Наскрізною темою новин цього тижня була підготовка до Великодня, заклики до вірян лишатися вдома і критика церкви Московського патріархату за відсутність суворих карантинних обмежень. Також протягом тижня:

• у новинах ледь не щодня оголошували про новий антирекорд захворюваності на коронавірусну хворобу в Україні;
• «Інтер» замовчав порушення карантинних обмежень у храмах Московського патріархату;
• у новинах інших каналів, навпаки, вказували на порушення лише в церквах Московського патріархату;
• на «Україні» драматизували з приводу зупинки шахт Ахметова;
• частина репортерів записала Вадима Новинського в «Опозиційну платформу — За життя», хоча він представляє іншу партію — «Опозиційний блок»;
• а «ОПЗЖ» закріплюється в лідерах серед коронавірусних благодійників.

Карантинний Великдень

На більшості каналів говорили і про Православну церкву України, і про Українську греко-католицьку церкву, і про церкву Московського патріархату (УПЦ МП). У загальній картині з новин складається враження, що порушники карантину були тільки в церквах Московського патріархату. ПЦУ та УГКЦ ніби протиставлялися їм у новинах як взірець відповідальності та дотримання норм безпеки.

13 квітня на СТБ розповіли про порушників карантину в церквах на Вербну неділю. Ведуча озвучила загальну статистику зафіксованих порушень, уточнивши, що йдеться переважно про західні області. Не вказано, до яких конфесій застосують штрафи, як приклади порушень наводяться лише церкви УПЦ МП: «Українська православна церква дверей храму не зачиняла. Як не контролювали священики і кількості парафіян у приміщенні», «Про соціальну дистанцію забули. На деяких навіть немає масок, в інших пов'язки на підборіддях. Службу панотець править на подвір'ї храму. Сам він та його помічники теж без масок», «Біля Свято-Покровського храму Московського патріархату теж велелюдно. До церкви освятити вербу заходять навіть із дітьми». На противагу навели приклади Свято-Троїцького собору ПЦУ, де «до свята підготувалися» і «намалювали розмітку», та собору Святого Воскресіння УГКЦ, який «для парафіян зачинили, літургія відбувається онлайн, з сотня людей за обрядом спостерігали на подвір'ї храму».

«УПЦ Московського патріархату не припинятиме богослужіння в храмах на Великдень. про це у своєму зверненні сказав Предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій. За словами настоятеля церкви віряни, які прийдуть на богослужіння, стоятимуть і молитимуться на вулиці дотримуючись усіх необхідних санітарних норм. Тим часом у головній святині Московського патріархату спалах коронавірусу», — такою підводкою почали сюжет на 5 каналі. У матеріалі йдеться про спробу з’ясувати, «як допустили таке стрімке поширення коронавірусу в УПЦ МП говорити не захотіли». Проте кореспондентка прояснила все сама: «Зі схожими закликами до парафіян УПЦ МП зверталася і раніше. Перед Вербною неділею тут закликали відвідати службу, а першим випадкам коронавірусу в Лаврі не надали особливого значення». Наприкінці сюжету навели інший, позитивний приклад — диякон ПЦУ каже, що на синоді церкви вирішили закликати вірян лишатися на Великдень удома.

Для «Інтера» практично не існувало інших православних, крім церкви Московського патріархату, яку вони називають просто Українською православною церквою. Про святкування та заяви помісної Православної церкви України у випусках не говорили. А греко-католики лише раз потрапили у збірний сюжет про великодні служби в різних регіонах, коли йшлося про Львів. На «Інтері» висвітлювали те, як делегація УПЦ МП їздила по благодатний вогонь до Вифлеєма, анонсували служби онлайн, говорили про служби в закритому режимі в Лаврі через карантин і зовсім замовчали порушення у Дніпрі чи Святогірську.

На СТБ вийшов оглядовий репортаж про карантинні порушення у храмах Києва. Зокрема у Свято-Пантелеймонівському та Свято-Введенському храмах УПЦ МП виявили порушення, а коли доїхали до Видубицького монастиря ПЦУ: «Вірян тут вже нема. Ранкова служба скінчилася». Щоправда, приналежність до конфесій цих храмів у сюжеті не вказували. Дали коментар поліцейського щодо реагування на скупчення людей у храмах і не нагадали, як очільники церков зверталися до вірян і чи закликали приходити до храмів попри карантин.

Напередодні Великодня «1+1» зробив сюжет про порушення у храмах Московського патріархату у Дніпрі та Святогірській лаврі на Донеччині. Додали інформацію про нібито захворювання очільників УПЦ МП, але не знайшли їй достатньо підтверджень. Пізніше у випуску було інтерв’ю-включення з предстоятелем української помісної церкви митрополитом Епіфанієм, який закликав вірян долучатися до служби онлайн, берегти себе та своїх близьких.

