«Детектор медіа» продовжує досліджувати зміни в регіональних медіа на четвертому році війни. Ми вже розповідали про медійний ландшафт Херсонщини (читайте тут, тут і тут) та Одещини. Тепер розповідаємо про медіа Дніпра та Дніпропетровської області.

Медіаландшафт Дніпропетровщини, де колись медійний вплив ділили між собою олігархи, за час війни змінився. Частина приватних каналів закрилася, натомість розвинулися медіа місцевої влади, які модернізуються та працюють як у традиційному, так і в диджитал-форматі.

Попри обстріли та падіння рекламного ринку, всі місцеві радіостанції продовжують працювати, а деякі навіть отримали нові частоти. Також за час великої війни запустився новий спортивний мовник, а місцевий канал телемагазинів потрапив у загальнонаціональний ефір. У Дніпрі й області лишаються вільні частоти у цифровому ефірі, бо регулятор не зміг їх розподілити на конкурсах.

Менше каналів — більше вільних частот

Колись у Дніпрі найпопулярнішими були канали трьох олігархів: 34 канал Ріната Ахметова (ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська»), 9 канал групи «Приват» Ігоря Коломойського (ТОВ «Телекомпанія “Приват ТБ Дніпро”») та 11 канал StarLight Media Віктора Пінчука (Дочірнє підприємство «ТРК “Стерх” ТОВ «Старлайт медіа»).

Канал Ахметова анулював ліцензію ще перед повномасштабною війною. А на другий рік після вторгнення припинив мовлення канал Коломойського. У 2024 році ця тенденція продовжилася. Закрився канал і весь холдинг «Відкритий» (ТОВ «А бізнес») власника аграрних бізнесів Сергія Касьянова. У «Відкритий» входив однойменний телеканал, який розпочав мовлення у 2018 році, сайт і пресцентр.

Анулював ліцензію і канал колишнього голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Бориса Холода Nobel TV (ТОВ ТРК УПРТ «Співдружність»). Після смерті власника його сину продати актив не вдалося.

«Найскладніша ситуація зараз у телебачення. Погіршуватися вона почала ще з ковідних часів, — розказує представниця Нацради у Дніпропетровській області Олена Демченко. — Більш-менш нормально почувається 11 канал (мовник входить у групу StarLight media Віктора Пінчука), який мовить у МХ-5. Оскільки я проводжу моніторинг і бачу, скільки в них в ефірі є реклами, то виживають вони завдяки власникам. Зараз у них почалась активна робота у диджиталі і їм приносить гроші розвиток ютуб-каналів».

Краща ситуація, за її словами, у комунальних медіа, які отримують гроші від місцевої влади. Це «Дніпро TV» та «Рудана» з Кривого Рогу, ПТРК з Павлограда, МІС із Кам’янського.

«Цікава історія з фінансуванням міського телеканалу “Дніпро TV”. Канал фінансується за кошти міського бюджету — і суми з кожним роком тільки зростають, — розказує головна редакторка Dnipro.media Ніка Єгорова. — Для порівняння: у програмі на 2021—2025 роки на роботу комунального підприємства “Дніпровська міська студія телебачення” закладали приблизно 380 мільйонів гривень, а в новій на 2026–2030 роки — вже понад 725 мільйонів. Тобто фінансування зростає майже вдвічі». На 2026 рік фінансування комунального каналу складатиме 97,5 мільйона. Для порівняння, у державному бюджеті на 2026 рік на парламентський канал «Рада» та газету «Голос України» передбачається 80 мільйонів 874,2 тисячі гривень.

Але при цьому жоден із дніпропетровських комунальних каналів не розпочав реформуватися у публічне медіа. Хоча, відповідно до закону «Про медіа», комунальні мовники мають пройти реформу та перетворитися на публічні чи приватні медіа або закритися. Однак ця реформа поки що на паузі через воєнний стан. У законі йдеться, що реорганізація має розпочатися впродовж шести місяців після його завершення. Тому до завершення війни така реформа — акт доброї волі самого медіа та місцевої влади.

Утім, у Дніпрі влада поки не квапиться розлучатися зі своїми медійними ресурсами. «Перші рухи у напрямку реформи у публічне медіа почав ПТРК з Павлограда, який проводив аудит. Але після зміни директора цей рух припинений», — каже Олена Демченко.

Опозиційним до влади є мовник D1 (ПП «ТРК Регіон»). Приватне підприємство «Телерадіокомпанія “Регіон”» пов’язують із дніпровським бізнесменом Олександром Петровським. Сам він позиціонує себе як «підприємець, меценат, президент благодійного фонду», хоча в медіа його називають кримінальним авторитетом. Про зв’язок із Петровським ішлося у структурі власності медіа за 2019 рік, але формально зараз Петровський не є власником компанії. Як стверджував на конкурсі Нацради у грудні 2023 року очільник каналу Микола Павленко, кінцева власниця каналу — Аліна Таутієва. «Вона працювала у нас журналісткою. Немає у нас власності ніякого Петровського», — сказав він. Виявляється, утримувати канал може журналістка, яка на ньому працює.

З дніпровських каналів, окрім «11 каналу» SLM, ніхто не мовить у цифрових мультиплексах «Зеонбуду» (про те, що таке мультиплекс і цифрове телебачення, читайте у матеріалі «Детектора медіа»). Хоча у регіональному МХ-5 ще аж два вільних місця, які залишилися після анулювання ліцензій 34-го та 9-го каналів. У перші роки повномасштабної війни тимчасовий дозвіл на мовлення у цифрі мав муніципальний «Дніпро TV», однак потім змінилися правила — і Дніпро не ввійшов до переліку територій, де можна отримати тимчасовий дозвіл.

D1 мовить у регіональному мультиплексі Дніпропетровської області. Цей мультиплекс запущений у 2018 році та покриває Дніпро, Жовті Води, Нікополь, Марганець і Покров. Належить він юридичній особі каналу D1. Коли мультиплекс запускався, то в ньому мовили також 27 канал/Nobel TV (ТОВ ТРК УПРТ «Співдружність»), який належав Борису Холоду, й «Автор ТБ», який зараз зареєструвався у Запоріжжі.

Також у кабелі мовлять канали ОТВ (ТОВ «ТРК «Нова») та «ІРТ» (ТОВ «Телерадіокомпанія “ІРТ”»). Обидва мовники мають одних власників, це колишній депутат Дніпровської міської ради Станіслав Басов та Оксана Нечай. Обидва канали транслюють телемарафон «Єдині новини». «На ОТВ виходить підсумковий випуск місцевих новин. Транслювати марафон — це рішення власника цих каналів, чомусь він його прийняв», — додає Олена Демченко.

Також у Дніпрі мовить канал телеторгівлі «Розпакуй ТВ». Цей канал у січні 2025 року переміг у форматному конкурсі Нацради й отримав місце у загальнонаціональному мультиплексі «Зеонбуду».

DiviSport — новий канал із Дніпра, який отримав реєстрацію у Нацраді влітку 2023 року. Юридична особа каналу Divisport — ТОВ «Демарт ТВ» — раніше належала Володимиру Дубінському, президенту професійної волейбольної ліги України.

У ще одному великому місті області, Кривому Розі, зараз мовить два місцевих телеканали: муніципальний «Рудана» та «Перший міський телеканал. Кривий Ріг». «Найбільші медіавласники у нашому регіоні — це колишні представники Партії регіонів, як-от Олександр Вілкул, який де-юре і де-факто володіє двома телеканалами та їхніми сайтами — приватним і муніципальним», — каже Софія Скиба, виконавча директорка онлайн-видання «Перший Криворізький», яке входить до Мапи рекомендованих медіа у регіоні.

