Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 3 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: до 10-ї ефірні години мали по два 10-хвилинних випуски новин (на початку і на 30-х хвилинах), решта були гостьовими студіями. З 10-ї ранку години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів спочатку Ігор Пупков, потім Ольга Грицик, гостьові студії спочатку вели Марія Скиба та Максим Сікора, згодом — Богдан Машай і Вікторія Малосвітна.

Протягом чотирьох годин ефіру були такі сюжети:

• про наслідки чергового обстрілу Херсона окупантами;
• про заколот у Нігері;
• про ситуацію з укриттями в київських школах;
• про підпали військкоматів у Росії;
• про закупівлю Червонослобідською громадою Черкащини антидронових рушниць для бійців на фронті;
• про майбутній благодійний футбольний матч у Лондоні задля збору грошей на відбудову зруйнованого ліцею на Чернігівщині;
• про злочини Росії в Чорному морі;
• про майбутню конференцію в Саудівській Аравії;
• віртуальний тир для тренування стрільби з NLAW і Stinger у Кропивницькому;
• про артилеристів на Донеччині;
• про 14-річного чемпіона Європи з картингу;
• про медалі для учасників благодійного матчу в Лондоні.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями каналу були:

• Ігор Терехов, міський голова Харкова, про наслідки останніх обстрілів міста, про відбудову та підготовку до опалювального сезону, про затримання в Харкові двох російських агентів-коригувальників.
• Рефат Чубаров, глава Меджлісу кримськотатарського народу, про посилення репресій у Криму проти кримських татар і українців, про виїзд росіян із Криму, про обмежену спроможність Керченського мосту після українського удару.
• Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства, про наслідки для агроекспорту атак Росії на Ізмаїл та Рені, про можливості розширення сухопутних коридорів і питання блокування українського агроекспорту з боку частини країн, про перспективи нинішнього врожаю.
• Павло Ковальчук, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про втрати окупантів за добу, про ситуацію на окупованих територіях.
• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії «Південь», про реакцію Румунії на російську атаку по Ізмаїлу, про необхідність посилення українського ППО на півдні зброєю, про обмеження Росією судноплавства Керченською протокою, про наміри Росії блокувати судноплавство в Чорному морі.
• Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про отруєння російських офіцерів у Маріуполі, про інші акції маріупольських партизанів, про велику кількість поранених на Таврійському напрямку росіян, про репресії окупантами маріупольців.
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про заочний арешт екснардепа від «ОПЗЖ» Вадима Рабіновича, про підозру щодо зловживань військкома з Закарпаття.
• Марта Олійник-Дьомочко, дослідниця-африканістка фундації Global Ukraine, про заколот у Нігері та загалом ситуацію в центральній Африці, про дієвість російської пропаганди в країнах Африки, про впливи Росії на країни Африки.
• Сергій Куюн, директор консалтингової компанії «А-95», про підвищення цін на пальне і прогноз щодо піка цін на бензин і дизель, про причини підвищення цін, про законопроєкт щодо підвищення акцизу на автогаз, про ситуацію з контролем якості пального.
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач, про способи захисту української портової інфраструктури від російських ракетних атак, про можливості відновлення морської навігації в Чорному морі, про нічну атаку «шахедами», про поширення російського впливу на країни Африки, про «вагнерівців» у Білорусі та провокації проти Польщі.
• Володимир Фесенко, політолог, про значення й очікування від майбутнього саміту в Саудівській Аравії, про незапрошення до Саудівської Аравії Росії, про позицію Китаю, Індії та Бразилії в миротворчому процесі, про перспективи «саміту миру», про гарантії безпеки Україні.
• Сергій Кузьмін, заступник командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» зі стратегічних комунікацій, про бої на Авдіївському, Мар’їнському, Бердянському і Мелітопольському напрямках, про втрати ворога у живій силі, знищену ворожу техніку і склади окупантів, про сильну замінованість оборонних ліній противника.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу протягом чотирьох годин ефіру порушували 74 рази (це 18,5 раза на годину ефіру в середньому). З інтернету без перевірки брали інформацію чи відео 13 разів. Зокрема цитували зі сторінок у твітері Міноборони, керівника ОП Андрія Єрмака і президента Румунії Клауса Йоханніса, заступника Єрмака Ігоря Жовкву цитували з фейсбука. Без позначення брали дописи в соцмережах канадського прем’єра Джастіна Трюдо і командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександра Тарнавського. Посилалися також на телеграм-канал моніторингової групи «Бєларуского Гаюна», на якісь кримські «місцеві телеграм-канали» і використовували відео з анонімних російських телеграм-каналів.

Найбільше порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації — 26 разів. Так «посилалися» на Офіс президента, Генштаб, Повітряні сили, Головне управління розвідки, Київську, Запорізьку і Херсонську ОВА, Київську МВА, Міносвіти. «Посилалися» також на вороже Міноборони. А крім того, на Держдепартамент США і просто на «Сполучені Штати», на НАТО і ЄС. І було ще посилання «інформують місцеві ЗМІ», нігерські.

9 разів робили абстрактні псевдопосилання: «за попередньою інформацією» і «попередньо»,«знаємо» і «ми знаємо», «відомо», «повідомляли» (невідомо хто) і «говорять» (теж невідомо хто). 17 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

І 9 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. По разу так «посилалися» на невідомо кого в Міноборони і в Міносвіти. Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «полонені кажуть», «окупанти кажуть», «російські силовики пояснюють», «впевнені експерти», «експерти-міжнародники прогнозують», «експерти не чекають».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 35 разів (у середньому це майже по 9 разів на годину ефіру). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно будь-які повідомлення про ситуацію на різних ділянках фронту «перекривали» випадковим відео бойових дій, переважно архівним. Повідомлення про наслідки ворожих обстрілів традиційно «перекривали» невідомо якими зі згаданих міст, сіл чи громад, та й за змістом майже завжди були невідповідності: наприклад, ведучі казали про транспортне підприємство, а показували дитсадок, або ж ведуча казала про пошкоджену дипломатичну установу, а показували якийсь зруйнований сарай.

Дуже цікаво «перекривали» повідомлення про те, що канадський прем’єр Джастін Трюдо розлучається з дружиною. По відео спочатку дружина була білою, згодом «стала» афроамериканкою. Ну і, чесно кажучи, я так і не зрозумів соціальну значущість цієї новини для української аудиторії в нинішніх умовах. Це якось вплине на підтримку Канадою України чи що?

Цього дня воістину «універсальним» було архівне відео підірваного Керченського мосту. Ним (і без позначення «архів») «перекривали»: повідомлення про партизанський рух в окупованому Криму, повідомлення про масові арешти українців окупантами в Криму, текст про вибухи в Сімферополі, Новофедорівці та Гвардійському, і навіть повідомлення про вибух у Севастополі, який чули аж у Бахчисараї. Де Керч — і де Севастополь із Бахчисараєм!

Повідомлення про справу військкома із Закарпаття «перекривали» з точністю до навпаки. Коли ведуча говорила про знайдені при обшуку документи — показували солдатів на будівництві, говорила про солдатів — показували документи.

Ну і, звісно ж, невідповідними архівами «перекривали» всі «експертні» сюжети — про злочини Росії в Чорному морі, зрозуміло, різноманітними кораблями, або ж про майбутню конференцію в Саудівській Аравії якимось архівом якихось самітів і зустрічей із минулого. Класичний збитковий підхід. Але ж тексту, як у будь-якому типу «експертному» сюжеті забагато — «перекривати» чимось треба. Замкнене коло виходить. Може, текстів робити менше, а дати справжнім експертам говорити більше?

Була ще пара фактичних неточностей. Ведучий Максим Сікора казав: «Якщо подивитися на карту Африки, то стає зрозумілим, що російський вплив у будь-якому прояві, в якому він існує, він тепер розповсюджується на країни, які умовно створюють такий ланцюг прямо від Атлантики й до Чорного моря». Африка дуже далека від Чорного моря. Певно, ведучий мав на увазі Червоне море? А в сюжеті Олени Чернякової було таке: «Захід представлять європейські країни, Велика Британія, Сполучені Штати». Тобто Велика Британія вже не європейська країна? Ну і звично ж ведучі числа плутали з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше з-поміж усіх — 138 разів (це по 34,5 раза в середньому). 130 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Емоційні оцінки: «не встигає оговтуватись», «наробили так багато лиха», «та щасливі моменти перегукуються із сильним болем», «про важкі травми і шалену мотивацію», «трагічний», «колосальні стрибки на ринку», «щаслива мама», «легенди українського футболу» тощо. І більш повсякденні оцінки: «активно», «чимало», «масово», «довго не вагались», «справжня проблема», «роботи багато», «довго тримали у секреті» і подібні. Урочисті й оцінкові визначення: «заявили», «окреслив», «впевнений» тощо.

Журналісти робили велику кількість висновків, особливо ж у вже згаданих псевдоекспертних сюжетах, наприклад: «Очільник Нігеру — ключовий союзник Заходу у боротьбі з африканськими ісламістами». «Проте у цьому питанні багато залежить від швидкості та готовності підтримати президента Базума Францією та Сполученими Штатами» (сюжет Оксани Шнайдер). «Але навіть якщо ті виділять кошти, до 1 вересня облаштувати сховища у всіх школах навряд чи вийде, тож щонайменше 20 відсотків навчальних закладів працюватимуть таки онлайн» (сюжет Влада Величка). «І відповідальність лежить на капітанах суден, які погоджуються на таку діяльність та умови, адже Росія зробила акваторію небезпечною для всіх» (сюжет Ганни Брикової). «Потенційно майданчиком для досягнення миру і може стати Саудівська Аравія, а це означає матиме чималий вплив не лише в регіоні як зараз, а й на міжнародній арені, у цьому і є головний інтерес саудитів у нашій “формулі миру”» (сюжет Олени Чернякової).

Ведучі гостьових студій 6 разів не авторизували власних думок, в тім числі й теж «експертних», наприклад: «Якщо подивитися на карту Африки, то стає зрозумілим, що російський вплив в будь-якому прояві, в якому він існує, він тепер розповсюджується на країни, які умовно створюють такий ланцюг прямо від Атлантики і до Чорного моря, і там поки що залишається одна країна десь посередині — Чад, — яка є політично під ковпачком умовно французів» (Максим Сікора).

Ще було одне безпідставне узагальнення в сюжеті Ольги Косенко: «На ці гроші мали б латати дороги у селі Хутори. І хоч ями на шляхах людям дошкуляють, з рішенням керівництва згодні. Сподіваються, що їхню ідею підтримають і інші громади» і два синхрони «на підтвердження» узагальнення.

Ведучий Ігор Пупков розлого цитував президента Зеленського на його зустрічі з українськими дипломатами, але при цьому майже взагалі не маркував межі цитат. Тож значна частина з того, що говорив президент, звучало в новинах як думки і вимоги до дипломатів самого ведучого Пупкова.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 15 разів (майже по 4 рази на годину в середньому). У сюжеті про заколот у Нігері в тексті, а далі в синхроні експерта з’являвся «президент Базум». При цьому не було сказано, що він президент Нігеру, тож глядач мав хіба що про це здогадуватися. У цьому ж сюжеті не досить було представляти в синхроні Дмитра Левуся лише як «політолога-міжнародника». У студії не досить було представляти Олександра Коваленка лише як «військово-політичного оглядача». Слід було у представленні хоча би згадати групу «Інформаційний спротив». Руслана Осипенка в сюжеті про майбутню конференцію в Саудівській Аравії не досить було представляти лише як «експерта-міжнародника». Ще в кількох сюжетах і повідомленнях не титрували людей у синхронах.

Бекґраундове відео екснардепа Рабіновича не було титроване як архівне. А найбільше порушень стандарту (7) було пов’язано з відсутністю інтершуму на відео. Причому в багатьох сюжетах замість інтершуму була навіщось підкладена музичка, ба навіть не музичка, а якесь таке музичне шумовиння, яке, взагалі-то, заважає сприймати інформацію. Натомість відсутність інтершуму на відео таких «шумних» подій, як масові заворушення на вулицях Нігеру або ж змагання з картингового спорту, виглядає дуже недобре.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення стандарту. В сюжеті про злочини Росії в Чорному морі по відео наводили чималу цитату від Міноборони, а за кадром у цей момент авторка говорила про щось інше. Так не робиться в принципі, бо ж глядач втрачає логіку, він або читає й тоді перестає сприймати слова авторки сюжету, або ж слухає авторку й тоді не може прочитати цитату. Завжди в таких випадках цитата має дублюватися в тексті за кадром.

Інші зауваження

Мені здалося, що забагато уваги було приділено темі військового заколоту в Нігері, цілих 20 хвилин ефіру. Дуже віддаленою від України звучала ця тема, участь Росії в цьому заколоті не підтверджувала навіть експертка, крім хіба що роботи російської пропаганди в країнах Африки загалом. І про можливі впливи цих подій на підтримку України західним світом не йшлося. Лише згодом експерт Олександр Коваленко у студії хоч і побіжно, але доволі зрозуміло пояснив значення заколотів у центральноафриканських країнах для інтересів України.

У кінці ефірного блоку ведучі жодним чином не анонсували своїх наступних колег із Суспільного. Вже навіть не казали, як раніше, що «далі марафон продовжать наші колеги». Це у каналу стає поганою традицією. Яка є неповагою і до глядачів, і до колег.

Одного разу таки забули про фемінітив: «Лариса Галузіна, заступник директора...» (титр у сюжеті Влада Величка).

Елементи політичного піару

Попри те, що нарада президента Зеленського з дипломатами має певне значення, БЗ+СХ з цього приводу було зроблене в найгірших традиціях «паркетного» піару. Безоглядне цитування президента, причому переважно із суто гасловими (незмістовними) тезами. Синхрон президента — так само спрямований не на професійних дипломатів, а на електорат. Жодних, хоча би «реактивних», думок учасників цієї наради від дипломатів. Тож попри цілком імовірну важливість цієї зустрічі, виглядало це як традиційний піарний «паркет» пана президента.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була надзвичайно слабкою: лише один репортажний сюжет і лише три гості-ньюзмейкери в студії. З усіх сюжетів найкращим був нарис Ольги Косенко про артилеристів на Донеччині (оператор Олег Клименко).

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарти 263 рази, або ж майже по 66 разів на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 138 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки та висновки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 74 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 35 разів, 32 з яких були невідповідностями картинки й тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували в різні способи 15 разів і одного разу порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — повідомлення про нараду президента Зеленського з українськими дипломатами було виконано в найгірших традиціях піарівського «паркету». Російських наративів та токсичних медійних персонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Суспільне (14:00–18:00 3 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: кожна година ефіру починалася випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Випуски новин були різного хронометражу — переважно по 15 хвилин, у блоці о 15-й — 30 хвилин. Новини вів Роман Сухан, гостьові студії по черзі вели Анатолій Єрема та Інна Москвіна.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про відновлення пошкоджених ворогом високовольтних електромереж на Харківщині;
• про прифронтову Новояковлівку на Запоріжжі;
• про літній табір у Латвії для українських дітей-сиріт і дітей фронтовиків;
• про збір російськомовної макулатури на Кіровоградщині на ліки військовим;
• про історію вцілілого одесита при ракетній атаці 23 липня;
• про відновлення водопостачання в пошкоджених ворогами будинках Харкова;
• про роботу страхових компаній в умовах воєнного форс-мажору;
• про вирощування гречки на Тернопільщині;
• про відбудову жителями звільненого села Довгеньке на Харківщині;
• про групи психологічної підтримки жінок військових у «Ветеран-хабі»;
• про те, як у Черкаському звіринці рятують тварин від спеки;
• про 15-річну харківську піаністку, яка повернулася з евакуації.

Були прямі ввімкнення:

• про ворожі обстріли на Запоріжжі;
• про нові звинувачення, висунуті експрезиденту США Доналду Трампу.

Гостями ефірного блоку були:

• Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про ситуацію в області на підконтрольних та окупованих територіях, про важкі бої на Лимансько-Куп’янському напрямі, про репресії окупантів проти українських дітей і їхніх батьків за контакти з Україною через інтернет.
• Аскад Ашурбеков, депутат Запорізької облради, про ворожі обстріли прифронтових громад і ракетні обстріли, про удари ЗСУ по базах ворога в Мелітополі та Бердянську, про ситуацію на Запорізькій АЕС.
• Віталій Барабаш, голова Авдіївської МВА, про роботу комунальних служб у місті, про передачу благодійниками місту рятувального обладнання, загалом про ситуацію в місті, про повільність евакуації жителів.
• Рефат Чубаров, глава Меджлісу кримськотатарського народу, про настрої в Криму у зв’язку з останніми вдалими атаками ЗСУ по ворожих об’єктах, про поступовий виїзд росіян із Криму, про приховування окупаційною владою наслідків українських атак, про посилення репресій проти прихильників України.
• Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, про скасування виплат певним категоріям переселенців і біженців, про підготовку до майбутнього опалювального сезону, про плани щодо можливої евакуації людей, про підготовку до розгортання пунктів обігріву.
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ракетоносії ворога в Чорному морі, про килимові обстріли прифронтових міст півдня, про ранкові обстріли Херсона.
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про підозри посадовцям ДСНС по авіакатастрофі в Броварах і загибелі керівництва МВС, про затримання посадовця КМВА, який за гроші допомагав чоловікам виїхати з країни, про завершення досудового розслідування по ДТП з суддею Тандиром.
• Лілія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, про відкладення другого етапу пенсійної реформи до кінця воєнного стану, про позицію МВФ у цьому питанні, про можливі шляхи й проблеми продовження пенсійної реформи після перемоги.
• Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, про зменшення народжуваності в Україні у воєнний час, про ймовірні тенденції народжуваності в майбутньому.
• Володимир Паніотто, президент Київського міжнародного інституту соціології, про повернення вимушених біженців в Україну, про прогнози щодо зміни міграційної політики України після перемоги, про зростання негативного ставлення до біженців усередині країни.
• Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, про внутрішні процеси в Росії у зв’язку з останніми вдалими обстрілами ЗСУ військової інфраструктури, про реалістичність російської масової мобілізації та ставлення до цього російського суспільства.
• Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», про логіку посилення ворогом атак на Лимано-Куп’янському напрямі, про тактику ЗСУ і некоректність оцінок дій ЗСУ американськими експертами з огляду на брак авіації, про бойові дії на Мар’їнському, Бахмутському й Авдіївському напрямах.
• Максим Джигун, політолог, співзасновник консалтингової компанії, про останні дипломатичні суперечки України та Польщі, про ймовірний візит Путіна до Туреччини, про подальшу долю «зернової ініціативи».
• Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, про нові звинувачення експрезидента Трампа і про його можливості балотуватися знову у президенти.
• Костянтин Криволап, колишній інженер із випробовувань КБ «Антонов», про висновки слідства ДБР щодо трощі гелікоптера у Броварах, про ймовірність іншої версії щодо технічної несправності гелікоптера.
• Міхал Потоцький, редактор польської газети Dzennik Gazeta Prawna, про дипломатичні суперечки між Україною та Польщею щодо Волинської трагедії та про настрої в польському суспільстві, про ситуацію із забороною українського агроекспорту.
• Сергій Кузьмін, заступник командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» зі стратегічних комунікацій, про ситуацію на Авдіївському, Мелітопольському і Бердянському напрямах, про втрати ворога за останню добу на Таврійському напрямі.
• Олександр Дорошенко, офіцер Нацгвардії України, про бої на Лиманському напрямі.
• Ольга Сумська, актриса театру та кіно, волонтерка, про вистави театру антрепризи, про волонтерство.
• Джамала, співачка, волонтерка, про майбутній благодійний матч зірок футболу для допомоги у відбудові зруйнованого ліцею на Чернігівщині, про інші волонтерські проєкти, в яких вона брала участь, про новий благочинний концерт.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Протягом чотирьох годин ефіру стандарт достовірності журналісти порушували 42 рази (це по 10,5 раза на годину ефіру в середньому). Більш ніж половина з цих порушень (23) були інформацією і відео, поданими без перевірки з інтернету. Використовували відео з анонімних телеграм-каналів «Реальный Киев» і «Труха», а також із російських анонімних телеграм-каналів.

Робили 13 узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів, зокрема так «посилалися» на СБУ, МВС, ДБР, Офіс генпрокурора, Генштаб ЗСУ і пресслужбу Харківської ОВА. Було одне абстрактне псевдопосилання: «ми також знаємо», ще один раз давали фактичну інформацію без посилань. Двічі робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «розповіли бійці 71-ї окремої аеромобільної бригади» і «місцеві аграрії кажуть».

Стандарт точності інформації

Було 20 порушень стандарту точності (по 5 в середньому на годину). Половину з них становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. У обох прямих ввімкненнях некоректно «ілюстрували» розповіді кореспондентів. Ще в 6 випадках не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, розмову з воєнним експертом «ілюстрували» динамічною картою Deepstate, динаміка, зрозуміло, не збігалася з тим, про що говорив гість. Адже вона й не може збігатися. Та й загалом карта Deepstate усе ж не адаптована для телевізійного формату. Недоречним було «ілюструвати» розмову з речницею ДБР Сап’ян про дані розслідування авіатрощі в Броварах і загибелі керівництва МВС відео з місця катастрофи. Бо вона розповідала про інше — про реконструкцію подій, які передували катастрофі. Згодом так само «ілюстрували» і розмову з авіаційним експертом. Ще двічі ведучі плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували відносно небагато — 29 разів (більш як по 7 разів на годину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Доволі традиційні емоційні оцінки: «продовжують гатити», «чи не щодня дістається мешканцям», «дивом вцілів», «дивом не постраждав», «відбулися переляком», «розгорівся дипломатичний скандал». Ще одного разу ведучий гостьової студії не авторизував власну думку.

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень стандарту. В одному з випусків новин бекґраундове відео ракетного обстрілу порту в Ізмаїлі не титрували, як належить, датою події. Щоправда, згодом виправилися. У 5 випадках на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення стандарту. В обговоренні теми відкладення пенсійної реформи експертка розмірковувала про ЄСВ, певно, не всі глядачі знають цю абревіатуру, ведучому слід було її розшифрувати.

Інші зауваження

На каналі архівні титри розташовані так, що частково перекриваються елементами й логотипами в ефірі інших учасників марафону. А геотитри й тематичні титри частково перекриваються логотипом в ефірі каналу «Рада». Усе це слід би було вже давно врахувати, бо це насправді неповага до тих глядачів, які дивляться марафон в ефірі інших каналів.

Геть неправильним, на мою думку, є режисерське рішення, коли недолугі «ілюстрації» до розмов із гостями показують у великому вікні, а гостей при цьому — в маленькому. Тобто основний змістовний елемент (гість) виявляється по картинці другорядним, а взагалі непотрібний і беззмістовний елемент (типу «ілюстрація», яка насправді змістовною ілюстрацією ніколи не є) — основним.

Сюжет про жителя Одеси, який уцілів при ракетній атаці 23 липня, повторювали якось аж занадто часто. Спочатку наприкінці гостьової студії, потім у новинах, тобто трохи більш як за 10 хвилин. У чому сенс подібних повторів, незрозуміло.

