Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розробляє нову методику нарахування ліцензійного збору. Доки її не впроваджено, Нацрада відмовляє в переоформленні кабельним операторам і мовникам за 85 гривень, рекомендуючи їм подавати заяви на отримання нових ліцензій.

Окремий випадок

На засіданні 21 липня Нацрада відмовилася переоформити ліцензію харківського кабельного телеканалу ТРК «Профіт» у зв'язку зі збільшенням обсягу мовлення з 12 до 24 год/добу і зміною програмної концепції. Зміни до ліцензії внесли лише в частині організаційно-технічних питань, а щодо збільшення обсягу мовлення Нацрада рекомендувала мовнику подавати заяву на отримання ще однієї ліцензії на 12 годин.

Представниця компанії на засіданні пояснила, що компанія отримала ліцензію на кабельне мовлення в одній кабельній мережі Харкова (12 год/добу) два роки тому і мовить зараз із 7:00 до 12:00 та з 18:00 до 1:00. «Ми не взяли 24 години, тому що був дуже великий ліцензійний збір - 70 тисяч гривень. Зараз, оскільки я плачу кабельному оператору за всю ємність, я б хотіла збільшити обсяг мовлення до 24 годин. І я знаю, що зараз навіть ефірні канали платять менше за ліцензію», - сказала вона. У відповідь на це перший заступник голови Нацради Оксана Головатенко зауважила: «Є одна складність: ви отримуєте додаткові 12 годин до свого ефіру за 85 гривень».

Нагадаємо, 1 січня 2010 року набула чинності нова редакція статті 31 закону «Про телебачення і радіомовлення» (закон про ліцензійний збір), у якій було прописано методику розрахунку ліцензійного збору для аналогового ефірного мовлення та для провайдерів програмної послуги (раніше в законі йшлося, що методика розробляється і затверджується Національною радою за погодженням з Міністерством фінансів). На жаль, депутати забули в цій статті такі види мовлення, як супутникове, кабельне, багатоканальне цифрове тощо. При цьому було запроваджено усталену суму збору за переоформлення ліцензій - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 гривень.

Цікаво, що за тиждень до відмови «Профіту» в збільшенні обсягу мовлення до 24 годин за 85 гривень, Нацрада дозволила це зробити телеканалу «Футбол» (ТРК «Україна»). Голова Нацради Володимир Манжосов запевнив ТК, що не йдеться про подвійний підхід. «ТРК "Україна" у свій час оплачувала ліцензійний збір за 24 години для телеканалу "Футбол" по старій методиці, заплативши дуже велику суму. Тому переоформлення відбулося за 85 грн. ТРК "Профіт" оплатила за 12 годин мовлення і відверто сказала, що не брала 24 години, бо був завеликий ліцензійний збір і зараз прийшла до Нацради з пропозицією за 85 грн переоформити ліцензію», - прокоментував він різні рішення.

Якщо ТРК «Профіт» погодиться подавати заяву на другу ліцензію на 12 годин мовлення в кабельній мережі, їй нарахують ліцензійний збір за методикою, яку має намір впроваджувати Національна рада. Ця сума становитиме кілька тисяч гривень, попередила Оксана Головатенко. При цьому буде враховано суму, котру компанія сплатила раніше. «Таким чином, якщо буде доплата, вона не буде суттєвою», - додав начальник фінансово-економічного управління Нацради Микола Карпунцов.

Наріжні 85 гривень

Норма про 85 гривень давно турбує Національну раду. Ще в квітні з початком роботи розблокованого напівоновленого складу регуляторного органу Володимир Манжосов оголосив: від провайдерів, які хочуть розширити територію та збільшити кількість домогосподарств, вимагатимуть отримання додаткових ліцензій. Згодом Національна рада зробила ще жорсткішими свої вимоги: вона відмовляє в переоформленні ліцензій також у разі збільшення ресурсу та кількості програм. Приміром, на засіданні 21 липня регуляторний орган не задовольнив заяв про переоформлення ліцензій 12 провайдерів, у числі яких харківський «Велтон. Телеком», який хотів збільшити ресурс до 100 каналів, а кількість програм - до 105. Тепер фактично провайдери можуть переоформлювати ліцензії тільки в частині організаційно-технічних питань або зміни програмної концепції без збільшення кількості програм.

З одного боку, кабельні оператори погоджуються з вимогою Національної ради, що збільшення території та кількості домогосподарств у провайдера має тягти за собою отримання нових ліцензій. «Річ у тім, що в статті 31 розрахунки ведуться залежно від територіально-адміністративної одиниці. Наприклад, якщо у провайдера в ліцензії було заявлено вулицю, то зараз відлік починається з району в місті. Ми це розцінюємо позитивно, тому що з'являється прозорість в оцінці населення адміністративно-територіальних одиниць», - каже генеральний директор асоціації «Укртелемережа» Наталія Клітна.

З іншого боку, провайдери виступають проти відмов у переоформленні (до впровадження нової методики) в разі збільшення ресурсу чи кількості програм. «Нацрада, на нашу думку, має керуватися законами України. Провайдери програмної послуги використовують необмежений ресурс, це не ефірні частоти, які є ресурсом обмеженим і належать державі. А збільшення ресурсу для кабельників - це безпосередні інвестиції в розвиток мережі», - каже Наталія Клітна і додає: Нацрада, не збільшуючи ресурсу провайдерів, перешкоджає запровадження цифрових технологій у кабельних мережах.

На думку керівника Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольги Большакової, вимоги ліцензіатів про переоформлення ліцензій із підстав збільшення добового обсягу мовлення, ресурсу мережі або кількості домогосподарств є законними і Національна рада не мала права відмовити в переоформленні ліцензії та вимагати отримання окремої ліцензії. «На користь такого висновку свідчить і багаторічна практика переоформлення Національною радою ліцензій з усіх зазначених вище підстав», - каже вона. А той факт, що жоден із ліцензіатів на засіданні не заперечував проти відмови, свідчить про те, що ця відмова стала для них несподіванкою й вони не були готові вести дискусію на серйозну юридичну тему, вважає експерт.

«Хочу нагадати, що це (нова редакція ст. 31) були перехідні положення на час економічної кризи. Насправді такого роду положення запроваджуються в будь-якій країні на рік. Я так розумію, що методика вже цього року має бути змінена і повернена на ту, яка відповідає реальностям розвитку ринку», - наголосила на засіданні заступник голови Нацради Лариса Мудрак. При цьому члени Нацради забувають, що закон набув чинності з 1 січня, а враховуючи заблокованість роботи регуляторного органу, переліцензуватися за 85 гривень змогли одиниці. «Ми спеціально цікавилися у Володимира Ландіка (співавтора закону про ліцензійний збір. - Ред.) його оцінкою застосування норми статті 31. І він казав, що, на його думку, ця норма не повинна змінюватися щонайменше п'ять років, тому що в країні очікується нова хвиля кризи», - зауважує Наталія Клітна.

Від 32 гривень до 10 тисяч

Утім, не тільки сума за переоформлення ліцензій непокоїть регуляторний орган. У законі неврегульованою є методика нарахування збору за, приміром, супутникове, кабельне чи мовлення в багатоканальній цифровій мережі. Тепер у рішеннях про ліцензування цих видів вписують пункт: нарахувати ліцензійний збір після законодавчого врегулювання питання.

Окрім цього, не задовольняють Нацраду суми зборів, які нараховуються ефірним мовникам. Скажімо, від нового конкурсу, який Нацрада вирішила оголосити 30 липня, надходження становитимуть від 26 гривень (42 ТВК в Армянську АР Крим, 6 год/добу) до 2099 гривень (1 ТВК в Одесі, 8 год/добу) за телевізійні частоти і від 32 гривень (102,6 МГц у Красноперекопську АР Крим) до 1477 грн (106,8 МГц у Білій Церкві Київської області) за радіочастоти. Загалом менше 4 тисяч гривень. «Тільки оголошення конкурсу в газеті "Голос України" коштує близько 6 тисяч гривень», - зазначає начальник відділу зв'язків із громадськістю Нацради Тамара Кравченко.

«Ми завжди давали до державного бюджету більше, аніж споживали. Цього року ситуація може бути кардинально протилежною», - додав Володимир Манжосов, відповідаючи на запитання ТК, які вимоги до Національної ради по наповненню держбюджету.

За словами Оксани Головатенко, нова методика вже практично готова, усе залежить від того, наскільки швидко парламент ухвалить зміни до статті 31 закону «Про телебачення і радіомовлення».

«Приблизно іде повернення до тих показників, які були до 2007 року, коли діяло старе положення про розрахунок розміру ліцензійного збору, - розповів про нову методику Микола Карпунцов. - У нас були періоди, коли були прийнятні суми ліцензійних зборів і для держави, і для телерадіоорганізацій. Потім був період, коли вступила нова методика і збори суттєво зросли. Зараз ми маємо ситуацію, коли ліцензійні збори не коштують навіть того паперу, на якому надруковано ліцензії».

Як приклад пан Карпунцов навів суму збору, нарахованого 21 липня одній місцевій компанії за продовження ліцензії на цілодобове мовлення в ФМ-діапазоні, - 32 гривні «з копійками». За його словами, якби він нараховувався за методикою, що діяла до 1 січня 2010 року, ішлося б про 40-50 тисяч гривень, якби за положенням, що діяло у 2007 році, - про 30 тисяч гривень, якби за методикою, яка розробляється зараз, - про 10 тисяч гривень.

Тим часом асоціація «Укртелемережа» вважає, що в частині ліцензійного збору для провайдерів програмної послуги стаття 31 хоч і не досконала, але містить найкращу методику, яка коли-небудь існувала. «Дуже сумніваємося, що та методика, яка розробляється Нацрадою, буде настільки ж прогресивною, - каже Наталія Клітна. - Але, звісно, наша асоціація братиме участь в її обговоренні».

«Пояснення членів Національної ради щодо очевидної «сміхотворності» сум ліцензійного збору, на перший погляд є просто непрофесійними, але сам факт, що державний орган починає порушувати прямі норми закону виходячи із власного розуміння  державних інтересів є вкрай небезпечною тенденцією», - наголошує Ольга Большакова.

Вона звертає увагу на те, що Кабмін поступово стандартизує та зменшує розмір плати за видачу ліцензії в усіх галузях народного господарства. Відповідно до постанови Кабміну від 29 листопада 2000 року №1755 «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу», сьогодні за загальним правилом він становить лише одну мінімальну заробітну плату. Виключенням із цього правила може бути лише ліцензування, пов'язане з наданням у користування природних ресурсів (наприклад, ліцензування ефірного мовлення).

«На жаль, члени Національної ради досі вважають, що ліцензійний збір є таким собі додатковим "галузевим" податком на прибуток. Тому одним із аргументів на користь його збільшення є те, що підприємства галузі заробляють "шалені" кошти. А оскільки, на думку окремих членів нашого регулятора, економічна криза вже скінчилась, антикризові заходи також  необхідно припиняти», - каже Ольга Большакова, звертаючи увагу на те, що, за оцінкою Нацбанку, для відновлення докризових показників економіці України потрібно сім (!) років (з коментарем Ольги Большакової рекомендуємо ознайомитися повністю).

З іншого боку, Нацрада як незалежний орган може мати інакшу від урядової точку зору на реалізацію інтересів держави. І можна зрозуміти її наміри збільшити надходження до державного бюджету. Однак бажання змінити методику нарахування ліцензійних зборів не повинно призводити до нехтування чинним законом, яким би недосконалим він не був. Тим паче, що в законі є пряма норма, яку поки що ніхто не скасував. А так виходить: одні приймають закон для полегшення на період кризи, а інші скористатися ним так і не дають.