Грудень — це час, коли провайдери, медіагрупи й інші власники каналів укладають угоди на наступний рік. Від того, якими вони будуть, залежить пропозиція для користувачів і ціна послуг. Адже щорічне підняття роялті за трансляцію каналів впливає на вартість самої послуги телебачення. І якщо у перші роки великої війни про зростання цін говорили дуже обережно, то тепер деякі провайдери кажуть, що без здорожчання не обійтися. Ринок розподілений на два великі сегменти: кабельні провайдери та ОТТ-платформи, кожен із яких має свої виклики й особливості.

Ринок кабельних провайдерів

За інформацією «Детектора медіа», медіагрупи на цей рік пропонують інфляцію 15–20% (зростання цін на трансляцію каналів для провайдерів. — «ДМ»).

Однак у пресслужбі медіагрупи StarLightMedia заперечують інфляцію на канали на наступний рік на рівні 15%: «Ні, це не так. Ми надавали відповідні знижки, залежно від актуальної ситуації в країні й окремих регіонах».

У грудні медіагрупа запускає чотири нові канали, які додані у дистрибуційне портфоліо: Super+, «Твоє кіно Хіт», «Твоє кіно Action» і «Твоє кіно Relax».

«У випадку придбання пакета каналів SLM — ціна на нього залишається практично на тому ж рівні, навіть з урахуванням нових каналів. Тобто чим більше придбаєш і на щобільший час — тим вигідніші умови отримаєш», — розказують у медіагрупі.

Залежно від переговорів із партнерами SLM може укладати угоди як на один рік, так і на два.

«Ми дуже ретельно й уважно підходимо до формування ціни для партнерів із цих регіонів. Ми розуміємо, наскільки українцям важлива підтримка, звичний контент і доступ до інформації. І для прифронтових територій, і для тих, що переживають постокупаційний період, у нас діяли та діятимуть лояльні умови», — говорять у медіагрупі.

Для провайдерів SLM пропонує один пакет із дванадцяти каналів: СТБ, ICTV, ICTV2, Новий канал, «Оце», «Твій серіал», М1 і М2, Super+, «Твоє кіно Хіт», «Твоє кіно Action» і «Твоє кіно Relax». Також група є власником субліцензії на ретрансляцію каналу Travel&food. Він пропонується окремим договором.

Денис Васянович, керівник відділу дистрибуції Inter Media Group, розказав, що з початку повномасштабного вторгнення, поняття ціни дуже сильно розмите: «Правовласники намагаються повернутися до ціни початку 2022 року». Підписна кампанія почалась у листопаді, зараз медіагрупа укладає угоди на один рік, бо, за словами Дениса, досить складно щось планувати на довший час.

«Уже декілька років ціни для провайдерів різних технологій майже не відрізняються. Залежно від технології, ми можемо співпрацювати з провайдерами за більшим спектром прав. Наприклад, в аналоговому кабелі неможливо реалізувати Cath Up та Time Shift чи FAST, на відміну від ОТТ», - сказав він.

Також Денис Васянович додає, що Inter Media Group намагалася знайти компромісні варіанти співпраці для провайдерів із деокупованих і прифронтових територій.

У дистрибуційний пакет входять телеканали Inter Media Group — «Інтер», НТН, К1, К2, «Мега», «Піксель», «Enter-фільм», Zoom, а також телеканали на дистрибуції «Рибалка ТВ», Now series, Fashion TV, Fashion TV UA, Inraiting.

Також, як уже повідомляв «Детектор медіа», з наступного року планується перезапуск каналу Zoom. А у 2025 році — запуск телеканалу «Інтер Україна», який Денис Васянович називає масштабним.

Медіагрупа «1+1» від коментарів утрималась.

Окрім каналів медіагруп, зростає вартість роялті інших мовників. Наприклад, компанія Миколи Фаєнгольда Infinitas дистрибутує спортивні канали Setanta Sports і Setanta Sports+ — і на наступний рік закладає підвищення роялті. На міжнародні канали, за інформацію «Детектора медіа», ціни залишилися приблизно на рівні 2024 року.

Однак кабельні провайдери орієнтуються на менші показники інфляції, ніж ті, які назвали джерела «Детектор медіа». «Ми розраховуємо на інфляцію не більш ніж 10%. База кабельних абонентів стабільно йде на спад», — розказала комерційна директорка найбільшого чернігівського провайдера «Основа» Наталія Красуля.

За її словами, продавати послугу телебачення стає все менш прибутковим. Тому пріоритет — послуга інтернет.

Значним відтік абонентів називає і власник одеського провайдера «Сана+» Володимир Крупський. З 2022 року база користувачів його компанії зменшилась удвічі. Він наводить такі показники: 02.01.2022 — 100,00%, 02.01.2023 — 70,96%, 02.01.2024 — 56,13%, 10.11.2024 — 47,46%.

