Право «Ночі»: конфлікт організаторів

Цього року розмірене і вже звичне проведення рекламного шоу «Ніч рекламожерів» в Україні вперше стало скандальним. Багаторічні співорганізатори - івент-агенції USP Events і Starevent (наступник Euro RSCG New Europe) розійшлися та розпочали з'ясування стосунків за авторські права.

Історія проведення заходу в Україні почалася 1996 року, коли продакшн-студія Cathie International Петра Єлізарова і Зураба Топурії вперше привезла сюди колекцію Жана Марі Бурсіко і самого власника колекції. У 1998 році «Ніч рекламожерів» провела компанія USP Events. У 1999-2001 «Ніч рекламожерів» не проводилася, а у 2002 році топ-менеджер агенції Euro RSCG New Europe Франк Шруль разом з USP Events вирішили її повернути і зробили щорічною. Через кілька років співорганізатором замість Euro RSCG New Europe стала івент-агенція Starevent, яку заснував Франк Шруль. Дві компанії мирно проводили «Ніч», аж поки не настав 2009 рік.

За тиждень до заходу, який був призначений на пізній вечір 27 листопада, агенція USP Events заявила про свої права на «Ніч рекламожерів». Як виявилося, ще 12 травня Володимир Кузьмін і Віталій Уліцький (засновники USP Events) зареєстрували авторські права на твір - «Сценарний план заходу "Ніч рекламожерів" (альтернативна назва - "Ночь пожирателей рекламы"), історію створення назви заходу "Ніч рекламожерів" та його проведення», а 10 серпня зареєстрували торгову марку «Ніч рекламожерів».

Як пояснили ТК в USP Events, вони організовували цей захід протягом багатьох років і з цієї причини зареєстрували торгову марку, що означає, що права на організацію проекту належать їм. Також в агенції стверджують, що Starevent просто відсторонив їх від проекту, взявши нового співорганізатора - агенцію Gem.

Натомість Франк Шруль, засновник Starevent, наполягає на тому, що це USP Events вирішила самостійно проводити захід, тому заявила про свої права (USP це заперечує). «Ми проводили "Ніч рекламожерів" разом з компанією USP, починаючи з відродження заходу - тобто з 2002 року. І я не до кінця розумію, чому USP вирішила розірвати це партнерство і поставила під сумнів проведення заходу. Ми не вважаємо, що порушуємо чиїсь права. Якщо в USP є такі права, то про це треба було оголосити раніше, щоб можна було знайти своєчасне вирішення», - сказав ТК пан Шруль.

Представник «Синематеки» Томас Лекуйє і Франк Шруль зі Starevent

Дискусія точилася і щодо назви - «Ніч рекламожерів». Володимир Кузьмін у коментарі Sostav.ua наголошував, що його компанія придумала цей неологізм і, власне, зареєструвала його як знак для товарів і послуг, а нові організатори мають придумати нову концепцію та назву для заходу. Натомість Франк Шруль сказав ТК, що «Ніч рекламожерів» - це «адекватний переклад» The Night of the Adeaters.

Французи підтримали одну сторону

Очевидно, відносини між екс-партнерами розвиватимуться в юридичній площині. А поки вони обмінюються офіційними листами, французькі правовласники - компанія «Синематека» Жана Марі Бурсіко стала на бік Франка Шруля, з яким, за його словами, торік пролонгувала угоду з проведення заходу в Україні на три роки. У своїй офіційній заяві французи оголосили, що не видавали нікому в Україні дозволів (ліцензій) на переклад оригінальної назви збірки рекламних роликів на українську мову.

«Ми вважаємо, що авторське право компанії Cinematheque Jean-Marie Boursicot було порушене і здійснено незаконний переклад на українську мову оригінальної назви збірок рекламних відеороликів La Nuit des Publivores (фр.), The Night of the Ad Eaters (англ.), а також здійснена незаконна реєстрація марки для товарів та послуг "Ніч рекламожерів", у якій незаконно використано переклад відомої в Україні назви твору», - йдеться в документі.

«Синематека» вимагає від USP Events добровільно скасувати реєстрацію марки для товарів і послуг «Ніч рекламожерів» та відкликати свої листи з претензіями. Якщо ці вимоги не будуть виконані, обіцяє вдатися «до всіх законних способів захисту своїх авторських прав на міжнародному та національному рівнях». USP Events лист із вимогами поки не отримувала, а як на нього реагувати, вирішуватимуть юристи компанії.

Дев'ятий показ: трохи статистики

Попри суперечку за авторські права шоу, як кажуть, має тривати. І незважаючи на юридичну дискусію партнерів, показ колекції Жана Марі Бурсіко відбувся. Знову, як і торік, нічним центром став кінотеатр «Мегаплекс» у торгівельно-розважальному центрі «Блокбастер». До самого початку «Ночі рекламожерів» у кінотеатрі тривали сеанси, на які прийшли звичайні глядачі. Тому рекламне шоу починалося з переконливих прохань організаторів покинути приміщення всіх, хто не має квитків на захід (а «Ніч» демонструвалася як у залах, так і у фойє).

Програму «Ночі», яка вдев'яте проходить в Україні та в двадцять дев'ятий раз у світі, привіз представник «Синематеки» Томас Лекуйє. Він же цього вечора виступав у ролі діджея, розважаючи публіку в паузах між блоками реклами.

Томас Лекуйє 

Як розповів ТК пан Лекуйє, у компанії «Синематека», крім Жана Марі Бурсіко, працює четверо осіб, які опікуються проведенням шоу в 45 країнах щорічно. Жан Марі Бурсіко - єдиний у світі колекціонер рекламних роликів, який нині має в колекції понад 950 тисяч одиниць відео- та кінореклами із 65 країн світу. Найстаріша реклама (мила Sunlight) знята ще у 1898-му! Щороку пан Бурсіко отримує рекламні зразки від агенцій та з фестивалів і особисто формує пакет роликів для чергового шоу тривалістю 6 годин. У 2010 році він відібрав 540 таких зразків з 54 країн, серед яких - лише пара українських.

Подивитися дев'яту київську «Ніч», котра проходить услід за паризькою, прийшли близько двох тисяч глядачів. Хоча до третьої ранку, звісно, протрималися не всі.

Найцікавіше з програми

За словами Томаса Лекуйє, організатори поставили перед собою мету показати, що реклама - це мистецтво кінематографу і різновид поп-арту. І цього року це їм успішно вдалося. Адже колекція сезону 2009/2010 виявилася надміру кінематографічною.

Насамперед впала в око величезна кількість зірок у рекламі: Чарлі Чаплін і Х'ю Лорі, Джон Траволта й Ума Турман, Мікі Рурк і Кім Бесінджер, Бред Пітт і Дастін Гофман, Антоніо Бандерас і Мелані Ґріффіт, Пол Ньюмен і Бріджит Бардо та багато інших - здавалося, що весь Голлівуд був того вечора на екранах. А крім акторів, значна добірка реклами за участю музикантів - Рея Чарльза, Сержа Ґінзбурґа...

До речі, трендом колекції-2009 була якісна музична складова роликів. Наприклад, соціальна реклама MTV на захист мирного протесту в Бірмі 2007 року, де звучить Шопен (MTV-Burma), або іспанська реклама презервативів, де задіяний цілий оркестр.

Кінематографічність реклами проявлялася і в її паралелях з фантастичними фільмами, приміром, у голландській рекламі страхової компанії, у якій чужоземні чудовиська нападають на Землю. А справжній двохвилинний шедевр цієї тематики - це реклама телеканалу наукової фантастики Sci Fi під слоганом «Прийміть/всиновіть Sci Fi» (Adopt Sci Fi).

Іще одна риса кінематографічної реклами - епічність. Скажімо, як у рекламі пива Guinness, з якої почалося шоу (Guinness Domino). Цей сюжет про принцип доміно вражає масштабами зйомок і довершеністю кожного кадру.

Беззаперечним хітом показу стала серія роликів Citroen про трансформерів-танцюристів (Citroen Dancing Robot 1, Citroen Dancing Robot 2). Та більше оплесків здобула рекламна пародія Chevrolet: доки власник Citroen-трансформера вмовляє його їхати додому, Chevrolet увозить свого господаря без танців (Chevrolet - Citroen Dancing Robot). І, звісно, своя порція оплесків дісталася знаменитій горилі-ударниці, з реклами шоколаду Cadbury, який усіх робить людьми (Gorilla Drummer).

Не обійшлося в показі й без гумору - почуття, притаманного всім націям. Тільки одним -м'якіше, іншим - чорніше. Приміром, індійська реклама зубної пасти для відбілювання, у якій у кадрі - в темряві вертиться світло, ніби маяк, і чути голос: «У мене голова йде обертом». Або словацький ролик, що анонсує фестиваль театральних школ, у якому в «Гамлеті» актору на сцені відрубують руку шпагою. «Ми все ще вчимося», - твердить слоган, а глядачі - в шоці (We Are Still Learning).

Самоіронії не позбавлені французи в рекламі газети Le Parisien. Ролик, у якому туристи розглядають в інтернеті знімок Парижа із супутника й натрапляють на людину з табличкою «Поцілуйте мене в дупу», резюмує: «"Парижанин" - краще прочитати, ніж познайомитися особисто» (Le Parisien). Цей слоган щодо «Ночі рекламожерів» слід було би перефразувати так: прочитавши статтю, варто все-таки переглянути особисто.

Фото надане піар-службою «Ночі рекламожерів»