Олександр Вілкул — колишній нардеп від Партії регіонів, зараз він є головою Ради оборони міста Кривий Ріг. Повноваження Криворізького міського голови у зв’язку зі смертю Костянтина Павлова здійснює батько Олександра — Юрій Вілкул.

«Перший міський телеканал. Кривий Ріг» належить колишньому члену політичної партії «Опозиційний блок» Андрію Муксімову. Як писала Софія Скиба, у 2020 році він придбав канал у колишнього народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Костянтина Усова. Андрій Муксімов — інженер-механік за фахом, у 2014 році був одним із керівників ГО «Фонд Олександра Вілкула “Українська перспектива”», також був депутатом Дніпропетровської облради.

Єдиний канал у Дніпропетровській області, який є на Мапі рекомендованих медіа «ДМ» та ІМІ — це «Суспільне Дніпро», яке володіє місцем у цифрі.

«Медіасередовище Дніпра сьогодні залишається одним із найскладніших. Показово, що на “Мапі рекомендованих медіа” у Дніпрі є тільки “Суспільне Дніпро”. Dnipo.media тільки рік, зараз ми подалися на Мапу, можливо, інші місцеві видання також — і подивимося, чи зміниться кількість рекомендованих медіа в цьому році. Але для порівняння: в Харкові — 10 медіа, в Одесі — 8, у Дніпрі — єдине медіа на величезне місто, що дотримується базових стандартів журналістики, прозорості фінансування», — каже головна редакторка Dnipro.media Ніка Єгорова.

Показовими для Дніпра, де точиться боротьба за вплив у медіа, були кілька конкурсів Нацради 2023 року, коли члени регулятора не обрали жодну компанію переможцем на вільні частоти.

На регіональному конкурсі за місця у мультиплексі «Зеонбуду» МХ-5 найбільша конкуренція була саме за Дніпропетровську область. «Дніпро TV», D1 претендували на 12 частот в області, також на чотири частоти претендував «Перший міський телеканал. Кривий Ріг». Участь у конкурсі брало і ТОВ «Телерадіокомпанія “Нова”» (канал ОТВ). Між цими каналами точилася постійна конкуренція за більшість міст області, які брали участь у конкурсі. Однак переможців у 11 населених пунктах не виявилося — Нацрада не підтримала жодного з кандидатів.

Після голосування Ольга Герасим’юк сказала конкурентам: «Очевидно, презентації поділили думки. Подбайте, щоб ваші презентації були більш переконливі».

Ліцензію на єдине місто Дніпропетровської області — Павлоград — отримав місцевий мовник ТРК «Медіа-Інформ». За інформацією джерела «Детектора медіа», пов’язаного з учасниками конкурсу, побажання не голосувати за жодного кандидата висловив Нацраді співробітник Офісу президента. Це сталося після того, як напередодні конкурсу в соцмережах з’явилися публікації про те, що розподіл частотного ресурсу визначить політичний, а не лише медійний ландшафт у місті й області.

Джерела «Детектора медіа», дотичні до регулятора, заперечили пряму вказівку влади не голосувати за претендентів, однак звернули увагу на можливий зв’язок каналів із кримінальними структурами Дніпра.

Окрім великих мовників, у Дніпропетровській області працювали й місцеві канали у менших містах. Не всі вони змогли втриматися під час повномасштабної війни. Так, припинив мовлення телеканал «Самар» з однойменного міста (раніше — Новомосковськ). У таких містах як Жовті Води та Тернівка робота мовників тримається лише на кількох людях.

«Проблеми та закриття каналів зараз пов’язані не лише з грошима. А й із кадрами. Бо багато співробітників виїхало, ще багатьох мобілізують, а замінити їх, особливо у маленьких містах, немає ким. За бронювання співробітників ми боремось, але це не завжди виходить, оскільки ОВА відмовляється визнавати критичною інфраструктурою телекомпанії — тому що зарплатня та відшкодування в бюджет менші, ніж це передбачено у критеріях, — розказує Олена Демченко. — У Дніпрі на це можна заплющити очі, тому що це велике місто, де є багато медіа, і можна знайти співробітників. Але в області є міста, де працює лише одне місцеве медіа. Наприклад, у Жовтих Водах провайдерів немає, радіо немає, але є одна телекомпанія, де працює одна людина, яка дає місцеву інформацію про події у громаді. Його неможливо забронювати, хоча він насправді є “критичною інфраструктурою”. Також у Тернівці лише одна людина на місцевому телебаченні».

Радіо

У Дніпропетровській області ліцензії мають 13 радіостанцій. Серед місцевих і регіональних — «ПТРК», «Інді радіо», «Радіо Самара», «Радіо Кривбас», «Співдружність», «Топ радіо» й «Інформатор».

«Усі місцеві радіомовники продовжують роботу. Війна показала, що радіо — дуже адаптивна та корисна технологія. Так, радіо “Інформатор” і “Топ радіо” отримали частоти під час війни та продовжують розвиватися. Радіо “Самара”, “Інді радіо”, “Мегаполіс”, “Радіо Мікс” розбудовують мережі. “Європа плюс”, яке колись належало Коломойському, продовжує роботу. Жодна місцева радіостанція не зверталася за зміною програмної концепції. А у певних випадках радіо рятівне. Наприклад, коли немає світла або є прильоти», — розказує Олена Демченко.

Окрім місцевих радіостанцій є п’ять загальнонаціональних: «Kiss FM», «Радіо Рокс» (група «Тавр»), «Шлягер» (група BRG), «Радіо Ностальжі» (група «Люкс») і «Чемпіон» (детальніше про основних гравців на радіоринку читайте у матеріалі «Детектора медіа»).

Частоту у Дніпрі радіо «Чемпіон» отримало у 2025 році. ТОВ «ФМ Медіа центр», яке належить юридичній особі радіостанції ТОВ «ФМ Медіа Груп», купило компанію ТРК «Авторадіо-Дніпро», яка мовила під позивними «Просто радіо».

«Чемпіон» примітний своїм непрямим зв’язком із гральним бізнесом. Спершу радіостанція належала Надії Городецькій, яка також є власницею ТОВ «Ейсгеймс», що 23 квітня  2024 року отримало ліцензію на надання послуг у сфері азартних ігор. У вересні в трьох юридичних осіб радіостанції «Чемпіон» — ТОВ «ФМ Медіа Груп», ТОВ «ФМ Медіа центр» та ТОВ «ФМ Медіа захід» — змінився бенефіціарний власник. Замість Надії Городецької власницею компаній стала Анна Мурзіна. Нова власниця радіо також має стосунок до ігорного бізнесу, оскільки, за інформацією Youcontrol, у 2021 році вона була співвласницею компанії ТОВ «Лімон». Це юридична особа, яка отримала ліцензію для бренду Champion Casino у 2021 році. Звісно, у світі бувають різні збіги, але цей — досить примітний.

Друковані й онлайн-медіа

Друковані медіа з найбільшим охопленням намагаються модернізуватись і розвиватись у диджиталі. Наприклад, видання «Наше місто» має свій портал, аудиторію та сторінки у різних соціальних мережах і паралельно виходить друком. Частина газет повністю залишилася в онлайні. Наприклад, «Дніпро вечірній», «Зоря» зараз друком не виходять.

«Друковані медіа потрібні найбільше у маленьких містах. Наприклад, у Синельниковому немає місцевого телебачення та радіо, але є газета “Берег надій”, яка має попит. Місцеві маленькі газети — чемпіони з виживання. У Нікополі також виходить газета “Південна зоря” силами двох людей. У Межовій є “Межівський меридіан”. Вони видають, друкують і самі розвозять газети. У маленьких громадах на них чекають. Усі ці газети виходять раз на тиждень. Вони не припиняли вихід ні під час ковіду, ні під час війни. Хоча, здавалося б, вони мали померти першими. До того ж газети — останні медіа, які виходять із міст, близьких до фронту. З Межової та Синельникового пішли всі, крім газет», — розказує Олена Демченко.

