і подібні. Були оцінки, які підміняють собою факти, наприклад: «зняті з берега з чималої відстані», «пацієнти одужують швидко», «метод остеоінтеграції надзвичайно дорогий», «у невеликому селі» тощо. І просто різні оцінки: «активно застосовують авіацію», «активно обговорювали», «авторитетні культурні установи», «успішно пройшли навчання», «потужна донорська акція», «найбільша проблема», «масштабного трубопроводу», «зосереджено і ретельно», «працюють уважно, але дуже швидко», «ця страва культова» тощо. І дієслова урочистого стилю та інші оцінні на заміну простого слова «сказав»: «наголосив», «зазначили», «припускає», «виступив із різкою заявою», «коментують стримано», «переконаний», «жартують» тощо.

Були й різноманітні міркування журналістів — припущення, висновки, «експертні» оцінки і навіть «настанови»: «Утім темпи роботи Євросоюзу в цьому напрямку вказують, що мети досягнуть швидше». «Судячи з усього, вибух стався у районі морського порту» (ведуча Анастасія Даугуле, тут навіть цікаво, з чого «усього» оце таке судиться?). «Сполучені Штати в питаннях надання зброї більш рішучі» (ведуча Ірина Баглай у підводці до сюжету). «Але найкраще захистить насадження від знищення відповідальність людей» (сюжет Марини Михайловської). «Якби хакери позбавили комісію доступу до реєстрів перед самими виборами, це б точно збурило людей та поставило під сумнів демократичність процесу». «На користь російського сліду грає і той факт, що ця операція була дуже складна та довготривала» (сюжет Світлани Чернецької). А ще часом новини перетворюються на якусь «художню літературу», наприклад: «Виїхала до Бельгії і там трансформувала свій розпач і мрії у творчість». Або «Як влада може сприяти тому, щоби цвіт нації хотів відбудовувати рідну державу».

Крім того, 6 разів журналісти не авторизували власні думки в авторських елементах ефіру. І було 13 безпідставних узагальнень, приклади: «та виїжджати жителі не хочуть», «люди підлаштовуються під нові реалії», «серед гостей політики, чиновники та представники молодіжних об’єднань. Усі погоджуються», «людей на пляжі Ланжерон це не дуже цікавить», «марганчани ж рук не опускають», «втім люди вірять» тощо.

Стандарт повноти інформації

Було лише 4 порушення. Зокрема, не досить було представляти Тараса Семенюка лише як «експерта-міжнародника». Двічі не позначали датами бекграундове архівне відео. А в сюжеті про молодіжний форум у Києві замість інтершуму навіщось підклали музичку.

Стандарт доступності подачі інформації

Теж було 4 порушення. У сюжеті був титр: «старший майстер Вовчанського РЕМ». Абревіатура, якої всі не знають, це слід розшифровувати. У прямому ввімкненні Марина Михайловська казала: «двоє співробітників ГУ НП отримали поранення». Непіднімні для сприйняття, тим більше на слух, усі оці казенні абревіатури. І в тексті, і в титрі сюжету про злам російськими хакерами виборчого реєстру Великої Британії навіщось без пояснення використовували абревіатуру «GCHQ». Що воно таке — не пояснили. І ведучий у представленні говорив, і в титрі гостя було «представник Ukrainian Legal Advisory Group», що слід було як перекласти з англійської, так і хоч коротко пояснити, що воно за група така.

Інші зауваження

Чесно кажучи, я не зовсім розумію сенс робити, наприклад, пряме ввімкнення кореспондентки з Миколаєва, де вона розповідає про ворожі обстріли Херсонщини. Оскільки більшість інформації (якщо не вся) береться в таких випадках з інтернету, то з таким же успіхом можна розповідати про події на Херсонщині хоч з Ужгорода. Сенс прямого ввімкнення насправді ж полягає в тому, що робиться воно з місця події, де кореспондент має власні спостереження і власну інформацію.

На каналі продовжують «по-модному» типу «ілюструвати» розмови з гостями абиякою картинкою. При цьому ця (випадкова, беззмістовна і абсолютно невідповідна розмові) картинка займає на екрані велике вікно, а гість (який і є основним змістовним елементом ефіру в цей момент) перебуває в маленькому віконечку. Це — повне спотворення сенсу інформаційного каналу, як на мене.

