Час для корупційних скандалів зараз не найкращий. До 90 % повідомлень у новинах присвячені коронавірусу та боротьбі з ним, а політика відійшла на третій план. У таких несприятливих умовах народний депутат і (донедавна) радник президента Гео Лерос звинуватив керівника Офісу президента Андрія Єрмака в корупції й торгівлі посадами. Навівши як докази відеозапис, зроблений прихованою камерою.

«Ермак через своего брата барыжит государственными должностями, внедряет свою программу в правоохранительные структуры и оборонку (привет из РФ), ну и, конечно, заработок на государстве», — так в оригіналі звучало звинувачення. Детальніше у відеозаписах, головним героєм яких є брат Андрія Єрмака Денис, розібралися «Схеми» («Радіо Свобода») в матеріалі «Спіймати Єрмака? Хто вів запис розмов брата керівника ОП і хто там ще фігурує» від 29 березня.

Втім правоохоронців поки що найбільше цікавить не те, що керівник президентської канцелярії міг приторговувати доступом до тіла та кадровими рішеннями, а те, хто записав і злив Леросу відео. А деякі телеканали вирішили — від гріха подалі — взагалі не згадувати в новинах про найбільший політичний скандал кінця березня. Ми проаналізували, як (не)висвітлювали цю подію в новинах центральних телеканалів. Проблеми були зі всіма стандартами, крім хіба що посилання на джерела. Найближче до повного, збалансованого і якісного висвітлення цієї історії підійшло Суспільне, хоча і його матеріалам бракувало бекґраундів та ознак журналістської проактивності. Кілька центральних каналів узагалі проігнорували цю історію, хоча точно про неї знали, адже цитували заяви Андрія Єрмака з того самого онлайн-брифінгу, де він розлого коментував конфлікт із Леросом. Втім, усе по черзі.

Проблеми з оперативністю (або зі сміливістю й редакційною свободою). Допис Лероса з’явився у фейсбуку опівдні 29 березня, тож у телеканалів не мало би виникнути проблем із підготовкою якщо не сюжету, то повідомлення про цю подію у вечірніх підсумкових випусках. Однак більшість із них вирішили не доповнювати свої тижневики оперативною інформацією про звинувачення Лероса. Андрій Єрмак згадувався в тижневиках ICTV та «України», але в іншому контексті. 29 березня ввечері про скандал повідомили 5 канал, «UA: Перший» і канал «24». Ці ж три канали в наступні два дні оперативно висвітлювали розвиток подій.

«1+1» 29 березня про скандал змовчав. А наступного ранку в новинах вийшло повідомлення, яке можна зацитувати повністю, — таке воно лаконічне:

«Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за заявою голови Офісу президента України Андрія Єрмака у зв'язку з поширенням матеріалів про нібито продаж державних посад, повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" в бюро. "Провадження відкрито за чотирма статтями КК", — сказали у прес-службі ДБР у понеділок».

Глядачі, безперечно, здивувалися: що за поширення матеріалів, який продаж посад, хто поширював? Але ми не дивуємося, бо знаємо класичний текст Ігоря Куляса «35 способів спротиву цензурі». Пункт два — «надмірно сухе повідомлення». Пункт сім — «повідомлення про подію в форматі спростування». Окрім цензурної заборони, важко уявити іншу причину, з якої новинарі вирішили повідомляти про цю подію без бекґраунду, без будь-якої конкретики й навіть без згадки про Гео Лероса. У вечірніх новинах «Плюсів» тему не продовжили.

30 березня ввечері про скандал уперше повідомили «Інтер» та ICTV, натомість «Україна» й СТБ від цього утримались (і далі замовчували цю історію наступного дня). Нарешті 31 березня, витримавши дводенну мовчанку й дочекавшись онлайн-брифінгу Єрмака, про ситуацію коротко — й віддаючи явну перевагу саме позиції голови Офісу президента — розповіли у праймовому випуску «ТСН».

Отже, серед каналів, для яких звинувачення Лероса не було новиною, вартою сповіщення (або, що ймовірніше, які замовчали цю подію з політичних причин) — «Україна», СТБ й канали Медведчука («112», NewsOne і ZIK). Особливо пікантно виглядає мовчання «України» з огляду на те, що на одному з відеозаписів Денисові Єрмаку розповідають про «красивую девочку», яка хотіла б очолити «ТРК "Україна"». У переказі Суспільного цей момент виглядає так: «Ще на одному обговорюється дівчина, що прагне очолити експоцентр України або один із телеканалів». Насправді, як уже писав «Детектор медіа», скоріш за все, йшлося про палац «Україна».

31 березня «Україна» зробила коротке повідомлення із заявою Єрмака про підготовку до обміну полоненими — отже, про брифінг на каналі принаймні знали. NewsOne також зробив новину з «паркетною» заявою Єрмака про те, що «лікарні треба забезпечити всім необхідним».

Але є ще цікавіший випадок замовчування: канал Прямий. Тим часом як інший близький до Петра Порошенка канал — 5-й — першим повідомив і щодня готував оновлення з цієї теми, на Прямому конфлікт між Єрмаком і Леросом «не помітили». Остання згадка про Лероса на сайті каналу датована груднем, про Єрмака — серединою березня. У новинах на Прямому каналі 31 березня вийшло повідомлення про консультативну раду, засноване на заяві із брифінгу. Але ні слова про скандал.

Проблеми з балансом. У перші два дні — до брифінгу Андрія Єрмака — більшість телеканалів використовувала як джерела лише фейсбук-сторінки Лероса та Єрмака, а також офіційні сторінки правоохоронних органів, які повідомляли про порушення проваджень (зокрема Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Державного бюро розслідувань). 5 канал, аби показати Дениса Єрмака, використав давнє відео програми «Схеми» «Радіо Свобода». Якщо журналісти й намагались отримати додаткові коментарі від Лероса, Єрмаків або ще когось, то у своїх матеріалах про це не згадали. Приємним винятком стало Суспільне: матеріал «UA: Першого» 29 березня закінчується словами: «Ми намагаємося зв'язатися з нардепом Леросом, щоб спитати в нього, звідки ж це відео». За два дні в новинах «UA:Першого» освіжили інформацію про це: «Суспільне намагається зв'язатися с Гео Леросом. Нашим кореспондентам він не відповідає».

«Інтер» у єдиному повідомленні на цю тему, яке вийшло 30 березня, проігнорував позицію Єрмака, переказавши натомість суть компромату:

«Скандал навколо керівника Офісу президента. САП розпочала кримінальне провадження, пов'язане з Андрієм Єрмаком. Підставою стало звернення нардепа від "Слуги народу" Гео Лероса. Він оприлюднив відеокомпромат, на якому людина, схожа на брата Андрія Єрмака, обіцяє вплинути на вирішення кадрових питань. Зокрема щодо призначення конкретних людей на посади голови ОДА та директора державного підприємства відповідно за 220 та 620 тисяч доларів. Тепер правоохоронці мають з'ясувати, чи насправді брат Єрмака торгував посадами». Також у цьому повідомленні немає інформації про провадження, порушене Державним бюро розслідувань щодо дій Лероса за зверненням Андрія Єрмака.

Та загалом 30 березня увага новинарів була звернена на засідання Верховної Ради, де вирішувалася доля міністерств та ринку землі, тому уваги історії Єрмака й Лероса приділяли менше.

«1+1» 31 березня порушив баланс в інший бік. Повідомлення, створене на основі брифінгу Єрмака, починається з іншої теми — твердження голови Офісу президента, що Україна не вестиме переговорів із бойовиками. Це аж ніяк не новина — Єрмак говорив це ще два тижні тому. «Причепом» до цього конструктивчику дали таке:

«Очільник президентського офісу також прокоментував скандальні записи, де зафіксовані розмови його брата Дениса Єрмака. Ці записи нардеп "Слуги народу" Гео Лерос оприлюднив як доказ того, що Єрмак через свого родича розподіляє державні посади. Лерос закликав керівника президентського офісу піти у відставку і анонсував нові викриття. Андрій Єрмак заявив, що оприлюднений компромат мають вивчити правоохоронні органи, а він сам вважає це помстою за те, що завадив одному із кадрових призначень. Лероса Єрмак назвав інструментом, який використовують для атак на команду президента.

"45 миллионов, извините. Ну, я как бы деньги видел, но мне очень нравится эта сумма".

Нібито Денис Єрмак: Сейчас приедет брат, я поеду на Банковую, мы все обстоятельно переговорим.

Андрій Єрмак, глава Офісу президента України: Він є інструментом, який використовують люди, які сьогодні боряться не тільки зі мною, вони боряться сьогодні з українською владою, вони боряться з командою президента і вважаю, що самим правильним буде дочекатися висновків правоохоронних органів».

Позиція Лероса тут переказана непрямою мовою, ознак того, що до нього звертались із пропозицією дати коментар, у матеріалі немає. Натомість теза про те, що Лерос — чийсь «інструмент», лунає в короткому повідомленні двічі: прямою й непрямою мовою. А ось тим, хто саме, на думку Єрмака, може використовувати Лероса як «інструмент», «1+1» не поцікавився.

У такий саме спосіб побудував матеріал 31 березня й канал ICTV. Перша половина повідомлення — порожні заяви про боротьбу з коронавірусом («Влада робить усе можливе, аби забезпечити лікарні та населення необхідним захистом»), друга — стислий переказ відповідей Андрія Єрмака на питання про Лероса без позиції самого Лероса.

Зрештою Лерос так і не з’явився в новинах жодного каналу з ексклюзивними коментарями, хоча, як бачимо, дав інтерв’ю «Українській правді» (уривки з відео використав у новинах 31 березня «UA: Перший»). І жоден канал — Суспільний у тому числі — не знайшов спосіб і не зробив спроби (або нам про це не сказали) знайти, власне, звинуваченого Гео Леросом Дениса Єрмака. Хоча йому слід було надати слово в першу чергу, адже звинувачують у «торгівлі посадами» саме його.

Проблеми з точністю. Після брифінгу Єрмака «UA: Перший» поширив таке твердження Єрмака: «Спроби цього пана, який є депутатом партії "Слуга народу", обманним шляхом призначити на посаду в одному із міністерств на посаду заступника міністра людину з минулої влади, яка працювала в Київській державній адміністрації. Я зупинив це, і, безумовно, у пана Лероса після цього до мене відповідне ставлення. Що мене не дивує». З матеріалів інших ЗМІ ми знаємо, що йдеться про Іллю Сагайдака, який на той момент уже виступив зі своєю позицією, відкинувши звинувачення Єрмака. Хоча прізвище Сагайдака й не було назване, журналістам слід було з’ясувати, про кого йдеться, й дати йому слово.

Говорячи про те, що Денис Єрмак «нібито приторговує посадами», більшість телеканалів у новинах називала Андрія Єрмака головою Офісу президента. Про те, що відеозаписи датовані минулим роком, розповіли не всі (зокрема, 5 канал наголосив на цьому лише 31 березня: «На відео зазначені час і дата — це серпень, вересень та жовтень 2019 року»). Єрмак очолює Офіс президента з 11 лютого, а до того був помічником президента Володимира Зеленського. Це не значить, що він теоретично не міг впливати на кадрові рішення президента, але нюанс важливий. 5 канал вживав у матеріалі 31 березня визначення «топкорупція», хоча в часи, коли відбувалися розмови, жодним «топом» Єрмак не був.

Проблеми з відокремленням фактів від коментарів. Емоційною та суб’єктивно-оцінною була перша подача 5 каналу. «Новий політичний скандал, або як нова влада долає [в цьому місці ведуча зробила жест, який символізує лапки] корупцію… Як у державі посади ділять, дивіться далі», — так розпочала підводку до матеріалу 29 березня ведуча Яна Конотоп, хоча на той момент можна було говорити лише про звинувачення в корупції. У самому сюжеті оцінних суджень, не відокремлених від фактів, немає. В наступних повідомленнях і ведучі, й журналісти були цілком нейтральні, а всі твердження про братів Єрмаків подавали через «начебто». Ведуча каналу «24» Дарія Кудімова також упевнено почала  повідомлення 29 березня із твердження «приторговує посадами», хоча потім розповідала історію через «нібито». Далі на цьому каналі подача була коректною.

Проблеми з повнотою. Загалом жоден канал не висвітлював цю історію настільки повно і якісно, щоб людина могла, переглянувши сюжет, отримати вичерпне уявлення про те, що відбулося. Практично всім матеріалам бракувало важливих бекґраундів.

Уже 31 березня, коли ініціативу в інформаційному просторі перехопив Андрій Єрмак, більшість каналів не стала (свідомо або з необачності) доповнювати свої матеріали повним переліком проваджень, порушених через цю історію. Хоча закиди ДБР проти Лероса дуже серйозні й комусь, напевно, могли би здатися репресіями. Такий бекґраунд був, зокрема, в матеріалі Суспільного, хоч і не згадано було про те, що відкриття проваджень «каталізувала» нещодавно призначена генеральна прокурорка Ірина Венедиктова.

Більшість каналів не цуралася використання відеокомпромату, оприлюдненого Гео Леросом, попри те, що його походження перевіряється. Більшість подавала шматки записів, вирвані з контексту, не пояснюючи, що відомо про людей, які говорять на відео, чого вони просять, що їм нібито обіцяє Єрмак тощо. І, напевно, надмірним було би сподіватися від інформаційних служб оперативного розслідування і з’ясування імен людей, які записували відео та допомагали Денису Єрмаку (як це вдало зробили «Схеми»). Але є важливий бекґраунд, який новинарі могли би з’ясувати, але навіть не спробували: хто з людей, які згадуються на відео як потенційні кандидати на державні посади, був призначений. Адже призначення на державні посади за гроші й намагання лобіювати когось на державні посади, що закінчилися невдало, — це звинувачення зовсім різної ваги. Поки що ніхто з розслідувачів не назвав жодного чиновника, таки призначеного за рекомендацією Дениса Єрмака.

Також більшість каналів не згадала про те, що Гео Лерос був звільнений із посади радника президента після того, як розкритикував дії Єрмака щодо створення «консультативної ради» й був одним із півсотні «слуг народу», які звернулися до президента із протестом проти дій Єрмака. Хоча він публічно трактував своє звільнення саме як помсту Єрмака, і в цьому контексті можна розглядати теперішнє протистояння як продовження давнішого конфлікту між двома політиками.

Достукатися до Лероса якнайшвидше необхідно було з кількох причин. По-перше, поставити просте й очевидне запитання: де він узяв відеозаписи? По-друге, уточнити його позицію, адже в дописі Лерос закликав Єрмака подати у відставку, а пізніше — в інтерв’ю «Українській правді» — радив президенту звільнити главу Офісу. Хоча роль Андрія Єрмака в цій історії, навіть якщо відео цілком реальне, не зрозуміла.

Чи можна було проігнорувати цю історію як «черговий банальний злив»? Адже телеканали ігнорували або висвітлювали дуже вибірково, наприклад, зливи телеграм-каналу «Трубу прорвало». Однак цей злив відрізняється від попередніх, по-перше, тим, що це відео, а не аудіо — його набагато важче підробити (та і Єрмак не поспішає стверджувати, що це монтаж або фейк). По-друге, матеріали публічно оприлюднив не анонім, а один із найпомітніших діячів фракції «Слуга народу», а отже це черговий епізод розколу в команді Зеленського — розколу, який може мати серйозні наслідки. Аудиторія мала право про це дізнатись, а новинарі навряд чи могли недооцінити важливість того, що відбувається. Тож залишається припустити, що ті, хто мовчав, — мовчали, бо їх до цього змусили.

P. S. Опівдні 1 квітня Денис Єрмак розлого прокоментував поширені Леросом матеріали на своїй фейсбук-сторінці. Він не називає записи фейком, хоча стверджує, що принаймні деякі з них змонтовані («нарізка з вирваним контентом»). За словами Єрмака, на записах він як приватна особа — представник ГО «Українське бюро національного розвитку» — обговорював з іншими приватними особами «ідеї та проєкти». «Це спрямована атака на мого брата Андрія Єрмака, який ДУЖЕ заважає певним олігархам та особливо російським спецслужбам», — пише Денис Єрмак, натякаючи, що Гео Лерос, можливо, виконував замовлення Росії. За словами Єрмака, йому не відомо, хто записував «плівки».

Фото: rfe