Про що мовчали новини в жовтні 2019 року
Примітка: за 2019 рік — це дані за 14–20 жовтня (на «Інтері» замість підсумкового тижневика 18 жовтня розібрано випуск новин за 20 жовтня), 8–14 липня, 27 травня — 2 червня, 4–10 лютого, за 2018 рік — це дані за 19–25 листопада, 27 серпня — 1 вересня, 21–26 травня і 5–10 лютого. За 2017 рік — це дані за 6–12 листопада, 21–26 серпня та 15–20 травня.
1. Матеріали з порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури)
Загалом протягом звітного тижня в підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури):
Порівняно з попереднім моніторингом за липень загальна кількість матеріалів із ознаками замовності на звітному тижні жовтня значно зменшилася, на більшості каналів повернулася приблизно до попереднього рівня. Антилідерами продовжують залишатися канали «Україна» й «Інтер». Також доволі велика кількість таких матеріалів на каналі ICTV.
***
Кількість «паркетних» матеріалів із високопосадовцями стала меншою, ніж раніше. Тепер ці матеріали переважно стосуються пересувань і дій президента Володимира Зеленського (20 позитивних повідомлень на всіх семи телеканалах). Ознаками замовності в усіх матеріалах такого виду є порушення стандартів балансу думок (слово надається лише політику /чиновнику й не надається тим людям, яких тема зачіпає безпосередньо, не надається політичним опонентам, не надається експертам у складних темах), стандарту відокремлення фактів від думок (насамперед використання лексики урочистого стилю, що штучно підвищує статус простої дії — «заявив», «закликав», «зазначив», «наголосила», «зауважив» тощо, або оцінної лексики на позначення тієї ж простої дії — «впевнений», «запевнив», «переконує», «переконаний» «наполягає», «звинувачують», «запевнили», «припустила», «погрожує», «обурився», «сподівається» тощо), повноти інформації (крім ігнорування важливих для теми деталей, повністю ігноруються важливі, зокрема негативні для персонажа, бекґраунди). У значній частині таких повідомлень або нема новини як такої або ж у новинах про реальну подію невиправдано велику увагу канали приділяють участі в події певного посадовця чи політика. З цих матеріалів на звітному тижні були такі:
14 жовтня:
Зеленський побував на фронті й нагородив вояків (усі канали).
Порошенко побував на ПА НАТО в Лондоні (5 канал, «Україна»).
15 жовтня:
Зеленський зустрівся з родинами загиблих бійців («1+1», ICTV).
Пристайко побував у Брюсселі й казав про «план Б» по Донбасу («1+1»).
16 жовтня:
Поїздка Зеленського до Латвії («1+1», СТБ, ICTV, «Україна»).
Зеленський у Латвії поспілкувався з діаспорою («Україна»).
Українські урядовці полетіли на зустріч до МВФ в США (ICTV).
Звіт із засідання Кабміну («Інтер», ICTV, «Україна»).
17 жовтня:
Зеленський підписав два закони й указ («1+1», ICTV).
18 жовтня:
Зеленський підписав закон про концесії (ICTV).
20 жовтня:
Міністр Милованов провів переговори з МВФ у Вашингтоні («Інтер»).
***
На телеканалі «Україна», крім згаданих вище «паркетних», були й інші матеріали з явними ознаками замовності. Протягом тижня була значна кількість матеріалів із ознаками замовності, які одночасно можна відносити і до політичної замовності, і до бізнесової (оскільки в них паралельно з незбалансованою критикою певних дій влади в економіці обстоювалися бізнес-інтереси підприємств Ахметова). Так, 15 жовтня в репортажі про пікет Офісу президента ФОПами раптово згадали тему підвищення ренти на видобуток залізної руди в законопроєкті від «Слуги народу» (сформульована ця повна зміна теми матеріалу так: «Вже незабаром до мітингарів-підприємців можуть приєднатися й працівники великих промислових підприємств, приміром, гірники. Законопроєкт 1210 ставить під загрозу існування цілих галузей»). 15, 16 і 18 жовтня виходили великі матеріали проти зниження «зелених тарифів» — ідеї голови парламентського енергетичного комітету Андрія Геруса, від якої він сам відмовився (тобто згадувати про це кілька днів вже не було сенсу). Ця ж ідея незбалансовано критикувалася і в матеріалі 17 жовтня, який був про те, що концерн «ДТЕК» виступає проти скасування «стимулюючого податку» в газовидобуванні.
У двох матеріалах так само незбалансовано критикується ще одна поправка до закону авторства того ж Геруса: 14 жовтня — в матеріалі про те, що група олігарха Коломойського «Приват» завдяки поправці Геруса купує російську електроенергію, і 17 жовтня — в матеріалі, де стверджується, що нардепи «Слуги народу» пропонують купувати електрику в Білорусі, а отже в Росії.
У випусках каналу на звітному тижні були також матеріали, де в позитивному сенсі фігурували різні політики. Голова Харківської ОДА Юлія Світлична — в матеріалі 14 жовтня про відкриття монументу загиблим героям у Харкові. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко — в матеріалі 14 жовтня про те, що він побував у День захисника в Рівному і взяв участь у святковій літургії. Київський міський голова Віталій Кличко — в матеріалі 16 жовтня про ремонт Дарницької площі у столиці. Лідерка партії ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко — в матеріалі 17 жовтня із критикою відокремлення газотранспортної системи від «Нафтогазу». Ексрегіонал Борис Колесніков — у матеріалі 18 жовтня про конкурс Фонду його імені.
Крім того, в матеріалі 16 жовтня йдеться про те, що адвокат експрезидента Петра Порошенка вважає провадження ДБР проти нього політичними. Мав ознаки замовності й матеріал 17 жовтня про те, що Генпрокуратура просить ВР зняти недоторканність із депутата Дубневича. Звіт із засідання комітету ВР із питань енергетики та екології 16 жовтня. І матеріал 17 жовтня про те, що Господарський суд Києва призупинив розгляд справи про повернення Коломойському акцій «Приватбанку».
Крім того, традиційно для цього каналу майже в усіх випусках (крім одного) було по одному матеріалу про заходи Фонду Ріната Ахметова.
В усіх цих матеріалах журналісти «України» порушують стандарт балансу думок, слово зазвичай надається лише одній стороні конфлікту. Крім того, в усіх цих матеріалах порушується стандарт відокремлення фактів від думок, ведучі й автори сюжетів постійно вдаються до власних висновків і оцінок, припущень, тверджень і безпідставних узагальнень:
«Найдостойніших воїнів президент з власної ініціативи нагородив державними відзнаками та годинниками» (14 жовтня).
«Енергокапітуляція, яка спричинить політичну і навіть військову капітуляцію. Такі наслідки може мати відновлення імпорту електроенергії з Росії» (14 жовтня).
«Своєрідна енергетична євроінтеграція, котра як і політична, опинилася на межі зриву» (14 жовтня).
«Що було далі тут, в урядовому кварталі, на вулиці Грушевського, Інститутській, а згодом і на Майдані, здається, досі пам'ятає увесь світ» (14 жовтня).
«Спілкуватися з журналістами напряму він не хоче, передає нам привіт через статтю в інтернет-порталі» (14 жовтня).
«Виходить, єдиною правдою в словах пана Геруса є лише те, що український бізнес отримає російську електроенергію за надто привабливими цінами. Але треба пам'ятати, що безкоштовний сир лише у мишоловці» (14 жовтня).
«Довгоочікуваний монумент відкрили сьогодні у Харкові» (14 жовтня).
«Фонд Ріната Ахметова оплатив дорогий імплант — оклюдер, яким закриють отвір у серці дитини» (15 жовтня).
«Зате може стати найвищою у світі. В проєкті ренту тільки на залізну руду пропонують підвищити у понад чотири рази. Видобувати її може стати невигідно. Десятки тисяч людей ризикують залишитися без роботи» (15 жовтня).
«Зниження зелених тарифів заднім числом не буде, принаймні поки що» (15 жовтня).
«Інвестори, передусім іноземні, перестануть вкладати гроші у вітчизняну зелену енергетику і почнуть судитись із Україною, а це багатомільярдні збитки і хрест на енергонезалежності країни» (15 жовтня).
«Сьогодні відбувся перший офіційний візит Володимира Зеленського до Латвії. Програма насичена» (16 жовтня).
«Але незважаючи на те, що такий час вони довго тут проживають, все ж таки сумують за своєю Батьківщиною. Дивляться українські новини, переживають за українських бійців. І навіть збирають їм допомогу» (16 жовтня).
«Перший офіційний візит до Латвії Володимира Зеленського був насичений зустрічами з прем'єр-міністром, спікером Сейму» (16 жовтня).
«Західні партнери України розгублені — поки весь світ продовжує санкції проти Кремля, з початку жовтня українська приватна компанія купує кіловатти з-за порєбрика» (16 жовтня).
«Він, як голова профільного комітету, пролобіював правку в закон і увімкнув зелене світло російським кіловаттам» (16 жовтня).
«Будівництву нових вітряних та сонячних станцій поки що нічого не загрожує» (16 жовтня).
«Керівника парламентського енергетичного комітету дотисли аргументами» (16 жовтня).
«В Україну припинять інвестувати гроші інвестори, будувати нові станції, через що в найближчі роки виникне дефіцит електроенергії і доведеться її купувати за кордоном» (16 жовтня).
«Тоді світ побачив, що мирний атом, який забезпечив людство дешевою енергією, не такий вже і мирний. Тож світ шукає альтернативу» (16 жовтня).
«Чи вдасться досягти заповітних 11%? Сумнівно» (16 жовтня).
«Закордонна преса, а з нею і експерти, усе частіше згадують Андрія Геруса як наближеного до бізнесмена Коломойського депутата» (16 жовтня).
«Але найголовніше — Україні загрожує дефіцит електроенергії» (16 жовтня).
«А це вже пряме запитання до Андрія Геруса» (16 жовтня).
«Кіловати із країни агресора вже більше двох тижнів знов ідуть в Україну. Збіг? Але саме Андрій Герус ініціатор і пропозиції знизити ті самі зелені тарифи заднім числом» (16 жовтня).
«Тепер чиновник виправдовується, і в решті-решт змінює думку» (16 жовтня).
«Інвестори сподіваються: зелена енергетика таки житиме, а не виживатиме, витискаючи із дзеркальних панелей та величезних лопатей мізерні кіловати» (16 жовтня).
«Про це дбали сьогодні на засіданні уряду» (16 жовтня).
«Міністри спрямували до Верховної Ради законопроєкт про передачу гуртожитків від підприємств — об'єднаним громадам, це має спростити приватизацію кімнат для тих, хто має на це право» (16 жовтня).
«У столиці взялися за реконструкцію одного з найважливіших транспортних вузлів» (16 жовтня).
«Асфальт кладуть суперміцний, із високим вмістом щебню гірських порід. З часом він не піддаватиметься деформації. До завершення основних робіт лічені дні» (16 жовтня).
«Комітет з питань енергетики та екології виявився досить спекотним. Все через законопроєкт народного обранця Андрія Геруса, щодо імпорту електроенергії з Білорусі» (16 жовтня).
«Він з'явився тільки сьогодні на столах у народних обранців і вони його побачили тільки перед початком засідання» (16 жовтня).
«Також, народні обранці вже охрестили цей законопроєкт досить сильним ударом по енергонезалженості і взагалі по енергетичній галузі і вони вважають, що м'яко скажемо так не зовсім правильним» (16 жовтня).
«Але все змінилося і зараз іде все до того, що держава навіть може і не бути гарантованим покупцем, тобто всі ті люди, які вклали свої гроші і інвестори, що будували вітростанції, сонячні станції, станції з переробки біопалива вони можуть втратити гроші» (16 жовтня).
«Ось таким був комітет і до речі, всі такі скандальні законопроєкти були прийняті і тепер, скажімо так, всі карти у руках наших народних обранців і рішення буде за Верховною Радою. І йтиме Україна до енергорозвитку чи енергокапітуляції, вирішать вони» (16 жовтня).
«Енергонезалежність — крок вперед і два назад. Законодавці задумали скасувати так званий стимулюючий податок» (17 жовтня).
«Тут упоралися маже втричі швидше. Усе завдяки сучасним технологіям та обладнанню. Щоправда, коштують вони мільярди, та видовбувачі готові вкладати в енергонезалежність країни» (17 жовтня).
«З 2018 року діє так звана стимулююча рента. Саме такий податок діє у всьому світі у країнах, які видобувають мало свого газу» (17 жовтня).
«І якщо видовбувачі не зможуть качати паливо з українських надр, то доведеться купувати імпортне» (17 жовтня).
«І їм зовсім невигідно, аби в парламенті скасували стимулюючу ренту. А ще невигідно державі, яка прагне енергетичної незалежності» (17 жовтня).
«За крок до енергетичної капітуляції. Один законопроєкт і одразу кілька ризиків для всієї країни» (17 жовтня).
«Одна сторінка тексту, але цей законопроєкт може не просто зруйнувати український ринок електроенергії, а й поставити хрест на розвитку всієї генерації» (17 жовтня).
«Відтоді Україна за крок до енергокапітуляції» (17 жовтня).
«Що відбувається, достеменно не розуміють навіть члени комітету» (17 жовтня).
«Депутати намагаються розібратись, що на цих сторінках. Та автор, голова комітету Андрій Герус пояснювати не дуже хоче» (17 жовтня).
«А варто б. Адже законопроєкт 22362 фактично відчиняє українські двері перед російськими кіловатами. Як? У документі пропонують купувати електроенергію без обмежень у Білорусі. Проте, насправді відрізнити чи кіловати виробили в Білорусії чи переправили з Росії буде неможливо» (17 жовтня).
«Та вочевидь енергетична капітуляція для пана Геруса не аргумент, наводить свій — обіцяє дешеве світло» (17 жовтня).
«Проти України та її енергонезалежності ще один пункт проєкту, він гальмує розвиток «зеленої» генерації. Держава вже не буде гарантованим покупцем чистокіловаттів, як-от зараз. Ще й ціну, за якою купують електроенергію вироблену на сонячних чи вітростанціях, пан Герус пропонує знизити заднім числом» (17 жовтня).
«Рахунок на мільярди втрачених інвестицій не побудованих екологічних станцій. Тисяч робочих місць. І головне — шансів таки здобути енергетичну незалежність. Тепер питання — на чиєму полі зіграють депутати, коли голосуватимуть за чи проти цих новацій?» (17 жовтня).
«Із запеклими суперечками профільний парламентський комітет сьогодні узгодив законопроєкт про відокремлення газотранспортної системи від «Нафтогазу» (17 жовтня).
«Тому депутати поспішають, щоб Україна на більш вигідних умовах уклала нову угоду про транзит» (17 жовтня).
«Новий виклик для української відновлювальної енергетики, який може поставити хрест на вітчизняній екологічній генерації. Інвестори, які будують повітряні та сонячні станції, ледве оговталися від ідеї знизити зелені тарифи заднім числом, а їх уже лякають іншою новацією» (18 жовтня).
«Втім ініціатор цієї законодавчої ідеї під тиском насамперед зелених інвесторів від неї відмовився» (18 жовтня).
«Та очільник парламентського комітету тоді не сказав, що натомість вже готові інші пропозиції, які можуть поставити хрест на потужній зеленій генерації в Україні» (18 жовтня).
«Його положення зокрема передбачає створення проблем для великих станцій, від яких вже зараз залежить чи буде в Україні достатньо власної електроенергії і чи не доведеться її купувати у тієї ж Росії» (18 жовтня).
