Недомовки про перестановки. Моніторинг теленовин 13–18 вересня 2021 року

Недомовки про перестановки. Моніторинг теленовин 13–18 вересня 2021 року

25 Вересня 2021
2505

Недомовки про перестановки. Моніторинг теленовин 13–18 вересня 2021 року

2505
Відкат деолігархізації на «Україні» і турбулентність у «Слуги народу». Моніторинг новин «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», «UA: Першого», Першого незалежного та 5 каналу. Інфографіка.
Недомовки про перестановки. Моніторинг теленовин 13–18 вересня 2021 року
Недомовки про перестановки. Моніторинг теленовин 13–18 вересня 2021 року

У новинах усе впевненіше більшу частину випусків займають політичні теми. Спільними для всіх телеканалів інформаційними приводами протягом тижня стали поширення коронавірусу, вакцинація та карантин, хроніки війни, вибори в Росії, «Північний потік-2», а також вибух авто у Дніпрі, в якому загинула речниця ДСНС та волонтер. 

Олігархи, Лерос та доля Разумкова

«Слуга народу» була єдиною партією, котру цитували на всіх без винятку каналах із вибірки «Детектора медіа». Їхні коментарі фігурували в обговоренні законопроєкту про олігархів, роботи парламентської слідчої комісії щодо справи «вагнерівців», на Жіночому конгресі. Але на відміну від решти політсил, про які згадували або нейтрально, або позитивно, «Слуг народу» точково критикували. На Першому незалежному Юрій Бойко критикував владу, передбачаючи зростання тарифів на опалення. Ще одна критична згадка вийшла на 5 каналі, де Олександр Турчинов закинув партії влади використання адмінресурсу на виборах: «Декілька тижнів тому ЦВК змінили центр 197-го округу із Канева на Золотоношу. За словами Олександра Турчинова, це зробили для того, щоб посприяти перемозі кандидата від президентської партії».

 

На Першому незалежному та «Інтері» йшлося про перспективи відставки голови парламенту Дмитра Разумкова, який хоч і є членом партії «Слуга народу», але вже не сприймається як член владної команди. Тільки канали «ОПЗЖ» поширили спростування голови фракції Давида Арахамії: мовляв, він не обговорював з Ігорем Коломойським відставку Разумкова. Пізніше у фракції прокоментували, що відставка спікера Верховної Ради не на часі, та й ініціативи такої немає.

Як і попереднього тижня, найактивніше говорили про закон про олігархів на каналі «Україна». Усі повідомлення були критичними та переконували, що проєкт сирий. Якщо минулого тижня ключовими спікерами з цієї теми на «Україні» були представники партії Порошенка, то цього разу у трьох із шести повідомлень за тиждень фігурували представники «Голосу». Такі повідомлення щодня виходили на каналі «Україна»:

  • «Експертиза так званого закону про олігархів венеційською комісією нормальна європейська практика. Вважає експрезидент Польщі Олександр Кваснєвський»;
  • «Не можна писати законопроєкт під вузьке коло людей. Про це заявив в ефірі "Україна 24" експерт з конституційного права Богдан Бондаренко»;
  • «Немає сенсу вигадувати законопроєкти про олігархів, а варто реформувати чинні інститути влади. Про це заявила народна депутатка та лідерка партії "Голос" Кіра Рудик в ефірі каналу "Україна 24"»;
  • «На думку народного депутата Сергія Рахманіна, найімовірніше у європейських експертів будуть зауваження до проєкту закону, адже він порушує низку статей Конституції»;
  • «За так званий законопроєкт про олігархів будуть голосувати з грубим порушенням регламенту. Про це заявив лідер фракції "Голос" Ярослав Железняк»;
  • «75% українців вважають, що так званий законопроєкт про олігархів не відповідає їхнім інтересам. Про це свідчать результати опитування глядачів програми "Свобода слова Савіка Шустера" в ефірі телеканалу "Україна"».

