4 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення прийняла рішення про видачу ТОВ «Телерадіокомпанія "Україна"» ліцензії на супутникове мовлення під логотипом «Індиго TV». Водночас регулятор не захотів переоформлювати ліцензію цієї компанії на цифрове ефірне мовлення в мультиплексі МХ-2 у зв'язку зі зміною логотипу і програмної концепції телеканалу «Кіноточка» на «Індиго TV». Як і чому? Далі про все по порядку...

Новий родинний «Індиго TV»

Про намір медіахолдингу Ріната Ахметова «Медіа Група Україна» (йому належить ТРК «Україна») запустити канал під назвою «Індиго» стало відомо наприкінці серпня в Нацраді, де обговорювалися плани холдингу щодо дитячого мовлення. 4 вересня з'ясувалося, що «Індиго TV» буде не дитячим каналом, а родинним.

«Ми плануємо зробити канал для родини і про родину - насамперед для жінок, які є центром родини. Канал, що буде розказувати про стосунки в родині, про дітей. Я знаю, що на минулих засіданнях піднімалося питання, чи є цей канал дитячим, чи ні. Він не є дитячим. Але звісно, що дитині ми приділяємо велику увагу», - розповів членам Нацради директор департаменту з розвитку нових каналів «Медіа Група Україна» Іван Букреєв.

За його словами, концепція нового телеканалу (навіть його ID) передбачає розкриття людини через її особистість і через світ, який є навколо, а також розвиток внутрішнього світу людини. У програмному наповненні «Індиго TV» переважатиме науково-просвітницька складова, шоу про хобі, внутрішній розвиток, стосунки, догляд за дитиною.

На запитання члена Нацради Владислава Севрюкова, чи закладали в концепцію «Індиго TV» ідею дітей індиго і зміни поколінь, пан Букреєв відповів, що це один з факторів. А другий - це кольорове рішення: в оформленні мовника використано синій колір.

У заяві на отримання супутникової ліцензії компанія вказала, що канал планує мовити цілодобово із супутника Astra 4A в кодованому вигляді.

Програмна концепція передбачає 12 годин 35 хвилин на добу національного продукту (у тому числі - 8 годин 15 хвилин на добу програм власного виробництва) та 11 годин 25 хвилин на добу іноземного продукту. Формат «Індиго TV» - науково-просвітницький з фільмопоказом.

За жанровим добовим розподілом в ефірі будуть науково-просвітницькі програми (8 годин 15 хвилин), фільмопоказ (5 годин), дитячі програми (2 години), розважальні та музичні (1 година 35 хвилин), культурно-мистецькі (1 година 25 хвилин), інформаційно-аналітичні та публіцистичні (45 хвилин), а також реклама (3 години 30 хвилин), анонси, спонсорство і соціальна реклама (1 година), елементи оформлення ефіру (30 хвилин).

Усі члени Нацради одноголосно підтримали рішення про видачу компанії ліцензії на супутникове мовлення.

Змінити ліцензію в цифрі

Каменем спотикання для Нацради стала наступна заява ТОВ «ТРК "Україна"» - про переоформлення ліцензії на цифрове ефірне мовлення в мультиплексі МХ-2 у зв'язку зі зміною логотипу і програмної концепції телеканалу «Кіноточка» на «Індиго TV» (а також фіксації в ліцензії давньої зміни співвласника компанії та одного з членів редакційної ради).

Нагадаємо, ще у 2010 році ТРК «Україна» заявила, що готує до запуску кіноканал. Тоді запуску не відбулося. Але в серпні 2011 року компанія виграла в конкурсі на місця в цифрових загальнонаціональних мультиплексах три ліцензії: власне, для каналу «Україна», а також для каналів з назвами НЛО TV і «Кіноточка». При цьому «Кіноточка» здобула право мовити в стандарті підвищеної якості high definition (HD). У лютому 2012 року НЛО TV і «Кіноточка» розпочали тестове мовлення в мультиплексах «Зеонбуду». У квітні 2013 року відбувся повноцінний запуск каналу НЛО TV, який позиціонується як молодіжний. Тоді ж Іван Букреєв в інтерв'ю «Детектор медіа» розповів, що готується фіналізація варіантів повного запуску «Кіноточки», для якої холдинг хотів також отримати супутникову ліцензію. Однак повноцінного старту «Кіноточки» дотепер не відбулося (хоча мовлення ведеться).

І от на старті осіннього сезону 2014 року з'ясувалося, що «Медіа Група Україна» запланувала ребрендинг «Кіноточки» на «Індиго TV» паралельно із запуском «Індиго TV» на супутнику.

Наводимо зміни програмної концепції та логотипу, які хотіла внести компанія:

Членів Нацради зупинило те, що будь-який цифровий канал, який з певною програмною концепцією виборов у конкурсі місце в мультиплексі, може будь-якої миті забажати її змінити. Так, до речі, за згоди минулого складу Нацради вже вчинили телеканали Enter music (який з музичного став дитячим «Піксель»), Real TV Estate (який з каналу про нерухомість став чоловічим каналом «2+2»), «Хокей» (який із суто хокейного став спортивним Xsport), «MTV Україна» (який з музичного став молодіжним Zoom), «Погода ТБ» (який з каналу про погоду став діловим каналом Business), Star TV (який з музичного став «каналом добрих порад» Dobro TV). Ну, а на базі п'яти телекомпаній, які виграли ліцензії в цифровому мультиплексі МХ-5 на регіональне мовлення, Нацрада минулого скликання дозволила постати загальнонаціональному каналу «112 Україна».

На думку попереднього голови Нацради Володимира Манжосова, переможці цифрового конкурсу можуть змінювати свої концепції, головне - щоб новий «формат не погіршував загальну ситуацію з телевізійним мовленням». Так він у 2012 році коментував перші ребрендинги каналів у мультиплексах.

Натомість на думку нинішнього голови Нацради Юрія Артеменка, якщо компанія не хоче більше мовити в цифрі з певним логотипом і концепцією, вона має відмовлятися від ліцензії та виходити на новий конкурс. Схоже, що цієї думки дотримуються й інші члени Нацради. Принаймні, під час обговорення питання «Кіноточки» жоден не висловився за переоформлення ліцензії.

Нацрада: «Ми зіткнулися з прецедентом»

Публікуємо витримки із засідання Нацради 4 вересня.

Катерина Котенко: Розкажіть, будь ласка, про канал «Кіноточка». З чого він зараз складається? Що в ефірі? Чому вирішено змінити програмну концепцію? Чим мотивоване рішення змінити отриману в конкурсі програмну концепцію на кіномовлення?

Євген Буцан, директор юридичного департаменту ТРК «Україна»: Це насамперед тому, що ми перезважили ситуацію на ринку і взагалі, що пропонується національними цифровими каналами в країні. І зрозуміли, що робити суто кінопоказовий канал немає сенсу.

Катерина Котенко: Чому?

Євген Буцан: Тому що кінопоказ є в багатьох загальнонаціональних і регіональних каналів, є дитячі канали, є спортивні канали. А родинного каналу немає.

Катерина Котенко: Давайте поговоримо про канал «Кіноточка». Розкажіть про нього.

Євген Буцан: Канал «Кіноточка» почав мовлення відповідно до умов ліцензії. Він мовить, але зараз ми не розвиваємо канал у цьому напрямку. Наразі все готово до запуску оновленого каналу. Ми просимо лише вашої підтримки і вашої доброї волі.

Катерина Котенко: А ви дивилися, Євгене, канал «Кіноточка» протягом останніх кількох тижнів?

Євген Буцан: Так, довелося.

Катерина Котенко: І що показує зараз канал «Кіноточка»? Я абсолютно щиро цікавлюся. Я просто подивилася, і мене цікавить, чи хтось іще, крім мене це дивився?

Євген Буцан: Насправді, ми дивилися дані вимірювань. І є показники 0,16%.

Катерина Котенко: Я думаю, ми не доб'ємося відповіді, що є на каналі «Кіноточка». Але ви як юрист не бачите ніяких порушень у каналу «Кіноточка»?

Євген Буцан: Якщо можна, я відповім філософськи. Це дуже складний бізнес. Такі умови регулювання й діяльності телерадіоорганізацій, що фактично, на мій погляд, дуже складно будь-якій телерадіокомпанії повністю виконувати умови ліцензії та умови законодавства. Є певні нюанси. Але я хотів би зазначити, що на сьогодні, на мій погляд, телеканал «Кіноточка» виконує умови ліцензії. Я розумію, що це не той канал, який потрібен наразі глядачам. Тому ми й прийшли до вас із такою пропозицією (переоформити ліцензію. - ТК). Тобто ми усвідомлюємо, що це недосконала ситуація. І ми насправді хочемо її змінити і звертаємося до вас із таким проханням.

Юрій Артеменко: Свого часу була видана ліцензія «Кіноточці». Регуляторний орган для чого сидить? Не для того, щоб просто голосувати. А щоб визначатися разом з індустрією і громадськістю, що потрібно зараз суспільству... З якихось причин попередній склад Нацради (я не буду шукати корупційні чи політичні мотиви) визначив, що на той час потрібна «Кіноточка»... Пройшов час. Ви бачите, що змінилися умови, не справляєтеся чи це не потрібно суспільству, чи вам не потрібно. Що має бути за духом, за логікою закону? Не переоформлення ліцензії, яку взяли під одне, а зараз хочете інше. А відмова від ліцензії й оголошення нового конкурсу... Ми кілька тижнів тому переоформили програмну концепцію каналу СТБ. Але це не були кардинальні зміни. Чи вважаєте ви правильним, що йти до нового каналу варто через кардинальні зміни до програмної концепції? Або чесніше сказати, що давайте оголосимо новий конкурс?

Євген Буцан: По-перше, щодо правової точки зору. Я хотів би звернути увагу на те, що не йдеться про кардинальну зміну програмної концепції. Йдеться про зменшення частки кінопоказу, але кінопоказ залишається достатньо суттєвою частиною програмної концепції. Якщо ми подивимося на нову ліцензію каналу, який мав назву «Кіноточка», то він складався не лише з кінопоказу, там були й передачі іншого жанрового наповнення. Тому наразі ми говоримо не про кардинальний ребрендинг. Ми не були спортивним каналом, а стали загального спрямування - ні! Це дещо інша ситуація. Ми говоримо про уточнену програмну концепцію.

Тепер стосовно того, із чим ми заходили на конкурс і що ми просимо зараз. Конкурс відбувався у 2011 році. Це дуже динамічна індустрія. Змінюються вподобання телеглядачів, і ми повинні теж бути динамічними, ми повинні відповідати тим викликам, які ставить перед нами сучасний світ, і завданнями, які перед нами ставить сучасний глядач...

Григорій Шверк: Хочеться обговорити потенційну ситуацію. Якщо ще п'ять каналів (хтось отримав спортивну, хтось іще якусь ліцензію) прийдуть до нас зі словами: «От ми хочемо сімейний канал». І прийдуть зі схожою програмною концепцією, тому що вони всі побачили, що змінилася ситуація, і їм усім здалося, що в даний момент родинний канал - це те, чого потребує ринок. Чи правильно я розумію, що нам по всіх каналах, які звернуться до нас із цього приводу, потрібно приймати таке ж рішення? Такий підхід правильний у принципі?

Євген Буцан: Я вважаю, що правильний. Тому що за свого глядача потрібно боротися. І питання не в програмній концепції. Програмна концепція - це цифри. А канал - це вже дещо більше, канал - це життя. І за свого глядача потрібно боротися. Не якимись антимонопольними обмеженнями чи іншими речами. А боротися потрібно програмуванням, контентом.

Юрій Артеменко: Тоді де функція регулятора? Завтра прийдуть вісім каналів і скажуть: «Давайте всі еротику - це дуже зараз модно. Тому що треба за глядача боротися!»...

Олег Черниш: Канал зараз транслюється в кодованому чи не кодованому вигляді?

Євген Буцан: Так, як усі. Наразі ми особисто не кодуємо сигнал, ми подаємо його на компанію «Зеонбуд».

Олег Черниш: Ваш сигнал, за умовами ліцензії, здається, має бути у відкритому вигляді?

Євген Буцан: Так.

Олег Черниш: Він так і йде у відкритому вигляді?

Євген Буцан: Є проблематика на рівні «Зеонбуду».

Іван Букреєв: Ми не кодуємо канал, коли випускаємо його на точку «0» на Дорогожичах. Це вже питання до ретранслятора.

Олег Черниш: А ви ставили з цього приводу питання до провайдера?

Євген Буцан: Я знаю про те, що ця проблема дуже хвилює індустрію. Є різні точки зору на це питання. Є аргументи, які приводить «Зеонбуд», є бажання індустрії, є позиція Національної ради.

Григорій Шверк: Не втягуйте нас у розбірки - відповідь приблизно така...

Євген Буцан: Ми готові виконати будь-яке рішення...

Юрій Артеменко: У вас же не написано в ліцензії, що подавати до «Зеонбуду» потрібно у відкритому вигляді, а там - як буде. У вас у ліцензії написано дійти до споживача у відкритому вигляді. І те, що хтось чи Нацрада поставив посередника - це ваші проблеми. І попередження, і позбавлення ліцензій (не тільки до вас - до всіх каналів) - це наступний крок. Шановні друзі, або розбирайтеся із «Зеонбудом», або складайте ліцензію.

Олег Черниш: Я хотів дізнатися: ви писали «Зеонбуду» - не писали? Просили задовольнити?

Євген Буцан: Ми спілкувалися із цього питання, отримали від них листа. Питання, які вони ставлять до нас, як і до всіх загальнонаціональних каналів, нас не стосуються. Це питання технологічної мережі оператора телекомунікацій. Але я зрозумів те завдання, яке ви перед нами ставите. Я зрозумів натяк.

Юрій Артеменко: У нас є наміри втягувати вас і примушувати вас виконувати умови ліцензії. І це стосується не тільки вас, а й інших каналів. Ми хочемо добитися виконання умов ваших ліцензій і доступу глядачів до відкритого сигналу. Тому передайте вашому керівництву, вашим власникам, що «Зеонбуд» - це окрема тема. Але ви маєте дійти до глядача у відкритому вигляді.

Ольга Герасим'юк: Я абсолютно підтримую ваші слова про те, що за глядача треба боротися. З певною програмною концепцією ви боролися в конкурсі, залишивши за бар'єром тих, хто своїми програмними концепціями, зокрема, не зміг довести, що він кращий за вас. Тому працюючи весь цей час, вам потрібно було дотримуватися вимог програмної концепції. Наприклад, мені б хотілося переконатися, що ви весь цей час її виконували... І це питання не лише до вас, а до всіх, хто з такими ж прагненнями боротися за глядача буде приходити і змінювати програмну концепцію, яку, судячи з усього, не виконував. Тому я би пропонувала перевірити або призначити моніторинг. Я б не вирішувала сьогодні питання переоформлення ліцензії.

Євген Буцан: Я хотів би підкреслити, що нам не повернутися в минуле. Ми знаходимося в певній точці часу... Я пропоную все-таки нас підтримати і надати можливість. Повністю вже готові і змонтовані сітки, готова графіка, готовий канал до запуску, зараз новий сезон.

Григорій Шверк: Зараз ми зіткнулися з прецедентом того, що може відбутися кожного наступного дня. До нас можуть звертатися й інші канали. І я вважаю, що ми маємо вирішити питання не особисто по цьому каналу, а прийняти якесь принципове концептуальне рішення... Можна очікувати, що до нас прийдуть усі 32 канали, які отримали ліцензії на конкурсі, зі словами «Світ змінився, і в цьому видозміненому світі ми маємо виглядати по-іншому»... Це не претензія до вас, просто ви першими підняли це питання... Тому давайте ми зараз відкладемо прийняття рішення щодо переоформлення ліцензії. І доки ми не приймемо спільного рішення про загальний підхід до вирішення цих питань - індивідуальних рішень не приймати...

Катерина Котенко: Хочу повернутися до «Кіноточки». Ми вже обговорювали канал «112» і «Рабинович ФМ» приблизно в такому ж ключі. Є канал «Кіноточка», який зобов'язаний мовити за ліцензією. Якщо він цю ліцензію порушує, то це треба розглядати в Національній раді. Я прошу звернути увагу, Євгене, вашу і каналу «Кіноточка» на виконання умов ліцензії сьогоднішньої. Тому першочергово для мене в даній ситуації, яким каналом зараз є «Кіноточка». Тому підтримую пропозицію Ольги про перевірку каналу «Кіноточка».

Владислав Севрюков: Ми зараз налаштовані, що ніби ми даємо ліцензію каналу «Індиго». А ми зараз розглядаємо зміни до ліцензії каналу «Кіноточка». Зазвичай існувала практика, якщо канал бажає внести зміни, він входить з перевіркою. Навіть я (коли представляв телерадіокомпанію. - ТК) проходив такий етап. У мене пропозиція провести хоча б моніторинг каналу і далі за моніторингом зрозуміти, що це за канал сьогодні і чи варто його змінювати.

По-друге, канал «Індиго» щойно попереднім рішенням отримав від нас ліцензію на супутникове мовлення і може розпочинати його, може йти в кабельні мережі. Я розумію, що вам це не подобається. Ваша реакція мені підказує, що ви хочете мовити конкретно в цифрі...

Що стосується змін до ліцензії каналу «Кіноточка», то пропоную не змінювати сьогодні, а призначити моніторинг каналу, по ньому зрозуміти, чи дотримується там програмна концепція, далі вже приймати рішення чи про перевірку, чи про внесення змін до ліцензії.

Григорій Шверк: У мене запитання до апарату, чи дійсно була така практика, що перед змінами до ліцензії моніторили і перевіряли канал?

Голос із залу: Було таке.

Олександр Ільяшенко: У мене запитання до апарату. Я за те, щоб ми до всіх компаній ставилися однаково. Тут сьогодні згадувався канал СТБ. Там теж були серйозні зміни до ліцензії, але ніяких ні моніторингів, ні перевірок не проводилося (СТБ зменшив обсяги власного і національного продукту по п'ятницях і вихідних. - ТК). Тому якщо ми йдемо в цьому ключі, то мені б хотілося, щоб таке ставлення було до всіх компаній.

Катерина Котенко: Думаю після цих слів, детальніше подивившись на канал «Кіноточка», ми можемо порівняти канал СТБ, «Кіноточка» і будь-який інший канал і зрозуміти, що є в ефірі 24 години, чим наповнюються канали. І після цього, якщо ми подивимося на таблиці програмної концепції каналу СТБ і таблиці програної концепції каналу «Кінточка», зробимо більш фаховий висновок.

Григорій Шверк: Я вважаю, що треба прийняти рішення про перенесення розгляду питання на пізніший час і призначити моніторинг.

У результаті, члени Нацради проголосували перенесення розгляду питання «Кіноточки» на пізніший термін і призначення моніторингу ефіру цього каналу.

Громадськість підтримує

Поспілкуватися з Іваном Букреєвим і Євгеном Буцаном після засідання Нацради «Детектор медіа» не вдалося - вони відмовилися від будь-яких коментарів. Очевидно, рішення регуляторного органу для них стало несподіванкою. Адже проект рішення, оприлюднений перед засіданням на сайті Нацради, передбачав переоформлення ліцензії.

«Детектор медіа» попросила оцінити рішення Нацради щодо «Кіноточки» керівника Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольгу Большакову. На її думку, воно було оптимальним. Тому що приймати рішення з такого складного питання без серйозного обговорення вона вважає неправильним.

«З одного боку, дійсно, в Національній раді склалася така традиція, що протягом першого строку дії ліцензії, яка була отримана на конкурсі за певних умов, програмна концепція не змінювалася. Вона могла змінюватися після того, як ліцензія продовжувалася на наступний строк. Я не можу сказати, що така традиція була непорушною. Тому що час від часу Національна рада в різних складах порушувала свої ж підходи, заради того, щоб вирішити певні питання», - пояснює пані Большакова.

Вона нагадує, що цифровий конкурс проходив зі скандалами і піддавався величезній критиці. І проблема, до якої призвів конкурс, коли багато компаній не отримали місця в мультиплексах, на сьогодні досі актуальна. «Міняти програмну концепцію переможцям при тому, що є велика кількість постраждалих, доля яких не вирішена, на мою думку, було б неправильно», - зауважує медіаюристка.

«З іншого боку, сім років (термін дії ліцензії) - це дуже великий строк. І протягом цього періоду, дійсно, змінюються потреби аудиторії. Тому Національній раді, мабуть, треба прийняти зважене рішення. Можливо, не на рівні нормативного акту, а висловити певні пропозиції до законодавства, як діяти в такій ситуації», - додає пані Большакова.

На її думку, рішення Нацради щодо «Кіноточки» необхідно винести на громадське обговорення в Громадській раді при Нацраді. Адже подібних звернень від переможців цифрового конкурсу буде ще багато.

Зі слів пані Большакової, практика проводити перевірки чи моніторинги перед переоформленням ліцензій мовників (чи провайдерів) не була обов'язковою, але на засіданнях члени Нацради всіх скликань (або представники апарату) звертали увагу на останні дані моніторингів, чи дотримувалися компанії умов попередньої ліцензії. «Частою є практика, коли компанія спершу змінює все в ефірі, а потім подає документи до Нацради. Або навпаки - не дотримується умов ліцензії і тому переоформлює її. Складається враження, що дозвіл Нацради - це формальність для компанії», - каже представниця НАМ.

При цьому пані Большакова пропонує жорсткіші вимоги лише щодо мовників, які перемогли в конкурсі з певним форматом. Натомість вона виступає за лібералізацію ліцензування компаній, які не використовують обмежений частотний ресурс - супутникових і кабельних мовників.

Чи залишиться Нацрада послідовною та до якої позиції вона пристане - побачимо на наступних засіданнях. Головне, щоб регулятор діяв за одним принципом щодо всіх своїх ліцензіатів. І не змінив раптово думку, як у ситуації з каналом «112», якому спершу не хотів переоформлювати ліцензії, доки не будуть оголошені кінцеві власники, але через тиждень переоформив, так і не отримавши відповіді (принаймні, публічно) на свої запитання.

Фото із сайту Нацради