8 листопада 2007 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №975-р змінено склад наглядової ради Національної радіокомпанії України, яку доти очолював віце-прем’єр-міністр уряду Тимошенко (2005 року), а з 2006-го – нардеп-бютівець Микола Томенко. Згідно з цією постановою, новим головою наглядової ради став голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Едуард Прутнік. Склад Наглядової ради змінився повністю; зокрема, до неї введено заступника голови Держтелерадіо Олександра Курдіновича, заступника директора Департаменту комунікацій влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталію Дніпренко та радника Едуарда Прутніка – Ігоря Чабана.

 

 

Інші новопризначені члени ради – митці: Олексій Безгін – ректор Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого; Олександр Злотник – професор, викладач КНУКіМ; Дмитро Остапенко – генеральний директор Національної філармонії; Євген Станкович – композитор.

 

Інформаційні агентства повідомили про це рішення Кабінету Міністрів зі слів віце-прем'єра з гуманітарних питань Дмитра Табачника. Проте ні отримати текст розпорядження, ні почути пояснення урядовців щодо раптового повернення до давно забутої теми наглядових рад не вдалося: документа не було ані в працівників прес-служби КМУ, ані в Державному комітеті телебачення і радіомовлення, тож не було й предмета для коментування. У прес-службі Дмитра Табачника журналістові «ТК» відмовили у коментарі, запропонувавши «ловити Дмитра Володимировича на яких-небудь заходах»… Лише 12 листопада, отримавши текст розпорядження, «ТК» змогла звернутися по коментарі до експертів та представників органів влади.

 

Новообраний народний депутат Андрій Шевченко (фракція БЮТ) називає призначення Едуарда Прутніка головою наглядової ради НРКУ таким, «що не відповідає логіці часу і тим завданням, які стоять перед НТКУ та НРКУ»: «Розумію, що в попередньому складі Наглядова рада не працювала, але мені здається, що Дежкомтелерадіо сьогодні мав би робити інші речі, а саме створити Громадські ради НРКУ та НТКУ, які передбачені законом, просувати державне телебачення та радіо до суспільного мовлення». Рішення реанімувати наглядові ради Андрію Шевченку видається дивним, адже незабаром Едуардові Прутніку, ймовірно, доведеться передавати справи новому керівнику Держтелерадіо. Навіщо тоді Кабмін саме зараз, напередодні створення нової парламентської коаліції, вводить панів Прутніка, Курдіновича і Чабана до колегіальних урядових органів (окрім наглядової ради НРКУ, вони нещодавно стали членами Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі)?

 

Екс-голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації також наголосив: «Наглядові ради передбачені старими статутами НРКУ та НТКУ. Інша справа, що ці статути самі по собі є незаконними. Оскільки після ухвалення нової редакції закону "Про телебачення та радіомовлення України"  2006 року НТКУ і НРКУ мали розробити нові статути, які повинен затвердити парламент».

 

Коментуючи перші звістки про зміну складу наглядової ради, Українська народна партія, що входить до складу «НУ-НС», назвала це рішення загрозою запровадження прихованої цензури у програмах Національного радіо. «Наглядова рада здійснює безпосередній контроль за діяльністю державного радіо, приймає щорічні плани, затверджує план розвитку наступного року, тому є реальна загроза, що Партія регіонів може запровадити приховану цензуру програм Нацрадіо», – переконаний Степан Хмара. Київський бютівець Олександр Бригинець має ще серйозніші побоювання: «Почему именно сейчас, после поражения на выборах, регионалы решили в срочном порядке принять столь незаконное решение? Уверен, что речь идет о стремительной рейдерской атаке, цель которой – приватизировать имущество Национальной радиокомпании еще до первого заседания Верховного Совета VI созыва»

 

Голова Всеукраїнської громадської організації «Телерадіоасоціація «УКР-ДВБ-ФОРУМ» Олександр Саломаха нагадав, що старий склад наглядової ради було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів від 8 червня 2005 року, який відповідав чинному на той час законодавству. Водночас, статтею 14 останньої редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 1 березня 2006 року передбачено створення громадської ради Національної радіокомпанії України, до складу якої входить 17 осіб. Персональний склад громадської ради НРКУ затверджується Верховною Радою України: 9 осіб – за поданням депутатських фракцій у Верховній Раді України, 4 особи – за поданням Президента України та 4 особи – за поданням загальнодержавних об’єднань громадян, що діють у сфері виробництва та розповсюдження телерадіопрограм.

 

Статус громадської ради НРКУ у відповідності з останньою редакцією Закону України «Про ТБ і РМ» визначається Статутом радіокомпанії, який затверджується законом України. Такий закон досі не прийнятий. «Отже, рішення Кабінету Міністрів України про зміну складу наглядової ради НРКУ не відповідає чинному законодавству і фактично усуває Президента України від формування та реалізації державної інформаційної політики», – зазначає пан Саломаха.

 

Та в Кабміну власна логіка трактування проблеми «громадських vs наглядових». За словами заступника директора Департаменту комунікацій влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України та секретаря наглядової ради НРКУ Наталії Дніпренко, наглядова і громадська ради – це різні органи, і кожен має свої функції. «Наглядова рада здійснює нагляд за дотриманням законодавства, встановлених стандартів мовлення, за виконанням державного замовлення тощо. Громадська ж рада повинна виконувати функції дорадчого, консультативного органу; вона може впливати і на програмну політику, але не обов'язково має здійснювати функції наглядової ради. Вони не виключають одна одну», – пояснила «Детектор медіа» пані Дніпренко. 

 

Вона не вбачає непослідовності у діях свого колеги Едуарда Прутніка, який у січні 2007 року висловився проти негайного створення громадських рад НТКУ та НРКУ, а тепер сам очолив раду наглядову. «Робота громадських рад визначається Статутами НТКУ та НРКУ, які затверджуються Законом України, – каже Наталія Дніпренко. – Ці статути не розроблені й не затверджені Верховною Радою, яка поки що не працює. На сьогодні відсутнє нормативне поле для функціонування громадських рад. Закон ухвалено, але не розроблено подальші механізми, тому статус громадських рад та їхні функції не є зрозумілими – на відміну від функцій наглядових рад, прописаних і затверджених постановою Кабміну від 22 вересня 2004 року №1235 "Деякі питання Національної радіокомпанії України". 19-м пунктом цієї постанови зазначено, що контроль за діяльністю НРКУ здійснює наглядова рада, склад якої затверджується Кабінетом Міністрів. Вона сприяє виконанню статутних завдань НРКУ: державного замовлення, ефективного використання майна, яке закріплене за радіокомпанією, тощо. Наглядова рада на чолі з Миколою Томенком не збиралася й не могла ефективно виконувати свої обов'язки, тому настала потреба оновити її склад».

 

До Помаранчевої революції наглядові ради як НРКУ, так і НТКУ очолював тогочасний і теперішній віце-прем'єр Дмитро Табачник. У 2005 році склад наглядової ради НРКУ змінили, а НТКУ – не встигли, каже Наталія Дніпренко, тому останню дотепер очолює Дмитро Володимирович. Утім, зараз є й проект розпорядження щодо зміни складу наглядової ради НТКУ.

 

З Наталією Дніпренко солідарний і заступник голови Держтелерадіо та голови Наглядової ради НРКУ Олександр Курдінович: «Наглядова і громадська рада – зовсім різні. Діяльність наглядових рад передбачена статутами, ці установи працюють досить давно. Ми просто оновили склад наглядової ради НРКУ, оскільки старий склад досить довго не збирався та не виконував покладені на нього функції та завдання. Тому для того, щоб активізувати роботу та підвищити ефективність НРКУ, уряд прийняв рішення внести зміни до складу наглядової ради. До основних функцій наглядових рад, перш за все, належить фінансово-господарства діяльність. Наглядові ради існують у бюджетних установах, державних підприємствах, господарських товариствах, де 100% акцій належать державі».

На прохання «ТК» прокоментувати законність зміни складу наглядової ради НРКУ Юридичне управління Держкомітету телебачення і радіомовлення підготувало офіційний коментар:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виведений зі складу наглядової ради НРКУ, її президент Віктор Набруско не надто позитивно оцінює розпорядження КМУ. «Ми зараз працюємо згідно зі Статутом, затвердженим Кабміном, – каже він. – І цим статутом передбачене існування наглядових рад. Згідно з новою редакцією закону про телебачення і радіомовлення, статути НРКУ та НТКУ мають затверджуватись парламентом. Я думаю, що в новому варіанті статуту НРКУ йтиметься тільки про громадську раду, в якій будуть представники від громадськості, Президента і Верховної Ради. Не знаю, чи на часі зараз оновлення наглядової ради, коли вже потрібна громадська. Дуже в цьому сумніваюся». На думку Віктора Набруска, своє слово під час роботи над новими статутами НТКУ та НРКУ мають сказати Верховна Рада і Президент.

 

Тим часом, Інститут Медіа Права оприлюднив заяву, в якій називає зміну наглядової ради НРКУ незаконною. Наводимо її текст повністю:

Інститут Медіа Права заявляє, що проведена Кабінетом Міністрів України зміна складу наглядової ради Національної радіокомпанії України є незаконною та має бути скасована. Ще з 1 березня 2006 року набула чинності нова редакція Закону України «Про телебачення і радіомовлення», за якою у Національній телекомпанії України та Національній радіокомпанії України керівні органи мають назву «громадські ради», персональний склад який затверджується Верховною Радою України, а не Кабінетом Міністрів. При цьому, відсутність сьогодні громадських рад лежить повністю на совісті парламентської коаліції, яка не бажала ставити на голосування склад колегіальних органів, сформований відповідно до закону за поданням депутатів, Президента України та профільних громадських організацій. Натомість ця ж коаліція зараз вирішила вдатися до кулуарних та незаконних змін, провівши їх через Кабінет Міністрів України.  

 

Кабінет Міністрів у своїх змінах опирався на не менш незаконний статут НРКУ, який у 2004 році був затверджений тим же Кабінетом Міністрів, хоча закон визначав, що засновниками національних теле- та радіокомпанії мають бути Верховна Рада України та Президент України. Зараз легітимність статуту ще менша, оскільки, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"» від 12 січня 2006 року, статути НРКУ та НТКУ затверджуються законом України. 

 

Про кінцеву мету змін наглядової ради можна лише здогадуватись, однак Інститут Медіа Права не виключає прагнення Уряду незаконно поставити під контроль керівництво Національної радіокомпанії України, оскільки, відповідно до того ж нелегітимного статуту НРКУ, президент радіокомпанії може бути звільнений із посади рішенням КМУ за поданням наглядової ради. Статут прямо суперечить закону, відповідно до якого таке рішення приймають послідовно громадська рада, Верховна Рада України та Президент України, однак ніхто не може гарантувати, що Уряд не прийме ще одного незаконного рішення про зміну президента НРКУ.  

 

Замість Миколи Томенка Головою наглядової ради НРКУ став Едуард Прутник. Ми вважаємо, що таке незаконне отримання посади шкодитиме репутації голови Держкомтелерадіо. Інститут Медіа Права закликає органи влади замість формування нелегітимних органів виконати чинний Закон України «Про телебачення і радіомовлення», зокрема у визначений законом порядок сформувати громадські ради, ухвалити законом статути НТКУ і НРКУ та змінити правовий їх статус – з установи на державне підприємство, як цього вимагає закон.

 

Від «ТК». Отже, як це часто буває в українській політиці, – а контроль над державною радіокомпанією в період зміни влади, на жаль, залишається справою політичною, – кожна сторона трактує законодавство по-своєму й закликає виконувати ті його норми, які їй більше імпонують, ігноруючи інші. Ми не маємо підстав звинувачувати Едуарда Прутніка, як це робить Олександр Бригинець, у будь-яких намірах порушити закон, проте не можемо не згадати його власні слова про невідворотність створення суспільного мовлення в Україні. Громадські ради НТКУ та НРКУ, як засіб політично-громадського (а не цілком громадського, як має бути в ідеалі) контролю над державними мовниками, є одним із перших важливих кроків до їх роздержавлення та перетворення на суспільні.

 

Без сумніву, занадто політизована модель утворення громадських рад, яка була запропонована на початку 2007 року тогочасними парламентарями, була вкрай недосконалою і потребує переосмислення та трансформації. «ТК» неодноразово наголошувала на тому, що громадські ради слід формувати прозоро, виходячи з інтересів суспільства, а не політиків. На цьому, зокрема, може й повинна наполягати кожна політична сила, зокрема й Партія регіонів, до якої належать Едуард Прутнік і Дмитро Табачник (саме його вважають ідеологом кадрових змін у наглядовій раді НРКУ).