У новинах говорили про поширення коронавірусної хвороби серед служителів Києво-Печерської лаври, де зафіксований масовий спалах. Але новинарі мало цікавилися, чи діагностують хворобу у представників інших церков. Наприклад, про масове тестування священиків у Львові згадали лише в новинах ICTV та «UA: Першого», де також повідомили, що тестують і пасторів протестантських церков.

Більше про маніпуляції в телевізійних новинах, пов’язаних із церквою Московського патріархату та пандемією, читайте тут.

У передвеликодніх випусках здебільшого фокусувалися на соціальних темах. Порівняно з попереднім тижнем у новинах було більше надзвичайних подій. У цю категорію повідомлень додалися пожежі в Чорнобильській зоні та на Житомирщині, смог у Києві та пилові бурі в регіонах. Якщо минулого тижня надзвичайні події складали не більше третини випусків, то цього разу на «112» та СТБ таких повідомлень було на рівні 40 %.

Рекордна захворюваність

Практично щодня у випусках говорили про нові рекорди захворюваності на коронавірусну хворобу. Найчастіше саме так повідомляли офіційну статистику на ICTV, «1+1» та «Україні».

13 квітня

• В Україні черговий рекорд за кількістю нових інфікованих (ICTV).
• Рекордна кількість нових інфікованих за добу («Україна»).
• На Буковині за один день додана рекордна кількість хворих («1+1»).

15 квітня

• В Україні антирекорд за кількістю нових інфікованих (ICTV).
• Антирекорд поширення коронавірусу зафіксували в Україні («1+1»).
• Нові рекорди зростання Covid-19 на Кіровоградщині («1+1»).
• В Україні 392 нових випадки зараження коронавірусом — це новий антирекорд («Інтер»).
• В Україні новий антирекорд. За добу коронавірус підтвердили у 392 людей, тобто на 11 % більше, ніж днем раніше («UA: Перший»).

16 квітня

• Сьогодні в Україні новий антирекорд. Інфікованих виявлено ще більше, ніж учора (ICTV).
• Новий антирекорд. 397 випадків захворювання на коронавірус («1+1»).

17 квітня

• В Україні знову зросла кількість виявлених випадків коронавірусу за добу. 501 людина. Це новий антирекорд (ICTV).
• І новий антирекорд в Україні. За минулу добу коронавірус вклав на ліжка 501 людину («Україна»).
• В Україні зафіксували новий антирекорд поширення коронавірусу («1+1»).

Термін «рекорд» походить із цитат міністра охорони здоров’я Максима Степанова, який саме так характеризував показники захворюваності під час брифінгів. З іншого боку, це схоже на історію із хлопчиком та вовком, коли щодня повторювані акценти на винятковості ситуації знецінюють її. До того ж зростання кількості виявлених випадків є очікуваним із досвіду інших країн та пов’язане з нарощуванням темпів діагностики.

У половини аналізованих каналів майже 50 % матеріалів містили оцінки, не відокремлені від фактів. На «Інтері» це можна пояснили засиллям матеріалів про благодійність «ОПЗЖ», які прикрашали улесливими означеннями про важливість їхніх добрих справ. Значну частину емоційних повідомлень складали матеріали про масштабні пожежі: «Україна в огні», «погодний армагеддон» (5 канал), «вогонь вирував» («1+1»), «вони горіли ніби сірники» (ICTV), «десять днів чорнобильського пекла», «у Києві ранок видався не добрим і не свіжим» («Україна»), «чи означає присмак гару в сьогоднішньому повітрі, що радіація таки підскочила?» (СТБ). Але не бракувало емоційного оздоблення й у коронавірусній темі. Наприклад, сюжет про наслідки карантину для бізнесу на каналі «Україна» почали з того, що «коронавірус з'їдає бізнес», а завершили грою в мафію: «Сценарій може бути як у грі "Мафія", коли найімовірніше чимало закладів не прокинуться після карантину». Також у цьому сюжеті посилалися на висновки анонімних юристів та економістів.

Найдраматичнішою новиною 14 квітня на каналі «Україна» назвали припинення видобутку вугілля на десяти шахтах ДТЕК, що належать власникові каналу Рінату Ахметову. Ведучий назвав цю новину «приголомшливою» та запропонував подивитися сюжет, титрований фразою «енергетична криза», з думкою про те, «що буде далі з українською енергетикою та усіма нами». У сюжеті ж ідеться про збитки для окремих міст, де шахти є основним джерелом наповнення бюджету, але не озвучується, який відсоток видобутку вугілля в Україні забезпечують ці десять шахт і які реальні збитки для всієї української економіки це може дати. Лише гендиректор ДТЕК дає оцінки ситуації: «Фактически остановка “Павлоградугля” — это остановка угольной отрасли Украины». Думки неангажованих експертів у сюжеті немає.

Коронавірус та «зміна» партійності в Новинського

Про те, що в народного депутата Вадима Новинського експрес-тест виявив коронавірус, він сам повідомив на своїй фейсбук-сторінці. У новинах це повідомлення було неточним та неповним. На ICTV сказали, що в народного депутата виявили Covid-19, але не уточнили, що йдеться про результат експрес-тесту, який може бути неточним. 5 канал та «UA: Перший» назвали Новинського депутатом від «ОПЗЖ», хоча він балотувався від «Опозиційного блоку» — конкурента «ОПЗЖ». Також на 5 каналі повідомили, що народний депутат хворий на коронавірусну хворобу, хоча він сам сказав, що симптомів захворювання в нього немає. Імовірно, коректніше сказати, що народний депутат інфікований і переносить вірус, але для цього знадобився би коментар медиків.

Щодо «ОПЗЖ» — то ця політсила вже котрий тиждень поспіль тримається в лідерах за кількістю матеріалів з ознаками замовності. На відміну від попередніх тижнів, ще активніше для піару благодійності її лідерів, зокрема Віктора Медведчука, стали використовувати канал «112», де зазвичай траплялися лише одиничні приклади матеріалів з ознаками замовності. Більше половини сумнівних сюжетів з усіх восьми каналів вийшло на «Інтері».

Звільнення бранців

13 та 15 квітня Уповноважена з прав людини Людмила Денисова повідомила про домовленості щодо звільнення українських бранців із підконтрольних проросійським бойовикам окупованих частин Донеччини та Луганщини, не називаючи конкретних дат і списків. Про це в новинах говорили лише на «Україні», «UA: Першому» та 5 каналі. На 5-му також, не уточнюючи джерела, повідомили: «Натомість громадськість із посиланнями на власні джерела в ОБСЄ повідомляє, що обмін може відбутися вже завтра».

Найбільш активно тему обмінів висвітлювали у випуску «UA: Першого». Крім сюжету про звільнення, як на всіх каналах, тут говорили про життя бранців, яких звільнили три місяці тому. Схожі матеріали були також на «Україні» та «1+1», у них ішлося про проблеми з оформленням документів та брак матеріальних ресурсів у звільнених із полону.

Окремим повідомленням у випуску каналу «Україна» винесли привітання Володимира Зеленського та обіцянки боротися за кожного бранця. Лише коментарем Зеленського обмежилися у випуску каналу «112». Темі звільнення бранців у двадцятихвилинному випуску присвятили менше хвилини.

«Той, кого не можна називати»

Крім звільнення полонених, популярними політичними темами були зміни до бюджету через карантин, новини про карантинні обмеження, порушників та штрафи, правки до законопроєкту про банки та затримання за підозрою в держзраді генерала СБУ Валерія Шайтанова.

Якщо про затримання Шайтанова у праймових новинах 14 квітня говорили майже всі канали (крім «112»), то про розвиток ситуації в наступні дні повідомляли значно пасивніше. Про обрання запобіжного заходу 15 квітня сказали на СТБ, 5 каналі та «UA: Першому». Про затримання ще одного підозрюваного в цій справі 16 квітня — тільки «1+1» та «Інтер». Всі повідомлення виходили лише з версією СБУ. З одного боку, це обмеження пов’язане зі статусом засекреченої справи. З іншого боку, знайти альтернативні джерела інформації новинарі не надто намагалися. У випуску «1+1» як із експертом поспілкувалися з редактором Юрієм Бутусовим, який доповнив деталями версію СБУ.

Висвітлення роботи парламентських фракцій було пропорційне їхній чисельності. Порівняно з попередніми тижнями активніше себе проявила фракція «Батьківщини», при цьому «1+1» та ICTV поширили заяви Юлії Тимошенко з критикою запровадження ринку землі, не добалансовуючи її позицію альтернативною.

Законопроєкт про банки, названий у медіа «антиколомойським», у новини потрапляв здебільшого в контексті змін до регламенту через «поправковий спам». У парламентських репортажах висвітлювали позиції різних фракцій. На «1+1» при цьому м’яко натякали, що поспішати з ухваленням закону не варто, бо питання націоналізації банків оскаржується в судах: «Інші ж автори правок були певні: законопроєкт фактично амністує будь-які дії колишньої керівниці Нацбанку Валерії Гонтарєвої». В жодному із трьох сюжетів за тиждень на «1+1» так і не пролунало, що законопроєкт зачіпає інтереси кінцевого бенефіціара «1+1» та колишнього співвласника «Приватбанку» Ігоря Коломойського. Про це в новинах щодо законопроєкту згадували лише на 5 каналі та «UA: Першому».

Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».