За останні пів року медійний регулятор став частіше відмовляти у реєстрації, і насамперед онлайн-медіа. До осені минулого року відмови у реєстрації були поодинокими і здебільшого стосувалися зауважень до документів, несплати реєстраційного збору, або випадків, коли засновниками медіа були органи державної влади. А тепер відмови у реєстрації почастішали та вийшли за межі формальних причин. Зокрема, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення перестала ресєтрувати блогерів та онлайн-казино, а також відмовляє у реєстрації  ютуб-, тікток- і твіч-каналам як онлайн-медіа (тому що регулятор вважає їх аудіовізуальними медіасервісами).

Окрім цього у Нацради ще існує практика, коли питання про реєстрацію не набирає достатньої кількості голосів, щоб рішення було прийняте. Тобто формально відмови немає, але компанія не отримує реєстрації. Тож проаналізувавши всі відмови регулятора з січня 2025 по травень 2026 року, розповідаємо про те, хто й чому не зміг зареєструватись.

Онлайн-медіа

Торік найбільше заяв на реєстрацію у Нацраді було саме від онлайн-медіа, хоча реєстрація у цій сфері є добровільною. Це положення одразу вносилось у закон «Про медіа», щоб не було спроб «зарегулювати» онлайн-простір. При цьому ті, хто бажає зареєструватися, мають певні переваги: наприклад, м’якша відповідальність за одні й ті самі порушення у порівнянні з незареєстрованими медіа, які так само підпадають під регулювання.

Але, як виявилося, ключовим стимулом цього процесу став закон про боротьбу з лудоманією, який установив нові правила і дозволив рекламу азартних ігор у медіа з певними обмеженнями. Зокрема, у зареєстрованих онлайн-медіа. Також до цього додалися штрафи у розмірі майже п’ять мільйонів від «Плейсіті» за незаконну рекламу грального бізнесу для блогерів, медіа та телеграм каналів. Тому з’явився певний ажіотаж: якщо медіа зареєструється, то отримає легальне право на рекламу азартних ігор, а це одна з небагатьох сфер, де зараз є гроші.

Критеріїв для онлайн-медіа поки що немає, тому що орган спільного регулювання у цій сфері ще не розробив їх. Нацрада теж не скористалася своїм правом затвердити їх самостійно. Спершу вона реєструвала усіх, хто правильно подав заяву, сплатив збір — і блогерів, і ютуб-канали, і навіть онлайн-казино та сайти букмекерів. Але потім різко змінила свою позицію і почала відмовляти.

Відмови з формальних причин

До жовтня 2025 року було лише кілька десятків відмов за заявами, здебільшого через неповну інформацію. Серед них була відмова громадській організації «Журналісти проти корупції». Компанія вже не вперше намагалася зареєструватись у Нацраді, але отримувала відмови через несплату реєстраційного збору, недостовірну поштову адресу тощо.

Нагадаємо, ще у 2024 році під час першого розгляду Нацрада утрималася від голосування через серйозні репутаційні порушення. Заступник голови Нацради Олег Черниш розповів, що у відкритому доступі є масив інформації про те, що організація займається торгівлею журналістськими посвідченнями та залучає осіб, які насправді не працюють журналістами.

Також через неповну інформацію у заявці, інформацію, яка не відповідає дійсності, несплату реєстраційного збору та відсутність зв’язку з заявником відмови від Нацради отримали компанія «Альтман ален моріс», ТОВ «Лівюамеп Україна», ФОП Максим Муха, ГО «Інсайнс», фізична особа Георгій Лук’янчук, ФОП Микола Орлов, Роман Журавель, Артем Артюх.

Відмова блогерам

Перша така відмова стосувалась інстаграм-блогерки Владислави Лукашук, яка подала заяву щодо реєстрації як онлайн-медіа своєї сторінки «Vladyslava Lukashuk» (сторінка в інстаграмі має 407 тисяч підписників). На засіданні член Нацради Юрій Зіневич розказав, що під час опрацювання заяви регулятор установив, що на публічній сторінці в інстаграмі поширена інформація, яка не має ознак медіа, а є самовираженням блогерки (подорожі, відпочинок, сімейні події). «Ми як Нацрада реєструємо лише сторінки, які є медіа», — додав він.

У відповідь на запитання «Детектора медіа» у Нацраді розказали, що поки орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа не затвердив окремих критеріїв для віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа, регулятор використовує лише ті положення, які є в законі.

«Поширена інформація, яка не має ознак регулярності та мети систематичного поширення масової інформації для суспільства, а є винятково самовираженням авторки сторінки. Зазначена публічна сторінка є особистим блогом, метою якого є винятково вираження власних поглядів, вражень, коментарів щодо подій у власному житті, поширення фото та відео з повсякденного життя (подорожі, відпочинок, сімейні події)», — йдеться у рішенні регулятора.

Схожа ситуація була з Тетяною Ущенко з Кременчука Полтавської області, якій регулятор відмовив у реєстрації як онлайн-медіа особистої сторінки в інстаграмі «Таня і Олег Ущенко». Оскільки, на думку Нацради, ці особисті сторінки не є медіа.

Також регулятор із цих же підстав відмовив ФОП Максим Юзефович, який хотів зареєструвати інстаграм-сторінку «Той самий юз», Максиму Казімко, який хотів зареєструвати свій профіль у фейсбуці й тікток, Єгору Дирді, який реєстрував інстаграм-сторінку egordyrda_99, Дмитру Гаврилову, який хотів зареєструвати власну інстаграм-сторінку, ФОП Євгену Колодяжному, який хотів зареєструвати в інстаграмі сторінку «Жека Кабина».

Відмови онлайн-казино та букмекерам

Як уже неодноразово звертав увагу «Детектор медіа», серед реєстрантів Нацради є онлайн-казино та сайти букмекерів. Серед них «Ggbet.ua Casino», «Ggbet.ua Esports», «Ggbet.ua». Але з осені 2025 року ситуація змінилася. Спершу Нацрада відимовила у реєстрації  ТОВ «Лімон», яка є юридичною компанією ChampionCasino. До слова, нагадаємо, колишня власниця цього казино стала бенефіціаркою радіо «Чемпіон». «Лімон» хотів зареєструвати сторінки у фейсбуку «Championcasino UA», інстаграмі «ChampionCasino UA Чемпіон» і телеграм-канал «Champion Casino | Чемпіон Казино». На думку Нацради, ці сторінки не відповідають визначенню медіа відповідно до Закону України «Про медіа» та використовуються для реклами й залучення клієнтів.

«На публічній сторінці у соціальній мережі “Фейсбук” із назвою ChampioncasinoUA поширена інформація має комерційно-рекламний характер із метою залучення користувачів, просування азартних послуг, стимулювання активності й популяризації бренду. Зазначена інформація не має мети систематичного поширення масової інформації для суспільства, відсутні ознаки редакційного контролю, редакційної політики чи журналістської діяльності», — йдеться у рішенні регулятора. Також Нацрада додала, що публічна сторінка у фейсбуці з назвою «ChampionсasinoUA» — це офіційна сторінка комерційного бренду, яка використовується для реклами й залучення клієнтів і не є медіа.

Зі схожим формулюванням Нацрада відмовила в реєстрації ТОВ «Маліна» («Champion club | Чемпіон клуб»). А 18 грудня ТОВ «Вбет Україна» і ТОВ «ГГБЕТ». ТОВ «Вбет Україна» було наполегливе і подавалося на реєстрацію кілька разів із різними онлайн-медіа.

Через причетність до бетингу регулятор відмовив у реєстрації Руслану Сороці, який хотів зареєструвати телеграм-канал «Ruha с вами!». У своєму рішенні Нацрада зазначила, що зафіксувала ознаки реклами азартних ігор на блогерському каналі про футбол: рекламні банери з зображенням торговельної марки організатора азартних ігор «Betking». На банерах наявні попередження: «Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри» та маркування «реклама». Крім того, у розміщених матеріалах містяться гіперпосилання, за якими здійснюється перехід на ресурс організатора азартних ігор.

«Канал у телеграмі не має визначеної редакції, не здійснює редакційного контролю, не дотримується редакційної політики та стандартів журналістської діяльності. Поширюваний контент не спрямований на систематичне інформування невизначеного кола осіб щодо суспільно значущих подій, а має переважно розважальний, комерційний і рекламний характер. Поширювана інформація не є результатом професійної журналістської діяльності, оскільки відсутні ознаки збирання, перевірки, аналізу та редакційного опрацювання інформації. З огляду на викладене, діяльність зазначеного каналу у Telegram не відповідає визначенням онлайн-медіа та медіа», — йдеться у рішенні регулятора.

Подібна історія була з заявкою Аміна Рустама Улі Гафурі, який хотів зареєструвати інстаграм-сторінку «csports.official CS2NEWS | Counterstrike2 |CSPORTS». Нацрада побачила у шапці профілю зображення торговельної марки азартних ігор, під якою організовують азартні ігри — Betking.

Артем Кочарян хотів зареєструвати сайти Big game s «Топ-3 Україна», але регулятор теж помітив посилання на організаторів онлайн-ігор.

У контентному наповненні інстаграм-сторінки Media Padel League, яку хотів зареєструвати Ігор Доценко, Нацрада теж побачила рекламу азартних ігор.

Віталію Ярошенку регулятор відмовив у реєстрації інстаграм-сторінки Rpoxu | Twitch-стрімер із таким формулюванням: «Установлено, що поширюваний контент не спрямований на систематичне інформування щодо суспільно значущих подій, а має переважно комерційний і рекламний характер, а також відсутні ознаки збирання, перевірки, аналізу та редакційного опрацювання інформації. З огляду на викладене, публічна сторінка в соціальній мережі “Інтсаграм” не є медіа в розумінні Закону». Також не зареєстрували і його телеграм-канал «Ярошки» через рекламу азартних ігор.

Ще одна відмова стосувалася громадської організації «Наймедійніша футбольна команда», де регулятор також побачив рекламу азартних ігор. Така ж історія і з ТОВ «УАФ маркетинг».

На каналі twitch.tv/jex_ua про відеоігри ФОП Максима Слинька Нацрада зафікусувала посилання на бетинг та ненормативну лексику.

Відмови сайтам підприємців

Наприкінці 2025 року як онлайн-медіа свою інстаграм-сторінку намагалося зареєструвати ТОВ «Екстрім лайв». Однак Національна рада встановила: «На публічній сторінці в соціальній мережі “Інстаграм” із назвою spinner.live поширена інформація має комерційно-рекламний характер із метою залучення користувачів, просування азартних послуг, стимулювання активності та популяризації бренду. Зазначена інформація не має мети систематичного поширення масової інформації для суспільства, відсутні ознаки редакційного контролю, редакційної політики чи журналістської діяльності».

Громадська реєстрація «Міжнародний інститут аналізу проблем правозахисту» не змогла зареєструвати свій сайт, бо Нацрада вважає, що «до сфери дії Закону не належить поширення масової інформації юридичними особами на власних вебсайтах, якщо поширення масової інформації не є основним видом діяльності суб’єкта та поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від сфери дії Закону».

Ще одна відмова була Артему Кочаряну, бо на сайті та сторінках у соцмережах King Group, які подавались на реєстрацію, Нацрада побачила повідомлення про роботу компанії, яка пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від сфери дії Закону «Про медіа».

ТОВ «Візіт юкрейн» хотіло зареєструвати портал для туристів, які планують подорожі за кордон. Нацрада побачила на ньому інформацію про різні послуги, страхування, юридичні консультації тощо. Тому відмовила,  бо портал не підпадає під визначення медіа.

Ще одна дещо подібна історія була з ТОВ «Вінпасс медіа». Нацрада не встановила «достатніх ознак систематичного створення або добору, організації та поширення масової інформації необмеженому колу осіб».

«“Медіамодуль Платформи WinPass” визначено як окреме пов’язане цифрове середовище, доступ до якого може надаватися через мобільний застосунок WinPass, вебверсію платформи WinPass або інше пов’язане цифрове середовище та яке використовується для технічного відображення, розміщення і доведення до користувача редакційних, інформаційних, рекламних, партнерських, спонсорських та інших матеріалів. Отже, сам заявник прямо пов’язує діяльність порталу winpass.media з функціонуванням цифрової платформи WinPass і визначає його як складову відповідного цифрового середовища», — йдеться у рішенні регулятора.

Відмови ютуб- і твіч-каналам

ТОВ «Спорт Продакшн» хотіло зареєструвати ютуб-канал Football.ua. Однак Нацрада відмовила, бо класифікувала ютуб-канал не як онлайн-медіа, а як аудіовізуальний медіасервіс. Хоча раніше ютуб-канали реєстрували як онлайн-медіа і в реєстрі є десятки таких зареєстрованих. Руслану Сороці, якому Нацрада вперше відмовила у реєстрації через рекламу азартних ігор, також відмовили у реєстрації каналу на ютубі Runa live, оскільки вважає, що там відсутні ознаки онлайн-медіа.

Ще одна відмова була ТОВ «Сайбер хаб», який хотів зареєструвати канал у твіч kholodtsi.

Нацрада не зареєструвала і ТОВ «ГГ медіа», яке представляло ютуб-канали «GG.Спорт» і «GG. Кіберспорт», оскільки вони, на думку регулятора, мають ознаки аудіовізуального медіасервісу.

Канал «Goal plus pass | Гол плюс пас», який хотів зареєструвати Ілля Солощенко, на думку Нацради, має ознаки аудіовізуального медіасервісу.

Відмова через відсутність оновлення на сайті

Цей критерій регулятор став також використовувати останнім часом. Так, Нацрада відмовила ТОВ «Стіл медіа груп» у реєстрації сайту Beton Sport. Видання представляв Олексій Галака, який розповів, що творчим керівником проєкту є Юрій Бондар, директор Інституту журналістики. За словами Олексія Галаки, видання планує поширювати матеріали про спорт. Проте член Нацради Юрій Зіневич сказав, що оновлення сайту не було з лютого. За його словами, згідно з законом «Про медіа», онлайн-медіа регулярно поширює інформацію. «Поширення інформації не має ознак систематичності та періодичності. Сайт не діє як медіа», — сказав він.

Олексій Галака пояснив, що оновлення почнеться після того, як вдасться залучити команду та фінансування, а для цього потрібна реєстрація: «Наша мета — розвиток спорту, без реєстрації ми матимемо обмеження в роботі з рекламодавцями».

Більшість членів Нацради не підтримала реєстрацію. Заступник голови регулятора Олег Черниш голосував проти. «Несистематичність виходу не є підставою для відмови в реєстрації», — сказав він.

Відмова сайту з обмеженим доступом

Ще одна історія з практики відмов у реєстрації стосувалася ТОВ «Медіксі», яке хотіло зареєструвати свій сайт. Нацрада не підтримала цю заявку через те, що портал має обмежений доступ.

«Статтею 2 Закону встановлено, що дія Закону не поширюється на суб’єкт, який розповсюджує інформацію для визначеного кола осіб, зокрема через ресурси, доступ до яких мають лише ідентифіковані користувачі. На сьогодні відсутній доступ до вебсайту для необмеженого кола осіб», — ідеться у рішенні.

Друковані медіа та провайдери

У листопаді 2025 року намагалося зареєструватися Львівське комунальне підприємство «Львівське радіо». Однак Нацрада відмовила, бо підприємство не належить до наукових установ, закладів освіти та закладів культури, а його засновником є орган місцевого самоврядування.

Кілька разів намагалося зареєструватися видання ТОВ «Суворов». Однак дістало відмову спершу через неповну інформацію в заяві, далі через несплату реєстраційного збору. Ця компанія вже не вперше подається на реєстрацію. За словами членів Нацради, вона виступає проти видачі українських паспортів нового зразка, вакцинації дітей і підтримує пропагандистські тези країни-агресорки. У 2024 році, коли зауважень до документів не було, заступник голови Олег Черниш сказав, що, він не голосуватиме за реєстрацію: «Здоровий глузд і совість кажуть мені, що не можна підтримувати вихід цих видань».

Ще одна відмова — компанії ТОВ «Ківі ОТТ» в реєстрації провайдера платформи спільного доступу до відео. Компанія раніше розробляла додатки для телевізорів «Ківі», а тепер хотіла зробити його доступним для всіх споживачів та надати доступ до різних каналів.

Заступник голови Нацради Олег Черниш запитав представницю «Ківі ОТТ»: «Платформи спільного доступу до відео — це ютуб, фейсбук тощо. На вашому застосунку я можу розмістити свою інформацію?». Представниця це знайшла аргументів у відповідь.

Нацрада відмовила компанії в реєстрації через те, що в заяві подана неповна інформація та відсутні ознаки платформи спільного доступу. «Можливо, вам потрібно зареєструватися в іншому напрямку», — порадив Олег Черниш.

Непрямі відмови

Окрім рішень, де члени Нацради голосували за відмову у реєстрації, є низка випадків, де проєкт рішення був позитивним, але нацрадівці його не підтримували і він не набирав достатньої кількості голосів.

За останні пів року таких випадків було п’ять. Серед них Виробниче мале підприємство (ВМП) «Горизонт» (телеканал «Сварожичи» з міста Златопіль, колишній Первомайський Харківської області). Канал планував мовити за технологіями ОТТ, IPTV. Однак його реєстрація не набрала голосів. ВМП «Горизонт» раніше володіло ліцензією на телеканал «Горизонт-TV» і транслювало проросійську пропаганду. Компанія подавалася на реєстрацію сім разів.

Не набрала голосів і реєстрація медіа громадської організації «Стопкор» — stopcor.org. Нагадаємо, проєкт журналістських розслідувань «Стоп корупції» у 2019 році виключили з Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN через непрофесіоналізм і конфлікт інтересів.

Окрім цього, Нацрада не зареєструвала лінійний канал ТОВ «ТРК «Канал Центр» із Дніпра. Власник каналу — Микола Фельдман. Наразі мовлення здійснюється на ютубі. За словами Фельдмана, проєкт є самоокупним і коштів, зароблених на ютубі, вистачає на запуск лінійного каналу. «Також я маю додаткові кошти зі своєї діяльності в ІТ-сфері», — сказав він.

Раніше канал Миколи Фельдмана мав ліцензію, отримав її у 2021 році за концепцією мережевого регіонального телебачення.

«Після повномасштабного вторгнення попередні концепції стали неактуальними, частина людей пішла служити, інші просто пішли. Це став канал мене самого. Далі ми з колегою робили стрими й ефіри щодо російської пропаганди. Далі почалися прямі ефіри й інтерв’ю», — розповів він.

Тепер мовник планував транслюватись у кабелі та показувати переважно інтерв’ю Миколи Фельдмана.

Заступник голови Нацради Олег Черниш сказав, що проєкт рішення підготовлений позитивний, але регулятор отримав звернення від громадян і громадських організацій, які звертали увагу, що ТОВ «ТРК “Канал Центр”» фігурує у кримінальних провадженнях. «За інформацією з відкритих джерел, на рахунки ТОВ “ТРК “Канал Центр” надходили кошти, які фігурують у схемах розкрадання бюджетів міста Дніпро для надання рекламних і маркетингових послуг Дніпровської міської ради. За інформацією слідчого, компанія була частиною цієї схеми», — пояснив Олег Черниш. І додав, що передивився багато ефірів Миколи Фельдмана з Олексієм Арестовичем і вважає, що наративи Арестовича співзвучні з російською пропагандою. Тому він вирішив голосувати проти реєстрації. За реєстрацію проголосував лише Олександр Бурмагін. Решта утрималися.

Двічі реєстрацю намагалось отримати ТОВ «Ісландія» — як провайдера аудіовізуальних сервісів за технологією ОТТ. Платформу представляв Сергій Гришин, головний редактор каналу «Ісландія». Він розказав, що його медіагрупа має чотири канали, досвід дистрибуції в ОТТ та хоче мати свій сервіс, який дасть змогу мати повний контроль над мовленням.

Заступник голови Нацради Олег Черниш поцікавився, як платформа планує монетизуватися: «Мене не переконує. Я бачив багато проєктів, які з’являлись і зникали. Я не бачу перспектив проєкту, і мені здається, що ви щось не договорюєте. ОТТ передбачає мільйони вкладень. З України ці гроші навряд чи можуть зайти. Ви запропонували нам зареєструвати вас, а далі ваші абоненти мають отримувати послугу від іншого нашого реєстранта Youtv».

Сергій Гришин сказав, що планується інвестувати в ОТТ-сервіс: «Бо віримо в українську цифрову медіаіндустрію і хочемо бути її частиною на законних, прозорих умовах». Також він розказав, що має успішні продажі мерчу, які приносять мільйони.

Однак члени Нацради утримались і не підтримали реєстрацію два рази.