Серед онлайн-медіа з найбільшим охопленням у Дніпрі — Суспільне, «Інформатор», «Наше Місто».

Частина цих ресурсів входять до умовного пулу медіа, які мають тендери від міської влади або прямо чи опосередковано з нею пов’язані. Наприклад, «Наше місто», яке є одним із найпопулярніших видань і ще випускає газету, тривалий час було комунальним медіа. Яким, за інформацією місцевих журналістів, де-факто керував депутат Дніпровської міської ради Олексій Безуглий. З 2022 року, за інформацією з реєстру, він вийшов зі складу власників і керівників видання. Але на сайті міськради він досі вказаний як шеф-редактор видання.

Згідно з інформацією на сайті «Прозоро», саме «Наше місто» виграє тендери «на інформування про діяльність Дніпровської міської ради, її виконавчих органів та комунальних підприємств у друкованому офіційному засобі масової інформації (медіа)». Приміром, останній тендер у вересні 2025 року був оголошений на 2 млн грн.

Ще одне видання — «Дніпровська порадниця» — з’явилася в результаті ребрендингу сайту «Дніпровська панорама», і, за інформацією джерел «ДМ» серед місцевих журналістів, теж належить до сфери впливу міської ради. На фейсбук-сторінці медіа, наприклад, указана та сама адреса, що в комунального каналу «Дніпро TV». До речі, така ж адреса — і в «Нашого міста».

За інформацією джерел «ДМ», «Наше місто», «Дніпровська порадниця», «Дніпро оперативний», «49000», «Дніпро. Головне», «Афіша Дніпра», «Дніпро Час» пропонуються рекламодавцям в одному пакеті та мають єдиний прайс на розміщення реклами, який охоплює не лише самі портали, їхні канали у телеграмі, тіктоку тощо, а й сотні фейсбук-груп у різних районах міста, пов’язаних із міською радою. Через ці ресурси поширюють інформацію.

Також до квітня 2025 року розміщенням реклами у локальних і всеукраїнських медіа займалося комунальне підприємство КП «Організаційно-аналітична служба» (воно фігурувало у справах щодо розкладання бюджетних коштів на рекламних і маркетингових послугах). Наприклад, у тендері за 2024 рік на 3,5 млн грн, як ідеться на сайті «Прозоро», розміщення купували у цих же медіа, про які йшлося вище: наприклад «Наше місто», «Дніпро оперативний», «Дніпро Час», «Днепр Главное».

Після ліквідації КП «Організаційно-аналітична служба» частину функцій виконує нове КП «Відкритий Дніпро». Нове підприємство оголосило тендер на медіааналітичне дослідження інформаційних повідомлень, яке раніше оголошувало КП «ОАС». А тендерами на розміщення в онлайн- і друкованих медіа зараз займається КП «Дніпровська міська студія телебачення» (тобто комунальний канал «Дніпро ТВ»). Це окремий напрям роботи міськради з висвітлення своєї роботи та формуванню громадської думки у Дніпрі.

Як розказало «ДМ» джерело серед місцевих журналістів, рекламодавці інколи відмовляються розміщувати рекламу у деяких медіа, які не входять до умовного пулу місцевої влади. Бо навіть просто матеріали про роботу міськради та проблеми міста сприймаються як щось «опозиційне». А бізнес, який зареєстрований на території Дніпропетровської громади, так чи так залежить від Дніпровської міськради (договори на оренду, дозволи тощо), його власники не хочуть жодних, навіть гіпотетичних проблем у стосунках із мерією.

