Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27 серпня 2022 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27 серпня 2022 року

3 Вересня 2022
3041

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27 серпня 2022 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3041
Серйозні порушення стандартів і помилки в ефірних блоках «1+1», «Ради», Суспільного і ICTV / СТБ.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27 серпня 2022 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27 серпня 2022 року

24 лютого, коли Росія пішла в наступ на Україну, «Детектор медіа» мусив припинити свої постійні моніторингові проєкти, адже наповнення ефіру телеканалів повністю змінилося. Центральні канали об’єднались у спільний марафон «Єдині новини #UAРазом». Однак і під час війни моніторинг і контроль якості телепродукту залишаються важливими. Тому ми запустили нове дослідження — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Додаткові пояснення щодо застосування стандартів журналістики під час війни є в матеріалі — відповіді на критику моніторингу.

Коротке резюме моніторингових звітів читайте тут. Також у рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Примітка: блок телеканалу «Інтер» виходив поза межами цієї доби.

Телеканал «1+1» (0:00–6:00)

Зміст ефіру. Блок каналу 27 серпня починався з короткого 15-хвилинного випуску новин. Телеканал працював останні 6 годин попередньої доби 26 серпня, тож нічний ефірний блок каналу 27 серпня далі складався майже із суцільних повторів. По-перше, двічі показували повтор годинного підсумкового випуску за 26 серпня. Показували повтор двох розмовних студій «Нічної варти», причому аж за 12 серпня! Крім того, у блоці повторювали з попередніх днів документальні фільми із серії «Герої». Також було двійко випусків «Байрактар News» і двічі крутили відеозвернення президента. Крім того, початки ефірних елементів жодним чином не були прив’язаними до чітких ефірних годин. Наприклад, повтори підсумкових випусків новин починалися о 1:08 і о 4:51. Таке собі для інформаційного каналу, де потенційний глядач найчастіше шукає випуски новин усе ж на початках години. Всі новини в цьому блоці вела Алла Мазур. «Нічну варту» — Євген Плінський, Наталія Островська, Євген Куксін і Михайло Колесников. У блоці каналу були такі сюжети:

  • Ольги Павловської про наслідки ракетного обстрілу Чаплиного,
  • Івана Петричака про пожежу в лісі на Миколаївщині,
  • Олександра Моторного про бої в Пісках,
  • (нерозбірливо названої авторки) про зростання цін на харчі,
  • Ірини Прокоф’євої про ситуацію навколо Запорізької АЕС,
  • Валентини Доброти про ринок житла в умовах війни,
  • Тетяни Штан про те, як у Росії родичі вбитих окупантів добиваються обіцяних державною «гробових»,
  • Мар’яни Бухан про нові штрафи за ейджизм і сексизм із боку роботодавців,
  • Наталії Волосацької про життя в естонській Нарві українських біженців, які втікали з-під окупації через Росію.

Були прямі ввімкнення:

  • Івана Петричака з Миколаєва про ситуацію в місті та області,
  • Олександра Моторного з Донеччини про ситуацію на фронтах області і про обстріли мирної інфраструктури.

Гостями ефірного блоку були:

  • Василь Хмельницький, колишній політик із Партії регіонів, підприємець, засновник холдингу Your Future, український мультимільйонер, про слабку взаємодію великих бізнесів і держави, про побудову індустріальних парків, про способи виживання бізнесів в умовах війни, про можливості майбутнього розвитку економіки України;
  • Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій, про російський газовий шантаж європейців.

Крім того в ефірному блоці каналу були:

  • відеозвернення президента Володимира Зеленського (двічі);
  • фільм Івана Петричака із серії «Герої» про харківського гітариста Марка Дем’янченка, який грав на руїнах українську музику;
  • фільм Мирослава Ганущака із серії «Герої» про порятунок людей медбатальйоном «Госпітальєри» на Харківщині (повтор з ефіру 26 серпня);
  • фільм Івана Воробйова з циклу «Герої» про актора Володимира Ращука, який добровольцем пішов на фронт і захищає Україну (повтор з ефіру 16 серпня);
  • «Байрактар News» (двічі).

Порушення стандартів. Стандарт достовірності найбільше порушували за рахунок узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Два таких псевдопосилання в одній підводці робила ведуча Алла Мазур: «На полицях магазинів будуть доступні всі продуктові позиції, переконують урядовці. За прогнозами фахівців, харчів вистачить до наступного посівного сезону». У двох випусках новин. Узагальнене псевдопосилання було в сюжеті Валентини Доброти: «І до перемоги, кажуть експерти, забудовники навряд чи запрацюють на повну потужність». І в сюжеті Мар’яни Бухан: «Тож експерти та аналітики не відкидають, що з питанням дискримінації буде так само і менш ніж за десятиліття українське суспільство відмовиться від указування статі і віку в оголошеннях». І в сюжеті Марини Онисенко: «Попри очікування підвищення цін, інфляційного шоку у населення не буде. Його пік, за словами фахівців, вже прийшов». Або ж таке: «Не на камеру в Нацбанку натякають і на повернення до курсу довоєнного долара».

Двічі не було посилань на джерело інформації. Так, ведучий Євген Плінський наводив статистику скорочення промислового виробництва за час повномасштабної війни. Так само без посилань Марина Онисенко в сюжеті наводила статистику щодо інфляції і зростання цін.

У сюжеті Івана Петричака були такі «посилання» на джерела: «Згодом стало відомо: причина займання — не ворожий прильот. Це був підпал. Зловмисника розшукують. Відомо, за останні кілька місяців по всій області кількість вигорілого лісу пішла вже не на одну сотню гектар».

Кілька разів було порушено стандарт точності. Повідомлення, що в Запоріжжі почали видавати жителям йодні препарати на випадок аварії на Запорізькій АЕС, у двох випусках новин «перекривали» довоєнним відео людей на вулицях міста. От навіщо? Що така картинка додає у змістовному і в новинному плані? Повідомлення з брифінгу Кирила Тимошенка «перекривали» невідповідним змісту тексту відео. Причому як на підводці ведучої до синхрону, так і на самому синхроні. Повідомлення, що в Латвії слідчі збирають докази проти російських злочинів, опитуючи українських біженців, були «перекриті» випадковим набором відео зруйнованих будинків в Україні. Якось нелогічно.

Ілюстрування прямих ввімкнень як метод використовується частіше погано (коли слова кореспондентів за кадром не відповідають за змістом картинці), аніж якісно (коли кореспонденти говорять про те, що в цей момент показують на екрані). Крім того, у виконанні редакції «1+1» ці «ілюстрування» мають додатковий ефект невідповідності, бо під час прямих ввімкнень на екрані постійно висить титр «Наживо». От і виходить, що цим титром маркується картинка, яку зняли раніше. Особливо дивно це виглядає, коли за вікном уже вечір і темно, а під титром «Наживо» показують день. Дивно, що випускові групи не бачать цього абсурду.

Найбільше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Алла Мазур у двох випусках новин подавала неавторизоване міркування: «Рятувати людей — головна турбота держави нині». Або таку оцінку: «На цих територіях влада посиленими темпами намагається відбудувати розбомблені лікарні, садочки, підприємства та житло потерпілих». У сюжеті Марина Онисенко робила власні оцінки: «Більше того, ситуація не погіршуватиметься. З часом економічну кризу вдасться подолати. Щоправда, хіба за умов припинення активних бойових дій». Надто відповідальні «експертні» заяви, щоби їх робили журналісти.

Ведучий Євген Плінський давав неавторизовану оцінку словам колишнього регіонала Василя Хмельницького: «Дуже правильний меседж, який має почути кожний українець».

Власні оцінки робила в сюжеті про Запорізьку АЕС Ірина Прокоф’єва: «І це вкрай потужна штука і дуже небезпечна, якщо допустити помилки». І власний висновок: «Втім, це геть не означає, що обидва енергетичні об’єкти випали з поля зору окупантів».

Власні оцінки робила в сюжеті Валентина Доброта: «Найкраща ситуація на заході країни. Будівництва Києва та Одеси теж потроху оживають. Вздовж лінії фронту поки і мови не може бути». «До широкомасштабного вторгнення він активно розбудовувався. Тепер нечисленних робітників можна побачити лише на будинках орієнтовно з 80 відсотками готовності». «Війна взагалі лише поглибила проблеми, які існували на рівні державного регулювання на первинному ринку. Охочих інвестувати нині не так і багато, хоча вони і є».

Численні власні оцінки робила Тетяна Штан у сюжеті: «Сюжет про сумнозвісну “Ладу”, яку батьки купили на “гробові” в пам’ять про сина, запустила новий маховик російської пропаганди». «Пропозиція настільки приваблива, що родичі і тут, і там, у Росії, вже чубляться за “гробові”». «Суди у всіх регіонах Росії тепер завалені справами». «Гроші на “гробові” поки що виплачуються справно». «Загальна сума виплат росте, як на дріжджах». «Елементарна математика». «Цинкова труна в Росії перетворилася на такий собі сектор-приз. І всі знають, що у “чорному ящику”. Тож обирають гроші за мовчання».

Інші зауваження. «Нічна варта» (розмовна студія) була в повторі, про що чесно повідомляли постійним титром. А от повтори підсумкового випуску за 26 серпня не були марковані як повтори. І це неправильно. Повтор «Нічної варти» хоч і був позначений титром, але без зазначення оригінальної дати. Певно, соромно було би вказати, що це був повтор ефіру далекого 12 серпня. Погодьтеся, дивно повторювати в телемарафоні ефір двотижневої давнини! Тим більше, що тут обговорювалися конкретні події, наприклад, знищення дев’яти ворожих літаків на аеродромі в окупованому Криму, що сталося 11 серпня. Або ж обговорювали імовірність проведення ворогами імітації «референдумів» на окупованих нині територіях, але з прив’язкою до подій двотижневої давнини.

Моє постійне враження від перегляду цих «Нічних варт» каналу «1+1»: забагато ведучих. І в тому сенсі, що їх фізично забагато (аж чотири на студію), і кожному ж є що сказати, а отже забагато й їхніх «експертних» оцінок, натомість реальних ньюзмейкерів чи експертів вони залучають мало (у цих двох повторах було по одному гостю на майже годинні студії) і «звучать» в ефірі ці експерти набагато менше за самих ведучих.

Знову-таки навіщось була підкладена музика на сюжеті Валентини Доброти. Погана мода для новин. У загалом якісному прямому ввімкненні з Донеччини Олександр Моторний не авторизував деяких власних оцінок на кшталт: «страшна насправді зброя», «є і позитивні новини» тощо. Я розумію, що фронтовим кореспондентам важко, а інколи, мабуть, і неможливо відімкнути власні емоції, особливо ж у прямих ввімкненнях із фронту, з-під обстрілів, тож я не зараховую ці випадки до грубих порушень стандартів. Але все ж у таких випадках свої оцінки краще принаймні авторизувати, тим більше в уже монтованих сюжетах.

І одного разу Алла Мазур забула про фемінітиви: «Повідомила віцепрем’єр, міністр із питань реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук... Віцепрем’єр також нагадала...».

Елементи політичного піару. Було таке повідомлення «ні про що», тобто ні про що конкретне в ньому не йшлося: «Понад тисяча населених пунктів, які вже звільнила Україна від рашистських загарбників, потроху повертаються до звичного життя. На цих територіях влада посиленими темпами намагається відбудувати розбомблені лікарні, садочки, підприємства та житло потерпілих. Також відновлюється автомобільне сполучення та об’єкти критичної інфраструктури. Адже у більшості населених пунктів від ракетних ударів постраждала саме ця інфраструктура. Люди залишилися без світла та газу». Де тут новина? Правильно, жодної новини тут нема. Вся ця інформаційно «порожня» підводка знадобилася, щоб подати такий само майже «порожній» інформаційно синхрон із брифінгу заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. Суть якого була в таких визначеннях, як «тривають оперативно-відновлювальні роботи», «продовжує відбудовувати». І називанні кількості відновлених по областях об’єктів («відновлено понад 600 об’єктів», «відновлено 400 об’єктів» тощо), що також не давало можливості зрозуміти, про що саме йдеться.

Резюме. Новинна складова блоку каналу переважно була застарілою, бо це були повтори репортажів із попередньої доби. Загалом в ефірі було 9 сюжетів, із них лише три були репортажними. І було два прямі ввімкнення. Мало як для інформаційного каналу на цілих 6 годин ефіру. Попри це всі вони були доволі якісними. Репортажі Ольги Павловської про наслідки ракетного обстрілу Чаплиного, Івана Петричака про пожежу в лісі на Миколаївщині й Олександра Моторного про бої в Пісках. І обидва прямих ввімкнення: Іван Петричака з Миколаєва про ситуацію в місті та області і Олександра Моторного з Донеччини про ситуацію на фронтах області і про обстріли мирної інфраструктури. В ефірному блоці каналу було (і то в повторах) аж двоє гостей, з який один був ньюзмейкером, другий — експертом.

Цього разу в ефірному блоці каналу було менше грубих порушень стандартів, ніж зазвичай — загалом 32. Більше половини з них становили порушення стандарту відокремлення фактів від думок: власні міркування журналістів або ж неавторизовані міркування ведучих. Стандарт достовірності порушувався переважно через узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки.

В ефірному блоці каналу був один прояв політичного піару — типовий «паркетний» матеріал про брифінг заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. Наративів ворожої пропаганди і токсичних медійних персонажів в ефірі каналу цієї доби не було.

Телеканал «Рада» (6:00–12:00)

Зміст ефіру. Структура блоку каналу була звичайною: короткі 10-хвилинні новини на початку кожної години і гостьові студії до кінця години. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії по черзі — дві пари ведучих: Тетяна Гончарова з Вадимом Колодійчуком і Ольга Нємцева з Максимом Зборовським. У блоці каналу були такі сюжети:

  • Олександра Шилка про ситуацію на східному фронті,
  • Олександра Шилка про військові навчання з бойовими стрільбами,
  • Катерини Весько про життя у прифронтових селах Дніпропетровщини,
  • Оксани Ясницької про американського волонтера, який на Львівщині готує їжу для вимушених переселенців,
  • Ірини Кирилович про те, що в Житомирі розмалювали протитанкові їжаки.

Були прямі ввімкнення:

  • три ввімкнення Олександра Шемаєва про чергові обстріли Харкова і області,
  • два ввімкнення Єви Миронової про наслідки нічного обстрілу Запоріжжя і про ситуацію на Запорізькій АЕС,
  • Наталії Якобсон про ранковий обстріл Миколаєва і про роботу комунальних служб міста в умовах постійних обстрілів,
  • Валерії Холодової про нічні обстріли на Дніпропетровщині,
  • Тетяни Беженар про відновлення руху пасажирських катерів через Дністровський лиман,
  • Ганни Ружін із Полтави про підготовку шкіл до навчального року,
  • Тетяни Гончарової про хлопця з Макарівської громади, який рятував і прихистив собак і котів, які втратили господарів,
  • Ліни Зеленської про облаштування бомбосховищами шкіл Ірпеня,
  • Тетяни Шимон про пробіг «Шаную воїна, біжу за героя» в Ужгороді.

Гостями ефірного блоку були:

  • Олексій Кучер, голова Державної регуляторної служби, про кроки уряду з полегшення ведення бізнесів у ІТ-сфері, про дерегуляцію ведення бізнесів;
  • Валерій Гнатенко, член Комітету ВР з питань бюджету, про можливі параметри державного бюджету на 2023 рік, про майбутню податкову реформу, про повернення акцизу на пальне;
  • Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики, про умови отримання грантів від держави на розвиток аграрного бізнесу;
  • Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про законопроєкт про медіа;
  • Олег Коріков, в.о. голови Держрегулювання — Головний держінспектор із ядерної та радіаційної безпеки, про ситуацію навколо Запорізької АЕС;
  • Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації, про ситуацію в Харкові і області, про наслідки обстрілів, про обов’язкову евакуацію прифронтових районів Харківщини, про організацію бомбосховищ, про онлайн-навчання школярів;
  • Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про поточне виконання дохідної частини держбюджету і прогноз до кінця року, про бюджет наступного року, про ідеї податкової реформи;
  • Олександр Старух, голова Запорізької ОВА, про ситуацію на Запорізькій АЕС, про плани окупантів з імітації «референдумів», про евакуацію людей з окупованих територій;
  • Вадим Денисенко, радник міністра внутрішніх справ, про сенс можливої місії МАГАТЕ на Запорізькій АЕС, по перевірку укриттів у школах до нового навчального року, про приховану мобілізацію в Росії;
  • Ростислав Смирнов, радник міністра внутрішніх справ, про посилення партизанського руху на окупованому півдні країни, про зрив підготовки окупантами імітації «референдуму» на окупованих територіях, про готовність шкіл до навчання;
  • Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про роботу «зернового коридору», про те, що росіяни прибирають з Криму авіацію, про якусь бійку в Аркадії;
  • Руслан Музичук, речник Національної гвардії України, про ситуацію на фронтах, про знищення ворожих складів боєзапасів, про боротьбу з диверсантами на підконтрольних територіях, про підготовку окупантами до проведення імітації «референдумів»;
  • Дмитро Плетенчук, пресофіцер Миколаївської ОДА, про наслідки обстрілів4
  • Олексій Якубін, політолог, кандидат політичних наук, про постійне перенесення росіянами псевдореферендуму на окупованих територіях, про вплив війни на російське суспільство, про західну збройову допомогу;
  • Богдан Ференс, експерт з міжнародних питань, про виконання Україною умов щодо майбутнього вступу до ЄС, про обмеження в’їзду росіян до ЄС;
  • Сергій Грабський, воєнний експерт, про необхідність обов’язкової евакуації з зони бойових дій і з прифронтових територій, про перехід західних партнерів на довготривалу систему військової допомоги Україні, про приховану мобілізацію в Росії, про можливості росіян відновлювати військову потугу;
  • Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень, про безпекову ситуацію з Запорізькою АЕС;
  • Юрій Корольчук, експерт Центру енергетичних стратегій, про ситуацію на Запорізькій АЕС, про сенс місії МАГАТЕ на станцію і його можливі наслідки, про ризики спроб окупантів перемкнути станцію на енергомережі Криму;
  • Ілля Куса, експерт з міжнародної політики, про те, як Європа переживе скорочення постачання російського газу, про прогноз подальших дій Кремля;
  • Георгій Біркадзе, експерт з політичних і економічних питань, про західну допомогу у відбудові України, про європейську газову кризу, про ситуацію навколо Запорізької АЕС;
  • Володимир Петров, політтехнолог, про колаборантів, про псевдореферендуми, про видачу російських паспортів, про законопроєкт про медіа.

Крім того, в ефірному блоці каналу було відеозвернення президента Зеленського.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності грубо порушувався в різні способи. Інформацію давали без перевірок із соцмереж і телеграм-каналів. Так, ведуча Тетяна Гончарова казала: «Як ми здогадуємося з того відео, яке було оприлюднене в мережі, що, скоріше за все, повістку намагалися вручити одеситу». Узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки робила в сюжеті Ірина Кирилович: «Житомиряни кажуть: малювали з задоволенням». І таке ж робив ведучий Зборовський: «Зараз за певними оцінками, вже не стоїть питання прив’язки до єдиних виборів в Росії, тобто до 11 вересня».

У сюжеті Катерина Весько наводила статистику загиблих і поранених у Криворізькому районі без посилання на джерело інформації. У прямому ввімкненні Валерія Холодова казала: «Наразі відомо, що, наприклад, з міста Нікополь виїхало 80 тисяч людей, 40 тисяч там залишаються».

Стандарт точності порушували переважно некоректною роботою з картинкою як «ілюстрацією». Так, повідомлення про оцінку колишнім командувачем військ США у Європі Беном Ходжесом воєнної ситуації «перекривали» випадковим набором відео бойових дій. Повідомлення про мікрогранти від уряду на відкриття нових бізнесів «перекривали» невідповідним відео. Повідомлення про скорочення доходів Росії від продажу нафти було «перекрите» глибоко архівним відео, навіть зимовим! Повідомлення про підвищення світових цін на газ «перекривали» традиційними архівними трубами і вентилями.

Але найбільш абсурдними були спроби «ілюструвати» абияким відео слова гостей. Так, речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук розповідав про морський експорт, а «ілюстрували» це традиційно відео жнив. Слова речника Нацгвардії «ілюструвалися» випадковим набором відео бойових дій, яке не відповідало тому, про що говорив гість. Наприклад, він розповідав про боротьбу з диверсантами на вільних територіях, а показували бої. Голова Державної регуляторної служби розповідав про нову послугу, яка полегшить ведення з-за кордону ІТ-бізнесу, а «ілюстрували» це планами якоїсь птахофабрики, хлібозаводу тощо. Гість говорив про моменти дерегуляції у веденні бізнесів, а показували жнива. Заступник міністра аграрної політики розповідав про мікрогранти на садівництво, а показували оранку полів і жнива пшениці. Експерт говорив про європейську газову кризу, про газові термінали, а показували газову плитку на кухні і чомусь працівників «Київтеплоенерго» тощо. Говорив про ситуацію із Запорізькою АЕС — показували тепломережі.

Ще ведучий Зборовський казав: «Ще залишається залізничний міст, яким, за даними місцевих мешканців навколишні дач чи селищ Херсонської області, орки продовжують перекидувати свою техніку». Знову ці міфологічні «орки».

Порушень стандарту відокремлення фактів від думок цього разу було небагато. Повідомлення про параметри державного бюджету на 2023 рік ведучий Максим Зборовський читав без посилань на авторство суб’єктивних міркувань, зокрема таке: «Попри значні обсяги міжнародної допомоги самі лишень іноземні кредити і гранти не зможуть компенсувати брак коштів у державній скарбниці. Можливості позичати гроші на внутрішньому ринку не безмежні і це лише перенесе борговий тягар на майбутні періоди. Емісія гривні для покриття дефіциту призводить до росту інфляції та втрати довіри населення до національної валюти. Відповідно уряду доведеться суттєво скорочувати видатки та шукати інші джерела доходу». Іншим разом це так само дослівно казала ведуча Ольга Нємцева. Все це «експертні» думки, а ведучі не є економічними експертами. Ведуча Ольга Нємцева і ще висловлювала подібні «експертні» власні оцінки: «Чи повернуть акцизи на пальне і зрештою до чого це призведе, який буде економічний ефект, тому що ми прекрасно розуміємо, що якщо запровадять акциз на пальне, то зростуть відповідно і ціни. Тільки питання, наскільки це буде».

Оцінки були в прямому ввімкненні Тетяни Шимон: «Емоційно і дуже велелюдно проходить забіг». «Попри це все, стартували дуже оптимістично». Неавторизовану (і не зрозумілу мені) оцінку робив ведучий Зборовський: «Тут свіжа інформація з’явилася, видання Forbes оновило свій рейтинг 20 країн — друзів України. І його, як це не дивно, очолює Польща». Мені навіть цікаво, що тут так здивувало ведучого.

Стандарт повноти порушили чотири рази, і всі чотири — у представленні експертів. Не досить було представляти Богдана Ференса просто як «експерта з міжнародних питань». Слід було коротко пояснити його компетентність у цих питаннях. Так само не досить було представляти Сергія Грабського просто як «військового експерта» (в сенсі воєнного). Слід було пояснювати його компетентність у питаннях війни. Не досить було представляти й Ілію Кусу як «експерта з міжнародної політики», слід було пояснювати його компетентність у цих питаннях. І не досить було представляти Георгія Біркадзе просто як «експерта з політичних і економічних питань», слід було пояснити його компетентність в усіх цих питаннях.

Інші зауваження. На каналі «Рада» продовжують періодично підкладати музичку під начитки ведучих на «оперативних новинах». Загалом же ці «оперативні новини», які під музичку читають ведучі посеред гостьових студій, схоже, насправді слугують для розміщення піарних матеріалів (подеколи їх більше половини від всіх повідомлень).

Часом журналісти забували про фемінітиви: «посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс. Дипломат зазначила...» (ведуча Ольга Бутко). «Валерія Холодова, кореспондент» (титр). «Єва Миронова, кореспондент» (титр).

Ефірний блок каналу цього дня обірвався раптово на півслові гостя. Оце так режисура!

Елементи політичного піару. Повідомлення, що «боротьба з корупцією залишається важливим напрямком державної політики в Україні. На цьому наголосив керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Задля посилення боротьби з корупцією Україна має намір вступити до Організації економічного співробітництва та розвитку». І навіть «задля цього було проведено вже два підготовчих засідання». Аж цілих два! Оце вже вікопомна новина. У мене складається враження, що канал «Рада» знущається з глядачів телемарафону, коли подає в ефір отакий примітивний піар.

Були також цілих два типових «паркети» з брифінгу заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка про відновлення зруйнованого на звільнених від окупантів територіях.

Була «новина», що «Путін хоче відновити Радянський Союз. Незалежність України суперечить його світогляду. Це сказав радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк». Перепрошую, але на вікопомне «відкриття», достойне місця в ефірі, це аж ніяк не тягне. Піар Подоляка в чистісінькому вигляді. І ще подавали як «новину» допис Подоляка у твітері, що Росії не вистачає колаборантів на окупованих територіях.

Однією з гостей ефіру була народна депутатка Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Вся розмова з нею була про законопроєкт про медіа, який парламент мав розглядати в першому читанні. Пані Кравчук говорила лише про переваги законопроєкту: що він повністю відповідає вимогам ЄС, і як він покращить і полегшить роботу журналістів і медіа тощо. Ведучі не поставили жодного запитання, які озвучують критики цього законопроєкту.

Наративи ворожої пропаганди і токсичні медіаперсонажі. Ось таке запитання ведуча Гончарова поставила речнику Одеської обласної військової адміністрації Сергію Братчуку: «Пане Сергію, давайте зазирнемо тепер в одеську Аркадію, де вчора сталася бійка між представником поліції і цивільним. Як ми здогадуємося з того відео, яке було оприлюднене в мережі, що, скоріше за все, повістку намагалися вручити одеситу. Тут виникає питання. Ну по-перше, хіба так можна було відбитися від повістки фізично, а по-друге, яка робота ведеться безпосередньо з місцевим населенням, власне, щоб воно не вдавалося до таких дій проти правоохоронців, які виконують свою роботу? Що це знов таке, не застрахуєшся ніколи». Тут усе красиво, як на мене. І якесь незрозуміле відео, «оприлюднене в мережі». І далі все інше — збудоване винятково на якихось «здогадках» ведучої (нагадаю, яка раніше працювала в агента російської розвідки Андрія Деркача). Чому вона раптом вирішила, що якась бійка на якомусь відео була спровокована саме спробою вручення повістки? І тут же «виправдання», що нібито вона, Гончарова себто, «вболіває» за інтереси держави. Хоч і поширює російський наратив про примусову мобілізацію.

Братчук цілком логічно відповів на це запитання Гончарової, що конкретний і одиничний випадок слід розбирати конкретно й окремо, бо охочих воювати на Одещині багато, люди й досі стоять у черзі. Гончарова продовжила «відпрацювання» наративу запитанням: «А скільки людей приблизно, якщо ви говорите про ті потоки, що вони йдуть на навчання, і ясно, що хвилі мобілізації в Україні вони доволі сталі, їх немало, то власне одеситів скільки відправляється сьогодні на полігони? Не знаю, чи добово, чи тижнево рахувати». Братчук, звісно, не сказав «скільки» (про що Гончаровій на сьомому місяці повномасштабної війни і запитувати було б не слід), а сказав, що «не треба з одного випадку робити якусь...» А Гончарова перебила Братчука і все одно завершила тему запитанням: «Я вас про нього і перепитала. Тобто тенденції з нього не робимо абсолютно. Але повістки можуть вручити на вулиці, але повістки можуть вручити на вулиці (це не я помилився, це Гончарова спеціально двічі повторила) і на пляжі. Правильно?»

Інший токсичний ведучий Максим Зборовський ставив запитання не менш токсичному гостю — політтехнологу Володимиру Петрову: «Як це можна співставити відсутність підтримки і прихильності із чергами до паспортних столів, які там організовують росіяни, щоб надати російський паспорт, або ж надати можливість отримувати російську пенсію. За повідомленнями з окупованого Херсону, там ситуація не зовсім така, як би нам хотілося. Ну тобто люди стоять в чергах». Правда цікаво, звідки таку «інформацію» взяв Зборовський?

У відповідь Петров теж підтверджував меседж про «черги за російськими паспортами», теж без посилань. Якось неправильно давати загальнонаціональну телевізійну трибуну всім цим трьом персонажам, щоб вони просували на широку аудиторію ворожі наративи.

Резюме. Новинна складова ефірного блоку каналу була представлена лише трьома репортажними сюжетами. Натомість прямих ввімкнень було чимало, аж 12. Щоправда, лише вісім із них були репортажними, решта була спробами розповідати нариси. З сюжетів якісним був нарис Оксани Ясницької про американського волонтера, який на Львівщині готує їжу для переселенців. А загалом випуски новин майже не оновлювалися, починаючи з третього випуску о 8-й ранку йшли майже суцільні повтори. У гостьових студіях каналу побував загалом 21 гість, із них восьмеро були ньюзмейкерами, решта — речниками, радниками і експертами.

Грубих порушень стандартів цього разу було значно менше, ніж у попередніх моніторингах. Стандарт достовірності журналісти порушували у різні способи. Стандарт точності — переважно некоректною роботою з картинкою, яка не відповідала тексту за кадром в новинних повідомленнях і геть не відповідала словам гостей, яких намагалися «ілюструвати».

Проявів політичного піару в ефірному блоці каналу було шість. П’ять із них були типовими «паркетами» про «вікопомні» висловлювання в соцмережах, інтерв’ю чи на брифінгах «бійців» Офісу президента: керівника ОП Андрія Єрмака, його заступника Кирила Тимошенка і його радника Михайла Подоляка. Ще один: ведучі надали трибуну народній депутатці Євгенії Кравчук для промоції законопроєкту про медіа і навіть не натякнули на критику цього проєкту.

В ефірі «Ради» цього дня двоє токсичних ведучих просували два меседжі ворожої пропаганди. В одному випадку їм допомагав у цьому токсичний гість.

Суспільне (12:00–18:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку Суспільного була звичною. Весь блок був поділений на два тригодинних, кожний з яких починався з 30-хвилинних випусків новин, а продовжувався 2,5-годинними гостьовими студіями. Новини вів В’ячеслав Афутін, гостьові студії по черзі вели Євген Агарков та Ігор Шавро. У блоці були такі сюжети:

  • Ольги Циктор про декомунізацію будівлі Одеського залізничного вокзалу,
  • Артема Зябкіна про те, як у Великій Британії тренуються оператори підводних безпілотників для розмінування,
  • Софії Москаленко про проблеми фермерів Дніпропетровщини зі збутом врожаю,
  • Влади Прізової про здорожчання харчів,
  • Артема Зябкіна про зростання експорту норвезького газу до ЄС,
  • Наталії Ткачук про збитки, яких завдала українській цивільній авіації війна,
  • Назара Ониська про відведення окупантами літаків з Криму через вибухи на аеродромах,
  • Анастасії Терещук про процедуру виключення з реєстру знищеного ворогами автомобіля,
  • Єви Варфоломеєвої про зупинку через повномасштабну війну надання українського громадянства росіянам,
  • Назара Ониська про надання Іраном безпілотників Росії,
  • Олександри Зоз про наслідки ворожих обстрілів на Донеччині,
  • Катерини Гладенко про проблеми з фінансуванням добровольчого формування прикордоння з Росією на Сумщині,
  • Назара Ониська про нові доплати військовим та членам родин загиблих військових,
  • Катерини Данилович про податкову реформу,
  • Тетяни Весни про налагоджене на Полтавщині виробництво буржуйок для військових,
  • Вікторії Андрушків та Олександра Гордієнка про роботу криміналістів у Миколаєві з фіксації воєнних злочинів Росії,
  • Олександра Забродіна про історію херсонської волонтерки,
  • Юлії Токар про те, як жителі Харківщини готуються до зими,
  • Тетяни Реви про багатодітну матір з Черкащини, яка допомагає військовим,
  • Олени Жикалової про волонтерку, яка рятує тварин з Краматорська.

Були прямі ввімкнення:

  • Олени Наталухи про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі,
  • В’ячеслава Мавричева про наслідки ворожих обстрілів Харкова,
  • Сергія Костюченка з виставки світлин полоненого «азовця» Дмитра Козацького на Житомирщині,
  • Лілії Гончарук про відкриття в Києві муралу «Привид Києва», присвяченого українським військовим льотчикам,
  • Ірини Гнатюк з Харкова про наслідки ворожого обстрілу міста.

Гостями блоку були:

  • Олександр Ткаченко, міністр культури і інформаційної політики, про відновлення зруйнованих культурних пам’яток, про символ незалежності України (обговорення результатів соціологічного дослідження), про заміну герба на щиті Батьківщини-матері, про необхідність зміни ідеології всього музею Другої світової;
  • Володимир Бондаренко, секретар Київради, заступник київського міського голови, про перейменування київських вулиць у процесі дерусифікації і дерадянизації топоніміки;
  • Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова, про перейменування львівських вулиць у процесі дерусифікації і дерадянизації топоніміки;
  • Вадим Скібіцький, представник Головного управління розвідки Міноборони, про можливі наслідки рішення Путіна про збільшення чисельності армії Росії, про моральний стан російського війська і російського суспільства загалом, про ситуацію на фронтах, про готовність нашої армії до контрнаступу, про ситуацію з вибухами в Криму;
  • Олена Шуляк, лідерка партії «Слуга народу», про роботу партії в умовах війни, про депутатів від «СН», які стали колаборантами, зокрема нардепа Ковальова, й тих, які втекли від війни за кордон, про найнеобхідніше з законодавства до кінця року, про відставку Венедіктової і призначення Костіна генпрокурором, про відносини партії влади з опозицією, зокрема з «ЄС» (записане інтерв’ю Олени Ремовської);
  • Сергій Хлань, депутат Херсонської обласної ради, про ситуацію на фронті в області, про розбомблені мости;
  • Олександр Вілкул, голова Криворізької ВА, про ситуацію в Криворізькому районі Дніпропетровської області, про наслідки ворожих обстрілів, про евакуацію людей з прифронтових регіонів;
  • Олександр Старух, голова Запорізької ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про ситуацію на Запорізькій АЕС, про плани заходів у разі аварії на ЗАЕС, про плани евакуації людей, про підготовку в області до опалювального сезону;
  • Дмитро Лунін, голова Полтавської ОВА, про виплати родинам загиблих від ракетного удару по ТРЦ в Кременчуці два місяці тому, про ситуацію в регіоні;
  • Федір Веніславський, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, про нові доплати військовим та членам родин загиблих військових, про планування виплат військовим на 2023 рік;
  • Катерина Павліченко, заступниця міністра внутрішніх справ, про те, як будуть стежити за безпекою дітей під час очних занять, про нових вихователів з безпеки у школах;
  • Андрій Длігач, співзасновник Центру економічного відновлення, співавтор податкової реформи, про суть податкової реформи «10-10-10»;
  • Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про системи протиповітряної оборони NASAMS, про перспективи отримання західних винищувачів, про навчання льотчиків і операторів систем ППО;
  • Сергій Череватий, речник Східного угруповання української армії, про ситуацію на різних ділянках східного фронту;
  • Богдан Долінце, авіаційний експерт і менеджер авіаційного сектору, про можливість роботи Ужгородського аеропорту, про можливості відновлення української цивільної авіації, про можливість відбудови літака «Мрія»;
  • Владислав Селезньов, воєнний експерт, речник Генштабу у 2014–2017 роках, про вплив вибухів на аеродромах на дії окупантів, про психологічний ефект вибухів, про можливості уразити Кримський міст;
  • Василь Самойлов, «громадський активіст, він сам з Криму», про зміни настроїв окупантів і проросійських кримчан на вибухи на російських військових об’єктах у Криму;
  • Ангеліна Климчук, адвокатка, про те, як діяти людям, які втратили через війну автівки;
  • Ксенія Проконова, міграційна адвокатка, про зупинку через повномасштабну війну надання українського громадянства росіянам;
  • Олександр Алфьоров, історик, про перейменування вулиць у процесі дерусифікації і дерадянизації топоніміки;
  • Антон Міхненко, воєнний експерт, про безпілотники, які Іран передавав Росії, й оцінку впливу цієї зброї на подальший хід бойових дій;
  • Олексій Їжак, заввідділом Національного інституту стратегічних досліджень, про ситуацію з Запорізькою АЕС, про очікування від місії МАГАТЕ на станцію, про наслідки блокування Росією підсумкового документу ООН із нерозповсюдження ядерної зброї;
  • Ганна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації, як бізнеси ставляться до ідеї податкової реформи «все по 10»;
  • Вадим Оксюта, одеський громадський діяч, адвокат, про перейменування вулиць в Одесі в процесі дерусифікації і дерадянизації топоніміки;
  • Jerry Heil і Alyona Alyona, співачки, про свою нову пісню.

Крім того був сюжет «Радіо Свобода» про те, як працює на фронтах новітня західна зброя.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушували найчастіше. У прямому ввімкненні Олени Наталухи була велика кількість недостовірних посилань на джерела: «За попередньою інформацією відомо, що було 16 прильотів. Ймовірно, окупанти гатили з РСЗО». «Сталася пожежа і, за словами місцевих, довелося її гасити самотужки». «Місцеві говорять, що обстріли були саме з окупованої території». Узагальнені псевдопосилання були в сюжеті Софії Москаленко: «Цього року, кажуть аграрії, втратили чимало врожаю через затяжну спеку». І в запитанні до гостя так само посилався ведучий Ігор Шавро: «Бажання якнайшвидше позбутися уславлення радянського минулого і представників Росії в топонімах України цілком нормальне, зауважують експерти, але важливо це робити правильно». Ігор Шавро також двічі робив повністю абстрактні посилання: «Дехто говорить про те, що зараз в ситуації наступу-контрнаступу існує певна патовість». «Є інформація, що Тайвань передав Україні 800 дронів-бомбардувальників “Револвер”».

Було кілька порушень стандарту точності. Розмови з ньюзмейкерами й експертами з Києва, Одеси і Львова про перейменування вулиць намагалися «ілюструвати» закільцьованими нарізками відео вулиць цих міст і якихось табличок, що, зрозуміло, майже ніколи не відповідало змісту слів кожного з цих гостей. Розмова з представником Головного управління розвідки про збільшення чисельності російської армії «ілюструвалася» випадковим набором архівного відео бойових дій. Владислав Селезньов був протитрований як «речник Генштабу» без важливого уточнення, що він був речником у минулому — в 2014–2017 роках.

Одного разу був порушений стандарт відокремлення фактів від думок: ведуча Олена Ремовська зробила неавторизовану оцінку щодо відставки генпрокурорки Ірини Венедіктової: «Якось це виглядало в інформаційному просторі трошки дивно».

Тричі порушили стандарт повноти інформації. У бекґраундовому сюжеті Назара Ониська конкретні відео конкретних вибухів у Криму не титрувалися датами цих подій. Ведучий у представленні не пояснив компетентність історика Олександра Алфьорова в питанні перейменування вулиць, благо сам Алфьоров нагадав, що він є головою робочої групи з перейменувань київських вулиць. Також не досить було представляти Антона Міхненка як «військового (в сенсі «воєнного») експерта». Слід було пояснювати його компетентність.

Інші зауваження. Подавали результати соціологічного дослідження ось так:

 

Тут усе погано з точки зору сприйняття глядачем. Забагато позицій, забагато тексту і тим більше чисел (наприклад, навіщо взагалі десятинні дроби), занадто дрібні шрифти, «важкий» контраст (білим текстом по чорному), різні кольори (навіщо?), не враховано, що в кадрі є сурдоперекладачка, яка закриває частину написів. І на додачу до всього цього, замість показати це хоча би на повний екран, показували в «подробленому» полівікні.

І так само ілюструвалася розмова із секретарем Київради про перейменування київських вулиць.


Тут усі ті ж самі зауваження, крім хіба що того, що тут (слава богу) не було чисел. Натомість навіщо було перевантажувати і без того нелегку для сприйняття картинку багаторазовим повтором зайвого «вул.»? Коли й так ідеться про вулиці.

Елементів політичного піару не було.

Резюме. Новинна складова ефірного блоку Суспільного була, як на мій погляд, слабкою. Загалом було лише два репортажні сюжети (із 20  сюжетів загалом!) і п’ять прямих ввімкнень. Тобто нарисова і оглядова складова домінує, але ж це інформаційний марафон! Із прямих ввімкнень були дуже якісними обидва ввімкнення власкорів з Харкова про наслідки ворожого ракетного обстрілу центру міста — і В’ячеслава Мавричева, й Ірини Гнатюк. Із нарисів я би позначив як кращі сюжети Тетяни Реви про багатодітну матір із Черкащини, яка допомагає військовим і Олени Жикалової про волонтерку, яка рятує тварин з Краматорська.

Частково слабка репортажна складова блоку Суспільного була компенсована тим, що в гостях побувало 12 ньюзмейкерів (із 26 гостей загалом).

Цієї доби в ефірному блоці Суспільного була рекордна кількість порушень стандартів — 21. І хоч це виглядає меншим за інші канали, але ж це Суспільне, яке мало би бути прикладом для тих інших каналів! Найчастіше (більше половини випадків) грубо порушували стандарт достовірності інформації, що також є неприпустимим, тим більше в єдиному телемарафоні, який претендує на абсолютну достовірність.

Проявів політичного піару, ворожих наративів чи токсичних медіаперсонажів у блоці Суспільного цієї доби не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–24:00)

Зміст ефіру. Загалом ефір медіагрупи був, як і зазвичай, поділений на півгодинні блоки, кожний із яких складався з 15-хвилинних випусків новин і 15-хвилинних гостьових студій. О 20:00 був підсумковий випуск дня (50-хвилинний). Тож блок із 21-ї до 22-ї був суцільною гостьовою без новин. Не було також випуску новин і о 23:30, там теж ішла гостьова студія. Короткі новини вели по черзі Олена Фроляк і Орест Дрималовський, підсумковий випуск дня — Олена Фроляк, у гостьовій студії незмінно працювала Яна Брензей. У блоці каналу були такі сюжети:

  • Христини Венгеляускайте про життя прифронтової Апостолівськоїї громади Криворізького району,
  • Марії Малевської про наслідки нічного обстрілу Харкова,
  • Олександра Мужичука про навчання українських саперів у Великій Британії роботі з підводними дронами для розмінування,
  • Андрія Почтєва про обстріли прифронтового Оріхова на Запоріжжі,
  • Владислава Круглова про зруйноване ворогом місто Сіверськ на Донеччині,
  • Наталії Кулик про майбутній опалювальний сезон у Європі і в Україні,
  • Оксани Михайлової та Катерини Курбанової про навчання майбутніх фахівців, необхідних для повоєнної відбудови країни,
  • Анастасії Єчкалової про ситуацію на Запорізькій АЕС,
  • Вікторії Покатілової про підготовку київських шкіл до нового навчального року,
  • Наталії Жуковської про різні настрої батьків українських дітей у Польщі, де дітям навчатися — там чи в Україні,
  • Данила Самсонова про балерину Лесю Воротнюк, яка була в теробороні,
  • Ірини Тимчишин, Людмили Цимбалюк, Оксани Михайлової та Олександра Макушака про дії українських військових льотчиків у перші дні війни й нині,
  • Аліни Матвійчук про жителів села Северинівка на Київщині, які пережили окупацію.

Були прямі ввімкнення:

  • Марії Малевської про наслідки ворожих обстрілів Харкова і області,
  • Владислава Круглова про бойові дії на Донеччині.

Гостями ефірного блоку були:

  • Олег Немчинов, міністр Кабінету міністрів, про конфіскацію активів сина Януковича, про ідею міністра оборони, що всі держслужбовці мають пройти військову підготовку, про перебіг реформи державної служби;
  • Олег Коріков, в.о. головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, про ситуацію на Запорізькій АЕС, про можливості забезпечення безпеки станції у цих умовах;
  • Юлія Лапутіна, міністерка у справах ветеранів, про проведення форуму захисників «Перекличка», про новий закон про перехід від військової кар’єри до цивільного життя, про державні програми психологічної реабілітації колишніх військових, про політику держави щодо ветеранів після перемоги;
  • Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію в окупованому місті, про підготовку окупантами імітації референдуму, про партизанський рух у Мелітополі, про дії людей в разі ймовірної ядерної аварії на ЗАЕС;
  • Євген Дихне, президент авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», про стан авіакомпанії і перспективи відновлення повноцінної роботи після перемоги;
  • Юрій Васьков, заступник міністра інфраструктури, про роботу і перспективи роботи «зернового коридору», про можливості включення до цієї угоди порту Миколаєва, про перспективи морського експорту металів та інших товарів, про допомогу Великої Британії у відновленні українських портів;
  • Олександр Грибан, заступник міністра економіки, про стан з західними інвестиціями в економіку України під час війни, про перспективи залучення іноземних інвестицій, про те, що уряд робить для залучення інвестицій в майбутньому;
  • Ганна Мачух, виконавча директорка Української кіноакадемії, про відбір українських фільмів для участі в «Оскарі», про ґранти для українських кінематографістів від Netflix;
  • Наталія Гуменюк, керівниця пресцентру Сил оборони півдня, про останні вдалі влучання в командні пункти ворога, про стан мостів через Дніпро на півдні, про деморалізацію ворога на правому березі Дніпра, про стан корабельного угруповання Росії;
  • Сергій Цівкач, виконавчий директор урядового офісу «Ukraine Invest», про програми з залучення іноземних інвестицій в економіку України;
  • Анатолій Оперчук, представник Центру громадського здоров’я, про препарат йодиду калію на випадок радіаційного забруднення;
  • Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95», про повернення акцизу на пальне, про наслідки цього кроку для цін на пальне, харчі і споживчі товари;
  • Тетяна Бойко, керівниця енергетичних програм громадянської мережі «Опора», про те, як підготуватися до складного і непередбачуваного опалювального сезону;
  • Богдана Романцова, літературна критикиня, про значення творчості Івана Франка для української літератури і культури (до ювілею письменника);
  • Ігор Хижняк, гендиректор торговельної мережі Сomfy, про започаткований збір грошей на безпілотники для армії, про те, як виживає бізнес в умовах війни;
  • «Карая» (позивний), пілот Повітряних сил, про виведення з-під удару літаків 24 лютого, і як військова авіація воює з ворогом;
  • Олександр Ярмак, репер і військовослужбовець, про переспів старої пісні українською, і як музика допомагає фронтовикам;
  • Ярина Посуняк, волонтерка, яка організувала в польському Любліні велику бібліотеку для українських переселенців, про цю волонтерську ініціативу.

Крім того в ефірному блоці каналу були:

  • відеозвернення президента Зеленського;
  • фільм Олега Корнієнка з серії «Герої» про фронтову медикиню Ярину Чорногуз;
  • пропагандистський фільм проєкту «Антізомбі» про провал російської пропаганди через провали російської армії в Україні;
  • пропагандистський фільм проєкту «Гражданская оборона» про найбільші поразки російської армії в Україні;
  • пропагандистський фільм проєкту «Гражданская оборона» про російську паніку від вибухів в окупованому Криму.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності цієї доби порушувався порівняно небагато.

Відео нібито наслідків обстрілів житлового будинку в Кам’янці взяли з анонімного телеграм-каналу. Ведучий Орест Дрималовський, а згодом і Фроляк казали: «Очевидці помітили на залізничній станції Тамань, що біля в’їзду на Керченський міст — ешелон з танками, гаубицями і САУ».

У трьох випадках були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. У сюжеті Христини Венгеляускайте: «Такі артилерійські обстріли мирного населення — ніщо інше, як російський терор, кажуть місцеві». І в сюжеті Наталії Кулик: «Фахівці наполягають, щоб органи місцевого самоврядування подбали про облаштування пунктів обігріву на зиму». «Уже зараз експерти радять мешканцям багатоповерхівок перевірити на тепловтрати підвали, дахи...». У прямому ввімкненні Владислав Круглов наводив кількість загиблих і поранених місцевих мешканців у Донецькій області без посилань на джерела. Так само без посилань він розповідав про події в багатьох містах регіону.

Так само менше, ніж зазвичай, в ефірі медіагрупи було порушень стандарту точності. Більшість із них традиційно становили невідповідності між текстом за кадром і картинкою. У чотирьох випусках новин одне й те саме повідомлення про обстріли Слов’янська, Бахмута, бої біля Сіверська, Авдіївки, Пісків, Мар’їнки було «перекрите» планами кількох зруйнованих будівель, що не відповідало ні за змістом, ні за географією тексту ведучих. Фроляк, а згодом і Дрималовський розповідали про пошкоджену обстрілом триповерхову будівлю цеху керамічного посуду у Слов’янську, а показували при цьому зруйновану житлову п’ятиповерхівку в Бахмуті. Так само невідповідність відео і тексту ведучої була в повідомленні про ворожі обстріли на Дніпропетровщині. Занадто широка географія для такої кількості відео, плюс невідповідність змісту. Ведуча каже про енергетичне підприємство — показують якусь комору тощо. Широку географію повідомлення про наслідки обстрілів Нікополя, Червоногригорівської і Марганецької громад, Криворізького району, Зеленодольської громади «перекривали» фото зруйнованих будинків невідомо в якому з перерахованих місць.

Великий огляд Оксани Михайлової та Катерини Курбанової про навчання майбутніх фахівців, необхідних для повоєнної відбудови країни, значною мірою складався з власних абстрактних міркувань авторок, які, відповідно, і «перекривалися» абстрактним архівним відео, ще й не позначеним як архів. Я б принагідно нагадав, що використовувати архівне відео ось так є не лише непрофесійним, але й доволі ризикованим в часи війни, бо на цих картинках була купа впізнаваних людей, яких уже може й не бути серед живих, і я вже мовчу про будівлі, які нині є пошкодженими або повністю зруйнованими (як, наприклад, будівлі Харківського університету).

У двох випадках некоректними були спроби «ілюструвати» прямі ввімкнення. Зокрема так було у ввімкненні кореспондентки з Харкова про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів області: воно «перекривалося» відео зруйнованих будинків невідомо де, без будь-якої прив’язки до того, що говорила кореспондентка. Пряме ввімкнення кореспондента з Донеччини теж «перекривалося» невідповідним відео. Наприклад, кореспондент казав про зруйновану п’ятиповерхівку, а показували зруйновану сільську хату тощо.

Повідомлення, що росіяни засекречують дані про вибухи на військових об’єктах у Криму, було «перекрите» архівним відео різних вибухів, не позначеним як архів.

Але, як і раніше, ситуацію з дотриманням стандарту відокремлення фактів від думок в ефірі медіагрупи інакше як катастрофічною я назвати не можу.

Оцінку робила в новинах Олена Фроляк: «Із Донецького фронту новини теж невтішні». Згодом це ж дослівно повторював Орест Дрималовський. Фроляк казала: «Українська військова авіація шостий місяць демонструє героїзм та незламну міць». «На цій війні — кожний герой». Згодом це дослівно повторював Орест Дрималовський. Фроляк оцінювала: «Вибухи о другій ночі були такі потужні, що здригнулися не лише мешканці Харкова, а й ті, хто живе в області». Згодом це дослівно повторював в іншому випуску новин і Орест Дрималовський.

Оцінки Олени Фроляк були в підводці до сюжету: «Менше двох місяців залишається до старту опалювального сезону, найскладнішого за всі роки. Європейські уряди уже з літа обмежують споживання газу та електроенергії. У нас поки що не квапляться». Суцільні оцінки й висновки були і в самому оглядовому сюжеті Наталії Кулик: «Європа, яка в останні роки добряче підсіла на російську газову голку, активно готує населення до складного опалювального сезону. Прагматичні європейці, які й досі економили...» «Як українцям доведеться економити цього надзвичайно складного опалювального сезону в нашому уряді поки не акцентують». «Із газом складніше». «І тут влада має зробити важливий, хоч і непопулярний, крок». «Адже що ближче до морозів, то активніше росіяни зумисне нищитимуть критичну інфраструктуру». «Ця зима змусить нас стати відповідальними».

Були оцінки в сюжеті Ірини Тимчишин та інших: «У перші години, дні та тижні війни військові льотчики зробили неймовірний подвиг: не лише врятували бойову техніку, своїми крилами буквально втримали небо над Києвом».

Олена Фроляк робила таку підводку: «Для відбудови Україні знадобляться архітектори, реконструктори, фізики, інженери. Драйверами стануть науковці, але з ними біда. Точні науки у нас не в пошані, не доклалась до цього і держава. На критичні спеціальності у нас хронічні недобори. Нам невдовзі нікому буде підтримувати атомну енергетику. Фізиків-ядерників щороку ледь набираємо. А ті, хто є, часто спокушаються закордонними можливостями». Тут не було жодного факту, натомість суцільні оцінки ведучої, які вона подавала в якості фактів. А далі ще й давала настанови: «Державі слід про це подбати і вже починати кардинально виправляти ситуацію». Прикметно, як на мене, що згодом все це дослівно повторював у новинах і ведучий Орест Дрималовський.

І теж суцільні оцінки й висновки були і в самому сюжеті Оксани Михайлової та Катерини Курбанової, до якої ведучі робили процитовану вище підводку: «Америка готова підготувати їх чи надати власних, однак це питання національної безпеки, тож маємо готувати і власне покоління фізиків-ядерників». «Відсутність промоції науки на державному рівні призвела до непопулярності фаху. Фізиків-ядерників у Харківському університеті ледь набирають, менше ставок і для викладачів. Цей ланцюжок веде до занепаду науки, він небезпечний і для країни». «Біда із підготовкою критичних спеціальностей». «Для української науки важлива конкурентність наших досліджень, аби бути на одному рівні». «Сьогодні майже всі бюджетні гроші спрямовані на підтримку армії та соціальні виплати. Це розуміє кожен, освітяни і науковці теж. Однак маємо подбати, щоби на відбудову залучити своїх драйверів прогресу».

Оцінки Олени Фроляк: «Українська балерина Леся Воротнюк, яка з початком повномасштабної війни зняла пуанти і пішла в тероборону, стала сенсацією не лише для мистецького світу. Про неї писали головні європейські видання...». Згодом цю ж підводку в незмінному вигляді повідомляв Орест Дрималовський.

Численні оцінки були і в сюжеті Данила Самсонова: «Енергійна, піднесена та граційна. Вона з особливим трепетом репетирує партію в улюбленій виставі “Болеро”. Ім’я балерини Національної опери України Лесі Воротнюк по-новому прогриміло в українських та зарубіжних виданнях...». «У кожному русі балерини показують, яку танцювальну автентику століттями намагалася придушити Росія. І продовжує душити досі. І цей зруйнований Будинок культури в Ірпені — яскравий доказ того». «Це теж внесок артистів у культурну боротьбу».

У ввімкненні Марія Малевська робила власні оцінки, які слід було принаймні авторизувати: «С-300 — це ракети “земля-повітря”, які росіяни переобладнують на “земля-земля” і влучають вони досить хаотично і неточно, тобто це така собі “руська рулетка”, але руйнування величезні». Оцінки в прямому ввімкненні робив і Владислав Круглов: «Тож далі наш сюжет із міста-привида, бо його фактично вже не існує, утім на руїнах колись комфортного 11-тисячного міста досі лишаються люди». Власні міркування робив Владислав Круглов і в репортажному сюжеті: «На жаль, діти не можуть вирішувати за батьків, а війна не дивиться, дорослий ти чи дитина... Жителі, що лишаються під постійними обстрілами у знищеному місті без комунікацій, обирають гру зі смертю».

Власні оцінки і висновки були в сюжеті Анастасії Єчкалової: «Нині дуже важливо, аби на Запорізьку станцію чимшвидше прибула місія МАГАТЕ... Місія має допомогти тримати АЕС під українським контролем, бо озброєні окупанти становлять серйозну загрозу для ЗАЕС самою присутністю і обстрілами її території».

Оцінки й висновки робила Фроляк: «До цього готові у Старому світі, там уміють економити енергію, не ходять в шортах по хаті і не нагрівають оселі до рівня, коли треба відчиняти кватирку. Зовсім інша картина у нас. Попри обмежені запаси газу та низку пошкоджених та зруйнованих ТЕЦ, соціальна кампанія про необхідність економії тепла досі не запущена». Це при тому, скажу, що я особисто при перегляді самого телемарафону бачу постійні й масовані обговорення саме цієї теми посадовцями різного рівня.

Ведуча Олена Фроляк «вдосконалила» підводку до сюжету для його повтору в підсумковому випуску, але, по-моєму, лише додала власних суб’єктивних думок: «Енергоефективність, інженерія, машинобудування, архітектура — галузі, які допоможуть Україні вийти з воєнного колапсу. Нам як повітря потрібні інженери, фізики, математики. Нам доведеться обслуговувати атомні станції, а конкурс на фізиків-ядерників в Україні жалюгідно малий. Минулого року в одному з вишів за державного замовлення 45 ледь набрали 36 людей. Драйверами нашого відновлення мають стати науковці, а їх немає, на критичні спеціальності — недобір. Держава мало промотує науку, не фінансує її належно. Як наслідок — мало талановитих педагогів, мало талановитих студентів, чимало спокушається закордонними можливостями далі займатись наукою. Державі, яка хоче перемогти і стати технологічною, сучасною та розвивати свій науковий потенціал, слід кардинально міняти ситуацію». Зверніть увагу: тут нема жодного факту, натомість як «факти» Фроляк безапеляційно подає власні вигадки. Хоч би раз «для годиться» додала щось типу «на мою думку».

Двічі було порушено стандарт повноти інформації. Про пряме ввімкнення Владислава Круглова з Донеччини не було сказано, звідки саме вмикається кореспондент (бо фронт по Донеччині насправді великий). У сюжеті Вікторії Покатілової бекґраундові кадри обстрілів Києва в березні не були позначені титром дат подій.

В одному випадку було грубо порушено стандарт балансу думок. Вікторія Покатілова в сюжеті розповідала про конфліктну ситуацію. Батьки школярів київської школи скаржилися, що адміністрація школи поставила їм ультиматум: або очне навчання для їхніх дітей, або шукати іншу школу. В сюжеті не було коментаря представників шкільної адміністрації з приводу звинувачень на їхню адресу.

Інші зауваження. Два слова про стандарт доступності, який поки що не оцінюється в моніторингу, але ж. Журналісти частенько зловживають термінами й жаргонізмами, різними запозиченнями з англійської, які навряд чи знає вся велика аудиторія. От і тут було, наприклад, таке: «Український репер Ярмак увірвався у тренди ютуба з треком “Моя країна”».

Повідомлення про рейтинг країн, які допомагають Україні, від журналу Forbes був проілюстрований ось такою картинкою.

 

В чому її інформаційна цінність? Ніхто ж із глядачів нічого не зможе тут прочитати.

Елементи піару. Бізнесовим піаром у підсумку було інтерв’ю в студії з гендиректором торговельної мережі Сomfy Ігорем Хижняком, розмову з яким ведуча починала з того, що Фонд Притули збирає гроші на безпілотники для армії, але більшість розмови під виглядом теми «виживання бізнесу в умовах війни» Хижняк розповідав, як компанія Сomfy розвиває і відновлює свою мережу і які сервіси пропонує покупцям.

Резюме. Новинна складова блоку медіагрупи була представлена п’ятьма репортажними сюжетами і двома прямими ввімкненнями, що, звісно, мало для 6-годинного ефіру інформаційного каналу. З репортажних сюжетів найкращими були репортажі Христини Венгеляускайте про життя прифронтової Апостолівської громади Криворізького району, Марії Малевської про наслідки нічного обстрілу Харкова, Андрія Почтєва про обстріли прифронтового Оріхова на Запоріжжі і Владислава Круглова про зруйноване ворогом місто Сіверськ на Донеччині. І були два якісних нариси: Ірини Тимчишин, Людмили Цимбалюк, Оксани Михайлової та Олександра Макушака про дії українських військових льотчиків у перші дні війни і Аліни Матвійчук про жителів села Северинівка на Київщині, які пережили окупацію. Гостей цієї доби в ефірному блоці медіагрупи загалом було 18, із них вісім були ньюзмейкерами.

Попри те, що стандарти достовірності і точності інформації порушували цього разу менше, ніж зазвичай, порушень стандарту відокремлення фактів від думок було багато. В мене таке враження, що частина ведучих і репортерів медіагрупи про існування цього стандарту просто не знає.

В ефірі медіагрупи був один прояв бізнесового піару. Ворожих наративів і токсичних медійних персонажів не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 27 серпня

  • У Херсоні пролунали потужні вибухи біля бази окупантів.
  • У Запоріжжі вороги 5 ракетами зруйнували школу-інтернат.
  • Росія перекидає на фронт 3-й армійський корпус — СІТ.
  • Місія МАГАТЕ уже сформована — NYT.
  • В окупованій Михайлівці знайшли мертвим «керівника поліції».
  • Україна вже повернула тіла 541 військового.
  • Словаччина підписала угоду з Чехією і Польщею, яка відкриває шлях до передачі Україні МіГ-29.
  • Окупанти вже знищили 10 тисяч цивільних об’єктів на Миколаївщині — ОВА.
  • США збільшать виробництво HIMARS та ракет GMLRS до них для України.
  • Росія забрала із Сирії батарею ППО С-300 – супутникові фото.
  • Росіяни поставлять озброєних солдатів біля шкіл на окупованих територіях.
  • У закладах освіти, які працюватимуть онлайн, розмістять переселенців — Мінінтеграції.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

27 серпня ефірний блок каналу «1+1» починався з короткого 15-хвилинного випуску новин. Телеканал працював останні 6 годин попередньої доби 26 серпня, тож далі йшли суцільні повтори. Двічі показували повтор годинного підсумкового випуску за 26 серпня. Показували повтор двох розмовних студій «Нічної варти» за 12 серпня. Крім того, в блоці повторювали з попередніх днів документальні фільми з серії «Герої». Двічі показували відеозвернення Зеленського. І двічі — «Байрактар News». Початки новин жодним чином не були прив’язаними до чітких ефірних годин (повтори підсумкового випуску виходили в ефір о 1:08 і о 4:51).

Структура блоку каналу «Рада» була звичайною: короткі 10-хвилинні новини на початку кожної години і гостьові студії до кінця години.

Структура блоку Суспільногобула звичною. Весь блок був поділений на два тригодинних, кожний з яких починався з 30-хвилинних випусків новин, а продовжувався 2,5-годинними гостьовими студіями.

Загалом блок каналів ICTV та СТБ був, як і зазвичай, поділений на півгодинні блоки, кожний із яких складався з 15-хвилинних випусків новин і 15-хвилинних гостьових студій. О 20:00 був підсумковий випуск дня. Тож блок з 21-ї до 22-ї був суцільною гостьовою студією, без новин. Не було також випуску новин і о 23:30, там теж ішла гостьова студія.

Новинна складова ефірного блоку каналу «1+1» переважно була застарілою, бо це були повтори репортажів із попередньої доби. Загалом в ефірі було дев’ять сюжетів, із них лише три були репортажними. І було два прямих ввімкнення. Що замало на цілих 6 годин ефіру.

Новинна складова блоку каналу «Рада» була представлена лише трьома репортажними сюжетами. Натомість прямих ввімкнень було чимало, аж 12. Щоправда, лише вісім із них були репортажними, решта була спробами робити нариси.

Новинна складова блоку Суспільного знову була, як на мій погляд, слабкою. Загалом було лише два репортажних сюжети (і це з 20 сюжетів загалом!) і п’ять прямих ввімкнень.

Новинна складова блоку каналів ICTV та СТБ була представлена п’ятьма репортажними сюжетами і двома прямими ввімкненнями, що, звісно, мало для 6-годинного ефіру інформаційного каналу.

Загалом нариси й огляди домінують у блоках більшості каналів — учасників телемарафону, але ж це інформаційний марафон, де мала б домінувати репортажна складова, а нариси і огляди мали б бути якісним доповненням.

У блоці каналу «1+1» було (і то в повторах) аж двоє гостей, із яких один був ньюзмейкером, другий — експертом. У гостьових студіях каналу побував загалом 21 гість, із них восьмеро були ньюзмейкерами, решта — речниками, радниками й експертами. У гостьових студіях Суспільного загалом цієї доби побувало 26 гостей, із них 12 були ньюзмейкерами. Гостей цієї доби у блоці медіагрупи StarLightMedia загалом було 18, з них восьмеро були ньюзмейкерами, решта — експертами і учасниками різних подій.

Цього разу у блоці «1+1» було менше грубих порушень стандартів, ніж зазвичай: загалом 32. Більше половини з них становили порушення стандарту відокремлення фактів від думок: власні міркування журналістів новин або ж неавторизовані міркування ведучих. Стандарт достовірності порушувався переважно через узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки.

Грубих порушень стандартів у блоці телеканалу «Рада» цього разу було значно менше, ніж у попередніх моніторингах, — 34. Стандарт достовірності журналісти порушували в різні способи. Стандарт точності — переважно некоректною роботою з картинкою, яка не відповідала тексту за кадром в новинних повідомленнях і геть не відповідала словам гостей, яких намагалися «ілюструвати». Порушень решти стандартів було небагато.

У блоці Суспільного грубих порушень стандартів нібито було менше, ніж на інших телеканалах, цієї доби: 21. Але, по-перше, це була рекордна кількість порушень за весь час моніторингу. А по-друге, це ж суспільний мовник, який мав би бути взірцем для всіх інших телеканалів. А що маємо? 12 порушень стандарту достовірності в ефірі телемарафону, який претендує на звання джерела перевіреної інформації!

В ефірному блоці телеканалів ICTV та СТБ було, як і зазвичай, багато грубих порушень стандартів — 107. Дві третини з них становили порушення стандарту відокремлення фактів від думок. Журналісти новин — і ведучі, і репортери — постійно висловлюють власні оцінки, висновки, узагальнення тощо. Підміняючи ними факти.

І був один повчальний епізод. Коли у блоці Суспільного співавтор податкової реформи Андрій Длігач, пояснюючи суть реформи, сказав: «Віджимання постійне бізнесів, яке чинять послідовники і поплічники пана Гетманцева через блокування податкових накладних...» Ведучий Суспільного Ігор Шавро дав таку ремарку: «Ми би радо запросили пана Гетманцева відреагувати на вашу репліку, але зараз такої можливості в нас немає, тому, будь ласка, якщо можна, облишимо його». Стандарт балансу думок у дії, хоча, звісно, таке дотримання стандарту потребує від ведучих характеру і волі. Беріть на озброєння.

У блоці каналу «1+1» був один прояв політичного піару — типовий «паркетний» матеріал про брифінг заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка.

Проявів політичного піару у блоці каналу «Рада» було шість. П’ять з них були типовими «паркетами» про висловлювання в соцмережах, інтерв’ю чи на брифінгах керівника Офісу президента Андрія Єрмака, його заступника Кирила Тимошенка і його радника Михайла Подоляка. Ще один: ведучі надали трибуну народній депутатці Євгенії Кравчук для промоції законопроєкту про медіа й навіть не згадали про аргументи критиків цього проєкту.

В ефірному блоці Суспільного проявів політичного піару не було.

В ефірному блоці телеканалів ICTV та СТБ політичного піару цього разу не було, натомість був один бізнесовий — майже все інтерв’ю з гостем, гендиректором мережі магазинів Comfy, було по суті рекламою цієї мережі.

Окремо хочу сказати таку річ. В ефірному блоці Суспільного цього дня було велике записане інтерв’ю лідерки партії «Слуга народу» Олени Шуляк. І це був той самий випадок, коли згадування партійної приналежності було цілковито в контексті самого інтерв’ю (а отже, жодним чином не могло кваліфікуватися як прояв політичного піару). Адже при цьому ведуча Олена Ремовська ставила своїй гості численні запитання, які стосувалися роботи провладної партії саме як провладної партії, і її відносин з опозицією. Крім того, ведуча поставила протягом інтерв’ю багато дуже незручних для гості запитань (і про колаборанта Олексія Ковальова, і про відносини з «Європейською солідарністю», і про кадрову політику влади тощо). І наостанок ведуча анонсувала, що спірні запитання будуть так само поставлені найбільшим політичним опонентам влади з «ЄС».

Наративів ворожої пропаганди і токсичних медійних персонажів в ефірі телеканалу «1+1», Суспільного і медіагрупи StarLightMedia цієї доби не було.

В ефірі «Ради» цього дня двоє токсичних ведучих (Тетяна Гончарова і Максим Зборовський) просували два наративи ворожої пропаганди (що буцімто «українців відловлюють для вручення повісток, а вони воювати не хочуть», і що буцімто «на окупованій Херсонщині українці стоять у великих чергах для отримання російських паспортів»). В одному випадку їм допомагав у цьому токсичний гість — чорний політтехнолог Володимир Петров, який є постійним гостем телеканалу в ролі «експерта з яких завгодно питань».

Фото: Суспільне Новини/YouTube

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3041
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду