
ПАРЄ ухвалила резолюцію про подолання гендерних стереотипів у медіа
ПАРЄ ухвалила резолюцію про подолання гендерних стереотипів у медіа


Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 24 червня ухвалила резолюцію «Подолання гендерних стереотипів у медіа». За документ проголосували 94 депутати. Про це повідомила членкиня української делегації в ПАРЄ, народна депутатка Євгенія Кравчук, яка є авторкою документа.
Резолюція закликає держави-члени Ради Європи:
-
включати до шкільних програм питання гендерної рівності, згоди та критичного аналізу стереотипів у традиційних і цифрових медіа;
-
розвивати медіаграмотність на всіх рівнях освіти, щоб діти, молодь і дорослі могли розпізнавати гендерні стереотипи, дезінформацію, сексистську мову ненависті та маніпулятивний контент;
-
проводити загальнонаціональні інформаційні кампанії, особливо орієнтовані на молодь;
-
забезпечувати стале фінансування, інституційну підтримку та захист громадських організацій, які працюють у сферах гендерної рівності, прав жінок, медіаграмотності, молодіжної політики та протидії насильству;
-
вимагати від соціальних мереж прозорих правил і дієвих механізмів протидії гендерно зумовленому переслідуванню, сексистській мові ненависті, дипфейкам, насильству із використанням зображень та алгоритмічному поширенню мізогінного контенту;
-
сприяти рівному представленню жінок і чоловіків у новинах, політичному та спортивному висвітленні, культурі, рекламі й серед експертів у медіа.
Під час підготовки резолюції врахували пропозиції ГО «Жінки в медіа» та Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та медіа.
Зокрема, були внесені положення про ризики, пов’язані зі штучним інтелектом, а також рекомендації щодо протидії незаконному поширенню цифрових імітацій людей, підтримки використання ШІ для сприяння рівності.
Окремий розділ доповіді Євгенія Кравчук присвятила досвіду України в умовах повномасштабної війни Росії.
«Росія використовує гендерні стереотипи, мізогінію, сексуалізовані дипфейки, підроблені акаунти, доксинг і кампанії онлайн-переслідування як інструменти дезінформаційної та гібридної війни. Мішенями таких атак стають українські журналістки, активістки, політикині та правозахисниці, особливо ті, хто розповідає про російські воєнні злочини, корупцію та порушення прав людини», — зазначила депутатка.
Як зауважила Кравчук, метою таких кампаній є дискредитація, залякування і витіснення жінок із публічного й політичного життя, тож відповідальність цифрових платформ і їхня співпраця з українськими медіа та громадянським суспільством мають особливе значення.
«Щиро дякую всім колегам за цю своєчасну й важливу роботу, конструктивні пропозиції та підтримку резолюції. З нетерпінням очікую на її практичну імплементацію на рівні держав-членів Ради Європи та на справді змістовний follow-up, який дозволить перетворити ухвалені положення на конкретні рішення», — додала Євгенія Кравчук.
Нагадаємо, нещодавно мережа жіночих правозахисних організацій CAFI провела гендерну ревізію розважального телеконтенту, створеного після 2022 року. Під час 85-годинного аналізу ефірного часу розважальних шоу та серіалів на українському телебаченні виявили 125 випадків проявів сексизму та дискримінаційного контенту.
Фото: Євгенія Кравчук/фейсбук












