В останній тиждень перед виборами матеріалів з ознаками замовності помітно побільшало, а конкурентні кандидати піарилися в ефірі одних і тих самих програм пліч-о-пліч. Нових облич практично не було, хіба що на каналах Пінчука став активно з’являтися не лише мер Дніпра Борис Філатов, а і його львівський колега Андрій Садовий. За дев’ять місяців від початку року на каналах Пінчука його показували стільки ж, скільки за лише один останній тиждень перед виборами. Дайджести виборчих обіцянок доходили до абсурду: один за одним на «Інтері» піарили на одних і тих самих темах лідерів перегонів Віталія Кличка та Олександра Попова, кандидата від «рідної» для «Інтера» партії «ОПЗЖ».

Передвиборчий тиждень вивів політичні теми на перший план у новинах. Цьому посприяли не лише вибори, а й активність президента та Верховної Ради.

Фінальні акорди виборів

На місцевих виборах «Інтер» лишився єдиним каналом, який у теленовинах використовував минулорічні формати піар-дайджестів, що були популярні в теленовинах під час президентської та парламентської виборчих кампаній. Протягом тижня постійними фігурантами таких дайджестів на «Інтері» були представники «Опозиційної платформи — За життя», «Батьківщини» та Віталій Кличко. Причому Кличка давали встик із кандидатом від «ОПЗЖ» Олександром Поповим:

• 19 жовтня Попов нагадав, що це за його часів розпочали добудову синьої гілки метро в Києві, а Кличко нагадав, що цього року опалювальний сезон для киян розпочинається раніше;
• 20 жовтня Попов казав, що Києву треба стратегія оновлення, а Кличко звітував про оновлення комунального автопарку громадського транспорту;
• 21 жовтня Кличко проінспектував столичне відділення екстреної медицини;
• 22 жовтня Попов пропонував проєкт реформування столичної медицини, а Кличко запевняв, що міська влада робить усе, аби вибори в умовах епідемії пройшли безпечно.

«ОПЗЖ» та лояльні до них канали — єдині, що порушували день тиші в новинах (серед каналів, які входять до моніторингового пулу «Детектора медіа»). 24 жовтня на «Інтері» розповіли про молебень «за кращу долю України» у Києво-Печерській Лаврі, до якого долучилися лідери партії та, зокрема, Олександр Попов. «112» у цей день розповіли про кандидата від «ОПЗЖ» у Слов’янську, проти якого розвісили провокативні листівки. Також цього дня на «112» скаржилися, що «американський» ютуб заблокував канал голови політради «ОПЗЖ» Віктора Медведчука.

На «Україні» та «112» 23 жовтня озвучили дані з релізу правоохоронців про затримання підозрюваних: «На Київщині оперативники затримали учасників громадської організації, яку фінансували народні депутати. Підозрювані брали участь у рейдерських захопленнях, мітингах та акціях протесту, у них вилучили вибухівку, зброю та боєприпаси» («Україні»); «Силовики затримали учасників угруповання до складу якого входили нинішні і колишні поліцейські, ексбійці добровольчих батальйонів, а також криміналітет. Усі разом вони вели незаконну детективну діяльність» («112»). За даними джерел  «Української правди», йдеться про ймовірних «тітушок Медведчука», але в теленовинах про це не сказали. «ОПЗЖ» пригрозила судом тим медіа, які пов’язали цих людей із головою політради партії.

Новиною тижня стала поява міського голови Львова Андрія Садового на каналах Пінчука. Піар його почався з рейтингу міст, який журнал «Фокус» оприлюднив 30 вересня. На ICTV 19 жовтня вийшов сюжет про Хмельницький, що посів першу сходинку рейтингу. У сюжеті не фігурував міський голова Хмельницького, який брав участь у виборах. Наступного дня розповіли про третю сходинку рейтингу — Львів (на другому місці — Київ). І тут уже повним ходом просували думку, що у Львові проблем вистачає, але місто рухається у правильному напрямку. Міський голова Андрій Садовий був присутній у сюжеті. Але це не єдина згадка про Садового на каналах Пінчука протягом тижня. Тут також розповідали про старт будівництва сміттєпереробного заводу. Сміття — одна з важливих проблем міста, що свого часу зашкодила політичній кар’єрі Садового. 20 жовтня ICTV повідомили, що у Львові уже почали будувати сміттєпереробний завод. Хоча 22 жовтня Європейський банк реконструкції й розвитку тільки обрав підрядника для цих робіт. Також Садового включили у дайджест «хороших мерів», які закуповували для міст новий громадський транспорт. Серед таких мерів виділяли й міського голову Дніпра Бориса Філатова.

Порівняно побільшало у випусках представників «Батьківщини». Але навіть там, де доречно було згадати про кандидата чи лідерів списків партії в Києві, згадували або про партію знеособлено, або про її лідерку Юлію Тимошенко. У «Європейській солідарності», як і в «Батьківщині», в піарі партії найбільше були задіяні її лідери: Марина Порошенко презентувала проєкт «Рошен-холу», Петро Порошенко критикував опитування Зеленського та вимагав аудиту коронавірусного фонду. 20 жовтня на ICTV нардеп Олексій Гончаренко з’явився у збірному сюжеті про порушення на виборах, він закликав людей не піддаватися на підкуп, зокрема в рідній йому Одесі. Детальніше про висвітлення останнього тижня виборчих перегонів читайте в підсумковому «Детекторі виборів».

Піару кандидатів «Слуги народу» протягом тижня в новинах майже не було — за незначними винятками. На каналі «Україна» тричі за тиждень світили кандидата в мери Кривого Рогу Дмитра Шевчика. У двох матеріалах він анонсував покращення охорони здоров’я в місті, на підсилення кандидата навіть приїхав голова профільного парламентського комітету, нардеп від «Слуги народу» Михайло Радуцький. У ще одному матеріалі Шевчик критикував чинну криворізьку владу за затягування опалювального сезону. Секрет успіху Шевчика на «Україні» можна пояснити тим, що кандидат очолює місцеве підприємство, що, як і канал «Україна», належить Рінату Ахметову.

Більш-менш рівноцінно про кандидатів від різних партій можна було дізнатися в оглядах претендентів на посади мерів у новинах Суспільного. Протягом цього тижня тут виходили матеріали про вибори міських голів у Вінниці, Житомирі, Маріуполі та Києві.

Авторитет Зеленського

Хоча окремі канали (ICTV, «UA: Перший») намагалися робити огляди кандидатів у регіонах, але все одно в новинах найчастіше з’являлися лідери партій. Під час місцевих виборів значно посилилася публічна активність президента Зеленського. Попереднього тижня він отримав максимальну кількість згадок. І відгомін тривав в останній тиждень перед виборами. ICTV, які минулого тижня лише інформували про президентське опитування, вирішили зробити аналіз кожного з п’яти запитань. Протягом тижня обговорювали окремі запитання з радниками Зеленського та незалежними експертами. Згадували про опитування переважно критично на 5 каналі, також «Інтер» та 5 канал 21 жовтня повідомили, що опитування проведуть за партійні кошти «Слуги народу».

20 жовтня Зеленський виступив у парламенті. Це теж стало додатковим приводом розповісти про оптимістичні плани чинної влади. Президента критикували опозиційні теленовини: на 5 каналі нардеп — кандидат у мери Львова Олег Синютка, а на «112» нардеп від «ОПЗЖ» Юрій Павленко закидали Зеленському, що в такий спосіб він намагається врятувати рейтинг своєї партії.

22 жовтня інтерв’ю Зеленського канали, що його проводили анонсували, але висвітлювали в новинах не надто активно. ICTV, Україна, «1+1» та «Інтер» винесли в анонси новини про локдаун та перспективи розробки вакцини від коронавірусу. На «Інтері» також зачепили претензії Зеленського до результативності роботи НАБУ. 5 канал, який не запросили на інтерв’ю, все ж зробив огляд ключових тез з інтрев’ю у вечірньому випуску 22 жовтня. А Суспільне у праймових випусках президентське інтерв’ю проігнорувало повністю, хоча інформувало про нього й нерівний підхід до запрошення медіа на своїх сторінках в онлайні. Зокрема, що речниця президента не надто коректно натякнула, що суспільне ще не дотягує до того, аби заслужити увагу президента.

Приводом для піару президентського «Великого будівництва» стало відкриття льодової арени в Маріуполі. Про це в позитивному ключі розповіли 22 жовтня у випусках СТБ та «1+1». А на каналі «Україна» на цьому будівництві піарився президент хокейного клубу «Донбас» Борис Колесніков.

Медведчук проти Стуса

Ця тема стала замовчуванням тижня в теленовинах. Попри значний резонанс серед проукраїнських користувачів соцмереж, про рішення суду, який став на бік Віктора Медведчука, розповідали лише на 5 каналі, «1+1» та «UA: Першому». 19 жовтня ці канали розповіли про обмеження на поширення книги про справу Стуса всебічно, залучивши як коментарі представників Медведчука, так і сторону автора книжки Вахтанга Кіпіані, а також коментарі активістів, які наголошували, що це рішення є обмеженням свободи слова. Цього дня «112» вперше згадав про цю історію й лише однобоко: «В "Опозиційній платформі — За життя" з цього приводу заявили, цитую: "Чергова брудна провокація провалилася. Суд заборонив розповсюджувати Кіпіані з брехливою інформацією щодо Медведчука", — йдеться в заяві партії». Загалом медіа «ОПЗЖ» радше замовчували цю історію.

20 жовтня на «Україні» згадали про книгу в контексті обіцянки Міністерства культури закупити частину тиражу. Але про бекґраунд не нагадували. Глядачі могли не зрозуміти, про що йдеться, адже раніше праймові новини «України» про цю історію не розповідали. Цього ж дня на підтримку книжки влаштували читання при свічках, яке висвітлювали 5 канал та «UA: Перший».

Місцеві вибори не надто активізували увагу до регіонів. Хіба що на «Україні», де щодня піарили Олега Ляшка (але він все одно програв) на довиборах у 208-му окрузі, побільшало чернігівських новин. За час кампанії з місцевих виборів у топ національних каналів виходили ті регіони, де траплялися надзвичайні події. Так і цього тижня повідомлень із Харківщини побільшало через переповнені хворими на коронавірусну хворобу лікарні та резонансну ДТП в центрі Харкова.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».