Микола Скуляр, директор дочірнього підприємства телевізійних систем «Квант» (скорочено ДПТС «Квант») ПрАТ «Атомсервіс» із міста Південноукраїнська Миколаївської області, також розказує про падіння бази. За його словами, ця тенденція буде лише посилюватися, бо нове покоління «не сприймає телебачення як таке і користується новітніми технологіями, які надають набагато більші можливості доступу до самих різноманітних джерел інформації»: «За період з січня по листопад 2024 року динаміка відпливу активних абонентів склала приблизно 3—5 відсотків залежно від пакета, до кінця року ця цифра зросте прогнозно до 7%. Дуже відчутний був відтік абонентів у період відімкнення електроенергії влітку цього року. Було дуже складно в цей період, тому що для забезпечення стабільного доступу абонентів до різних інформаційних джерел зросли додаткові витрати на забезпечення резервного живлення головного обладнання й обладнання телекомунікаційної мережі».

Він також підтвердив інформацію про лояльні умови з боку медіагруп для провайдерів, які не мають фінансової можливості оплачувати ціну каналів:

«На сьогодні переговори відбулися з трьома медіагрупами, підвищення цін контенту складає в межах від 1 до 3% залежно від різних критеріїв, але головний — це фінансова можливість провайдера оплачувати контент, що пропонується. Порівняно з минулим роком фінансова можливість нашого підприємства помітно зменшилася з різних об’єктивних причин».

Однак попри таку лояльність, за його словами, переговори йдуть непросто і доводиться шукати компроміси: враховувати кількість абонентів, динаміку абонентської бази протягом року, характеристики типового абонента, вартість послуг за пакетами, географічне розташування телекомунікаційної мережі, ситуацію в конкретному регіоні.

«Якщо говорити про класичних кабельних провайдерів, то у них не відбувається зростання абонентської бази, майже ніхто з них не підіймає абонентську плату. Це період “дійної корови”, в який кабельні провайдери зайшли ще раніше, проте остаточно він закріпився з початком повномасштабної війни. Тобто на цьому етапі власники кабельних мереж не розвивають цей бізнес, а є й ті, хто зовсім відмовляється від надання цієї послуги», — говорить власник компаній Infinitas та iplus Микола Фаєнгольд.

За його словами, кабельний ринок у досить складній ситуації потребує допомоги від держави. Оскільки частина каналів транслює марафон і вони входять до «універсального медіасервісу» (обов’язкового переліку для трансляції), а кабельні провайдери мають обмеження за кількістю мовників у мережі, то виходить, що вони вимушені транслювати канали з однаковим контентом.

Також слід зважати на те, що пропозиція безплатного телебачення розширюється. Насамперед через появу нового державного мультиплекса, нові конкурси на мультиплекси «Зеонбуду» — і тепер у цифровому ефірному Т2 близько 40 каналів. При цьому як загальнонаціональні, так і тематичні.

І навіть більше. Після того, як у конкурсі на місця в МХ-7 переміг Megogo, для користувачів безплатного цифрового телебачення став доступний футбол найвищого рівня. А за останні роки цей контент був винятково у платному сегменті. Тому це все не може не впливати на конкуренцію з кабельною послугою.

«На мою думку, зараз той час, коли держава повинна підтримувати роботу провайдерів кабельного телебачення. До прикладу, встановити певну мінімальну вартість на пакет телеканалів, нижче яких продавати не можна. Якщо люди не можуть собі дозволити сплачувати за телебачення, як варіант, надати можливість включати цю послугу у субсидії. Цю ідею обговорювали раніше на одному з телевізійних форумів і наразі вона є актуальною», — додає Микола Фаєнгольд.

Ще однією особливістю цьогорічної підписної компанії може стати повернення каналів SLM до провайдерів, які відмовилися від каналів медіагруп упродовж останніх років. Як писав «Детектор медіа», деякі українські провайдери відімкнули канали медіагруп, не зумівши домовитися про виплати мовникам за ретрансляцію. На початку 2024 року — чернігівський провайдер «Основа» та провайдер з Ірпеня «Best», ще раніше від каналів медіагруп відмовилися одеські провайдери з одним власником «Сана+» та «Чорне море». А першим великим провайдером, який залишився без каналів медіагруп після того, як вони розірвали угоди у 2021 році, й перебудував свою бізнес-модель, — це «Ланет».

Одне з джерел «Детектора медіа» розказало про відновлення домовленостей із частиною цих провайдерів. Цю інформацію підтвердив лише власник «Сана+» та «Чорне море» Володимир Крупський. Наталія Красуля з «Основи» сказала, що переговори ще тривають.

Власник провайдера «Ланет» Віктор Мазур заперечив інформацію про домовленість про повернення каналів SLM у їхню пропозицію.

Ринок ОТТ-платформ

Ринок ОТТ-платформ почувається краще за кабельних провайдерів. Адже інтернет-сервіс не має обмежень за кількістю каналів і має значні переваги щодо можливостей надавати якісну картинку, більше контенту та сервісів. Відповідно, на ринку ця послуга більш конкурентна й у порівнянні з безплатним ефірним телебаченням.

