Концерн РРТ: боротьба за бюджети
Ініціатива з перепідпорядкування КРРТ як дзеркало війни за майбутню інфраструктуру цифрового телебачення.
18 лютого у порядку денному урядового комітету з питань гуманітарної та соціальної політики промайнуло питання «Про передачу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку». «Промайнуло як марево і як марево щезло»: було тут же знято з розгляду. Як прокоментували тиждень тому «ТК» у комунікаційному департаменті Кабміну, - до наступного засідання урядового комітету. Проте цього тижня питання про Концерн на Комітет не виносилося. Як натякнули «ТК», питання про перепорядкування КРРТ певним зацікавленим особам вдалося загальмувати і, подейкують, найближчим часом воно офіційно розглядатися не буде. Маймо на увазі: поняття «найближчого часу» в умовній українській реальності є так само умовною категорією.
Ініціатором питання про перепорядкування КРРТ є Мінтрансзв’язку. Його аргументи викладені на кількох аркушах протоколу узгоджень із відповідними державними органами. Основний аргумент: Концерн РРТ є типовим оператором телекомунікацій. Щоправда, далі іде перелік, кому саме надає послуги Концерн: «НТКУ, НРКУ, практично усім телерадіоорганізаціям загальнонаціонального, регіонального та місцевого рівня – як не важко помітити це все телераідопартнери КРРТ, а далі іде тільки одне словосполучення, що не стосується телерадіосфери – операторам зв’язку».
Як повідомили «ТК» в Держтелерадіо, 96% трансляційних послуг телерадіокомпаніям різних форм власності в Україні надає саме Концерн (з них 66% належить самому Концерну, а решта перебуває в нього на обслуговуванні). При такій залежності від інфраструктури КРРТ цілком зрозуміло, чому Держкомтелерадіо категорично заперечує проти перепорядкування: «Монопольне становище Концерну РРТ потребує контролю з боку державного органу, на який покладено функції формування державної інформаційної політики…».
На це Мінтрансзв’язку відповідає низкою економічних аргументів. Як відповіли «ТК» у прес-службі Міністерства: «Починаючи з жовтня 2007 року, Концерн РРТ був вимушений надати державним телерадіокомпаніям послуг майже на 10 млн.грн. за відсутності підписаних договорів на здійснення трансляції державного телерадіомовлення, що складає близько 25 % загального обсягу фінансування. Це має наслідком погіршення фінансового стану Концерну РРТ та робить неможливим збереження у належному стані підприємством телекомунікаційної інфраструктури розповсюдження телерадіомовлення в Україні. Тобто повторюється ситуація, яка вже мала місце протягом 1997-2001 років». В коментарі є роз’яснення: «…з 1997-2001 борги замовника робіт із розповсюдження телевізійних сигналів (Держкомінформу) перед Концерном РРТ склали більше 120 млн. грн. Відбулася руйнація технічної інфраструктури Концерну РРТ (зношеність телевізійних веж досягла 70%)».
Натомість Держтелерадіо наводить зовсім іншу математику:
«Після повернення Концерну РРТ до сфери управління Держкомтелерадіо (як, зазначалося, це відбулося у червні 2007 року) значно поліпшилися фінансово-економічні показники діяльності КРРТ. Об’єктивні підсумки функціонування Концерну РРТ за 2007 рік, завдяки вжитим Держкомтелерадіо заходам, наступні:
- у порівнянні з 2006 роком утричі зріс чистий прибуток КРРТ,
- у 2007 році сплачено податків та обов’язкових платежів до державного бюджету у сумі 60,3 млн.грн., що більше проти відповідного періоду 2006 року на 20%;
- до місцевих бюджетів сплачено 20,6 млн.грн., що на 40,1% більше від факту 2006 року;
- до пенсійного фонду та фондів соціального страхування сплачено 38,9 млн.грн., що на 19,7 млн.грн. більше від факту 2006 року. Взагалі до бюджетів всіх рівнів сплачено 119,8 млн.грн.
Отже, у 2007 році вперше за роки незалежності Концерн РРТ спрямував до Державного бюджету надходжень більше ніж ним було отримано бюджетних коштів у вигляді оплати трансляції програм державних мовників (співвідношення складає 1,4 рази).
