До «Детектор медіа» звернувся директор комунального підприємства ТРК «Сокаль» Микола Пасько. Він розповів, що трудовому колективу телерадіокомпанії перешкоджають у проведенні її роздержавлення, а на прохання колективу вийти з-під опіки влади остання відповіла… низкою перевірок.

 

«Комунальне підприємство "Телерадіокомпанія "Сокаль" готове до роздержавлення. Минулого року на зборах трудового колективу ми прийняли відповідне звернення до Сокальської районної ради Львівської області – нашого засновника, скерували пакет документів до ради. Минулого ж року скерували до РДА і райради проект договору на висвітлення діяльності. Відповіді чекаємо до сих пір. Натомість чиниться тиск на творчих працівників та керівництво ТРК. Торік ми провели акцію "Ні – партійному контролю над ЗМІ", приймали відповідні звернення до громадськості. Нас підтримали і колеги з інших районів, і обласна спілка журналістів. З труднощами та запізненням районна рада прийняла редакційний статут ТРК. Але перше ж засідання редакційної ради було зірвано з вини частини, призначеної засновником. До сих пір жодного засідання не відбувалось, хоча минув майже рік. Ми готові вийти з-під опіки влади – нам не дають це зробити. Микола Пасько, директор ТРК "Сокаль"», - пише пан Пасько.

 

Уже не перший рік в Україні активно обговорюють законопроект про роздержавлення (реформування) друкованих ЗМІ. Нині його ще раз повернули до Міністерства юстиції для отримання віз нового керівництва. У цьому документі друковані ЗМІ намагаються вивести в окрему категорію підприємств, приватизація яких має відбутись якомога менш болісно для трудових колективів. Крім того, що їм надається посилений соціальний захист, вони ще й мають право на отримання майна редакцій за балансовою вартістю.

 

Для прогнозування перебігу роздержавлення законопроект передбачає проведення пілотного проекту, в якому зголосилися взяти участь близько 50 місцевих газет. Проте у законопроекті йдеться виключно про друковані медіа, з телерадіокомпаніями ж ситуація дещо інша. Поки що немає законопроекту, що регламентував би особливості їх приватизації; вони можуть робити це на загальних засадах, керуючись законами України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» або «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Утім, поки що жодна ТРО в Україні не змогла провести роздержавлення.

 

Голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко впевнений: роздержавлювати слід не лише друковані ЗМІ, але й ТРО. «Але ми не змогли переконати в цьому Міністерство юстиції. Ми пропонували норму, за якою місцевим ЗМІ – як друкованим, так і електронним – надавалося б сприяння. Комунальним ЗМІ, які належать місцевим органам влади, потрібно дати свободу», – каже він.

 

У штаті ТРК «Сокаль», що працює з 2000 року, працює 13 осіб, майже половина з них – журналісти. Микола Пасько очолює телерадіокомпанію з 2002-го року. Засновником ТРК «Сокаль» є Сокальська районна рада; компанія має FM-частоту, на якій ведеться цілодобове радіомовлення, і 6 годин 45 хвилин проводового мовлення на Першому каналі Українського радіо. На базі компанії працює продакшн-студія, котра щомісяця виробляє дві 15-хвилинні програми про події Сокальщини для Львівського обласного телебачення.

 

«Представники влади в Сокальському районі вирішили, що можна диктувати творчому колективу ТРК, як треба працювати, які матеріали робити, – розповідає директор телерадіокомпанії Микола Пасько. – Зокрема, заступник голови райдержадміністрації Марія Христинич приходила до нас на нараду й розповідала ведучим і журналістам, що треба, а чого не треба висвітлювати». Після цього інциденту, каже пан Пасько, 20 лютого 2006 року колектив надіслав звернення до райради, підписане сіма працівниками ТРК. У цьому зверненні містилось прохання включити колектив до складу співзасновників ТРК «Сокаль», аби уникнути тиску з боку влади. Колективу відмовили, мотивувавши тим, що в унітарного комунального підприємства має бути лише один засновник. Після цього, за словами Миколи Паська, тиск продовжився, але вже не на журналістів, а на керівництво, якому постійно висловлювали претензії щодо ведення і змісту програм та наповнення ефіру.

 

«Дійшло до того, що в ролі ведучих програм нам запропонували своїх, перевірених працівників із відділу культури, – розповідає директор. – Ми категорично відмовилися. 28 березня 2007 року на телерадіокомпанії було проведено відкриті збори трудового колективу, на які були запрошені засновники, медіаюристи зі Львова та всі зацікавлені сторони, в тому числі й представники політичних партій. На цих зборах було ухвалено звернення до райради з пропозицією йти шляхом роздержавлення, себто викупу трудовим колективом майна комунального підприємства. Це звернення, надіслане у встановленому порядку, було зареєстроване в райраді, але дотепер до уваги не взяте». Ще одним засобом тиску з боку влади, каже пан Пасько, є саботаж роботи редакційної ради, перше засідання якої було зірване представниками засновника. Останні не погодилися з пропозицією творчого колективу щодо обрання головою редакційної ради співробітника ТРК і покинули засідання. Після цього редрада не збиралася жодного разу, хоча у статуті зазначено, що вона повинна робити це не рідше одного разу на квартал.

 

Голова постійної профільної депутатської комісії з питань регламенту, депутатської етики та зв’язків зі ЗМІ Сокальської районної ради Лариса Фарин каже, що депутати ознайомилися зі зверненням, але на сесію поки що не виносили, бо… не зацікавилися цим питанням. Ніякої протидії приватизації, каже вона, з боку депутатів нема, і ніякого тиску на журналістів вони не чинять. Депутати створили тимчасову комісію, яка перевірила роботу комунального підприємства ТРК «Сокаль». Результати перевірки були оприлюднені на сесії, після чого на прохання депутатів ТРК перевірило Контрольно-ревізійне управління Львівської області.

 

«Були виявлені фінансові порушення, – каже пані Фарин. – Депутатів райради турбує той факт, що директор ТРК "Сокаль" водночас очолює нововолинське "Радіо "Нова", яке є акціонерним товариством. Тому нас цікавить, наскільки ефективно він може виконувати свої обов’язки. "Радіо "Нова" не дотується з місцевого бюджету, але дає кращі прибутки. А ТРК "Сокаль" отримало на 2008 рік 120 тисяч гривень, які підуть на зарплату працівникам, тоді як кошти від комерційної діяльності йдуть на розвиток матеріальної бази. Депутати помітили такий нерівномірний розвиток двох телерадіокомпаній і тепер, маючи висновки КРУ, можуть винести це питання на сесію». Вона також повідомила «ТК», що пан Пасько відмовився підписувати контракт, типову форму якого затвердила сесія районної ради.

 

Після оголошення на сесії райради підсумків роботи тимчасової депутатської комісії Микола Пасько подав до суду позов щодо поширення недостовірної інформації та збирається позиватися з райрадою щодо захисту честі та гідності. На його думку, єдина мета проведення перевірок ТРК – усунути його з посади. «Перевірка КРУ не виявила значних фінансових порушень, не підтвердила жодного факту з перелічених у висновках тимчасової комісії, а на незначні зауваження ми вже відреагували», – стверджує він.

 

Голова Сокальської райради Олег Солодяк каже: на приватизацію депутати згодні, але за іншою схемою. «Ми були на зборах колективу, слухали їхні пропозиції. У депутатів є різні думки з цього приводу, але більшість не погоджується дати дозвіл приватизувати майно ТРК за одну гривню, а пропонують провести аукціон», – каже він. Він також переконаний, що ніякого тиску на телерадіокомпанію не чинять, і впевнений у правомірності проведених перевірок. «Перевірку не треба вважати тиском, адже на редакційну політику ніхто не впливає. Я переконаний, що якість програм падає, але ми вже боїмося скликати редакційну раду і щось їм указувати, бо це знову потрактують як тиск», – розповідає пан Солодяк. Він заперечує й прагнення змінити керівника ТРК «Сокаль».

 

«До роздержавлення ТРК "Сокаль" я би поставився обережно, – каже представник Конгресу українських націоналістів у райраді Роман Монастирський. – Я не вважаю, що компанія сьогодні є залежною від влади. Вона об’єктивно висвітлює життя в районі. Райрада дотує її, але це не є погано. Навіщо відмовлятися від бодай якоїсь стабільності? Наскільки я знаю, більшість депутатів – проти роздержавлення».

