Закон набув чинності 31 березня 2023 року, і за перший рік його імплементації виникла потреба в узгодженні термінів, внесення додаткових уточнень і норм. Текст пропонованих правок до обох документів опублікували на сайті комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. За словами голови комітету Микити Потураєва, ці зміни не реєструватимуть як окремий законопроєкт, поки не пройдуть громадські обговорення й експертиза Єврокомісії та Ради Європи. «Без погодження з європейськими інституціями ми не маємо права реєструвати законопроєкт», — сказав він. Наразі ж робоча група пропонує усім охочим долучитися до цього процесу та надати свої пропозиції щодо змін закону «Про медіа».

«Детектор медіа» тезово розповідає про основні зміни до профільного закону, які були презентовані на круглому столі.

Модератором заходу був член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін. За його словами, у проєкті пропонується визначити, що вносити правки у закон «Про медіа» можна лише через зміни у цьому законі. Це важливо, щоб нововведення не з’являлись у перехідних положеннях інших законів.

Співрегулювання

За словами Катерини М’ясникової, виконавчої директорки Національної асоціації медіа, зміни щодо співрегулювання стосуються трьох блоків і технічних правок.

1. Розширення предмета спільного регулювання. Пропонується додати до обов’язків органу розробку рекомендацій щодо використання штучного інтелекту у медіа. «Стандарти мають напрацьовувати спільно регулятор та індустрія», — сказала вона.
2. Дозвіл брати участь у робочій групі представникам об’єднань. Нагадаємо, під час формування робочих груп органів співрегулювання суперечливим питанням під час голосування за робочу групу в аудіовізуальній сфері було те, чи можна допускати як кандидатів представників об’єднань у сфері медіа. Адже заяви подала Асоціація правовласників і постачальників контенту та Телекомунікаційна палата України. Нацрада запропонувала представникам медіаіндустрії самим визначитися щодо цього питання. Більшість учасників голосування підтримала надання можливості голосувати представникам від організацій. Тепер це пропонується закріпити у законодавстві, оскільки наразі в одному місці закону це дозволено, а в іншому встановлюється обмеження.
3. Уточнення вимог до статутів. У проєкті змін пропонується не включати у члени органів співрегулювання повторно тих, хто був виключений через заборгованість і не погасив її. «Це технічна зміна для уникнення зловживань», — сказала Катерина.

Також пропонується розширити перелік можливостей для отримання донорського фінансування. Адже наразі у законі йдеться про те, що орган співрегулювання може отримувати лише гроші, а члени робочої групи пропонують додати можливість отримання техніки тощо.

Окрім цих змін вноситься низка технічних. Наприклад, відповідно до норм української мови «долю» змінили на «частку», уточнили, що органи створюється у формі громадської спілки, щоб не було різночитань.

Реформа публічних аудіовізуальних медіа

За словами Катерини М’ясникової, ця реформа наразі у стадії тестування. Тому що комунальні медіа мають змінити свій статус і перетворитися на публічні аудіовізуальні медіа через пів року після завершення воєнного стану. Нацрада вже затвердила типовий статут і типовий контракт із керівником. І через це з’явилася технічна можливість розпочати реформу для тих компаній, які готові до цього. Катерина розказала про пілотний проєкт НАМ, де асоціація допомагає комунальним медіа трансформуватись у публічні. «Найбільший виклик, який ми бачимо, — це нерозуміння та спротив власників, місцевої влади. Вони запитують: «Що, вони тепер будуть нас критикувати? Вони ж наші!». Тут важлива освіта місцевих чиновників у фракціях», — сказала вона. Також, за її словами, деякі співвласники комунальних медіа, приватні компанії, хочуть викупити майно і частково працевлаштувати співробітників. «Це досить потужне лобі, ми намагаємося пояснити, що якщо місцева рада знищує медіа громади, то це говорить не на користь самої місцевої ради», — додає вона.

Серед змін, які пропонуються до цього розділу, — вимоги до громадських організацій, які висувають своїх членів у наглядові ради. У законі встановлений термін їх роботи 3 роки, однак за час війни утворилося багато нових організацій, тому пропонується скоротити цей час до 2 років.

Також пропонується уточнення щодо членів наглядових рад публічних медіа. Якщо він вибуває, а його фракція розпущена, то наглядова рада допрацьовує у своєму складі до кінця строку. Ще одне уточнення — те, що депутати місцевих рад не можуть бути членами Наглядової ради від громадськості.

Окрім цього пропонується синхронізувати вимоги до керівників публічних медіа з антикорупційним законодавством. Щоб керівник публічних медіа паралельно міг займатися не лише науковою та творчою, а ще й медичною, інструкторською роботою, або мав суддівську практику у спорті.

Зміни, які стосуються Суспільного мовника

1. Відчуження майна. Світлана Остапа, голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, розказала, що пропонується зафіксувати у законі кількість загальнонаціональних каналів СМ: не менше двох телеканалів і не менше трьох радіостанцій.

2. Робота Наглядової ради. Також погоджено вилучення норми про безоплатність роботи членів Наглядової ради, яка вже 7 років працює безплатно. Зарплати члени не можуть отримувати, але можуть отримувати відшкодування за витрачений час.

3. Конкурс і ліцензії. Ігор Розкладай, заступник директорки Центру демократії та верховенства права, розказав, що під час обговорення змін до закону були дискусії щодо ліцензування СМ. Оскільки інколи комерційні мовники нарікають, що немає сенсу йти на конкурс, якщо на частоти претендує СМ.

«Знайшли компромісну модель для регіональних медіа. Знайдена формула, за якою правління Суспільного має визначити ті потреби, які необхідні для втілення завдань, визначених у законодавстві. Правління затверджує концепцію мовлення і з регулятором погоджує, що можна отримати на позаконкурсній основі. Це той мінімум, який буде гарантований. Щодо решти, то Суспільне братиме участь у конкурсах, як і всі», — сказав Ігор Розкладай.

4. Узгодження з нормами законів «Про корінні народи» та «Про національні меншини (спільноти)». Відповідно до них уточнена термінологія.

5. Майно Суспільного на окупованих територіях. Пропонується додати норму, яка захищає інтереси СМ після деокупації.

6. Копродукція. Пропонується надати Суспільному можливість погашати борги за попередні роки під час копродукційного виробництва. Тому що, за словами Ігоря Розкладая, обмеження бюджетного фінансування ставить під загрозу виконання зобов’язань перед виробниками.

7. Співрегулювання. «Щоб Суспільне могло брати участь у співрегулюванні, додаємо норму про те, що НСТУ може бути засновником, членом громадських спілок, органів спільного регулювання», — сказав він.

Процедура проведення конкурсу на посади членів регулятора

Максим Дворовий, керівник напряму «Цифрові права» ГО «Лабораторія цифрової безпеки», розказав про узгодження положень Закону «Про медіа» з Конституцією щодо обрання та звільнення членів Нацради. «Забираємо поняття “вакантних посад”. Запроваджуємо обов’язок Верховної Ради розглядати кандидатури після подання комітету, а також звільняти членів Нацради перед завершенням строку. Бо каденція деяких членів могла бути не 5, а 7 років, тому що це питання не виносили. Парламент відповідно до Конституції має звільняти членів Нацради», — сказав він.

Реєстраційні та конкурсні процедури

1. Серед змін до закону «Про медіа» пропонується закріпити норму про те, що регулятор не має реєструвати свої нормативні акти у Мін’юсті. Тому що новоприйнятий закон «Про правотворчу діяльність» знову зобов’язує Нацраду до цього.
2. За словами Олександра Бурмагіна, у проєкті змін пропонується обов’язково реєструвати спеціалізовані друковані видання: «Вони мають привілеї відповідно до закону “Про рекламу”. Але їх ніхто не регулював. Тому є пропозиція створити правила гри для них». Нагадаємо, інші друковані медіа, відповідно до нового закону, мають право на добровільну реєстрацію. Однак на час воєнного стану вона обов’язкова.
3. Пропонується визначити як підставу для оголошення конкурсу відсутність переможця на певну частоту. На цій підставі регулятор зможе оголосити повторний конкурс.
4. Якщо припиняє роботу аналогова технологія, то оголошується конкурс на цифру (або прораховуються для цього частоти) і компанія, яка мовила раніше в аналогу, має пріоритет на такому конкурсі.
5. Також пропонується розширити перелік інформації, які реєстрант може вносити самостійно, без погодження з регулятором, у реєстр.

Дискусія та пропозиції

Після презентації згаданих змін учасники круглого столу вносили свої пропозиції. Наприклад, голова асоціації АППК Наталія Клітна пропонувала уточнити у законі, що мають робити ті реєстранти, які отримали реєстрацію у паперовому вигляді після запуску електронного кабінету.

Також обговорювали проблему реєстрації фільмів із бібліотек ОТТ-провайдерів. Вони мали це зробити, однак Держкіно не створило відповідний реєстр.

Діана Дуцик, членкиня Комісії з журналістської етики, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації», пропонувала при підготовці змін до закону звернути увагу на прозорість фінансування медіа. Адже багато є випадків, коли власник номінальний, а фінансується медіа іншими особами. Андрій Соломаха, член керівного комітету проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні», заступник директора «Омега ТВ», пропонував затвердити окрему процедуру для тих випадків, коли у конкурсі бере участь лише одна компанія. Також він пропонував скасувати кваліфіковану більшість при голосуванні Нацради, де рішення приймається, якщо є п’ять голосів. «А при однаковій кількості рішення приймається у той бік, як голосує голова чи той, хто головує», — сказав він.

Однак Олександр Бурмагін сказав, що подібні пропозиції дискутуються на рівні академічних кіл: «Тут можуть бути не лише плюси». А Микита Потураєв розповів, що медійний регулятор потребує більш серйозних реформ, які зараз складно втілити, бо вони потребуватимуть змін до Конституції. А взагалі, на його думку, частина членів Нацради має призначатися за квотою громадськості: «8 членів — це погано, має бути більше. Їх мають призначати президент, парламент і громадськість. Але це на після перемоги», — сказав він.

Під час дискусії учасники круглого столу також звернули увагу на те, що у зміни до закону «Про медіа» не включали регулювання телеграму.

Захід відбувся за сприяння Проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення. Проєкт «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» (SFEM-UA) реалізовується Відділом Ради Європи зі співробітництва з питань свободи слова у рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023-2026 рр.).