Продуктивність праці на підприємствах і філіях Концерну за 2007 рік у порівнянні з 2006 роком зросла на 21,1% і складає 72,1 тис.грн. на одного працюючого.
Поліпшення фінансового стану Концерну дозволило підвищити розмір заробітної плати працівників, надавати соціальну підтримку для оздоровлення, пільгове кредитування працюючих для вирішення їх житлових та інших життєвих потреб.
Вдалося скоротити заборгованість ОДТРК перед Концерном. Якщо на 1.01.007 заборгованість складала 16 млн грн., то на 1.01.2008 - 4 млн грн.».
Щодо заборгованості за трансляції державних мовників, то Держкомтелерадіо аргументує: йдеться не про проблеми в Комітеті, а про проблеми державного бюджету: «Виникнення заборгованостей попередніх періодів (кінця 1990-х) є наслідком відповідного рівня виконання державного бюджету, що, очевидно, згідно з бюджетним законодавством не є компетенцією головного розпорядника коштів, незалежно від того, який орган ним є;
навпаки, після повернення Концерну у сферу управління Держкомтелерадіо напрацьовано механізм погашення заборгованостей державних телерадіомовників щодо трансляції їх програм, який наразі успішно реалізується».
Аналогічну думку – що із неплатниками легше працювати в рамках однієї системи – висловив і генеральний директор КРРТ Анатолій Антоненко, і додав: «Концерн РРТ – не футбольний м’яч, який треба перекидати при кожній зміні уряду».
Щодо «кожної зміни уряду» – то тут шановний директор вдався до гіперболи, але і четверте перепорядкування за період незалежності – це теж чимало.
Історія Концерну така: у 1972 році була утворена Республіканська виробнича технічна дирекція радіозв'язку, радіомовлення і телебачення Міністерства зв’язку України, яка у 1992 році була перетворена у Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ).
У 1995 році КРРТ було передано до сфери управління Міністерства інформації (надалі перетворено у Держкомінформу, а потім у Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення).
У 2001 році Концерн РРТ було повернено до сфери управління Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку, на той час Державного комітету зв’язку та інформатизації.
26 червня 2007 року Концерн РРТ вилучено із сфери управління Мінтранс зв’язку (без його згоди), та передано до сфери управління Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення.
І останній економічний аргумент Мінтрансу, між іншим, також пов’язаний із «неплатежами» державних компаній. Мінтрансзв’язку, посилаючись на ст. 8 («Про захист економічної конкуренції») Закону «Про ТБ і РМ», пише: «Всупереч укладеним угодам між оператором і телекомпаніями, практично відбувається фінансування одних телевізійних за рахунок трансляції інших (мається на увазі державних за рахунок комерційних)… В подальшому такий стан може мати негативні наслідки висловлення недовіри Концерну РРТ комерційними телерадіокомпаніями та поступову відмову від використання його інфраструктури».
Із запитанням, чи можлива ситуація, щоб комерційні мовники відмовилися від послуг КРРТ, ми звернулися до посадової особи, яка відповідає за розвиток мереж великого українського телеканалу (вона воліла залишитися неназваною) і дістали категоричну відповідь: «Нісенітниця». Мовляв, жоден комерційний канал не пожертвує жодним передавачем на вежах і щоглах КРРТ. Адже нині ТБ перебуває в умовах такого жорсткого дефіциту радіочастотного ресурсу, що на конкурсах розмітають навіть найнепривабливіші частоти. Адже кожен передавач – це які не які, а GRP; а GRP – це гроші каналу.
Як бачимо, на кожен економічний аргумент знаходиться свій контраргумент. Тож логічно припустити, що справа не в боргах, не в захисті чесної конкуренції і навіть не в неплатниках. Судячи з усього, боротьба ведеться не так за те, щоби опікуватися Концерном задля його економічного процвітання, як за програму переходу з аналогового мовлення на цифрове. (А цю програму втілюватиме, безумовно, без чотирьох відсотків монополіст – КРРТ). Тож треба думати, боротьба ведеться за бюджети на освоєння цієї програми та ті вигоди, які отримають в майбутньому власники цифрової інфраструктури трансляції телерадіосигналу.
Причому Мінтранс обґрунтовує свою позицію так:
«Відповідно до ст. 15 Закону України «Про телекомунікації» та ст. 11 Закону України «Про радіочастотний ресурс» Мінтрансзв’язку розробляє та впроваджує державну технічну політику сфері телекомунікацій та у сфері користування радіочастотним ресурсом…»
Відтак: «Виходячи із повноважень Мінтрансзв’язку, наявності кваліфікованих фахівців, здатних забезпечити ефективне оновлення інфраструктури мовлення у стислі терміни, та враховуючи те, що Концерн РРТ є оператором телекомунікаційної мережі і не надає інформаційних послуг, повернення Концерну РРТ у підпорядкування до Мінтрансзв’язку забезпечить стабілізацію його фінансового стану, сучасний технологічний та технічний розвиток, забезпечить реалізацію Концепції державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення».
Натомість – переконані в Держкомтелерадіо – цифрову програму має втілювати саме їхнє відомство, на підставі того, що воно відповідає за державну інформаційну політику. Також в Держтелерадіо наполягають на перегляді статусу Комітету в питанні впровадження цифрового мовлення (скромна роль співвиконавця Держком не влаштовує), а також вносять низку пропозицій щодо того, аби в дофінансуванні проекту цифрового переходу взяли участь також і комерційні організації – мовляв, держава не потягне, задорого:
«Держкомтелерадіо, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення і Концерн РРТ започаткували у 2007 році роботу із запровадження цифрового мовлення в Україні. При чому Концерн РРТ спільно з Держкомтелерадіо бачить перспективи, коли потенційні кандидати на створення каналів цифрового мовлення (недержавні телерадіопідприємства) мають оцінити інвестиційну привабливість проекту впровадження цифрового мовлення, що в кінцевому результаті призведе до зменшення фінансового навантаження на державний бюджет під час реалізації програми. (За підрахунками спеціалістів, впровадження цифрового мовлення до 2012 року потребує трохи більше 1 млрд грн. З цієї суми з держбюджету приблизно 750 млн грн., решта за – інвесторами. У той же час за програмою, запропонованою Мінтрансзв’язку, на запровадження цифрового мовлення знадобиться у 4 рази більше коштів).
Започатковані Держкомтелерадіо кроки з запровадження цифрового мовлення мають серйозну «соціальну складову»…
Забавно, але і ті, що втілюють державну технічну політику, і ті, що відповідають за не менш важливу політику інформаційну, висувають на свій захист один і той самий риторичний аргумент, так би мовити «аргумент у дусі часу»: «забезпечення інформаційної безпеки України».
Облущивши риторику, є всі підстави думати, що КРРТ сьогодні став об’єктом інтересу. Оскільки при переході на цифру прибутки приноситимуть не так сам канал мовлення (цифровий ресурс є менш обмеженим, ніж аналоговий) і комерційні збори від прямої реклами (з розвитком веб-ТБ і TV on demand – це джерело прибутку мілітиме), як вироблення телевізійного контенту та (увага!) експлуатація технічних засобів передачі контенту. Тобто: говоримо КРРТ , а маємо на увазі – майбутні цифрові мережі. Отже, на думку вашого автора, йдеться не так про доцільність перепідпорядкування – Мінтрансу чи Держтелерадіо, як про те, кому дістанеться трансляційна інфраструктура цифрового мовлення. У відомствах ця боротьба виражається як «Мінтранс проти Держтелерадіо», у програмних документах – як боротьба «Концепції державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення» і «Плану розвитку телерадіопростору». В прізвищах… Прізвища звично не називаються.
Першим дзвіночком, що ознаменував початок боротьби за цифру в олігархічно-чиновницькому маштабі, було рішення Господарського суду Київської області (Вишгород), яке забороняє Нацраді проводити конкурс на мовлення на загальнонаціональному каналі мовлення цифрової багатоканальної телемережі МХ-4 і призупиняє її рішення від 16 січня, згідно з яким компанія «Українська цифрова телемережа» («УЦТМ») призначається провайдером програмної послуги на загальнонаціональний канал МХ-4. Другим дзвіночком – історія з Концерном, третьою… Поживемо – побачимо.
Тимчасом Тарас Петрів, голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України, вважає, що в даній ініціативі з підпорядкування КРРТ ідеться не так про інтереси держави і не стільки про інтереси безпосередньо олігархів, скільки про амбіції окремих чиновників: «Майже щороку ми бачимо потуги різних міністерств перепідпорядковувати окремі об’єкти». На думку пана Петріва, в данім випадку основна проблема – не підпорядкування Концерну, а його ефективна робота, запорука якої – вчасне державне фінансування. Відтак, переконаний наш співрозмовник, урядові варто було би зосередитися на фінансовому, а не юрисдикційному питанні.
Голова асоціації «Укр-ДВБ-Форум» Олександр Саломаха також характеризуєрухи довкола КРРТ як «бажання чиновників, що помінялися при владі, забрати до себе назад Концерн РРТ». Пан Саломаха погоджується із тим, що «ігри чиновників» пов’язані передовсім із програмою цифрового мовлення. А от щодо того, як би мала в ідеалі вирішуватися доля Концерну, то версія Олександра Саломахи така – по-перше, виділення галузі зв’язку з підпорядкування Мінтрансу: «На сьогодні вироблена єдина позиція громадських організацій, що працюють в галузі ТБ і зв’язку, ініціювати виділення зв’язку із Мінтрансу в окремий Комітет з інформатизації та зв’язку. Адже сьогодні ця галузь, в якої такі стрімкі темпи розвитку, не може бути дочірньою у перевізників». По-друге, акціонування підприємства таким чином, що контрольний пакет лишається в держави, але в підприємство допускаються приватні інвестори, які забезпечують гідний рівень технічного розвитку Концерну.
На сьогодні відомо, що планується заслухати питання про КРРТ і на засіданні РНБОУ, присвяченому проблемам інформаційної безпеки. Про це «ТК» повідомив Тарас Петрів, зазначивши, що таке засідання, імовірно, відбудеться на наступному тижні.
У Кабміні з рішенням розважливо не поспішають – думають. Думати і справді є про що, адже йдеться про курку, яка нестиме золоті яйця і яка сьогодні належить державі.
Як відповіла «ТК» Наталія Дніпренко, заступник директора Департаменту комунікацій влади та громадськості, завідуюча Відділом сприяння розвитку громадянського суспільства, «проект постанови, ініційованої Мінтрансзв’язку, не містить достатньо обґрунтованих контраргументів розробника щодо зауважень Держкомтелерадіо». Між іншим, у європейській практиці є приклади, коли установи, аналогічні КРРТ, у формі державних холдингів підпорядковуються напряму урядові. А от в нашій ситуації рішення або в бік одного відомства, або в бік іншого означатиме тимчасовий фавор або тої, або іншої групи інтересів. Адже, на мою думку, це той класичний український випадок, коли про державну доцільність дій жодної зі сторін насправді не йдеться...
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
01.02.2007 17:24
Дмитро Табачник: Необхідно повернути під юрисдикцію Держкомтелерадіо реєстрацію преси та Концерн РРТ
«Детектор медіа»
17 947
Коментарі
2
me
6062 дн. тому
ухвала господарського суду київської області не призупиняє рішення Нацради від 16 січня, згідно з яким компанія компанія «Українська цифрова телемережа» («УЦТМ») призначається провайдером програмної послуги на загальнонаціональний канал МХ-4, оскільки мова йде про рішення 1715 від 05.12.2007 року, а не про рішення 5 від 16.01.2007 року, яким Нацрада видала ліцензію провайдера програмної послуги УЦТМ . з рішення нацради :"Зупинити дію рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1715 „Про оголошення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення на загальнонаціональному каналі мовлення цифрової багатоканальної телемережі МХ-4” від 05.12.2007 року до набрання законної сили рішенням суду по цій справі."
Oleg
6062 дн. тому
Концерн РРТ забрав під себе Прутнік для реалізації свого власного проекту цифрового телебачення "УЦТМ" за рахунок бюджетних коштів Держтелерадіо. Курус, як предендент на місце Прутніка, від імені Нацради підтримує, щоб КРРТ залишився в Держтелерадіо, адже в нього теж особисті апетити не малі. Тому доля Концерну в руках цих держслужбовців-бізнесменів не завидна. Сьогодні Концерн РРТ виживає за рахунок розміщення базових станцій операторів мобільного зв'язку. Без них Концерн банкрут. В ідеї підпорядкування Концерну РРТ напряму Кабміну на період впровадження цифрового телебачення є здоровий глузд.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