З 1 жовтня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення розпочинає процес створення органів спільного регулювання у медійній сфері. З цього дня всі зареєстровані медіа можуть подати свої заявки й саме ці органи співрегулювання будуть розробляти кодекси поширення інформації. Серед них мають бути і правила, які убезпечуватимуть від мови ворожнечі та дискримінації осіб за різними ознаками. Наразі ж регулятор ініціював дискусію на цю тему. Під час круглого столу представники Нацради, громадських організацій і медіа обговорили практичні поради та досвід протидії дискримінації.

Виклики для медіа

Зараз Україні доводиться не лише долати ворога на полі бою, а й протистояти російській пропаганді. «Ворог хоче нас розсварити і послабити наше суспільство, щоб спровокувати конфлікти між національними спільнотами, сходом та заходом, людьми з різних культурних спільнот тощо. Це потужний механізм, яким користується ворог. Ромофобія, антисемітизм тощо. Ворог із перших днів війни робить подібні інформаційні вкиди», — сказала голова Нацради Ольга Герасим’юк. Проросійські наративи постійно змінюють і викривляють ті події, які зараз відбуваються. Це видно і з повідомлень російської пропаганди про те, що Україна готується до війни з Польщею.

Не менш важливим, за її словами, є й висвітлення тем, пов’язаних із ветеранами, щоб медіа не робило протиставлення «ми» — та «вони».

«Нам потрібно виробити суспільну згоду, як ми у медіа говоримо про питання ветеранів», — сказала Герасимʼюк.

Інтеграція України у ЄС потребує і сповідування правил, якими живе європейська спільнота. Хоча, за словами депутатки, членкині Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук, українці мають цей досвід у своїй культурі.

«Але нам потрібно скинути з себе радянське розшарування, коли етнічним спільнотам забороняли вступати у вузи, слово “нацменшини” вважалось образою. Зараз ми долаємо травми минулого. Ми маємо відкрити себе як фрески в старих соборах», — сказала вона.

Ще одним великим викликом для українських медіа є майбутня деокупація захоплених Росією територій, зокрема Криму. Півострів окупований уже дев’ять років і зараз там немає незалежних медіа, лише пропагандиські.  Нещодавно Нацрада відновила роботу свого представництва у Криму. «Ми готуємося до інформаційної деокупації Криму», — сказала Ольга Герасим’юк.

Євген Бондаренко, керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, також сказав, що деякі процеси у цьому напрямку мають розпочинатися ще до фізичного звільнення Криму. Його відділ уже напрацював стратегію когнітивної деокупації Криму, а до кінця року планується створити дорожню карту практичних кроків. Серед пріоритетів — поява нових сучасних місцевих медіа та повернення тих, які були змушені виїхати.

В’ячеслав Ліхачов, експерт Асоціації єврейських громадських організацій, розповів про важливість моніторингу мови ворожнечі у медіа.

А Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу,  сказав, що для всіх суб’єктів української нації мають однаково застосовуватись однакові принципи. Втім, на його думку, це не означає, що після того як з’являться ці критерії, зникнуть усі проблеми. Адже постійно розвиваються нові майданчики та технології. Чубаров сказав, що навіть якщо традиційні медіа й дотримуватимуться однакових критеріїв, то залишаються блогери, ютуб і телеграм:

«Я зовсім не поділяю підходів заборони, які поширені у країні-агресорці. Нібито заборонами можна уникнути розпалювання національної ворожнечі. Ми маємо діяти, спираючись на міжнародне право та розвивати своє національне законодавство. Для нас як Меджлісу важливо, щоб цей процес не скоротився від заборон до обмежень свободи слова».

Приклад Суспільного

Прикладом роботи над напрацюванням внутрішніх політик поділилася представниця Суспільного мовника. За словами виконавчої продюсерки радіо «Культура» Ірини Славінської, завдяки Раді Європи компанія розробила політику проти гендерної дискримінації, концепцію мовлення з тематики нацменшин, також на Суспільному є редакційний статут.

Політика проти гендерної дискримінації спрямована на  роботу в команді та роботу з контентом.

«Прозорі, чіткі принципи та управління, неприпустимі дискримінаційні висловлювання на робочому місці. Ми стежимо за гендерним балансом, працюємо зі стереотипами», — сказала Славінська. За словами Ірини, компанія створює умови роботи для людей різних національностей. А про відсутність дискримінації за віком свідчить те, що у її відділі працюють люди від 20 років до 80. Суспільне створило 10-серійний радіосеріал про музикантів під час війни. У ньому порівну присутні музиканти-чоловіки та жінки. Загалом на Національній суспільній телерадіокомпанії є 1951 працівниця та 1634 працівники. При цьому на керівних посадах із 339 менеджерів — 183 керівниці.

Виконавча продюсерка Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасія Гудима розказала про те, що компанія намагається залучати до створення контенту представників різних спільнот за ознакою експертності, у програмах ідеться про підтримку рівності та інклюзії під час війни та у післявоєнний період. Окрім цього, окремі програми Суспільне робить мовою нацменшин.

«Незабаром ми хочемо створити політику розмаїття рівності та інклюзії не лише для нас, а для всіх колег», — сказала Гудима.

Як Нацрада регулюватиме мову ворожнечі до створення органів співрегулювання

Поки органи співрегулювання не створені, Нацрада продовжує регулювати і цю сферу.

Начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради Олександр Дяченко нагадав, що у статті 36 закону «Про медіа» є перелік обмежень змісту інформації. Серед них і заборона поширювати висловлювання з розпалювання ненависті, ворожнечі, дискримінації та утисків осіб або груп «за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками». Поширення таких висловлювань вважаються значними та грубими порушеннями й вимагають реакції Нацради.

«Але закон дає загальну рамку, перелік не вичерпний. Не можна обмежувати та дискримінувати за будь-якою ознакою будь-яку спільноту. Виникла ідея розпитати у чутливих спільнот, що їх ображає та що для них є розпалюванням ворожнечі», — розповів Олександр Дяченко.

Регулятор провів низку таких зустрічей та обговорень і напрацював  проєкт рекомендацій. Однак він не оприлюднюється для медіа. Тому що сам кодекс мають розробити органи співрегулювання.

Сергій Тимощук, заступник начальника відділу аналізу контенту програм та проведення досліджень у сфері медіа, навів кілька прикладів того, як у медіа використовуються стереотипи та дискримінація певних етнічних груп. Наприклад, щодо кримських татар російські медіа намагаються створити образ терористів, тих, хто пригнічує жінок, маргіналізувати та дискредитувати цей народ, створити стереотип, що вони депортовані за провину.

Сергій Тимощук згадав і про вживання у медіа образливих і принизливих висловлювань, спрямованих на приниження та дегуманізацію євреїв. Такі речі часто з’являються у гумористичних програмах і новинах. Серед них — стереотипи про те, що євреї пихаті, жадібні, вислови на кшталт «жидомасони».

Ромів деколи криміналізують за етнічною ознакою, у медіа створюється образ, що всі роми крадуть речі, дітей і коней, живуть у бруді тощо. При цьому деякі видання продовжують називати їх циганами.

Олександр Дяченко сказав, що за кожною з цих тем регулятор уже напрацював документ, який увійде в роботу органів співрегулювання.

«Коли всі дійдуть згоди, тоді будуть єдині правила гри. До цього часу регулятор приймає рішення та обґрунтовує свою думку. Зараз ми збираємо експертні думки, далі ми їх надамо для вироблення кодексів з органами співрегулювання», — сказав Олександр Дяченко.

За його словами, Нацрада вже отримує скарги та буде на них реагувати. Орієнтуватиметься регулятор на попередню практику. Олександр Дяченко нагадав про штрафи, винесені каналам Мураєва через мову ворожнечі у словах Андрія Пальчевського та самого Євгена Мураєва. Згодом ці канали були закриті через санкції. А у серпні 2023 року Нацрада анулювала їхні ліцензії.

Членкиня Нацради Олена Ніцко закликала  зареєстровані медіа з 1 жовтня подавати заяви на участь у створенні органів співрегулювання. Як тільки  регулятор отримає першу заяву, то розпочне прийом.

«Регулятор має допомогти створити робочі групи, які далі працюватимуть над документами. А ці робочі групи створять ці органи співрегулювання. Вони будуть працювати над кодексами медіа. Ми прагнемо чітких правил створення та поширення інформації», — сказала Олена Ніцко.

Головне фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення