У новій редакції законопроєкту «Про медіа» врегульована процедура блокування каналів та ОТТ-сервісів держав-агресорів.

Про це 2 серпня розказав Максим Дворовий, юрист Лабораторії цифрової безпеки та Комісії з журналістської етики, під час круглого столу «Новий закон про медіа – крок до імплементації  рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу країни-кандидата ЄС».

«Ми придумували свої рецепти, як обмежити ретрансляцію російських каналів, що маскуються під європейські юрисдикції», – сказав Дворовий. Нагадаємо, використовувати ті механізми, які передбачені для країн-членів ЄС, Україна поки не може.

У законопроєкті є розділ про обмеження, пов’язані зі збройною агресією. У ньому деталізовано процедуру блокування ОТТ-сервісів і сервісів провайдерів держави-агресора, а також контенту лінійних каналів держави-агресора на платформах спільного доступу до відео. Крім цього, у новій редакції законопроєкту вдосконалена процедура формування «чорних списків» російських акторів, співаків та інших діячів культури, яка раніше не була врегульована нічим, окрім бажання СБУ звернути увагу на того чи іншого суб'єкта.

«Також ми передбачили право Нацради звертатись до міжнародних платформ щодо видалення чи обмеження трансляції відео каналів держав-агресорів», – додав юрист.

Згадані обмеження триватимуть ще упродовж п’яти років після скасування статусу держави-агресора.

Нагадаємо, законопроєкт № 2693-д «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів.

19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебаченні та радіомовлення.

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.

На думку голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, закон про медіа стане однією з найбільш дискусійних євроінтеграційних ініціатив, які планує ухвалити український парламент.

Відкрито обговорити, доопрацювати й ухвалити нове законодавство про медіа владу закликала група громадських організацій, що працюють у сфері ЗМІ.

Верховна Рада планує ухвалити закон «Про медіа» у двох читаннях восени.