Не вживали належні фемінітиви: «відео країни-агресора» (титр на всіх російських відео), «Світлана Ткаченко, директор філії...» (титр у сюжеті Марини Михайловської), «Наталія, донор крові», «Марія, донор крові», «Олена Малигон, медичний директор...» (титри у сюжеті Ольги Куріленко), «Вікторія Левицька, донор», «Тетяна Мигалега, трансплант-координатор» (сюжет Романа Ковальчука), «Алла Пономарчук, керівник проєктів...» (сюжет Андрія Анастасова), «Анастасія стала командиром взводу» (сюжет Анатолія Журавльова), «тиск на країну-агресора» (ведучий Олександр Просяник), «Ненсі Фезер, міністр внутрішніх справ Німеччини» (титр у сюжеті Тетяни Логунової).

Елементи політичного піару

Було «паркетне» повідомлення про робочу поїздку віцепрем’єрки Ірини Верещук до Івано-Франківська з інспектування місць проживання переселенців. Усі «новини» в повідомленні і в синхроні Верещук насправді новинами не були.

Якийсь був сюжет про молодіжний форум у Києві. Чесно кажучи, сенс цього форуму з сюжету був неочевидним. Натомість очевидним було те, що форум організувала Рада з молодіжних питань при президентові України. Плюс був синхрон міністерки економіки Юлії Свириденко. І все — загальні міркування про те, як «світ зробити краще» на кшталт «епітафії» самого сюжету: «Організатори сподіваються, з кожним роком українська молодь ставатиме активнішою, адже саме від них, у кого ще все попереду, залежить майбутнє нашої країни».

Навіщось зробили цілий великий сюжет про те, як Туркменістан надає українцям гуманітарну допомогу. Дрібну допомогу, скажемо чесно, трохи одягу для українських дітей в «Охматдиті» і про якісь великі плани оздоровлювати українських дітей. У мене великий сумнів, що це вартувало цілого сюжету в телемарафоні. Можливо, це було якесь «замовлення», бо ж цілий посол України в Туркменістані дуже запопадливо говорив у цьому сюжеті в синхронах про президента Туркменістану. І до того ж сюжет був анонімним (зазвичай такою є доля відверто піарівських сюжетів, які геть не хочуть «підписувати» своїми іменами журналісти-виконавці).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у чотирьох годинах ефіру каналу не було, натомість новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети, 3 прямих ввімкнення і 2 гості-ньюзмейкери. Не дуже-то переконливо, скажу так. Поза тим відзначу хороший репортаж Руслана Смещука про артилерійські бої на Донеччині (оператор Вадим Ревун) і дуже інформативне пряме ввімкнення з США Дмитра Анопченка про спроби частини республіканців у Конгресі зірвати фінансування допомоги Україні.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 348 разів, або ж по 87 разів на годину ефіру в середньому. Найбільше (210) було порушень стандарту відокремлення фактів від думок і, як завжди, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і інших новинних елементах ефіру. Стандарт достовірності було порушено рекордну для каналу кількість разів — 105. Більшість порушень становили узагальнені псевдопосилання як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Чимало було цього дня й неперевіреної інформації та відео з телеграм-каналів, зокрема й анонімних російських. Стандарт точності порушували 25 разів, переважно некоректним поєднанням змісту сказаного з картинками. По 4 рази було порушено стандарти повноти інформації і доступності її подачі.

Протягом чотирьох годин ефіру було 3 прояви політичного піару: «паркет» про робочу поїздку віцепрем’єрки Ірини Верещук, великий «паркетний» сюжет про молодіжний форум, організований Офісом президента. І був цілий позитивний сюжет про незначну гуманітарну допомогу Туркменістану українським дітям.

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 12 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною. Перші дві ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Новини вели Людмила Добровольська і Олег Панюта, гостьові студії — Олена Цинтила з Микитою Міхальовим.

В ефірі каналу були такі сюжети:

• про військові навчання для цивільних на Київщині;
• про посилення оборони Рівненської АЕС;
• про відбудову села Посад-Покровське на Херсонщині;
• про вибухи на Керченському мосту;
• про російські ракети «Кинджал»;
• про ситуацію на різних ділянках фронту;
• про застосування Росією касетних боєприпасів проти мирного населення;
• про «танкову коаліцію»;
• про використання дронів прикордонниками;
• про створення тимчасового коридору в Чорному морі;
• про російські заморожені активи в Європі;
• про працевлаштування переселенців на Прикарпатті;
• про адреналінову залежність українців;
• про родину з Салтівки, яка живе біля зруйнованої багатоповерхівки в наметі.