Для порівняння: на «UA: Першому» протягом тижня тричі згадували про цей законопроєкт із такими меседжами: профільний комітет підтримав законопроєкт, конституційність документа перевірить Венеційська комісія, Рада нацбезпеки і оборони підготувала систему моніторингу олігархів. На 5 каналі про законопроєкт вийшов один розлогий сюжет, де, зокрема, йшлося: «У фракції "Слуги народу" підозрюють, що документ злити хоче спікер Разумков. Тому і відправив його ще до ухвалення на експертизу до Венеційської комісії». У цьому сюжеті критикували проєкт за розширення повноважень РНБО і давали застереження монобільшості, ніби закон намагаються «злити» їхні опоненти.

Нові подробиці підпалу авто нардепа Гео Лероса не стали хітом теленовин. Розбиралися в ситуації тільки на 5 каналі, «1+1» та «Інтері», коротко повідомляли про нові деталі на ICTV та «Україні». Найпершим із вибірки «Детектора медіа» про це повідомив 5 канал 13 вересня. У цьому повідомленні виклали як версію Державного бюро розслідувань про підозру в умисному підпалі на замовлення самого нардепа, так і версію Лероса: «...Вже заявив, що відео не справжнє і створене для знищення його репутації». Наступного дня детальніше і з версіями ДБР та Лероса про появу відео пояснили також на 5 каналі та «1+1». На «Інтері» позицію Лероса згадали за кадром, а також додали коментар речниці партії «Слуга народу» Юлії Палійчук про те, як у політсилі засмучені поведінкою свого колишнього колеги. На ICTV та «Україні» повідомили тільки версію ДБР без коментарів самого Лероса. При цьому на ICTV інформація з’явилася тільки 15 вересня, коли про відео вже понад добу говорили інші новинні ресурси. 

Піар та джинса

Практично не говорили у новинах про «Опозиційну платформу — За життя», адже представники партії мало висловлювалися на актуальні теми, й лише транслювали власний порядок денний через лояльні телеканали — «Інтер» та Перший незалежний. У Бойка-Медведчука критикували пропозицію секретаря РНБО про перехід на латинку, нарікали на нібито переслідування Віктора Медведчука та його медіа, розповідали про відкриття молодіжної приймальні «ОПЗЖ» в Харкові, вшановували жертв Бабиного Яру під промови Вадима Рабиновича, а також почали активніше обурюватися тарифами на тепло:

  • «Юрій Бойко: Єдиний вихід — це український газ для населення по собівартостію» («Інтер», 15 вересня);
  • «Юрій Бойко зазначив: уряд самоусунувся і переклав проблему газу на плечі громад» (Перший незалежний, 17 вересня);
  • «Віктор Баранський, депутат Одеської міськради, "Опозиційна платформа — За життя": На самом деле именно корень проблемы как раз лежит в "Нафтогазе". Корень лежит в руководстве страны, в Кабинете Министров. Именно в этом лежит корень проблемы» («Інтер», 15 вересня).

У новинах дещо побільшало піару Петра Порошенка. На своєму 5 каналі він закликав спрямувати кредитні гроші на виплати військовим та критикував владу: «Влада прикидається клоунами щоби відвернути увагу від тотальної корупції. Це цитата п'ятого президента України з виступу на форумі в Дніпрі». Також на 5 каналі та ICTV передали заяви Порошенка з вимогами не визнавати вибори в Росії, хоча з такою позицією виступила більшість українських парламентарів, а не лише одна фракція. Також на «Інтері» поширили заклик Порошенка «гарантувати людям доступ до субсидій без паперової тяганини і бюрократії». Крім того на 5 каналі вийшов сюжет про перебіг виборчої кампанії в Каневі на 197-му окрузі лише в інтересах «Європейської солідарності», яка представила своїх кандидатів та поскаржилася на використання адмінресурсу партією влади.

Половина телеканалів проігнорувала Жіночий конгрес, чи то не розуміючи суспільної ваги події, чи то сприймаючи її як майданчик для піару окремих публічних людей. Частково так і сталося: на каналах Пінчука ICTV та СТБ з конгресу звертали увагу на Олену Зеленську та проєкти фонду Олени Пінчук, на каналі Ріната Ахметова «Україна» давали слово, крім Зеленської, представниці компанії Ахметова SCM. На 5 каналі серед спікерок виділили Ірину Геращенко з «Євросолідарності» та ексміністерку освіти часів Порошенка Лілію Гриневич. Втім, у таких сюжетах принаймні йшлося про важливі теми: міжнародний досвід та успіхи України в подоланні гендерної нерівності, зокрема у політиці.

 

Надзвичайні та забуті події

Політичні теми впевнено займають лідерство в наповненні більшості випусків новин. Якщо попередні тижні за другу позицію змагалися то соціальні, то міжнародні новини, то цього разу впевнену перевагу отримали надзвичайні події.

Про вшанування пам’яті загиблих журналістів до річниці вбивства Георгія Гонгадзе 16 вересня згадали в новинах лише «1+1», 5 канал та «Інтер». А на раптову загибель судді у справі Павла Шеремета взагалі звернули увагу тільки на «1+1». Про це стало відомо в неділю 12 вересня. Тож 5 канал, «Інтер», «Україна» та «UA: Перший» про це розповідали в недільних або ж у ранкових понеділкових випусках, але не в підсумках доби. Це вже вкотре показує, як неуважно самі ж журналісти стежать за справами щодо своїх колег.

Із регіональних тем, що найбільше впадали в око центральним телеканалам, переважали надзвичайні події та кримінал. Значну частку в таких повідомленнях займають ДТП: резонансні аварії сталися з українцями в Туреччині, а також у Дніпрі. Найбільшими постачальниками надзвичайних подій стали Прикарпаття, де від вибуху старого снаряду загинули туристи, Харківщина, де у дворі ліцею на дитину впали ворота, а на першому місці — Дніпропетровщина. Під час проведення комунальних робіт у Кривому Розі загинули комунальники, але найбільше уваги було до резонансного вибуху у Дніпрі. Зранку 15 вересня у дворі житлового масиву вибухнув автомобіль, двоє людей, що були в ньому, загинули: це речниця ДСНС Дніпропетровської області Дар’я Гречищева та волонтер Олексій Кавлак. Репортери переважно утримувалися від надмірної деталізації, можливо, ще й із поваги до колеги. Втім на ICTV, «Україні» та Першому незалежному все ж перебрали з подробицями: «Тіла розірвало на шматки, а авто вигоріло вщент» (Перший незалежний); «...а уламки автомобіля та рештки тіл розкидало на десятки метрів [...] Понівечені тіла загиблих вдалося упізнати насамперед за допомогою знайдених на місці документів» (ICTV), «Пів години, аби загасити полум'я та від автівки зрештою сам обгорілий каркас, навкруги, окрім понівеченого металу, рештки людського тіла» («Україна»). У численних рекомендаціях із журналістської етики йдеться, що такі деталі можуть травмувати аудиторію та особливо близьких до загиблих людей.

За цей тиждень зросла частка новин із Росії. Це пов’язано із проведенням так званих виборів до російської Держдуми. Усі канали, що входять до моніторингової вибірки, передавали заяви українських посадовців, які засуджували видачу російських паспортів на окупованих територіях Луганської, Донецької областей та Криму, а також залучення мешканців з окупованих українських територій до голосування в Росії. Низка західних держав також засудила ці вибори.

Майже третина новин із Росії припало цього тижня на випуски новин каналу «Україна». Крім важливих подій — виборів до Держдуми, самоізоляції Путіна, розслідування статків Лаврова — йшлося і про курйози: «Володимир Жириновський ледь не загубив штани під час прямого ефіру. Курйоз стався під час передвиборних дебатів. Російський політик завзято критикував комуністів і ледь помітив, як сповзають його штани. Встиг їх вхопити останньої миті і почав застібати. Своєї палкої промови при цьому навіть не переривав».

Канал «Україна» цього тижня став переконливим лідером за кількістю оцінок у новинах. Це зумовлено і вибором тем, і форматом студії, коли ведучі обмінюють враженнями від новин між собою. Тим часом на 5 каналі погіршилася ситуація з дотриманням стандарту балансу думок, оскільки зросла частка матеріалів з ознаками замовності в інтересах власника каналу та його партії.

 

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2505
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду