Інтернет провайдери занепокоєні бажанням житлово експлуатаційної компанії ТОВ «Інвестбудгаличина» підвищити вартість доступу до інфраструктури, тобто до будинків, які перебувають в її управлінні. Про це «Детектору медіа» повідомили керівники провайдерів «Космонова», «Павутина Нет» та «НашНет».

Компанії звернулись у профільні організації. Після цього Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК) та Інтернет асоціація України написали листи до київської влади, Міністерства цифрової трансформації України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку з проханням сприяти вирішення конфлікту.

Максим Сьомочкін, директор «Космонова», у коментарі «Детектору медіа» розказав, що «Інвестбудгаличина»  –  управляюча компанія львівського забудовника «Інтергал-Буд», яка обслуговує їх будинки в Києві: «З цією компанією ми працюємо вже понад п’ять років. За цей час у нас склалися добрі партнерські стосунки, тому що окрім того що ми надаємо якісні послуги мешканцям ми також завжди намагаємось нести цінність нашим партнерам та соціуму. На житлових комплексах «Інвестбудгаличина» ми, наприклад, влаштовували неодноразово дитячі свята, безкоштовно підключили понад 50 точок до інтернет – це wi-fi у сховищах, кімнатах охорони і консьєржів, у холах будинків, а також надали лінії зв’язку для диспетчеризації та камер відеоспостереження».

Однак, за словами Максима, на початку 2023 року новим керівництвом «Інвестбудгаличина» всім провайдерам була озвучена нова вартість послуг сервітуту (право на користування чужим майном) з розрахунку 10 грн. за одну квартиру, не залежно чи  є у ній абоненти провайдера. При цьому, як розказав очільник провайдера «Павутина Нет» та член правління ІнАУ Олександр Арутюнян, згідно цих нових правил  за всі квартири мають сплачувати всі провайдери, які надають послуги в цьому будинку.

 «Умови, за якими ми працюємо вже зараз, у декілька разів перевищують граничний розмір періодичної плати, встановлений статтею 17 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж». Адже відповідно до цього закону плата за один будинок не може перевищувати 5% від розміру мінімальної заробітної плати. Це приблизно 300 гривень на сьогодні», - каже Максим. Він наводить у приклад, що доступ до будинків житлового комплексу на тисячу квартир коштуватиме провайдеру 10 тисяч гривень на місяць.

«Таким чином якщо абонентська база у провайдера на цьому комплексі менше 10% від загальної кількості квартир (а така ситуація у більшості провайдерів, бо нас по 6-10 на одному об’єкті), то йому доведеться віддавати управителю більше 50% від доходуЦе при тому, що ми платимо податки, маємо витрати на експлуатацію мережі, ми вкладаємо інвестиції у забезпечення цих будинків джерелами безперебійного живлення, яке необхідно у час відключень через ракетні обстріли», - додає він. Він переконаний, що таке підвищення «без сумніву призведе до зростання цін на телекомунікаційні послуги провайдерами на цих житлових комплексах».

При цьому, як розказав Олександр Арутюнян, договори з провайдерами «Інвестбудгаличина» укладала не щодо доступу до інфраструктури, а саме щодо сервітуту. Він переконаний, що таким чином компанія намагається «обійти» тарифи встановлені у законі. «Самі провайдери погодились на ці умови, бо «Інвестбудгаличина» не хотіла підписувати договори про доступ», - каже він. На його думку, нова методика розрахунку «Інвестбудгаличина» суперечить загальному принципу надання доступу провайдерам, бо він ґрунтується на компенсації витрат управлінської організації, а не створення бізнесу для отримання прибутку. «А компанія зараз робить на цьому бізнес. А для частини провайдерів робота у цих житлових комплексах буде збитковим. Тому я, наприклад, буду змушений піти. У «Інвестбудгаличина» на це мені сказали: «Йдіть». Деякі провайдери, які мають найбільший відсоток проникнення, погодились платити за новими тарифами», - розказує Олександр.

До тих провайдерів, які не погодились на нові умови компанія, за словами Максима та Олександра,  компанія блокує доступ на деякі будинки та погрожує відключеннями електроенергії та розірванням договірних відносин в односторонньому порядку. При цьому управитель, як кажуть очільники згаданих провайдерів, уникає офіційної комунікації

«Про підвищення оплати повідомили у чаті з провайдерами і хочуть представити цю ситуацію як добровільну згоду провайдерів платити завищені ціни. Наші рекомендовані листи з викладеною позицією та запереченнями вони не забирають з поштового відділення, на надіслані листи на офіційну електронну пошту, що вказана в наших договорах, відповідь ми також не отримали», - каже Максим. Його компанія вже отримала повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку. «Космонова» має абонентів  у понад 50 будинках «Інвестбудгаличина» у Києві. Директор провайдера вважає, що такі дії компанії впливають не лише на доступ до інтернету мешканців цих будинків, які є його абонентами, а й ставить під загрозу доступ до послуг тієї частини абонентів, серед яких є об’єкти критичної інфраструктури, органи державної влади та місцевого самоврядування, державні підприємства, засоби масової інформації, що підключені до єдиної електронної комунікаційної мережі ТОВ «Космонова» через базові площадки, розташовані, у тому числі, в будинках, управління якими здійснює «Інвестбудгаличина».

Антон Зверховський, директор «НашНет», також розказує, що управляюча компанія «не налаштована на спілкування»: «Наші питання ігноруються, запити лишаються без відповідей. Замість відповідей на наші питання ми отримали лист про одностороннє розірвання всіх договорів по всім об’єктам, незважаючи на те, що частина з договорів взагалі не містять умов, що передбачають право ТОВ «Інвестбудгаличина» на дострокове розірвання договорів в односторонньому порядку». Антон вважає, що частина 7 статті 16 закону «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» прямо забороняє власнику інфраструктури об’єкта доступу розривати договори з доступу без згоди замовника або відмовляти йому у продовженні строку дії договорів з доступу.

Провайдери сподіваються, що вдасться врегулювати відносини з управляючою компанією у досудовому порядку, але якщо цього не станеться готовий звертатись до суду.  У разі якщо  завдаватиметься шкода мережі, то до правоохоронних органів.

 «Ми дуже рішуче налаштовані. Ми прагнемо, щоб від час війни люди мали зв’язок без перерв. Це дуже важливо. Проте «Інвестбудгаличина» вважає власні інтереси вищими ніж інтереси мешканців Києва. Частина точно втратить зв’язок, що неприпустимо під час війни»,- додає Олександр Арутюнян.

На думку  АППК нова вартість послуг сервітуту з розрахунку 10 грн. за одну квартиру, незалежно від підключення чи не підключення її до послуг, є неправомірною. Оскільки не відповідає  Методиці визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта будівництва, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.09.2018. «Звертаємо увагу на те, що встановлення необґрунтовано високої плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів будівництва під час воєнного стану призведе до збільшення собівартості електронних комунікаційних послуг (телекомунікаційних послуг) та зростання цін та такі послуги в тому числі для мешканців (співвласників) будинків, які обслуговуються ТОВ «Інвестбудгаличина», що неприпустимо в часи військової агресії проти України на фоні  втрати робочих місць населення, низької платоспроможності , а також вимушеним переходом на дистанційну роботу, навчання, критичної необхідності наявності стабільного зв'язку з близькими та рідними», - йдеться у заяві асоціації.

ІнАУ у своєму зверненні також акцентує на неприпустимості таких дій ТОВ «Інвестбудгаличина» в умовах воєнного стану, адже їх наслідком  стане «позбавлення громадян України, які стали заручниками цього управителя, права отримувати електронні комунікаційні послуги від постачальників, з якими у них укладено договори, а також мати доступ до інформації, або, як мінімум оплачувати забаганки власників управителя у своїх інтернет-тарифах».

«Детектор медіа» звернувся по коментар до  директора ТОВ «Інвестбудгаличина» Юрія Ярощука, однак він повідомив, що хворий на ковід і порадив звернутись до свого заступника.  Заступник директора Василь Павленко сказав надіслати офіційне звернення і обіцяв офіційну відповідь. «Детектор медіа» надіслав запитання на мейл компанії, однак наразі не отримав відповідей. 

Олександр Титаренко, керівник Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій Держспецзв’язку, у коментарі «Детектору медіа  розказав, що звернувся до «Інвестбудгаличина» з проханням врегулювали свої господарчі відносини і не перешкоджали діям провайдерам: «Адже така позиція може призвести до призупинення надання послуг низкою провайдерів, а в умовах військового стану це не можна допускати. Поки що ми не отримали реакції від «Інвестбудгаличина».

Також «Детектор медіа» звернувся у КМДА і чекає на коментар.