Наприкінці 2021 року Верховна Рада проголосувала за новий склад регулятора, і членом Національної ради з питань телебачення та радіомовлення вперше став Олександр Бурмагін, медіаюрист громадської організації «Платформа прав людини». Як експерт Олександр співпрацюв із Європейською комісією за демократію через право (Веніціанською комісією) Ради Європи, Офісом Ради Європи в Україні, координатором проєктів ОБСЄ та підрозділами ООН. Він упевнений, що його експертиза посилить роботу регулятора. У 2022 році Нацрада, на його думку, зосередиться на протидії інформаційним впливам Росії та поширенню іншого шкідливого контенту, на розвитку цифрового мовлення та просуванні медійної реформи.

У перший тиждень Нового року Олександр Бурмагін виконує обов’язки голови Нацради. У бліц-інтерв’ю «Детектору медіа» він розповів про свої пріоритети у роботі, за які рішення він не буде голосувати і як вийшло, що монобілшьшість підтримала саме його кандидатуру.

— Олександре, ви один з тих, чиї кандидатури підтримувала партія «Слуга народу». Що було запорукою підтримки вашої кандидатури?

— Крім партії «Слуга народу», переможців конкурсу підтримували в різних конфігураціях партії «Батьківщина», «Голос» та депутатські групи «Довіра», «За майбутнє», позафракційні депутати. Напередодні голосування трьох кандидатів до Нацради запросила фракція «Слуга народу». На ній, крім короткої презентації про роботу регулятора від голови Нацради Ольги Герасим’юк, депутати ставили гострі питання і висловлювали побажання. Ці побажання мали різний характер, але якщо узагальнити, завдання можна сформулювати так: «пильнувати, захищати інформаційний простір України із застосуванням пропорційних і обґрунтованих обмежень». На мою думку, запорукою підтримки особисто мене стала активна робота з підготовки законопроєктів. У 2019 році мене включили у  робочу групу, яка напрацьовувала проєкт закону «Про медіа», у 2020-му додалась група щодо змін до законодавства у сфері доступу до публічної інформації, а на початку 2021-го таких груп було вже шість (зміни до Виборчого кодексу України, законопроєкт «Про СБУ», зміни до законодавства у сфері захисту персональних даних тощо). Щонайменше в чотирьох комітетах Верховної Ради мене знають як експерта в інформаційно-медійній сфері.

 — Зараз склад Нацради не включає представників від опозиційних сил і фактично сформований владою. На вашу думку, як це впливатиме на роботу регулятора?

— На роботу регулятора впливає насамперед професійний рівень складу. Якщо ж говорити про порядок формування Нацради, то Конституція передбачає, що одну половину складу призначає Верховна Рада, іншу – президент. Тому президент є безпосереднім суб’єктом призначення, а без підтримки владної партії логічно, що у ВР теж на сьогодні навряд чи можна отримати результативне голосування з будь-якого питання. 

Якщо ж розглядати безпосередньо конкурс, який завершився 15 грудня 2021 року, то  Олег Черниш обирався від Всеукраїнської асоціації мовлення громад, я – від Національної спілки журналістів України. За трьох переможців голосували «за» не тільки представники монобільшості. Більше того, крім «Опозиційної платформи — За життя», інші фракції і депутатські групи своїх кандидатів до Нацради не висували і своїм правом не скористались. Не думаю також, що можна казати про відсутність представників опозиції у складі Нацради. Регулятор — це не парламент, і навіть делеговані політичними партіями члени Нацради з моменту призначення мають керуватись тільки і виключно нормами законодавства. Вони не «представляють» партію, яка їх висувала, в роботі Нацради. 

— Якими напрямками плануєте опікуватись під час роботи у регуляторі? В роботі над якими проблемами ваш досвід буде корисним?

— Крім роботи над законопроєктами, у мене майже двадцятирічний досвід участі в медійних судових справах, супроводу роботи медіа під час виборчих процесів, аналітичної праці, проведення моніторингових досліджень тощо. Власне, сподіваюсь, що моя експертиза підсилить роботу регулятора.    

— Які ваші найбільші застороги щодо роботи у Нацраді?

- Регулятор, як і будь-який орган державної влади, повинен діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Крім цього конституційного стандарту мають виконуватись принципи роботи, визначені профільним законом про Нацраду: законності, незалежності, об’єктивності, прозорості, доступності для громадян, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень. Це не застороги – це правила, яких я буду дотримуватися в своїй роботі.

— З якими векторами роботи регулятора ви зараз не згодні, а які вважаєте пріоритетними? Можливо, можете назвати найбільш сумнівні рішення регулятора за минулий рік? А також такі які безумовно стали корисними для телерадіопростору?

— Я вважаю всі напрямки роботи і всі функції регулятора важливим. Особливо важливими є питання, пов’язані із ефективним захистом інформаційного простору від впливів Росії та від іншого шкідливого контенту, переходом на цифрове мовлення, мовленням у прикордонних регіонах, а також розвитком Суспільного, проведенням медійної реформи. Частиною останньої є імплементація Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, впровадження повноцінного мовлення громад, реорганізація комунальних телерадіоорганізацій тощо. Що ж до оцінки рішень регулятора у 2021 році, то у мене, на жаль, не було часу постійно моніторити й аналізувати поточну практику. І я не впевнений, що зараз давати таку оцінку коректно.  

— За які рішення ви принципово не будете голосувати? 

— За ті, які, на мою думку, будуть сумнівними з погляду законодавства. Сподіваюсь, що таких випадків буде небагато, бо не маю підстав сумніватися в підходах та професійному рівні колег.

— Що, на вашу думку, зараз є основними проблемами у регулюванні телерадіопростору?

— Застаріле законодавство, яке давно не відповідає реаліям сьогодення. Від цього страждають усі: індустрія, аудиторія та державні інтереси. Вади законодавства суттєво також обмежують і можливості регулятора ефективно виконувати свої обов’язки.   

 — Що буде в центрі уваги регулятора у 2022 році?

— Думаю, що це буде протидія інформаційним впливам Росії та поширенню іншого шкідливого контенту, розвиток цифрового мовлення та просування медійної реформи. 

— Новий закон про медіа значно розширюватиме повноваження регулятора. Якщо його ухвалять, які задачі ви б хотіли взяти на себе?

—  Пов’язані з онлайн-медіа та медіа в середовищі онлайн. Ця сфера є новою, її регулювання — виклик для багатьох держав. І хоч я переконаний, що багато проблем можна ефективно розв’язати тільки на підставі міжнародних договорів (екстериторіальність суб’єктів, яку дає технологія, питання юрисдикції держав, резиденти тощо), перші кроки потрібно робити вже зараз. Оскільки інтернет відіграє з кожним роком все більшу роль і вплив на суспільні процеси, починаючи від комерції і завершуючи виборами. Пандемія в рази прискорила перехід багатьох сфер життя з офлайну в онлайн. І, на жаль, аналітичні дослідження і події останніх років свідчать про системні зловживання і спроби декількох держав та окремих людей використовувати можливості мережі для шкідливого впливу на суспільно-політичне життя інших держав. Звісно, таке регулювання та практики мають враховувати міжнародні стандарти і практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення прав та свобод.    

Фото: Oleksandr Burmahin/Facebook