«Детектор медіа» підбив підсумки дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах восьми загальнонаціональних телеканалів у першому півріччі 2020 року. Найбільше матеріалів з ознаками замовності — на каналах «Україна» та «Інтер», найемоційніші новини в «України», СТБ та «1+1», найгірше посилаються на джерела ICTV та «112», а суспільний «UA: Перший» найретельніше дотримується стандартів. Детальніше дивіться в інфографіці та читайте в тексті.

Що це за цифри й чому ми почали публікувати їх тепер

Громадська організація «Детектор медіа» проводить моніторинг якості щоденних теленовин із 2003 року. Дослідження охоплюють головні (ті, що виходять у прайм-таймі) випуски новин центральних телеканалів. Із 2017 року перелік телеканалів такий: «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, 5 канал, «UA: Перший» та «112 Україна». На початку 2019-го ми почали робити моніторинг за новою методологією, заносячи оцінки матеріалів до бази. Це було потрібно, щоб легше й наочніше аналізувати, узагальнювати й візуалізувати показники телеканалів, які входять до моніторингового пулу. Та дотепер у щомісячних та щотижневих підсумкових публікаціях ми наводили дані про дотримання лише двох стандартів — балансу думок та відокремлення фактів від коментарів. Саме їхнє порушення є однією з ознак замовності в журналістських матеріалах.

Протягом першого року ми налагоджували та вдосконалювали методи дослідження. Тепер, пересвідчившись, що результати дослідження дотримання стандартів є перевіреними та надійними, починаємо їх публікувати. Більше про принципи, за якими ми оцінюємо якість телевізійного журналістського контенту, читайте тут.

Загалом за півроку (січень — червень 2020 року) ми проаналізували 17816 матеріалів, які вийшли у праймових випусках щоденних теленовин аналізованих каналів. Кількість матеріалів для кожного каналу різниться, бо випуски мають різний хронометраж. Наприклад, «1+1» за цей час видав в ефір праймових випусків новин майже три з половиною тисячі матеріалів, а СТБ і канал «112» — удвічі менше. Тому ми подаємо кількість порушень стандартів у відсотках, а не в абсолютних цифрах; натомість кількість матеріалів з ознаками замовності — і так, і так.

Пів року — тривалий період для новин. Значна його частина припала на карантин, пов’язаний із коронавірусною епідемією. Це також відбилося на якості новин: у лютому-березні ми спостерігали пік емоційності, а під кінець весни суб’єктивність новин пішла на спад. Це півріччя також можна вважати досить нетиповим для українських медійно-політичних реалій «мирним часом». У ці місяці ми фіксували рекордно низький відсоток матеріалів на політичні теми — загалом менше чверті, а на деяких каналах лише 10–15 %. Парламентські та президентські вибори позаду, а повномасштабна кампанія перед місцевими виборами ще не розгорнулася. Для порівняння: в липні 2019 року, в місяць парламентських виборів, ми виявили 400 матеріалів із ознаками замовності; 13 % від загальної кількості проаналізованих сюжетів і повідомлень становили підозрілі матеріали. За перше півріччя 2020 року — 1023 матеріали, або 5,7 %. Абсолютна більшість цих матеріалів припадає на два канали — «Україну» та «Інтер», тоді як на інших каналах підозрілих матеріалів мало, а на суспільному «UA: Першому» зовсім немає (це приємно констатувати). Таку низьку активність замовників політичного піару нечасто побачиш.

Узагальнені показники для всіх каналів цікаві для розуміння, з якими стандартами в новинарів найбільші проблеми. Традиційно найпроблемніший стандарт — повнота, адже порушення інших стандартів, зокрема достовірності та балансу думок, автоматично означає, що матеріал неповний. Та й новинарі часто не дають у своїх матеріалів достатньої кількості фактів, потрібних для повноцінного розуміння новини.

Однак на цьому графіку ми бачимо такий самий — навіть дещо вищий — показник кількості матеріалів із порушенням стандартів відокремлення фактів від коментарів. У кожному третьому телесюжеті або повідомленні є оцінки, які автори намагаються видати за факти.

Достовірність і баланс думок — також проблемні стандарти: їх порушують у кожному десятому повідомленні чи сюжеті. Недотримання стандарту достовірності означає, що журналісти подають факти, не повідомляючи, звідки їх узяли. Якщо проблеми з балансом можна пояснити заангажованістю журналістів (зазвичай матеріали з ознаками замовності незбалансовані), то відсутність посилань на джерела — наслідок їхньої недбалості. А найменше проблем виявлено зі стандартами точності й оперативності — такі порушення трапляються приблизно в 1 % матеріалів. Редакції центральних телеканалів достатньо професійні, щоб не зволікати з оприлюдненням важливої інформації та не давати в ефір вочевидь неправдивої чи неперевіреної інформації (або, принаймні, робити це нечасто). Зауважмо, що стандарт точності стосується повідомлень у журналістському тексті, а не неправдивих чи неточних тверджень у прямій мові ньюзмейкерів.

Також важливо зауважити, що цей моніторинг — оперативний, тому його результати відображають тенденцію, але можуть бути не досить детальними. Для глибшого проникнення у проблеми якості телевізійних новин рекомендуємо читати моніторинг «Про що мовчали новини», який виходить раз на квартал.

«Інтер»

У новинах цього каналу виявлено найбільше матеріалів з ознаками замовності в абсолютних цифрах (419), і саме тут підозрілі матеріали становлять порівняно найбільшу частку — майже 17 %. Переважно це матеріали на користь «Опозиційної платформи — За життя». Втім були й інші герої, зокрема харківська політикиня Юлія Світлична, близька до діяча «ОПЗЖ» Ігоря Райніна. Така висока концентрація матеріалів з ознаками замовності впливає на показники дотримання стандартів: у 41 % аналізованих матеріалах «Інтера» є проблеми з відокремленням фактів від коментарів, у кожному четвертому немає балансу думок. 9 % матеріалів мають проблеми з посиланням на джерела. У результаті бачимо вищий за середній показник неповноти матеріалів — 43 %.

«Україна»

Канал Ріната Ахметова невпинно змагається з «Інтером» за першість у рейтингу каналів, які видають в ефір найбільше матеріалів з ознаками замовності. За підсумками півріччя «Україна» поступилась «Інтеру» — тут менше підозрілих матеріалів (375), а їхній відсоток у загальному масиві сюжетів і повідомлень становив 12,5 %. Натомість на «Україні» найвищий рівень недотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів — 48 %. Дещо кращий, але також порівняно високий показник порушення стандарту балансу думок: 18 %. Окрім власника каналу Ріната Ахметова та наближених до нього політиків, «Україна» регулярно піарить Олега Ляшка та Арсенія Яценюка, а на початку року також приділяла багато уваги Петру Порошенку.

«112»

Один із каналів «трійки Медведчука» ще у 2019 році дивував порівняно чистими новинами, які контрастували з величезною кількістю порушень і маніпуляцій у токшоу та гостьових студіях. У 2020 році канал почав активніше догоджати своєму власнику Віктору Медведчуку, його політичній силі — «ОПЗЖ», а також його дружині Оксані Марченко. Деякі маніпуляції та піар-меседжі «112» відпрацьовував синхронно з «Інтером». Таким чином каналу вдалося несподівано посісти третє місце за кількістю матеріалів з ознаками замовності (64), хоча їхній відсоток набагато нижчий, ніж у «Інтера» та «України» — 4,3 %. Як наслідок — в 11 % аналізованих матеріалів новин каналу немає балансу думок. Показник порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів тут набагато кращий, ніж на «Інтері» — лише 25 %, натомість очевидні проблеми з достовірністю: на джерела не посилаються у 15 % матеріалів.

ICTV

Телеканал Віктора Пінчука у мирний час піарить переважно самого Віктора Пінчука та його тестя Леоніда Кучму. Та навіть таких матеріалів за пів року назбиралося на четверте місце в умовному рейтингу — 63 (3,3 % від загальної кількості). На жаль, періоди чистих новин на каналах групи Пінчука з наближенням виборів завжди змінюються періодами масованого передвиборного піару, й кількість матеріалів із ознаками замовності зростає на порядок. Хоча, можливо, 2020 рік буде винятком. Навіть без замовних матеріалів у ICTV відчутні проблеми з повнотою (45 % матеріалів із порушеннями) відокремленням фактів від коментарів (41 %), а також найгірший із-поміж аналізованих каналів показник дотримання стандарту достовірності: у 17 % матеріалів не посилаються на джерела.

«1+1»

Телеканал Ігоря Коломойського досить активно брав участь у виборчій боротьбі 2019 року на боці Володимира Зеленського та «Слуги народу», однак у першій половині 2020-го його новини поводилися практично нейтрально. Піар президента тут зійшов майже нанівець, а матеріали з ознаками замовності виходили переважно в інтересах самого Коломойського та наближених до нього політиків. Загалом за пів року ми нарахували 37 таких сюжетів і повідомлень, що становить зовсім малу частку від загальної кількості аналізованих матеріалів — 1 %. Зважаючи на гасло «ТСН вражає», не дивно, що тут один із найвищих показників порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів — майже в кожному другому матеріалі емоційні оцінки видаються за факти. Також порівняно високий (14 %) показник недотримання стандарту достовірності. Натомість із балансом думок ситуація на «1+1» найкраща в порівнянні з іншими приватними телеканалами.

СТБ

Матеріалів із ознаками замовності у «Вікнах» порівняно небагато — 33 за пів року, або 2 %. А ось за кількістю порушень принципу відокремлення фактів від коментарів новини СТБ перевершують «1+1» і кидають виклик «Україні». Третині матеріалів бракує повноти, в кожному десятому немає посилання на джерело. Як і ICTV, СТБ піарить переважно свого власника Віктора Пінчука та його проєкти (наприклад, «Бабин Яр»), хоча трапляються й політичні матеріали з ознаками замовності. Також на каналах Пінчука дедалі частіше з’являється банальний «паркет» президента Володимира Зеленського.

5 канал

У попередні роки 5 канал часом змагався за статус каналу чистих новин із Суспільним, однак після того, як його власник Петро Порошенко програв президентські вибори 2019-го, його новини стали значно більш «партійними». У першому півріччі 2020 року ми зафіксували у праймових випусках новин 5 каналу 32 матеріали з ознаками замовності — це близько 2 % від усіх проаналізованих новин. Поза тим стандартів тут дотримуються ретельніше, ніж на інших приватних каналах: лише 27 % новин містять порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, 8 % — балансу думок, 7 % — достовірності. Матеріали з ознаками замовності на 5-му виходять переважно в інтересах Петра Порошенка та його партії «Європейська солідарність».

«UA: Перший»

За пів року ми не виявили в новинах суспільного каналу жодного матеріалу, який мав би ознаки замовності. Це не значить, що ці новини ідеальні: кожному п’ятому сюжету чи повідомленню тут досі бракує повноти, у 5 % випадків журналісти дозволяють собі оцінки або забувають послатися на джерела. Та загалом це найчистіші новини українського телебачення — без ознак політичної заангажованості, готові надати слово всім сторонам конфлікту та з’ясувати додаткові деталі важливої історії.

Більше й докладніше про порушення стандартів та маніпуляції в телевізійних новинах читайте у щотижневих та щомісячних підсумкових публікаціях моніторингу «Детектора медіа».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».