У 2019 році «Детектор медіа» почав аналізувати праймові випуски теленовин за розширеною методологією та підбивати щомісячні підсумки тематичного наповнення, географії новин, порушення стандартів та, безумовно, згадок про політичні сили й наявності матеріалів з ознаками замовності. Тепер такий формат стане щотижневим. У моніторингах ітиметься про тенденції та найяскравіші приклади порушення стандартів, дисбаланс у висвітленні тем та представленості регіонів, маніпуляції чи використання медіа в інтересах політиків.

Перший моніторинг року присвячений періоду після різдвяно-новорічних вихідних. Найпопулярнішими темами тижня були розслідування збиття українського «боїнга» в Тегерані, скандал із прослуховуванням прем’єр-міністра Олексія Гончарука, обговорення зарплат міністрів. Також важливими новинами стало оголошення про затримання підозрюваних у справі про вбивство Аміни Окуєвої, наслідки грипу в Україні та поширення нового вірусу у світі.

Лідери симпатій

Лідери за кількістю матеріалів, що мають ознаки замовності, лишаються стабільними — це канал «Україна» та «Інтер» — із 12 та 10 матеріалами відповідно. «Україна» має дещо більше таких сюжетів, бо симпатизує одразу кільком політичним фігурам. Безумовним лідером є власник каналу Рінат Ахметов, про благодійність якого звітують щодня. Також на «Україні» з-поміж інших політсил парламенту виділяють «Батьківщину» — три сюжети з ознаками замовності. У більшості цих випадків народні депутати «Батьківщини» критикують зміни на ринку енергетики, тобто б’ють по темі, яка входить у поле бізнесових інтересів Ахметова.

На «Інтері» симпатії однозначні та незмінні: тут піарять політиків з «Опозиційної платформи — За життя», періодично включається колишній народний депутат, а нині профспілковий лідер Сергій Каплін. На цьому тижні темами їхніх виступів були підвищення прожиткового мінімуму, критика уряду Гончарука та просування своїх правок до законопроєкту про медіа.

Піар Володимира Зеленського в новинах інерційний. «Україна» та СТБ, говорячи про річницю вшанування оборонців Донецького аеропорту, у традиціях паркетних новин сфокусувалися на особі президента, а не на самій даті.

Висвітлюючи роботу парламенту, новинарі найбільше уваги приділяли народним депутатам від «Слуги народу». Це закономірно, оскільки більшість керівників комітетів — представники монобільшості, та й загалом фракція бере чисельністю. Тож у результаті — вдвічі більше згадок, ніж у наступної за рейтингом популярності «Опозиційної платформи — За життя».

На другу позицію «ОПЗЖ» вивели переважно позитивні згадки на «Інтері» та «112», де включають народних депутатів цієї політсили з приводу й без у ледь не кожен парламентський репортаж. Тим часом канали Пінчука взагалі не брали до сюжетів із Ради коментарі народних депутатів з «ОПЗЖ». А решта фракцій відносно рівномірно згадувалися на більшості каналів: 25 згадок про «Європейську солідарність», більшість із яких на 5 каналі, 21 згадка народних депутатів із «Батьківщини» — також найбільше на 5 каналі та «Інтері», представників «Голосу» також найчастіше цитували на «Україні» та 5 каналі — загалом 16 згадок.

У тренді соціальні теми і треш-новини

Соціальні теми лишаються найбільш популярними, в новинах їм дещо поступається політика. Відрізняється ситуація на «Інтері» та «112», де майже третину випусків становлять політичні теми, а соціальним приділяють дещо менше уваги.

Значною була увага до міжнародної політики. Це пов’язано з розслідуванням збиття українського «боїнга» в Тегерані. Також на цей тиждень припали переговори мінської контактної групи. Дещо більшу увагу до міжнародних подій можна пояснити й періодом після свят, коли випуски наповнювали не тільки власними новинами, а й повідомленнями міжнародних агенцій, які не вимагали роботи журналістів редакції в полі. Зовсім не висвітлювали протягом тижня теми з міжнародної економіки.

Темою-аутсайдером лишається Крим. Якщо брак доступу до інформації ще можна зрозуміти, то ігнорування подій, пов’язаних із репресіями у Криму, на жаль, стає загальною практикою. Так, про заборону в’їзду до Криму для журналіста Тараса Ібрагімова вийшло лише два сюжети: на «UA: Першому» та 5 каналі. Решта каналів чи то не помітили цієї новини, чи то не зарахували її до важливих.

Але в редакціях не забракло наснаги на сюжети про пса-співака, найстарішу собаку країни, інтерв’ю з міністром економіки про проблеми виробництва швабр в Україні, ролик про чоловіка, який спокійно їв у кафе під час бійки, та надважливе повідомлення про допомогу рятувальників чоловікові, чий пеніс застряг у гайці.

Більше новин зі світу, менше — з Полтави і Криму

Порівняно зі щомісячними показниками, цього тижня дещо більше було новин зі всього світу — 27 %.  Як і у випадку з тематичним наповненням, це можна пояснити більшою кількістю новин, пов’язаних зі збитим у Тегерані «боїнгом» МАУ, а також докомплектовуванням випусків цікавинками та надзвичайними подіями зі світу: пожежі в Австралії, виверження вулкану на Філіппінах, скандал у королівській родині Британії та приготування солоних бельгійських вафель.

Пропорційно знизилася до 71 %  кількість суто українських новин, а показник новин із Росії тримається на рівні 2 %. Серед українських регіонів взагалі не згадувалися події Полтавської області та Криму. Про анексований росіянами півострів згадували в новинах у контексті репресій, але подій власне звідти у випусках не було.

Досить типовим для новин є те, що репортажі з фронту висвітлюють переважно події на Донеччині, а Луганську область покривають значно менше. Активніше, ніж це буває зазвичай, у новини центральних каналів потрапляла Херсонщина. Головна причина — увага до розслідування резонансного вбивства в Каховці.

Стандарти

Найбільш порушуваним стандартом у новинах є відокремлення фактів від оцінок та суджень. До таких порушень найчастіше вдавалися на «1+1», «Україні» та СТБ, де більше половини новин є емоційно забарвленими. Тут ідеться і про безневинні епітети щодо смаколиків на святі пампуха, і нагнітання на й так негативних темах: «Вбиті собаки, замордовані коти наполохали жителів Шостки на Сумщині», — так розпочали оповитий версіями сюжет «1+1» про виявлені трупи тварин на Сумщині.

Найбільш стриманими новини були на «UA: Першому», тут невідокремлені оцінки траплялися лише у 4 % випадків. Що стосується ще одного з базових стандартів — балансу думок, то тут також найкращі показники в Суспільного та 5 каналу. Найгіршими щодо балансу є показники на «Україні» та «Інтері», де однобокими вийшли 23 % та 22 % матеріалів відповідно. Цей показник можна пояснити лідерством цих каналів за кількістю матеріалів з ознаками замовності. Одного з найгрубіших порушень балансу на тижні припустився «112». Тут, розповідаючи про мінські переговори, використали інформацію російського провладного інформагентства, не дочекавшись версії української сторони: «Напередодні, як повідомляє агенція ТАСС із посиланням на представника так званої ЛНР Ольгу Кобцеву, на зустріч не приїхала представниця України у гуманітарній підгрупі Валерія Лутковська. Вона за даними ЗМІ оперативно передала свої повноваження експерту, який і представляв офіційний Київ. Через це зустріч була формальною. Сторони лише обмінялися інформацією щодо порядку денного. Ми намагаємося зв'язатися із Валерію Лутковською, щоби отримати її коментар».

У щотижневих оглядах також аналізуватимуться показники інших стандартів: достовірності, точності, оперативності та повноти. Найменше в новинах страждає точність та оперативність. Несвіжі новини не мали критичної ваги. Наприклад, на 5 каналі сюжет про презентацію браслетів для екстреної допомоги відклали на суботній випуск 18 січня, хоча сама презентація відбулася 15 січня. Порушення точності також були мінімальними. Наприклад, канал «Україна» забув, що міністра економіки звати Тимофій Милованов, а не Олексій (як прем’єра). Цю помилку повторили двічі: в закадровому тексті та в титрі.

Серйознішими є порушення стандарту достовірності в новинах. Середній показник новин без посилання на джерело становить 13 %, а вище середнього він на ICTV — 28 %, «1+1» — 18 %, СТБ — 17 % та «112» — 15 %. Велика частина таких новин — повідомлення про надзвичайні ситуації в Україні чи за кордоном без посилання на офіційні органи влади чи авторитетні ЗМІ.

Моніторинг здійснюється завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».