Двічі забули про фемінітиви: «Тетяна Гайдамака, психолог...» (титр у сюжеті Ганни Железняк), «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр — міністерка...» (титр на гості, тут дивна якась логіка — то нема фемінітива, то він є, ну і пунктуацію збережено)

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була не надто репортажною: лише 2 сюжети й 2 прямих ввімкнення. У гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів.

Стандарти порушували протягом чотирьох годин ефіру 98 разів (по 24,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 42 рази, більш ніж половину з цих порушень становили інформація і відео, оприлюднені без перевірки з інтернету, переважно із соцмереж і телеграм-каналів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 29 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 20 разів, як невідповідностями картинки й тексту в новинах, так і невідповідним «ілюструванням» прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт повноти порушили 6 разів, стандарт доступності подачі інформації — одного разу. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00 3 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: ефірні години починалися короткими випусками новин (по 13 хвилин в середньому), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий годинний випуск, наступна година була умовно гостьовою. Короткі випуски новин вела Анастасія Даугуле, підсумковий випуск — Олексій Фадєєв, гостьові студії вели по черзі Олексій Фадєєв і Олександр Просяник.

В ефірі каналу були такі сюжети:

• про бої за Старомайорське;
• про ситуацію на різних ділянках фронту;
• про майбутню конференцію в Саудівській Аравії та про український контрнаступ;
• про навчання демінерів на Харківщині;
• про програму «єРобота» з підтримки бізнесу на Львівщині;
• про захист українських інформаційних систем від ворожих кібератак;
• про трофейну зброю на руках у людей;
• про вибухи у Росії;
• про зустріч Моравецького і Науседи в Сувальському коридорі;
• про саміт Росія — Африка в Петербурзі;
• про закриття рахунків російських бізнесменів у Великій Британії;
• про реалізацію програми «єРобота» на Одещині;
• про ситуацію з укриттями у закладах освіти в Києві, Запоріжжі, Одесі та Харкові;
• про нараду українських послів на Закарпатті;
• про реакції в Росії на «прильоти» по Москві;
• про врожай кавунів на Закарпатті;
• про навчання малювання за допомогою штучного інтелекту в Чернівцях;
• про українську випускницю, яка отримала срібну медаль на олімпіаді з фізики в Токіо;
• про табір молодих лідерів у Черкасах.

Були прямі ввімкнення:

• про ворожі обстріли Сумщини й Чернігівщини;
• про стан поранених від ракетного удару по Кривому Рогу 31 липня;
• про підводне розмінування на Миколаївщині;
• про ворожі обстріли Запоріжжя;
• про засідання Радбезу ООН щодо розблокування «зернового коридору».

Гостями ефірного блоку були:

• Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, про запровадження електронних черг для автобусів на кордоні, про плани створення в майбутньому електронних черг для легкових автівок.
• Олександр Сорочко, начальник управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу генпрокурора, про останні справи проти працівників ТЦК, про справу проти керівника ТЦК на Закарпатті.
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про регулярні обстріли Херсонщини, про нищення ЗСУ потенціалу ворога в тилу, про бої за острови на Дніпрі, про використання ворогом на лівому березі Дніпра тактики «живого щита», про значення пошкоджень мостів.
• Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про враження різних цілей на території Росії та про різні наслідки вдалих українських атак для путінського режиму, про обмін полоненими.
• Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, заступник начальника Штабу ВМС у 2004-2020 роках, про можливості морського коридору до українських портів на Дунаї попри погрози з боку Росії, про атаку росіян на українські дунайські порти «шахедами», про небезпеку прихованого мінування росіянами, про можливості України протидіяти Чорноморському флоту.
• Максим Пилипенко, директор із комунікацій сайта Work.ua, про зміни та ситуацію на українському ринку праці, про урядову програму «єРобота», про збільшення робочих місць загалом і в деяких деокупованих областях, про розвиток окремих галузей, про запити людей щодо вакансій і пропозиції роботодавців.
• Олесь Маляревич, молодший сержант роти ударних безпілотників 92-ї бригади, про ситуацію на Бахмутському напрямку і на Куп’янсько-Сватівському, про перевагу ворога в авіації.
• Єгор Фірсов, сержант 109-го батальйону ЗСУ, про бої під Бахмутом, про перевагу російської авіації, про ситуацію на Лиманському напрямку, про високу потребу в дронах-камікадзе.
• Марина Врода, режисерка фільму «Степне», номінованого на міжнародному кінофестивалі в Локарно, про фільм, про реакції західної аудиторії на проблематику пострадянського суспільства, про представлення української тематики на фестивалі.

Крім того, в ефірі були:

• відеозвернення президента Володимира Зеленського;
• програма «Бункер», витвір «95-го кварталу».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували 65 разів (більш як по 16 разів на годину ефіру в середньому). В 7 випадках подавали без перевірок інформацію з інтернету.. Також з фейсбук-сторінки заступника керівника ОП Ігоря Жовкви. Використовували відео з анонімних російських телеграм-каналів. І посилалися «у мережах пишуть» (російських).

Найбільше порушень стандарту було пов’язано з використанням узагальнених розмитих псевдопосилань — 23 рази. Так «посилалися» на Генштаб, ДСНС, «Енергоатом», Білий Дім США, Міноборони Росії, на Херсонську ОВА, на Центри зайнятості та Центри допомоги ветеранам і Департамент освіти Києва. З «геополітичних» псевдопосилань були: «у Москві не виключають», «США визнають», «заявили і в НАТО». «Посилалися» на неназвані медіа: «останнім часом ЗМІ повідомляють», «західні ЗМІ пишуть», «низка європейських та вітчизняних ЗМІ назвали». І були ще геть розмиті: «за даними правоохоронців» і «повідомили і жителі районів, близьких до Приморська».

Чотири рази робили абстрактні псевдопосилання: «кажуть», «було повідомлення», «буквально щойно стало відомо» і «згідно з останніми даними». 9 разів подавали фактичну інформацію без посилань взагалі.

Чимало (22) було й узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. У такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в Міграційній службі й у тому-таки Білому Домі. Всі решта подібних «посилань» були максимально розмитими: «у Києві прозоро натякають», «частина західних ЗМІ та оглядачів пишуть», «за приблизними оцінками західних військових експертів», «за різними оцінками», «підтверджують більшість закордонних оглядачів», «експерти відзначають», «кажуть фахівці», «правоохоронці наголошують», «російські пропагандисти назвали», «аналітики помітили» і подібні. У сюжеті-огляді великої групи авторів було ось таке: «за офлайн-навчання і майже 80 відсотків батьків Одещини. Такі дані попереднього опитування», не вказано було, що це за опитування.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 19 разів (майже по 5 разів на годину в середньому). У 10 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, ведучий казав одразу про Куп’янський, Лиманський, Бахмутський, Мар’їнський та Авдіївський напрямки. Цікаво, з якого саме напрямку було відео бойових дій, які в цей момент показували? Втім, відео гарантовано не відповідало словам за кадром, уже хоча б тому, що на словах «ворог обстріляв» показували українських артилеристів. У повідомленні про підсумки досудового розслідування ДБР катастрофи гелікоптера в Броварах їхній ролик використали просто щоб «перекрити» текст, навіть ту його частину, де був аудіозапис переговорів екіпажу з землею. У підсумку відео і не відповідало тексту, і глядачі каналу ще й втратили дуже змістовну інформацію.

Цього дня було дуже багато псевдоекспертних сюжетів, де великі тексти «експертних» же міркувань журналістів чимось-то треба «перекривати», тож традиційно в хід ішли будь-які архіви, що хоч віддалено стосувалися теми. Так тексти в сюжеті про майбутню конференцію в Саудівській Аравії «перекривали» переважно архівними краєвидами і якимись колишніми «паркетами», а коли дійшло до теми контрнаступу, то просто випадковим відео бойових дій. Сюжет про зустріч Моравецького і Науседи «перекривали» невідповідними архівами, частково навіть зимовим відео. Сюжет про саміт Росія — Африка частково «перекривали» недоладним до тексту архівом кораблів і пшениці в різних виглядах, Білого Дому, просто якогось «африканського» відео тощо.

Недоладними були також «ілюстрації» в чотирьох прямих ввімкненнях. Так, ввімкнення кореспондентки з Сум «ілюстрували» якимись фото, якихось громад, невідомо яких, а згадувала вона щонайменше 4 різних громади та «ще 8 територій» (це що за адмінодиниця така?). Або ж кореспондентка розповідала про пошкоджені будинки у Кривому Розі, а показували поранених у лікарні. Частково не до ладу «ілюстрували» й пряме ввімкнення кореспондента з США. Він усе ж розповідав про поточне засідання Радбезу ООН, а навіщось показували відео засідання Генасамблеї тощо.

У трьох випадках так само недоладними були й «ілюстрації» до розмов із гостями. Наприклад, розмову з бійцем 92-ї бригади про ситуацію на Бахмутському напрямку «ілюстрували» відео 3-ї окремої штурмової бригади. Гарантовано ж, це були зовсім різні локації та бойові епізоди. Розмову із заступником міністра розвитку громад «ілюстрували» просто архівним відео з пунктів перепуску на кордоні. Він говорив про електронну чергу для автобусів, а показували фури. І до слова, марафон не одного разу розповідав, що електронна черга для фур уже працює, тож фізичних черг як таких нема, але в хорошому архіві, звісно ж, ці нескінченні черги знайшлися, дарма що відео було навіть не сезонним.

Були й фактичні неточності. Ведучий Олексій Фадєєв у підводці до сюжету про майбутню конференцію в Саудівській Аравії казав: «на ній представники трьох десятків держав шукатимуть шлях до припинення російсько-української війни». В сюжеті вже було названо іншу кількість учасників (відому вже цього дня вранці, бо так говорили вже в ранковому блоці колеги «Інтера»): «загалом до сорока учасників». Ведуча Анастасія Даугуле числа називала цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

У мене поступово складається враження, що журналісти «Інтера» дедалі більше плутають поточні новини (хай навіть і підсумкові випуски) з авторськими програмами. Підсумкові випуски веде Олексій Фадєєв, який паралельно веде і гостьові студії. Тож він у підсумковому випуску продовжує «авторське» ведення. А це ж новини. Авторам же так званих «експертних» сюжетів із різних тем певно не дають спокою лаври двох «дозволених» у телемарафоні тижневиків («1+1» і ICTV), і вони роблять свої сюжети як авторські матеріали, щоправда, при цьому не авторизуючи власних думок (тобто з якого боку не поглянь, а стандарт постійно грубо порушується). А це насправді новини, де варто власні думки тримати при собі, а не вивалювати їх в ефір у якості якихось «експертних думок» чи тим більше в якості якихось «універсальних істин».

Загалом стандарт відокремлення фактів від думок журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 271 раз (це майже по 68 порушень на годину ефіру в середньому). Як і зазвичай, було чимало суто емоційних оцінок: «із самісінького пекла», «на місці трагедії», «важка ситуація», «найскладніша ситуація», «викурюють русню», «абсолютно нищівним», «гучні вибухи», «потужним вибухом», «понівеченого житла», «на щастя, минулося без жертв і руйнувань», «на шаленій швидкості», «набирає обертів», «заклики до кривавих розборок і обмовочки за Фрейдом», «у посіпак Кремля», «один із рупорів пропаганди», «таких приголомшливих результатів», «юна розумниця» тощо. Дуже багато лексики урочистого стилю і різноманітних оцінних дієслів на кшталт: «бідкаються», «прозоро натякають», «дуже образилися», «скаржиться», «тішиться» і подібних. Час від часу журналісти вживають ось такі маркери: «до речі», «слід зазначити», «хочу зазначити», «ба більше».

Ну і дуже багато цього дня було найрізноманітніших міркувань журналістів, «експертних» думок, висновків, закликів і «корисних порад», приклади: «Селище має стратегічне значення як для наших бійців, так і для окупантів, тому бої за село тривають і зараз» (ведучий Олексій Фадєєв). «Російська пропаганда продовжує годувати фейками свою ласу до жорстокості цільову аудиторію, тоді як цивілізований світ із нових заяв кремлівських посіпак у кращому випадку глузує» (ведучий Олександр Просяник). «Інше підґрунтя для переговорних позицій — український контрнаступ, щоправда, його затьмарюють дещо завищені очікування, повільне просування ЗСУ, що метр за метром відвойовують окуповані території на тлі торішніх успіхів зі звільнення Харківщини та Херсона виглядає не так ефектно» (сюжет Ольги Жидецької). «Розмінування акваторії має певні особливості, в першу чергу ускладнює ці роботи через течію, яка може зносити різні снаряди з одного місця на інше» (пряме ввімкнення Наталії Сінченко). «Кібератаки росіян на українські інформаційні системи не є хаотичними, їх ретельно планують і підлаштовують одночасно із ракетними обстрілами та політичними подіями» (сюжет Христини Гашенко). «Залізне правило для тих, хто не хоче мати проблем із законом, — усю трофейну зброю якнайшвидше передати до правоохоронних органів» (сюжет Михайла Манилюка). «З кожним новим ударом насправді потроху розсипається путінський режим і авторитет самого Путіна в очах його електорату» (сюжет Ніни Коломієць). «Їх (“вагнерівців”) у регіоні близько 4-х тисяч, не так і багато, але достатньо, щоб здійснювати провокації на литовському та польському кордонах» (сюжет Ольги Жидецької). «Та якщо для середньовічних тортур достатньо добре наточеної сокири, з новітніми технологіями в Росії вочевидь проблеми» (сюжет Євгена Бригаря і Ганни Басової). «Якісний український контент — ефективна протидія російському інфотероризму» (сюжет Майї Гуменної).

І навпаки, в авторських елементах ефіру, зокрема в гостьових студіях, журналісти не завжди авторизували власні думки, таких порушень було 15. Ще у 5 випадках журналісти робили безпідставні узагальнення: «у кожного на полігоні є мотивація, адже вибір майбутні демінери робили свідомо», «а де ж хвалені системи російського ППО, питають москвичі», «жителі півострова все частіше бачать стовпи диму», «запорізькі учні хочуть у школу», «експерти одностайні: причиною стала війна проти України» (останнього взагалі в природі не буває, щоб всі на світі експерти були «одностайні» щодо якогось питання).

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували в різні способи 9 разів. У прямому ввімкненні кореспондентка розповідала про стан поранених внаслідок ракетного удару по житловому будинку і навчальному закладу Кривого Рогу, а в бекґраунді забула сказати, що сама подія сталася 31 липня. В цьому конкретно випадку глядач міг сприйняти це за подію цього дня. У сюжеті про саміт Росія — Африка кореспондент посилався і давав синхрон представника Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень. Слід було згадати, що це британський дослідницький центр. У підводці до сюжету про срібну медаль української випускниці на олімпіаді з фізики в Токіо було сказано, що олімпіада «нещодавно завершилася», замість сказати точну відповідь на класичне репортажне запитання «коли?».

Не досить було в сюжеті про вибухи в Росії представляти Олега Саакяна лише як «політолога». А в сюжеті про навчання дітей роботі зі штучним інтелектом не були титровані «експертні» синхрони двох людей, певно організаторів чи тренерів, тобто компетентність їх у темі залишилася для глядачів невідомою.

бекґраундове відео дня авіатрощі у Броварах не було, як належить, титроване датою події. У повідомленні про перекидання Польщею бойових гвинтокрилів до кордонів із Білоруссю бекґраундове відео провокації, коли білоруські гвинтокрили порушили кордон з Польщею, теж не було титроване ні датою події, ні навіть просто як архівне. І не було титроване ні датою, ні хоча б як архівне бекґраундове відео затоплень після підриву Каховської греблі.

У сюжеті про ситуацію з укриттями у школах різних міст на відео замість інтершуму була підкладена недоладна музичка.

Стандарт доступності подачі інформації

Було три порушення. У сюжеті Світлани Чернецької: «серед російських експатів у Лондоні». Цього терміна точно не знає більшість аудиторії марафону. У підводці Олександр Просяник казав таке: «збільшують український контент в інформаційному просторі». Ну занадто вже «важка» конструкція для сприйняття на слух. У прямому ввімкненні Дмитро Анопченко говорив: «цим меседжем Блінкен хотів спростувати...».

Стандарт оперативності

У випусках новин о 18-й і 19-й повідомляли про ворожий обстріл церкви й тролейбуса в Херсоні з трьома пораненими, але не повідомляли про те, що згодом вороги знову поцілили в ту ж церкву і поранили чотирьох рятувальників, які гасили пожежу від першого влучання. Про рятувальників згадали уже в гостьовій студії о 19:20. Хоча сама ця подія сталася близько 9-ї ранку.

Інші зауваження

На каналі в гостьових студіях продовжують показувати у великому вікні абсолютно беззмістовні «ілюстрації», а гостей при цьому тримають у маленькому віконечку. Звісно, за великим рахунком нема жодної логіки в самому подібному «ілюструванні» розмов із гостями (то просто мода така), а вже тим більше нема жодної логіки приділяти цим «ілюстраціям» основне вікно на екрані.

Чимало разів не використовували належні фемінітиви: «Анастасія Железнова, майбутній демінер...», «Оксана Красюк, майбутній демінер...» (титри у сюжеті Наталії Діденко й Ольги Куріленко), «Наталія Гуменюк, начальник координаційного пресцентру..., капітан першого рангу» (ведучий Олександр Просяник у представленні й титрі), «Марина Врода, режисер фільму “Степне”» (титр), «країни-агресора» (сюжет Ніни Коломієць, сюжет Владислава Політа, сюжет Євгена Бригаря і Ганни Басової, і в тексті, і в титрах). Крім того, постійно використовують титр «відео країни-агресора» на будь-якому російському відео, якого, до речі, дуже багато в ефірі каналу).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше поширювала російську пропаганду.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: був лише один чистий репортажний сюжет (до речі, з аж 19 сюжетів загалом), натомість було 5 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 2 гості-ньюзмейкери. Із сюжетів власне найкращим і був репортаж Станіслава Кухарчука про бої за Старомайорське (оператори В’ячеслав Ромодан, Володимир Халоімов).

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарти 368 разів (тобто по 92 рази на годину ефіру в середньому). Надзвичайно багато цього дня було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 271. Переважною більшістю з них були різноманітні оцінки, висновки та міркування журналістів у новинах і новинних матеріалах. Стандарт достовірності порушували 65 разів, дві третини від цих порушень були узагальнені псевдопосилання як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 19 разів, більш ніж половиною з цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Стандарт повноти було порушено в різні способи 9 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. І одного разу був порушений стандарт оперативності.

Проявів політичного піару і російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу цього дня не було. Новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 4 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вели спочатку Анастасія Мазур, згодом Юлія Сеник, гостьові студії — Яна Брензей.

В ефірі медіагрупи були такі сюжети:

• про використання бійцями дронів-камікадзе й ударних дронів на Бахмутському напрямку;
• про київську прем’єру фільму «Королі репу»;
• про справу щодо ДТП, вчиненого суддею Тандиром;
• про затримання СБУ ворожого агента у Запоріжжі;
• про нинішній курортний сезон для росіян у Криму;
• про збільшення кількості перекладів української літератури Гарвардським університетом;
• про справу щодо трощі гелікоптера у Броварах і загибелі керівництва МВС;
• про відновлені пошуки загиблих у знищеній окупантами багатоповерхівці в Ізюмі;
• про закупівлю громадою на Черкащині антидронових рушниць для фронту;
• про жнива у різних областях;
• про модуль для переселенців з інвалідністю, облаштований у Львові;
• про ветерана бригади «Азов»;
• про прикордонників, як перемогли в бою з диверсійно-розвідувальною групою ворога на Чернігівщині.

Було пряме ввімкнення про бої на Донеччині.

Гостями чотирьох годин ефіру були:

• Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про законопроєкти щодо повернення звітування партіями щодо витрат бюджетних коштів, про саму ідею фінансування політичних партій з бюджету.
• Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу», про відновлення електронного декларування депутатів, суддів, держслужбовців, про закордонні поїздки нардепів фракції «Слуга народу».
• Павло Ковальчук, речник Генштабу ЗСУ, про ситуацію на різних ділянках фронту, про ворожі втрати за добу, про ситуацію в окупованому Енергодарі.
• Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки останніх ворожих обстрілів Херсона й області, про відбудову і відновлення комунікацій на Херсонщині.
• Олександр Бородін, пресофіцер 3-ї окремої штурмової бригади, по бої та просування ЗСУ під Бахмутом.
• Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про справу з викраденням немовлят за кордон.
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про справу нардепа Дубінського, про справу Арістова.
• Олександра Василенко, експертка з міжнародних зв’язків та зовнішньої торгівлі, про те, в який спосіб росіянам вдається обходити санкції та купувати необхідні складники для зброї, про суть вторинних санкцій проти бізнесових компаній.
• Сергій Грабський, воєнний експерт, про західну критику контрнаступу ЗСУ і про загальну логіку дій ЗСУ, по бойові дії на різних ділянках фронту.
• Ольга Бандрівська, представниця рекрутингового сайту для ЗСУ, про можливість обрати заздалегідь посаду і підрозділ в ЗСУ.
• Олександра Чередниченко, директорка з маркетингу компанії ArtWinery, про релокацію підприємства з виробництва ігристих вин з Бахмута на Одещину.
• Микита Леонтьєв, маріупольський музикант, про зустріч з Томом Оделом, на пісню якого зробив популярний кавер, про свою особисту історію.

Крім того, в ефірі був фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо обстрілів і щодо планів захоплення Одеси.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Протягом чотирьох годин ефіру стандарт порушували 76 разів (19 разів на годину ефіру в середньому). З інтернету без перевірки подавали цього дня інформацію і різноманітне відео 26 разів. Багато відео цього дня було взято з російських анонімних телеграм-каналів («Shot», «ВЧК-ОГПУ», «Поздняков» тощо). І чимало подавали інформації з ось такими псевдопосиланнями: «тим часом українські телеграм-канали та медіа публікують відео», «повідомляють телеграм-канали окупантів», «місцеві телеграм-канали опублікували», «в мережі з’явилися кадри, зняті місцевими» тощо. Згадані «місцеві» — це були або російські, або з окупованих територій.

Більш ніж половина всіх порушень стандарту (40 випадків) була узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб ЗСУ, Держприкордонслужбу, ДСНС, Центр національного спротиву, Офіс президента, Херсонську, Дніпропетровську, Запорізьку ОВА і кілька разів на Міноборони Росії. Решта псевдопосилань були повністю розмитими ще й на геть неправдиві за визначенням російські джерела: «пропагандистські ЗМІ та місцеві канали повідомили», «російські джерела стверджували», «в російських екстрених службах підтвердили», «окупаційна влада Криму обіцяє, там заявили», «повідомляє і окупаційна влада». Крім того, були такі: «чули цієї ночі жителі окупованої кримської Феодосії», «місцеві жителі також повідомляли», «за їхніми даними» («місцевих жителів»), «автори розповідають», «хлопці пояснюють», «прикордонники розповідають», «жителі Ізюма кажуть», «кажуть у сільраді».