Було пряме ввімкнення про відкриття одеських пляжів.

Гостями ефіру були:

• Олександр Новіков, голова НАЗК, про об’єднання систем прикордонної служби і ТЦК, про перевірки доброчесності керівників ТЦК, про розглянутий ВР у першому читанні законопроєкт із нормою на послаблення можливості громадськості контролювати доброчесність держслужбовців, про суть рішення РНБО щодо зміни обласних військкомів, про неподання декларацій суддями Конституційного Суду, про повернення обов’язкового декларування, про звітність партій.
• Фарід Сафаров, заступник міністра енергетики, про перебіг відновлення енергетичних об’єктів, про складності відновлення на прифронтових територіях, про ситуацію на ЗАЕС.
• Олексій Макеєв, посол України в Німеччині, про питання надання Німеччиною ракет Taurus, про посилення боротьби німців із російськими шпигунами, про питання посилення санкцій проти Росії, про обходження санкцій окремими німецькими виробниками, про розширення збройової допомоги Німеччини Україні.
• Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС, про допомогу українських рятувальників Словенії, що потерпає від наслідків повені.
• Михайло Подоляк, радник керівника ОП, про затягування Німеччиною постачання ракет Taurus, про страхи західних партнерів перед Росією, про перебіг наступальної операції ЗСУ, про майбутній саміт миру, про підтримку Грецією декларації щодо гарантій безпеки Україні та про те, якими можуть бути гарантії безпеки, про затягування з літаками F-16.
• Павло Нарожний, воєнний експерт, засновник благодійної організації «Реактивна пошта», про українську атаку на Керченський міст, про логіку знищення залізничного сполучення мостом, про постачання боєприпасів західними партнерами, про зміну балансу сил за артилерією.
• Руслан Дейниченко, виконавчий директор «StopFake», про переписування росіянами історії, про дію російської пропаганди в країнах-партнерах, про російські ІПСО щодо розсварювання українців, про російську пропаганду щодо невдачі українського контрнаступу, про ментальне повернення Криму, про ситуацію всередині Росії, про наратив щодо схиляння України до переговорів із Росією.
• Валерій Кондратюк, голова Служби зовнішньої розвідки (2019–2020), начальник ГУР МО (2015–2016), про поступовий програш Росією інформаційної війни, про використання Росією соцмереж, про основні наративи російської пропаганди для підриву підтримки України Заходом, про ментальне повернення Криму, про історію з Московським патріархатом, про наратив щодо схиляння України до переговорів із Росією.
• Віталій Музиченко, керівник Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, про умови протезування поранених бійців державним коштом, про процедуру оформлення, про можливості українських протезистів.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 77 разів (більш як по 19 разів на годину ефіру в середньому). 12 разів брали інформацію та відео з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема з телеграм-каналів ГУР і головнокомандувача Валерія Залужного, ще з фейсбук-сторінки генерального прокурора Андрія Костіна. Більшість же була взята з російських анонімних телеграм-каналів чи з російського ж ютуба.

Найбільше порушень було з узагальненими розмитими псевдопосиланнями — 27 разів. З названих установ «посилалися» в такий спосіб на Військово-Морські Сили, Повітряні сили, Оперативне командування «Південь», Кабмін, Мінсоцполітики та Єврокомісію, а ще на абстрактний «Брюссель». Усе решта було мало того, що розмите, так ще й на абсолютно неправдиві російські «джерела»: «окупанти запевнили», «росіяни повідомили», «кремлівські медіа заспокоїли», «влада окупаційна кримська і загалом російська похвалилася», «окупаційна влада Криму зразу звітувала» тощо.

9 «посилань» були абстрактними: найпопулярнішим було «відомо», а ще «кажуть», «мовляв», «була інформація». 12 разів давали фактичну інформацію без посилань на джерела взагалі.

17 разів узагальнено «посилалися» і на авторство суб’єктивних думок. Усі вони були повністю розмитими й абстрактними: «Київ укотре наголошує», «пропагандисти запевняють», «наша розвідка впевнена», «фахівці фіксують», «кажуть науковці», «психологи радять», «кажуть експерти», «люди кажуть», «і місцеві чиновники, і рятувальники вкотре наголошують», «запевняють виробники», «пояснюють чиновники», «військові кажуть» і подібні.

