24 лютого, коли Росія пішла в наступ на Україну, «Детектор медіа» мусив припинити свої постійні моніторингові проєкти, адже наповнення ефіру телеканалів повністю змінилося. Центральні канали об’єднались у спільний марафон «Єдині новини #UAРазом». Однак і під час війни моніторинг і контроль якості телепродукту залишаються важливими. Тому ми запустили нове дослідження — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Додаткові пояснення щодо застосування стандартів журналістики під час війни є в матеріалі — відповіді на критику моніторингу.

Коротке резюме моніторингових звітів читайте тут. Також у рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Примітка: ефірний блок телеканалу «1+1» виходив поза межами цієї доби.

Телеканал «Рада» (0:00-6:00)

Зміст ефіру. Структура ефіру була стандартною. Кожна година починалася коротким випуском новин (щоправда, різної тривалості, були й менші за 10 хвилин, і майже по 20), а продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Олена Морозова, гостьові студії — по черзі Назар Довгий і Ганна Гомонай, Максим Зборовський, і Ольга Нємцева. З позитивного: телеканал «Рада» починав свій ефірний блок напередодні, 2 вересня, о 18-й, втім гостьові студії каналу вночі третього вересня були оригінальними, а не в повторі. Випуски новин теж були прямоефірними, але складалися майже повністю з повторів одних і тих же коротких форм і сюжетів. Тому у блоці каналу сюжетів було дуже небагато (з багаторазовими повторами майже кожного з них):

• Олега Зінченка про запровадження «Великою сімкою» лімітованих цін на російську нафту,
• Володимира Сілякова про появу в обігу навмисно пошкоджених банками гривень із окупованих територій,
• Олесі Ніцевич про походження українських прізвищ (рубрика «Насправді»),
• Богдана Олійника і Тетяни Беженар про одеського пластичного хірурга, який безкоштовно лікує поранених ворожими обстрілами,
• Оксани Ясницької про встановлення буржуйок у Львові для багатоповерхівок,
• Тетяни Шимон про приготування сливового повидла на Закарпатті.

Було одне пряме ввімкнення Дмитра Анопченка (кореспондента «Інтера») з Вашингтона про нові енергетичні санкції Заходу проти Росії і про 11,7 мільярдів доларів допомоги Україні від США.

Гостями ефіру були:

• Павло Бакунець, член Комітету ВР з питань екологічної політики і природокористування, про підсумки першого дня візиту місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС.
• Марія Мезенцева, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету ВР з питань інтеграції України з ЄС, про підсумки першого дня візиту місії МАГАТЕ на ЗАЕС.
• Олексій Устенко, голова підкомітету з питань орендних платежів, екологічного податку та оподаткування АПК Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про державну допомогу українському бізнесу, про переїзд бізнесів.
• Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію на Одещині, про ситуацію з пам’ятником Катерині в Одесі.
• Олена Симоненко, радниця керівника Офісу президента, про те, як відбувається евакуація людей з прифронтових міст і сіл, про зловживання з гуманітарною допомогою з-за кордону.
• Іван Ус, експерт з міжнародної економіки, про неефективність приватизації в умовах війни, про шляхи перезапуску економіки України.
• Ігор Петренко, політкоментатор, про майбутній опалювальний сезон, про можливості збільшення в Україні альтернативних джерел енергії, про ситуацію на окупованих територіях.
• Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, про майбутній опалювальний сезон, про можливості збільшення в Україні альтернативних джерел енергії, про розвиток українського газовидобування, про шляхи деокупації Запорізької АЕС.
• Святослав Павлюк, виконавчий директор «Енергоефективні міста України», про майбутній опалювальний сезон, про можливості збільшення в Україні альтернативних джерел енергії.
• Олексій Якубін, політолог, кандидат політичних наук, про часткове подолання ЄС газової залежності від Росії, про різні механізми стримування російської зовнішньої політики.
• Богдан Ференс, експерт з міжнародних питань, про готовність Європи до відмови від російських енергоносіїв, про подальші енергетичні санкції проти рсіх
• Максим Гардус, експерт Офісу реформ Кабінету міністрів, про можливі подальші дії Росії через поступову відмову Європи від російських енергоносіїв, про обхід Росією санкцій і зміст наступного восьмого пакету санкцій ЄС.
• Дмитро Васильєв, «політконсультант», про підсумки першого дня візиту місії МАГАТЕ на ЗАЕС, про восьмий пакет санкцій ЄС.
• Катерина Гольцберг, психологиня, про поради батькам на початку нового навчального року.
• Олександр Коваленко, воєнно-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про серпневі події на фронті як переламний момент у війні, про ведення бойових дій взимку тощо.
• Георгій Біркадзе, експерт з економічних та політичних питань, колишній чиновник, про державну допомогу українському бізнесу, про релокацію бізнесів.
• Ярослав Жаліло, заступник директора Інституту стратегічних досліджень, про державну допомогу українському бізнесу, про релокацію бізнесів.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушувався у різні способи. Олена Морозова ось так «широко» позначала «джерело інформації» у шести випусках новин: «На заяви “Газпрому” вже відреагували в Євросоюзі і заявили: про поломку “Північного потоку” Росія збрехала». Євросоюз занадто великий, щоб зрозуміти, хто саме там «відреагував» і «заявив» і тим більше звідки цю інформацію взяли на каналі «Рада». Так само у сюжеті Олега Зінченка, який повторювали у чотирьох випусках новин, було таке «посилання»: «У Сполучених Штатах переконані: це завдасть рішучого удару по російській економіці». Хто це там, у Сполучених Штатах, такий «переконаний»? І звідки про цю «переконаність» раптом дізналися на телеканалі «Рада»?

Ведуча Олена Морозова у двох випусках новин посилалася на якісь узагальнені ЗМІ: «ЗМІ пишуть, що нові обмеження запрацюють синхронно з санкціями Євросоюзу». І так само робив ведучий гостьової студії Назар Довгий у запитанні до гостя: «Є заяви нові американських ЗМІ в тому числі щодо санкцій проти Росії»; «Ми знаємо, що є конкретні країни, їх там більше десяти, які допомагають Росії в обході цих самих санкцій».

Ведуча Морозова посилалася на невідомі й невизначені телеграмканали: «Водночас у передмісті після вибухів почалася пожежа, пишуть місцеві телеграмканали».

У сюжеті Оксани Ясницької було узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «А от експерти впевнені, до встановлення буржуйок у підвалах потрібно підходити комплексно».

Порушення стандарту точності переважно були пов’язані з некоректною роботою з картинкою. Повідомлення про зупинку Росією постачання газу до Європи у шести випусках новин, а потім ще раз у гостьовій студії було «перекрите» традиційними, взятими з архіву, трубами і вентилями. Сюжет Олега Зінченка про запровадження «Великою сімкою» лімітованих цін на російську нафту був повністю «перекритий» архівним відео всього, що, на думку автора сюжету, було бодай якось пов’язано з поняттям «нафта». І цим же відео «ілюстрували» пряме ввімкнення з Вашингтона журналіста «Інтера» Дмитра Анопченка на цю ж тему.

Повідомлення, що адміністрація Байдена ініціює ще 11,7 мільярда доларів допомоги Україні, було «проілюстровано» чомусь відео американського Капітолію. Певно на «Раді» вважають, що Байден зі своєю адміністрацією сидять у Конгресі. І так було в шести випусках новин.

Свіжа режисерська знахідка! Слова гостя, нардепа Павла Бакунця, «ілюстрували» текстовою цитатою Михайла Подоляка — зрозуміло, про зовсім інше, аніж говорив гість. А потім цією ж цитатою «ілюстрували» запитання ведучого до гості, народної депутатки Марії Мезенцевої.

Повідомлення ж про якісь слова Єрмака було «перекрито» хаотичним набором архівного відео бойових дій. Якесь повідомлення про статистику перевезених підприємств традиційно «перекривали» якимось хаотичним набором архівних картинок якихось кав’ярень, магазинів, цехів тощо. І цим же хаосом намагалися «ілюструвати» слова гостей про переїзд.

Найбільше (з урахуванням повторів) було порушень стандарту відокремлення фактів від думок. Оцінки і висновки були в сюжеті Олега Зінченка, який повторювали чотири рази: «Найбільш прибуткова галузь російської економіки та основне джерело фінансування воєнної машини Кремля». «Серед суперечливих питань — гранична ціна». «Ціни на енергоносії формуються на основі попиту та пропозиції, тож Москва зменшувала обсяги видобутку та транспортування, і таким чином ціни злітали догори. Втім, тепер це не працюватиме, попри те, що в Кремля знову лунають погрози».

І багато неавторизованих оцінок і висновків робила ведуча гостьової студії Ольга Нємцева: «За час дії в Україні воєнного стану держава запровадила низку ініціатив, які спростили життя і роботу українському бізнесу». І таке: «Коли починався коронавірус, всі хапалися за голову і казали, що тепер Україна точно лишиться без малих та середніх підприємців, але тепер, коли почалася війна, то ми розуміємо, що в принципі ті виклики були набагато мізерніші за те, що зараз маємо». І ще ось таке: «Наскільки це важливо і наскільки важко потім буде повертати нам саме промисловість? Тому що, звісно, якщо ми говоримо про якісь кав’ярні, про рітейл, про торгівлю, то напевно це набагато швидше, а що стосується великих виробництв, великих підприємств, то от власне як там Україна буде нарощувати потім всі свої потужності, які були втрачені?»

Більшість порушень стандарту повноти інформації були пов’язані з недостатнім поясненням компетентності гостей-експертів. Так, не досить було представляти Івана Уса просто як «експерта з міжнародної економіки», Богдана Ференса просто як «експерта з міжнародних питань», Георгія Біркадзе просто як «експерта з економічних і політичних питань». В усіх цих випадках треба було коротко пояснювати їхню компетентність в обговорюваних темах. Так само не досить було представляти Ігоря Петренка як «політолога». До того ж, мені видалося дивним, що з експертом, представленим саме як «політолог», ведучі обговорювали тему майбутнього опалювального сезону.

Дмитра Васильєва ведучий взагалі представив як «політконсультанта». Що це таке, я, наприклад, не знаю. Як хочеш, так і розумій, у чому цей «політконсультант» є компетентним. Але говорили з ним про безпекову ситуацію з Запорізькою АЕС і перші підсумки місії МАГАТЕ.

Ще ведучий Зборовський представив Павла Бакунця як «члена комітету з питань екологічної політики і природокористування». І так само було написано у титрі. Що за комітет такий? Без уточнення, що це Комітет Верховної Ради, зовсім не зрозуміло, про що саме йдеться – адже в марафоні це демонструється не лише на парламентському каналі «Рада».

В одному випадку був грубо порушений стандарт балансу думок. Гість Біркадзе казав: «И к чему мы приходим? Это та реформа, о которой я говорю везде, судебная реформа. Когда ты понимаешь, что ты можешь прийти в суд и у тебя суд будет честный и ты сможешь выиграть, а не так, если вы помните ситуацию с (нерозбірливо), французы инвестировали много денег, потом пришел, команда господина президента Порошенко и отжали у них бизнес, господин Кононенко и его друзья». Ведуча Нємцева жодним чином не реагувала, щоб збалансувати ці обвинувачення. А загалом цей же гість усіляко розхвалював президента і його команду. Причому він з’являється в ефірі телеканалу «Рада» вже далеко не вперше і завжди вихваляє владу, частиною якої раніше був, працюючи головою райдержадміністрації.

Інші зауваження. Титр на позначення архіву чи геолокації на каналі «Рада» розташований на екрані так, що потрапляє під логотипи всіх інших каналів-учасників телемарафону. Мені здається, що на сьомий місяць марафону таку «дрібничку» варто було б уже якось і враховувати.

І знову про стандарт доступності. В сюжеті Олега Зінченка було ось таке: «втім, нові обмеження мають на меті обвалити прайс ще більше». Вже точно далеко не всі телеглядачі володіють англійською, тож не варто в тексті вживати англійські слова.

В одному випадку була переобтяжена текстом інфографіка:

І за кадром цей дивний графік до ладу не був пояснений.

Ці текстові набори на «Раді» важко сприймати глядачу. Наприклад:

Забагато тексту, який «зліплений» докупи — хоч би пробіли були між рядками. При тому частина тексту раптом складається з незрозумілих термінів, та ще й англійською. І при цьому КАПСЛОК!

Тричі ведучі забували про фемінітиви: «...повідомила заступник міністра оборони України Ганна Маляр» (ведуча Олена Морозова). «...З Юлією Свириденко, міністром економіки і віце-прем’єром» (ведучий Назар Довгий). «Катерина Гольцберг, психолог» (Назар Довгий і в титрі).

Елементи політичного піару. Знову був звіт з брифінгу заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка про те, що «тривають відновлювальні роботи». І зі статистикою відновлених об’єктів у окремих областях.

Наводилася цитата керівника Офісу президента Андрія Єрмака, що він «упевнений, що активну фазу війни треба закінчити до кінця осені». І ще щось Єрмак сказав і щось «підкреслив». Жодної новини в цьому не було.

Резюме.  Новинної складової ефірного блоку каналу не було взагалі, якщо не рахувати шестиразові повтори випусків новин із короткими формами. На весь шестигодинний ефір було АЖ 6 сюжетів, із них жодного репортажного. І було АЖ одне пряме ввімкнення, але не репортажне, та ще й кореспондента «Інтера». Не додали новинності й гостьові студії, бо з 17 гостей ньюзмейкерами (і то — відносними) були лише троє.

Порушень стандартів було доволі багато (за рахунок численних повторів одних і тих самих матеріалів із одними й тими ж порушеннями). Стандарт достовірності порушували в різні способи. Стандарт точності — переважно некоректною роботою з картинкою. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували найбільше. Стандарт повноти — переважно недостатніми представленнями гостей, без належних пояснень їх компетентності в темах обговорення.

Загалом в ефірному блоці каналу було три прояви політичного піару: звіт з брифінгу заступника керівника ОП Кирила Тимошенка, цитування самого керівника ОП Андрія Єрмака і відсутністю належної (для дотримання балансу думок) реакції ведучої на жорстке звинувачення Порошенка і його соратника Кононенка у «відтисканні» бізнесів, яке озвучив у студії експерт Біркадзе.

Наративів російської пропаганди в ефірі цього разу не було, натомість ефіри вели токсичні ведучі Назар Довгий і Максим Зборовський.

Суспільне (6:00-12:00)

Зміст ефіру. Структура ефіру була нелогічною. Чотири перші ефірні години починалися з коротких випусків новин і продовжувалися гостьовими студіями, але з 9:15 далі йшли суцільні гостьові студії. Без випусків новин, і це в найбагатший на події час доби (з 9-ї до 12-ї). Новини вів Денис Зепсен, гостьові студії по черзі вели Андрій Діхтяренко і Євген Агарков. У блоці Суспільного були сюжети:

• Єгора Джулая про благодійний футбольний матч команди акторів з командою професіоналів,
• Тетяни Зозулі про збір гречки на Черкащині,
• Каріни Попової про розведення диких кабанів на Полтавщині,
• Юлії Трофімової про військовий облік жінок,
• Назара Ониська про збройову допомогу Швеції Україні,
• Наталії Ткачук про повернення українських біженців з-за кордону,
• Анастасії Терещук про малу приватизацію,
• Вікторії Сидоренко і Олександра Забродіна про евакуацію людей з окупованої Херсонщини,
• Катерини Данилович про підсумки візиту Гроссі на Запорізьку АЕС,
• Катерини Данилович про поліцейські можливості ООН,
• Анастасії Пої про програму «Прихисток»,
• Анастасії Пої про роботу американських пластичних хірургів у Львові,
• Анастасії Пої про розроблений львівськими студентами дрон для доставлення,
• Єлизавети Кротик про життя евакуйованих в евакуаційному центрі в Миколаєві,
• Руслани Богдан про роботу «Лікарів без кордонів» у селах Харківщини,
• Оксани Ільчук про працівника Чернігівського історичного музею, який пішов на війну добровольцем,
• Оксани Євпак про бійця «Вайса»,
• Наталії Ткачук про угоди України з Росією про розподіл Чорноморського флоту.

Були прямі ввімкнення:

• двічі Олександри Новосел з Харкова про нічний обстріл міста,
• Софії Москаленко з Дніпра про збиті 5 російських ракет українським ППО,
• і кореспондента з Херсона (ім’я не називали з міркувань безпеки) про ситуацію в місті.

Гостями ефірного блоку були:

• Євген Донець, директор медичної інформаційної системи Helsi, про те, як українським біженцям з-за кордону дистанційно консультуватися з лікарями.
• Олександр Вілкул, голова Криворізької МВА, про евакуацію мирних мешканців до Кривого Рогу з прифронтових територій, про ситуацію на Дніпропетровщині, про прийом переселенців, про навчальний рік у Кривому Розі, про відновлення бізнесів у місті.
• Євген Євтушенко, голова Нікопольської РВА, про ситуацію в Нікополі, про ситуацію з евакуацією людей, про підготовку до зимового сезону.
• Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів, про малу приватизацію.
• Ольга Батова, в.о. голови Фонду держмайна, про малу приватизацію.
• Павло Козирєв, заступник міністра з реінтеграції окупованих територій, про збільшення компенсації за прихисток переселенців, про евакуацію людей з прифронтових територій.
• Євген Горбачов, керівник програмного забезпечення «Дія», про нові сервіси «Дії».
• Наталія Гуменюк, керівниця об’єднаного пресцентру Сил «Південь», про перекриття логістичних шляхів ворога на півдні України, про загальну ситуацію на південному напрямку.
• Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС, про нову систему оповіщення про надзвичайні ситуації.
• Едвард Лукас, аналітик Американського центру аналізу європейської політики, про ефективність різних західних санкцій проти Росії, про відміну віз для росіян, про відсутність у Заходу стратегії щодо майбутнього Росії, про можливі впливи складної зими на західну підтримку України (записане інтерв’ю Олени Ремовської).
• Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій, міністр оборони України в 2019-2020 роках, про безпекову ситуацію з Запорізькою АЕС і варіанти її звільнення, про ризики війни на виснаження, про ресурси Росії, про західну допомогу, про історію з ракетами «Нептун» і держзамовленням, про повернення Криму (записане інтерв’ю Євгена Агаркова).
• Валерій Рябих, воєнний експерт Defense Express, про шведські САУ, які буде надано українським військовим.
• Олена Луньова, адвокаційна менеджерка Центру прав людини «Зміна», про повернення українців на тимчасово окуповані території, про те, що повинна робити держава для вимушених переселенців.
• Олег Чабан, психотерапевт, про стан людей, які виїхали з небезпеки, про способи подолання хибних бажань «повернутися за будь-яку ціну».
• Станіслав Таршин, член правління асоціації «Укролія», про будівництво олієпроводу з України до Польщі.
• Петро Черник, воєнний експерт, про перспективи контрнаступу на півдні України, про питання воєнного повернення Криму, про ресурси ворожої армії, про логіку перемоги України і Заходу над Росією.
• Кирило Галушко, історик, про розподіл Чорноморського флоту в 1993 році, про логіку дій Росії в усій новітній історії.
• Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, про газову війну Росії проти Європи, про зупинку «Північного потоку-1», про обмеження «Великою сімкою» ціни на російську нафту.
• Володимир Огризко, міністр закордонних справ України в 2007-2009 роках, про оцінку місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС, про необхідність санкцій проти «Росатому».
• Ростислав Смирнов, радник міністра внутрішніх справ, про варіанти безпекових місій на Запорізьку АЕС.
• Юрій Чебан, олімпійський чемпіон з веслування на каное, про змагання українських каноїстів, про волонтерство тощо (записане інтерв’ю Дарії Кузнецової).
• Антон Тимошенко, стендапкомік, про гумор в часи війни і самоцензуру тощо (записане інтерв’ю Олени Ремовської).
• Тayanna, співачка, про нову пісню.

Порушення стандартів. Цієї доби найчастіше журналісти Суспільного порушували стандарт достовірності. У прямому ввімкненні Олександри Новосел були такі «посилання»: «Відомо, що щонайменше одне влучання сталося на території гімназії... Відомо, що ракета впала на подвір’ї». Ведучий гостьової студії Євген Агарков двічі посилався на невизначені медіа у запитаннях до гостей: «Нещодавно одне міжнародне видання опублікувало інформацію про те, що люди повертаються на тимчасово окуповані території». І таке: «Напередодні ми бачили в ЗМІ кадри влучання саме в переправи, які вони будували майже під Антонівським мостом».

Три порушення стандарту точності були пов’язані з намаганнями «ілюструвати» слова гостей якоюсь картинкою. Так, слова гостя про зупинку росіянами «Північного потоку-1» «ілюстрували» якимось відео всього, пов’язаного з поняттями «газ» і «нафта». Жалюгідне видовище, як на мій погляд. І точно такою ж незграбною була спроба «ілюструвати» слова гостя Ростислава Смирнова. Той говорив про безпекову ситуацію на Запорізькій АЕС, а показували чомусь Африку. І такою ж провальною була спроба «ілюструвати» слова заступника міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій про роботу з прихистку вимушених переселенців. Показували при цьому якихось собак, ховрашків, рибок. Даруйте, виглядало як якась маячня.

Грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок цієї доби не було.

Стандарт повноти було порушено двічі. Бекграундове відео по Запорізькій АЕС не було позначене, як архівне. Не досить було представляти Петра Черника просто як «військового експерта» (в сенсі — воєнного). Слід було пояснювати глядачам його компетентність у питаннях війни.

Інші зауваження. З непояснених причин цього разу на Суспільному не було сурдоперекладу, який досі був обов’язковою опцією. Оглядовий сюжет Наталії Ткачук про повернення українців із-за кордону навіщось був під музичку, яка була навіть на синхронах. Ну не новинний це формат!

Елементів політичного піару цієї доби в ефірному блоці каналу не було.

Резюме. Новинна складова ефірного блоку Суспільного, на мою думку, була слабкою. З загалом 18 сюжетів лише один був репортажним, та й той був про благодійний футбольний матч. Це в найактивніший час доби. Решта сюжетів були оглядами і нарисами. Щоправда, було чотири прямих ввімкнення, зокрема дуже якісним було одне з ввімкнень Олександри Новосел з Харкова про ситуацію після обстрілів. У блоці було загалом 23 гостя, з них 7 були ньюзмейкерами.

Порушень стандартів було менше, ніж на інших каналах, але, вважаю, забагато як для суспільного мовника. Найгірше справи з дотриманням стандарту достовірності інформації, бо чимало новин беруться без перевірки з інтернету. Порушення стандарту точності цього разу були пов’язані з намаганнями «ілюструвати» слова гостей абиякими картинками.

Проявів політичного піару, ворожих наративів і токсичних персонажів не було.

Телеканали ICTV та СТБ (12:00-18:00) (оцінювалося 5 годин 50 хвилин ефіру, останні 10 хвилин ефірного блоку з 17:50 до 18:00, на жаль, не були записані з технічних причин)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною. Ефір був поділений на півгодинні блоки, кожний з яких складався з 15-хвилинних випусків новин і 15-хвилинних розмовних студій. Новини вели по черзі Олена Фроляк і Орест Дрималовський, розмовні студії — Вадим Карп’як.

У блоці були такі сюжети:

• Костянтина Мельникова про бойові дії на Донеччині,
• Оксани Лотоцької про місію МАГАТЕ на Запорізькій АЕС,
• Христини Венгеляускайте про життя людей у Нікополі під постійними обстрілами,
• Єгора Ромахла про благодійний аукціон з продажу дитячих малюнків і малюнків художника Андрія Барановського,
• Олександра Мужичука про прифронтове село Зоря поруч з Запорізькою АЕС,
• Андрія Почтєва про прибуття до Запоріжжя мистецького потяга «До перемоги»,
• Ольги Читайло про життя прифронтових сіл Чернігівщини та Сумщини,
• Христини Венгеляускайте про роботу лікарів Дніпра з порятунку поранених,
• Андрія Почтєва про облаштування оборонних позицій у Запоріжжі,
• Ірини Тимчишин про черги вантажівок на кордоні з Румунією,
• Ірини Тимчишин про те, як громади Прикарпаття приймають вимушених переселенців з особливими потребами,
• Анастасії Кожушко про те, як люди на Одещині самотужки лагодять будинки, пошкоджені російською ракетною атакою,
• Андрія Почтєва про чемпіонку світу з боксу Ларису Березенко, яка волонтерить для армії,
• Мирослави Прокоп’юк про переселенців з Маріуполя, які відкрили кафе у Львові,
• Катерини Курбанової про волонтерську кухню в Рівному для військових,
• Ірини Цимбал про благодійний аукціон у Черкасах зі збору грошей на дрон для армії,
• Ірини Цимбал про ринок праці для переселенців у Черкасах,
• Ксенії Павлишин про волонтерські послуги косметологів та візажистів на Київщині,
• Ірини Тимчишин про вимушену переселенку з Сіверськодонецька, яка відновила свій грумерський бізнес на Прикарпатті,
• Катерини Павловської про Михайла Горбачова.

Були прямі ввімкнення:

• Костянтина Мельникова з Краматорська про наслідки ворожої ракетної атаки на місто (до слова, тут була якісна робота з картинкою у прямому ввімкненні),
• Марії Малевської про наслідки ворожих обстрілів Харкова.
• Гостями ефірного блоку були:
• Роман Костенко, секретар Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони і розвідки, про успішні бойові дії нашої армії на півдні країни, про заповнення інформаційного вакууму, про необхідність ротації бійців на передовій, про навчання українських військових за кордоном, про підготовленість ворожих підрозділів.
• Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про зміну порядку надання грошей на проживання внутрішнім переселенцям, про субсидії на опалювальний сезон.
• Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової і митної політики, про ситуацію з наповненням бюджету, прогнози щодо інфляції і курсу гривні.
• Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової і митної політики, про наповнення бюджету, про фінансову допомогу західних партнерів.
• Микита Потураєв, голова Комітету ВР з питань інформаційної та гуманітарної політики, про законопроєкт про медіа, ухвалений у першому читанні.
• Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету ВР з питань інтеграції України в Європейський Союз, про законопроєкт про медіа, ухвалений у першому читанні.
• Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на україно-білоруському кордоні, про переважання повернення українців в країну над виїздом з неї, про ситуацію на українсько-російському кордоні.
• Євген Федченко, директор Могилянської школи журналістики і головний редактор проєкту «Стопфейк», про боротьбу з впливами російської пропаганди на українське суспільство, про актуальні наративи російської пропаганди.
• Сергій Грабський, воєнний експерт, про необхідність закриття інформації про бойові дії, про те, що нині відбувається на фронтах.
• Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, про Горбачова.
• Григорій Плачков, колишній очільник Державної інспекції ядерного регулювання, про перші підсумки місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС, про можливі сценарії розвитку ситуації на станції, про варіанти міжнародного впливу на Росію.
• Юлія Сергійчук, головна спеціалістка Департаменту промисловості і розвитку підприємництва КМДА, про здачу на макулатуру російських книжок для допомоги армії.
• Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, про ситуацію на окупованій Херсонщині, про настрої жителів окупованої області.
• Андрій Любка, письменник і волонтер, про презентацію нової книжки, про фестиваль у Чернівцях, про волонтерство, про кримінальні справи проти волонтерів.

Крім того в ефірному блоці каналу був пропагандистський фільм проєкту «Антізомбі» про те, як кремлівські пропагандисти пояснюють невдачі російської армії.

Порушення стандартів. Грубих порушень стандартів в ефірі медіагрупи було традиційно багато, набагато більше, ніж у колег з інших каналів. Найчастіше порушували стандарт достовірності.

Ведуча Олена Фроляк давала ось таке узагальнене псевдопосилання: «У Брюсселі та Києві підозрюють, що справжня причина скорочення постачань — шантаж і тиск на євроспільноту, яка підтримує Україну та через війну запровадила санкції проти Росії». Хто це такі «підозріливі» у Брюсселі та Києві, не сказала. Ведучий Орест Дрималовський посилався ось так у чотирьох випусках новин: «Раніше інформагенції повідомляли про приліт у Вознесенську». Які інформагенції — невідомо. Або ж Дрималовський казав таке: «У Чернігові стався вибух. За попередньою інформацією, сталася детонація боєприпасу на виставці біля Художнього музею... Є дані про двох постраждалих підлітків». От просто «є дані» і все. Або ж той же Дрималовський: «А сьогодні стало відомо, що згодом від цієї ж вечері з отруйних грибів помер і їхній чотирирічний братик». Просто нізвідки несподівано «стало відомо».

Про загибель дітей від отруйних грибів на Вінниччині Фроляк, а згодом і Дрималовський теж повідомляли без посилань на джерело. Статистику поранених від російських обстрілів у Миколаївській області ведучий Дрималовський наводив без посилань на джерело в чотирьох випусках новин. Ще Дрималовський казав у підводці: «Зовсім поруч уже 8 років будують ще два пункти. Ще у січні там заявляли про 95 відсотків готовності. У квітні, коли виникла гостра потреба збільшити вантажопотік на кордоні, урядовці обіцяли їх добудувати». І ще було узагальнене псевдопосилання Ореста Дрималовського у двох випусках новин: «А після перемоги, впевнені залізничники, їхній потяг насамперед рушить до вільного Криму». Це узагальнення було зроблене на підставі аж одного синхрону.

У сюжеті Андрій Почтєв казав: «Урядники звітують: Запоріжжя почало окопуватись від березня... тож укріплень нині удосталь». Узагальнене псевдопосилання було у сюжеті Ірини Тимчишин: «Аграрії зібране намагаються продавати з коліс. Кажуть, восени на кордоні буде колапс». І у сюжеті Ірини Цимбал: «Складніше знайти кваліфікованого токаря чи фрезерувальника, кажуть фахівці». У бекграундовому сюжеті Катерина Павловська казала про Горбачова: «А от повномасштабну війну Росії проти України начебто засуджуватиме. Принаймні так стверджують його друзі». «Дехто вважає, що саме з ним символічною і тепер остаточною зниклий назавжди «совок». Які саме «друзі», і хто той саме «дехто», хто «вважає»?

Але найгіршою була ситуація з бездумним оприлюдненням інформації, побаченої в інтернеті. У нарізці відео, якою «перекривали» зведення з фронтів, використовували в тому числі й відео з анонімного телеграмканалу «Ху@вый Херсон». У шести випусках новин. Повідомлення про вибухи в окупованих Олешках теж «ілюстрували» відео з анонімного телеграмканалу «Ху@вый Херсон». А найбільш феєрично ведучий Дрималовський посилався на джерела у повідомленні про майбутнє відкриття ресторанів McDonald’s у Києві: «Це інсайдерська інформація від працівників закладу, пишуть у телеграмканалах». Тут прекрасно все: і «інсайдерська інформація», і «пишуть у телеграмканалах». Достовірність аж зашкалює! Треба, мабуть, усе, що «пишуть у телеграмканалах», транслювати в національному телемарафоні, який подає «тільки перевірену інформацію». Але у цій інформації було ще й далі ось таке: «Офіційного підтвердження немає, та за останні кілька днів чимало киян писали, що підготовка триває». Що тут сказати? «Чимало киян» щодня так само «чимало пишуть» у соцмережах і телеграмканалах про що завгодно.

Маленький «ліричний відступ». Так уже склалося, що у студії медіагрупи саме цього дня гостем був засновник StopFake Євген Федченко, який кваліфіковано розібрав шляхи донесення російської пропаганди до української аудиторії, і в тому числі доволі наочно, як на мене, довів, що найбільш небезпечний ресурс — телеграм, який є ворожим і абсолютно не контрольованим. Ведучий Вадим Карп’як (до якого у мене в сенсі дотримання стандарту достовірності жодних питань нема), підсумовуючи розмову з гостем, навіть сказав: «А ми продовжуємо свою роботу, яка старається спиратися винятково на перевірену і офіційну інформацію». Проте медіагрупа StarLightMedia, як бачимо з наведених прикладів, та й усі інші учасники телемарафону (навіть Суспільне!) уперто продовжують «спиратися» на неперевірену інформацію з соцмереж і з тих же телеграмканалів! Я не знаю, якого розміру звірина у лісі має здохнути, щоб до журналістів телеканалів, які роблять цей телемарафон, нарешті дійшло, що в загальнонаціональний ефір категорично не можна тягнути будь-яку інформацію і відео, взяті без перевірки з соцмереж, а тим більше з телеграмканалів!

Численні грубі порушення стандарту точності найчастіше були пов’язані з повним нерозумінням того, як на телебаченні слід працювати з картинкою. Повідомлення про наслідки ворожих обстрілів в Ізюмському, Харківському і Богодухівському районах, у Дергачівській громаді «перекривали» відео зруйнованих будинків невідомо де. Відео не відповідало ні заявленій у тексті географії, ні за змістом. У чотирьох випусках новин. Два підряд БЗ — одне про те, що США не дає візи російським дипломатам, друге про результати соцопитування росіян — були «перекриті» архівними краєвидами Кремля. В обох повідомленнях краєвиди Кремля не мали жодного стосунку до змісту повідомлень. Обидва були в шести випусках новин.

Повідомлення про наслідки обстрілів Слов’янська, Краматорська, Билбасівки, Курахівської громади, Соледара, Званівки було «перекрито» фото пошкоджених і зруйнованих будівель невідомо де, що не відповідало ні за географією, ні часом за змістом словам ведучих за кадром. Так це подавали в чотирьох випусках новин

Повідомлення про припинення постачання «Газпромом» газу до Європи «Північним потоком» було «перекрите» у шести випусках новин традиційно трубами-вентилями і краєвидами невідомо чого.

Зведення з фронтів було «перекрите» хаотичним набором архівного відео бойових дій, яке часто за змістом не відповідало тексту ведучих. Наприклад, вони казали про знищення ворожої техніки байрактаром, а показували при цьому літаки-винищувачі тощо. І це було в шести випусках новин.

Повідомлення про ворожі обстріли кількох різних громад Миколаївської області було «перекрито» хаотичним набором відео зруйнованих будинків невідомо де. Оцінку Головним управлінням розвідки стану ворожих військ і їхніх проблем з поповненням «перекривали» хаотичним набором архівного відео бойових дій у двох випусках новин.

У бекграундовому сюжеті Катерина Павловська стверджувала: «За наказом Горбачова у 80-му радянські війська залишають Афганістан». Насправді це сталося у 1989 році.

Погано справи у медіагрупи і з дотриманням стандарту відокремлення фактів від думок. У репортажному сюжеті Костянтина Мельникова були оцінки: «Відносним везінням можна назвати те, що удар прийшовся саме на проїжджу частину». І безпідставні узагальнення: «Місцеві активісти нині закликають людей не мовчати та розповідати про злочини рашистів на увесь світ». Сюжет же був в ефірі чотири рази. Оцінку робила в сюжеті й Оксана Лотоцька: «Світ на демілітаризації ЗАЕС наполягає недостатньо рішуче». Сюжет повторювали в ефірі двічі.

Власні міркування Олени Фроляк: «За останні роки раніше розгалужену систему закладів соціальної допомоги практично скоротили. Тепер, щоб приймати людей з особливими потребами з окупованих областей, треба прихисток створювати з нуля». Згодом це ж саме говорив у новинах Орест Дрималовський. Оцінка Фроляк: «Запоріжжя продовжує окопуватись, навіть попри втішні новини з фронту». Потім це ж повторював і Орест Дрималовський.

Безпідставне узагальнення робила Олена Фроляк: «Щоправда, багато росіян поставились до уроку скептично, назвавши його маячнею». Власну оцінки робив Орест Дрималовський: «Буковину очікує вантажний колапс, а чиновники, замість прискорено працювати, далі граються в бюрократію». Безпідставне узагальнення робила спочатку Фроляк, а потім і Дрималовський: «Українських грибників не лякають заміновані території і смертельні отруєння».

Оцінки робив Дрималовський: «Працевлаштування у чужому місті для вимушених переселенців, яких російський окупант вигнав із рідного дому, часто серйозна проблема». «Героїні наступного сюжету, переселенці з Херсону, пощастило. У Черкасах їй вдалося швидко працевлаштуватися». Ще Дрималовський робив безпідставне узагальнення: «Усі подорожні від такого національно-визвольного мистецтва у захваті». У двох випусках новин.

Численні оцінки і висновки були в бекграундовому сюжеті Катерини Павловської про Михайла Горбачова: «Тернистий шлях останнього генсека СРСР». «Його знамениті «гласність» і «перебудова», які кардинально змінили світ». «Сумнозвісний «сухий закон», що вдарив по популярності реформатора». «Елегантна, усміхнена, вдягнена за останнім словом моди. Зазвичай дружини партійнних діячів публічними не були. Вона ж зовсім інша». «Та у 86-му після катастрофи на Чорнобильській АЕС його курс дає тріщину. Радянські ЗМІ у кращих традиціях замовчують аварію». «І це радянські люди ще стерплять, на відміну від порожніх полиць». «Дефіцити, порожні полиці у магазинах, а також неймовірно довгі черги — це те, чим запам’ятається правління Горбачова. Але справжнє невдоволення викличе введений ним «сухий закон». «Та Горбачов зробить неймовірне. Візьме курс на скорочення озброєнь і навіть зустрінеться з президентом Рейганом, що фактично означатиме кінець активного протистояння». «За кілька років скінчиться ще одне важке протистояння». «Ось такою суперечливою фігурою запам’ятається Михайло Горбачов». І все це зовсім не авторизоване, якщо вже вважати сюжети в «Фактах тижня» авторськими.

В одному випадку було порушено стандарт повноти: не досить було представляти Сергія Грабського лише як «військового експерта» (в сенсі воєнного). Слід було пояснити його компетентність.

Інші зауваження. Повертаючись до теми інфографіки втрат ворога. Цього дня ведуча Олена Фроляк називала різні позиції майже точно тоді, коли вони з’являлися в інфографіці на екрані. А от ведучий Орест Дрималовський — не такий майстер скоромовок, тож його начитка постійно запізнювалася, і це запізнення поступово наростало. Це до того, що варто робити зміну слайдів на подібній інфографіці, виходячи з темпу начитки конкретних ведучих. Бо темп у них різний.

Елементи політичного піару. Зайвою була згадка про фракційну приналежність народного депутата Романа Костенка до фракції «Голос». Бо жодна з тем розмови з ним не стосувалася контекстів внутрішніх політичних дискусій чи змагань. Справедливості заради скажу, що всі інші представлення Костенка були доречними і прив’язаними до контексту розмови.

Абсолютно невиправдане контекстом було згадування про фракційну приналежність до «Слуг народу» нардепа Данила Гетьманцева. І так само невиправданою була згадка про фракційну приналежність до фракції «Голос» Ярослава Железняка. Бо з обома ними ведучий говорив винятково про бюджетні питання, що не мало жодного відношення до політичної приналежності голови і першого заступника профільного Комітету ВР.

До слова і до прикладу: коли ведучий згадував фракційну приналежність до партії влади голови Комітету ВР з питань інформаційної та гуманітарної політики Микити Потураєва, то це було виправдано контекстом розмови, оскільки в самій розмові йшлося про критику законопроєкту «Про медіа» з боку опозиційних фракцій парламенту. І так само в контексті розмови на цю ж тему була виправданою згадка про фракційну приналежність до «Європейської солідарності» депутатки Іванни Климпуш-Цинцадзе. І ще позитивно: у цьому випадку медіагрупа забезпечила баланс думок у різко дискусійному питанні. До того ж, надали слово представниці «ЄС», що в єдиному телемарафоні трапляється надзвичайно рідко.

Резюме. Новинна складова ефірного блоку медіагрупи була забезпечена 7 репортажними сюжетами (з 20 сюжетів загалом) і 2 прямими ввімкненнями. Найбільш якісними були пряме ввімкнення Марії Малевської про наслідки ворожих обстрілів Харкова і спецрепортаж Ольги Читайло про життя прифронтових сіл Чернігівщини та Сумщини. В розмовних студіях медіагрупи цієї доби побувало загалом 14 гостей, з них 6 були ньюзмейкерами.

Грубих порушень стандартів було багато. Рівною мірою порушувалися стандарти достовірності, точності інформації і відокремлення фактів від думок.

В ефірному блоці медіагрупи було три прояви політичного піару, всі три — невиправдані контекстом розмови згадки про фракційну приналежність народних депутатів: Романа Костенка і Ярослава Железняка — до фракції «Голос», Данила Гетманцева — до фракції «Слуга народу».

Ворожих наративів і токсичних медійних персонажів в ефірному блоці медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (18:00-24:00) (оцінювалося 5 годин 42 хвилини ефіру, перші 18 хвилин з 18:00 до 18:18, на жаль, не були записані з технічних причин)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку «Інтера» була звичною: кожна ефірна година починалася з короткого 10-15-хвилинного випуску новин, а продовжувалася гостьовою студією. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин. Короткі новини вела Лілія Налягака, підсумковий випуск вів Олексій Фадєєв. Гостьові студії — по черзі Олексій Фадєєв і Ірина Баглай. У блоці були такі сюжети:

• Олени Бринзи про акцію родичів полонених «азовців» у Кропивницькому,
• Сергія Вендіна про прибуття до Запоріжжя потягу «До перемоги»,
• Сніжани Сидорук про черги вантажівок на українсько-польському кордоні,
• Руслана Смещука про нічні ворожі обстріли Краматорська та Слов’янська,
• Анатолія Журавльова про благочинні триатлонні змагання під Києвом,
• Ірини Баглай про життя на Північній Салтівці у Харкові,
• Юлії Зайцевої про переноси окупантами проведення псевдореферендумів,
• Олени Логінової про соціальний проєкт «Психічне здоров’я нації»,
• Олени Мендалюк про врожай моркви,
• Дмитра Анопченка про розслідування американцями злочинів росіян у фільтраційних таборах на окупованих територіях України,
• Тетяни Логунової про викриття російських шпигунів у Німеччині,
• Яни Танчак про відбудову пошкоджених ракетами житлових будинків і об’єктів інфраструктури,
• Марини Біленької про енергетичну кризу в Європі,
• Ганни Каменєвої про підвищення цін на харчі,
• Карини Вакарєвої про очне навчання в школах в умовах війни,
• Світлани Чернецької про реакцію Заходу на загадкові смерті російських олігархів та менеджерів,
• Юрія Куцого і Ольги Жидецької про закриття бізнесу Еricsson у Росії,
• Євгена Онопрієнка і Олега Дудки (Віськове телебачення) про українську броньовану машину «Козак-2М1»,
• Олени Томіної про різні події на окупованих територіях,
• Олени Мендалюк про дніпропетровських волонтерів,
• Андрія Анастасова про Ларису Якобчук єдину в Україні заступницю командира бригади,
• Ірини Васюри про черкаський музичний гурт «Спів братів», який дає безкоштовні концерти для військових,
• Сергія Вендіна про волонтера, який вивозив людей з окупованого Бердянська і потрапив у полон до окупантів,
• Жанни Дутчак про гуцульське різьблярство як нематеріальну духовну спадщину,
• Вікторії Балицької про дівчинку, яка від ворожого обстрілу втратила всю свою родину, а нині знайшла нову родину в притулку сімейного типу у Львові,
• Ольги Лучек про життя багатодітної родини вимушених переселенців на Буковині.

Були прямі ввімкнення:

• Інни Гогой з Запоріжжя про ворожі обстріли області і про ситуацію на Запорізькій АЕС,
• Дмитра Анопченка з Вашингтону про новий пакет американської фінансової допомоги,
• Дмитра Анопченка про ситуацію з візами для російських дипломатів.

Гостями блоку були:

• Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, про імовірності проведення окупантами псевдореферендумів, про кримінальну відповідальність за участь у псевдореферендумі, про хід евакуації людей з прифронтових і з окупованих територій, про можливості евакуації для маломобільних людей.
• Олексій Мовчан, народний депутат, голова підкомітету з питань регулювання публічних закупівель та ефективного управління державним і комунальним майном, про малу приватизацію за спрощеними правилами.
• Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію на півдні країни, про наслідки обстрілів Одещини, про ситуацію з Придністров’ям, про підготовку до опалювального сезону, про початок нового навчального року в області.
• Тарас Козак, економічний експерт, про нові економічні санкції Кабміну проти росіян і білорусів, про прогноз валютного курсу, про підвищення цін на окремі групи товарів.
• Ігор Айзенберг, професор Манхеттенського коледжу в місті Нью-Йорк, про новий пакет фінансової допомоги США Україні, про прогноз щодо рішень наступного »Раммштайна», про створення Пентагоном спеціальної робочої групи з постачань зброї союзникам, про ситуацію з «Північним потоком-1».
• Ігор Тишкевич, експерт-міжнародник Українського інституту майбутнього, про ухвалені Кабміном санкції проти росіян та білорусів, про військові навчання Росії «Схід-2022», про ненадання віз російським дипломатам для відвідання Генасамблеї ООН, про позбавлення росіян шенгенських віз.
• Микола Давидюк, політолог, про переноси окупантами псевдореферендумів, про заяву Кадирова, про нові українські санкції проти росіян і білорусів.
• Денис Попович, воєнний оглядач, про оперативну обстановку на фронтах, про формування Росією армійського корпусу, про перекидання військової техніки в Крим, про заяву Кадирова, про загрозу ворожого наступу з Білорусі, про підготовку українських військових за кордоном.

Крім того у блоці каналу було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів. Найчастіше стандарт достовірності порушувався через узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Узагальнене псевдопосилання двічі робив Олексій Фадєєв: «Утім, і експерти, і українські військовики скептичні, кажуть, навряд чи росіянам вдасться провести незаконне голосування». Узагальнене псевдопосилання було в сюжеті Олени Логінової: «Медики закликають: не затягувати і не тримати в собі переживання, бо вони як правило не зникають, а лише прогресують». Сюжет повторювався в ефірі два рази.

Такі ж псевдопосилання були і в сюжеті Олени Мендалюк: «Як для регіону, що постійно потерпає від ворожих обстрілів, Дніпропетровщина гідно тримає аграрний фронт, констатують експерти». «Аграрії Дніпропетровщини не приховують, забезпечити країну на весь рік вітчизняною морквою не зможуть». «Тим, хто хоче всю зиму споживати вітчизняну моркву, експерти радять уже в цьому місяці, саме коли фермери збирають пізні сорти моркви, подбати про запаси у коморах».

Численні узагальнені псевдопосилання були в сюжеті Сніжани Сидорук: «Величезна черга з фур, пояснюють митники, утворилася через заблоковані в Україні порти». «Водії втомлені і обурені, у багатьох не витримують нерви, переконані: дехто на черзі вже заробляє гроші». На «підтвердження» цього узагальнення — аж один синхрон. «Втім водії сумніваються, що таким чином вдасться розв’язати проблему з масштабним накопиченням фур». І теж — на «підтвердження» аж один синхрон. Сюжет був в ефірі два рази.

Численні узагальнені псевдопосилання були в сюжеті Ганни Каменєвої: «Та невдовзі може і подешевшати, прогнозують експерти». «Тому експерти радять, якщо і робити на зиму запаси, то розумно». «За прогнозами експертів, ціни на продукти до кінця року підростуть ще відсотків на 10, та дефіциту товарів не буде». І подібне ж псевдопосилання було в сюжеті Карини Вакарєвої: «Аби полегшити процес адаптації, психологи радять формувати дітям режим».

Часто журналісти посилалися на дописи в соцмережах і використовували відео з телеграмканалів. У сюжеті Юлії Зайцевої як «ілюстрація» використовувалось відео з анонімних телеграмканалів. Сюжет був в ефірі двічі. Інна Гогой у прямому ввімкненні з Запоріжжя розповідала про пресконференцію Гроссі у Відні без будь-яких посилань на джерела інформації.

І була велика кількість псевдопосилань на абсолютно невизначені джерела. Олексій Фадєєв у підсумковому випуску новин казав: «За попередньою інформацією, ракети були випущені з акваторії Чорного моря». Згодом так само це повторювала у короткому випуску новин і Лілія Налягака. Фадєєв казав: «Надвечір з’явилися повідомлення про удари по Харкову».

В прямому ввімкненні Дмитро Анопченко «посилався» так: «Просто сьогодні з’явилася новина, що в Пентагоні створили спеціальну робочу групу, яка цим всім опікуватиметься». «З’явилася зараз інформація, що три величезні контракти більше ніж на мільярд доларів зараз схвалили». Ведуча Нелягака казала: «Є інформація і про вибухи в окупованому Херсоні». Ведуча Баглай казала: «Є інформація, що упродовж останніх 5-ти діб Росія активно перекидає у тимчасово окупований Крим свою військову техніку».

Стандарт точності порушували відносно небагато. Повідомлення про обстріли Миколаївщини у двох випусках новин «перекривали» невідповідним за змістом відео. Казали про поранених дітей — показували як рятувальники збирають уламки ворожих ракет тощо. Так само повідомлення про 5 збитих українською протиповітряною обороною ворожих ракет у трьох випусках новин «ілюстрували» чомусь фото зруйнованих приватних будинків.

Сюжет Юрія Куцого і Ольги Жидецької про закриття представництва шведської компанії Еricsson у Росії був весь «перекритий» якимись планами вулиць якихось російських міст. У підводці до цього сюжету ведуча Ірина Баглай стверджувала: «це загрожує тим, що країна-агресорка залишиться без зв’язку». Сюжет же закінчувався підсумком, що «щоправда, повного телекомунікаційного колапсу у Росії аналітики не прогнозують». Перше явно суперечило другому.

Найбільше ж було порушень стандарту відокремлення фактів від думок.

Узагальнення було в сюжеті Юлії Зайцевої, який був в ефірі двічі: «Та вже зовсім не приваблює навіть прихильників “руськава міра” вручення повісток, яке окупанти розпочали новим власникам російських паспортів. Ті, хто їх брали, нині усвідомлюють: першими підуть на добриво південних ланів». Там же були і власні висновки: «Тож ворогу не варто сподіватися на підтримку населення». Узагальнення було в сюжеті Олени Мендалюк: «Аби уникнути дефіциту, представники мереж супермаркетів уже вивчають, де можна купити овоч за кордоном». І в сюжеті Сніжани Сидорук: «Водії втомлені і обурені, у багатьох не витримують нерви...». Цей сюжет був в ефірі двічі. Узагальнення було і в сюжеті Тетяни Логунової: «Утім німці не сумніваються: місце викритого офіцера точно зайняв новий шпигун». Узагальнення було в сюжеті Ірини Баглай: «Тутешні жителі тішаться найпростішому». Узагальнення було в сюжеті Ганни Каменєвої: «А от гречка, яку українці змітають із полиць під час будь-якої кризи, зросла в ціні на 10 гривень».

Власні оцінки і висновки робила в сюжеті Олена Логінова: «Апокаліпсис, справжнє пекло». «Це не мине безслідно, наслідки війни Росії в Україні відчує рано чи пізно кожен українець». «Проблема в тому, що люди часто бояться звертатися по психологічну допомогу». Сюжет був в ефірі двічі. Оцінки робив Фадєєв у підсумковому випуску новин: «У Німеччині активно взялися викривати російських шпигунів та диверсантів, яких в країні сила силенна». Оцінку робила Лілія Налягака у двох випусках новин: «До речі, це вже третя за літо філігранна робота наших військових з повітряного командування «Схід».

Оцінки і висновки були в сюжеті Тетяни Логунової: «Ясно одне: це почалося не вчора. Німеччина вже багато років є головною мішенню російської розвідки в Європі». «Маленьке містечко Марбург-Міхельбах в центрі найгучнішого шпигунського скандалу з часів падіння берлінської стіни». «Позицію офіційного Берліна щодо російських шпигунів німецькі журналісти влучно порівнюють з енергетичною залежністю від Москви. Ну тобто роками всі знали, що проблема існує, але нічого не робили. Тепер, схоже, припекло».

Оцінки були в підводці Фадєєва: «Харківська Салтівка, яку рашисти перетворили на мікрорайон-привид, де чутно лише вибухи або моторошну тишу. Проте українці — нескорена нація і навіть на знелюднених подвір’ях та у зруйнованих будинках харків’яни відновлюють свої домівки. Ірина Баглай побувала на Північній Салтівці та зустріла там безстрашних та незламних мешканців». І такі в іншій підводці: «А от на решту товарів та послуг ціни зросли відчутно. Причина зрозуміла — війна». У сюжеті Карина Вакарєва подавала поради психологів без посилань, тобто фактично від себе: «Аби допомогти школярам впоратися з першими емоціями під час спуску в укриття, важливо задіяти творчий підхід, викрикувати гасла або співати патріотичних пісень. Це підніме національний дух та подарує дітям відчуття єдності. Важливим для подолання стресу є й фізична активність, руханки мають бути щодня». Або «отож прислуховуйтесь і слідкуйте за настроєм дитини, потурбуйтесь заздалегідь про її безпеку, що брати, куди йти та кому телефонувати під час повітряної тривоги. Пам’ятайте, які б складні часи ми не переживали, в наших силах знайти правильний підхід до дітей і допомогти їм».

Оцінка Лілії Налягаки були у двох випусках новин: «Шалену кількість загиблих серед росіян підтверджують і самі окупанти у телефонних розмовах з родичами». І такі її оцінки теж у двох випусках новин: «У посольства Росії при ООН підгорає». Власні неавторизовані висновки робила Ірина Баглай: «Шведський технологічний гігант Еricsson закриває представництво в Росії... Це означає, що обладнання мобільних операторів не матиме технічної підтримки та комплектуючих. А це загрожує тим, що країна-агресорка залишиться без зв’язку».

Оцінки були в сюжеті Юрія Куцого і Ольги Жидецької: «На обладнанні Еricsson працювало 20 відсотків ринку. І це значна проблема для галузі». «Оператори зв’язку вже відчувають нестачу європейського обладнання. Вони відчайдушно шукають, де його купити за будь-яку ціну та міркують, що робити, коли і ця шпарина закриється». «І якщо у великих містах люди стикнулися просто з прикрими незручностями, то мешканці російської глибинки ризикують так ніколи і не пізнати благ цивілізованого життя». «А ще покладаються на своє хвалене імпортозаміщення».

І узагальнення в сюжеті Юрія Куцого і Ольги Жидецької: «Найгіршого ж гравці ринку очікують на початку наступного року». «Щоправда, повного телекомунікаційного колапсу у Росії аналітики не прогнозують, але й притомних перспектив розвитку не бачать».

Налягака робила власні оцінки: «На озброєнні української армії зараз дуже багато техніки від наших іноземних партнерів. Але чимало задач виконують і бойові машини вітчизняного виробництва». Це при тому, що численні експерти і військові в ефірі телемарафону постійно говорять про недостатню кількість сучасної техніки, яку ми отримуємо від західних партнерів. Оцінки були в сюжеті Олени Томіної: «Та добровольців не відшукати і днем з вогнем, тож хапають силоміць». І ще одного разу була сумнівна образність, від якої слід вже давно відмовитись, у сюжеті Олени Томіної: «Орки не полишають спроб захопити регіон». Це не фентезійні «орки», це — конкретні росіяни. І саме так їх слід називати. Ще можна — «окупантами», «ворогами», ба навіть «рашистами». Але аж ніяк не «орками».

Стандарт повноти було порушено три рази, всі — недостатнім представленням гостей студії, коли ведучі ніяк не пояснювали компетентність гостей у обговорюваних з ними питаннях. Так не досить було представляти Тараса Козака просто як «економічного експерта», Миколу Давидюка просто як «політолога» і Дениса Поповича просто як «військового оглядача» (в сенсі «воєнного»).

Інші зауваження. Навіщось знову підклали музичку під сюжети Олени Мендалюк і Олени Логінової.

Вважаю нелогічним, коли про пресконференцію Гроссі у Відні розповідає кореспондентка у прямому ввімкненні з Запоріжжя. Пряме ввімкнення — інструмент для розповіді про те, що відбувається на місці події, а не десь в іншій країні.

Знову про запозичені слова та терміни. Ведуча казала: «Про це дивіться у сюжеті Яни Танчак о 20-й, а зараз прев’ю». Далеко не всі телеглядачі зрозуміли це слово.

І все одно час від часу забували про фемінітиви: «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграціїтимчасово окупованих територій» (титр, це при тому, що ведучий Олексій Фадєєв представляв гостю правильно, з фемінітивами). Про Ларису Якобчук — «зараз підполковник, а з перших днів повномасштабного вторгнення призначена на високу посаду заступника командира бригади» (в тексті Андрія Анастасова у сюжеті, при тому в титрі фемінітив був). «Тетяна Толмачова, аналітик телекомунікаційного ринку» (титр у сюжеті Ольги Жидецької). «Перший віцепрем’єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко» (Олексій Фадєєв).

Елементи політичного піару. Ось так починалося перше ж повідомлення у двох випусках новин о 22-й і 23-й годині: «Винні обов’язково будуть встановлені та понесуть покарання згідно з чинним законодавством. Так заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко відреагував на вибух під час виставки у центрі Чернігова. Він наголосив, що триває перевірка, залучені найкращі фахівці». З якого дива на всю країну давати банальні і порожні слова заступника керівника президентської канцелярії? В чому його компетентність? Це — чистий піар пана Тимошенка. Ще й починати з цього випуск новин!

Резюме. Новинна складова блоку каналу складалася з шести репортажних сюжетів і трьох прямих ввімкнень, одне з яких було не репортажним. З сюжетів як найкращі я можу позначити репортаж Руслана Смещука про нічні ворожі обстріли Краматорська та Слов’янська, спецрепортаж Ірини Баглай про життя на Північній Салтівці у Харкові і нарис Сергія Вендіна про волонтера, який вивозив людей з окупованого Бердянська і потрапив у полон до окупантів. Гостей в ефірі каналу цієї доби було мало, лише восьмеро. З них ньюзмейкерами були лише двоє.

Порушень стандартів було багато. Найбільше грубо порушувався стандарт відокремлення фактів від думок, найчастіше — безпідставними узагальненнями і оцінками журналістів. Стандарт достовірності порушувався найчастіше також через узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Меншою мірою журналісти «Інтера» порушували цього разу стандарт точності і стандарт повноти інформації.

В ефірному блоці каналу було два прояви політичного піару — двічі подавали як неабияку новину (ще й на початках випусків новин) заяви заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, його «реакцію» на вибух на виставці ворожої зброї в Чернігові.

Ворожих наративів і токсичних медійних персонажів цього дня в ефірному блоці каналу не було.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні 3 вересня

Загалом майже всі важливі події і теми дня були згадані. Крім хіба що таких (хоч і закордонних, але важливих для українського контексту і контексту війни проти Росії):

• У Празі 70 тисяч людей вийшли на протест проти постачання зброї Україні і проти санкцій щодо Росії.
• Президент Туреччини Ердоган запропонував Путіну посередництво у ситуації з окупованою Запорізькою АЕС.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура блоку телеканалу «Рада» була стандартною: кожна ефірна година починалася з короткого випуску новин, продовжувалася гостьовими студіями.

Структура блоку Суспільного була нерівномірною і нелогічною. Перші чотири ефірних години блоку починалися короткими випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями. Натомість ефірні блоки з 11-ї ранку були суцільними гостьовими студіями, випусків новин не було. І це в найактивніший час доби. Логіку такого рішення я геть не розумію.

Структура блоку каналів ICTV та СТБ була звичною. Ефір був поділений на півгодинні блоки, кожний з яких складався з 15-хвилинних випусків новин і 15-хвилинних розмовних студій.

Структура блоку «Інтера» була звичною: кожна ефірна година починалася з короткого 10—15-хвилинного випуску новин, а продовжувалася гостьовою студією. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин.

Новинної складової у блоці телеканалу «Рада» не було (не рахуючи коротких повідомлень у новинах). Жодного репортажного сюжету, жодного репортажного прямого ввімкнення. Шість випусків новин складалися майже повністю з суцільних повторів коротких форм.

Новинна складова у блоці Суспільного була слабкою, як на мене. Лише один репортажний сюжет (з 18 сюжетів загалом) і 4 прямих ввімкнення. І це на 6 годин ефіру в найактивніший час доби.

Новинна складова блоку телеканалів ICTV та СТБ була забезпечена 7 репортажними сюжетами (з 20 сюжетів загалом) і 2 прямими ввімкненнями.

Новинна складова блоку телеканалу «Інтер» складалася з 6 репортажних сюжетів і 3 прямих ввімкнень, одне з яких було нерепортажним.

У блоці каналу «Рада» цієї доби було в гостях 17 людей, з них лише троє були номінальними ньюзмейкерами. Решта були експертами, радниками і речниками. В гостях у Суспільного цієї доби побувало загалом 23 гостя, з них 7 були ньюзмейкерами, інші — радниками, речниками і експертами. У студіях каналів ICTV та СТБ цієї доби побувало загалом 14 гостей, з них 6 були ньюзмейкерами. Гостей у студії каналу «Інтер» цієї доби було лише 8. З них ньюзмейкерами були лише двоє.

Порушень стандартів у блоці каналу «Рада» було багато (за рахунок численних повторів одних і тих же матеріалів з одними і тими ж порушеннями). Загалом 75 порушень. Стандарт достовірності порушували в різні способи. Стандарт точності — переважно некоректною роботою з картинкою. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували найбільше. Стандарт повноти — переважно недостатніми представленнями гостей без пояснень їх компетентності в темах обговорення.

Порушень стандартів у блоці Суспільного цього разу було 19. Більшість з них — порушення стандарту достовірності, переважно через подання інформації зі сторінок у соцмережах без перевірки. Стандарт точності порушували спробами «ілюструвати» слова гостей картинками.

Грубих порушень стандартів у блоці каналів ICTV та СТБ було традиційно найбільше — 109. Стандарт достовірності порушували в усі можливі способи, але найбільше — подачею в ефір інформації і відео, взятими без перевірки в соцмережах та телеграмканалах. Стандарт точності порушували невмінням працювати з картинкою. І, як завжди, журналісти щедро видавали в ефір власні оцінки, висновки, узагальнення та інші міркування.

Порушень стандартів у блоці каналу «Інтер» було загалом 95. Найбільше грубо порушувався стандарт відокремлення фактів від думок, найчастіше — безпідставними узагальненнями і власними оцінками журналістів. Стандарт достовірності порушувався найчастіше також через узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Меншою мірою журналісти «Інтера» порушували цього разу стандарт точності і стандарт повноти інформації.

Загалом у блоці каналу «Рада» було три прояви політичного піару: звіт із брифінгу заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, цитування керівника ОП Андрія Єрмака і відсутність належної (для дотримання балансу) реакції ведучої на жорстке звинувачення на адресу Порошенка і Кононенка у «відтисканні» бізнесів, яке озвучив у студії експерт Біркадзе.

Проявів політичного піару в ефірному блоці Суспільного цієї доби не було.

У блоці медіагрупи StarLightMedia було три прояви політичного піару, всі три — невиправдані контекстом розмов згадки про фракційну приналежність народних депутатів: Романа Костенка і Ярослава Железняка — до фракції «Голос», Данила Гетманцева — до фракції «Слуга народу».

В ефірному блоці телеканалу «Інтер» було два прояви політичного піару — двічі подавали як неабияку новину (ще й на початках випусків новин) банальну заяву заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка щодо вибуху на виставці ворожої зброї в Чернігові.

Наративів російської пропаганди у блоці телеканалу «Рада» цього разу не було; ефіри вели токсичні ведучі Назар Довгий і Максим Зборовський.

Наративів ворожої пропаганди і токсичних медійних персонажів цієї доби не було у блоках Суспільного, каналів ICTV та СТБ і телеканалу «Інтер».

Скріншот відео: Факти ICTV/YouTube