У новій редакції законопроєкту «Про медіа» регулятор має право своїм рішенням анулювати ліцензії медіа, реєстрації та розповсюдження друкованих ЗМІ, а також тимчасово забороняти поширення онлан-медіа у певних випадках.

Про це 2 серпня під час круглого столу «Новий закон про медіа – крок до імплементації  рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу країни-кандидата ЄС» сказав Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права.

Зокрема, у новій редакції законопроєкту розширено можливості регулятора на час воєнного стану.

Серед засобів відповідальності у законопроєкті з'являється «припис». «Це не санкція, а застереження. Після того, як він (припис. – ДМ) не спрацює, починається штрафування та анулювання ліцензій», – сказав Розкладай.

Ліцензії можуть анульовувати також за рішенням суду.

У законопроєкті передбачені окремі види відповідальності для різних типів медіа: для лінійних каналів, нелінійних сервісів, друкованих медіа тощо.

Власне порушення також поділяються на види. Серед них окремо виділені значні порушення. До них відносять поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії, віку, статі, сексуальної орієнтації тощо. До значних порушень належать й висловлювання, які принижують або зневажають державну мову, висвітлюють у позитивному значенні діяльність органів влади держави-агресора. Значним порушенням вважатимуть також відмову у проведенні перевірок.

Окрім значних порушень, законопроєкт окреслює категорію грубих порушень. Детальніше – нижче на слайді.

Нагадаємо, законопроєкт № 2693-д «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів.

19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебаченні та радіомовлення.

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.

На думку голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, закон про медіа стане однією з найбільш дискусійних євроінтеграційних ініціатив, які планує ухвалити український парламент.

Відкрито обговорити, доопрацювати й ухвалити нове законодавство про медіа владу закликала група громадських організацій, що працюють у сфері ЗМІ.

Верховна Рада планує ухвалити закон «Про медіа» у двох читаннях восени.