Стандарт точності інформації

Було 25 порушень стандарту (більш як по 6 порушень на годину ефіру в середньому). 20 із цих порушень були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Переважно тексти в новинах «перекривали» абиякими (тобто приблизно «за темою») архівними картинками, часто навіть не сезонними, однак майже завжди без позначки, що це архів. Часом геть не про те, як, наприклад, повідомлення про приєднання Греції до безпекових гарантій Україні «перекривали» навіщось архівним відео останнього засідання «Великої сімки». Або ж незрозумілим відео, наприклад, ведуча міркувала про майбутній опалювальний сезон, а «перекривали» це відео, на якому якась жінка на столику розгортала рулони туалетного паперу (що це взагалі символізувало — незрозуміло).

Фото, якими «перекривали» повідомлення про бомбардування Оріхова на Запоріжжі, продовжили «перекривати» й повідомлення про обстріли Харківщини. Зведення про події на різних ділянках фронту «перекривали» як завжди випадковим архівним відео якихось бойових дій. І, звісно ж, усі великі «оглядові», а часом «експертні» сюжети (де завжди багато абстрактного тексту) «перекривали» будь-якими архівними картинками, які мали дуже віддалене відношення до того, що говорилося за кадром.

Ще двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Крім того, плутали числа з цифрами і невідповідно значенню вживали слово: «ще одним епіцентром бойових дій є Куп’янськ».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 186 разів (по 46,5 порушення на годину ефіру в середньому). Суб’єктивні думки журналістів у новинах були у 165 випадках. Була, як і завжди, певна кількість суто емоційних оцінок: «однією з найгарячіших точок», «попри щільні обстріли», «під фортецею Бахмут», «звірства у Бучі», «проклята 83 окрема гвардійська десантно-штурмова бригада Збройних сил Росії», «буквально вигризаючи кожен метр», «горить, палає і вибухає», «дивом обійшлося без жертв», «бачимо тому яскраві і гучні підтвердження», «сума таки вражає», «усе це вірна смерть для ворога», «цей пафосний міф розвінчали», «це залізний кулак, який прориває лінію оборони» і подібні.

Та й загалом у той чи інший спосіб оцінюють журналісти каналу все, про що говорять: «наші воїни діють грамотно», «пляжі заповнені ущерть», «напередодні гарно горіло у Москві», «лише частина масштабної програми», «і вони складуть гідну компанію американським важковаговикам», «потужна танкова коаліція», «Кинджал» коштує ой як багато», «ракети окрім того, що наднебезпечні, ще й дорогі», «її масштаби колосальні», «вибухи учбові, але досвід величезний», «тож таки доволі далеченько», «потужні зливи», «велика помилка», «і це дуже важливо», «Україна робить все можливе», «безпрецедентну кризу» тощо.

Дуже часто журналісти каналу вдаються до авторизації власних думок (чого в новинах не мало би бути як явища), наприклад: «а от чого мені особисто не збагнути», «варто зазначити». І чимало маркерів привернення уваги: «маємо хороші новини», «це прекрасні новини», «але які усе ж таки гарні новини останнім часом чи не щодня з Росії», «але є нюанс і дуже важливий», «і ще одна важлива новина», «до речі»,«і хоча це може здаватися дивним, цьому є пояснення» тощо.

Час від часу використовують глузливі визначення на кшталт: «щоб Росія навіть не думала, що вона "может повторіть"», «але кремлівські медіа заспокоїли російське «насєлєніє», «там "самоліквідувався" 30-й СУ».

Чимало було й різного штибу міркувань, зокрема, висновків, «експертних» оцінок, «настанов» і навіть жартів, приклади: «Щоб не покладатися на невідомі дрони і таки добити вже той Кримський міст, нам потрібні далекобійні ракети і їх нам може передати Німеччина». «Якщо Німеччина нам передасть Taurus, то модифіковані, і на це піде кілька тижнів». «Корвет "Гучний" тренуватиметься в багатьох місцях, навіть там, де нема жодної водойми» (ведуча Людмила Добровольська). «Тож доки росіяни навмисно гатять по цивільному населенню касетними боєприпасами, аби показати ставлення до міжнародного права, Україна відвойовує своє на полі бою» (сюжет Марини Асмолової). «Танки для України — ключ до перемоги України на полі бою» (сюжет Влади Цимбаленко). «Сьогоднішня війна — це здебільшого війна технологій» (сюжет Владислава Паливоди). «Саме працевлаштування переселенців — це зараз найперше питання, яке стоїть перед урядовцями та чиновниками» (сюжет Наталії Фармус). «До того ж важливо навчитися розуміти свій стан, аби не стресувати постійно та без причини» (сюжет Вікторії Дмитренко).

18 разів ведучі гостьових студій не авторизували як належить власні міркування. Часом образність ведучих каналу зашкалює, бо, по-перше, стає важкувато розуміти суть запитань до гостей, а по-друге, в аудиторії все дуже по-різному як із «почуттям прекрасного», так і з почуттям гумору. Не кожен «розшифрує» для себе, наприклад, ось таке питання Олени Цинтили до посла України в Німеччині Олексія Макеєва: «Ви почали про Rheinmetall говорити, а власне, що за секретний інгредієнт ви або хто підсипав їм у каву, що Rheinmetall почав поводитись так, як поводиться». Ну і, чесно кажучи, такий собі жарт на грані фолу, тож Макеєв навіть ось так віджартувався: «Ви знаєте, в чай підсипають москалі різні інгредієнти. Я віддаю перевагу розмовляти з людьми».

Ще було 3 безпідставних узагальнення: «власне одесити і не чекали офіційного відкриття», «українці виходять на балкон подивитись, як ППО збиває російські «шахеди», бо без цього не засинають», «найбільше фермерів знову непокоїть, як експортувати свою продукцію».

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень. Ведучі проанонсували «яскраве відео» про те, як із безпілотника знищили склад боєприпасів окупантів. Утім режисери показали це «яскраве відео» лише до того моменту, як падає вибухівка. На цьому відео обірвали, попри слова ведучого «ось ми якраз і бачимо». Самого «яскравого» вибуху глядачі так і не побачили.

Усе ж не досить було представляти Павла Нарожного лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», і не рятувала тут і згадка, що він є засновником благодійної організації «Реактивна пошта», бо тоді слід було принаймні пояснити, чим ця організація займається.

У сюжеті про вибухи на Керченському мосту в бекграундовому відео торішнього підриву моста не було позначено дату. Та й взагалі як архівне.

В огляді подій на фронті на відео замість інтершуму підклали музичку. А в сюжеті про працевлаштування переселенців на Прикарпатті інтершуму на відео просто не було.

Стандарт доступності подачі інформації

4 порушення. Ведучий Микита Міхальов казав: «вам фідбек дали» і ще вживав термін «дисклеймер». Не всі глядачі знають англійську чи цей жаргонізм. Ведуча Олена Цинтила використовувала сленгове «камон», якого більшість аудиторії не розуміє. У сюжеті Владислава Паливоди було: «картинку бачимо на гаджеті».

Інші зауваження

Оця манера, коли журналіст стає учасником подій, є неприйнятною в новинах. У сюжеті Вікторія Дмитренко сама проходить психологічний тест на тривожність. Як журналістка новин вона мала б показати в своєму сюжеті, як тест проходить інша людина і в тієї людини запитувати про враження.

Рубрика «Антипропаганда» гостьових ведучих каналу, як на мене, виглядає майже так само неформатно для телемарафону, як і «Байрактар-ньюз». Я навіть ніяк не оцінював те, що в цій рубриці було, бо вона не підпадає під критерії інформаційного каналу, має чітко сатиричний характер. І тут проблемою я бачу те, що, по-перше, сатира тут контрпропагандистська (а мова пропаганди не є мовою інформаційного телеканалу, як усе ж таки позиціюють телемарафон). А по-друге, значна частина сатиричних міркувань ведучих навряд чи може бути правильно зрозумілою всією аудиторією телемарафону. І тому що, знову таки, почуття гумору у глядачів є дуже різним (аж до повної його відсутності), і тому, що для розуміння багатьох цих міркувань потрібне гарне розуміння суто російського контексту, якого у більшості аудиторії нема, оскільки більшість усе ж навряд чи цікавиться поточними внутрішніми подіями в Росії та взагалі знає всіх згадуваних ведучими персонажів.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була надзвичайно слабкою: один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення. В студії побувало лише 3 гості-ньюзмейкери. Взагалі репортажна складова ефіру каналу є дуже невиразною, редакція віддає перевагу оглядовим сюжетам, які робляться, не виходячи з редакції: відео з інтернету або з архіву, і в кращому разі записані відеозв’язком синхрони.

Стандарти журналісти каналу протягом чотирьох годин ефіру порушували 297 разів, це більш як по 74 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 186 разів, більшість із цих порушень була суб’єктивними міркуваннями й оцінками журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушили 77 разів, більше третини цих порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 25 разів, головно — некоректним поєднанням картинки і звуку. Стандарт повноти було порушено 5 разів, стандарт доступності — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

11 серпня:

• МАГАТЕ обіцяє «простежити» за окупантами під час переведення в «гарячий режим» 6-го блоку ЗАЕС.
• У Польщі на вулицях з’явилися листівки з рекламою ПВК «Вагнер».
• Економіка Росії відновлюється попри санкції, — Bloomberg.
• Уряд повернув доплати в 30 тисяч пораненим бійцям.
• Звільнили керівництво Бюро економічної безпеки, — нардеп Железняк.
• «Європейська солідарність» ініціює звільнення члена ЦВК, який живе в Голлівуді.
• Лукашенко каже, що вивозитиме українських дітей до Білорусі.
• Пентагон оцінив тактику наступу ЗСУ: створили диво, загнавши росіян в оборону.
• У «Київзеленбуді» проходять обшуки.
• На 4 енергоблоці ЗАЕС стався інцідент із витоком води з першого контуру в другий.
• Влада хоче відібрати канал «Прямий», — заява каналу.
• Після вторгнення Росії в Україну зросла кількість суїцидів серед російських офіцерів, — ГУР.
• Міноборони закупило одяг для військових за завищеними цінами, — розслідування «Дзеркала тижня».

12 серпня:

• СБУ про нічну атаку безпілотників на Крим: десятки вбитих і поранених окупантів.
• Україна досягла «тактично значущого» прогресу в контрнаступі, пише NYT.
• Польща розгорнула нове угруповання на кордоні з Білоруссю.
• Житомир залишився без води через аварію.
• Співвласники Rozetka та Нової пошти заявили про посилення тиску влади на бізнес.
• Україна хоче виключити Ізраїль із Рамштайну через загрозу витоку інформації до Росії.
• Сили оборони досягли «тактично значимих» успіхів на заході Запорізької області, вважають в ISW.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була незмінною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною: кожна ефірна година починалася з випуску новин, продовжувалася гостьовими студіями. Новини були дуже «різнокаліберними» за хронометражем (від 16 хвилин до 25).

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була такою: перші ефірні дві години починалися 20-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою.

В ефірному блоці Суспільного кожна година починалася випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. Новини були різними за хронометражем (від 10 до 15 хвилин).

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною: кожна ефірна година починалася коротким випуском новин (в середньому по 13 хвилин), продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною. Перші дві ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була не надто виразною: 3 репортажних сюжети, 2 прямих ввімкнення, в студії побувало 4 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру телеканалу «Рада» була зі слабкою репортажною частиною: лише два спецрепортажі (тобто не звіти про подію, а радше кореспонденції), два прямих ввімкнення (ще одне було нерепортажним). У гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 4 репортажних сюжети, 7 прямих ввімкнень (ще одне було не репортажним). У студії побувало 3 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 5 гостей-ньюзмейкерів у студії.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була непереконливою: 4 репортажних сюжети, 3 прямих ввімкнення і 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була надзвичайно слабкою: один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення. В студії побувало лише 3 гості-ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 4 ньюзмейкери, 3 речники, 2 експерти і 2 учасники подій.

У гостях телеканалу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 15 людей: 8 ньюзмейкерів, один речник, один експерт і 5 учасників подій.

У гостьових студіях телеканалу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей: 3 ньюзмейкери, один радник і 5 експертів.

У гостях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 20 людей, з них було 5 ньюзмейкерів, 5 речників, 6 експертів і 4 учасники подій.

В гостьовій студії «Інтера» протягом чотирьох годин побувало лише 8 гостей. З них 2 були ньюзмейкерами, був один речник, 2 експерти і 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей, з них 3 були ньюзмейкерами, один речник і один радник, 3 експерти й один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону було таким (в межах проаналізованих ефірних годин 11–12 серпня): 4 представники фракції «Слуги народу» (Олена Шуляк в ефірі ICTV та СТБ, Ольга Василевська-Смаглюк, Федір Веніславський і Андрій Герус в ефірі каналу «Рада») і одна представниця депутатської групи «Партія "За майбутнє"» (Ірина Констанкевич в ефірі «Ради»). На більшості каналів народних депутатів у гостях не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти телеканалів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру порушували 413 разів. Це по 103,3 порушення в середньому на годину ефіру — «персональний» рекорд медіагрупи. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 245 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 110 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності було порушено 41 раз, переважна більшість з цих порушень була невідповідностями між картинкою і текстом за кадром. Стандарт повноти інформації порушили 9 разів, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів. І одного разу було порушено етичну норму журналістики.