Схожа ситуація й у Кривому Розі. «У Кривому Розі існує з десяток медіапроєктів (я б не називала це класичними медіа), які підпорядковуються політикам, фінансуються їхнім або бюджетним коштом — є відповідні тендери “на висвітлення” одразу з переліком потрібних “медіа”», — розказує Софія Скиба.

За словами місцевих журналістів, найбільший вплив у Дніпрі мають загальнонаціональні медіа. Наприклад, нещодавно вийшло розслідування «Слідства. інфо» про секретаря міськради Олександра Санжару.

До речі, коли секретар міської ради звинуватив «Слідство.інфо» в «замовності» , відео його промови опублікували саме на ютуб-каналі «Дніпро ТВ».

Також вплив має «Суспільне Дніпро», яке має 182 тисячі підписників у ютубі, (що робить його лідером у Дніпрі за охопленням на цій платформі) та присутнє на Мапі рекомендованих медіа.

Натомість ставлення до місцевих онлайн видань характеризує ситуація з Dnipro.media, яке запустилося торік. У лютому 2025 року, як писав «Детектор медіа», журналістку Dnipro.media не пустили до сесійної зали під час сесії міської ради Дніпра, пояснюючи це «розпорядженням». Хто саме його видав, у міськраді не уточнили. «І лише після розголосу нам дозволили бути на засіданні, але не в самій залі, а на балконі для відвідувачів», — розказує Ніка Єгорова.

Незалежні видання у регіоні (якщо не брати до уваги суспільного мовника) наразі можуть працювати лише за донорської підтримки. За словами Софії Скиби, це — шанс «вижити й розвиватися».

Телеграм-канали

Як ідеться у дослідженні Катерини Лисюк, регіональної представниці ІМІ, анонімні телеграм-канали з шок-контентом, кримінальною хронікою та рекламою залишаються найпопулярнішими джерелами новин серед жителів Дніпра й області. У дослідженні аналізували три найбільших телеграм-канали регіону з аудиторією від 150 тисяч підписників із 1 до 30 липня 2025 року. Це «ХДніпро», дніпровська «Труха» та «Дніпро оперативний».

«ХДніпро» переважно пише про дорожньо-транспортні пригоди, кримінальні новини з усієї області та війну, зокрема обстріли та їхні наслідки. Основний контент «Трухи», за словами Катерини, складається з повідомлень про обстріли Дніпропетровщини з точними назвами населених пунктів чи районів Дніпра, кримінальних новин і повідомлень про автотрощі. Головною фішкою каналу є емоційне забарвлення, ненормативна лексика та контент «18+». Телеграм-канал «Дніпро оперативний» є частиною інформаційної агенції, що має власний сайт, телеграм-канал, ютуб-канал. «Також телеграм-канал є дуже лояльним до міського голови Дніпра Бориса Філатова. Тут розміщують новини з його коментарями про все та з’являються дописи з офіційного телеграм-каналу Бориса Філатова», — пише Катерина.

До речі, як розказали «ДМ» місцеві журналісти, у Дніпрі є два телеграм-канали під назвою «Дмитро оперативний»: з чорною (умовно опозиційний) і з червоною плашкою (провладний). Останній з’явився одразу після появи чорного. Дехто плутає ці канали, а дехто підписаний на обидва.

Популярність мають локальні версії загальнонаціональних телеграм-каналів (та сама «Труха» й «ХДніпро», ще є «Дніпро х…й», «Єб…те Дніпро» (обидва російськомовні). Серед російськомовних є також анонімний канал «Пєтушиноє кубло» з десятками тисяч підписників, який, за інформацією місцевих журналістів, опозиційний до влади. Більшість телеграм-каналів анонімні й не реєструються у Нацраді як медіа. «З телеграм-каналів зареєстрований лише “Мандарин”», — каже Олена Демченко.

У Кривому Розі, за інформацією місцевих журналістів, телеграм-канали «Х…ий», «Оборона КР», «Это Кривой Рог, детка» — «всі так чи так під парасолькою Вілкула».