Найпопулярнішими темами новин цього тижня були вибори у США, ситуація з коронавірусною епідемією та карантином в Україні, скандал довкола рішення Конституційного Суду та намагання президента його розпустити, місцеві вибори та звільнення Віталія Марківа. Протягом тижня підозрілих матеріалів у новинах поменшало майже на 40 % у порівнянні з попереднім, із новин каналу «Україна» нарешті зник Олег Ляшко, а на каналах Ахметова й Пінчука знов почалася боротьба за вплив на ринок електроенергетики.

Головні політичні теми

Найактивнішими політичні дискусії протягом тижня були довкола ситуації в Конституційному Суді. Свої позиції щодо цього висловлювали всі фракції в парламенті: одні закликали змінити склад суду, інші розповідали про законодавчі ініціативи та застереження щодо окремих положень запропонованих законопроєктів, треті критикували кроки президента й команди влади для розв’язання конституційної кризи. Також у теленовинах говорили про законопроєкт Зеленського щодо розпуску Конституційного Суду, зокрема на «1+1» відзначили велику ймовірність, що цей законопроєкт Верховна Рада не підтримає. Більшість каналів відстежувала засідання фракції «Слуга народу», де говорили про проєкт. На 5 каналі та «1+1» новини з цього засідання передавали прямим включенням.

Окремо про колонку Зеленського для The Financial Times розповіли на ICTV, одразу за тим пустивши в ефір звернення Давида Арахамії із проханням до Конституційного Суду зупинити «турборежим» розгляду земельного та мовного законів. І тут же повідомили, що Арахамія зустрічався з головою суду Олександром Тупицьким.

На «Україні» повідомили про знайдені на сайті ProZorro закупівлі металевих ґрат для вікон будівлі Конституційного Суду й пов’язали це з бажанням забарикадуватися після протестів. На 5 каналі з посиланням на «РБК-Україна» розповіли про першу закриту справу за підозрою в недостовірному декларуванні: «Йдеться про кримінальне провадження щодо ексголови Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля. Посаду він обіймав у 2016–19 роках. Брилю закидали недостовірну інформацію в деклараціях. Зокрема, за даними Національного антикорупційного бюро, колишній посадовець не задекларував дохід у сорок три мільйони, а також нерухомість та п'ять автівок. І от нині справу закрито».

Неоднозначно розповідали про суддю Конституційного Суду Ігоря Сліденка. На початку тижня «UA: Перший» розповів про погрози й тиск на його адресу, про які заявляв сам Сліденко. На «Інтері» суддю зображували маніпулятором: «Суддя Ігор Сліденко лякає президента війною і в'язницею через намір розпустити Конституційний Суд». А на «Україні» пригадали йому дачу в Конча-Заспі: «Заяву про відставку подав, а от із санаторію у Кончі-Заспі, що виділили для сиріт, не виїжджає [...] Наш Євген Назаренко спробував поспілкуватися із паном Сліденком та дізнатись, чому він так тримається за номер у санаторії, якщо має квартиру у столиці». Про це вийшли сюжети 4 і 5 листопада, в яких є й коментарі самого Сліденка — інформацію про санаторій він назвав брехнею. Цю тему підхопили також на СТБ 5 листопада.

Політична тематика на національних каналах тримається в топі. А вибори в США, огляди ситуацій із виборами в Молдові та Грузії збільшили у випусках частку міжнародних політичних новин.

Політичні сили в новинах були представлені практично рівномірно. «Голос» ігнорували на «Україні» та «112», натомість на «1+1» уникали згадок про «ОПЗЖ». Тим часом «Голос» за активністю обігнав «Європейську солідарність» і найчастіше з’являвся в новинах на 5 каналі. Втім найуважнішими до «Голосу» були СТБ та ICTV. Вони поширювали окремими незбалансованими повідомленнями заяви заступника голови фракції Ярослава Железняка, який критикував дії уряду за неефективну боротьбу проти епідемії коронавірусної хвороби.

Ляшко зник, а вибори тривають

У теленовинах лишився один Ляшко — головний санітарний лікар, а про лідера Радикальної партії, який програв вибори на 208-му окрузі, попри шалений піар на каналі «Україна», згадувати перестали. Хоча ще минулого тижня його активність на каналі «Україна» була доволі високою — новинарі давали Ляшкові слово, щоб він звинувачував владу у фальсифікаціях.

6 листопада ICTV, СТБ та «Україна» оголосили, що Віталій Кличко лишається мером Києва. Повідомили, що він подякував киянам за довіру та закликав новообрану Київську міську раду до конструктивної роботи. Цікаво, що канал «Інтер», який у жовтні найактивніше піарив Кличка, ця новина не зацікавила.

Продовженню виборів на Донеччині та Одещині нерівномірно приділяли увагу на каналах «Україна» та «Інтер». На «Інтері» розповідали про плани Миколи Скорика перемогти у другому турі виборів мера в Одесі та скарги представників «ОПЗЖ» на порушення на Донеччині з вимогами перерахунку голосів. Так само однобоко, але в інтересах «За майбутнє» на «1+1» розповідали про оскарження результатів у Бучанському районі на Київщині. А на «Україні» критикували представників «ОПЗЖ» в Маріуполі, які начебто блокують роботу обраної ради. Два дні в новинах каналу виходили матеріали з незбалансованою позицією переобраного мера Маріуполя Вадима Бойченка, близького до власника «України» Ріната Ахметова, та депутатки від «Слуги народу».

Загалом у випусках новин порівняно з попереднім тижнем, який був першим після місцевих виборів, кількість матеріалів із ознаками замовності зменшилася майже на 40 %. Вперше за рік таких матеріалів в інтересах «ОПЗЖ» було більше на каналі «112», ніж на «Інтері» (раніше на «Інтер» традиційно припадало дві третини піару «ОПЗЖ», який фіксував наш моніторинг, а на «112» — третина).

До того ж до частки сумнівних повідомлень на «112» додалися заяви про нібито стеження за телеканалом: «Зовнішньо-оперативне візуальне спостереження вели за адміністративною будівлею, де розміщений офіс телеканалу "112 Україна" у Києві. Камери відеонагляду зафіксували, як минулої ночі на іномарках з номерами КА4764АТ і КА4768ВВ приїхали п'ятеро людей. Як вдалося з'ясувати, один із групи схожий на Сергія Каргородського. Раніше він був стрільцем в батальйоні ОУН, воював і має навички поводження з вогнепальною зброєю. І другий схожий на Дмитра Андрієва. Обидва, за даними телеканалу, причетні до громадської організації "Невідомий патріот"».

У випусках новин 4 листопада повідомили, що «112» просить правоохоронців втрутитися й захистити телеканал. Спроб з’ясувати у згаданих організацій, чи справді це були їхні представники й чи мають вони якісь претензії до телеканалу, новинарі «112» вирішили не робити, попри вимоги стандарту балансу думок. Аби надати ваги своїм побоюванням, на «112» нагадали про минулорічний обстріл будівлі телеканалу. А формальний власник каналу, нардеп від «ОПЗЖ» Тарас Козак, принагідно нагадав, що євродепутати неодноразово намагалися захистити свободу слова в Україні, висловлюючись на захист каналів Медведчука. Свого часу «Детектор медіа» розповідав, що один із цих депутатів також висловлював підтримку російському пропагандистському каналу Russia Today.

Загалом у новинах поменшало повідомлень про результати місцевих виборів, тож кількість матеріалів із різних областей також зменшилася. На цьому тлі серед регіонів повернула собі лідерство Донеччина, увага до якої стабільно велика через бойові дії. До того ж у теленовинах підбивали підсумки ста днів перемир’я, оголошеного 27 липня.

Звільнення Марківа й битви олігархів

Перемогою тижня стало виправдання та звільнення нацгвардійця Віталія Марківа з італійської в’язниці. Ще 3 листопада, коли тривало вирішальне засідання, прямі включення з-під суду робили на 5 каналі та «1+1». Наступного дня теленовини вже розповідали про повернення Марківа в Україну. А от на ICTV, «Україні», СТБ та «112» відзвітували окремим повідомленням про вітання виправданому нацгвардійцю від президента Володимира Зеленського. У включенні на «1+1» половину восьмихвилинного інтерв’ю з Марківим говорив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

На олігархічних каналах розгорнулася нова хвиля протистояння охочих контролювати ринок електроенергії. На каналі Ріната Ахметова «Україна» тричі протягом тижня упереджено критикували голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Тим часом на каналах Віктора Пінчука ICTV та СТБ розповідали, що група нардепів в інтересах корпорації ДТЕК Ахметова через Конституційний Суд намагається змінити склад НКРЕКП. В обох випадках висвітлення важливої теми відбувалося незбалансовано й тенденційно: озвучували лише аргументи, вигідні власникам відповідних каналів.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».