Журналісти каналу «Рада» цього дня протягом чотирьох годин ефіру порушували стандарти 246 разів. Це по 61,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 131 раз. Більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах, утім і неавторизованих суб’єктивних думок ведучих у гостьових студіях та авторських матеріалах теж було доволі багато. Стандарт достовірності журналісти порушували 70 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 23 рази, в більшості це були некоректні поєднання картинки і тексту в новинах. Стандарт повноти інформації в різні способи порушували 9 разів, стандарт балансу думок — 8 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. Було порушено стандарт оперативності в відсутності організації репортажів щодо наслідків ворожої ракетної атаки. І було порушено етичні норми журналістики.

Стандарти журналісти каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру порушували 301 раз (більш як по 75 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше (169 разів) порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Традиційно найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 77 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 32 рази, майже все це була некоректна робота з картинкою в БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. 11 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було не позначених як належить бекґраундових архівів. Стандарт доступності подачі інформації порушили 10 разів, стандарт балансу думок — двічі.

Стандарти журналісти Суспільного за чотири години ефіру порушували 93 рази (це більш як по 23 рази на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт достовірності подачі інформації — 47 разів, більше половини з цих порушень було інформацією, взятою з інтернету, переважно з телеграм-каналів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 32 рази, майже все це були оцінки журналістів у новинах. Стандарт точності інформації порушили 8 разів, майже все було некоректним використанням картинки. Стандарт доступності було порушено 4 рази, стандарт повноти інформації — 2 рази. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 348 разів, або ж по 87 разів на годину ефіру в середньому. Найбільше (210) було порушень стандарту відокремлення фактів від думок і, як завжди, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і інших новинних елементах ефіру. Стандарт достовірності було порушено рекордну для каналу кількість разів — 105. Більшість порушень становили узагальнені псевдопосилання як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Чимало було цього дня й неперевіреної інформації та відео з телеграм-каналів, зокрема й анонімних російських. Стандарт точності порушували 25 разів, переважно некоректним поєднанням змісту сказаного з картинками. По 4 рази було порушено стандарти повноти інформації і доступності її подачі.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру порушували 297 разів, це більш як по 74 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 186 разів, більшість із цих порушень була суб’єктивними міркуваннями й оцінками журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушили 77 разів, більше третини цих порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 25 разів, головно — некоректним поєднанням картинки і звуку. Стандарт повноти було порушено 5 разів, стандарт доступності — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

Протягом чотирьох годин ефіру телеканалів ICTV та СТБ було 3 прояви політичного піару. Двічі показували класичне «паркетне» БЗ з синхроном про зустріч президента Володимира Зеленського з представником Вселенського патріархату. Також у студійній розмові про програму «єВідновлення» геть невиправдано, але підкреслено згадували, що гостя Олена Шуляк є очільницею партії «Слуга народу».

Протягом чотирьох годин ефіру каналу «Рада» було 3 прояви політичного піару. Було компліментарне запитання ведучого до гості, щоб згадати в позитивному контексті президента Зеленського. І було два класичних «паркетних» піарівських БЗ+СХ про уряд і прем’єра Шмигаля та про першого віцеспікера Корнієнка.

В ефірі каналу «1+1» було 3 прояви піару, всі три були пов’язані з критикою рішення Агентства АРМА забрати колишні автозаправки Медведчука з управління «Нафтогазу». Двічі показали відверто піарівський сюжет про це, а ще один раз ведучі навпаки блокували несподівану критику управління «Нафтогазом» цими заправками від гостя студії.

Протягом чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» було 3 прояви політичного піару: «паркет» про робочу поїздку віцепрем’єрки Ірини Верещук, великий «паркетний» сюжет про молодіжний форум, організований Офісом президента. І був цілий позитивний сюжет про незначну гуманітарну допомогу Туркменістану українським дітям.

Проявів політичного піару в ефірі Суспільного і каналу «Ми — Україна» не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» не було, натомість в ефірі працювали цього дня всі четверо токсичних ведучих каналу.

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ, «1+1», Суспільне і «Ми — Україна» не було.