Весь місяць однією з ключових тем як у національній та міжнародній політиці, так і в економіці залишаються розмови про стримування російської агресії та посилення оборони України. Частина каналів завзятіше за інші критикувала позицію Німеччини. Перший незалежний вчергове скинув маски, назвавши Білорусь «Білорусією» та без жодних зауваг передавши заяву Лукашенка про повернення України до лона «слов’янських народів». 

Тиждень розпочався із заспокійливих заяв від президента, Ради національної безпеки і оборони та прем’єр-міністра, що наступ найближчим часом майже нереальний, Україна та її партнери повністю готові до відсічі, а українська економіка встоїть перед загрозами. Новини ж про динаміку цін в Україні сильно підважували довіру до цих заяв. Тривожності додавали акції протесту підприємців, чергові підозрювані в корупційних справах парламентарі та головна кримінальна трагедія тижня у Дніпрі. 

Вбивство військових у Дніпрі

Найемоційніша новина тижня — як за змістом, так і за градусом подачі — розстріл військових на режимному об’єкті заводу «Південмаш» у Дніпрі 27 cічня. 

«Інтер»: «Шок. Саме так можна охарактеризувати те, що сталося сьогодні у Дніпрі»;

«Україна»: «Трагедія, яка шокувала всю країну»; 

5 канал: «Дніпро сьогодні у головних новинах країни. Після кривавого холоднокровного розстрілу бійця Нацгвардії військовослужбовців»; 

«1+1»: «Кадри нічної стрілянини — не для вразливих людей. Ось що зафіксували камери спостереження»;

ICTV про загиблих: «Четверо з них — товариші по службі вбивці». 

Відео, злите з камер спостереження з безпосереднім моментом розстрілу, показали в новинах СТБ, ICTV та «1+1». На 5 каналі та «UA: Першому» дали кадри із частково прихованим вмістом. Невелика заблурена ділянка кадру мала би приховати тіло одного з убитих, але виконує цю роль не надто переконливо. На «1+1» приховали більшу ділянку кадру на цьому відео. Але зробили це тільки у версії, викладеній на ютубі. Запис з ефірного відео «ТСН» такої обробки не містить. Завбачливо, адже у випусках ICTV та СТБ, викладених на ютубі без обробки, платформа дає попередження, що відео містять неприйнятні кадри. 

«Це виглядає, ну, прямо скажемо, некоректно. Чи давало Міністерство добро на таке? Як взагалі відео з режимного об'єкту, відео затримання спецпідрозділами, як такі речі можуть потрапити в мережу на всезагальний огляд?» — питала ведуча «ТСН» Лідія Таран у міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського про відео, злите в мережу. Також вона додала: «Як на мене, це відео занадто жорстоке для того, щоб його зранку вмикали комп'ютер і дивилися діти». Хоча перед цим програма зробила свій внесок у поширення цього відео, а також кадрів доволі жорстокого затримання.

На «Інтері» дали початок злитого відео, коли тільки військові отримують зброю і ключові події ще не відбуваються: «Далі починається те, що ми з етичних міркувань показати не можемо», — повідомила кореспондентка за кадром. Також не демонстрували відео розстрілу в матеріалі каналу «Україна», але супроводжували новини титром із фразою «Крива бійня…». На Першому незалежному використовували тільки відео затримання підозрюваного, а події в казармі переповіла начиткою ведуча. 

У наступні дні новинарі стежили за судом з обрання запобіжного заходу підозрюваному та новими заявами щодо можливих мотивів убивства. Про це красномовно міркували на каналі «Україна»: «Що стало останньою краплею, коли ненависть до товаришів переросла у вбивство?» Але з більш чи менш емоційною подачею цим питанням задавалися в більшості випадків, з’ясовуючи, чи могла бути виною трагедії дідівщина. 

Не лише ця подія і значна увага до неї, а й низка інших, зокрема активізація новин української політики, зробила теленовини цього тижня ще емоційнішими. Винятком були випуски новин Першого незалежного — вони порівняно короткі, маніпулюють не так оцінками, як вибірковістю обраних тем та відсутністю балансу.  

Очікування російського вторгнення

Чимало у випусках інформаційних програм залишається міжнародних тем, більшість яких пов’язана з реакцією на російську агресію та напругу на кордоні. Додалася цього тижня активність українських політиків: заяви РНБО, виступи президента, обговорення в парламенті. 

Найменше уваги цій темі приділяли на Першому незалежному. До речі, цього тижня тут нарешті з’явилися зведення із фронту, оскільки в попередні тижні новини каналу уникали розповідати про події війни на Донбасі. Повідомлення щодо російської агресії часто короткі й незбалансовані. Наприклад, міністр оборони Олексій Резников після спілкування з нардепами сказав, що «немає підстав до повномасштабного вторгнення з боку Росії». А як цю ймовірність оцінюють військові експерти та у своїх заявах іноземні дипломати? Такий бекґраунд би додав об’ємності розуміння та балансу. У випуску 28 січня передали заяву самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка із запевненням, що Білорусь не воюватиме з Україною. Крім того, що назву країни у словах ведучої та на титрі вжито неправильно — «Білорусія», завершується ця новина ще й тирадою білоруського диктатора про братні народи: «Мы — родные славянские народы, выходцы из одной купели Крещения [...] И как бы кому-то ни хотелось, мы вернём нашу Украину в лоно нашего славянства». 

На 5 каналі, навпаки, протягом тижня вийшла найбільша кількість матеріалів на тему російської агресії. На відміну від Першого незалежного, з виступу міністра оборони в парламенті на 5 каналі виокремили слова про збільшення чисельності російських військ на українському кордоні за даними Міноборони. А заяву Лукашенка переповідали саркастично, наголошуючи, що її автор є диктатором. Протягом тижня гостями студії були нардепи від «Європейської солідарності» — Ростислав Павленко та Ірина Геращенко, — які ділилися своїми міркуваннями щодо розгортання російського наступу та дипломатичних перспектив. Натомість партія влади виглядала в реакціях на ситуацію невигідно: «Отже, цілий керівник президентської фракції вважає, що це журналісти розганяють паніку, говорячи про небезпеки, які чигають над країною, про підготовку до відбиття нового наступу ворога». Також кілька разів протягом тижня на 5-му критикували позицію Німеччини: «Німеччина в ситуації із Росією та її зазіханнями поводиться досить поблажливо. Сьогодні про це вже говорять уголос»; «Німеччина після жорсткої критики боку Литви та Польщі, а також від нашого МЗС за свою політику відмови надавати чи продавати оборонні типи озброєнь зробила промовистий жест сьогодні. Стало відомо із уст міністерки оборони Крістіне Ламбрехт, що Бундесвер відправить до України п'ять тисяч військових касок».

На ICTV із заяв Лукашенка крім декларації ненападу повідомили про наміри стягнути білоруські війська до українського кордону нібито для навчань. Редакція щоразу називає Лукашенка самопроголошеним президентом. Найбільш емоційно у новинах довкола теми російської агресії виглядали повідомлення про виїзд дипломатів, а також про розчарування позицією Німеччини, «адже Берлін відмовився надавати нам зброю і робить все, щоб не зіпсувати відносини з Росією». У «Фактах» окремо розповіли про позицію з цього приводу мера Києва Віталія Кличка: «Позиція Німеччини щодо підтримки України перед можливим новим вторгненням російських військ викликає занепокоєння і розчарування. Про це вкотре заявив лідер "Удару", столичний мер Віталій Кличко в інтерв'ю німецькому телеканалу "RTL"». Хоча мер Києва — зовсім не той посадовець, який відповідає за міжнародну політику і мав би її коментувати. 

На СТБ – іншому каналі медіагрупи StarLightMedia — новини  на цю тему зосереджувалися на таких тезах: загроза викликає занепокоєння, але причин для паніки немає, міжнародні партнери підтримують Україну та запевняють Росію у рішучій відсічі в разі нападу, а Німеччина хоч і не готова постачати зброю, але допомагає оборонним обладнанням. Канали Пінчука акцентували, що на платформах олігарха відбуваються важливі обговорення між лідерами країн НАТО. Цього відбулася розмова з заступницею держсекретаря США Венді Шерман. Про подію на платформі Пінчука у новинах коротко згадували також канали «Україна» та «Інтер». 

 «Україні більше загрожує народне повстання через складну економічну ситуацію, аніж напад Росії. Так вважають європейські міністри закордонних справ, про це пишуть західні ЗМІ сьогодні», – такий наголос зробили у сюжеті «Інтері» 25 січня. У матеріалі Олени Абрамович було посилання на публікацію на Politico, де є абзац подібного змісту, але він не був першим чи ключовим пунктом. В такий спосіб міністри обґрунтовували необхідність фінансової допомоги Україні. На «Інтері», ICTV та 5 каналі помітно більше, ніж на решті каналів, наголосили на критичному ставленні українського МЗС до позиції Німеччини. 

На «Україні», «1+1» та «UA: Першому» найбільш детальними матеріалами щодо реакції на російську агресію були повідомлення про евакуацію дипломатів з України, допомогу від партнерів та обмін заявами між Росією та США. На «1+1» також розповіли про акцію на підтримку України у Парижі. 

Також теленовини розповідали про підготовку оборони всередині країни: навчання та координацію територіальної оборони, дії влади у прикордонних регіонах, і зокрема у Харкові з підготовки до можливого наступу. «Українці сподіваються на краще, але готуються до гіршого», — одна з характерних підводок на ICTV. Кореспондентка каналу «Україна» провела день на навчанні з гірсько-штурмовою бригадою. Також на «Україні» критикували «жахливий стан українських бомбосховищ». «1+1» розповідали, як говорити з дітьми про загрози війни, та знайшли фермера, готового розмістити війська НАТО на своєму городі. Перший незалежний єдиний показав акцію неоднозначного руху «Фемен», який вимагав скасувати указ президента про військовий облік жінок. «Вона оголилася до пояса і взяла дитину на руки, продемонструвала написи на тілі "Руки геть від жінок” і “Жінка не дорівнює війна”», – розповіла про акцію ведуча, додавши, що вимогою було не змушувати жінок до участі у війні. І жодних пояснень, чим насправді є військовий облік і чим він відрізняється від участь у бойових діях. 

Спокій проти курсу гривні

А українські урядовці обрали тактику на заспокоєння. 24 січня новини із засідання РНБО рясніли словами «спокій» та «без паніки». Чиновники оборонного сектору запевняли, що повномасштабний наступ найближчим часом фізично неможливий. А прем’єр-міністр Денис Шмигаль переконував, що українська економіка у повному порядку і зовсім не постраждала. При цьому буквально кожна новина про економіку України на телеканалах була невтішною: 

• «Ціни на гречку б'ють рекорди» (СТБ); 
• «Усіх необхідних продуктів вдосталь. А от ціни на них продовжують стрімко зростати» («Україна»); 
• «Надвечір на тлі повідомлень про евакуацію сімей дипломатів підскочив курс долара. Гривня просіла» («Україна»); 
• «Пальне в Україні стрімко дорожчає» («Україна»); 
• «І курс української гривні також падає. Причина та сама: напруження з боку Росії» (ICTV); 
• «Українські гроші продовжують падіння»; «Тим часом ціни усюди зростають, навіть дрова подорожчали» (ICTV); 
• «Найдешевша за останні чотири роки. Гривня стрімко втрачає свої позиції буквально щодня» («Інтер»).  

Як можна побачити, найбільше про зростання цін та падіння гривні розповідали на «Україні», ICTV та «Інтері». Розбиралися із причиною зростання цін на пальне на 5 каналі. І жодної новини про економіку, тривожний курс валют та кусючі цінники на заправках не підхопили випуски ТСН на «1+1». Та й за весь минулий рік «1+1» лише 2% новин присвячували економіці, але все ж висвітлювали помітні коливання цін.  

Знаковою економіко-політичною темою протягом тижня стали акції протесту приватних підприємців, які вимагали скасувати вимогу про касові апарати. Мітинги переростали у сутички з поліцією. А новини про протест переважно були незбалансованими і містили лише вимоги мітингарів без спроб з’ясувати, наскільки парламент налаштований та може їх виконати. Позицію керівника профільного комітету ВР Данила Гетманцева щодо спірного питання показали тільки на «Інтері» та «UA: Першому». А на Першому незалежному розповідали, як аналогічний протест на Одещині влаштував депутат від «Опозиційної платформи — За життя». «У день народження президента, Володимиру Зеленському сьогодні 44 роки, підприємці влаштували святково-показові виступи під стінами парламенту», — зіронізували на 5 каналі. 

До речі, вітання з днем народження президента передавали у новинах «1+1» та «України». В обох новинах розповіли про вітання чоловікові від Олени Зеленської та заклик президента не дарувати квіти та цінні подарунки, а скерувати гроші дитячим будинкам. Що цей, на перший погляд, благородний заклик викликав аргументовану критику, в жодній з цих новин не зауважили. У випадку каналу «Україна», який останні місяці був доволі критичним до президента, це навіть неочікувано.

А наступного дня після масової акції протесту в інтересах підприємців «Інтер» та «1+1» поширили новину-заспокоєння від генпрокурорки Ірини Венедіктової: Офіс генпрокурора з бізнес-омбудсменом узгодили правила контролю дій правоохоронців, аби ті не тиснули на бізнес та належно розслідували справи по рейдерство. Звісно, до касових апаратів це стосунку не має. Головне ж тут – сигнал, що влада дбає про бізнес та його безпеку. 

Політика України знову здобула ключові позиції у тематичній структурі. Крім засідань РНБО та заяв про захист українських кордонів, військові навчання та протести підприємців новини розповідали про засідання парламенту. «Слуги народу» за згадками знову повернулися на першу позицію, а справа Порошенка лунала у випусках новин лише епізодично. Найбільше дискусій у парламенті було щодо безпекової ситуації. Опозиція критикувала владу за брак готовності до оборони, недофінансування армії та проблеми в економіці. 

28 січня стало відомо про розслідування відразу щодо двох різних народних депутатів. «Інтер», «Україна», «1+1», та 5 канал повідомили про звинувачення в хабарництві нардепа від «Слуги народу» Сергія Кузьміних. Ім’я слідчі НАБУ не називали, у новини воно потрапило з посиланням на неназвані ЗМІ. І в жодній з цих новин редакції не повідомили, чи зв’язувалися вони з нардепом чи принаймні з представниками партії, аби цю інформацію перевірити та дізнатися ставлення однопартійців до цієї справи. 

Протилежна в плані порушеного балансу ситуація склалася із іншим обшуком. Його проводили у нардепа Олега Воронька, обраного від «Слуги народу», який увійшов до міжфракційного об’єднання Дмитра Разумкова «Розумна політика». Про це повідомили на каналі «Україна» та 5 каналі. У новинах за кадром вказали, що підозрюють Воронька у підробці документів та нібито приховувані забороненого законом суміщення мандату з веденням бізнесу. Синхроном подавали коментар Дмитра Разумкова на захист колеги. Він називав слідчі дії тиском на непідконтрольного Офісу президента політика, згадував 2013 рік, натякаючи на авторитаризм влади. Чим саме так дошкулив Воронько владі, Разумков не сказав. У медіа Воронько за останній час найчастіше згадувався лише ім’ям серед списку інших нардепів, які перейшли до групи Разумкова. І ще до оголошення цього списку НАЗК вже перевіряла статки нардепа. 

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews. Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».