Двічі робили абстрактні псевдопосилання й обидва рази доволі оригінальні: «згідно з джерелами» і «офіційно ця інформація звучала». 5 разів подавали фактичну інформацію без жодних посилань на джерела. І тричі робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «у командуванні зазначили», «аграрії переконують», «підтверджують і російські туроператори».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 22 рази. Майже все це було недоладною роботою з картинками в новинах. Усі доволі традиційні. Так, будь-які повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту «перекривали» випадковим набором відео, найчастіше архівного, якихось бойових дій. Було й таке, що різні повідомлення — про події на різних ділянках фронту — «перекривали» одним і тим же набором такого відео. Так само в повідомленнях про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів (часом до 8 різних в одному повідомленні) «перекривали» фото чи відео якихось зі згаданих, причому невідомо яких саме. І всі повідомлення міжнародної тематики традиційно ж «перекривали» архівами адмінбудівель тощо. Ще цікаво було в сюжеті групи авторів про жнива — за кадром був текст: «фермери, які наважились працювати на полях, більше площ засіяли соняшником», а показували при цьому пшеницю. І так само, як у БЗ-шках, пряме ввімкнення кореспондентки з Донеччини «перекривали» випадковим набором відео якихось бойових дій.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт журналісти медіагрупи порушували традиційно найбільше — загалом було 217 порушень, тобто більш як по 54 порушення на годину ефіру в середньому. Основу (205) становили суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Більшість, зрозуміло, це були суто емоційні оцінки з різних приводів, наприклад: «на щастя, травми не тяжкі», «дивом уцілів», «легендарної 72-ї бригади», «велетенський гексакоптер», «фатального польоту»,, «небайдужі люди», «але людей не залякати», «виконавці, від яких нині фанатіють мільйони», «помпезний візит», «суддя гнав на швидкості» тощо.

Або просто побіжні оцінки будь-чого: «кипить робота», «ретельно підготувався», «проблеми і з доїздом до півострова», «актуальною проблемою залишається», «його всіляко підтримували», «невеличкий дрон-камікадзе», «до невеликої будівлі», «у маленькій кімнатці», «матимуть насичену програму відпочинку», «спроєктовано за найкращими світовими стандартами», «продовжують активно надавати допомогу», «у прокат виходить довгоочікувана стрічка», «глядачів чекає справжній контраст емоцій» і подібні.

Були й різноманітні міркування журналістів (і «експертні» висновки-оцінки, і припущення, і навіть поради), лише кілька прикладів: «Повномасштабне вторгнення Росії та героїчна боротьба України привернули увагу світу до української літератури». «Росіяни будують лінію оборони. Схоже, що бояться наступу з боку України». «Попереду вихідні, а це час, коли можна підтримати вітчизняне кіновиробництво та відвідати прем’єру нової стрічки “Королі репу”» (ведуча Юлія Сеник). «Туристичний сезон через розв’язану війну та окупацію провалено» (сюжет Ярослави Марущенко). «Але ж очевидно, що на цей “жест доброї волі” їх надихнули українські бійці» (пряме ввімкнення Тетяни Наконечної).

Крім того, тричі ведуча гостьової студії Яна Брензей забувала авторизувати власні міркування. І 7 разів журналісти робили безпідставні узагальнення: «попри це фермери виконують свою роботу і сподіваються на хороші врожаї», «на курортах уже вдвічі знизили ціну, але їхні власники розуміють: цьогоріч це бізнес не врятує», «та попри це аграрії не скаржаться», «але й це аграріїв гартує», «вся країна стежить за справою збитого на смерть нацгвардійця», «тому жителі села... рішення депутатів підтримують».

Ведуча Юлія Сеник наводила велику (на п’ять довгих речень) цитату речниці Сил оборони півдня Наталії Гуменюк і не позначала як слід межі цитати, тож щонайменше три з цих речень звучали як суб’єктивні думки самої ведучої. І так само невірно ведуча маркувала цитату віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк, тож частина цитати звучала як думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було лише 5 порушень. Не досить було представляти Сергія Грабського лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». Ще в чотирьох випадках не позначали, як належить, датою бекґраундове архівне відео ДТП з суддею Тандиром, наслідків підриву Керченського мосту й атаки дронів на Москву.

Стандарт балансу думок

Стандарт було порушено тричі. Двічі показували сюжет про висновки ДБР щодо причин авіатрощі гелікоптера в Броварах в січні цього року, в якому жодним чином не була представлена позиція підозрюваних. Усе винятково — з висновків слідства. А у гостьовій студії говорили з радницею з комунікацій ДБР Сап’ян про підозру нардепу Дубінському. Ведуча не згадувала позиції самого нардепа.

Стандарт доступності подачі інформації

Теж було три порушення. Ведуча Яна Брензей говорила: «днями Державне бюро розслідувань серед основних ньюзмейкерів». Професійний термін, не вся аудиторія його знає. Ведуча говорила з маріупольським музикантом і дуже багато в цій розмові було лексики, якою значна частина аудиторії не послуговується: «кавер», «спотіфай» тощо. А інший гість Давид Арахамія має шкідливу звичку постійно вплітати різні англійські слова: «івент», «трендсеттери», «кейси», «фідбек», а деякі я навіть не зміг на слух розшифрувати. Розумію, що це важко, але все ж ведучій слід було в якийсь спосіб уточнювати хоча б найбезнадійніші для розуміння слова для глядачів, які далеко не всі знають англійську, або ж не знають конкретних жаргонізмів англійською. Хоча б «трендсеттерів».

Інші зауваження

Я все ніяк не можу оговтатись від інфографіки ворожих втрат. Бо ще коли з неба падають літаки й гелікоптери — це зрозуміло, коли падають мертві чоловічки — це сяк-так (можливо, у них просто парашути не розкриваються?), а коли вже падають танки і тим більше бойові кораблі — це якось геть за межею реальності. Ну і загалом подібна «фентезійна» інфографіка в інформаційному ефірі виглядає, м’яко кажучи, недоречною еклектикою.

Кілька разів забували про фемінітиви: «міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна» (ведуча Юлія Сеник, при цьому в титрі на синхроні було «міністерка»), «Христина Кульчицька, сімейний лікар» (сюжет Мирослави Соколовської), «країна-окупант», «країна-агресор» (ведуча Юлія Сеник).

Елементи політичного піару

Був «паркетний» матеріал про поїздку міністерки у справах ветеранів Юлії Лапутіної з експрезиденткою і з послом Хорватії до Бородянки.

Розмова з гостею студії директоркою з маркетингу компанії ArtWinery (та, що виробляла «Артемівське» ігристе вино в Бахмуті, а нині релокувалася на Одещину) дуже сильно була схожа на іміджеву рекламу. Для чого маркетологиня сповна скористалася загальнонаціональним ефіром у телемарафоні, відверто рекламуючи й саму компанію, і бренд «Артемівського ігристого», і іншу продукцію підприємства.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіахолдингу була цього дня слабкою: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення, в студії побувало лише 2 гості-ньюзмейкери. Із сюжетів найкращим був репортаж Тетяни Наконечної про використання бійцями дронів-камікадзе й ударних дронів на Бахмутському напрямку (оператор Захар Комах).

Журналісти медіагрупи протягом чотирьох годин ефіру цього дня порушували стандарти 326 разів (це по 81,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 217 разів. Левову частку з цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 76 разів. Більш ніж половина з цих порушень була узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації, ще майже третину порушень становила інформація і відео, взяті без перевірки з телеграм-каналів. Стандарт точності порушували 22 рази, все це були невідповідності картинки й текстів за кадром. Стандарт повноти було порушено 5 разів, і по три рази порушували стандарти балансу думок і доступності подачі інформації.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи було 3 прояви піару (два — політичного і ще один бізнесовий). Було два «паркетних» матеріали: про робочу зустріч і поїздку до Бородянки міністерки у справах ветеранів Юлії Лапутіної та матеріал про організовану заступницею голови Верховної Ради Оленою Кондратюк поїздкою дітей військових до Азербайджану. В гостьовій студії маркетингова директорка виноробної компанії ArtWinery рекламувала своє підприємство та його продукцію.

Наративів російської пропаганди чи токсичних медіаперсонажів у ефірі медіагрупи традиційно не було.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00 4 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичайною: кожна година починалася випуском новин, продовжувалася гостьовими студіями. Випуски новин були «різнокаліберними» за хронометражем — від 12 хвилин до 20. Новини вела Ольга Бутко, гостьових студій було три — одна в Києві та дві «виїзні», їх вели Катерина Федотенко з Вадимом Колодійчуком, Світлана Усенко, Тетяна Гончарова, Ольга Нємцева і Максим Зборовський.

В ефірі каналу були такі сюжети:

• про бій прикордонників з ворожою ДРГ на Чернігівщині;
• про майбутній форум в Саудівській Аравії;
• про майбутній благодійний футбольний матч у Лондоні;
• про школу аеророзвідки на Дніпропетровщині;
• про військовослужбовця та підприємця;
• про загиблого воїна-добровольця з Кропивницького;
• про інклюзивне житло в модульному містечку у Львові.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення про суд з обрання запобіжних заходів підозрюваним у справі про авіатрощу в Броварах;
• про готовність Полтавщини до опалювального сезону;
• про відновлення радянських бомбосховищ у Львові.

Гостями ефіру були:

• Дмитро Аганесов, заступник начальника Криворізької районної військової адміністрації, про стан поранених від ракетної атаки по багатоповерхівці 31 липня, про подальшу долю поруйнованого будинку.
• Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про ворожі обстріли Куцурубської та Очаківської громад, про підготовку до опалювального сезону, про ситуацію з водопостачанням в Миколаєві.
• Андрій Нєбитов, начальник Головного управління Нацполіції Київської області, про перевірку укриттів в області, про фіксацію поліцією злочинів окупантів, про шахрайства на відбудові.
• Руслан Спірін, спецпредставник МЗС України в Латинській Америці, про участь країн Латинської Америки в форумі в Саудівській Аравії, про очікування від форуму.
• Руслан Кравченко, голова Київської ОВА, про відбудови по Київській області, про програму «єВідновлення» повної відбудови зруйнованого окупантами житла.
• Олексій Леонов, голова підкомітету Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про підсумки роботи комісії ЮНЕСКО в Одесі з приводу руйнувань російськими обстрілами історичного центру міста, про ситуацію з портами та про допомогу Румунії українському експорту зерна.
• Давид Арахамія, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про відновлення декларування депутатами та чиновниками, про депутатів, які не працюють в парламенті та відпочивають за кордоном, про заміну військкомів на фронтовиків, про майбутню зустріч у Саудівській Аравії, про підсумки зустрічі керівництва країни з українськими послами.
• Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про ситуацію на різних ділянках фронту, про тактику ворога, про вибухи в Криму, про війну дронів і війну танків.
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про особливості збиття «шахедів» і загальну статистику збитих «шахедів», про загальну ситуацію з роботою протиповітряної оборони, про імовірні можливості ворога атакувати критичну інфраструктуру України з осені, про логіку частих підйомів російських МІГ-31 і тривог в Україні, про ракети кораблів Чорноморського флоту, про наземні комплекси ворога.
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про велику кількість кримінальних проваджень проти працівників ТЦК, про останні підозри проти військкомів Донеччини та Закарпаття, про справу судді Тандира.
• Олексій Рябикін, радник заступника керівника ОП, про підсумки конгресу місцевих та регіональних влад, про можливість виборів під час війни.
• Георгій Біркадзе, «експерт з економічних та політичних питань», про затоплення російського корабля в Новоросійську, про готовність енергосистеми до зими, про можливі гарантії безпеки від США, про провокації Білорусі проти Польщі.
• Неллі Чижикова, голова правління ОСББ того будинку, в який влучила ракета 31 липня, про те, як це було.
• Андрій Васковський, житель розбомбленого ракетою будинку, який втратив дружину і доньку, про втрачену родину.

Крім того, в ефірі були:

• бюлетень «Парламентський тиждень»;
• фільм Назара Довгого із серії «4.5.0» про створення малого річкового флоту Нацполіції;
• ролик «Культурного десанту»;
• опитування нардепів про те, як можна покращити стан економіки аби зменшити залежність від зовнішнього фінансування.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 82 рази (20,5 порушення на годину ефіру в середньому). 21 раз подавали без перевірки інформацію та відео з соцмереж та телеграм-каналів. Інші «посилання» були такі: «відео того, як це відбувалося, а також наслідків ураження, з’явилося у соцмережах», «на відео, яке поширюється в мережі, видно», «згодом російські пабліки поширили відео» тощо.

Найбільше порушень було пов’язано з узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела інформації — таких було 31. «Посилалися» так на Офіс президента, Генштаб, Повітряні Сили, ДБР, СБУ, Херсонську ОВА, російське Міноборони, польське Міноборони. Більш узагальненими були: «Кремль традиційно відреагував», «США сподіваються», «представники окупантів у Криму здійняли галас», «у російських пропагандистських засобах масової інформації скиглять», «низка вітчизняних воєнкорів повідомляли», «українські захисники розповідають», «очевидці стверджують».

12 разів робили повністю абстрактні псевдопосилання: «повідомили», «повідомлялося» і «були повідомлення», «говорять» і «кажуть», «є інформація» і«маємо інформацію», «стало відомо» і «точно відомо», «знаємо» і «я знаю». Одного разу давали фактичну інформацію без посилань взагалі.

І було 17 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» на Головне управління розвідки, Львівську міськраду, сейм і МВС Литви. А решта псевдо були ще більш розмитими та невизначеними: «кажуть тут», «прогнозують самі парламентарі», «співавтори законопроєкту переконані», «хлопці кажуть», «люди, які є військовими, говорять», «військовослужбовці-підприємці кажуть», «ремонтники обіцяють», «кажуть інструктори» і навіть «каже багато хто».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 19 разів (майже по 5 разів на годину в середньому). У 9 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у бекґраунді згадували й затримання керівника Рівненського обласного ТЦК, і про підозру керівнику Ужгородського районного ТЦК — і все це було «перекрите» архівним відео затримання одеського ексвійськкома Борисова в Києві. Повідомлення про «продуктивну роботу» Верховної Ради «перекривали», крім інфографіки, ще й архівами сесійної зали. Не позначивши їх як архівні. І, звісно ж, із домінуванням планів спікера Стефанчука. Повідомлення про видворення росіян із Латвії «перекривали» просто красивими краєвидами Латвії тощо.

Двічі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення. Наприклад, за незрозумілою мені логікою пряме ввімкнення кореспондента зі Львова про відновлення радянських бомбосховищ у місті частково «ілюстрували» відео площі Ринок. Хоча самі сховища й сам кореспондент були в зовсім іншій локації. Двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

6 разів були фактичні неточності. Ведучий Максим Зборовський казав: «Перші ПТРК («Джавелін») Україна почала отримувати кілька років тому, а вже під час війни...». Тут під «часом війни» мався на увазі час повномасштабної війни. Так само ведуча Ольга Бутко казала: «зокрема за перший рік війни нардепи ухвалили майже 4 сотні законопроєктів», маючи на увазі не 2014 рік, а 2022-й. Вона ж казала взагалі ось таке дивне: «воєнком Полтавської міської ради доручив комунальникам».

Ведуча Ольга Нємцева казала: «на сьогодні до Ер-Ріяду запросили близько 30 країн». Це при тому, що раніше вже навіть в ефірі каналу говорили про близько 40 країн. А ведучий Максим Зборовський казав: «як сприйняли ураження корабля в Новомосковську» про Новоросійськ. Новомосковськ — це взагалі-то в Дніпропетровській області й морські кораблі там суходолом не ходять.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було найбільше — 135 (що в середньому — майже по 34 порушення на годину ефіру). Суб’єктивні думки журналістів у новинах з них склали 111 порушень. Емоційні оцінки на кшталт: «буквально стирає з лиця землі», «найбільше дісталося», «дивом ніхто не постраждав», «напружена тригодинна розмова», «огидні зловживання», «здійняли галас», «став одним із символів», «має колосальний досвід», «легендарний стадіон» тощо.

Більш «спокійні», але теж оцінки: «масштабні перевірки», «таку популярність», «традиційно відреагував», «кропітку роботу», «обережно додає», «в самому розпалі», «потужної котельні» і подібні.

Трохи було й псевдоекспертних оцінок, найбільше — в бюлетені «Парламентський тиждень»: «40 мільярдів гривень уряд перерозподілив на виробництво дронів. Це суттєво посилить наступальні та розвідувальні спроможності України». «При відносно низькій вартості дрони вітчизняного виробництва здатні вражати серйозні дороговартісні об’єкти ворога». «Однак навчання — не єдина умова отримання літаків. Має бути створена ціла інфраструктура».

19 разів ведучі гостьових студій не авторизували власних думок, які звучали в якості «експертних висновків» або ж «універсальних істин». Ось лише кілька прикладів: «Зокрема з огляду на те, що в осінній і зимній період найімовірніше за все окупанти зроблять ставку саме на дрони-камікадзе в своїх атаках на критичну інфраструктуру, енергооб’єкти» (Катерина Федотенко). «Недарма люди, які є військовими сьогодні й нашим взірцем, говорять: не дивуйтеся, що потім воєнкоми купують собі дороге майно і машини, ви ж самі їм даєте ці хабарі. Але у будь-кому випадку ДБР має затримувати, перевіряти безпосередньо воєнкомів і центри комплектації» (Тетяна Гончарова). «Хоча ми знаємо, що є буква закону, а є дух закону, і напевно зараз такі часи, що слід слідувати саме духу закону» (Ольга Нємцева). «Обов’язково потрібно слідкувати за тим, щоб ці укриття під час сигналів повітряної тривоги були відчиненими, власне і таке правило має діяти незалежно від того, яке це місто — на півдні, на заході України, на сході чи в центрі, також на півночі». «Це нонсенс, в майбутньому світоустрої немає місця Росії, вона це доводить щодня, щосекунди, кожним своїм кроком, кожним своїм словом» (ведучий Максим Зборовський, останнє — взагалі більше схоже на спіч політика).

Або ж ось такі оцінки «ось така важлива інформація, і така важлива зустріч відбулася сьогодні» — це ведуча Федотенко казала про Ставку верховного головнокомандувача. Цікаво, що при цьому про «важливість» зустрічі можна було хіба що здогадуватися, бо ж жодної конкретики в повідомленні перед цим, звісно ж, не було, просто перераховано теми, що обговорювалися.

Було ще чотири безпідставних узагальнення: «такі справи українці тримають в голові», «миколаївці — це люди-корабели й вони добре знаються на кораблях» (прямо всі), «У Львові більшість укриттів це є підвали й відтак люди туди бояться йти», «бояться, що можуть бути поховані живцем під завалами цього будинку»

Ще в одному випадку ведучий Зборовський цитував керівника ОП Андрія Єрмака, але маркери цитування розставляв так, що останнє речення звучало як думка самого ведучого.

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень. Не досить було представляти Георгія Біркадзе лише як «експерта з економічних та політичних питань». Тим більше, що до компетентності цього експерта є чимало питань. У повідомленні про «джавеліни» не титрували два синхрони. Двічі не титрували датою події бекґраундове архівне відео затримання одеського ексвійськкома Борисова в Києві. А в повідомленні про конгрес місцевих та регіональних влад на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Стандарт порушували тричі. У показаному двічі повідомленні про затримання керівника Донецького обласного військкомату все подавалося із тверджень ДБР. Позицію підозрюваного не було ніяк озвучено. А в бюлетені «Парламентський тиждень» були, як завжди, непропорційно представлені різні фракції. Представникам «Слуги народу» разом із формально позафракційними керівниками парламенту було віддано тотальну перевагу — 6 синхронів, 2 синхрони були за «Батьківщиною» (один нардеп і формально позафракційна віцеспікерка), по одному синхрону представників «Голосу», «Довіри» і «За майбутнє». Жодного — «Європейської солідарності».

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 7 разів. Була ось така інфографіка: 

З точки зору сприйняття можна точно сказати, що написи «ВР (такого-то) скл.» є не найкращим рішенням і через абревіатури й скорочення, і — головне — через те, що навряд чи більшість аудиторії тримає собі постійно в голові, що ІХ скликання — це ті, що сидять в Раді нині, а VІІІ — це їхні попередники. Крім того, якась схиблена логіка в розташуванні показників, тут час «повернуто назад», бо ж зазвичай показники за часом йдуть зліва-направо, а тут справа-наліво (це більш звично, наприклад, для арабомовних або ж івритомовних людей, де пишуть і читають так). Ну і в якості поради: у будь-якій інфографіці завжди слід максимально позбуватися зайвих елементів, бо чим їх менше на картинці — тим легше її сприймати, а тут абсолютно зайвими були й тричі згадане слово «законів», і двічі написане «(за 4 роки)». І те, і те досить було один раз згадати в заголовку.

У бюлетені «Парламентський тиждень» Одесу пишномовно називали «Південною Пальмірою». Точно вже далеко не всі глядачі знають це образне визначення міста.

На каналі часто дуже швидко прибирають титри на синхронах, на екрані вони по 1-2 секунди, прочитати їх повністю неможливо, особливо, коли рядок на позначення компетентності є багатослівним, а стоп-кадру у телеглядачів нема.

Ведуча Ольга Нємцева казала: «в нашому слоті» і «я навіть не знаю, як відводитися від цього включення». І перше, і друге — це суто професійні телевізійні жаргонізми, яких аудиторія не розуміє.

Нардеп Давид Арахамія, як і зазвичай, вкраплював у свою мову англійські слова, яких не вся аудиторія розуміє, наприклад «івент». Ведучим слід було уточнювати для глядачів. А у фільмі Назара Довгого було: «не менш вагомий кластер оборони».

Інші зауваження

Левова частка гостьових студій цього дня велася з «виїзної» студії в селі Андріївка Київської області, ще частина — з Кривого Рогу. За логікою, сенс будь-якої «виїзної» студії — відпрацьовувати поточну актуальну подію і причетних до неї спікерів саме на місці «виїзду», як, власне, було в криворізькій «виїзній», де ведуча говорила з учасниками подій і ньюзмейкерами про зруйновану 31 серпня російською ракетою багатоповерхівку. Логіки в іншій локації я не побачив, бо, звісно, в Андріївці ніяких важливих подій цих днів не було. Ведучі ж звідти говорили з різними гостями й на будь-які теми. Нічого, крім постійних природних, запрограмованих суто технологічним відставанням сигналу, тривалих пауз між питаннями ведучих і відповідями гостей, саме ця локація ефіру не додавала.

Крім того, у «Ради» просто-таки якась хронічна хвороба зі звуком у студії, постійно «підрізають» початок слів ведучих, часом аж до повної втрати змісту сказаного для глядачів. У випадках, коли «студія» ще й «виїзна», технологічні паузи + лажі дають справді кумулятивний ефект.

Взагалі-то, щонайменше дивною виглядала ідея запрошувати в якості експерта Георгія Біркадзе для обговорення теми підбиття ЗСУ десантного корабля в Новоросійську. Втім, здається, дивною і для самого пана експерта. Попри те, що він є чомусь одним із найулюбленіших каналом «Рада» «експертів з усіх на світі питань», цього разу пан Біркадзе принаймні чесно відразу ж сказав, що він не є експертом у військових питаннях, а просто висловлює свою емоційну думку з приводу події. І в чому цінність такої думки?

