Найбільше у випусках новин ішлося про карантинні обмеження. І найактуальнішою темою тижня були зміни у великодніх обрядах через епідеміологічну ситуацію. Також у випусках новин ішлося про посилення обмежень у містах і повідомлення про комендантські години, які тут же спростовували. Лише половина каналів хоч якось згадала про обшуки в Тетяни Чорновол у справах Майдану, а на каналі Порошенка тему супроводжували заявами про реванш антимайдану.

«Так Господь устроил, что приходится страдать»

Про перші випадки захворювання в Києво-Печерській лаврі стало відомо 6 квітня. На ICTV інформацію подавали лише з посиланням на мера Києва Віталія Кличка й навіть не спробували отримати коментарів від церкви Московського Патріархату. Хоча на сайті Лаври 4 квітня вже повідомили про обстеження священнослужителів. На 5 каналі посилалися на непевні джерела: «Водночас у ЗМІ шириться інформація, що серед недужих церковників — настоятель Києво-Печерської лаври Павло. Заразитися він міг минулого тижня, коли особисто постригав у ченці чотирьох насельників лаври». Інформація не просто «ширилася» в невідомих джерелах, на неї була й реакція самої церкви, хоча й справді розмита.

Знімальна група «1+1» поїхала перевірити, чи справді Лавра закрита — свічку поставити їх таки не пустили. У сюжеті нагадали й про те, що вірян запрошували до Лаври попри карантин. Також зробили огляд, як представники різних конфесій дотримуються обмежень через пандемію.

На «Інтері» почали повідомлення навіть не з того, що ченці захворіли і цьому є офіційні підтвердження, а що настоятель митрополит Павло сумлінно дотримується самоізоляції. Предстоятель Лаври привітав усіх зі святом Благовіщення і додав: «Мы не ангелы, мы имеем тоже право болеть, хотя и не хотелось бы, но так Господь устроил, что приходится страдать». Про те, що в Лаврі перед цим, попри рекомендації, не дотримувалися карантину, звісно, не нагадали.

8 квітня з посиланням на власні джерела СТБ повідомили, що у 30 з 44 служителів Лаври виявили коронавірус: «У ЦГЗ інформації поки не підтверджують, як і в Києво-Печерській лаврі. Кажуть, що мають лише чотирьох хворих», — додала ведуча Ольга Кучер. Йдеться про Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров’я. А наступного дня кілька каналів повідомили про виявлення коронавірусної інфекції у 26 священослужителів. «Києво-Печерська лавра, це вже в Києві, епіцентр спалаху коронавірусу», — оголосила ведуча на «1+1». А на «Інтері» про це промовчали.

Карантинні факапи

Оголосили комендантську годину, якої не було. 9 квітня на «UA: Першому» повідомили про запровадження комендантської години у трьох областях: «Ще більше посили ти карантин хочуть у трьох областях, де запровадять на вихідні комендантську годину». Хоча тут же дали синхрон мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа, який назвав це лише ймовірним рішенням: «… Розглядається можливість навіть комендантської години». Далі дали коментар голови Львівської обладміністрації про прохання обмежити пересування на вихідні, але без комендантських годин чи тим більше пояснень щодо застосування цих обмежень.

Наступного дня про запровадження «комендантських вихідних» вже у п’яти областях повідомили на «Україні». На «1+1» сказали, що такий режим анонсували у трьох областях, але тут же спростували. На «112» повідомили про «майже комендантську годину», але в чотирьох західних областях. У сюжеті «Подробиць тижня» на «Інтері» 10 квітня сказали: «Вводити комендантську годину, як це рекомендував всім західним областям Кабмін, ні Прикарпаття, ні Тернопільщина не планують». На «UA: Першому» ж 10 квітня нагадали, що запровадження комендантської години лише обговорювалося, про кінцеве рішення не сказали, натомість навели приклади таких обмежень у Сербії, Північній Македонії та Грузії.

У Луцьку та Львові спростовували нібито запровадження комендантських годин, наголошуючи, що обмеження мають рекомендаційний характер. Попри низку спростувань, новинарі продовжували використовувати некоректне означення з додатками: «майже комендантська година», «так звані комендантські вихідні», що лише заплутувало аудиторію.

Не тих назвали баптистами, а вибачилися тільки журналісти «ТСН». На Дніпропетровщині в містечку Першотравенську 7 квітня виявили спалах коронавірусної інфекціїї. ICTV, «1+1» та «UA: Перший» із посиланням на голову Дніпропетровської облради Святослава Олійника зазначили, що осередком поширення стала баптистська спільнота, яка проводила свої зібрання в місті. Наступного дня пан Олійник уточнив, що громада, про яку йдеться, — не баптисти, а інша церква. «Виявилося, що в цьому місті немає баптистської церкви й жодних заходів представники цієї конфесії не проводили», — пояснила ведуча. Виправили поширену неточність із трьох каналів тільки на «1+1».

Цілющий хлорохін. Попереднього тижня на ICTV розхвалювали ініціативу компанії «Дарниця» запустити в масове виробництво експериментальні ліки — препарат від малярії, який лікарі можуть застосовувати в окремих випадках лікування COVID-19. Естафету поширення інформації про ефективність цих ліків підхопив «UA: Перший»: «Препаратами від малярії, зокрема гідроксихлорохіном, лікують хворих на коронавірус і в Іспанії. Є в тамтешнім протоколі противірусний лопенавір, який виписують пацієнтам з ВІЛ-інфекцією. Суспільному про це розказав Роман Глущенко з Донецька, котрий нині працює в одній з іспанських лікарень». Використовується лише коментар одного медика, не дають коментарів українського Міністерства охорони здоров’я щодо протоколів, не запитують експертів щодо безпечності, побічних ефектів, результативності лікування. Тобто інформація подається критично неповно та незбалансовано.

Найпоширенішим порушенням лишається невідокремлення фактів від суджень у текстах новин. Найбільше таких прикладів цього тижня зібрав канал «Україна». До речі, це єдиний канал, який поширив інформацію про списки адрес нібито хворих на коронавірусну хворобу: «Кияни, затамувавши подих, вчитуються у списки з домашніми адресами хворих на коронавірус. Їх кілька днів тому оприлюднили в інтернеті та поширили окремі ЗМІ. Хто допустив витік інформації? Чи дійсно саме за цими адресами мешкають інфіковані та що загрожує за оприлюднення таких даних?». Головний висновок сюжету: ніхто так і не знає, чи справжні списки. У поліції кажуть, що поширення такої інформації не призвело до жодних важких наслідків. У мерії та СБУ запевняють, що витоку персональних даних хворих на коронавірусну хворобу не було. За двома адресами журналісти таки поїхали, але чи вдалося знайти людей, які там живуть, у сюжеті так і не сказали. Поговорили з сусідами у дворі та обмежилися припущеннями: «Так уже б, наверное, и родственников всех бы уже позабирали. А так же нигде никого», — каже одна з мешканок будинку. Тож про що сюжет — про фейк чи про правдиві списки, — журналісти так і не з’ясували.

Новинський без маски та Порошенко на «Інтері»

Найбільші замовники піару в новинах лишилися незмінними. Найактивніше піарять свою благодійність у боротьбі з коронавірусом депутати «Опозиційної платформи — За життя» та Рінат Ахметов. Але з’являються й нові зірочки.

На «1+1» поширили «дослідження банкірів» про те, наскільки українці дотримуються карантину, проведеного на основі покупок, оплачених карткою в магазині. Щоправда, за всіх банкірів говорить лише представник «Монобанку», і неясно, чи дослідження стосується лише клієнтів цього банку (і тоді яка його релевантність?), чи банк аналізує використання терміналів загалом.

На каналі «Україна» розповідали про благодійність народного депутата Вадима Новинського, який привіз у Маріуполь «високоточні системи для діагностики коронавірусу». Через кілька днів сам Новинський повідомив, що тестування показало в нього позитивний результат — він хворий на коронавірусну хворобу. На відео, що поширили в новинах «України», народний депутат перебував без засобів захисту.

На «Україні» та «Інтері» оголошення про старт онлайн-уроків дали з коментарем лише Олени Зеленської, ніби проігнорувавши, що ініціатива належить низці громадських та освітніх ініціатив, а не лише команді президента.

На «Інтері» двічі з’являвся піар Петра Порошенка. 7 квітня розповіли про його благодійність, а 9 квітня «Інтер» та «Україна» поширили його заклик якомога швидше ухвалити закон про захист націоналізованих банків від повернення колишнім власникам. У цих повідомленнях не додавали ні контексту, ні позицій інших фракцій чи політиків.

Справа Чорновол

Найжвавішою політичною темою тижня стала справа Чорновол. Але справу проти екснардепки висвітлювали тільки на «1+1», «UA: Першому», СТБ та 5 каналі, на якому, до речі, вийшли три із шести повідомлень про справу. Тетяні Чорновол інкримінували підпал офісу Партії регіонів у період Майдану, під час якого загинув чоловік.

Одним із перших про це повідомив народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький. І представники цієї політсили активно включилися в захист Чорновол. Це позначилося на матеріалах, що виходили на каналі лідера «Євросолідарності» Петра Порошенка — 5-му. Сюжет, у якому були зібрані ключові факти щодо цієї справи, завершили коментарем Княжицького, який назвав обшуки в Чорновол спробами дискредитувати Майдан. Після сюжету поширили ще дві заяви на захист Чорновол. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков «запропонував» звільнитися заступнику директора Держбюро розслідувань Олександру Бабікову: «На переконання Авакова, активістка — особистий ворог президента-втікача Віктора Януковича. А Бабіков, як його колишній адвокат, намагається помститися активістці Революції гідності». Одразу за тим — заява Олександра Турчинова, який теж назвав ці події реваншем і «намагання переписати історію, спаплюжити та принизити революцію гідності, перемогу і здобутки якої визнав увесь цивілізований світ».

Присутність політиків у новинах була мінімальною. Переважно йшлося про плани парламенту зібратися для ухвалення кількох важливих рішень. Найменш політичним тиждень виявився у новинах «112», де лише один раз згадали про «Опозиційну платформу — За життя» і то задля піару. 

Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».