«<нерозбірливо> не лише від будівництва нових станцій, а й взагалі від думки вкладати гроші в економіку країни, де ситуація непередбачувана. Наслідки невиконання міжнародних зобов'язань щодо боротьби зі зміною клімату — погіршення екологічної ситуації у самій Україні, скорочення робочих місць. Чи це станеться, вирішувати депутатам, щоправда цього разу зелена кнопка «за» може стати червоною «проти» зеленої енергетики» (18 жовтня).
«Усі вони автори унікальних розробок та бізнес-ідей для вітчизняної морської галузі» (18 жовтня).
І в багатьох матеріалах «України» грубо порушується стандарт достовірності подачі інформації. Як за рахунок подачі фактів взагалі без будь-яких посилань, так і з різного роду псевдопосиланнями, а також із посиланнями на інтернет. Крім того, є також узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок:
«Спілкуватися з журналістами напряму він не хоче, передає нам привіт через статтю в інтернет-порталі» (14 жовтня).
«Нині, за шість років після Революції Гідності ні в кого немає сумніву — політично українці крокують у бік Європи» (14 жовтня).
“Юнайтед енерджі” — компанія, що входить у групу “Приват”, перша скористалася правкою Героса і закупила кремлівські кіловати, повідомляють в Укренерго» (14 жовтня).
«Всі інші переваги отримують хіба що приватні підприємці, зазначають експерти» (14 жовтня).
«Зробленим, кажуть, задоволені» (14 жовтня).
«Представники металургійних підприємств кажуть: через законопроєкт, який стосується гірничозбагачувальних комбінатів і, зокрема, підвищення рентної платні, Україна може втратити мільярди доларів» (15 жовтня).
«У парламентському профільному комітеті запевнили: металургів почули, але голосуватимуть» (15 жовтня).
«…На засіданні Круглого столу, де виробники енергії із відновлювальних джерел і фахівці переконували, якщо знизити тариф, то ризикуємо втратити і ці майже 4 % зеленої генерації, що зараз є в Україні» (15 жовтня).
«Натомість, тепер з'явилася інша заява, вже з боку ваших опонентів…» (16 жовтня).
«Закордонна преса, а з нею і експерти, усе частіше згадують Андрія Геруса, як наближеного до бізнесмена Коломойського депутата» (16 жовтня).
«Колеги пана Геруса проти, кажуть, цитую: це згортання ринку електроенергії та здача національних інтересів» (16 жовтня).
«Інвестори заговорили, що їм доведеться зупинити будівництво в Україні вітряних та сонячних станцій. Причина — чутки про можливе зниження заднім числом зеленого тарифу, за яким вони продають кіловати державі» (16 жовтня).
«Юристи попереджають: Україні варто готуватися до арбітражних судів і виплати відхідних інвесторам» (16 жовтня).
«Інвестори сподіваються: зелена енергетика таки житиме…» (16 жовтня).
«Також, народні обранці вже охрестили цей законопроєкт досить сильним ударом по енергонезалежності і взагалі по енергетичній галузі і вони вважають, що м'яко скажемо так не зовсім правильним» (16 жовтня).
«…Слідство вважає, що нардеп, який в минулому скликанні очолював комітет з питань транспорту зловживав своїм службовим становищем. Мовляв, компанії, з ним пов'язані, вигравали тендери «Укрзалізниці» (17 жовтня).
«Законодавці задумали скасувати так званий стимулюючий податок» (17 жовтня).
«Та зараз парламент хоче скасувати цей стимул» (17 жовтня).
«За розрахунками фахівців компанії, країна може отримати тільки з цих свердловин понад 200 мільйонів кубів газу на рік» (17 жовтня).
«Експерти певні, світло буде російським» (17 жовтня).
«А далі Україні треба готуватись до арбітражних судів, кажуть експерти» (18 жовтня).
Гостями каналу у студії новин цього тижня були київський міський голова Віталій Кличко й колишній замглави АП часів Януковича Андрій Портнов. Кличку ведучий не заважав розповідати про досягнення на чолі столиці, а Портнову — звинувачувати у злочинах попереднього президента Петра Порошенка.
***
На каналі «Інтер», крім згаданих вище «паркетних» матеріалів, були й інші. Звіти з погоджувальної ради (15 жовтня) і сесії парламенту (16 і 17 жовтня) традиційно використовуються каналом як трибуна для представників «Опозиційної платформи — За життя». Крім того, у випусках каналу постійно подаються однобокі матеріали, присвячені тим чи іншим заявам цієї політичної сили: 14 жовтня — «ОПЗЖ» вимагає відставки прем’єра Гончарука, тому що той відвідав концерт, де виступав гурт «Сокира Перуна», 16 жовтня — «ОПЗЖ» підготувало поправки до бюджету, 17 жовтня — про акцію протесту харківських торговців під ВР («У парламенті на мітинг відреагували нардепи “Опозиційної платформи — За життя”») 20 жовтня — «ОПЗЖ» закликає владу дати воду Лисичанську.
У двох матеріалах 16 і 17 жовтня подаються викривлено обставини судового позову Нацради з питань телебачення та радіомовлення щодо анулювання ліцензії телеканалу NewsOne.
Були ознаки замовності (насамперед грубі порушення стандарту балансу думок) у матеріалах 17 жовтня про затримання Гладковського і про критику судової реформи влади головою Верховного Суду Валентиною Данішевською.
Крім того, протягом тижня в підсумкових випусках новин телеканалу був ще ряд матеріалів, де фігурували різні політики в позитивному контексті. Зокрема, 14 жовтня — голова Харківської ОДА Світлична в репортажі про відкриття монументу; 15 жовтня — екснародний депутат Сергій Каплін критикував законопроєкт про стимулювання працевлаштування молоді, а 17 жовтня — той же Каплін критикував новий Трудовий кодекс. 17 жовтня в ефір вийшов повноцінний репортаж про те, що експрезиденту Леоніду Кравчуку присудили звання почесного доктора Одеської юридичної академії. Того ж дня — повноцінний репортаж про те, що колишній спікер парламенту і колишній глава Адміністрації президента Володимир Литвин на Житомирщині презентував свою книжку. Того ж дня — про те, що голова Харківської ОДА Світлична побувала в ООН. І 19 жовтня — про те, що нардеп від «ОПЗЖ» Олександр Фельдман став почесним консулом Індонезії в Харкові.
В усіх згаданих вище матеріалах «Інтера», крім стандарту балансу думок часто грубо порушується стандарт відокремлення фактів від думок, за рахунок висновків і оцінок журналістів:
«У центрі поставили великий куб незвичайний за формою» (14 жовтня).
«І якщо відмовитися від паперових стосів готові всі фракції, інші пропозиції викликають жваві дискусії» (15 жовтня).
«Реформа очима монобільшості» (16 жовтня).
«Турборежим вимкнено, народні обранці вже не з таким поспіхом штампують законопроєкти. Приміром, судова реформа. Пов'язані з нею напрацювання обранці розглядали два дні, через величезну кількість поправок» (16 жовтня).
«Ну, а після продуктивного пленарного дня обранці розбіглися по комітетах» (16 жовтня).
«Проте представники інших фракцій у парламенті ринок землі взагалі не підтримують» (16 жовтня).
«У монобільшості обіцяють із земельно-ринковими питаннями квапитися не будуть і витримають усі процедури» (16 жовтня).
«А от у бюджетному комітеті вже поспішають до п'ятниці підготувати проєкт кошторису на наступний рік до першого читання» (16 жовтня).
«І наголошують: якщо до пропозицій опозиціонерів не дослухаються, проєкт головного кошторису країни вони не підтримають» (16 жовтня).
«Уряд визначив, хто вирішуватиме проблеми бізнесу» (16 жовтня).
«Це ставить під загрозу роботу і навіть існування телеканалу» (16 жовтня).
«У кулуарах документ уже охрестили «про стукачів» (17 жовтня).
«І чи не вперше за 50 днів роботи Верховної Ради у порядку денному з'явився законопроєкт від опозиції» (17 жовтня).
«Проте, через насичений порядок денний ініціативу опозиції відтіснили на кінець і до розгляду законопроєкту так і не дійшли» (17 жовтня).
«Скандальний посадовець прославився як фігурант розслідування “Бігус-Інфо” про розкрадання в укроборонці» (17 жовтня).
«Олег Гладковський, більш відомий як Свинарчук, із 2015 року обіймав посаду заступника секретаря РНБО. І саме він та його син за півтора місяця до президентських виборів підклали свиню своєму бізнеспартнерові по корпорації “Богдан” і тодішньому кандидатові в президенти Петрові Порошенку. Про корупцію начебто знали СБУ, ГПУ, військова прокуратура й фіскали. Та учасники оборудок заносили туди «на цукерки» чималі суми» (17 жовтня).
«А після того, як розслідування набуло резонансу, у НАБУ відкрили провадження…» (17 жовтня).
«Посадки» стосуватимуться не лише злодіїв в укроборонці» (17 жовтня).
«В опозиції звинувачують владу у порушенні прав журналістів і утисках ЗМІ. Все через те, що комітет Верховної Ради з питань свободи слова відмовився звернутися до Нацради з питань телебачення і радіомовлення, аби ті відкликали позов до суду щодо анулювання ліцензії телеканалу NewsOne» (17 жовтня).
«У парламенті на мітинг відреагували нардепи «Опозиційної платформи — За життя» (17 жовтня).
«Про свавілля харківських чиновників — уже знають і в Офісі президента» (17 жовтня).
«У Національному університеті “Одеська юридична академія»” Леоніда Кравчука зустрічали як поважного гостя. Заради нього в повному складі зібралася вчена рада вишу. Тут за давньою традицією провідних університетів світу, Леоніду Макаровичу вирішили присудити найвище звання почесного доктора “хоноріс кауза”» (17 жовтня).
«Леонід Кравчук, своєю чергою, високо оцінив діяльність одеського вишу у становленні вітчизняної правової освіти» (17 жовтня).
«Насамкінець перший президент України виголосив промову перед професорами, викладачами та студентами Одеської юридичної академії» (17 жовтня).
«Її автор — відомий політик Володимир Литвин» (17 жовтня).
«Відомий український політик Володимир Литвин презентував нову книжку» (17 жовтня).
«За його плечима чверть століття в політиці. У минулому — голова Адміністрації президента та двічі голова Верховної Ради. Був учасником найважливіших подій у становленні Української держави. Він зібрав вагомий архів, який почав перетворювати на книжку ще задовго до цьогорічних президентських виборів. Працю на 400 сторінок опублікував лише зараз» (17 жовтня).
«Сам автор зізнався, що вже бачить деякі недоліки у презентованому виданні. Проте критики не боїться. Скільки має праць у творчому доробку, Володимир Литвин і не пригадує» (17 жовтня).
«Харків як освітній центр може бути цікавий індонезійським студентам. Великі можливості і у сфері туризму» (19 жовтня).
«Великі перспективи на українських ринках бачать і представники індонезійського бізнесу» (19 жовтня).
І в багатьох матеріалах грубо порушується стандарт достовірності інформації. Значна кількість фактів і частина суб’єктивних думок подається або взагалі без посилань на джерела інформації, або з некоректними посиланнями (розмитими, узагальненими тощо), є й посилання на інтернет-джерела:
«В “Опозиційній платформі — За життя” вимагають відставки прем'єр-міністра Олексія Гончарука» (14 жовтня).
«В опозиційній політсилі гурт називають нацистським і таким, що демонструє фашистську символіку» (14 жовтня).
«В опозиції заявляють: із понад двохсот внесених ними правок, профільний комітет врахував лише одну» (15 жовтня).
«Згадали під час погоджувальної ради і про вчорашні мітинги. У більшості фракцій упевнені: суспільство недостатньо поінформоване про план дій влади щодо врегулювання ситуації на Донбасі» (15 жовтня).
«З такою думкою погоджуються далеко не всі. Частина депутатів переконані — такі зміни в судовій гілці влади можуть зробити її залежною» (15 жовтня).
«Народні депутати пропонують звільнити людей віком до 27 років від податку на доходи фізосіб» (15 жовтня).
«У профспілках застерігають про можливі наслідки та загрози» (15 жовтня).
«Судова реформа, на думку монобільшості, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів» (16 жовтня).
«В опозиції вже підготували понад два десятки поправок. Депутати пропонують істотно збільшити прожитковий мінімум та зарплати» (16 жовтня).
«У Кабінеті Міністрів проанонсували створення спеціальної комісії» (16 жовтня).
«У кулуарах документ уже охрестили “про стукачів”» (17 жовтня).
«Про це йдеться на сайті корпорації “Богдан”, президентом якої є колишній чиновник» (17 жовтня).
«Як згодом повідомили у пресслужбі корпорації “Богдан”, їхній президент не тікав з України, а хотів потрапити на відкриття виставки Bus world-2019 у Брюсселі. Та за даними джерел, летів ексдержпосадовець із сім'єю. У політичній команді колишнього бізнеспартнера Гладковського Петра Порошенка, це затримання назвали фейковим шоу та нагадали, що справу відкрили ще за президентства Порошенка» (17 жовтня).
«От тільки в Бюро відповіли: папери не надходили» (17 жовтня).
«В опозиції звинувачують владу у порушенні прав журналістів і утисках ЗМІ» (17 жовтня).
«У політсилі заявили, відмова депутатів знищує свободу слова в Україні» (17 жовтня).
«У політсилі запевнили: будівництво скандальної дороги ціною тисяч робочих місць — депутати не допустять» (17 жовтня).
«Про свавілля харківських чиновників — уже знають і в Офісі президента» (17 жовтня).
«І поле для розширення стосунків обох країн ще величезне, і не лише в сфері бізнесу, наголошують дипломати «» (19 жовтня).
«Великі перспективи на українських ринках бачать і представники індонезійського бізнесу» (19 жовтня).
«В «Опозиційній платформі — За життя» закликають владу негайно відреагувати на кризу водопостачання на Луганщині» (20 жовтня).
«В опозиції підготували низку законопроєктів, націлених на зниження комунальних тарифів та вирішення проблем заборгованості українців за світло, воду та газ» (20 жовтня).
«Вже до кінця року Україна може відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом — якщо Київ та Вашингтон дійдуть згоди у суперечливих питаннях, — про це заявили українські урядовці після зустрічі з представниками фонду у США» (20 жовтня).
«А в уряді заявили, що українців не штрафуватимуть за неправомірне отримання комунальних пільг» (20 жовтня).
***
На ICTV, крім уже згаданих вище «паркетних», були ще такі матеріали з ознаками замовлення. В матеріалі про пікетування Офісу президента малими підприємцями 15 жовтня — явне порушення балансу думок і брак повноти інформації на користь влади. Так само — в матеріалах 16 жовтня про те, що «Нафтогаз» пропонує списувати борги за газ з місцевих бюджетів, і про те, що «Нафтогаз» знизив відпускні ціни на газ. Так само в чотирьох матеріалах — звітах із засідань Верховної Ради за 16, 17 і 18 жовтня.
У матеріалах з ознаками замовлення на каналі грубо порушувалися стандарти відокремлення фактів від думок:
«До мітингувальників вийшли представники президентського Офісу. І заспокоїли, зовсім не обов'язково встановлювати дорогі касові апарати, можна просто завантажити безкоштовний додаток на смартфон, з такими ж функціями. А електронні чеки запровадять не зараз, а лише з 2021 року» (15 жовтня).
«А Володимир Зеленський видав низку доручень, які мають полегшити умови ведення бізнесу для ФОПів» (15 жовтня).
«А протягом першого року дії закону, відповідальність за неправильне ведення звітів, буде пом'якшена» (15 жовтня).
«Цього року збільшення ВВП сягне 3 відсотків замість обіцяних раніше 2,7. А от світова економіка загалом сповільниться до 3 процентів» (16 жовтня).
«Це навіть спричинило протести. Але Олексій Гончарук пообіцяв, цьогоріч проблем там не буде. Однак, що саме робитимуть, не уточнив» (16 жовтня).
«Попри оптимістичні заяви влади про вчасний початок опалювального сезону, десятки міст можуть залишитись у холоднечі. Сімдесят підприємств Теплокомуненерго досі не розрахувалися за газ» (16 жовтня).
«Але деякі тепловики не вдалися навіть до цього. Ще майже сто котелень досі взагалі не звернулися до “Нафтогазу”, щоб замовити паливо» (16 жовтня).
«Досі ще чимало тепловиків навіть не переймаються, як зарадити ситуації. Встановлювати обгрунтовані тарифи, чи запроваджувати енергоощадні заходи ніхто не зацікавлений» (16 жовтня).
«Тим паче, що ретельно підготуватися до зими цілком можливо. Доказ цього — досвід понад тисячі підприємств. Та майже сотня котелень вчасно розрахуватися за газ не можуть. У зоні ризику нині та ж сама Сміла, Шепетівка, Павлогад, а також інші містечка в багатьох областях, зокрема, Херсонській, Чернігівській, Харківській. Тож початок опалювального сезону в них знову буде напружений» (16 жовтня).
«Це означає, що відтепер Верховний Суд скоротять удвічі» (16 жовтня).
«До того ж створять комісію доброчесності та етики, яка перевірятиме на добропорядність усіх членів суду і кандидатів» (16 жовтня).
«Але у “Слуг народу” вистачило голосів» (16 жовтня).
«Головне — аби нинішня влада не втручалася у створення Вищої кваліфікаційної комісії, яка саме і обиратиме майбутній склад суддів різних інстанцій» (16 жовтня).
«Скільки ж платитимуть сумнівним громадянам — дізнався наш кореспондент» (17 жовтня).
«Черговий крок до подолання корупції. Верховна Рада сьогодні ухвалила закон про викривачів» (17 жовтня).
«Та найцікавіша норма — це винагорода, яка може сягати і 10 % від суми, яку визнають корупційною» (17 жовтня).
«Проте в документі йдеться, що розрахункові операції можна проводити через будь-який пристрій: комп'ютер, планшет, смартфон, на який встановлено відповідне програмне забезпечення. А мораторій на будь-які перевірки малого бізнесу почне діяти вже з першого січня наступного року.» (17 жовтня).
«Турборежим депутати призупинили. Але на якість їхньої роботи це ніяк не впливає» (18 жовтня).
«Під час розгляду депутати загалом подали понад дві тисячі поправок та пропозицій. Усі їхні забаганки сягнули майже два трильйона гривень» (18 жовтня).
«Опозиція різко розкритикувала головний кошторис. Найбільше докорів — за незначні підвищення мінімальних пенсій та зарплат» (18 жовтня).
«Прем'єр уважно вислухав усі зауваження і критику головного кошторису. Потім запевнив: усе конструктивне обов'язково врахують» (18 жовтня).
«Такі аргументи Прем'єра на депутатів подіяли, і під час голосування на табло з'явилося 255 голосів «за» (18 жовтня).
«Скоро в Україні можуть з'явитися платні дороги. Президент підписав новий закон про концесію» (18 жовтня).
«Завдяки прогресивному виду оренди розвинуті держави будують дороги, мости, аеропорти, морські порти, сміттєпереробні заводи, лікарні та чимало інших важливих об'єктів» (18 жовтня).
Чимало фактичної інформації в новинах каналу подається або взагалі без будь-яких посилань на джерела, або ж з посиланням на соцмережі чи на узагальнені джерела:
«У президента вже провели консультації з підприємцями, учасниками акції, експертами, депутатами і урядовцями» (15 жовтня).
«Навесні прогнозували на піввідсотка більше. Причиною називають торговельні суперечки між країнами» (16 жовтня).
«Тож, аби жителі низки міст не залишилися без тепла, а з газових труб більше не зривали пломб, у ситуацію закликають втрутитися місцеву владу» (16 жовтня).
«Фахівці наголошують, не можна допустити повторення кризи, яка минулого сезону сталася в Смілі» (16 жовтня).
«За даними “Нафтогазу”, найвищі ціни за блакитне паливо платитимуть споживачі у Миколаєві, Рівному та Вінниччині, а найменше у Києві, Харкові і Кременчуці» (16 жовтня).
«Також планують перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії і скорочення її членів із 16 до 12» (16 жовтня).
«Мовляв, це знищення незалежності суду» (16 жовтня).
«Вони навпаки запевняють: цей закон дозволить працювати чесно, ефективно і неупереджено» (16 жовтня).
«Цей закон — потужний сигнал для інвесторів та міжнародної спільноти, що Україна робить крок до встановлення безумовного верховенства права, кажуть у фракції “Слуга народу”. І запевняють, що його підтримали і міжнародні організації» (16 жовтня).
«Опозиційні фракції обурювалися можливістю анонімних повідомлень» (17 жовтня).
«В Офісі Ппрезидента переконані, завдяки закону малий бізнес легалізується» (17 жовтня).
«Головні макропоказники бюджету на 2020 рік повідомили у Міністерстві фінансів» (18 жовтня).
«Опозиція різко розкритикувала головний кошторис» (18 жовтня).
«Для другого читання головний кошторис урядовці планують подати в Раду вже на початку листопада» (18 жовтня).
«Влада наголошує, що це відкриває величезні можливості для співпраці держави і бізнесу» (18 жовтня).
«Наші урядовці кажуть, новий закон відкриває шлях для інвестицій у такій важливій сфері, як інфраструктура та публічний сектор» (18 жовтня).
***
На «1+1», крім «паркетних», були ще два матеріали з ознаками замовності. 14 жовтня — матеріал про те, що народний депутат Геннадій Вацак (депутатська група «За майбутнє») профінансував встановлення пам’ятника-танка на Вінниччині. І в матеріалі 17 жовтня про те, що немає ліків для онкохворих, — у цьому незбалансовано і з порушеннями стандарту повноти інформації провину за це покладено на попередній склад МОЗу.
У матеріалах каналу загалом часто порушується стандарт відокремлення фактів від думок за рахунок вживання лексики урочистого стилю в «паркетних» матеріалах. У матеріалах з ознаками замовності журналісти вживали суб’єктивні оцінки:
«Вони обоє — молоді президенти» (16 жовтня).
«Мораторій на перевірки ФОПів, гроші на ремонт доріг і покарання для нечемних перевізників. Президент України підписав одразу кілька законів і указ» (17 жовтня).
Порушення стандарту достовірності подачі інформації — розмиті, узагальнені посилання і посилання на джерело в інтернеті:
«Не отримали ані інформації, ані реєстрів тих, хто потребує ліків, від попередників, нині запевняють у МОЗі. Мовляв, це одна із причин затримки» (17 жовтня).
«Інформація з'явилася на сайті глави держави» (17 жовтня).
***
На СТБ, крім згаданих вище матеріалів, мав ознаки замовлення матеріал про те, що Верховна Рада підтримала законопроєкт про викривачів корупції.
У матеріалах з ознаками замовності були журналістські оцінки:
«Ця програма, створена фондом Віктора Пінчука, покликана підтримати талановиту та соціально-активну молодь» (16 жовтня).
«Після трьох турів визначать сотню найкращих, яких у червні зберуть на молодіжний форум “Завтра.ua”, з якого і стартуватиме рік справжнього освітнього марафону» (16 жовтня).
«Видавши корупціонерів, таки отримають 10 %. Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт про викривачів корупції. Згідно із ним, людина, яка виведе на чисту воду хабарника, дістане 10 % від суми збитків завданих корупційним злочином, втім загальна компенсація не може перевищувати 3000 мінімальних зарплат встановлених на час правопорушення» (17 жовтня).
***
На 5-му каналі, крім згаданих вище «паркетних», був матеріал про суд 18 жовтня щодо обрання запобіжного заходу Гладковському з незбалансованою думкою Порошенка.
***
На «UA: Першому», крім згаданого вище одного матеріалу «паркетного» характеру, інших не було.
На звітному тижні матеріалів із ознаками замовності бізнесової тематики найбільше було на телеканалі «Україна». Це і вже згаданий вище в політичному блоці «серіал» із сюжетів проти зниження «зелених тарифів», проти підвищення ренти на видобування залізної руди і проти скасування «стимулюючого податку» в газовидобуванні, — скрізь обстоювалися бізнес-інтереси Ахметова. Крім того, було два матеріали, присвячені концерну «ДТЕК» у позитивних контекстах: 14 жовтня — сюжет про те, як виробляється електроенергія, і 19 жовтня — про те, що концерн «ДТЕК» інвестує в дитячий футбол. На каналі ICTV 15 жовтня був матеріал про рак молочної залози із суцільними коментарями лікарів приватної клініки «Борис». 18 жовтня — матеріал про відкриття нового офісу італійського лоукостера «Ernest Airlines», де йшлося про нові авіамаршрути. І 19 жовтня — позитивний матеріал про екологічний хостел на Одещині із зазначенням його локації й цін. На каналі «Інтер» 16 жовтня був в ефірі сюжет про те, що банк «Аркада» за допомогою групи компаній «Industrial Innovation Group» і компанії «Поллі Сервіс» випустив власну криптовалюту. На каналі СТБ 16 жовтня був матеріал про конкурс Фонду Пінчука.
У матеріалах із порушеннями стандартів, що можуть свідчити про ознаки замовності (цензури), канали порушують такі стандарти:
2. Замовчання каналами суспільно важливої інформації в жовтні 2019:
Жоден із каналів не повідомляв про такі події цієї тематики:
Окупанти обстріляли ділянку розведення біля Золотого — штаб ООС (14 жовтня).
Спецслужби «ЛДНР» вербують в’язнів колоній для підривної діяльності проти України — СБУ (16 жовтня).
На окупований Донбас заїхав черговий російський «гуманітарний конвой» (17 жовтня).
В окупованому Криму російські силовики затримали жителя Бахчисарайського району Нарімана Абляєва (17 жовтня).
Окупанти обстріляли Золоте з гранатометів та кулеметів (18 жовтня).
Інші прикметні теми і факти, замовчані всіма каналами:
Порошенко сприяв приховуванню доказів проти Гордєєва і Рищука — батько Гандзюк (14 жовтня).
Генпрокуратура звільнила прокурорів, які розслідували справи Майдану (19 жовтня).
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».