По-моєму, нема в редакції розуміння того, що представлення гостей має пояснювати їх компетентність саме в обговорюваному питанні. Так, наприклад, із нардепом Олексієм Леоновим говорили про підсумки роботи комісії ЮНЕСКО щодо руйнувань історичного центру Одеси, про ситуацію з дунайськими портами та про допомогу Румунії в експортуванні українського зерна. Яким чином компетентність гостя саме в цих двох темах засвідчувалася тим, що він є членом Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, — невідомо. Понад те, ведучий ще й двічі згадував, що Леонов є головою підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість. Останнє вже взагалі було повністю збитковою інформацією для глядача.

Був цікавий такий психологічний феномен. Частину гостьової студії ведуча Федотенко вела одна, втім за звичкою постійно говорила про себе не «я», а «ми».

Кілька разів забули про фемінітиви: «Саудівської Аравії. Остання була посередником» (ведуча Ольга Бутко), «Ірина Констанкевич, народний депутат...», «Ірина Борзова, народний депутат...» тощо (огляд «Парламентський тиждень»), «Олена Савчук, член Комітету Верховної Ради...», «Лариса Білозір, член Комітету...» (титри на синхронах в опитуванні нардепів).

Елементи політичного піару

У «Парламентському тижні» був класичний «паркет» про зустріч спікера Руслана Стефанчука з міністром закордонних справ Хорватії. При цьому спікер «наголосив», «подякував» і «вітає». Жодної конкретики — і синхрон Стефанчука.

Там же наводився синхрон народної депутатки від «слуг» Ірини Борзової про те, що «пріоритетною діяльністю органів місцевого самоврядування сьогодні повинно бути створення безпечних умов перебування наших дітей у дитячих садочках та у школах». Не тягне це на новину.

Там же був ще один «паркет» про те, що «віцеспікерка Олена Кондратюк ініціювала відпочинок українських підлітків у Азербайджані». Плюс до того «цю ініціативу також підтримав і президент». І ще один «паркет» був там же, у «тижні»: «Парламентська реформа має продовжуватися, «аби робота профільних комітетів стала сучасною та відповідала викликам сьогодення, на цьому наголосив перший віцеспікер Олександр Корнієнко під час презентації антирейтингу прозорості парламентських комітетів». І синхрон Корнієнка. Цікаво, що при цьому не було навіть сказано жодного слова про зміст цього антирейтингу, де, наприклад, одним із найзакритіших комітетів Ради визначено… комітет з питань свободи слова імені Нестора Шуфрича.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було. Натомість в ефірі були чотири токсичних ведучих каналу: Тетяна Гончарова, Максим Зборовський, Ольга Нємцева і Назар Довгий, які раніше поширювали російську пропаганду.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру телеканалу була слабкою в сенсі репортажності: лише один репортажний сюжет і дві прямих ввімкнення (ще два були неподієвими). В гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів. Кращим сюжетом якраз і був репортаж-реконструкція Карини Подленко про бій прикордонників з ворожою ДРГ на Чернігівщині (оператор Ігор Ковальчук). І якісним було перше ввімкнення Олександра Кривокульського про суд з обрання запобіжних заходів підозрюваним у справі про авіатрощу в Броварах.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 251 раз (майже по 63 порушення на годину в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 135 разів. Більшість з цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах та новинних елементах ефіру, втім доволі багато було й неавторизованих думок ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 82 рази. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, чимало було й інформації, взятої без перевірки в соцмережах і телеграм-каналах. Стандарт точності порушували 19 разів, найбільше було невідповідностей картинки й тексту в новинах, на другому місці — фактичних помилок. Стандарт доступності подачі інформації порушували 7 разів, стандарт повноти інформації — 5, тричі порушували й стандарт балансу думок.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру було 4 прояви політичного піару, всі в бюлетені «Парламентський тиждень» — традиційні «паркетні» матеріали про спікера парламенту Руслана Стефанчука, першого віцеспікера Олександра Корнієнка, віцеспікерки Олени Кондратюк і цитування народної депутатки-«слуги» Ірини Борзової. Ще наводилася цитата з інтерв’ю першої леді Олени Зеленської британському виданню.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, натомість в ефірі працювали чотири токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 4 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: перші дві години починалися випусками новин (30- і 15-хвилинними) і продовжувалися гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск, о 21-й — гостьова студія. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Максим Сухенко.

В ефірі каналу були такі сюжети:

• про бої на Луганщині;
• про вишкіл бригади спецпризначення «Азов»;
• про відновлення розбору завалів житлової багатоповерхівки в Ізюмі, зруйнованої ворогом у березні 2022 року;
• про трофейну «новітню» російську БМП;
• про стан укриттів у різних містах;
• про майбутній форум в Саудівській Аравії та про переговори України зі США про гарантії безпеки;
• про протезованих бійців, які повертаються на фронт.

Були прямі ввімкнення:

• про бої на Бахмутському напрямку;
• про реакції Польщі та Литви на білоруські провокації;
• три прямих ввімкнення про доставлення українського герба до «Батьківщини-матері».

Гостями ефірного блоку були:

• Сергій Рудик, народний депутат і військовий, про супроводження місії МАГАТЕ на ЗАЕС і знешкодження мін на дорозі, про заяву МАГАТЕ, що на дахах двох енергоблоків вибухівки нема.
• Олексій Данілов, секретар РНБО, про гарантії безпеки, обговорювані зі США, про можливість розміщення ядерної зброї на території України, про очікування від форуму в Саудівській Аравії, про майбутнє аміакопроводу і газопроводу з Росії, про українські атаки по Москві, про українські умови переговорів з Росією.
• Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про загальний стан української економіки, про шляхи поліпшення інвестиційного клімату в країні та про боротьбу з корупцією.
• Михайло Самусь, воєнний експерт, про ситуацію на різних ділянках фронту, про стратегію ворога, про можливі плани українського командування, про мобілізаційні заходи в Росії, про перехоплення нею ініціативи у виробництві та використанні дронів, про враження «Оленегорського горняка», про переваги українських морських дронів.
• Володимир Фесенко, політичний експерт, про майбутній форум у Саудівській Аравії, про переговори України з США щодо гарантій безпеки.
• Тарас Загородній, політичний і економічний експерт, про майбутній форум в Саудівській Аравії, про різні «мирні плани» й інтереси різних впливових країн щодо завершення війни, про переговори України з США щодо гарантій безпеки.
• Мухаммед Фарджаллах, головний редактор порталу «Україна по-арабськи», про майбутній форум в Саудівській Аравії, про ескалацію Росією світових криз, зокрема продовольчих, енергетичних тощо.

Крім того, в ефірі були:

• відеозвернення президента Володимира Зеленського;
• документальний фільм Яни Слісарчук про Південну Корею і «корейське диво»;
• «Байрактар-ньюз».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 70 разів (це по 17,5 на годину ефіру в середньому). 15 разів давали відео й інформацію з соцмереж і телеграм-каналів. Зокрема, використовували відео з російських анонімних телеграм-каналів «Shot», «Крымский ветер», «Поздняков». Показували фото з якоїсь сторінки Херсонської облпрокуратури. І «посилалися» так: «кадри ураження оприлюднили в мережі» і «багато хто в соціальних мережах пишуть».

17 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання: на Генштаб і Міноборони, ДСНС, Мінреінтеграції, КМДА, МАГАТЕ, польське Міноборони, Пентагон. Були й більш розмиті: «кремлівська пропаганда винуватить», «польські видання пишуть», «американці навіть звертають увагу» тощо. Робили 9 абстрактних псевдопосилань: «повідомляли», «говорили», «попередньо», «стало відомо». 8 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

Найбільше ж було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» на невідомо кого в українській розвідці, Пентагоні, бригаді «Азов». А більшість псевдопосилань були повністю розмитими: «за даними слідства», «армійці кажуть», «за прогнозами надзвичайників», «російський оборонпром називає», «українські бійці наголошують», «одеські урядники радять», «столичні посадовці обіцяють» тощо. Чимало псевдопосилань було на невідомих узагальнених «експертів»: «військові експерти упевнені», «від деяких експертів можна чути», «дехто з українських експертів каже», «є така підозра в цих експертів».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів (більш як по 7 разів на годину в середньому). 24 з цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як і завжди некоректно «перекривали» повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту та про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів. У БЗ про тренування «Азову» ведучий казав, що «серед тих хто тренується, наприклад, дівчина-медичка», а показували трьох чоловіків.

Дуже велика кількість порушень була пов’язана з невідповідними змісту картинки чи обставинам часу титрами. Так, наприклад, ведучий розповідав про ворожі обстріли населених пунктів Харківщини, а на фото в цей момент був геотитр «Дніпропетровщина». Синхрони президентів Польщі та Литви у прямому ввімкненні з Польщі титрували «наживо», що було неправдою, бо насправді ці синхрони були з дня попереднього. А ще більшою неправдою був той же титр «наживо» на архівному бекґраундовому відео білоруських гелікоптерів, що залетіли на територію Польщі ще 1 серпня. Та й загалом титр «наживо» на раніше відзнятому відео — це хронічна хвороба прямих ввімкнень каналу.

І був ось такий симптоматичний, вважаю, фрагмент. Ведучий новин казав за кадром: «ось нічне відео, де видно, як захисники палять там ворожу техніку», а обіцяного на екрані «нічного відео» не було, йшло відео денне аж до кінця цього повідомлення. Це — від повного невміння редакції працювати з картинкою. Слабкою є втіха, що так само не вміють і інші редакції.

Пряме ввімкнення кореспондентки з Варшави «перекривали» невідповідним відео кордону. Або, наприклад, вона говорила про перекидання Польщею на кордон з Білоруссю бойових гелікоптерів, а показували БМП тощо. Плюс до того, на відео весь час був титр «наживо».

Не до ладу «перекривали» розмову із секретарем РНБО Даніловим картинкою атак дронів по Москві. Бо він у цей момент пояснював те, що слід, а що не слід вважати позицією ООН. Так само не до ладу «ілюстрували» розмову з Даніловим і відео затримання одеського ексвійськкома Борисова.

Ведучий Святослав Гринчук казав що в російських мінах ПОМ-2 «при детонації розлітаються осколки на 10 метрів». У ТТД цих мін вказано 16 метрів, про що, до речі, в попередньому випуску новин говорив і народний депутат і військовослужбовець Сергій Рудик.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найбільше, загалом 190 разів (по 47,5 раза на годину в середньому). Майже все це (185) були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Переважали суто емоційні оцінки з різних приводів: «серйозний ляпас для путінського режиму», «пекельні бої», «запеклі бої», «запеклі ворожі атаки», «потужний спротив», «суперпрорив», «ворог зазнає колосальних втрат»,  «ранок видався гарячим», «скандального Євгена Борисова», «диво сучасного протезування», «чарівний набір», «герб величезний», «історична мить» і подібні.

І час від часу були різного виду міркування — такі собі «експертні» оцінки й висновки, або ж навіть «поради»: «Оленегорський горняк» добряче похилило в бік, що свідчить про серйозну пробоїну» (ведучий Святослав Гринчук). «Одночасна робота кількох самохідок свідчить про те, що росіяни знов прориваються на наші позиції» (сюжет Юлії Кирієнко). «Отже, майбутня угода між Україною і США має зробити допомогу більш передбачуваною і дати стабільність» (сюжет Ольги Кошеленко). «Порада тут дуже проста: не зупинятися, не витріщатися, дати гербу нормально доїхати» (пряме ввімкнення Олександра Загородного). І подібні.

Крім того, тричі гостьовий ведучий не авторизував власних думок, ще двічі було безпідставне узагальнення.

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 12 разів (по 3 рази на годину в середньому). У повідомленні про розкритий СБУ намір росіян влаштувати провокацію в Білорусі на Мозирському НПЗ відео потребувало пояснень, бо на супутникових знімках НПЗ (імовірно) були червоними колами позначені якісь об’єкти, або ж показували якесь посвідчення невідомо чиє і невідомо для чого. Не досить було представляти Михайла Самуся лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». Не титрували датами бекґраундові синхрони президентів Польщі й Литви, бекґраундове відео порушення польського повітряного простору білоруськими гелікоптерами, відео авіатрощі в Броварах, відео знищення ворогом багатоповерхівки в Ізюмі, відео по ексвійськкому Борисову в суді. Крім того, відео, яким «перекривали» зведення про бойові дії на різних ділянках фронту, було без інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було одне порушення. У повідомленні про затримання ДБР військкома на Донеччині не було позиції підозрюваного, все лише з версії ДБР.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 6 разів. Ведуча Наталія Мосейчук продовжує постійно казати «це наш слот», «слот каналу “1+1”» (двічі). Це — незрозумілий глядачам «слот». Ведучий Святослав Гринчук починав одну з підводок так: «апргрейд тіла і повернення на фронт». А що ж робити глядачам, які не знають англійської? І яких, до речі, більшість серед глядачів телемарафону. Експерт Самусь говорив «поки що він в такому “стендбаї” знаходиться». Англійське слово, яке слід було ведучим для неангломовної аудиторії пояснити. Але далі експерт казав ще краще: «за відсутності тих самих GLSDB Ground-Launched Small Diameter Bomb». Ну це вже точно потребувало реакції від ведучих! Але її не було.

Стандарт оперативності

У випуску новин о 19-й було повідомлення про те, що ДБР завершило слідство у справі про авіатрощу в Броварах (інформація дня попереднього насправді). І це при тому, що вже вдень п’ятьом підозрюваним співробітникам ДСНС було обрано запобіжні заходи, про що в ефірі марафону вже повідомляли в прямих ввімкненнях у попередньому ефірному блоці «Ради».

Елементи політичного піару

Геть недоречним було згадувати в титрі фракційну приналежність нардепа Сергія Рудика до депгрупи «Партія “За майбутнє”» в контексті розмови про супроводження депутатом місії МАГАТЕ на ЗАЕС і знешкодження виявлених у них на дорозі ворожих мін, закинутих дистанційно. І це свідомий вибір редакції, бо ж згадка цієї «партії» недоречно фігурує в ефірі каналу завжди, коли її представники з’являються в студії.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети і 5 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало двоє ньюзмейкерів. Кращими сюжетами були репортажі Юлії Кирієнко про бої на Луганщині (оператори Ігор Сірий, Олег Мостовий) і Наталії Нагорної про вишкіл бригади спецпризначення «Азов» (оператори Володимир Черенков, Олександр Дворський, Анастасія Герасименко), спецрепортаж Андрія Цаплієнка про трофейну «новітню» російську БМП (оператори Ілля Шинкаренко, Анастасія Клименко, Вадим Орегва). І пряме ввімкнення Юлії Кирієнко про бої на Бахмутському напрямку. До речі, це ввімкнення було хороше ще й тим, що в ньому кореспондентка таки коментувала відео, яке показували, а не так, як це зазвичай роблять різні редакції у прямих ввімкненнях, просто бездумно їх «перекриваючи» абияким відео.

Журналісти каналу порушували стандарти 309 разів протягом чотирьох годин ефіру, це більш як по 77 порушень на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 190 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, головно емоційні оцінки. Стандарт достовірності порушували 70 разів. Найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Було 29 порушень стандарту точності, більшість — некоректне поєднання картинки та закадрового тексту. Стандарт повноти інформації в різні способи порушували 12 разів, стандарт доступності подачі інформації — 6 разів. І було по одному порушенню стандартів балансу думок і оперативності.

Був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка фракційної приналежності народного депутата Сергія Рудика до депгрупи «Партія “За майбутнє”». Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

3 серпня

• Команда моніторингу спадщини зафіксувала руйнування 55 історичних об’єктів в Одесі.
• Польща має намір продовжити заборону на ввезення української агропродукції.
• ЄС запровадив санкції проти пропагандистів, судді й тюремників режиму Лукашенка.
• Румунія ще перевіряє, чи падали на її територію уламки «шахедів» Росії.
• Німеччина не передаватиме Україні ракети Taurus: немає нагальної потреби.

4 серпня

• Крематорій в окупованому Мелітополі працює 24/7, люди скаржаться на трупний сморід, — Генштаб.
• Родини загиблих захисників вимагають зустрічі з Зеленським через зволікання зі створенням Національного військового кладовища.
• Журналісти Spiegel і The Insider відстежили контакти між німецькими ультраправими з AfD і Москвою.
• Уряд Болгарії схвалив надання Україні 100 БТРів.
• Повернення довоєнних податків на пальне додасть до інфляції 0,7%, — НБУ.
• ДБР допитало нардепа Дубінського.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була такою: до 10-ї ефірні години мали по два 10-хвилинних випуски новин (на початку і на 30-х хвилинах), решта були гостьовими студіями. З 10-ї ранку години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Суспільного була такою: кожна година ефіру починалася випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Випуски новин були різного хронометражу — переважно по 15 хвилин, у блоці о 15-й — 30 хвилин.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною: ефірні години починалися короткими випусками новин (по 13 хвилин в середньому), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий годинний випуск, наступна година була умовно гостьовою («умовно», бо гостей майже не було, переважно були оглядові сюжети).

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичайною: кожна година починалася випуском новин, продовжувалася гостьовими студіями. Випуски новин були «різнокаліберними» за хронометражем — від 12 хвилин до 20.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: перші дві години починалися випусками новин (30- і 15-хвилинними) і продовжувалися гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск, о 21-й — гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була надзвичайно слабкою: лише один репортажний сюжет і лише 3 гості-ньюзмейкери в студії.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була не надто репортажною: 2 репортажних сюжети та 2 прямих ввімкнення. У гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: був лише один чистий репортажний сюжет (до речі, з аж 19 сюжетів загалом), натомість було 5 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була цього дня дуже слабкою: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення, в студії побувало лише 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру телеканалу «Рада» була слабкою в сенсі репортажності: лише один репортажний сюжет і дві прямих ввімкнення (ще два були неподієвими). В гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 4 репортажних сюжети й 5 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало двоє ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» за чотири години ефіру побувало 12 людей. З них 3 були ньюзмейкерами, 2 речники й 2 радники, 4 експерти й один учасник подій.

У гостях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 20 людей: 5 ньюзмейкерів, по одній речниці та радниці, 8 експертів, один журналіст і 4 учасники подій.

У гостьових студіях «Інтера» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей: 2 ньюзмейкери, 2 речники, 2 експерти і 3 учасники подій.

Протягом чотирьох годин ефіру в розмовній студії каналів ICTV та СТБ побувало 12 гостей, з них — 2 ньюзмейкери, 4 речники, одна радниця, 2 експерти й 3 учасники подій.

У гостьових студіях телеканалу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 гостей, з них 8 були ньюзмейкерами, один речник, 2 радники, один експерт і 2 учасників подій.

Протягом чотирьох годин ефіру в студії каналу «1+1» побувало 7 гостей: 2 ньюзмейкери, один радник і 4 експерти.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону було таким (в межах проаналізованих ефірних годин 3–4 серпня): 3 представники фракції «Слуга народу» (Давид Арахамія в ефірних блоках каналів ICTV та СТБ і каналу «Рада» і Денис Маслов в ефірному блоці ICTV та СТБ) і один представник депгрупи «Партія «За майбутнє» (Сергій Рудик в ефірному блоці каналу «1+1»).

Порушення стандартів

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу «Ми — Україна» порушували стандарти 263 рази, або ж майже по 66 разів на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 138 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки та висновки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 74 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 35 разів, 32 з яких були невідповідностями картинки й тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували в різні способи 15 разів і одного разу порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Суспільного порушили протягом чотирьох годин ефіру 98 разів (по 24,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 42 рази, більш ніж половину цих порушень становили інформація і відео, оприлюднені без перевірки з інтернету, переважно з соцмереж і телеграм-каналів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 29 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 20 разів, як невідповідностями картинки й тексту в новинах, так і невідповідним «ілюструванням» прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт повноти порушили 6 разів, стандарт доступності подачі інформації — одного разу. Інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу «Інтер» порушували стандарти 368 разів (тобто по 92 рази не годину ефіру в середньому). Надзвичайно багато цього дня було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 271. Переважною більшістю з них були різноманітні оцінки, висновки та міркування журналістів у новинах і новинних матеріалах. Стандарт достовірності порушували 65 разів, дві третини від цих порушень були узагальнені псевдопосилання як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 19 разів, більш ніж половина цих порушень була невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Стандарт повноти було порушено в різні способи 9 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. І одного разу був порушений стандарт оперативності.

Журналісти каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру цього дня порушували стандарти 326 разів (це по 81,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 217 разів. Левову частку з цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 76 разів. Більш ніж половиною цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації, ще майже третину порушень становила інформація і відео, взяті без перевірки з телеграм-каналів. Стандарт точності порушували 22 рази, все це були невідповідності картинки й текстів за кадром. Стандарт повноти було порушено 5 разів, і по тричі порушували стандарти балансу думок і доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 251 раз (майже по 63 порушення на годину в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 135 разів. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах та новинних елементах ефіру, втім доволі багато було й неавторизованих думок ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 82 рази. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, чимало було й інформації, взятої без перевірки в соцмережах та телеграм-каналах. Стандарт точності порушували 19 разів, найбільше було невідповідностей картинки й тексту в новинах, на другому місці — фактичних помилок. Стандарт доступності подачі інформації порушували 7 разів, стандарт повноти інформації — 5, тричі порушували й стандарт балансу думок.

Журналісти каналу «1+1» порушували стандарти 309 разів протягом чотирьох годин ефіру, це більш як по 77 порушень на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 190 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, головно емоційні оцінки. Стандарт достовірності порушували 70 разів. Найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Було 29 порушень стандарту точності, більшість — некоректне поєднання картинки та закадрового тексту. Стандарт повноти інформації в різні способи порушували 12 разів, стандарт доступності подачі інформації — 6 разів. І було по одному порушенню стандартів балансу думок і оперативності.

Прояви політичного піару

Протягом чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — повідомлення про нараду президента Зеленського з українськими дипломатами було виконано в найгірших традиціях піарівського «паркету», попри безумовну важливість події.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналів ICTV та СТБ було 3 прояви піару (два — політичного і ще один бізнесовий). Було два «паркетних» матеріали: про робочу зустріч і поїздку до Бородянки міністерки у справах ветеранів Юлії Лапутіної та матеріал про організовану заступницею голови Верховної Ради Оленою Кондратюк поїздкою дітей військових до Азербайджану. В гостьовій студії маркетингова директорка виноробної компанії ArtWinery рекламувала своє підприємство і його продукцію.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» було 4 прояви політичного піару, всів бюлетені «Парламентський тиждень» — традиційні «паркетні» матеріали про спікера парламенту Руслана Стефанчука, першого віцеспікера Олександра Корнієнка, віцеспікерки Олени Кондратюк і цитування народної депутатки-«слуги» Ірини Борзової.

В ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка фракційної приналежності народного депутата Сергія Рудика до депгрупи «Партія “За майбутнє”». Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі Суспільного й «Інтера» не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, натомість в ефірі працювали чотири токсичних ведучих каналу.

Російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих ефірах інших каналів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб