Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дня: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 25 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку години і на 30-й хвилині), решта часу були гостьові студії. З 10-ї ранку ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії вели по черзі Олексій Фадєєв і Ірина Баглай.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про швидку психологічну допомогу бійцям на фронті;
• про бої на Авдіївському напрямку;
• про обвалений міст на Закарпатті;
• про собак, які допомагають саперам у розмінуванні;
• про ворожі обстріли Нікополя;
• про майбутнє засідання Ради Україна — НАТО;
• про перевірку стану мостів на Кіровоградщині;
• про перспективи українського агроекспорту;
• про атаки дронами по Москві та по окупованому Криму;
• про ситуацію на Запорізькій АЕС;
• про постачання Китаєм Росії амуніції та товарів подвійного призначення;
• про безплатний відпочинок у горах для родин загиблих військових;
• про будівництво другої черги Музею Голодомору;
• про танцювальний гурток для переселенців у Кропивницькому;
• про британського морпіха, якого вдалося звільнити з російського полону;
• про роботу польових кухонь;
• про перебудову колишньої будівлі дитсадка на житло для переселенців у Черкасах.

Були прямі ввімкнення:

• про нічний ворожий обстріл Миколаївщини;
• про ситуацію на Запоріжжі та на Запорізькій АЕС;
• про ворожі обстріли Харківщини;
• про ворожі обстріли Дніпропетровщини;
• про ворожі обстріли Сумщини та Чернігівщини;
• про документування фактів руйнувань історичних пам’яток у центрі Одеси;
• про реакцію США на припинення «зернової угоди» й обстріли портової інфраструктури України.

Гостями ефірного блоку каналу були:

• Андрій Годик, перший заступник голови Львівської ОВА, про ситуацію з укриттями на Львівщині, про забезпечення цілодобового доступу людей до укриттів;
• Дмитро Соломчук, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про маніпуляції Росії щодо «заміщення» української агропродукції своєю, про значення українського зернового експорту для світу, про варіанти розблокування «зернової ініціативи», про блокування українського експорту зерна Польщею;
• Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про втрати ворога за добу, про ситуацію на тимчасово окупованих територіях;
• Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про вдосконалення ворогом різних типів ракет Х-22 й «Онікс», про можливості Повітряних сил протистояти цим ракетам, про можливі нові іранські безпілотники, про необхідність розвитку виробництва ударних безпілотників в Україні, про використання Росією західної електроніки у виробництві ракет і безпілотників;
• Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про останні атаки безпілотниками по Москві й окупованому Криму, про настрої в Криму та на інших окупованих територіях, про ймовірну помсту росіян за ці прильоти, про варіанти продовження «зернового коридору», про загрози Польщі від «вагнерівців» у Білорусі, про небезпеку підриву росіянами ЗАЕС, про недоступ представників МАГАТЕ до об’єктів на території ЗАЕС, про ядерну зброю Росії у Білорусі;
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про справу одеського воєнкома Борисова та про подібні справи проти працівників ТЦК;
• Тетяна Руденко, психологиня, глава ГО «Вільний вибір», про психологічну реабілітацію військових і членів їх сімей, про відсутність державної політики в цьому питанні, про те, як поводитися з людьми, які втратили рідних;
• Руслан Пятковський, засновник української компанії з гуманітарного розмінування «International Deminsng group», про роботу компанії з гуманітарного розмінування, про прогнози американців щодо розмінування України після війни, про допомогу Заходу технікою для розмінування, про розвиток техніки для розмінування.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт протягом чотирьох годин ефіру порушували 64 рази (по 16 разів на годину в середньому). 6 разів подавали без перевірки інформацію з інтернету, зокрема з твітера першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко, з твітера канадської тренувальної місії, з телеграм-каналу очільника Закарпатської ОВА та сторінки Агентства з відновлення. Крім того використовували російське відео з інтернету (з традиційним для каналу титром «Відео РФ, країни-агресора»), зокрема з анонімних телеграм-каналів «Hersonka.ru», «Донецк». Було також «посилання» «в місцевих телеграм-каналах повідомляли».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 22. Так «посилалися» на «Укрзалізницю», «Енергоатом», Держатомрегулювання, СБУ, ДБР, українську розвідку, Мінінфраструктури, МАГАТЕ, дирекцію Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та Міноборони Росії. Були й максимально розмиті псевдо: «про таке повідомляють тамтешні медіа», «місцева влада переконує», «налякані росіяни кажуть», «за даними, що мають у Києві».

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «за попередніми даними», «за уточненими даними», «стала відома попередня причина аварії», «з’явилася інформація». Ще 7 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

22 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» на ГУР, військові адміністрації, «Енергоатом», Білий Дім. Решта псевдо були повністю розмитими: «переселенці кажуть», «наголошують медики», «чиновники обіцяють», «вітчизняні і західні експерти кажуть», «енергетики схвильовані», «за оцінкою фахівців», «кажуть» (невідомо хто), «місцеві зізнаються», «психологи наголошують» і «кінологи наголошують», «наголошують посадовці та музейники» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 19 разів (майже по 5 разів у середньому на годину). Найбільше — 11 разів — це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Переважно це були різноманітні недоречні архіви: так, наприклад, повідомлення про збільшення Євросоюзом виробництва ракет і боєприпасів для України «перекривали» якимись краєвидами, ймовірно Брюсселя, про реакцію США на атаку Москви дронами «перекривали» відео Білого дому. Про спрямування Литвою нових грошей Україні теж «перекривали» якимись краєвидами і архівним відео якихось військових навчань. Ведуча говорила про комплекси ППО та БТРи, а показували танки. Теж якимись краєвидами вулиць і рахувальними машинками з грошима «перекривали» повідомлення про відмову банків Киргизстану працювати з російськими банками. Сюжет про перспективи українського агроекспорту «ілюстрували» абияким архівним відео жнив і кораблів тощо.

Не відповідно також «ілюстрували» чотири прямих ввімкнення. Або ще таке: на «ілюстративному» відео під час прямого ввімкнення з Вашингтона показували Одесу, а геотитр був «США». Двічі недоречно «ілюстрували» абиякими картинками розмови з гостями. Ще періодично журналісти називали числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно цей стандарт порушували найбільше — 203 рази, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах ефіру. Емоційні оцінки: «запеклі бої», «кровопролитні бої», «сталеві нерви», «жахіття війни», «жахіття цієї війни», «чинить потужний опір», «жахають кількістю вирв», «неспокійними були ніч та ранок», «заяви гучні», «один із героїчних захисників», «така пекельна робота у хлопців 24 на 7», «ворожий снаряд перетворив сімейне гніздечко на решето», «не може стримати сліз», «дивом встиг сховатися в підвалі», «на кухні панують просто божествені запахи» «вражаюче підскочив і експорт тепловізорів» і подібні. Урочисті й оцінкові дієслова: «наголошують», «зазначила», «наголосив», «запевняє», «зізнається» тощо.

Були припущення та міркування: «Схоже, ціллю були цього разу об’єкти Міноборони» (ведучий Олексій Фадєєв у підводці до сюжету). «Звісно, місцеві там намагаються самотужки загасити ці пожежі, але без централізованого підходу до цього, зберегти лісові насадження неможливо» (пряме ввімкнення Наталії Сінченко).«Хороший воїн — це ситий воїн» (ведуча Анастасія Даугуле). «Дивна річ: собаки навчені шукати вибухівку, але власне вибухів бояться» (сюжет Ніни Коломієць). «Став символом більш тісних відносин між Україною та Альянсом» (сюжет Тетяни Логунової). «Зі стриманим оптимізмом можна сказати, що ранок добрий» (пряме ввімкнення Олени Мендалюк). «Зернова угода» залишилася для Москви одним із небагатьох важелів впливу на Захід» (сюжет Світлани Чернецької). «Стали частіше чути потужні вибухи, вони звісно лякають спочатку, але зрештою дають підстави радіти, бо це успішно працює ППО» (пряме ввімкнення Юлії Зайцевої). «І це не перше свідчення того, що попри задекларований нейтралітет, Пекін таки підтримує Москву військовими товарами» (сюжет Ольги Жидецької).

Ведучі гостьових студій 5 разів не авторизували власні міркування. Двічі були безпідставні узагальнення журналістів: «місцеві до обстрілів уже звикли», «люди дуже напружено реагують на такі попередження».

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту. У розмові з речником Головного управління розвідки Юсовим побіжно і ведучий, і гість згадували Карибську кризу. Це потребувало від ведучого короткого бекґраунду, бо точно не вся аудиторія телемарафону знає про цю історію.

У сюжеті про постачання Китаєм Росії амуніції та товарів подвійного призначення не досить було називати Тараса Загороднього лише «політологом».

У сюжеті про майбутнє засідання Ради Україна — НАТО бекґраундове відео вільнюського саміту Альянсу не було титровано, як це належить, датою. Та й навіть словом «архів». Бекґраундове відео зруйнованого собору в Одесі теж не титрували датою.

У сюжеті про собак-саперів замість інтершуму була підкладена музика.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. По-перше, англійські слова, яких частина аудиторії не розуміє: «для ще одного хендмейду», «аналогічні меседжі». І вже згадана Карибська криза — порівняння, яке без бекґраунду ні про що не говорило певній частині аудиторії.

Інші зауваження

Тричі не використовували фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (титр), «Олеся, психолог» (титр у сюжеті Ніни Коломієць і Данила Панасюка), «Жанна Петрович, перший заступник начальника...» (титр у сюжеті Олени Бринзи).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди не було. Новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше озвучувала тези російської пропаганди.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети, 7 прямих ввімкнень, 2 гостя-ньюзмейкера в студії. З сюжетів кращим був репортаж Станіслава Кухарчука про бої на Авдіївському напрямку (оператори В’ячеслав Ромадан, Володимир Халоїмов).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 294 рази, або ж по 73,5 раза на годину ефіру в середньому. Найбільше (203 рази) порушували стандарт відокремлення фактів від думок, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 64 рази. Найбільше було узагальнених псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 19 разів. У більшості випадків це були невідповідності картинки та тексту в БЗ і сюжетах, і як «ілюстрації» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт повноти інформації було порушено 5 разів, стандарт доступності — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару в проаналізованих чотирьох годинах ефіру цього дня не було. Російських наративів також, новини вела токсична ведуча каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 25 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Марина Кухар та Ігор Пупков. Гостьові студії спочатку вели Богдан Машай і Вікторія Малосвітна, згодом — Марія Скиба та Максим Сікора.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про ДТП на блокпосту в Києві;
• про популярні професії на ринку праці;
• про розміщення Росією тактичної ядерної зброї в Білорусі;
• про наслідки ракетної російської атаки по культурних об’єктах в Одесі;
• про усунення наслідків підтоплень на Херсонщині;
• про можливих кандидатів на посаду британського міністра оборони після відставки Воллеса;
• про колишнього одеського військкома Борисова.

Було три прямих ввімкнення з суду щодо обрання запобіжного заходу колишньому одеському військкому Борисову.

Гостями ефіру були:

• Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів і митної політики, про російські обстріли Одеси, про можливі перспективи дії «зернового коридору» морським шляхом, зокрема через внутрішні води Румунії та Болгарії, про посилення співпраці України з Румунією, про можливості збільшення експорту зерна суходолом;
• Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про стягування росіянами бронетехніки до Мелітополя, про продовження партизанського руху в місті, про вибухи в Токмаку, про гуманітарну ситуацію в окупованому Мелітополі, про примусову мобілізацію в Мелітополі;
• Фарід Сафаров, заступник міністра енергетики, про роботи з відновлення зруйнованих ворогом енергооб’єктів, про тимчасовість відновлення багатьох об’єктів, про ймовірність віялових відімкнень електрики в майбутньому осінньо-зимовому періоді, про фінансування відновлювальних робіт;
• Юрій Соболевький, перший заступник голови Херсонської облради, про ворожі обстріли населених пунктів Бериславського та Херсонського районів області, про готовність влади до евакуації жителів прифронтових населених пунктів, про роботи з відновлення після затоплень, про роботу спецслужб із переслідування колаборантів;
• Олена Шуляк, заступниця голови Комітету ВР з питань регіонального розвитку та містобудування, про компенсації українцям за власноруч ремонтоване пошкоджене окупантами житло, про програми компенсацій за втрачене житло;
• Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про посилення обмежень пересування жителів окупованих територій Луганщини окупантами, про поселення росіян на окупованих землях, про ситуацію з електрикою на окупованій Луганщині, про гуманітарну ситуацію;
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про справу колишнього одеського військкома Борисова, про перевірку ТЦК і кримінальні провадження саме по ТЦК;
• Богдан Устименко, юрист із міжнародного морського права, про юридичні аспекти виходу Росії з «зернової угоди», про порушення Росією всіх можливих міжнародних правових норм у Чорному морі, про можливі правові угоди України з Румунією та Болгарією.
• Віктор Ягун, директор Агентства реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ у 2014–2015 роках, про реакцію США на атаку дронами по Москві, про незахищеність Москви від дронів і крилатих ракет;
• Пьотр Кульпа, директор програми Школи міністрів Київської школи державного управління, колишній член уряду Польщі, про намагання Росії розсварити Україну та Польщу, про погрози Лукашенка Польщі, про майбутню систему безпеки в Європі;
• Руслан Осипенко, дипломат, експерт-міжнародник, про розміщення російської ядерної зброї в Білорусі, про створення Росією сильних позицій для переговорів, про слабку позицію Заходу через відсутність розуміння майбутнього Росії, про загрози створення прецеденту зняття санкцій з Росії, про підсумки вільнюського саміту НАТО як сигнал Росії про неготовність до протистояння з нею за Україну, про скасування «зернової угоди» як ескалацію конфлікту на все Чорне море;
• Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про негативний вплив обстрілу порту Рені на Дунаї, про підвищення цін на зернові у світі, про альтернативи морському коридору Чорним морем, про обмеження українського експорту країнами Європи, про хороший цьогорічний врожай зернових в Україні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цей стандарт журналісти каналу порушували 66 разів, або ж по 16,5 раза у середньому на годину ефіру. З інтернету брали інформацію 9 разів. Зокрема з телеграм-каналу головкома Сухопутних військ Олександра Сирського, фейсбук-сторінок Генштабу та спікера парламенту Руслана Стефанчука, твітера організації Italy in Ukraine і, ймовірно, Урсули фон дер Ляєн. Також зі сторінки ЮНЕСКО.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 26. Так «посилалися» на Генштаб, МВС, ДБР, Мінкульт, Мінекономіки, «Укренерго», ЮНЕСКО та Міноборони Туреччини. Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «спецслужбовці кажуть», «повідомляє місцева влада», «за словами посадовців», «заявила Італія», «у ЗМІ є» тощо.

9 разів робили абстрактні псевдопосилання: «так називають», «з’явилася інформація», «була думка», «як відомо», «за різними даними йдеться» і таке несподіване як «проте за зачиненими дверима кажуть». Ще у 3 випадках подавали фактичну інформацію без посилань на джерела взагалі.

19 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. З «адресних» так «посилалися» на невідомо кого в уряді, в Мінекономіки та у Федерації роботодавців. З повністю розмитих домінували псевдопосилання на невідомих експертів (цілих 9 «посилань», зокрема й такі «підсилені» як «багато експертів говорило»), а ще були: «за словами аналітиків», «постраждалі кажуть», «наші військові кажуть» і «росіяни також казали».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 32 рази (це по 8 порушень на годину в середньому), з них 29 були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Переважно це було некоректне використання архіву. Було й таке, що повідомлення про бої на різних ділянках фронту в Донецькій області «перекривали» випадковою нарізкою архівного відео зруйнованих будинків і бойових дій. І цим же відео «перекривали» і наступне повідомлення про ворожі обстріли населених пунктів уже Запорізької області. Повідомлення про телефонну розмову Зеленського з Сунаком «перекривали» архівним відео зруйнованого собору в Одесі. Повідомлення про компенсації людям за ремонт свого житла власним коштом «перекривали» якимись зруйнованими будинками, цитували Шмигаля, а показували чомусь Федорова тощо.

У бекґраундовому сюжеті про колишнього одеського військкома Борисова стартовий текст про нього «перекривали» двома середніми планами, на першому з них було двоє військових, на другому — взагалі чоловік шість. От і здогадуйся, глядачу, хто з них Борисов. У подібній ситуації принаймні слід було графічно виділяти на відео персону, про яку мова. А ще в одному випадку бездумне «перекривання» повідомлення про перевірку воєнкомів НАЗК «перекривали» просто якимось архівним відео роботи ТЦК, що призвело й до порушення стандарту точності, й до порушення етичних норм.

Пряме ввімкнення з анонсом судового засідання щодо обрання запобіжного заходу колишньому одеському військкому Борисову «ілюстрували» відео його затримання в Києві. Доволі умовна «ілюстрація», тим більше, що точно не вся аудиторія розуміла, що саме їй показують. Бо про саме це затримання кореспондентка згадала лише за півтори хвилини після запуску відео. Ще у двох випадках невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 145 разів (більш як по 36 порушень на годину ефіру в середньому). Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах (підводках до сюжетів і БЗ, що їх читають ведучі гостьових студій). Традиційно основу становили різноманітні емоційні оцінки журналістів: «поблизу міста-фортеці», «під щільним вогнем», «навіжені диктатори», «скандального військкома», «скандального блогера», «гучний корупційний скандал», «з ним пов’язано багато скандалів» (і це я перерахував не всі «скандали» з чотирьох годин ефіру каналу), «спричинили резонанс», «трагедія на блокпосту» тощо.

Дуже багато було лексики урочистого стилю — всі оці «підкреслив», «наголосив», «зазначив». Причому одна справа коли «наголошує» хтось притомний, а от коли ведучі кажуть: «кремлівський очільник наголосив» або ж «Путін зазначив» — це вже, як на мене, якось геть не комільфо (жартую, стандарт порушують всі ці слова, незалежно від суб’єктів дії). І дієслів із «зашитою» оцінкою способу дії («хизувалися», «побоюються», «не впадає у відчай» тощо).

Потім чимало трапляється оцінок, які підміняють собою факти: «велика кількість набоїв», «на великій швидкості» та навіть «на величезній швидкості». Ну, а всі оці «старенька жінка» або ж «молодий водій», крім підміни факту (тобто віку) оцінкою ще й можуть сприйматися як не зовсім етичні.

І різного штибу міркування журналістів — тут і «експертні» висновки й оцінки, і «корисні поради», і просто якісь міркування. Кілька прикладів: «Війна насправді змінює ринок праці. Тож чи варто навчатися на юриста? А може зараз вже краще почати опановувати професію будівельника чи приміром швачки» (ведуча Марина Кухар). «Головне — втримати тих, хто лишився в Україні, та повернути тих, хто виїхав. Як? Це і гранти на бізнес, і залучення інвесторів» (сюжет Вікторії Дмитренко). «Ядерний шантаж — чи не остання ставка Путіна, аби залякати, поставити ультиматум і все ж спробувати домогтися свого» (сюжет Дарини Добровольської). «Його (Бена Воллеса) професіоналізм на цій посаді, здавалося, підходив усім» (сюжет Людмили Гаврилюк). «Іронічно, що за час роботи у суді Тандир розглянув не одну сотню справ за кермування у стані алкогольного сп’яніння» (сюжет Влада Величка).

Цього дня доволі багато було й неавторизованих суб’єктивних думок ведучих гостьових студій — я нарахував 21 такий випадок. Усе ж оцінюючи будь-що та виступаючи в ролі «експертів», слід чесно казати аудиторії, що це є твоєю суб’єктивною думкою. Наприклад такі міркування: «Принаймні ми знаємо, чого очікувати від росіян, а тому і наші енергетики, і українські засоби ППО готові до всіх можливих видів розвитку подій» (Вікторія Малосвітна). «Будемо сподіватися, що суд достатньо швидко зможе встановити, чи то дійсно якісь такі підприємницькі таланти у сім’ї підозрюваного відкрилися після повномасштабного російського вторгнення, чи то просто гроші, які здобуті незаконним шляхом» (Богдан Машай). «Насправді дійсно очікувати від Росії можна абсолютно будь-чого, тому варто сподіватися на свої сили і на сили партнерів, які точно виступають на твоєму боці» (Марія Скиба). «Насправді тут важливо зрозуміти, що Росія лукавить, коли вона говорить, що вона формулює, що вона здатна замінити українське збіжжя, відвантажувати його. Справа у тому, що російське збіжжя, воно так само було присутнє на ринку» (Максим Сікора).

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 9 разів. Ведучі іта гість побіжно згадували, «що це повторення Карибської кризи». Точно не всі глядачі знають чи пам’ятають таку вже віддалену в часі історію, тому раз уже згадали, слід було дати коротенький бекґраунд. А так вийшло порушення одразу ж двох стандартів — і повноти, і доступності інформації.

У сюжетах не досить було представляти Руслана Осипенка лише як «експерта-міжнародника», Ігоря Рейтеровича просто як «політолога» і Дмитра Левуся лише як «політолога-міжнародника». При тому, що експертні бекґраунди гостей-експертів у студії ведучі цього дня подавали цілком коректно.

Тричі не титрували, як це належить, датою події бекґраундове відео ДТП із суддею Тандиром. У сюжеті про усунення наслідків підтоплень на Херсонщині частина відео була без інтершуму.

Стандарт балансу думок

У студійному обговоренні справи колишнього одеського військкома Борисова з радницею ДБР Тетяною Сапьян ніяк не було озвучено позицію самого підозрюваного чи його захисту. В інших матеріалах (прямих ввімкненнях і сюжеті її подавали).

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення стандарту. Ведучий Максим Сікора казав: «новий наратив, який з’явився», а ще «ці контракти укладені наперед, фьючерсні». Слова, значення яких не всій аудиторії зрозуміле. І було вже згадане «повторення Карибської кризи» без бекґраунду.

Етичні порушення

Повідомлення про перевірку воєнкомів НАЗК «перекривали» просто якимось архівним відео роботи ТЦК. У цьому відео були плани з цілком пізнаваними співробітниками ТЦК. Тобто текст яскраво вираженого негативного для співробітників ТЦК змісту «перекривали» відео цілком конкретних людей, які працюють у ТЦК і зовсім не обов’язково є якимось правопорушниками. І в такому вигляді це повідомлення було в ефірі тричі.

Інші зауваження

Уже традиційно ведучі на прощання не анонсували в кінці свого блоку наступний телеканал Суспільне, обійшлися тим, що «далі продовжать наші колеги».

Тричі забували про фемінітиви: «Олена Мельник, заступник директора...» (титр у сюжеті Вікторії Дмитренко, цікаво, що в іншому титрі в сюжеті було правильно «заступнииця міністра»), «Юлія Гірдвіліс, начальник відділу...» (титр у синхроні), «саме Британія є лідером» (у сюжеті Людмили Гаврилюк).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: лише один репортажний сюжет, 3 прямих ввімкнення (всі — з однієї події), у студії побувало 6 гостей-ньюзмейкерів.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарти 259 разів, це майже по 65 разів на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 145 разів. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій, цього дня ведучі гостьових студій також доволі багато разів не авторизували власні думки. Стандарт достовірності інформації порушували 66 разів, більшість із цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 32 рази, майже всі ці порушення були некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації в різні способи порушували 9 разів, стандарт доступності — 3 рази, одного разу було порушено і стандарт балансу думок. І тричі було порушено етичні норми через некоректну роботу з картинкою.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу цього дня не було.

Суспільне (18:00–22:00 25 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: перші дві ефірні години починалися випусками новин (30- і 20-хвилинними), о 20-й був підсумковий годинний випуск, далі була годинна гостьова студія. Новини вела Майя Підгородецька, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели спочатку Ганна Чередниченко, згодом — Євген Агарков.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про ДТП на блокпості в Києві;
• про те, як волонтери розчищали після окупації, обстрілів і підтоплення будинок культури на Херсонщині;
• про розбір завалів зруйнованого будинку в Одесі;
• про те, як жителі Херсонщини прибирають власні оселі після затоплення;
• про відбудову після окупації і боїв селища Мощун під Києвом;
• про поруйнований ракетним обстрілом одеський дитсадок;
• про можливості продовження роботи «зернового коридору» без участі Росії;
• про суд над російським десантником, який чинив воєнні злочини в Ірпені;
• про російські ракети «Онікс», якими ворог атакує Одесу;
• про роботу медиків на Запорізькому фронті;
• про пошук старовинних артефактів на дні обмілілого Каховського водосховища.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення про засідання суду з обрання запобіжного заходу колишньому одеському військкому Борисову;
• про новий пакет збройової допомоги від США;
• про наслідки влучання ракети по агропідприємству на Одещині.

Гостями ефірного блоку були:

• Олексій Данілов, секретар РНБО, про російську ядерну зброю в Білорусі, про імовірності загроз від «вагнерівців» із території Білорусі, про ситуацію на ЗАЕС і реакції МАГАТЕ, про підсумки перевірки стану укриттів по країні;
• Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про ситуацію на Донеччині, про наслідки ворожих обстрілів області, про звільнене село Андріївка;
• Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, про ситуацію в окупованому Криму після підриву Керченського мосту, про удари по військових об’єктах у Криму, про настрої серед кримчан, про вивезення окупантами документації з Криму;
• Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики та продовольства, про очікування від засідання Ради Україна — НАТО, про можливості забезпечення морського експорту української аграрної продукції без участі Росії, про заборони окремих країн ЄС на ввезення української агропродукції;
• Олександр Лисенко, міський голова Сум, про підсумки перевірки стану та доступності укриттів у Сумах;
• Михайло Шаманов, речник Київської міської військової адміністрації, про підсумки перевірки стану та доступності укриттів у Києві;
• Арсеній Приліпка, речник 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, про бої на Вугледарському напрямку, про накопичення ворогом резервів на Вугледарському напрямку, про мінування ворогом оборонних позицій;
• Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про стан укриттів у Херсоні та будівництво нових, про наслідки ворожих обстрілів області;
• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про можливі наслідки вибухів у Москві, про причини недостатніх реакцій світу на російський тероризм, про майбутнє засідання Ради Україна — НАТО, про перспективи морського українського експорту агропродукції, про викриття російського шпигунства в Молдові;
• Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, про новий пакет збройової допомоги від США, про потреби ЗСУ для прориву ліній оборони ворога, про західну критику темпів українського наступу, про посилення ворога на Лимано-Куп’янському напрямку, про прийняття Росією законів стосовно мобілізації, про знищення ворожої логістики в тилах;
• Валерій Яковенко, співзасновник Droneua, про запуск у серійне виробництво українських безпілотників, про ситуацію з розширенням виробництва та розробкою нових безпілотників;
• Дмитро Шимків, автор проєкту Aеrodrone, про запуск у серійне виробництво українських безпілотників, про ситуацію з розширенням виробництва та розробкою нових безпілотників;
• Микола Полозов, адвокат і правозахисник, про підвищення в Росії призовного віку й електронні повістки, про посилення мобілізації в Росії, про плани Кремля на якомога довшу тривалість війни, про марність сподівань на якісь реакції росіян на посилення мобілізації, про затримання Стрєлкова-Гіркіна;
• Ольга Івлєва, журналістка «Радіо Свобода», співавторка розслідування, про справу нардепа від «ОПЗЖ» Пономарьова, про докази співпраці нардепа з окупантами;
• Інна Білецька, шефредакторка редакції розслідувань Суспільного, про розслідування розстрілу російськими десантниками автівки з цивільними в Ірпені у березні 2022 року;
• Євген Хмара, представник Експертної ради з відбору на дитяче «Євробачення», про вибір п’ятірки фіналістів до участі на дитячому «Євробаченні»;
• Віктор Бронюк, лідер гурту «Тік», про підготовку благодійного концертного туру на підтримку ЗСУ, про концерти для військових на передовій, про значення української музики для протистояння окупантам;
• Юрій Федоренко, командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої механізованої бригади, про велику кількість невірної інформації про події на фронті, про бої на Бахмутському напрямку.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Протягом чотирьох годин ефіру стандарт журналісти каналу порушували 67 разів (це майже по 17 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше порушень було пов’язано з інформацією, взятою без перевірки з інтернету. Зокрема брали її з телеграм-каналів президента Зеленського, керівників областей, Генштабу, батальйону «Айдар», «Бєларуского Гаюна» та партизанського руху «Атеш». Користувалися фейсбук-сторінками голови ВР Стефанчука та представниці президента в АРК, твітером фон дер Ляєн. Крім того, використовували сайти ГУР, СБУ, Офісу генпрокурора та Пентагону. Без зазначення платформ «посилалися» на дописи Патрульної поліції Києва та міністра цифрової трансформації Федорова. Брали відео з «посиланням» «відео поширюють місцеві пропагандистські ЗМІ, зокрема ТАСС». І було «посилання» «бачив у соцмережах світлини».

Ще 25 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Зокрема на Генштаб і Повітряні сили, Офіс генпрокурора й обласні прокуратури, на ДБР, СБУ, швейцарську поліцію та працівників заповідника «Хортиця». Крім того, були «посилання» «люди розповідають», «за повідомленнями преси» та «Москва своєю чергою заявила».

6 разів робили абстрактні псевдопосилання: «за попередніми даними», «знаємо», «ми знаємо» та «як відомо».

7 разів узагальнено «посилалися» на авторство суб’єктивних думок: «в адміністрації дитячого садку кажуть», «за словами волонтерів», «на думку експертів», «люди розповідають», «дехто з одеситів, розмовляючи з нами, розповідали також» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 24 рази (по 6 разів у середньому на годину ефіру). Невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ траплялися 8 разів. Зокрема невідповідності були і в різних титрах. Наприклад, у повідомленні про російський фейковий суд над полоненими з батальйону «Айдар» частково «перекривали» відео бойових дій батальйону з їхнього телеграм-каналу. Геотитр при цьому був «Ростов-на-Дону Росія». Або ж на бекґраундовому відео затримання колишнього одеського військкома Борисова був тематичний титр «Затримали одеського воєнкома». Що сприймається як сьогоднішня дія. Насправді ж Борисова затримали ще напередодні 24 липня.

Двічі невідповідно «ілюстрували» відео прямі ввімкнення і 4 рази розмови з гостями. Наприклад, розмову із заступником міністра аграрної політики про перспективи українського агроекспорту «ілюстрували» як завжди архівними пшеницями та кораблями. А далі взагалі була якась пожежа, я так і не зрозумів, до чого б то показувати. Але при цьому ж не має жодного значення, що говорить гість.

Було також 10 фактичних неточностей. У підводці до сюжету про суд над російським десантником, який вчиняв воєнні злочини в Ірпені, ведуча Майя Підгородецька казала, що його згодом взяли в полон на Харківщині. Далі цю ж підводку без змін повторював і ведучий В’ячеслав Афутін. У самому ж сюжеті був синхрон слідчого Нацполіції, який стверджував, що в полон його взяли на Херсонському напрямку. Згодом про затримання цього десантника саме на Херсонщині підтвердила і шефредакторка відділу розслідувань Суспільного, яка безпосередньо спілкувася як із самим десантником, так і зі слідчими.

У цьому ж сюжеті був такий текст: «на сайті Офісу генпрокурора йдеться: станом на 24 липня задокументовано майже 97 тисяч військових злочинів, скоєних російськими військовими в Україні». В цей момент на відео показували скриншот сайту, де було написано «зареєстровано 99772 злочинів». Можливо, є якась відмінність між «задокументовано» і «зареєстровано», але ж у будь-якому разі ці числа очевидно для глядача не збігаються. Цю розбіжність у редакції таки помітили, бо в повторі сюжету скриншот прибрали, але «майже 97 тисяч» у тексті залишилися. А все ж, певно, Офіс генпрокурора наводить більш точну кількість, ніж це робить кореспондентка.

У тематичному титрі «Затримали одеського воєнкома» була фактична неточність, бо ж на момент затримання Борисов уже не був військкомом. Крім того, і ведучі, і репортери в сюжетах постійно числа називали цифрами. Дарма, що йшлося про десятки та сотні мільйонів.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 59 разів (це майже по 15 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше (53 рази) це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Здебільшого це були оцінки типу: «стала власницею коштовного автопарку», «бере активну участь», «це лише короткий перелік», «його активно почали досліджувати фахівці», «в Одесі спокійно порівняно з минулим тижнем» тощо. Або ж оцінки, що підміняють собою факти: «у багатьох будинках в центрі міста вибито вікна», «на великій швидкості», «дісталася роботи за лічені хвилини» та подібні. Дуже багато було всіх оцих оцінкових «зазначили», «закликає», «наголосив», «певен» тощо. Терористичне угруповання «ДНР» називали «самопроголошеною» (чи не забагато честі, щоб використовувати про них урочистий стиль?).

Були різноманітні «експертні» міркування журналістів, наприклад: «Частина американської допомоги аграрному сектору України. На нього виділили 250 мільйонів доларів. Втім, це і приблизно не ті об’єми, які можна постачати морем» (сюжет Олени Блізнякової). «Її вага — близько 3 тонн — та велика швидкість — 3 тисячі кілометрів на годину — надає цій ракеті велику кінетичну силу, що збільшує її руйнування при влучанні в ціль» (сюжет Андрія Стасюка). Або ж якісь дивні, як на мене, конструкції, так, ведуча новин Майя Підгородецька казала: «пожежі з Греції перекинулися і до сусідньої Італії». Це через велике море, як вони могли «перекинутися»?

Ще двічі гостьові ведучі не авторизували власних думок. Були два безпідставних узагальнення у прямому ввімкненні Дарини Кінші: «люди розповідають, що вони почуваються трохи напружено, вони не можуть вночі спати і спускаються під час повітряних тривог в укриття». Тобто разом з абсолютно недостовірним псевдопосиланням ще й таке широке узагальнення на всіх одеситів, як вони почуваються і що вони роблять. Усі. Або таке: «дехто з одеситів, спілкуючись з нами, розповідали також, що вони планують переїхати в інші райони міста, або ж взагалі покинути, виїхати з Одеси, але більшість налаштовані залишатися». Журналісти не можуть підміняти собою соціологів і з кількох інтерв’ю робити висновки про «більшість» чи «меншість».

У сюжеті Андрія Стасюка двічі не було чітко позначено межі цитати, наприклад: «але ракета “Онікс” розроблялася першочергово саме як протикорабельна ракета, тому вона не є високоточною зброєю. Система наведення у “Онікса” така ж, як у ракети Х-22, розповідає військовий експерт Іван Киричевський». Тут перше речення сприймалося як «експертна» думка самого автора сюжету.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 6 разів. Представляючи в якості «експерта по Росії» Миколу Полозова, по-моєму, явно було недостатнім казати лише те, що він є «адвокатом і правозахисником». Щонайменше, слід було хоча би згадати, що Полозов є російським адвокатом і правозахисником. Не зайвим також було згадати і те, що він захищав і захищає багатьох українських політв’язнів у Росії та на окупованих територіях.

Тричі у бекґраундовому відео ДТП із суддею Тандиром не титрували дату події, як це належить за стандартом. І двічі без позначення дати події показували затримання колишнього одеського військкома Борисова.

Стандарт доступності подачі інформації

10 разів порушували стандарт доступності інформації. Продовжують показувати відверто непідйомну для сприйняття інфографіку ворожих втрат. Як уже ведучі не намагалися скоромовкою встигнути за зміною даних на екрані, це їм погано вдавалося. Але ж річ у тому, що на більшості слайдів — по три позиції, в кожній із яких ще й по два види даних (за добу та за весь період повномасштабного вторгнення). Невже не зрозуміло, що глядач геть не встигає все це прочитати й усвідомити. А раз так — то навіщо все це йому показувати?

Або ж ось приклад того, як редакція не вміє в інтересах свого глядача враховувати навіть власні ж елементи кадру.

Ведуча сурдоперекладу точно ж буде в тій частині кадру, яка перекриє цілком інформативну інфографіку в сюжеті.

А в повідомленні про те, що ворог змінив місця запуску дронів по Україні зробили навіть красиву інфографіку, але показували її лише на загальному плані студії, тож щось роздивитися на цій інфографіці навряд чи було можливо для глядачів.

У сюжеті Андрія Стасюка було: «надає цій ракеті велику кінетичну силу». Маю велике побоювання, що більшість аудиторії марафону давно вже забули шкільні уроки фізики та слово «кінетичний».

Абсолютно незрозуміло, навіщо було показувати на екрані скриншоти з сайту ГУР зі «сліпими» якимись текстами, які точно з екрану прочитати глядачу неможливо. Лише відволікає увагу глядача. І тим більш недоречно було «перекривати» повідомлення скриншотами сліпого англійського тексту з сайту Пентагону.

Ведучий Євген Агарков у розмові з розробниками дронів постійно говорив про якусь «сприятливість екосфери». Важко сказати, чому саме така термінологія, бо про значення цієї «екосфери» в питанні про розробку та виробництво дронів для фронту глядачу можна хіба що здогадуватися.

Інші зауваження

Дивне було пряме ввімкнення одеської кореспондентки каналу. В ньому вона, чомусь стоячи десь у чистім полі, розповідала про зйомки наслідків влучання ракети по агропідприємству, яке сталося в ніч проти 23 липня (тобто майже три доби тому). Навіщо це було робити у формі прямого ввімкнення — геть не розумію. Це була тема для сюжету. А далі було ще «логічніше», бо ведучий запитував у кореспондентки й вона розповідала про наслідки тієї ж ракетної атаки для Одеси. Не будучи при цьому в Одесі. Тобто що про агропідприємство, що про Одесу розказувалося з якогось іншого місця. В обох випадках ішлося про події триденної давнини, і це у прямому ввімкненні. Крім того, у цьому ж ввімкненні звичайні одесити в синхронах чомусь висловлювали «експертні» припущення щодо мотивів російських ракетних ударів по Одесі. Якось геть не за адресою зверталася кореспондентка.

Я не зрозумів, що означав великий блок у новинах про якісь дуже локальні стихійні лиха в Греції, Італії, Швейцарії тощо. Невже це бодай чимось важливіше за те, що відбувалося цього дня в Україні, де йде війна?

Дуже вже часто ведучі каналу зловживають словосполученням «в контексті». Причому часто взагалі не до ладу.

Одного разу таки забули про фемінітив: «Вікторія Блаженко, прокурор...» (титр у сюжеті Лілії Гончарук)

Резюме

Новинна складова була такою: 5 репортажних сюжетів і 3 прямих ввімкнення (ще одне було нерепортажним). У студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів кращими були репортаж Олександри Пономаренко про розбір завалів зруйнованого будинку в Одесі (оператор Євген Войтенко), спецрепортажі Каріни Бугайченко про те, як жителі Херсонщини прибирають власні оселі після затоплення (оператор Владислав Кравець) і Дарини Сидоренко про відбудову після окупації і боїв селища Мощун під Києвом (оператор Іван Горбунов), також нарис Карини Галунової про роботу медиків на Запорізькому фронті (оператор Андрій Варьонов).

Загалом протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарти 166 разів, це по 41,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше — 67 разів — порушували стандарт достовірності, найбільше було неперевіреної інформації з інтернету та розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 59 разів. Найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 24 рази, з них 10 — були фактичні неточності різного виду, все інше — була некоректна робота з картинкою як у сюжетах і БЗ, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 10 разів, багато питань до роботи з інфографікою. Стандарт повноти інформації порушили 6 разів. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру не було.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 26 липня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: з 8-ї до 10-ї в кожній годині були по два коротких випуски новин (на початку години 15-хвилинні, посередині години 10-хвилинні), решту часу займали гостьові студії. У наступній годині був лише 15-хвилиний випуск новин на початку, далі була гостьова студія. В останню годину блоку був 40-хвилинний випуск новин і 20-хвилинна гостьова студія. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Марічка Падалко та Руслан Шаріпов.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про бої реактивної артилерії на Донеччині;
• про форум волонтерів у Одесі;
• про встановлення тимчасового мосту на Закарпатті;
• про виживання прифронтового Гуляйполя;
• про розмінування на звільнених землях Херсонщини;
• про роботу онлайн-порталу з оформлення допомоги пораненим військовослужбовцям;
• про підземні газосховища «Нафтогазу»;
• про збір підприємців «Дні ідей» в Одесі;
• про літній відпочинок для дітей-сиріт на Закарпатті, організований волонтерами;
• про дітей, яким в «Охматдиті» пересадили донорські органи померлого 4-річного хлопчика.

Були прямі ввімкнення:

• про наслідки буревію на Прикарпатті;
• про очікування від засідання Ради Україна — НАТО;
• про мобільний пункт здачі донорської крові у Львові;

Гостями чотирьох годин ефіру були:

• Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, про програму «ЄВідновлення» з надання компенсацій за зруйноване житло, про проблеми з електронними реєстрами нерухомості, про реакцію фракції на інформацію по нардепу Арістову, про відновлення електронного декларування, про відставку Ткаченка;
• Андрій Ковальов, речник Генштабу ЗСУ, про ситуацію на різних ділянках фронту, про ворожі втрати за добу, про вплив санкцій на можливості ворога;
• Наталія Гуменюк, керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня», про небезпеку атак Росії на цивільні судна в Чорному морі, про можливі провокації Росії «під чужим прапором», про ускладнення ворожої логістики руйнуванням Чонгарського мосту;
• Максим Джигун, політичний експерт, про очікування від засідання Ради Україна — НАТО з приводу виходу Росії з «зернової угоди», про можливості Туреччини вплинути на Путіна з ситуацією щодо «зернового коридору», про реакцію Румунії на обстріл румунського судна в українському порту Рені, про «вагнерівців» поблизу білорусько-польського кордону;
• Наталія Федечко, керівниця проєкту «Єдині», про проєкт із допомоги охочим у вивченні української мови, про мотивацію людей переходити з російської на українську;
• Олег Верняєв, олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики, про проєкт із допомоги охочим у вивченні української мови, про перехід на українську мову, про участь росіян і білорусів у міжнародних змаганнях;
• Дмитро Терещенко, військовий і боксер із Чернігова, про початок повномасштабного вторгнення, про свою особисту історію;
• Даніель Салем, військовий і телеведучий, про війну і творчість, про волонтерство, про нову пісню, про настрої серед військових на фронті, про страх на фронті;
• Джейсон Макк’ю, британський юрист-правозахисник, голова міжнародної правової кампанії PaybackUkraine, один із співавторів звіту про групу «Вагнер» як терористичної організації, про звіт Комітету з питань закордонних справ Палати громад Великої Британії про групу «Вагнер», про можливі наступні рішення ВБ у справі визнання «Вагнера» терористичною організацією.

Крім того, в ефірі був документальний фільм Андрія Цаплієнка «Схема війни».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 82 рази (по 20,5 раза в середньому на годину ефіру). 5 разів брали інформацію або відео з інтернету, зокрема зі сторінок у соцмережах ДБР, спікера парламенту Стефанчука та президентки Єврокомісії фон дер Ляєн. Раз використали відео з анонімного телеграм-каналу «Одесса Инфо», раз робили «посилання» «місцеві мешканці у соцмережах діляться фото та відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 31. Зокрема «посилалися» в такий спосіб на Генеральний штаб, ДБР, обласні адміністрації, «Укравтодор», «Укртрансгаз», «Нафтогаз», Мінагрополітики, МЗС Румунії, Білий Дім і Держдеп США. Інші псевдо були повністю розмитими: «підозрюють у поліції», «за словами медиків», «в американських виданнях з’явилася інформація», «кажуть правоохоронці», «посадовці обіцяють» тощо.

Було 8 суто абстрактних псевдопосилань: «почало ширитися чимало чуток», «за однією з версій», «за уточненою інформацією», «з’явилася інформація», «надходить інформація», «знаємо» і «стає відомо». 15 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Ще 23 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Зокрема, так «посилалися» на думки невідомо кого в Закарпатській ОВА та в «Укртрансгазі». Всі інші псевдо були повністю розмитими: «місцеві кажуть», «бійці розповідають», «як говорять експерти», «за словами селян», «лікарі нагадують», «дослідники кажуть», «кажуть місцеві жителі» та подібні.

Стандарт точності інформації

Було 34 порушення стандарту (або ж по 8,5 на годину в середньому). З них 28 були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Тут домінувало недоречне використання архівного відео, зокрема всі повідомлення про події на фронті «перекривалися» випадковими нарізками архівного відео бойових дій, все, що стосувалося «зернового коридору» — «перекривалося» традиційними архівними пшеницями та суднами, а повідомлення про пошкоджене російським обстрілом румунське судно «перекривали» просто архівним відео якогось судна. Традиційно некоректно «перекривали» відео та фото повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів. А, наприклад, повідомлення про обстріл Оріхова на Запоріжжі було «перекрито» якимись фото зруйнованих будинків, але з геотитром «Донеччина». Потім геотитр змінили. Тобто універсальна така картинка, головне — вчасно міняти геотитр.

У сюжеті про форум волонтерів у Одесі був «геніальний» режисерський хід. Синхрон ведучого «Сніданку з 1+1» Єгора Гордєєва було «перекрито» Єгором же Гордєєвим у фрагменті з ефіру «Сніданку». При цьому ще й чинний геотитр був «Одеса», а на відео було: «Львів, наживо». Повний злам мізків, по-моєму. Сюжет про захід «Дні ідей» в Одесі «перекривали» тим, що в редакціях називають «нейтральними планами» — просто вулиці, просто люди ходять. Причому захід був у Одесі, а закадрові тексти чомусь частково «перекривали» вулицями та площами Києва.

У повідомленні про реакцію Зеленського на результати перевірки інших військових комісарів, ще й під текст ведучої «не лише одеський військком» знову-таки показували затримання саме одеського ексвійськкома. Звісно ж без дати події чи позначки, що це архів.

У прямому ввімкненні зі Львова про мобільний пункт здачі крові раніше відзняте відео титрувалося «наживо», що було неправдою.

Пряме ввімкнення з Брюсселю щодо очікувань від засідання Ради Україна — НАТО навіщось «перекривали» архівними суднами й архівною пшеницею. І хоч би підписали, що то архів. Ні, якраз навпаки, на цьому древньому архіві був титр «наживо». Як і на архівному ж відео Зеленського зі Столтенбергом у Вільнюсі.

Було два взаємовиключних визначення поспіль у тексті ведучої Соломії Вітвіцької: «Такий запобіжний захід обрав столичний Печерський суд для скандального одеського військкома Євгена Борисова. Колишнього очільника територіального центру комплектування...».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт журналісти каналу порушували традиційно найбільше — 184 рази (по 46 разів у середньому на годину ефіру). 176 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Домінували різного штибу емоційні оцінки: «гарячих точок фронту», «незламне місто», «важкі бої», «стійко тримають оборону», «тримає міцний тил», «дивом не зачепив», «наробила чимало лиха», «величезним градом», «жахливим гірським бездоріжжям», «насправді жахає», «скандального одеського військкома», «відпочивав у розкішному готелі», «загадково зник», «стрімко підіймався кар’єрними сходами», «невтішні результати», «потужний проєкт», «цікаве дозвілля», «неймовірна історія порятунку», «величезний результат колосальної роботи», «безцінний волонтерський ресурс» і подібні.

Час від часу до оцінок додається і образність, наприклад: «вибухові прицільні “привіти” для окупантів», «бити ворогів допомагає “російський лендліз”». Тут іще варто би пам’ятати, що лапок на слух не чути, а почуття гумору в глядачів марафону дуже різне.

Чимало було всіх цих оцінних «зазначила», «вкотре наголосив», «застеріг», «визнають», «запевняють» тощо.

Траплялися й «експертні» оцінки журналістів, наприклад: «Таким чином Кремль прагне збільшити кількість росіян у війську, щоб компенсувати масову нестачу кадрів, спричинену великими втратами у війні в Україні» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Повернення наших людей в Україну — без цього зростання нашої економіки просто неможливе» (сюжет Антона Коцуконя). «МОЗ дозволило використовувати свіжу кров на догоспітальному етапі, тому донорів потрібно ще більше» (пряме ввімкнення Марічки Кужик). «Як би це цинічно не звучало, для дитячої трансплантології дитячі органи підійшли краще» (сюжет Наталії Нагорної).

Було 7 безпідставних узагальнень: «українців дуже мотивує інформація про кількість знищених окупантів», «але одесити залишаються в місті, розбирають завали і піднімають питання про бізнес», «понад усе жителі міста мріють про перемогу», «люди подумали, що валяться будинки», «цілу ніч люди не спали», «і веселі розваги на воді, які дітям подобаються найбільше».

В одному з повідомлень ведуча новин давала велику, на кілька речень, цитату президента Зеленського та не маркувала її кінець, тож певна частина цитати сприймалася вже як думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень. У БЗ+СХ з суду про обрання запобіжного заходу ексвійськкому Борисову не титрували, хто говорить. Відтак, глядач певно міг здогадатися, що перший синхрон самого Борисова, а от хто говорив далі, було незрозуміло — чи то адвокат, чи то прокурор. У прямому ввімкненні про наслідки буревію на Прикарпатті не були титровані синхрони. У БЗ+СХ про підозри нардепу Арістову не було титровано синхрон радниці ДБР із комунікацій Тетяни Сап’ян. Навряд чи всі глядачі її знають. Крім того, в гостьовій студії не досить було представляти Максима Джигуна лише як «політичного експерта».

Показували як ілюстрацію відео бійки в парламенті під час ухвалення закону Ківалова-Колесніченка в 2012 році, ніяк не позначивши ні датою, ні хоча б як архів. Бекграундове відео з Вільнюського саміту НАТО не титрували ні датою, ні як архівне.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Був цілий сюжет про якийсь захід підприємців «Дні ідей» в Одесі. Я геть не зрозумів сенсу цього заходу та цих панельних дискусій. Гадаю, не я один. От просто з сюжету нічого не зрозуміло. І в тому ж сюжеті двічі титри починалися з «СЕО». Більшість аудиторії не користується в житті цим визначенням посади, тож і не знає його.

Ще ведучий Руслан Шаріпов казав: «маємо сьогодні топновину». Це суто професійний жаргонізм.

Інші зауваження

Двічі забули про фемінітиви: «Ганна Яблучанська, директор...» (титр у прямому ввімкненні Марічки Кужик), «Вікторія Альпакова, трансплант-координатор» (титр у сюжеті Наталії Нагорної).

Елементи політичного піару

Двічі в ефірі був відверто іміджевий сюжет про компанію «Нафтогаз України», його керівника Олексія Чернишова та дочірню компанію «Укргазвидобування». Однобічний, із позитивними оцінками. Тут нагадаю, що в ефірах каналу «1+1» стабільно виходять такі однотипні сюжети про «Нафтогаз України» з головним героєм Чернишовим.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була непереконливою: 5 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення (ще одне було неподієвим), і лише одна гостя-ньюзмейкерка в студії. З сюжетів кращими були репортаж Маргарити Потапової про бої реактивної артилерії на Донеччині (оператори Іван Головач, Віталій Овсянников) і спецрепортаж Антона Коцуконя про розмінування на звільнених землях Херсонщини (оператори Олексій Осавчук, Сергій Перфілов). І був дуже якісний і цікавий документальний фільм Андрія Цаплієнка «Схема війни».

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 309 разів, або більш як по 77 разів на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 184 рази, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах, переважно оцінками. Стандарт достовірності інформації порушували 82 рази, понад третина з цих порушень була розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. Стандарт точності порушували 34 рази, майже все це була некоректна робота з картинкою і текстом. Стандарт повноти порушили 6 разів, доступності — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Було два прояви піару — двічі показували позитивний сюжет про «Нафтогаз України» та його керівника Олексія Чернишова (подібні сюжети періодично з’являються в ефірі «1+1»). Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру канату не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 26 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була стандартною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, замість яких часом були або сюжет тижневика, або пропагандистський фільм. Новини вели спочатку Олена Фроляк, згодом Тетяна Висоцька, розмовні студії вів Вадим Карп’як.

В ефірі медіагрупи були такі сюжети:

• два сюжети про евакуацію поліцейськими двох родин із дітьми з прифронтової Щербинівки близ Торецька;
• про погашення «Укрпоштою» нової марки, присвяченої СБУ;
• про поховання у Павлограді бійця «Азова» Віталія Литвина, який загинув у теракті в Оленівці;
• про вишкіл від «Азова» для охочих;
• про підготовку до зміни герба на щиті Батьківщини-матері;
• про роботу стабпункту на фронті на Донеччині;
• про звільнену Новодарівку на Запоріжжі;
• про прифронтовий Нью-Йорк і роботу мінометників;
• про наслідки виходу Росії з «зернової угоди»;
• про українське питання в передвиборних програмах кандидатів у президенти США;
• про співпрацю United24 і ювелірної мережі «Золотий вік» із закупівлі реанімобілів;
• про невідомі раніше подробиці битви за Гостомельський аеропорт;
• про запровадження новітніх енерготехнологій при відбудові звільненої Київщини;
• про думки західних політиків із приводу майбутнього «зернового коридору»;
• про поранення американського добровольця, який воював за Україну;
• про парамедика, який втратив на фронті ногу;
• про двох поліцейських, які вибралися з-під окупації у Вовчанську;
• про пральню-кав’ярню для переселенців в Ужгороді;
• про родину волонтерів-переселенців із Луганщини;
• про роботу військових медиків;
• про роботу бойових психологів із військовими на фронті.

Було прямі ввімкнення про ситуацію на східному фронті.

Гостями чотирьох годин ефіру були:

• Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про запит суспільства на справедливість, про повернення електронного декларування, про доходи місцевих бюджетів через отримання податків від військових частин;
• Віктор Єленський, голова Державної служби з питань етнополітики і свободи совісті, про реакцію одеського митрополита Агафангела на руйнацію ракетним обстрілом Свято-Преображенського храму в Одесі, про настрої серед вірян і духовенства Московського патріархату щодо розриву з Москвою, про значення помісного Собору ПЦУ;
• Олександр Новіков, голова Нацагентства з питань запобігання корупції, про перевірку ТЦК після справи з ексвійськкомом Борисовим, про необхідність відновлення електронного декларування для держслужбовців, про перевірку звітів політичних партій;
• Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, голова постійної делегації в ПА НАТО, про очікування від засідання Ради Україна — НАТО, про ймовірності різних варіантів продовження морського експорту з України, про реакції з боку африканських країн, Китаю та Туреччини, про план взаємосумісності ЗСУ з НАТО, про реакцію Комітету на справу нардепа Арістова;
• Тетяна Ігнатченко, речниця Донецької ОВА, про початок жнив на підконтрольній Донеччині, про ворожі обстріли Донеччини зокрема Торецького та Нью-Йорка, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів.
• Валерій Шершень, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на Запорізькому напрямку, про втрати ворога, про посилення ворогом використання безпілотників, про фронтовий ремонт західної техніки;
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про подробиці справи проти народного депутата Арістова, про підозру в держзраді екснардепу від «ОПЗЖ» Рабіновичу;
• Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «Опора», про дослідження «Війна. Мир, Перемога. Майбутнє» щодо ставлення українців до відповідальності Росії за воєнні злочини, до членства України в НАТО, до можливості територіальних поступок України тощо, про достатньо високу одностайність українського суспільства в основних питаннях;
• В’ячеслав Воробйов, командир взводу аеророзвідки 17-ї окремої танкової бригади, про бої під Бахмутом, про роботу аеророзвідки й артилерії, про збільшення кількості російських дронів на Бахмутському напрямку.

Крім того, в ефірі був пропагандистський фільм «Громадянської оборони» про низький рівень життя в Росії.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 60 разів (по 15 у середньому на годину ефіру). Двічі давали відео з телеграм-каналів: з анонімного, ймовірно, російського tvcrimea24 і з телеграм-каналу 3-ї окремої штурмової бригади.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 29. У такий спосіб «посилалися» на Збройні сили України, Генштаб, Міноборони, Повітряні сили, Східне угруповання військ, Офіс генпрокурора та столичну прокуратуру, обласні військові адміністрації, Міносвіти, Мінагрополітики, а також на ООН, Єврокомісію, російське Міноборони. Всі інші псевдопосилання були ще більш розмитими: «великі українські компанії певні», «повідомили ЗМІ», «американські ЗМІ оприлюднили невтішну статистику», «військові повідомляють», «кажуть хлопці», «заявили самі окупанти», «росіяни повідомляли», «вважають у Лондоні».

13 разів робили абстрактні псевдопосилання: «повідомили» і «повідомляли», «за останньою інформацією», «кажуть», «ми читаємо», «відомо» і «стало відомо», «є інформація», «нам сказали». Особливо ж мені сподобалися: «за непідтвердженими поки що даними» і «за неофіційною інформацією». Що тут сказати? Якщо якісь дані «не підтверджені» — навіщо їх пхати в загальнонаціональний ефір? Треба їх підтверджувати в реальних джерелах. Ну а «неофіційна інформація» це просто синонім чуток-пліток. Ще тричі подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 13. «Посилалися» так на невідомо кого в ООН, в різних ОВА, а решта були повністю розмитими: «фахівці зауважують», «юристи ж в свою чергу наполягають», «кажуть партнери», «політологи розцінюють», «експерти кажуть», «кажуть вояки», «психологи кажуть», «розповідають колеги».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували протягом чотирьох годин ефіру 24 рази (6 на годину в середньому). 20 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно розповіді про бойові дії на різних ділянках фронту «перекривали» випадковим архівним відео бойових дій, а повідомлення про наслідки ворожих обстрілів щоразу кількох населених пунктів «перекривали» відео якихось із них. Повідомлення про зустріч президента з виробниками дронів «перекрили» якимось архівним відео з чистого поля, як два бійця запускають дрон. Повідомляли про затримання агентки росіян, а «перекривали» це відео пілота винищувача в польоті. Як одне до другого пасує — не зрозуміло. Теж не розумію, в чому сенс розповідати, що відбудеться засідання Ради Україна — НАТО на рівні послів держав, а «перекривати» це архівним відео Зеленського, Байдена, Столтенберга на Вільнюському саміті НАТО. Ну і звісно ж забути при цьому поставити титр хоча б архіву.

Повідомлення про висунення підозри конкретному митрополиту Сумщини навіщось «перекривали» архівним відео російського патріарха Кирила з Путіним і Шойгу. Повідомлення про перевірку військкомів «перекривали» архівним відео просто повсякденної роботи ТЦК тощо.

Пряме ввімкнення кореспондентки звідкись із Донеччини теж «перекривали» хаотичною нарізкою архівного відео якихось бойових дій. При тому, що вона розповідала мало не повне зведення про бої на всьому фронті.

У сюжеті про закуплені за допомоги ювелірної фірми «Золотий вік» реанімобілі начальник відділу логістики медзакупівель казав про «загальну вартість понад 10 мільйонів гривень», а далі в тексті авторка сюжету вже казала про 13 мільйонів гривень. Якось не дуже збігалися ці суми.

Знаючи загальну тенденцію до називання ведучими медіахолдингу «початком війни» початок повномасштабного вторгнення, певно, можна здогадатися, що коли ведуча каже «від початку війни проти працівників так званих військкоматів відкрито 106 кримінальних проваджень», це мається на увазі від 24 лютого минулого року, бо ж війна триває з 2014-го. А можливо й ні, можливо і мався на увазі період із 2014-го? Це просто класичний приклад того, до чого призводить те, що в новинах називають речі не своїми іменами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували традиційно найбільше — 239 разів (це майже по 60 разів на ефірну годину, або ж по одному разу на хвилину еффіру). 193 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Дуже багато було емоційних оцінок із будь-якого приводу: «гаряче на різних ділянках фронту», «пекельні бої», «не вщухають запеклі бої», «моторошний свист та вибухи», «героїчних сторінок», «легендарного “Азова”», «легендарний захисник Маріуполя», «на жаль», «чоловік і жінка у розпачі», «на щастя», «лише дивом», «йому пощастило», «витягли із того світу», «на шаленій швидкості», «на шаленій висоті», «невтішну статистику», «гігантський герб», «велетенський серп і молот», «шалені кошти», «історичний процес», «сколихнула буквально весь світ», «бо добрі справи об’єднують і роблять нас усіх сильнішими» тощо і тощо.

Дуже багато було й лексики урочистого стилю на визначення простої дії. І було чимало різного виду міркувань — висновків, «експертних» оцінок і порад, а то навіть і настанов: «Лідером за кількістю заяв вступників цього року став столичний виш — Київський національний університет. А це ще один показник того, що безпекова ситуація стабілізувалася» (ведуча Олена Фроляк). «Енергоефективність має йти в ногу з відбудовою країни, не має сенсу відновлювати старі технології — лише нові, бажано альтернативні та ощадні, аби вистачило на довгі роки» (ведуча Тетяна Висоцька). «Я скажу з власних вражень і відчуттів: знаєте, трохи не збігається в мене те, що я чую в тилу, що мовляв ось-ось уже скоро перемога, треба трохи зачекати, із тим, що ми бачимо на фронті» (пряме ввімкнення Тетяни Наконечної). «Запобігти цьому воєнному злочину і десяткам подібних могли б винищувачі, ті ж таки F16, на які Україна так чекає, бо російські літаки бомблять з окупованої території, де дістати їх можна тільки авіацією» (сюжет Тетяни Наконечної). «Відбудова має бути енергоефективною, відновлені оселі чи інфраструктура не мають повторювати помилок минулого, тож це приклад, який можуть взяти собі на озброєння громади, спонсори і уряд» (сюжет Оксани Михайлової).

На ці чотири години ефіру припав один сюжет із підводкою з тижневика (принагідно загадка, навіщо його показувати у вівторок?). Відтак кількість неавторизованих суб’єктивних думок ведучого й авторки сюжету (це все претендує на те, щоб вважатися авторськими матеріалами) становила цілих 43 порушення стандарту. Бо ж журналісти тижневика будують усі свої матеріали на суцільних суб’єктивних думках (дарма, що назва тижневика «Факти тижня») і авторизувати їх геть не навчені. Відтак звучать категорично такі: «Гучний ляпас Путіну. Удар по Керченському мосту, який є одним з найважливіших символів його влади, мабуть став більш принизливим для Кремля, ніж перша атака». «Володимир Путін знову розписався у власному безсиллі». «Щоб перекрити цей очевидний для всіх провал, Москва гучно гримнула дверима, вийшовши із “зернової угоди”» (ведучий Сергій Кудімов). «Таких потужних атак Одеса та Миколаїв ще не бачили від початку повномасштабного вторгнення». «А відтак у цій історії навіть Китай може зіграти не на полі Кремля». «Та й перспектива діалогу з Україною і всім цивілізованим світом під ракетні залпи геть нереалістична». «Росіяни ризикують влізти в необмежену морську війну, а це може призвести до знищення усього їхнього флоту». «Та й можливості Росії у Чорному морі доволі обмежені» (сюжет Алли Чиж).

Крім того, тричі журналісти робили безпідставні узагальнення: «і з думкою, що на війні погоду не вибирають, учасники вчать основи тактичної медицини», «втім “азовці” були приємно вражені ажіотажем», «та українці вибухнули обуренням».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували в різні способи 5 разів. Пряме ввімкнення кореспондентки позначалося ведучою як «зі сходу України», геотитр був «Донецька область», а от де конкретно працювала кореспондентка, сказано не було.

Ведучий Вадим Карп’як у розмові з нардепом Гетманцевим наводив дані соцопитування пр ставлення українців до податків без належних даних (принаймні, хто репрезентований, скільки людей опитано та в який спосіб, бо від цього залежить те, наскільки можна вважати результати соцопитування показовими).

В повідомленні про «армію дронів» два синхрони не були титровані. Імовірно це були якісь люди, що мали відношення до «армії дронів», але які саме?

Бекграундове відео ДТП на блокпості в Києві не було титроване датою події.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. У піарівському сюжеті про фірму «Золотий вік» невідома авторка казала: «та направити через фандрайзингову платформу». Ну не знають нормальні люди таких слів.

Стандарт оперативності

Два порушення. Незрозуміло, навіщо було 26 липня знову в деталях розказувати про атаку на Керченський міст, яка сталася 17 липня? Навіть для аналітичного тижневика це вже за межею поняття оперативності — про подію позаминулого тижня.

У випуску новин о 16:34 ведуча казала про засідання Ради Україна — НАТО: «засідання на рівні послів розпочнеться о 16-й за Києвом». Якась дивна неузгодженість у часі.

Інші зауваження

Щось не розумію я логіку, коли кореспондентка у прямому ввімкненні звідкись із Донеччини (бо не було сказано, звідки саме) розповідає і про бої на Лимано-Куп’янському напрямку (це Харківська область), потім про ситуацію в Мар’їнці й Авдіївці, далі про Бахмут, а потім ще й про бої на півдні країни. Ну не об’їхала ж вона майже весь фронт, щоб розповідати про це.

Здається дрібниця, але чомусь ведучі медіагрупи часто нариси називають репортажами, як наприклад, цього дня в підводках називали репортажами чисті нариси про родину волонтерів-переселенців із Рубіжного та про двох поліцейських, що зуміли вибратися з окупації з Вовчанська. Все ж мені здається, в новинах все слід називати своїми іменами.

Елементи політичного піару

Сюжет, презентований як «про співпрацю United24 і ювелірної мережі “Золотий вік”, яка дозволила закупити сучасні реанімобілі» я би, попри все, кваліфікував як піарний. З всіма оцінками: «українці вже не раз демонстрували, як спільними зусиллями досягати результатів», «коли спільні зусилля приносять добрі результати», «нема нічого ціннішого за людські життя, кажуть партнери» тощо. З загальними планами, де видно десятки реанімобілів (із них лише до придбання чотирьох мала відношення ювелірна компанія). 10 млн гривень (це десь 270 тис. доларів) або навіть 13 мільйонів (бо в сюжеті було дві версії щодо суми) — наче й пристойна ціна за іміджевий сюжет у загальнонаціональному «єдиному» ефірі. Але ж направду йшлося про «13 мільйонів гривень, саме стільки вдалося зібрати в рамках акції, яку проводила ювелірна мережа, щоб зібрати кошти». І додатковим маркером піару вже здавна є те, коли їх не «підписують» (тому що репортери виконують редакційне завдання, але ставити своє ім’я під таким не хочуть).

І був класичний піарівський «паркетний» матеріал про те, що дружина президента Олена Зеленська у Вінниці поклала квіти до меморіалу загиблих від ракетної атаки.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 9 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. У студії побували 4 гості-ньюзмейкери. З сюжетів кращими були репортажі Олени Ровенчук і Олега Корнієнка про евакуацію поліцейськими двох родин із дітьми з прифронтової Щербинівки поблизу Торецька (оператора не було названо, а знято було якісно), Христини Величанської про вишкіл від «Азова» для охочих (оператор Євген Тур) і спецрепортажі Андрія Почтєва про звільнену Новодарівку на Запоріжжі (оператор Артем Дежанков), Тетяни Наконечної про прифронтовий Нью-Йорк і роботу мінометників (оператор Захар Комах) і нарис Тетяни Наконечної, Христини Венгеляускайте та Костянтина Мельникова про роботу військових медиків (операторів не було вказано).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 331 раз протягом чотирьох годин ефіру. Це — майже по 83 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 239. Більшість із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах, але чимало було й неавторизованих думок в матеріалах тижневика. Стандарт достовірності порушували 60 разів, майже половина з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 24 рази, в більшості випадків це були невідповідності картинки й тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 5 разів, стандарт оперативності — в двох випадках, стандарт доступності порушили один раз.

Було два прояви політичного піару. Іміджевий сюжет про те, що ювелірна мережа «Золотий вік» купила медикам чотири реанімобіля, та «паркетне» повідомлення про покладання квітів жертвам ракетної атаки по Вінниці першою леді Оленою Зеленською.

Наративів російської пропаганди і токсичних медійних персонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 26 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була сталою: ефірні години починалися 20-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, о 21-й відповідно годинна гостьова студія. Короткі новини вела Ольга Бутко, підсумковий випуск вона вела разом з Андрієм Сініциним, гостьові студії вели Катерина Федотенко з Назаром Довгим.

В ефірі каналу були такі сюжети:

• про приїзд тайванської гуманітарної делегації у звільнені від окупантів села Херсонщини та Миколаївщини;
• про прифронтовий Золочів на Харківщині;
• про справу народного депутата Арістова;
• про черги на кордоні з Польщею;
• про наслідки ракетної атаки по Одесі 23 липня;
• про можливості постачання США ракет ATACMS і винищувачів F16 Україні;
• про доцільність будівництва меморіального комплексу Голодомору;
• про стан укриттів у Києві, Миколаєві, Кропивницькому;
• про формування кадрового резерву для звільнених з-під окупації територій.

Було пряме ввімкнення з Брюсселя про підсумки засідання послів на Раді Україна — НАТО.

Гостями чотирьох годин ефіру каналу були:

• Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про загрозу ракетної атаки, про ситуацію на різних ділянках фронту, про логіку контрнаступальних дій ЗСУ;
• Айдер Рустемов, верховний муфтій Криму, про поточну ситуацію в окупованому Криму, про мобілізацію Росією мігрантів із мусульманських країн Середньої Азії, про ймовірність заворушень Чечні проти Росії, про сильну російську пропаганду на мусульманські країни;
• Любов Абравітова, посолка України в Південноафриканській республіці, про вплив блокування Росією українського агроекспорту на африканські країни, про майбутній саміт Росія — Африка;
• Леся Забуранна, членкиня Комітету ВР з питань бюджету, про скасування податкових пільг для підприємців;
• Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка реінтеграції ТОТ, про формування кадрового резерву для звільнених територій, про повернення вкрадених Росією українських дітей, про участь білоруського Червоного хреста у викраденні дітей з України, про єдиний реєстр депортованих;
• Федір Веніславський, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про масовану ворожу ракетну атаку по Україні, про ймовірний зв’язок цієї атаки з засіданням Ради Україна — НАТО, про можливий розвиток подій зі спробами Росії блокувати Чорне море;
• Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про загрози від переведення окупантами енергоблоку на ЗАЕС у стан «гарячого» зупину, про можливі наслідки для довкілля від потенційної катастрофи на ЗАЕС, про реакцію міжнародної спільноти на ядерний шантаж окупантів, про відновлення довкілля після підриву Каховської ГЕС, про екологічні збитки від російської агресії, про забезпечення питною водою постраждалих від підриву Каховської греблі населених пунктів;
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про масовану ракетну атаку ворога по Україні, про можливу логіку дій ворога в атаці «шахедами» напередодні та ракетами цього дня, про активізацію застосування дронів з обох сторін;
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про справу нардепа Арістова, про справу ексвійськкома Борисова;
• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про масовану ракетну атаку ворога по Україні, про тактику Росії щодо досягнення послаблення санкцій, про потреби України у далекобійній зброї та засобах ППО, про блокування Росією українського агроекспорту, про підсумки засідання Ради Україна — НАТО, про останні антикорупційні справи тощо;
• Петро Черник, воєнний експерт, про ситуацію на різних ділянках фронту, зокрема під Бахмутом, Сватовим і Кремінною, про ситуацію на Харківщині, про поточну ракетну атаку ворога по Україні, про спроможності Росії блокувати судноплавство у Чорному морі, про посилення мобілізації в Росії;
• Віктор Спичка, в.о.гендиректора «Центренерго», про відновлення зруйнованих і пошкоджених російськими атаками енергетичних об’єктів, про створення запасів вугілля та газу до наступного опалювального сезону, про наслідки підвищення тарифів на електрику.

Крім того, в ефірі був «Байрактар-ньюз» «95-го кварталу».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу протягом чотирьох годин ефіру порушували 82 рази (це по 20,5 порушення на годину ефіру в середньому). З інтернету без перевірки давали інформацію чи відео щонайменше 11 разів. Щонайменше — це лише те, що було хоч у якийсь спосіб марковано, про що трохи згодом. «Посилалися» на телеграм-канал Повітряних Сил і використовували відео з неназваних телеграм-каналів, посилалися на твітер президента Зеленського, фейсбук народної депутатки Євгенії Кравчук і на невизначені сторінки Збройних Сил, командувача Сухопутних військ Сирського, голови Тернопільської ОВА Труша та Держбюро розслідувань. Крім того було ще «посилання» «деякі моніторингові сайти і телеграм-канали повідомляють».

Найбільше порушень стандарту було пов’язано з узагальненими розмитими псевдопосиланнями — загалом у 37 випадках. З них 14 було на Повітряні Сили. Насправді маю припущення, що в усіх цих випадках інформацію брали саме з телеграм-каналу ПС, але просто не казали цього. Бо ж одного разу таки «проговорилися»: «в офіційному телеграм-каналі Повітряних сил Збройних сил України повідомляють» (в «офіційному»!). А в усіх інших випадках казали «у командуванні Повітряних сил попередили», «повідомляє командування Повітряних сил», «Повітряні сили повідомили» тощо. Крім того узагальнено та розмито «посилалися» на уряд, Генштаб, Збройні сили (оце так узагальнення!), ДБР і СБУ, Київську міську прокуратуру, обласні адміністрації, Держприкордонслужбу. Була парочка «геополітичних» псевдо: «у Кремлі заявили» і «у Білому домі обіцяли». І раз казали «люди розповідають».

14 разів робили абстрактні псевдопосилання: «є інформація», «за попередньою інформацією», «відомо» і «стало відомо», «повідомляли», «є повідомлення», «знаємо», «чуємо» і навіть «розганяється інформація». 6 разів подавали факти без будь-яких посилань на джерела.

Ще 14 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. З «адресних» так «посилалися» на невідомо кого в КМВА, просто «в Києві» і просто «в Миколаєві», у Білому домі і в Кремлі. І були: «народні обранці закликали», «експерти говорять», «більшість українців кажуть», «прикордонники рекомендують», «в німецьких політичних колах обговорювали», «західні медіа пояснюють» і «історики кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 24 рази (по 6 на годину в середньому). 15 разів картинка не відповідала тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Наприклад, тричі повідомлення про намір Росії блокувати Чорне море та про бойову підготовку окупантів до цього чомусь «перекривали» відео пожежі після обстрілу Одеси 19 липня. А ще тричі у гостьовій студії це ж саме повідомлення «перекривали» просто якимись архівними цивільними суднами на морі.

Повідомляти про перші підсумки Ради Україна — НАТО, тим більше зі словами, що «зустріч була на рівні послів», і «перекривати» це архівним відео перших осіб на вільнюському саміті — очевидно нелогічно. Так само нелогічним було «перекривати» архівним відео кораблів на морі пряме ввімкнення кореспондентки «Радіо Свобода» з Брюсселя про підсумки Ради Україна — НАТО. Ще динаміка непоганої в цілому мапи бойових дій не співпадала з текстом ведучого за кадром.

Двічі не до ладу «ілюстрували» архівним відео розмови з гостями. І були 6 суто фактичних неточностей. Наприклад, текст у сюжеті Артема Деркачова був ось такий: «світло в селі з’явилося в перші місяці деокупації, нещодавно підключили воду, газ поки що підключити неможливо, але жителі не втрачають надію відновити своє місто». Так місто чи село?

Ведуча Ольга Бутко починала підсумковий випуск новин словами: «Уже 518 днів наші захисники та захисниці героїчно боронять державу». Що є абсолютною неправдою, бо боронять вони державу з 20 лютого 2014 року.

У сюжеті Світлани Довжук порушення стандарту відокремлення фактів від думок (узагальнення та перебільшення) стало фактичною неточністю: «три дні тому росіяни атакували ракетами майже весь історичний центр Одеси». Історичний центр Одеси набагато більший за ту частину, яку зруйнувала чи пошкодила ракетна атака.

Термінологічна неточність була у сюжеті Олега Янка, де в синхронах біженок титрували як переселенок. А ведучий Назар Довгий плутав числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найбільше — 164 рази (тобто по 41 разу на годину ефіру в середньому). 144 рази це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Найчастіше це були звичні емоційні оцінки: «жорсткі бої», «важкі бої», «трагедія сталася», «на шаленій швидкості», «і досі не може оговтатись», «величезна вирва», «потужних вибухів», «вціліла дивом», «ажіотаж на пунктах пропуску», «це не перший скандал», «масштабного багатомільйонного проєкту», «не було рівних», «і не менш знамениті колоритні одеські дворики», «однак є і хороші приклади» тощо.

Були й такі оцінки як «населений пункт активно готується до зими», «люди активно користуються сховищем», «а ось це укриття вже якісно відновили», «яку досить легко відшукати в інтернеті». Традиційно дуже великою була кількість усіх оцих «зазначив», «наголосила», «закликав», «сподівається» і подібних.

Трохи було й висновків, наприклад: «Однак це не означає, що росіян і білорусів не буде не змаганнях» (ведуча Ольга Бутко). «Реакція цієї організації теж була, але в рамках висловлення традиційного “занепокоєння”» (сюжет Світлани Довжук). «Зрозуміло, що майно, яке тут знаходиться, належить мешканцям» і «а розвішані по стінах малюнки свідчать про те, що під час тривоги тут перебувають і діти» (сюжет великої групи авторів).

Ведучі гостьових студій 13 разів не авторизували власних міркувань, навіть ось таких «стратегічно-експертних»: «В цілому, якщо говорити про звільнення територій, Крим, тепер уже це очевидно всім, Кримський півострів, його звільнення, деокупація і повернення — це має бути на першому місці, тому що вже після того буде значно легше, не буде вже тієї логістики, не буде постачань, не буде Криму як оцієї мілітарі-фортеці і суцільної воєнної бази» (ведучий Назар Довгий). «Адже попереду важка праця і доведеться подолати роки окупації в цьому регіоні зокрема, в цьому і не тільки, і очевидно, що буде дуже непросто вести там свою управлінську діяльність» (ведуча Катерина Федотенко).

Ще 6 разів робили безпідставні узагальнення: «тутешні звикли і жити, і працювати без світла», «жителі не втрачають надію відновити своє місто», «і така ситуація у місті з більшістю укриттів», «втім більшість з них на батьківщині перебувати довго не планують» (це про тих, хто повертається в Україну з-за кордону, причому було навіть аж цілих два синхрони «на підтвердження» цього узагальнення).

В одному випадку ведучий Назар Довгий цитував гендиректора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі та не маркував як слід межі цитати, відтак останні речення, які ймовірно були закінченням думки Гроссі, звучали вже як суб’єктивні думки самого ведучого.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували в різні способи 10 разів. Зокрема через хронічно неякісну роботу каналу зі звуком повністю «підрізали» початок прямого ввімкнення кореспондентки «Радіо Свобода» з Брюсселя, тож так і залишилося для глядачів невідомим, кого саме вона цитувала і що саме цей невідомий хтось сказав (в ефірі звучав лише самий кінець цитати).

Не було бекґраунду про те, що таке Сувальський коридор, про який говорили і ведучий Довгий, і гість Подоляк.

Не досить було називати Петра Черника «військовим (це в сенсі воєнним) експертом». А в сюжеті про кадровий резерв не було титрів на частині синхронів. Деяких зі спікерів було принаймні представлено в попередньому тексті за кадром, але не всіх.

У повідомленні про взяття під варту водія, що збив нацгвардійців на блокпосту в Києві бекґраундові фото не були позначені датою. А бекґраундове відео ДТП із суддею Тандиром раз давали з позначенням дати події, а потім у підсумковому випуску чомусь давали вже без дати і без позначки «архів».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення стандарту. По-перше, вже згаданий Сувальський коридор без бекґраунду. Без пояснень більшість аудиторії навряд чи зрозуміла, про що це йдеться. Незрозуміло, навіщо було показувати на екрані ось таку інфографіку, яка абсолютно непридатна до сприйняття з телевізора:

Ведучий Назар Довгий казав: «можливо, є якісь крайні кейси».

Інші зауваження

У гостьовій частині ефіру каналу постійною є така тенденція: гостей запрошують дуже багато, часом занадто багато, бо декому з них приділяють дуже мало ефірного часу, перебиваючи мало не на півслові, бо ж «ми обмежені часом». Так, цього дня, наприклад, абсолютно не розкрили жодну заявлену тему (про позиції африканських країн щодо блокування українського агроекспорту Росії та про майбутній саміт Росія — Африка) в спілкуванні з посолкою України в Південноафриканській республіці Любов’ю Абравітовою, а членкині Комітету ВР Лесі Забуранній за темою скасування «воєнних» пільг для підприємців надали «рекордних» 54 секунди ефірного часу. Мотивували, до речі, тим, що повітряна тривога, але далі перейшли «до інших тем» і майже 10 хвилин говорили з віцепрем’єркою Іриною Верещук (з цих 10 хвилин насправді була лише одна новина, решту часу «ходили по колу»). Тобто є «вал гостей», у якому кількість перемагає якість, і є «преференції», комусь із гостей не дають і думку закінчити, а комусь дають говорити дуже багато, часом явно забагато. Якщо, наприклад, згадати «хронічного гостя» каналу пана Подоляка, на якого редакції не шкода й майже по 30 хвилин ефіру (як це було цього ж дня), а подеколи й по 50 хвилин ефіру (як це було 12 липня, наприклад).

Було повне розфокусування теми в сюжеті Світлани Довжук про наслідки російської ракетної атаки 23 липня по історичному центру Одеси: «засудив цю атаку навіть голова Одеської єпархії Московського патріархату Агафангел. В окулярах за майже 18 тисяч гривень. Ось ціна аксесуару в інтернет-магазині». Інформація, яка до теми сюжету не мала жодного відношення.

І ще. Дрібниця, звісно, але. На початку чергового випуску новин забули ввімкнути ведучій петличку й вона з пів хвилини говорила беззвучно. Далі стопнулись і запустили міжпрограмку. Ну, таке, буває, помилитися може кожний. Але ж природно було б починаючи заново, перепросити у глядачів за технічний брак. Не перепросили. Вдали, що нічого не сталося.

А загалом зі звуком в ефірі каналу «Рада» проблеми є хронічними, зокрема значна кількість перших слів ведучих і початки сюжетів «під’їдаються», чути глядач починає з пів слова.

Традиційно на каналі «не дружать» із фемінітивами: «Ірини Верещук, віцепрем’єр-міністра, міністра реінтеграції...», «підтвердила заступник міністра оборони Ганна Маляр» (ведучий Назар Довгий), «Любов Абравітова, повноважний посол...» (ведучий Назар Довгий і в титрі), «країна-агресор» (ведучі Назар Довгий і Ольга Бутко), «Світлана Гінжул, депутат Шевченківської сільської ради» (титр у сюжеті Артема Деркачова), «Олександра Кучковська, офіцер пресслужби...» (титр у сюжеті Олега Янка), «Одрі Азуле, генеральний директор ЮНЕСКО» (титр у сюжеті Світлани Довжук), «каже виконувач обов’язків гендиректора Національного музею Леся Гасиджак» (сюжет Карини Подленко), «Алла Кіч, інженер-електронщик гімназії» (сюжет великої групи авторів).

Елементи політичного піару

Цього дня вже традиційно для каналу «Рада» в якості гостя студії майже пів години (не вистачило 1 хвилини 20 секунд) був радник керівника ОП Михайло Подоляк. Канал регулярно надає неабияку трибуну раднику, з якої той виступає то як експерт (причому з будь-яких питань, не маючи при цьому в більшості з цих питань жодної відповідної професійної кваліфікації та бекґраунду), то, вибачайте, як політик, який виступає від імені України й українців (не маючи на те жодних повноважень). І паралельно, звісно ж, великі блоки своїх промов присвячує відверто схвальним оцінкам тих чи інших дій чи слів президента Зеленського. Все це — за безумовної згоди та потурання ведучих. Прикметно, що завершили цього разу розмову з паном радником словами: «на жаль, маємо завершувати, наступного разу хотілось би побачити вас і в студії, буде більше часу» (здавалося б куди вже більше, але ж, нагадаю, вже бувало й по 50 хвилин ефіру пана Подоляка).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було. Гостьові студії вів токсичний ведучий Назар Довгий, який працював на пропагандистських «каналах Медведчука».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побувало 7 гостей-ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 283 рази або ж майже по 71 разу на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 164 рази, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 82 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 24 рази порушували стандарт точності, більшість порушень були пов’язані з невідповідностями картинки й тексту. Стандарт повноти інформації порушували в різні способи 10 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Одним проявом політичного піару вважаю гостьове інтерв’ю з радником керівника ОП Михайлом Подоляком. Надмірною була кількість ефірного часу, зручними були запитання ведучих, крім того традиційно невідповідною була компетентність гостя обговорюваним питанням, і, як завжди, велика кількість схвальних оцінок гостя на адресу президента Зеленського.

Російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.

Важливі події та теми, які не були озвучені в телемарафоні

25 липня:

• У розвідці США попередили, що завод безпілотників у Росії може суттєво вплинути на перебіг війни.
• Росія замінувала підходи до українських портів, — США.
• В ООН відкинули брехню Росії про «український удар» по військовополонених в Оленівці.
• Мовний омбудсмен відреагував на обурення пасажирів «Укрзалізниці» російською мовою на квитках.
• Затриманий ексзаступник міністра оборони Шаповалов написав відкритого листа Зеленському щодо зриву силовиками закупівель для ЗСУ.
• Представниця Громадської ради при Міноборони: через дії Держаудитслужби армія залишиться без бензину та авіапалива.
• ЗСУ вже використовує касетні снаряди під Бахмутом.

26 липня:

• Сенат Італії визнав Голодомор геноцидом українського народу.
• Бундесвер на стратегічному рівні не має зауважень до дій ЗСУ, — посол України в Німеччині.
• У Росії українця посадили на 22 роки за вибух на залізниці у Брянській області.
• Червоний Хрест зменшує фінансування гуманітарних потреб в Україні.
• Суд ЄС скасував санкції проти ексгенпрокурора Пшонки та його сина.
• «Слузі» Марченко, яка перекидала хабар через паркан, не обирають запобіжний захід через її вагітність.
• Профільний Комітет парламенту не підтримав відставку міністра Ткаченка.
• Волонтери та парамедики написали відкритого листа воєнному керівництву країни про проблеми у тактичній медицині.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була такою: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку години і на 30-й хвилині), решта часу були гостьові студії. З 10-ї ранку ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку Суспільного була такою: перші дві ефірні години починалися випусками новин (30- і 20-хвилинними), о 20-й був підсумковий годинний випуск, далі була годинна гостьова студія.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: з 8-ї до 10-ї в кожній годині були по два коротких випуски новин (на початку години 15-хвилинні, посередині години 10-хвилинні), решту часу займали гостьові студії. У наступній годині був лише 15-хвилиний випуск новин на початку, далі була гостьова студія. В останню годину блоку був 40-хвилинний випуск новин і 20-хвилинна гостьова студія.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була стандартною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, замість яких часом були або сюжет тижневика, або пропагандистський фільм. Новини вели спочатку Олена Фроляк, згодом Тетяна Висоцька, розмовні студії вів Вадим Карп’як.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була сталою: ефірні години починалися 20-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-1 був годинний підсумковий випуск новин, о 21-й відповідно годинна гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажних сюжети, 7 прямих ввімкнень, 2 гостя-ньюзмейкера в студії.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: лише один репортажний сюжет, 3 прямих ввімкнення (всі — з однієї події), в студії побувало 6 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була такою: 5 репортажних сюжетів і 3 прямих ввімкнення (ще одне було нерепортажним). У студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була цього дня непереконливою: 5 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення (ще одне було неподієвим), і лише одна гостя-ньюзмейкерка в студії.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 9 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. В студії побувало 4 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була слабкою в репортажній частині: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. В гостьовій студії побувало 7 гостей-ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостях у каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 8 людей: 2 ньюзмейкери, 3 речники, один радник, одна експертка й один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало12 гостей: 6 ньюзмейкерів, одна радниця і 5 експертів.

У гостях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 18 людей, з них 5 були ньюзмейкерами, 3 речники, один радник, 4 експерти, 2 журналісти і 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей: одна ньюзмейкерка, 2 речники, один експерт і 5 учасників подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ загалом протягом чотирьох годин побувало 9 гостей: 4 ньюзмейкери, 2 речники, радниця, експертка й учасник подій.

У гостях каналу «Рада» за чотири години ефіру побувало 12 людей, із них 7 були ньюзмейкерами, один речник, двоє радників, один експерт і один учасник подій.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 294 рази, або ж по 73,5 раза на годину ефіру в середньому. Найбільше (203 рази) порушували стандарт відокремлення фактів від думок, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 64 рази. Найбільше було узагальнених псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 19 разів. У більшості випадків це були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах, і як «ілюстрації» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт повноти інформації було порушено 5 разів, стандарт доступності — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу «Ми — Україна» порушували стандарти 259 разів, це майже по 65 разів на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 145 разів. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій, цього дня ведучі гостьових студій також доволі багато разів не авторизували власні думки. Стандарт достовірності інформації порушували 66 разів, більшість із цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 32 рази, майже всі ці порушення були некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації в різні способи порушували 9 разів, стандарт доступності — 3 рази, одного разу було порушено і стандарт балансу думок. І тричі було порушено етичні норми через некоректну роботу з картинкою.

Загалом протягом чотирьох годин ефіру журналісти Суспільного порушували стандарти 166 разів, це по 41,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше — 67 разів — порушували стандарт достовірності, найбільше було неперевіреної інформації з інтернету та розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 59 разів. Найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 24 рази, з них 10 — були фактичні неточності різного виду, все інше — була некоректна робота з картинкою як у сюжетах і БЗ, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 10 разів, багато питань до роботи з інфографікою. Стандарт повноти інформації порушили 6 разів. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували протягом чотирьох годин ефіру 309 разів, або більш як по 77 разів на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 184 рази, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах, переважно оцінками. Стандарт достовірності інформації порушували 82 рази, понад третина з цих порушень була розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. Стандарт точності порушували 34 рази, майже все це була некоректна робота з картинкою і текстом. Стандарт повноти порушили 6 разів, доступності — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 331 раз протягом чотирьох годин ефіру. Це — майже по 83 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 239. Більшість із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах, але чимало було й не авторизованих думок у матеріалах тижневика. Стандарт достовірності порушували 60 разів, майже половина з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 24 рази, в більшості випадків це були невідповідності картинки й тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 5 разів, стандарт оперативності — у двох випадках, стандарт доступності порушили один раз.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 283 рази або ж майже по 71 разу на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 164 рази, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 82 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 24 рази порушували стандарт точності, більшість порушень були пов’язані з невідповідностями картинки й тексту. Стандарт повноти інформації порушували в різні способи 10 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

В ефірі каналу «1+1» було два прояви піару — двічі показували позитивний сюжет про «Нафтогаз України» та його керівника Олексія Чернишова.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналів ICTV та СТБ було два прояви політичного піару. Іміджевий сюжет про те що ювелірна мережа «Золотий вік» купила медикам чотири реанімобіля та «паркетне» повідомлення про покладання квітів жертвам ракетної атаки по Вінниці першою леді Оленою Зеленською.

Проявом політичного піару в ефірі каналу «Рада» вважаю гостьове інтерв’ю з радником керівника ОП Михайлом Подоляком. Надмірною була кількість ефірного часу, зручними були запитання ведучих, крім того традиційно невідповідною була компетентність гостя обговорюваним питанням, і, як завжди, велика кількість схвальних оцінок гостя на адресу президента Зеленського.

Проявів політичного піару в проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналів «Інтер», «Ми — Україна», Суспільного не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Інтер» російських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу. У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» російських наративів також не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу.

У проаналізованих ефірах каналів «Ми — Україна», Суспільне, «1+1», ICTV та СТБ російських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб