Битва за міста. Моніторинг теленовин 7—13 вересня 2020 року
Битва за міста. Моніторинг теленовин 7—13 вересня 2020 року
Після офіційного старту виборчої кампанії у випусках новин почали з’являтися дані про перші офіційно зафіксовані порушення, а міністр внутрішніх справ Арсен Аваков сказав, що його відомство серйозно налаштоване запобігати зловживанням кандидатів та загрозам виборчому процесу. Втім попри повідомлення про виявлені порушення конкретики дещо бракувало. На ICTV почали знайомити аудиторію з потенційними кандидатами в мери, а «UA:Перший» запустив проєкт «Місцевість», щоби пояснити глядачам, як влаштована місцева політика і хто має розв’язувати проблеми медицини, освіти, інфраструктури і комунального господарства.
Огляд кандидатів
На телеканалах почали з’являтися цикли журналістських матеріалів, присвячені місцевим виборам. Йдеться про роз’яснювальні або принаймні інформаційні матеріали, яких бракувало в новинах під час торішніх президентської і парламентської кампаній. Тоді переважно обмежувалися піар-дайджестами, ніяк не пояснюючи аудиторії, ким є кандидати, а лише ретранслюючи їхні передвиборчі гасла.
І от цього тижня телевізійники почали знайомити виборців не лише з тією інформацією, яку кандидати самі готові про себе розповідати, але й із політичним контекстом. На ICTV стартував цикл матеріалів про ймовірних кандидатів у мери. Новий день – нове місто: Київ, Харків, Дніпро, Львів, Одеса, Маріуполь. Якщо в Києві охопили ключових кандидатів з їхніми плюсами і мінусами (мінус, як правило — слабенькі рейтинги), то решта міст мала такий собі позитивно-нейтральний лейтмотив: претендує такий-то, обіцяє те-то. У більшості випадків говорили про чинних мерів та двох-трьох уже визначених опонентів, акцентуючи на їхніх позитивних сторонах. У Києві крім уже відомих фаворитів Віталія Кличка, Ірини Верещук та Сергія Притули включили до списку кандидатів Миколу Томенка. А от Андрія Пальчевського, якому сумнівні експерти приписують зростання рейтингу і ледь не наближення до показників нинішнього мера, до цього огляду не долучили. Зовсім скупим був перелік кандидатів у Маріуполі – нинішній мер Вадим Бойченко, який, мовляв, покращив міську і комунальну інфраструктуру й має ще низку планів, а серед його опонентів відома лише Лідія Муглі: «Заявляє, що виступає за підвищення соціальних стандартів і європейський вектор розвитку міста».
Якщо більшість матеріалів циклу були нейтрально-позитивними до всіх кандидатів, то харківський сюжет дещо відрізнявся за настроєм. «Мерські вибори у Харкові — це як театр, який роками ставить заїжджену виставу, афіши розвісили, головні актори розпочали дійство і хоча сценарій глядач вже давно вивчив на пам'ять і не цікавий і передбачуваний, він все одно йде і займає свої глядацькі місця», — розпочала сюжет кореспондентка Тетяна Доцяк. Головним конкурентом нинішнього харківського мера Геннадія Кернеса називають Олександра Фельдмана, а «решта кандидатів, на думку політологів, шансів перемогти не мають». Кернесу пригадали самі провали: корупцію і проблеми в ЖКГ, про які чомусь говорила медіаекспертка ініціативи «Виборча рада UA» Марина Ніколаєва. Фельдман виглядає в сюжеті позитивно: мільйонер, популярніший за «Слуг народу», власник екопарку та ринку «Барабашово». Про інших кандидатів коротко: Олександр Кучер від «Слуги народу», «який торік впевнено виграв вибори до парламенту», Ігор Черняк «викривав непрозорі закупівлі міськради», а волонтер Олег Абрамичев «доправив на фронт понад 200 тонн допомоги військовим і цивільним». Але всі вони, як ідеться у сюжеті, не конкуренти Фельдману з Кернесом. Завершується матеріал упередженими оцінками: «Тим часом півторамільйонний Харків чекає не лише на зовнішній блиск, а на кардинальні зміни в житті міста».
Серед кандидатів у мери в позитивних матеріалах фігурував очільник Києва Віталій Кличко. Двічі він з’являвся на ICTV: анонсував оновлення транспортної інфраструктури та говорив про стратегію підтримки бізнесу в Києві. Серед учасників бізнес-форуму виділили його і на «Інтері». Також «Інтер» розповідав про кандидата у мери Харкова Ігоря Черняка, про підтримку якого оголосила улюблениця «Інтера» Юлія Світлична.
Серед партій, що братимуть участь у місцевих виборах, матеріали з ознаками замовності дісталися партії «За майбутнє» – два сюжети і обидва на «1+1». У Луцьку Ігор Палиця долучився до вручення ключів від нових квартир працівникам місцевого перинатального центру. А в Ніжині говорили про стратегію розвитку міста, яку обіцяють втілити представники саме цієї політсили.
А найбільше матеріалів з ознаками замовності – в інтересах «Опозиційної платформи – За життя». Тут вимагали повернути вибори на прифронтових територіях, не призначені з міркувань безпеки, Юрій Бойко виступав на підтримку шахтарів, а Наталія Королевська обіцяла підтримку ветеранам.
У випусках новин почали з’являтися перші повідомлення про порушення на виборах. 9 вересня на «UA:Першому» повідомили про зафіксовані громадською мережею «Опора» спроби скупки голосів на Житомирщині. На СТБ 9 вересня розповіли про залучення школярів до агітації в Харкові. Як випливає із сюжету, йдеться про рекламу Геннадія Кернеса. Також у випуску говорили про виборчу благодійність місцевих депутатів у Вінниці, але імен не назвали. Перед цим 8 вересня канали переповідали заяву Арсена Авакова, який обіцяв суворо стежити за порушенням на виборах і провести кампанію «чітко, чисто і чесно». Детальніше про висвітлення виборчої кампанії читайте в огляді «Детектор виборів».
Побиття Володимира Балуха
Резонансною стала звістка про побиття Володимира Балуха, що відбулося після зустрічі колишніх політв’язнів Кремля до річниці їх звільнення. Жодної згадки про цей інцидент не було у праймових випусках «112». Хоча ніхто з побратимів Балуха не бачив нападу, а сам він був без свідомості, у «Європейській солідарності» назвали напад політично мотивованим. Начебто він зробив зауваження п’яній компанії за російську мову і його за це побили. В поліції ж справу кваліфікували як розбій та повідомили, що у Балуха зникли банківська картка і телефон, що мовою правоохоронців означає, що ніякої політики в нападі не було. Лише цю версію повідомляли на «Інтері», хоч і використовували інформацію від нардепки з «ЄС» Ірини Геращенко, але лише про стан побитого, без озвучення політичної версії.
Спробу з’ясувати обставини нападу самотужки зробили на «UA:Першому». Кореспондентка прийшла до ресторану, де зустрічалися колишні політв’язні: «Цей ресторан, у якому компанія і відпочивала. Не на камеру журналістам там розповіли, конфліктів у закладі в чоловіків ні з ким не було. Учора пізно ввечері вони викликали таксі та поїхали, залишився лише Балух, який згодом пішов пішки. А це імовірне місце, де його побили, нині правоохоронці проводять тут слідчі дії. Територію огородили стрічкою, до роботи залучили кінологів. За словами охоронця пляжу, тут також знайшли якусь сумку з речами».
Більшість каналів лише посилалися на публічні заяви поліції й однопартійців Балуха, нагадуючи, що він має очолити список «Європейської солідарності» в Київській області, а також реакцію Офісу президента з вимогами оперативного розслідування. Саме цей інцидент активізував присутність «Європейської солідарності» в новинах, але тут вона була виправданою і переважно збалансованою.
Піар і критика Зеленського
Володимира Зеленського й далі багато в новинах. Його тури містами висвітлювали у паркетному форматі на СТБ, ICTV, «Україні» та «Інтері». 7 вересня відзвітували, як він привітав розвідників із професійним святом, а слова розвідникам так і не дали. Був Зеленський на Хмельниччині та Одесі, а також анонсував нові «нормандські» переговори. Регіони, де побував президент, активніше з’являлися в новинах центральних каналів. Особливо відзначилася Одеса, де президент, зокрема, обіцяв назвати власників танкера «Делфі», які, за його словами, перешкоджали евакуації судна.
Діставалося Зеленському на двох фронтах: у справі «вагнерівців» та щодо спільного з сепаратистами інспектування в Шумах під Горлівкою. Як реакція на оголошення про спільний огляд українських військових позицій із проросійськими бойовиками, низкою міст України пройшли акції з вимогою імпічменту Зеленського. Про акції під Офісом президента розповіли у вечірньому праймі тільки на 5 каналі, «1+1» та «UA: Першому». При цьому на «1+1» вимогу про імпічмент не озвучували.
Крім того 10 вересня на 5 каналі розлого висвітлили пресконференцію Олександра Турчинова та Юрія Луценка щодо справи «вагнерівців» зі звинуваченнями на адресу влади: «Українська влада намагалася знищити докази у справі, які свідчать про зірвану спецоперацію затримання "вагнерівців». Про це коротко розповіли на «1+1», додавши: «В Офісі президента і в силових структурах заяви Турчинова і Луценка поки що не коментували».
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа»