Залпом по Юлі
Моніторинг замовних матеріалів у теленовинах та ділових програмах. 6 – 13 жовтня 2008 року.
«Джинса»: є про що дискутувати
8 жовтня Президент України оголосив про припинення повноважень Верховної Ради VI скликання та призначив дострокові вибори народних депутатів на 7 грудня. Вже зараз очевидно, що, скоріш за все, вибори відбудуться пізніше. Проте, так чи інакше, українські медіа – а особливо телебачення, як потенційний акцептор (за оцінкою директора дослідницької компанії Cortex Андрія Колесника) 80-90% бюджетів, які політичні сили виділять на передвиборну агітацію, - переходять у передвиборний режим. А це означає, що незабаром про спокійні дні, коли в новинах переважала «корпоративна» джинса, можна буде забути.
На цьому ж тижні Європейська комісія та Рада Європи розпочали проект із становлення європейських стандартів в українських медіа, спрямований зокрема й на боротьбу з корупцією у засобах масової інформації. Експерти європейських організацій допомагатимуть Україні розробляти й удосконалювати медійне законодавство, сприяти впровадженню етичного кодексу журналістів та поліпшувати співпрацю між ЗМІ, громадянським суспільством і владою. Втручатись у процес європейці не збираються – лише ділитимуться досвідом та технологіями боротьби із джинсою. Українським партнером проекту стане очолювана Тарасом Петрівим Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України.
«Український споживач після нашого проекту буде заходити в інформаційний супермаркет і бачити, що ось на такій продукції є ярличок, де написано: от там стільки реклами, там така-то складова такого-то, там буде відділена інформація від коментарів. А сьогодні він заходить в цей інформаційний супермаркет і, на жаль, не розуміє, що в деяких новинах – не новини, а «джинса», в ділових програмах замовні сюжети під конкретних законодавців, а це – не правильно, бо споживач дістає отруєну інформацію для себе», – цитує Тараса Петріва «Радіо Свобода». Хочеться сподіватись, що бодай за допомогою Національної комісії рекомендації щодо цивілізованих взаємин влади і медіа почують можновладці, зокрема й на вулиці Банковій, звідки, на жаль, уже на цьому тижні потягнулись «ниточки» до випусків теленовин.
Ще одну повчальну історію зі сфери корупційних практик у медіа навела у своєму Інтернет-щоденнику екс-голова Української асоціації зв’язків із громадськістю Ярина Ключковська. Вона цитує матеріал Аліси Юрченко, опублікований в одному з останніх чисел тижневика «Власть денег»: «В компании «Рома, Лтд» наше предложение озвучить свое мнение восприняли в штыки. PR-менеджер фирмы, ознакомив руководство с вопросами, перезвонила журналисту и поинтересовалась стоимостью заказного материала. Узнав о том, что статьи в «ВД» готовятся исключительно в рамках редакционного плана и оплачиваются только издателем, PR-менеджер заявила журналисту «ВД» следующее: «К нам за такими комментариями больше никогда не обращайтесь!». И бросила трубку. Остальные победители торгов прокомментировать результаты отказались. Тем не менее «ВД» остается открытой для дискуссии и готова предоставить слово всем сторонам конфликтного тендера».
«Ще одне видання публічно задекларувало свою "не-заказушність". Це дуже втішає, тому що ще кілька років тому представники "ВД" телефонували мені, тоді - PR-менеджеру UMC, щоб запропонувати "платну участь в огляді ринку мобільного зв'язку". Так що вітаю ще одне видання з "Картелю" з переходом на світлу сторону», - пише у своєму блозі Ярина Ключковська. Тим часом в обговоренні ситуації на колективному блозі PRWeb лунали й інші думки. Зокрема, заступник головного редактора «Деловой столицы» Юрій Аксьонов та аналітик Євген Дубогриз вважають відтворення розмови автора статті з піар-менеджером фірми зразком не найкращого тону в журналістиці.
Нарешті, на десерт радимо почитати майже казкову історію про методи боротьби з корупцією у ЗМІ в Південній Кореї від Ксенії Арової (Інститут масової інформації). Тамтешнім журналістам і громадським діячам вдається зменшити обсяги джинси та хабарництва у медіа за допомогою просвітницької кампанії. Позаяк, як ми вже знаємо, Україна за рівнем корупції у медіа перебуває якраз поміж азійських та африканських держав, можливо, і в нас є надія на те, що проблему джинси вдасться пояснити суспільству та медійникам за допомогою слів?
Але перейдімо до моніторингу замовних матеріалів у новинах та ділових програмах. Нагадаємо, що підсумки моніторингу за 22 – 28 вересня ви можете побачити тут, за 29 вересня – 5 жовтня – тут.
6 – 12 жовтня
Новини
У першій половині тижня в новинах було порівняно чисто - лише невелика кількість «корпоративної джинси», зокрема висвітлення благодійної діяльності фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» та його ж футбольного клубу «Шахтар», а також піар його ж фонду «Ефективне управління» на ТРК «Україна».
Та вже 9 жовтня, наступного дня після оголошення Указу про розпуск Верховної Ради, почалося.
«Український народ більше не довіряє своєму президентові. За даними Центру "Соціс", Ющенкові не довіряють 76 відсотків українців. Прем’єрці Тимошенко вірять більше, але не дуже. Її рейтинг недовіри – 37 відсотків. Хто в українського народу зовсім не у фаворі – то це очільник Секретаріату президента Віктор Балога. Як пояснили соціологи, лише кілька людей в Україні вважають, що його діям можна довіряти. А це прогнози щодо дострокових парламентських виборів. Лідерами перегонів стануть Партія регіонів. Її підтримує майже чверть опитаних, і БЮТ – без малого 23 відсотки голосів. А от президентський блок може розраховувати від сили на 4-5 відсотків голосів виборців», - повідомив Новий канал. Повідомлення укладене за мотивами прес-конференції керівника «Соцису» Миколи Чурилова в «Інтерфаксі». «Інтерфакс» цитує Чурилова дещо інакше: «рівень недовіри до Віктора Балоги можна занести до Книги рекордiв Гiннеса, оскiльки недовiра, яка обчислюється в мiнус 1,75%, свiдчить про те, що тiльки лiченi люди вважають, що можна довiряти дiям адмiнiстрацiї на чолi з Балогою». Ця цитата вочевидь є радше емоційним, аніж науковим тлумаченням озвученої цифри. Навряд чи коректним можна вважати твердження, що Тимошенко «вірять більше, але не дуже», коли йдеться про порівняння рівня недовіри 76 і 37 відсотків. А зважаючи на те, що «Социс» і Миколу Чурилова небезпідставно пов’язують із командою київського мера (розмаїті вигідні для Леоніда Черновецького дослідження періодично з’являються у підконтрольних йому ЗМІ, а «бомбові» результати гіпотетичного Блоку Черновецького на парламентських виборах, озвучені Чуриловим, коментував радник мера Казбек Бектурсунов), оприлюднені результати мали б викликати в журналістів і редакторів сумніви. Жоден інший всеукраїнський канал результатами дослідження компанії «Социс» не зацікавився.
У неділю, 12 жовтня, у підсумковій програмі «ТСН. Підсумки» з Олексієм Ліхманом на «1+1» один за одним вийшло три політичні матеріали із помітним антитимошенківським підтекстом. Тема першого – розпуск Верховної Ради, другого (прямого включення Світлани Березовської) – судова війна, яка розгорнулась навколо Указу Президента про розпуск, третього – доля нафтогону «Одеса-Броди».
У першому сюжеті авторства Бориса Іванова немає балансу (багато йдеться про БЮТ, але прямої мови представників цієї політичної сили немає – лише маленький шматочок кумедного відео, де Юлія Тимошенко демонструє журналістам слухавку телефону урядового зв’язку); події навколо розпуску ВР та призначення виборів тлумачаться доволі тенденційно, зокрема беззастережно проводиться паралель між весною 2007 року та теперішньою ситуацією; нарешті, в кінці сюжету лунає безпосередній заклик до проведення виборів, на цей момент уже оскаржених у суді: «Блокування трибуни, провальні голосування по соціально важливим законопроектам, підкилимні домовленості. Рада VI скликання як дві краплі води схожа на попередні. Час обирати нових депутатів. Чи стане сімка щасливим числом для України, покаже час». Викривальний пафос на адресу «політиків взагалі» - типове явище для української телевізійної квазіаналітики. Також Борис Іванов дає слово Секретаріату Президента для дуже серйозного звинувачення – у підкупі суду: «Внаслідок цього відвертого політичного рейдерського рішення, винесеного за класичними правилами рейдерів в п`ятницю ввечері, блокується фактично виборчий процес» (синхрон юриста СП Руслана Кирилюка). «Забувши» при цьому надати БЮТ можливість відповісти на цей закид. А твердження на зразок «Утім, зупинка виборчого процесу тимчасова. Про це знають найзапекліші противники обиратись» дуже скидаються на нав’язування глядачеві позиції однієї із сторін конфлікту.
Пряме включення Світлани Березівської з-під Адміністративного апеляційного суду міста Києва, де відбулось протистояння між народними депутатами від фракції БЮТ та співробітниками Управління державної охорони, було проведене в цілому коректно. Проте ведучий Олексій Ліхман зробив тенденційний висновок: «Це була моя колега Світлана Березівська. Вона на власні очі сьогодні бачила переваги сили над законом». У ситуації, коли обидві сторони конфлікту вважають дії одна одної незаконними, ведучий став на бік однієї з них. До того ж, формат інформаційно-аналітичного тижневика дозволяє приділити трохи часу спробі розібратись, чия позиція є ближчою до конституційних норм, і навести фахові коментарі правознавців. Головної тези, що пояснювала б позицію БЮТ щодо незаконності дій Президента, - мовляв, глава держави не мав права розпускати ВР протягом року після її обрання, - так і не було наведено.
Сюжет авторства Григорія Жигалова розповідав про те, як іноземні компанії пропонують Кабінету Міністрів перевести нафтогін «Одеса-Броди» з реверсного в аверсний режим. «Таким чином, нафтогін "Одеса-Броди" долучався б до європейської стратегії диверсифікації енергоресурсів. Утім, уряд не квапиться давати відповідь, так само як не квапиться підтримувати і українські НПЗ, які не те, що пропонують, – уже навіть мають угоди з азербайджанськими компаніями про купівлю нафти. Експерти зазначають: аверс нафтогону "Одеса-Броди" дасть Україні змогу вбити навіть не двох, а одразу трьох зайців: Росія втратить монополію на поставки "чорного золота", українські НПЗ запрацюють на якісній каспійській нафті, а Україна стане одним із лідерів з транзиту енергоресурсів. Утім, поки це лише мрії. Як завжди, політика заважає економіці», - йдеться у підводці ведучого до сюжету. Весь пафос сюжету спрямований на те, щоб продемонструвати байдужість уряду до проблем українського нафтопереробного комплексу. Про це в один голос говорять експерти, представник НПЗ «Галичина» Олександр Лазарко, і сам автор. Який зрештою доходить до такої сентенції: «Експерти переконані: потоку каспійської нафти заважає бій за потік грошовий. Питання лише в одному – хто його контролюватиме. І тут набирає сили політична логіка і поділ на своїх і чужих. Українські НПЗ та "Укрнафта" для Тимошенко – чужі. Тож в уряді шукають інших покупців на каспійську нафту». У поєднанні з величезною кількістю аргументів «за» аверсне використання нафтогону, наведених у сюжеті, наведення такого єдиного аргументу «проти» авторства чи то журналіста, чи то анонімних експертів, можна сміливо назвати чорним піаром.
Читачі можуть пересвідчитись у небезсторонності описуваних матеріалів, переглянувши їх розшифрування тут. «Детектор медіа» не має жодного бажання долучатись до поширення чуток, проте в цьому випадку, коли тональність заангажованих матеріалів аж занадто збігається з позицією одного з центрів політичного впливу, згадуються твердження деяких джерел, що на інформаційну політику «ТСН» має великий вплив Секретаріат Президента.
Ділові програми
Машина від «Провідної»
У «Діловому світі» на Першому каналі 7 жовтня – рекламний сюжет за типовою схемою: підводка ведучого Юрія Погрібняка «про автострахування взагалі», після чого – детальна оповідь про щасливців, які виграли автомобілі у конкурсі від страхової компанії «Провідна». Переможець Гавриїл Сущенко з Керчі – майже Льоня Голубков із реклами МММ: «Це у мене друга автоцивілка в компанії "Провідна". Сподобалося мені ставлення: ввічливо так усе, по-дорослому оформили. І от бачите, що сталося». Автор Сюжету Сергій Безбородько пояснює, навіщо страховикам розігрувати автомобілі: «Незважаючи на обов’язковість, свою автоцивільну відповідальність нині застрахувала заледве п’ята частина українських водіїв. У "Провідній" переконані - такі акції дозволять підвищити лояльність не тільки до конкретної компанії, а й до фінансового ринку в цілому». Практично те саме, але іншими словами, повторює голова правління компанії Ірина Сіренко. Насамкінець – анонс наступної порції манни небесної від цієї компанії: «вже в січні "Провідна" дасть змогу виграти два авто і іншим своїм клієнтам, зокрема, тим, хто має договори страхування КАСКО».
Народна мудрість від ВТБ
«Запорука стабільності - розмір капіталу», - афоризм від невідомих «спеціалістів» банку ВТБ, який журналістка ESG Вікторія Бойко визнала цікавим для глядачів «Ділового світу» на Першому 7 жовтня. Так само, як і інформацію про те, що ВТБ – «дочірня структура шістдесятого за обсягами ресурсів банку у світі». «Від початку року капітал цієї установи в Україні зріс у чотири рази», - розповідає далі журналістка, наводячи у сюжеті два несамокритичні синхрони менеджерів банку. Насамкінець, як заведено у ділових новинах, трошки загальної інформації, аби згладити в цілому рекламний характер сюжету: «Сьогодні депозити за дохідністю обігнали всі засоби інвестування грошей. Такі високі відсотки востаннє були років п'ять-сім тому. Окрім того до привабливих процентів для постійних клієнтів фінустанови надають іще бонуси, такі, як збільшення процентної ставки вже через півроку обслуговування».
Стабільність від банку «Надра»
Плідна співпраця банку «Надра» з ESG триває. На позаминулому тижні у програмі «Діловий світ. Підсумки» гостював голова президент цього банку, а вже 9 жовтня «Діловий світ» розповів про «стійкість і високу надійність», притаманну «Надрам». Цього разу журналіст Сергій Безбородько вирішив не напружуватись і побудував свій сюжет практично повністю з прямої та непрямої мови представників банку.
Наступного дня, 10 жовтня, той самий Сергій Безбородько в «Діловому світі» повертається до банку «Надра». У своєму сюжеті журналіст пояснює, що «рефінансування Національним банком низки найпотужніших українських фінансових установ свідчить про гарантування регулятором стабільності вітчизняної банківської системи» - зокрема й кредит, отриманий банком «Надра». У сюжеті два синхрони президента банку Ігоря Гіленка.
Сто грамів реклами від «Хортиці»
9 жовтня «Діловий світ» на Першому каналі заповзявся лобіювати інтереси виробників алкоголю. «Виробники лікеро-горілчаної продукції закликають уряд підвищувати акцизи на спирт принаймні у три етапи. Інкаше на ринку збільшиться обсяг контрафакту. За деякими оцінками зараз кожен п'ятий літр спирту сірий. Це б'є по репутації виробників, які ставлять якість продукції на перший план», - йшлося у підводці до рекламного сюжету ТМ «Хортиця» авторства Сергія Чекаліна.
Першим у сюжеті хвалить «Хортицю» заступник голови правління концерну «Укрспирт» Петро Бойко. Журналіст також стверджує, що за результатами дослідження компанії GFK найякіснішою українською горілкою визнано саме «Хортицю».
«Якість "Хортиці" підтверджують понад три сотні нагород престижних міжнародних дегустацій. Нещодавно вона удостоїлася найвищої відзнаки СНД, національної премії Росії за якість. А на світовому рівні золото в конкурсі "Юнайтед водка", що відбувся у Каннах», - веде далі автор сюжету. Далі – синхрон голови української алкогольної асоціації Володимира Демчака із абстрактними міркуваннями щодо цінності бренду. І нарешті – останній штрих: «"Хортиця" - лідер продажів в Україні. Свої конкурентні переваги реалізує шляхом впровадження нових технологій виробництва та захисту продукці». Цікаво, що саме горілчаний бренд замовляє у ділових новинах рекламу, яку навіть не намагались замаскувати під інформаційне повідомлення.
Підсумкові ділові програми на цьому тижні виявились напрочуд «чистими».
Гість студії програми «Ера бізнесу. Підсумки» (ТРК «Ера») 12 жовтня – експерт Центру імені Разумкова Володимир Омельченко. Теми розмови – українсько-російські економічні відносини, ціни на газ, енергоспоживання тощо.
Гість студії програми «Діловий світ. Тиждень» (Перший канал) 12 жовтня – директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький. Тема розмови – дефіцит трудового ресурсу в Україні. У програмі регулярно висвітлюється у позитивному ключі діяльність «Укрзалізниці», проте для сюжетів журналісти добирають соціально значущі теми та важливі інформаційні приводи.
Моніторинг проявів корупції у телевізійних новинах та ділових програмах здійснюється «Детектор медіаю» та Інститутом масової інформації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та посольства Сполучених Штатів Америки в Україні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, Марина Оксенич
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
3
Бабай-ага
5906 дн. тому
На щастя у цьому морі баложиних ЗМІ гордо височіє телекритика - 2 великих матеріали про те ж саме - кожне слово критики в бік переляканої авантурниці - джинса :)
Воздаться ж вам, щиро сподіваюся за героїзм і проникливість.
Анониму
5907 дн. тому
По себе не суди, дружок
5908 дн. тому
Журналисты продаются и продаются с удовольствием
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