Наприклад, Марія Панченко, Chief Content Officer Меgogo, розказує, що ТБ-пропозиція її сервісу містить різноманітні канали — від спортивних до фільмових, розважальних, освітніх, новинних, дитячих і музичних, і навіть не потребує їх розширення: «Ми орієнтуємося на статистику переглядів, яка показує інтерес аудиторії до різноманітного контенту. Найпопулярнішими жанрами залишаються бойовики, комедії, драми та мультфільми. Також спорт є одним із ключових напрямків, що стабільно привертає увагу вболівальників. Сучасне українське кіно й анімація викликають особливий інтерес, хоча кількість релізів поки що обмежена».

Утім, наразі свої пропозиції ОТТ-сервіси активно розширюють завдяки нішевим тематичним і так званим FAST-каналам (Free ad-supported streaming television). Це безплатні стримінгові канали з підтримкою реклами, які використовують для додаткової монетизації контенту. На українському ринку цим поняттям називають мовників, які правовласники роблять із популярного старого контенту для додаткової монетизації своїх бібліотек на ОТТ-сервісах (для провайдерів вони  можуть надаватись безкоштовно у разі інтеграції рекламної моделі або за роялті). Детальніше про ці канали — у матеріалі «Детектор медіа».

«Основною тенденцією є збільшення можливостей для розвитку ОТТ-провайдерів, зокрема, завдяки наявності плейлистів і FAST-каналів. Це робить їхню пропозицію значно привабливішою, ніж у класичних кабельних провайдерів, T2 та DTH. Активно розвивається і використовується можливість заробітку через рекламну модель завдяки VOD-контенту. Через це провайдери насамперед промотують його. Гадаю, цей спосіб отримання доходу продовжуватиме зростати та буде в тренді й у 2025-му році. Завдяки збільшенню кількості контенту, на якому можна заробляти за допомогою реклами, позиції та перегляд лінійних телеканалів частково знижується, оскільки певна частина людей тепер переглядають FAST-канали і плейлисти», — сказав Микола Фаєнгольд.

За інформацією «Детектора медіа», група «1+1» на 2025 рік, окрім пакета своїх і партнерських каналів, запропонувала ОТТ-сервісам 15 тематичних каналів від «1+1 медіа», «Інтер медіагруп» та Film.ua. Канали Film.ua «Плюси» дистрибутують уже давно, а от канали «Інтера» у такій пропозиції вперше. Пропозиція містить «Орел і решку», «Стосується кожного», «Речдок», «Готуємо разом» і «На всі руки» (група «Інтер), «Медичні серіали», «Драми», «Мелодрами ua», «Містичні історії», «Family is…» ( Film.ua), «Сімейні мелодрами+», «Опер за викликом+», «Загублений світ+», «ЖВЛ+», «Панянка-селянка+» («1+1»). Канали пропонують за роялті у розмірі кілька сотень тисяч гривень на рік.

При цьому на них буде присутня реклама. Згідно з пропозицією, 20% від продажу реклами на цих каналах має надходити ОТТ-сервісам в обмін на надання інформації про перегляд.

Підвищення цін і нові канали

Щодо підвищення цін на пакети ситуація у провайдерів різна й не всі провайдери та платформи готові ділитися своїми планами. Наприклад, здорожчання здебільшого планують ті, хто не підвищував ціни з початку повномасштабного вторгнення.

«Зрозуміло, що підняття абонентської плати неминуче (враховуючи, що ми не підіймали її 2 роки)», — каже Наталія Красуля. Одеські провайдери «Сана+» та «Чорне море» зростання цін на наступний рік поки не планують. «Підвищувати ціни у 2025 році не плануємо, але все буде залежати від ситуації, що буде складатися в наступному році. Аналіз нинішньої ситуації показує, що абоненти кабельного телебачення вже не тільки фінансово, а й психологічно не готові до підвищення цін на послуги, тому будь-яке підвищення цін спровокує збільшення темпів відтоку абонентів, що ще більше ускладнить фінансову ситуацію провайдера», — розказує Микола Скуляр про свого провайдера з Миколаївської області. Megogo утримався від відповіді на це запитання. Не надали коментарі також Sweet.tv та Volia.

На глядачів у 2025 році чекає більша пропозиція каналів. Переважно це мовники для ОТТ-платформ (FAST), однак деякі з`являться також і у кабельних мережах.

Наприклад, у широкому покритті зацікавлені нові кіберспортивні канали Maincast Sport і Maincast, які планують показувати кіберспортивні поєдинки та спортивні трансляції.

Але більшість новинок — це Fast-канали. Своїх мовників реєструє у Нацраді компанія Vidzonе («Знаєм 24», «Про Київ», «Вікторина», «Невигадані історії» та «Машина часу»).

Як уже йшлося вище, у пропозиції дистрибуційного відділу «1+1» — 15 тематичних каналів: власних, «Інтер медіагруп» та Film.ua. Нагадаємо, 5 грудня група Інтер» зареєструвала п’ять FAST-каналів. Це канали «Газда», «Готуємо разом», «Стосується кожного», «Речдок», «ОіР».

Чотири нові канали дистрибутує StarLightMedia: Super+, «Твоє кіно Хіт», «Твоє кіно Action» і «Твоє кіно Relax».

Титульне фото: Getty Images