Третій день триває конфлікт довкола зміни власників і керівництва телеканалу ТВі. Він розпочався 23 квітня з повідомлення каналу про те, що генеральним директором призначено Артема Шевченка, а новим інвестором став американський бізнесмен українського походження Олександр Альтман. Багаторічний інвестор ТВі Костянтин Кагаловський і гендиректор Наталія Катеринчук заявили про рейдерське захоплення каналу, при цьому пан Кагаловський пообіцяв протягом доби повернути собі актив.

Чутки про продаж ТВі поширювалися останні кілька тижнів. У якості нових власників називали імена Сергія Курченка, Віктора Медведчука, Сергія Льовочкіна і Валерія Хорошковського. Однак джерела «Детектор медіа» вважають, що в результаті нинішніх дій із бізнес-допомогою Олександра Альтмана кінцевим власником ТВі стануть люди з бізнесово-політичної групи «Сім'я». Медійні інтереси цієї групи насамперед зумовлені наближенням 2015-го - року президентських виборів.

Джерела стверджують, що публічний конфлікт і заяви про рейдерське захоплення ТВі зумовлені тим, що сторони не домовилися про остаточну ціну каналу, яка варіювалася від $12 млн до $120 млн, і нібито частину цих коштів пан Кагаловський отримав. Однак сам пан Кагаловський на прес-конференції заперечив продаж каналу. Він заявив, що за останній рік ні з ким не вів жодних переговорів і, відповідно, жодних цифр щодо можливої вартості каналу не фігурувало. Дії Олександра Альтмана він назвав шахрайством і підробкою документів.

Цікаво, що Олександр Альтман на зустрічі з колективом ТВі назвав себе не власником, а «інвестором» каналу. Але ніяких документів так і не пред'явив. Колишній гендиректор ТВі, а нині народний депутат Микола Княжицький пояснює це тим, що в пана Альтмана інвестиційна угода з компанією-власником ТВі. І за такою ж схемою канал, за його словами, фінансували Костянтин Кагаловський і Володимир Гусинський. «Я не бачив документів, що Кагаловський є власником, жодного разу. Я знаю, що він давав команди перераховувати сюди кошти по кредитних договорах. Тому що канал фінансується кредитами», - заявив Микола Княжицький на зустрічі із журналістами ТВі 24 квітня.

На причетність провладних груп до подій на ТВі може вказувати швидкість, із якою державний реєстратор вносив зміни до схеми власності й керівництва ТВі. Ще зранку 24 квітня юристи ТВі розкрили структуру власників каналу. Єдиним власником ТОВ «ТРК "ТелеРадіоСвіт"» (ТВі), за їхніми даними, було ТОВ «Медіа Інфо», яке володіло 100%. Основним власниками ТОВ «Медіа Інфо» були компанія-нерезидент Wilcox Ventures LTD, яка володіла 99% «Медіа Інфо», та одноособовим власником якої є Костянтин Кагаловський. Ще 1% належав Олені Журавській. Та після цього Микола Княжицький оприлюднив витяг із держреєстру, за яким власниками ТОВ «Медіа інфо», що володіє ТОВ «ТРК Телерадіосвіт», є компанія Wilcox Ventures LTD з Британських Віргінських островів із внеском у 50 грн. і британська компанія Balmore Invest Limited із внеском у 950 грн. Таким чином, частка Wilcox Ventures LTD у статутному капіталі зменшилася до 5%.

За даними журналіста-розслідувальника і громадського активіста Дмитра Гнапа, директором і власником 100% акцій Balmore Invest Limited є громадянка Нової Зеландії Рейчел Емі Еріксон (Rachel Emy Erickson), пов'язана родинними зв'язками з новозеландським громадянином Яном Тейлором (Ian Тaylor). «Цього персонажа знає багато журналістів-розслідувачів. Кілька років тому він створив величне кубло з офшорних компаній в Новій Зеландії для міжнародного відмивання коштів», - вказує журналіст. Дмитро Гнап упевнений, що послугами «пральної машини» Яна Тейлора користувалися й українські високопосадовці.

Не можна оминути увагою й роль Миколи Княжицького в останніх подіях. Колишній керівник ТВі став на бік нового інвестора й менеджменту, обстоюючи легітимність таких змін. До речі, на зустрічі з колективом пан Княжицький визнав, що його руками з ТВі свого часу було виведено Володимира Гусинського. То чи причетні його руки до нинішньої ситуації? В інтерв'ю «Коммерсанту» Костянтин Кагаловський висловив припущення, що пан Княжицький «зацікавлений у тому, щоб отримати контроль над каналом, щоби приховати власні фінансові зловживання на ТВі, які періодично спливали».

А тим часом колектив ТВі, дезорієнтований ситуацією, розколовся. Більша частина журналістів, із недовірою поставившись до змін, оголосила страйк, створила осередок профспілки і оприлюднила свої вимоги. Серед них - розірвати трудовий договір із новим керівником Артемом Шевченком і керівником ТОВ «Інтерпрофіт» (продакшн ТВі) Олегом Радченком, призначити в. о. керівників до вирішення спору між засновниками та інвесторами каналу в суді, оприлюднити прозору структуру власності ТВі та оголосити з документальним підтвердженням кінцевого бенефіціара, не змінювати сітки мовлення та не втручатися в професійну діяльність журналістів тощо.

Як ці події вплинуть на ТВі, який досі залишався останнім опозиційним каналом в Україні, «Детектор медіа» запитала в експертів. Їхні прогнози далекі від оптимістичних.

Ми поставили такі запитання:

1. Як ви оцінюєте конфлікт на ТВі? Як ці події вплинуть на діяльність каналу?

2. Хто, на вашу думку, стоїть за зміною інвесторів каналу?

3. Чи можна розцінювати цей конфлікт як спробу владних груп вплинути на діяльність мовника?

4. Що буде з ТВі - ваш прогноз?

Відповідають Вахтанг Кіпіані, Вікторія Сюмар, Світлана Заліщук, Олена Бондаренко, Микола Княжицький, Андрій Шевченко.

Вахтанг Кіпіані, головний редактор сайту «Історична правда», журналіст:

1. Оцінюю негативно, тому що які б наміри не були в кожної зі сторін конфлікту, результатом є різке падіння довіри до каналу, розчарування глядачів, конфлікти і образи всередині колективу, тому все найгірше, що можна було б уявити, вже відбулося. Ніяких добрих вражень у мене цей конфлікт не викликає.

Нічого хорошого з цього не буде. Краще точно не буде. Вже зараз ідуть сварки, випади, претензії, тому не знаю, які наміри були, але по факту все, що відбувається, викликає сум.

2. Не знаю, хто стоїть за цим.

3. Так, можна розглядати, але для цього треба мати хоча б якісь докази чи хоч би один аргумент, який би свідчив про це. Можливо, таким аргументом є швидка реєстрація нового менеджменту у відповідних структурах. Але, з другого боку, влада теж є гравцем, навіть якщо вона стоїть за цим. Зареєструвавши замість Катеринчук Шевченка, вони підіграли в конфлікті, хоча можуть і не бути в ньому задіяні по повній. Тому в даному випадку самознищення ТВі грає лише на руку владі. Ринкові від цього ні холодно, ні жарко, бо роль каналу все-таки була незначною. Але владі - як центру прийняття рішень у країні - це вигідно.

4. Мені здається, що нічого доброго не буде, бо цей конфлікт серйозно вдарив по репутації каналу і по ключових фігурах, які були і є на його чолі каналу. Тому в даному випадку ніхто не вийде із ситуації бодай із мінімальними репутаційними втратами. Оце найважливіше, бо репутація журналістів наробляється роками, а знищується дуже швидко. Тому я не знаю оптимістичного сценарію в цій історії.

Вікторія Сюмар, директор Інституту масової інформації:

1. Я вважаю, що події довкола ТВі суттєво підірвуть довіру до каналу як із боку трудового колективу, а це основна цінність телеканалу, так і з боку аудиторії, а це друга цінність каналу. Тому що такі конфлікти в Україні не трапляються просто так - це комусь потрібно.

Кому потрібно підірвати довіру до каналу в цій ситуації? Відповідь очевидна: тим, кому канал найбільше заважав. Зроблено це в такий спосіб, щодо якого не можна прив'язати цензуру. Формально це бізнес-конфлікт. Але чи може бути бізнес-конфлікт за те, що не є бізнесом? Це вже інше питання. Тобто це політичні історії, із залученням різних людей із різною репутацією.

2, 3. Я хочу подивитися на реакцію української влади. Поки що ми не бачимо з боку влади спроби забезпечити законність в цій історії.

Роль Артема Шевченка можна по-різному оцінювати. Але хочеться вірити, Артема переконали в тому, що він врятує канал. Багато що в українській історії відбувалося через окремих людей, які робили свій вибір у той чи інший бік.

4. Що буде з ТВі? Я думаю, будуть спроби зам'яти конфлікт та зберегти частину колективу, але під осінь змінити редакційну політику. Я не вірю в те, що цей конфлікт можна швидко розв'язати на користь Кагаловського і лишити все, як було раніше.

Світлана Заліщук, координатор руху «Чесно»:

1. Складно оцінювати, поки не зрозумілі всі факти, хто став новим власником, бо пан Альтман не дав чіткої відповіді, хто ж стоїть за всією цією справою. Хто реально купив канал, сказати дуже складно. Ситуація є шкідливою для самого каналу, тому що це один із небагатьох телеканалів, які залишилися мовити в ніші незалежного мовлення. Це шкідливо для самого колективу, тому що він поділений. Реально не виходять новини. Думаю, що люди дезорієнтовані. Ця ситуація зашкодить іміджу каналу як незалежного й команді журналістів, яка була, напевне, однією з найкращих на українських каналах.

2. Тяжко сказати, але маю відчуття, що сьогодні в країні медіаресурси купує тільки одна родина, або люди, близькі до цієї родини. Саме в цих людей є достатній ресурс, щоб купувати ЗМІ. Складається враження, що у всіх цих подіях, які відбуваються з купівлею і створенням медіаактивів в Україні - спільний знаменник.

3. Канал, у принципі, не є бізнес-активом, він дотаційний, це відома інформація, він не заробляє коштів. Сьогодні взагалі важко знайти ресурс, який заробляє кошти. У нас медіаактиви - це додаткові ресурси, щоб вирішувати інтереси основних бізнес-активів. Конфлікт однозначно лежить у політичній площині, особливо цінність телеканалу зростає в контексті президентських виборів, що наближаються. Тому переділ медіаресурсів, який зараз відбувається, чи створення нових ресурсів пов'язані з тим, як відбуватиметься битва у 2015 році. Тому в мене немає сумнівів, що це битва за медіаресурс на 2015 рік.

4. Зараз важко сказати. 23 квітня Кагаловський сказав, що має дуже швидко вирішити це питання. Але бачимо певну групу людей, які згуртувалися навколо нового власника. Як буде розвиватися ситуація, ніхто не знає. Все залежить від того, як вирішиться питання з власником, а це залежить від його можливостей і від підтримки згори, бо такі рейдерські захоплення в нас не відбуваються без кришування. Прогнозів у мене немає. А чи залишиться канал незалежним, то це залежить від того, хто буде власником. Якщо це буде Кагаловський, то редакційна політика не зміниться. Що собою являє нове керівництво й чию лінію воно буде відстоювати, залежить від того, чиї гроші стоять за купівлею цього каналу.

Олена Бондаренко, народний депутат (Партія регіонів):

1. Подобное событие ожидаемо. Я неоднократно предостерегала коллективы и общество от появления на горизонте таких людей, как Николай Княжицкий. После себя он оставляет конфликты, очень большие вопросы в отношении финансовой деятельности, разрушенные проекты и т. д. Так было со всеми проектами, на которых он работал до ТВі. С ТВі случается ровно то же самое. Человек, цинично использовав коллектив, ушел в парламент, где обеспечил себе хорошее место работы, а коллектив оставил один на один с проблемами.

А проблемы были изначально. Не поделили канал совладельцы, отсюда идут проблемы в редакции и финансовой деятельности. Потому для меня эти вещи ожидаемы. Я 23 апреля была там в 20.30, видела Наталью Катеринчук, Мустафу Найема, господина Кагаловского и своих коллег. Вопрос остается открытым: пока непонятно, что там происходит. Очень удивило, даже шокировало, появление в группе, которую называют захватчиками, Артема Шевченко - человека, который был для меня маркером неподкупности и журналистом, который всегда хочет докопаться до сути. У меня были вопросы к его объективности в работе, но тем не менее.

Давать оценки этому конфликту преждевременно. Поскольку в этой мозаике отсутствует ряд деталей. Всё остальное, что комментируют и прогнозируют, малокомпетентно. Особенно меня удручает, когда люди, несведущие в украинских реалиях и украинском законодательстве, начинают давать глупые комментарии о переформатировании канала в музыкальный. Это в принципе невозможно. Либо возможно с такими грубейшими нарушениями, на которые должны закрыть глаза Нацсовет, прокуратура. Я думаю, они это делать не будут и обратят внимание на канал, который без перелицензирования захочет поменять программную концепцию.

2, 3. Комментарии о том, что за конфликтом стоят представители украинской власти, считаю ожидаемыми. У нас власть всегда в роли невестки, за всё отвечает и за всё должна нести ответственность. Наши политические оппоненты могут придумать что-то поумнее?

4. Я не могу прогнозировать развитие ситуации, когда не знаю очень многих составляющих. Во-первых, остается открытым вопрос: кто из двух совладельцев - старый или новый - прав. Один опирается на свои документы, другой - на свои. Но то, что канал не показывает регулярные программы, плохо для их постоянного зрителя. Они могут либо потерять аудиторию, если этот процесс будет длительным, либо, наоборот, приобрести из-за ажиотажа вокруг ситуации.

Я думаю, что конфликт на ТВі может быть предметом рассмотрения на комитете, не думаю, что кто-то будет против. Мы должны пригласить две стороны и выслушать. Если возможно примирение, мы должны это сделать, если это более глубокий конфликт, то комитет ничем не поможет.

Микола Княжицький, народний депутат України, колишній генеральний директор ТВі:

1. Думаю, що катастрофічно не вплинуть, каналу стане тільки краще. Повернеться Костя Усов, Марія Бурмака, багато зірок. Канал буде нормально розвиватися і не буде використовуватися в корпоративних конфліктах і політичних наїздах, як це бувало раніше.

2. Я думаю, Кагаловський і Альтман, які давно знайомі, між якими корпоративний конфлікт. І я сьогодні колективу показав, що вони партнери, що вони пишуть один на одного в прокуратуру тут і за кордоном.

3. Я цього не знаю, але знаючи особисто Альтмана, думаю, що цього не станеться. Тобто ТВі менш об'єктивним не буде. Журналісти або звільняться, або почнуть працювати. Я був на каналі і знаю, що жодної письмової заяви про страйк не було. Журналісти спілкуються між собою, в них різні точки зору, думаю, наразі це просто намагання винести в ефір корпоративний конфлікт. Якщо почнуться спроби тиску, то я готовий зустрічатися і захищати, щоб такого не було. Але ставати на той чи інший бік в корпоративному конфлікті мені здається неправильним. Якщо будуть якісь звернення, то я готовий про це говорити на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації.

Андрій Шевченко, народний депутат («Батьківщина»), перший заступник голови парламентського Комітету з прав людини, екс-журналіст:

- Ситуація на ТВі - сумний наслідок багатьох відомих проблем українського телебачення: непрозорості власності (ми не раз говорили про те, що офшоризація нічого хорошого не обіцяє українському глядачеві та журналісту) та слабкості механізмів журналістського самозахисту. Думаю, колектив ТВі пішов правильним шляхом - на каналі створили профспілку та обговорюють запуск страйкового механізму. Але чому на каналі це з'явилося тільки зараз? Абсолютно очевидно, що якби про все це подумали раніше, якби раніше створили такі інструменти, як профспілка, колективна угода та редакційна угода, то з цього конфлікту можна було б вийти з меншими емоціями й набагато меншою кров'ю.

Думаю, обом сторонам конфлікту варто знизити градус емоцій та зробити крок назад. Можливо, є сенс обдумати такий варіант, як повернення статусу-кво, а це означає, що нікого не звільняють, програми не знімають з ефіру, а сторони беруть паузу на кілька днів, щоб розібратися і зрозуміти, як розвиватиметься канал далі.

Безперечно, не можна міряти цю історію мірками звичайного корпоративного конфлікту, тому що канал - це не пивний кіоск і не ковбасний цех, телебачення - це люди. Збереження колективу каналу - найважливіше, це завдання стоїть перед будь-ким, хто вболіває за долю ТВі.

У мене немає підстав вважати, що це якась спецоперація влади, але влада точно спробує скористатися ситуацією. ТВі був майданчиком не лише для опозиції, а й для громадянського суспільства, і це проблема для влади. Гріх було б не скористатися ситуацією, щоб вирішити вищеназвану проблему. Я мало знаю про бізнесову частину цієї історії і не здивуюсь, якщо за нею стоїть бажання когось із підприємців встановити контроль над каналом для майбутнього перепродажу. А з приводу того, кому може бути продано канал зразка 2015 року, то тут вибір не дуже великий. Мені здається, якщо в найближчі години не вдасться вирішити цей дуже гарячий конфлікт, це означатиме, як мінімум, втрату частини журналістського колективу, а отже і втрати для ефіру та українського глядача.

Фото Богдана Кутєпова