 

Слова Миколи Паська про тиск із боку заступника голови РДА Марії Христинич підтвердив «Детектор медіа» головний редактор ТРК «Сокаль» Олександр Новацький. За його словами, вона закидала йому не лише критику місцевої влади, але й те, що він став членом партії «Пора», а не обрав її політичну силу (НСНУ). Саме через Марію Христинич, стверджує пан Новацький, було зірвано вибори голови редакційної ради. На думку головного редактора ТРК «Сокаль», компанія зможе вижити після приватизації: «Звичайно, ринок реклами в нас не дуже потужний, та все ж сигнал радіо "Сокаль" сягає в радіусі 80-100 кілометрів, тому ми можемо розраховувати на рекламодавців із сусідньої Волині». Та, за його словами, неодмінною умовою виживання є те, що колективу не доведеться викупляти приміщення на аукціоні. Зараз ТРК «Сокаль» орендує приміщення, бо в її власному триває ремонт, на який ані у влади, ані в телерадіокомпанії грошей немає. Ремонт робиться за рахунок підприємців, яким ТРК здає в оренду частину приміщення.

Заступник голови Сокальської РДА, депутат Львівської облради, голова профільної депутатської комісії обласної ради з питань культури та ЗМІ Марія Христинич усі звинувачення у тиску на ТРК «Сокаль» відкинула як безпідставні. «Оскільки підприємство комунальне і райрада є його засновником, ми маємо право певним чином контролювати його діяльність, – наголошує вона. – Але ми ніколи не втручалися у програмну політику ТРК. Навіть якщо відділ внутрішньої політики пише листи із проханням висвітлити ту чи іншу тему, то ніколи не зобов’язує, а завжди рекомендує». Пані Христинич додала, що до РДА останнім часом надходить чимало листів від жителів району, незадоволених якістю радіопрограм, особливо домінуванням у музичному ефірі англомовних пісень.

 

«Якщо на ЗМІ й був тиск, то це було до Помаранчевої революції. Після неї ніякого тиску на ТРК "Сокаль" точно не було. Вони у настільки "вільному польоті", що можуть ще й робити свій бізнес на стороні у сусідній області. Але зазначу, що жодне ЗМІ ніколи не буде незалежним: роздержавиться – потрапить під вплив бізнесу», – ділиться думками з «ТК» пані Марія. Вона впевнена, що райрада не погодиться на умови роздержавлення, запропоновані колективом: вклавши у матеріальну базу підприємства чималі кошти, депутати не схочуть віддати йому приміщення за одну гривню.

 

Для голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації подібні сигнали з Західної України – не новина. «Я маю багато листів від західноукраїнських журналістів, які скаржаться на тиск із боку помаранчевої влади. Ми навіть плануємо провести в цьому регіоні (у Львові чи Івано-Франківську) виїзне засідання комітету, на якому розглянемо питання взаємин медіа і влади», – розповідає Ганна Герман. На її думку, партійної і державної преси не має бути взагалі.

 

«У ситуації з роздержавленням, як і з усім в Україні, стався перекіс. Колективи, які справді існують, багато вже зробили, мають досвід та історію, стикаються з тим, що місцеві ради чи адміністрації створюють "ручні" газети чи ТРК-одноденки, аби забрати у справжніх редакційних колективів майно і дати журналістам "голодну волю". З одного боку, ніби роздержавлюють, з іншого – пускають людей із торбами», – каже пані Герман. Жертвами тиску влади, на її думку, є «не до кінця ручні» колективи. Вона нагадує, що на порядку денному ВР стоїть законопроект про тимчасовий мораторій на відчуження редакційного майна. «Наступним нашим кроком буде врегулювання у законодавчому порядку права на викуп редакційного майна, – каже депутатка. – Вважаю, що лише ті редакційні колективи, котрі працюють щонайменше 5 років, мають першочергове право на отримання майна свого ЗМІ. У такий спосіб ми хочемо захистити справжні редакційні колективи від штучно створених під ідею роздержавлення».

 

«ТК» звернулася до головного юрисконсульта Національної спілки журналістів України, президента Асоціації медіаюристів Тетяни Котюжинської із проханням прокоментувати правомірність дій районної ради та перспективи й можливі шляхи роздержавлення ТРК «Сокаль».

 

 

 

Водночас, згадані закони не передбачають продаж майна за балансовою вартістю. Ба більше, офіційне тлумачення Конституційним Судом статті 7 Закону Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачає, що спосіб приватизації визначає орган, який затверджує переліки об'єктів малої приватизації, а положення частини п'ятої статті 7 Закону слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити у приватизації.